ДАНІ ЗАГАЛЬНОНАЦІОНАЛЬНОГО СОЦІОЛОГІЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ «КАЛЬМІУСЬКОЇ ГРУПИ» «ЗМІЦНЕННЯ ЄДНОСТІ УКРАЇНИ»
•
0 gefällt mir•112 views
Це дослідження було представлено в рамках проекту «Зміцнення громадської довіри» (UCBI ІІ), що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID). Проведення цього дослідження стало можливим завдяки щирій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID). Зміст продукції є винятковою відповідальністю «Кальміуської групи» та не обов’язково відбиває погляди USAID або уряду США.
Empfohlen
Empfohlen
Weitere ähnliche Inhalte
Was ist angesagt?
Was ist angesagt? (15)
Ähnlich wie ДАНІ ЗАГАЛЬНОНАЦІОНАЛЬНОГО СОЦІОЛОГІЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ «КАЛЬМІУСЬКОЇ ГРУПИ» «ЗМІЦНЕННЯ ЄДНОСТІ УКРАЇНИ»
Ähnlich wie ДАНІ ЗАГАЛЬНОНАЦІОНАЛЬНОГО СОЦІОЛОГІЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ «КАЛЬМІУСЬКОЇ ГРУПИ» «ЗМІЦНЕННЯ ЄДНОСТІ УКРАЇНИ» (20)
Mehr von Donetsk Institute of Information
Mehr von Donetsk Institute of Information (20)
ДАНІ ЗАГАЛЬНОНАЦІОНАЛЬНОГО СОЦІОЛОГІЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ «КАЛЬМІУСЬКОЇ ГРУПИ» «ЗМІЦНЕННЯ ЄДНОСТІ УКРАЇНИ»
- 1. 1 ДАНІ ЗАГАЛЬНОНАЦІОНАЛЬНОГО СОЦІОЛОГІЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ «КАЛЬМІУСЬКОЇ ГРУПИ» «ЗМІЦНЕННЯ ЄДНОСТІ УКРАЇНИ» Матеріали підготовлені членами «Кальміуської групи» у складі Олександра Дмітрієва, Марії Золкіної, Олександра Клюжева, Олексія Мацуки і Віталія Сизова Київ 2018 рік
- 2. 2 Кальміуська група — це об’єднання українських аналітиків, метою якого є відновлення державно- го суверенітету на тимчасово окупованих терито- ріях Донецької та Луганської областей. Фокус роботи групи — ефективно і професійно сприяти відновленню територіальної цілісності країни. Назва групи походить від назви річки Кальмі- ус, що об’єднує регіон, і символізує собою віру і надію громадян з обох боків лінії розмежування про встановлення миру і припинення міждер- жавного конфлікту, відновлення єдності Украї- ни, законності та правопорядку на території, які страждають від збройного протистояння. Зберегти і посилити Один із ключових акцентів діяльності Кальмі- уської групи — зміцнення існуючих та віднов- лення вже втрачених зв’язків у державі: вільної частини країни з мирними громадянами, які проживають на тимчасово окупованих терито- ріях. Сьогодні невід’ємною передумовою для успішної реінтеграції окремих територій Донбасу є збереження і посилення комунікацій між роз- діленими конфліктом людьми, а також виважені та неупереджені кроки щодо жителів тимчасово окупованих територій і переселенців з боку дер- жавних органів. Для протидії подальшій інтеграції мешканців тимчасово окупованих територій до простору Російської Федерації критично важливо створи- ти умови для сталого зв’язку таких громадян з власною державою. Виважений діалог і інклюзивність У фокусі уваги групи — започаткування ши- рокого та інклюзивного діалогу між владою та суспільством з питань формування і реаліза- ції державної політики щодо окремих районів Донбасу. Основою для такого діалогу повинна стати зацікавленість усіх сторін у єдності країни. Це допоможе мешканцям окупованих територій подолати наслідки збройного конфлікту. Обґрунтованість і верифікація пропозицій Члени Кальміуської групи зобов’язуються до- тримуватися засад конструктивності та збалан- сованості в усіх напрацюваннях. Усі пропозиції з удосконалення державної політики щодо непід- контрольних районів Донбасу та їх мешканців базуються на заздалегідь проведених дослі- дженнях. Обґрунтованість та верифікація пропо- зицій є запорукою уникнення надмірної політи- зації та конфліктності процесу, адже вирішення наболілих проблем стосуються прав і умов життя мільйонів громадян. Результативність та сталість Ми маємо намір активно взаємодіяти з органа- ми влади України усіх рівнів для практичного впровадження наших напрацювань, в тому чис- лі на підтримку системних реформ, успіх яких є запорукою ефективної реінтеграції. Об’єднання зусиль і регулярний обмін думками між владою та неурядовими ініціативами має посилити про- гнозованість, комплексність та результативність державної політики щодо непідконтрольних ра- йонів Донецької та Луганської областей. Кальміуську групу створили: Олександр Клюжев, Марія Золкіна, Олексій Мацука, Віталій Сизов, Олександр Дмітрієв. Група є відкритою для всіх, хто поділяє її цілі та завдання, є добре поінформованим про ситуа- цію у Донецькій та Луганській областях. Пишіть нам: kalmiusgroup@gmail.com Сайт: www.kalmiusgroup.org Це дослідження було представлено в рамках проекту «Зміцнення громадської довіри» (UCBI ІІ), що фінансується Агентством США з міжна- родного розвитку (USAID). Проведення цього дослідження стало можливим завдяки щирій підтримці американського народу, наданій че- рез Агентство США з міжнародного розвитку (USAID). Зміст продукції є винятковою відпові- дальністю «Кальміуської групи» та не обов’яз- ково відбиває погляди USAID або уряду США.
- 3. 3 Загальні дані дослідження «Кальміуської групи» «ЗМІЦНЕННЯ ЄДНОСТІ УКРАЇНИ» Дані першої хвилі дослідження Дані другої хвилі дослідження Дані третьої хвилі дослідження Аналітична записка за результатами фокус-групових досліджень «Зв’язки з мирними мешканцями окупованого Донбасу: зберегти не можна втратити» Аналітична записка за результатами першої хвилі загальнонаціонального дослідження «Лідерство України у Мінському процесі: ставлення громадян до перших кроків реінтеграції окремих районів Донецької та Луганської областей» Матеріали до «круглого столу» за результатами другої хвилі дослідження на тему: «Подолання наслідків російської агресії на Донбасі» Аналітична записка за результатами третьої хвилі дослідження «Державна інформаційна політика в умовах російської агресії: регіональний аспект» 4 13 23 39 60 74 83 87 Зміст
- 4. 4 ДАНІ ДОСЛІДЖЕННЯ «КАЛЬМІУСЬКОЇ ГРУПИ» «ЗМІЦНЕННЯ ЄДНОСТІ УКРАЇНИ» Дані першої хвилі дослідження «Кальміуської групи» СПРИЙНЯТТЯ ЗАХОДІВ ЩОДО ВИРІШЕННЯ КОНФЛІКТУ Для вирішення конфлікту на Донбасі 75% респондентів в цілому та 83% респондентів з Донбасу очікують на діалог і мирні перего- вори в цьому році. Більшість опитаних (59%) розглядають розширені міжнародні перего- вори, як найефективніший спосіб вирішення конфлікту, із залученням всіх сторін конфлік- ту: з можливим залученням ЄС та США або інших країн та міжнародних організацій, але не включаючи самопроголошені «ДНР» та «ЛНР». Більшість жителів підконтрольного українській владі Донбасу (58%) вважають, що прямі переговори між Україною та Росією є найбільш ефективною мірою. Переважна більшість (85% респондентів заголом та 76% серед жителів Донбасу) вважають, що пряме військове втручання Росії погіршить про- блему. МИРОТВОРЧІ ІНІЦІАТИВИ Міжнародні ініціативи щодо врегулювання конфлікту сприймаються по-різному. Більшість респондентів в цілому (60%) та близько поло- вини в Донбасі (47%) вважають, що тимчасова адміністрація ООН за підтрим- ки миротворців для управління непідконтроль- ною територією — це найбільш ефективне вирішення проблеми. Третина українців (33%) вважають, що от- римання летальної зброї від США чи інших країн Заходу погіршить проблему. Водночас 50% вважають, що такий крок буде ефективним у вирішенні конфлікту. Виплату пенсій мешкан- цям непідконтрольної частини Донбасу підтри- мують 62% усіх респондентів та 76% респон- дентів Донбасу. А відокремлення від України територій самопроголошених «ДНР» та «ЛНР» є найбільш неприйнятним рішенням для 82% респондентів по Україні в цілому та 80% жителів Донбасу. Половина всіх респондентів (58%) розгля- дають надання непідконтрольним районам особливого статусу місцевого самоврядування, як перший крок до повної реінтеграції цих територій. Переважна більшість респондентів (77%) вважають, що найбільш прийнятним ва- ріантом розвитку подій є збереження Донба- су у складі України з таким самим децентра- лізованим статусом, як і у всіх інших областей. Водночас майже всі респонденти (91% всіх рес- пондентів та 85% жителів Донбасу) вважають неприйнятним входження непідконтроль- них територій Донбасу до складу Російської Федерації. Кожен шостий респондент по Україні (16%) підтримує ідею виборів до місцевих органів вла- ди на непідконтрольній частині Донбасу до від- новлення контролю над всією територією та державним кордоном. На Донбасі таких рес- пондентів було вдвічі більше (32% підтримує цю міру). Ідею виборів після відновлення контролю над всією територією та державним кордоном підтримують 80,35%. ПОІНФОРМОВАНІСТЬ ПРО МІНСЬКІ УГОДИ ТА СПРИЙНЯТТЯ АМНІСТІЇ 85% респондентів по всій Україні та 84% респондентів Донбасу повідомили, що знають про Мінські угоди. Відсоток тих, хто щось чув про Мінські угоди та їхнє схвалення є вищим на
- 5. 5 Донбасі (74%), порівняно з Україною загалом (55%). Амністія є одним з суперечливих пи- тань Мінських угод: загалом більшість опитаних (76% всіх респондентів та 69% респондентів на Донбасі) погоджуються з тим, що має бути на- дана певна форма амністії щодо подій, які відбулися під час військового конфлікту. Більшість опитаних (59% всіх респондентів та 65% жителів Донбасу) підтримують ідею ам- ністії для людей, що брали участь у незаконних військовихформуванняхтаприцьомуне вчини- ли серйозних злочинів. Значно менша частина населення (28% серед всіх респондентів та 37% серед мешканців Донбасу) підтримує амністію для всіх. Близько половини опитанних (57% усіх респондентів та 45% мешканців Донбасу) підтримують думку, що іноземні судді повинні брати участь у процесі вирішення питання про те, по відношенню до кого має бути застосована амністія. Близько половини опитаних (45% се- ред усіх респондентів та 44% серед мешканців Донбасу) сумніваються в тому, що амністію можна буде провести чесно та без зловживань. Дані другої хвилі дослідження «Кальміуської групи» БЛОКАДА ОКУПОВАНИХ РАЙОНІВ ТА ОРГАНИ МІСЦЕВОЇ ВЛАДИ Більшість опитаних в рамках дослідження респондентів підтримує збереження зв’язків із мешканцями непідконтрольної території. На думку респондентів з усієї України, найбільш доречним форматом гуманітарних та торго- вельних відносин з тимчасово окупованими територіями є економічна блокада зі збере- женням гуманітарних відносин, пересуван- ням людей, виплатою пенсій, водопостачанням та енергопостачанням. Таку форму стосунків вважають доречною 51% населення в цілому і 49% жителів Донбасу. Натомість, найменш бажаними є відсут- ність торгівлі, можливостей для надання послуг, здійснення платежів та контактів (включно з пересуванням людей) – 35% насе- лення загалом і 30% жителів Донбасу сприймає це доречним. Відчутною є підтримка у ідеї торгівлі тільки основними товарами (постачання про- дуктів харчування та товарів щоденного вжитку з підконтрольної частини України) – її схвалює 59% опитаних. Дозвіл на торгівлю і гуманітар- ні відносини у максимальному обсязі підтримує майже 42% опитаних. Більше половини з опитаних по Україні за- галом (57%) та дві третини жителів Донбасу зокрема (69%) вважають, що органи місцевої влади на нині непідконтрольних територіях має обрати місцеве населення після початку процесу реінтеграції. Втім, 34% населення по Україні та 20% жи- телів Донбасу погодились, щоб центральна влада призначила органи місцевої влади на територіях Донбасу, які зараз є тимчасово оку- пованими. Що стосується муніципальної міліції на не- підконтрольних територіях Донбасу після від- новлення контролю над ними, лише 14% серед усіх українців та 27% жителів Донбасу дозво- лили б місцевій владі сформувати місцеву поліцію. Навпаки, близько половини опитаних по Україні (49%) вважають, що муніципальна поліція на нині непідконтрольних окупованих територіях має бути призначена центральною владою, як вона організована по всій Україні. Респонденти Донбасу висловлюють меншу під- тримку такому підходу (33%). Ще 32% респондентів загалом і 34% жи- телів Донбасу погодились, щоб місцеві органи влади ухвалювали рішення щодо призначення
- 6. 6 середньої і нижньої ланок, а керівний склад був призначений Києвом. Подібна думка ви- словлювалась і стосовно формування судових органів: лише 13% населення загалом та 25% жителів Донбасу дозволили б місцевим орга- нам влади призначити судові органи. На противагу, близько половини респонден- тів (54%) та 40% жителів Донбасу вважають за краще, щоб їх сформувала центральна влада. 27% серед усіх мешканців країни та 29% жи- телів Донбасу віддають перевагу змішаному варіанту, коли центральна влада призначає ке- рівний склад судових органів, а місцева влада – середні та нижні ланки. АМНІСТІЯ ТА ЛЮСТРАЦІЯ НА НЕПІДКОНТРОЛЬНИХ НИНІ ТЕРИТОРІЯХ Опитані громадяни демонструють високий рівень лояльності до своїх співгромадян, що залишилися та працюють на непідконтрольній території. Переважна більшість українців (від 76% до 93%) та мешканців Донбасу (від 78% до 92%) скоріше або цілком згодні з тим, що людям на непідконтрольних територіях Донба- су, які працюють у сферах охорони здоров’я, комунальних послуг, освіти та соціального захисту як фахівцям середньої, так і нижньої ланок, слід дозволити зберегти свої робочі місця у разі відновлення Україною контролю над цими територіями. Троє з чотирьох українців (74%) та аналогічна частка серед жителів Донбасу (75%) погоджу- ються, що лікарі та фахівці керівної ланки охоро- ни здоров’я мають зберегти свої робочі місця. Більше половини населення України (від 58% до 60%) та двоє з трьох жителів Донбасу (65-66%) не заперечують проти того, щоб фа- хівці керівної ланки у сферах комунальних по- слуг, освіти та соціального захисту зберегли свої робочі місця. Інше ставлення громадяни демонструють по відношенню до людей, що працюють в незакон- них органах самопроголошеної влади. Більшість українців (77% та 73%), а також дві третини жителів Донбасу (65% та 60%) не погоджують- ся з тим, що представникам незаконних орга- нів управління окремими територіями Донбасу будь-якого рівня можна дозволити зберегти свої робочі місця у разі відновлення Києвом контролю над цими територіями. ДОПОМОГА ВНУТРІШНІМ ПЕРЕСЕЛЕНЦЯМ ТА МЕШКАНЦЯМ НЕПІДКОНТРОЛЬНИХ ТЕРИТОРІЙ Переважна більшість опитаних підтримують надання пільг людям, які приїжджають з тим- часово окупованих територій на територію, що контролюється українським урядом. 82% респондентів з усієї України погоджу- ються, що потрібно надавати пільги дітям з непідконтрольних територій для вступу до вищих навчальних закладів на українській те- риторії. Більшість респондентів підтримують надан- няпільгвнутрішньопереміщенимособам.Таким чином, 85% населення загалом погоджуються, що діти переселенців мають отримувати піль- ги для вступу до вищих навчальних закладів на підконтрольній українській владі території, 82% схвалюють дотації для внутрішньо переміще- них осіб, які створюють невеликі підприємства в приймаючій громаді. Приблизно 67% опитаних по Україні цілко- вито або переважно схвалили б рішення почати співпрацювати з компанією, яка знаходить- ся на непідконтрольній території після закін- чення конфлікту. Серед мешканців Донбасу на таку пропозицію погодилися б 68% опитаних. Більшість українців (85%) схвалили б надання права голосу на місцевих виборах у їхній при- ймаючий громаді переселенцям.
- 7. 7 ОБІЗНАНІСТЬ ЩОДО ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ ПО РЕІНТЕГРАЦІЇ НЕПІДКОНТРОЛЬНОЇ ТЕРИТОРІЇ ТА ВІДПОВІДАЛЬНИХ ЗА ЦЕ ІНСТИТУЦІЙ Більше половини населення загалом (58%) та два з трьох жителів Донбасу (66%) чули про закон про реінтеграцію Донбасу, прийнятий взимку 2018 року. Переважна більшість населення країни за- галом (74%) та мешканців Донбасу (75%) чули про Міністерство України з питань тимчасо- во окупованих територій і вимушених пере- селенців (МТОТ), хоча кожен третій українець (34%) та кожен третій житель Донбасу (39%) знають щось або багато про його діяльність. Основні напрямки діяльності МТОТ, які від- значили респонденти, найчастіше включають інтеграцію внутрішньо переміщених осіб (пере- селенців) в інші регіони України, гуманітарну до- помогу та комунікацію з громадянами, які про- живають на непідконтрольних територіях. КОГО З ПОЛІТИЧНИХ СИЛ ТА ПОЛІТИКІВ ВВАЖАЮТЬ РЕІНТЕГРАТОРАМИ Половина опитаних по всій країні (49%) і май- же половина жителів Донбасу (41%) вважають, що Блок Петра Порошенка «Солідарність» підтримує реінтеграцію Донбасу; подібне сприйняття спостерігається щодо Радикальної партії Олега Ляшка (41% і 40% відповідно). ТОП-3 партій-прибічників реінтеграції також включають ВО «Батьківщина» серед населен- ня загалом (46%), тоді як «Опозиційний блок» частіше серед жителів Донбасу (47%). Понад половина респондентів по всій країні (59%), а також половина жителів Донбасу (52%) вважають, що Петро Порошенко як президент підтримує реінтеграцію Донбасу; прем’єр-мі- ністр Володимир Гройсман аналогічно сприй- мається по всій крайні та на Донбасі (57% проти 52% відповідно). У ТОП-3 прихильників реінтеграції спосте- рігається різниця; зокрема, половина населення загалом (52%) вважає, що Юлія Тимошенко підтримує реінтеграцію Донбасу, тоді, як жителі Донбасу частіше називають Юрія Бойка (50%). Кожен четвертий українець (26%) та 39% серед жителів Донбасу відмічають, що не зна- ють, хто такий міністр ТОТ Вадим Черниш, тоді як населення значно краще обізнане про інших політиків та державних службовців: лише до 7% серед загального населення і до 11% на Донбасі повідомляють про незнання конкретно- го політика з опитування. ДЖЕРЕЛА ІНФОРМАЦІЇ ПРО НЕПІДКОНТРОЛЬНІ ТЕРИТОРІЇ Інформаційні джерела, які найчастіше вико- ристовують для того, щоб дізнатися інформацію про непідконтрольні території, включають теле- бачення – 70% серед загального населення та 56% серед мешканців Донбасу відмітили пе- реважно українське – та Інтернет-сайти (35% та 38% відповідно, переважно українські сайти). Навпаки, 17% населення в цілому (серед тих, кого цікавить інформація про непідкон- трольні території) вважають українське теле- бачення найбільш упередженим (порівняно з 18% мешканців Донбасу, які поділяють цю думку). Російське телебачення вважають найбільш неупередженим джерелом менше 1% опитаних як по всій території України, так і на території контрольованих районів Донбасу. Жителі Донбасу здебільшого отримують інформацію про непідконтрольні території від своїх друзів та родичів, які проживають на непідконтрольних територіях, у два рази часті- ше, ніж населення в цілому – 37% проти 18% відповідно. До того ж 25% респондентів Донбасу вважають, що це джерело інформації є найбільш надій- ним (порівняно з 9% серед загального населе- ня, що поділяють цю думку).
- 8. 8 Дані третьої хвилі дослідження «Кальміуської групи» РЕГІОНАЛЬНІ ВІДМІННОСТІ На думку понад третини респондентів, між регіонами України існує велика різниця в економічному розвитку (44%), традиціях та культурі (40%) та політичному кліматі (38%). Ще 38% зазначили, що розбіжність між регіонами у сфері економічного розвитку є не- великою, 47% – у традиціях і культурі, а 34% – в політичному кліматі. Майже 10% не бачать відмінностей у традиціях та культурі, 15% – у політичному кліматі, 10% – у економічному роз- витку. Від 4 до 12% не змогли визначитися у відповіді на це питання. Найбільше з-поміж інших регіонів, на думку респондентів, вирізняється Захід (так вважа- ють 48% опитаних) та Схід (29%). Цікаво, що майже 46% опитаних на Заході погодилися з тим, що їхня місцевість, Західна Україна, біль- шою мірою відрізняється від інших регіонів. Жителі Донбасу вдвічі частіше, ніж насе- лення України загалом, зазначали, що є різни- ця між Донбасом та іншими регіонами – 19% проти 10% відповідно. Дві третини населення (65%) не зазнавали відчуття, що ставлення людей до них визна- чається регіоном, звідки вони походять. На- томість 15% населення України зіштовхнулися з тим, що відношення людей до них ставало гірше, коли люди дізнавалися, з якого ре- гіону респондент. Частка таких відповідей ва- ріюється від 12%-13% у Центрі та Сході , 15% на Півдні, до 20% у Західному регіоні та 21% в Донбасі. 11% відчували, що люди ставились до них краще після того, як дізнавалися, з якого вони регіону, і частка таких відповідей колива- ється залежно від регіону: від 7% на Сході та 10% у Донбасі, на Півдні та в Центрі, до 15% на Заході. Незважаючи на деякі відмінності, майже 90% опитаних не уникають спілкування один із одним у залежності від регіонального по- ходження, або російського коріння. Зокрема, лише 2% опитаних уникає спілкування з людь- ми із Західної України, 6% – з людьми, які вва- жають себе росіянами за національністю, 4% – з переселенцями, 12% – з людьми, які мешкають на території окупованих районів Донбасу. ЗВ’ЯЗКИ МІЖ РЕГІОНАМИ Між мешканцями Східної і Західної України існують міцні особисті зв’язки, що можуть спри- яти руйнуванню стереотипів. Дві третини населення загалом (66%) та по- ловина мешканців Донбасу (55%) мають осо- бисті зв’язки (як родичі, друзі, колеги, сусіди та інші знайомі) з людьми із Західної України. Третина українців поза межами Донбасу (35%) мають особисті зв’язки з кимось, хто живе на територіях Донецької та Луганської областей, підконтрольних українській владі. Щодо особистих зв’язків з людьми, що нині живуть на непідконтрольних територіях, то 65% мешканців підконтрольних територій Дон- басу (у порівнянні з 26% серед населення Украї- ни загалом) мають серед них родичів, друзів або знайомих. Крім того, третина населення загалом (36%) та більше половини жителів Донбасу (58%) має переселенців серед родичів, друзів або зна- йомих. Близько половини населення України (49%) та 58% жителів Донбасу мають родичів, друзів або знайомих, які є громадянами Укра- їни, але вважають себе росіянами за націо- нальністю.
- 9. 9 СТАВЛЕННЯ ДО ГРОМАДЯН УКРАЇНИ, ЯКІ ПІДТРИМУЮТЬ ПОЛІТИКУ РОСІЙСЬКОЇ ФЕДЕРАЦІЇ Групи громадян, яких можна назвати «про- російськими», є в кожному регіоні, а до людей, які живуть в Україні та підтримують російську політику стосовно України, ставлення неодно- значне. Більшість українців (78%) цілком або скорі- ше згодні з тим, що ці люди мають право ви- словлювати свої погляди. Цілком та скоріше не згодні з цим твердженням майже 18% опи- таних та ще 4% – не змогли визначитися зі сво- єю позицією. Половина опитаних (48% ) вважають, що таким людям варто було б переїхати до Ро- сії. Скоріше та цілком не погоджується з ідеєю «переїзда» для людей, що підтримують дії Росії, майже 41% опитаних. Загалом 69% населення не уникає спілкування з проросійськими грома- дянами, проте уникає обговорення з ними полі- тичних питань. Кожен п’ятий опитаний громадянин України (19%) заявив, що він сам цілком, або скоріше поділяє погляди та переконання цих людей. На Заході переконаних прихильників російської політики виявилося більше ніж на Донбасі. На Заході про цілковиту підтримку політики Ро- сії по відношенню до України заявили майже 12% опитаних, а на Донбасі майже 9%. Проте поміркованих прихильників російської політики («скоріше поділяє») на Донбасі трохи більше ніж на Заході – майже 16% на Донбасі проти 7% на Заході. По всіх регіонах загальна кількість таких лю- дей приблизно однакова – від 19% на Заході до майже 25% на Донбасі. Щоправда на Сході, Півдні та Донбасі більше 10% опитаних не змог- ли визначитися із відповіддю на це питання, що опосередковано може вказувати на небажання відповідати на нього. СПРИЙНЯТТЯ РАДЯНСЬКОГО ПЕРІОДУ ТА СТАВЛЕННЯ ДО ДЕКОМУНІЗАЦІЇ 49% населення загалом і 37% жителів Дон- басу цілком або скоріше підтримують декому- нізацію в Україні. Натомість третина населення України (34%) і близько половини населення Донбасу (46%) – не підтримують. Найпошире- нішими причинами непідтримки декомунізації є повага до радянського минулого та переко- нання у тому, що нині існують більш нагальні проблеми, ніж декомунізація. 43% населення загалом та 51% жителів Донбасу вважають, що їхнє життя чи життя їхніх сімей в радянські часи було кращим, нато- мість не згодні з цим 42% та 31%, відповідно. Загалом, трохи більше 50% опитаних на Донба- сі, Сході та Півдні України вважають, що життя у радянський період було кращим. У Центрі майже однакова кількість тих, хто вважає, що життя до 1991 року було краще та тими, хто так не вважає (42% проти 43%). Лише на Заході кількість громадян, що вва- жають, що зараз життя їхніх сімей є кращим, ніж у радянський період, відчутно перевищує кількість тих, хто так не вважає (54% проти 31%). Повсіхрегіонахдоситьвеликакількістьлюдей не визначилася із відповіддю ( від 15% до 18%). Кожен четвертий загалом в Україні (25%) та кожен третій на Донбасі зокрема (36%) хотіли би, щоб Радянський Союз відродився і Украї- на була його частиною, а 68% та 51%, відповід- но, не хотіли би, щоб це сталося.
- 10. 10 ПОДІЇ ТА ОСОБИСТОСТІ, ЩО ОБ’ЄДНУЮТЬ ТА РОЗ’ЄДНУТЬ СУСПІЛЬСТВО Громадян України більше об’єднує культура, спорт, ідея незалежності країни, ніж оцінка окре- мих історичних постатей та ідеологічні питання. Тараса Шевченка називають тим, хто най- більш позитивно може впливати на єдністьсу- спільства 84% респондентів. До цієї ж категорії відносять і таких спортсменів, як Андрій Шевчен- ко,Олександр Усик,Яна Клочковатаінші(74%). Рейтинг цих людей для Донбасу аналогіч- ний: 82% жителів Донбасу назвали Тараса Шевченка, 70% – відомих спортсменів. Запо- різькі козаки, Богдан Хмельницький та попу- лярні виконавці фігурували у 60-66% відпові- дей населення загалом та в 53-63% відповідей мешканців Донбасу. Майже половина опитаних (49%) вважає, що отримання Незалежності від Радянсько- го Союзу об’єднує громадян України. З такою тезою погоджується відносна більшість опи- таних у всіх регіонах: від 41% на Донбасі до 58,5% на Заході. Щодо подій, особистостей та країн, які мо- жуть роз’єднувати Україну, більшість населення загалом називає Росію (69%), близько полови- ни – Сталіна (44%) та скасування закону про регіональні мови (42%). Серед мешканців Донбасу більше полови- ни впевнені, що Україну найбільше роз’єднують Євромайдан (57%), США та Степан Бандера (по 55%). Такі позиції також мають широку під- тримку на Півдні та Сході країни. 49% опитаних на Півдні та майже 45% на Сході вважають, що Євромайдан роз’єднує, та майже по 43% так оцінюють Степана Бандеру. Щоукраїнцівроз’єднуєРосія,вважаютьмай- же 49% мешканців Донбасу. На Заході значно більше громадян згадали Росію, як роз’єднувач – майже 79%, майже 72% – в Центрі, 66% – на Півдні та майже 58% на Сході. Щодо історичних подій, дотичних до Донба- су як регіону, про які його жителі хотіли би діз- натися більше, зацікавлення (відповіді «дуже / скоріше цікаво») викликає життя запорізьких козаків на Донбасі та Рух Опору на Донбасі під час Другої світової війни (77% та 76%, відповід- но). Далі за популярністю йдуть такі теми: Дон- бас у період Українського культурного відро- дження 1920-х років та індустріалізація Дон- басу в 1920-30-х роках (по 71%), Голодомор на Донбасі в 1932-1933 роках (69%). Найменше цікавить дисидентський рух на Донбасі – цю тему назвала половина жителів Донбасу (50%), хоча це може бути пов’язано з тим, що вона є найменш відомою та зрозумілою, оскільки на питання: «чи зацікавила би така тема», було отримано найбільшу частку відпові- дей «важко сказати» серед усіх тем, які можуть бути цікаві опитаним. СПРИЙНЯТТЯ ЄС ТА СТАВЛЕННЯ ДО ЄВРОПЕЙСЬКИХ ЦІННОСТЕЙ Більшість громадян по всій території України вважає привабливими європейські стандарти життя та бажає їх досягти, «збудувати Європу в Україні». Більше половини населення (56%) вважає, що, отримавши пропозицію про вступ до ЄС, Україна має її прийняти, а 32% – проти вступу до ЄС. На Донбасі 39% – «за», а 48% – «проти» вступу України до ЄС. Переважна більшість населення (88%) ціл- ковито або скоріше згодні з тим, що українці ма- ють думати не про те, кого підтримати – ЄС чи Росію, а про те, яке рішення є найбільш вигід- ним для України. З іншого боку, половина насе- лення України (51%) погоджується, що ЄС день у день стає дедалі нестабільнішим. 88% населення загалом вважає за необхід- не будувати Європу в Україні – впроваджува-
- 11. 11 ти європейські стандарти та підвищувати рівень життя в Україні до європейського. На Донбасі з цим згодні 76%. При цьому близько половини населення за- галом (44%) та близько третини жителів Донба- су (29%) погоджуються, що українська культура має більше спільних цінностей з європей- ською культурою, ніж із російською. Однак близько третини населення України (32%) та 41% жителів Донбасу вважають, що європейські цінності загрожують «нашій системі цінностей». Опитані з Донбасу схильні дещо рідше вва- жати, що люди мають свободу вибору та повний контроль над своїм життям (61% се- ред населення загалом порівняно до 53% серед мешканців Донбасу). Мешканці Донбасу дещо частіше підтримують протилежну точку зору: що люди не впливають на те, що відбувається з ними (33% серед населення загалом порівняно з 42% серед мешканців Донбасу). Не виключе- но, що на такі оцінки впливає проживання поблизу зони бойових дій та непевність у майбутньому. Дві третини населення загалом погоджують- ся з тим, що сьогодні кожен має піклуватись про спільні інтереси (68%), а тих, хто вважає, що треба піклуватися про свої власні інтереси, незважаючи на інших – 25%. Також дві тре- тини опитаних згодні, що суспільне багатство може зрости настільки, що кожен матиме його достатньо (66%), однак 21% поділяють проти- лежну думку – що люди можуть стати багатими лише за рахунок інших. Перша хвиля дослідження «Кальміуської групи» Дослідження проводилося компанією GfK Ukraine, метод опитування — телефонні ін- терв’ю з дзвінками на мобільні телефони та випадковим генеруванням номера телефону, період опитування — з 14 квітня по 2 травня 2018 року. Вибірка склала 1975 респондентів, з них 536 — з Донецької та Луганської областей (території, підконтрольні українському уряду). Зважені дані для населення України (1975 респондентів) відповідають розподілу населен- ня за віком/статтю/типом населеного пунк- ту і макрорегіонами згідно з даними Державної служби статистики України станом на 1 січ- ня 2017 р; при зважуванні додатково врахова- но розподіл населення Донецької та Луганскої областей за віком/статтю/типом населеного пункту. Для зручності у таблицях представ- лено зважені дані і загальний обсяг зваженої вибірки як 1500 респондентів. Максимальна похибка складає: для України — не більше 2,5%, для Донецької та Луганської областей — не більше 4,9%. Дослідження про- водилось в усіх областях України за винятком непідконтрольної частини Донецької та Лу- ганської областей та Автономної Республіки Крим. Друга хвиля дослідження «Кальміуської групи» Дослідження проводилося компанією GfK Ukraine, метод опитування — телефонні ін- терв’ю з дзвінками на мобільні телефони та випадковим генеруванням номера телефону, період опитування — з 3 по 19 травня 2018 року. Вибірка склала 1980 респондентів, з них 528 — з Донецької та Луганської областей (території, підконтрольні українському уряду). Зважені дані для населення України (1980 респондентів) відповідають розподілу населен-
- 12. 12 ня за віком/статтю/типом населеного пунк- ту і макрорегіонами згідно з даними Державної служби статистики України станом на 1 січ- ня 2017 р; при зважуванні додатково врахова- но розподіл населення Донецької та Луганскої областей за віком/статтю/типом населеного пункту. Для зручності у таблицях представ- лено зважені дані і загальний обсяг зваженої вибірки як 1500 респондентів. Максимальна похибка складає: для України — не більше 2,5%, для Донецької та Луганської областей — не більше 4,9%. Дослідження про- водилось в усіх областях України за винятком непідконтрольної частини Донецької та Луган- ської областей та Автономної Республіки Крим. Третя хвиля дослідження «Кальміуської групи» Дослідження проводилося компанією GfK Ukraine, метод опитування — телефонні ін- терв’ю з дзвінками на мобільні телефони та випадковим генеруванням номера телефону, період опитування — з 4 по 20 червня 2018 року. Вибірка склала 1966 респондентів, з них 540 — з Донецької та Луганської областей (території, підконтрольні українському уряду). Зважені дані для населення України (1966 рес- пондентів) відповідають розподілу населення за віком/статтю/типом населеного пункту і макрорегіонами згідно з даними Державної служби статистики України станом на 1 січ- ня 2017 р; при зважуванні додатково врахова- но розподіл населення Донецької та Луганскої областей за віком/статтю/типом населеного пункту. Для зручності у таблицях представ- лено зважені дані і загальний обсяг зваженої вибірки як 1500 респондентів. Максимальна похибка складає: для України — не більше 2,5%, для Донецької та Луганської областей — не більше 4,9%. Дослідження про- водилось в усіх областях України за винятком непідконтрольної частини Донецької та Лу- ганської областей та Автономної Республіки Крим. «КАЛЬМІУСЬКА ГРУПА» — це неформаль- не об’єднання українських аналітиків, мета якого — сприяння відновленню державного суверенітету на тимчасово окупованих тери- торіях Донецької та Луганської областей. Мотивація діяльності нашої групи чітка і прозора — ефективно і професійно сприяти відновленню територіальної цілісності країни. Назва коаліції походить від назви річки Каль- міус, яка об’єднує вільні і тимчасово окупова- ні райони регіону та символізує собою надію громадян з двох боків лінії розмежування на встановлення миру шляхом припинення між- державного конфлікту і відновлення єдності України, законності та правопорядку на тери- торіях, постраждалих від збройного проти- стояння. Це дослідження було представлено ініціа- тивою «Кальміуська група» в рамках проекту «Зміцнення громадської довіри» (UCBI ІІ), що фінансується Агентством США з міжнарод- ного розвитку (USAID). Проведення цього до- слідження стало можливим завдяки щирій підтримці американського народу, наданій че- рез Агентство США з міжнародного розвитку (USAID). Зміст продукції є винятковою відпові- дальністю «Кальміуської групи» та не обов’яз- ково відображає погляди USAID або уряду США.
- 25. 25
- 28. 28
- 29. 29
- 31. 31
- 33. 33
- 34. 34
- 36. 36
- 37. 37
- 38. 38