2. План роботи:
1) Коротка інформація про адаптацію дітей.
2)Перші труднощі: адаптація першокласників у
школі.
.
3. Перший рік навчання у школі – дуже складний період для дитини,Перший рік навчання у школі – дуже складний період для дитини,
оскільки їй потрібно адаптуватися до нових умов життя, видуоскільки їй потрібно адаптуватися до нових умов життя, виду
діяльності, обов'язків, статусу, оточення.діяльності, обов'язків, статусу, оточення.
Адаптація –Адаптація – (пристосування) – в широкому розуміння означає
пристосування до подразників, зовнішніх умов існування. Найчастіше
проявляється в людини як сенсорна – зміна чутливості як реакція
пристосування аналізатора на подразник.
Шкільна адаптаціяШкільна адаптація – це пристосування дитини до вимог школи й умов
шкільного навчання, які для неї є новими, незвичними порівняно з
умовами дитячого садка або сім’ї. Від сприятливості протікання цього
процесу залежить не тільки успішність навчальної діяльності, а й
комфортність перебування у школі, здоров'я дитини, її позитивне
ставлення до оточення.
Мета адаптаційного процесу:Мета адаптаційного процесу: створити психолого – педагогічні умови,
які б забезпечили сприятливий перебіг пристосування першокласників
до шкільного навчання і життя.
4. Пристосування дитини до школи відбувається не відразу. Не день і навіть не
тиждень потрібні для того, освоїтися у школі по – справжньому. Це досить
тривалий процес, пов’язаний зі значним напруженням усіх систем дитячого
організму.
Слід наголосити, що процес адаптації до школи та навчання розглядається
вченими в декількох аспектах, а саме: біологічному, психологічному, соціальному.
Біологічний аспект передбачає пристосування першокласників до нового режиму
навчання і життя. Психологічний аспект полягає в прийнятті дитиною нової
системи вимог, пов'язаних із використанням навчальної діяльності. Соціальний
аспект адаптації пов'язується із входженням дитини в учнівський колектив.
5. Адаптаційний період першокласників
супроводжується такими процесами:
1.Відбувається фізіологічне пристосування
діяльності функціональних систем організму
першокласників до змін у режимі й
навантаженні.
2.Формуються, розвиваються й засвоюються
способи і прийоми нової діяльності – процесу
навчання.
3.Через емоційну сферу першокласника
здійснюється оцінка змін у навколишній
реальності як субєктивно комфортних або
дискомфортних і, відповідно до неї
відбувається регулювання його поведінки і
діяльності.
6. Дослідники вказують на умови,
які впливають на успішне протікання
процесу адаптації до шкільного навчання.
Серед них:
1.Повна сім’я.
2.Високий рівень освіти батьків.
3.Правильні методи виховання у сім’ї.
4.Відсутність конфліктної ситуації у сім’ї.
5.Функціональна готовність до навчання в школі, шкільна зрілість.
6.Адекватне усвідомлення свого статусу в групі ровесників.
7.Високий статус дитини у групі дитячого садка до вступу у школу.
8.Задоволення від спілкування з дорослими.
9.Позитивне ставлення до дітей з боку батьків, вчителів.
7. Переходити на шкільний розпорядок дня
потрібно поступово, щоб не перетворити
це дійство на черговий стрес для дитини.
Бажано було б починати жити за новим
графіком уже з серпня, за кілька тижнів
до того як дитина піде у школу.
Готовність до навчання та стан здоров'я
дитини – це ті показники, які, на жаль,
неможливо дуже швидко змінити на
краще. Однак є фактори, які можуть
істотно полегшити адаптацію дітей у
школі. Хочеться підкреслити,що вони
багато в чому залежать від учителя й
батьків. Найбільш важлива з них –
раціональна організація навчальних
занять і раціональний режим дня.
8. Високий рівень адаптації. Першокласник позитивно ставиться до
школи: правила і вимоги сприймає адекватно; навчальний матеріал
засвоює легко; глибоко і повно оволодіває програмовим матеріалом,
розв'язує ускладнені задачі, чемний, уважно вислуховує вказівки,
пояснення вчителя; доручення виконує охоче й сумлінно, без
зовнішнього контролю; виявляє високу зацікавленість до самостійної
навчальної роботи, готується до всіх уроків; має у класі позитивний
статус.
Середній рівень адаптації. Першокласник позитивно ставиться до
школи: відвідування уроків не викликає в нього негативних
переживань розуміє навчальний матеріал, коли вчитель пояснює його
досить детально і наочно; засвоює основний зміст програми з усіх
предметів, самостійно розв'язує типові задачі; зосереджений і уважний
під час виконання завдань, доручень, вказівок учителя, разом з тим
потребуй контролю з боку дорослого; зосередженим буває тільки тоді,
коли робить щось цікаве для себе; майже завжди готується до уроків і
виконує домашні завдання; доручення виконує сумлінно; дружить з
багатьма однокласниками.
По яких признаках можна дізнатися рівень адаптації дитини?
9. Низький рівень адаптації. Першокласник негативно або байдуже ставиться
до школи: часто скаржиться на здоров'я, погане самопочуття, ш в нього
переважає пригнічений настрій; спостерігаються порушення дисципліни;
матеріал, який пояснює вчитель, засвоює фрагментарно; самостійна робота з
підручником викликає труднощі, під час виконання самостійних завдань не
виявляє до них інтересу; до уроків готується и нерегулярно, потребує
постійного контролю, систематичних нагадувань і спонукань як з боку вчителя,
так і з боку батьків; може зберігати працездатність і увагу за наявності
тривалих пауз для відпочинку; для розуміння нового матеріалу і розв'язування
задач за зразком потребує знач ної допомоги вчителя і батьків; доручення
виконує під контролем і без особливого бажання; пасивний, близьких друзів не
має, знає імена й прізвища лише частини однокласників. Зрозуміло, що є
досить тісний причиново-наслідковий зв'язок між рівнем адаптації школяра і
системою тих чинників, умов, у яких він виховувався.
10. Обираючи школу, керуйтеся не принципом престижу, а принципом зручності
для дитини. Відповідно до медичних нормативів від будинку до школи має
бути не більше півкілометра пішки або не більше 15 хвилин їзди.
Не забувайте, що кожна дитина – це індивідуальність, тому темп засвоєння
шкільної програми у кожного свій. Один схоплює все на льоту, другий
потребує детального пояснення, можливо, й неодноразового.
Роль батьків в успішній адаптації дитини)
11. Психологічна підготовка дитини не менш важлива. У більшості
випадків шестирічна дитина готова до шкільного навчання.
Справа батьків - потурбуватися, щоб дитина була підготовлена
до вимог, які висуваються до учнів. Поясніть дитині, що таке
школа, навіщо ходити до школи, розкажіть про свої шкільні
роки.
Типовою помилкою, якої припускаються батьки, є уникнення
спілкування з учителями. Причина на це в кожного своя. Проте
така позиція батьків не принесе користі жодній із сторін. Тому
бажано ще до початку шкільного навчання налагодити контакт з
учителем в школою в цілому. Для цього зробіть разом з дитиною
невеличку екскурсію до школи, познайомтеся самі і познайомте
дитину з учителем, у якого вона буде навчатися, поспілкуйтеся з
ним.
На родинній раді обговоріть питання організаційного характеру:
як дитина буде добиратися до школи і додому після занять, як
буде організовано її харчування, з ким буде залишатися вдома
після уроків, чи варто паралельно із навчанням у школі
віддавати дитину до музичної школи чи спортивної секції.
Підберіть для дитини зручний шкільний одяг та ранець,
письмовий стіл, настільну лампу. Оскільки нині ми маємо
широкий вибір шкільного приладдя, порадьтеся з учителем, яке
шкільне приладдя знадобиться дитині в процесі навчання. Це
зекономить ваші кошти і убезпечить від створення конфліктних
ситуацій.
Адаптація дитини до школи буде проходити успішно, якщо
дорослі з найближчого оточення дитини (її батьки і вчителі)
будуть знати специфічні особливості психологічного розвитку та
навчання шестирічних першокласників і використовувати їх у
власній педагогічній діяльності.
