Лекція із клінічної імунології та алергології для студентів 5 курсу медичного факультету

1. ТТЕЕООРРЕЕТТИИЧЧННІІ
ООССННООВВИИ ККЛЛІІННІІЧЧННООЇЇ
ІІММУУННООЛЛООГГІІЇЇ
Корсак Ю.В.
Кафедра госпітальної терапії
Ужгородський національний університет

2. Основні питання лекції
1. Предмет і проблеми клінічної
імунології
2. Азбука імунології
3. Будова і функції імунної системи
4. Рівні захисту від патогенів
5. Механізм імунної відповіді

3. 11.. ППррееддммеетт іі ппррооббллееммии
ккллііннііччннооїї ііммууннооллооггііїї

4. ККллііннііччннаа ііммууннооллооггііяя
 це клінічна і лабораторна дисципліна,
яка займається обстеженням,
діагностикою і лікуванням хворих із
патологічними процесами, що
розвиваються в результаті порушення
імунних механізмів, а також тими
випадками, коли імунологічні
маніпуляції є важливою частиною
терапії і (або) профілактики.
ВООЗ, 1993

5. ГГррууппии ззааххввооррюювваанньь
уу ккллііннііччнніійй ііммууннооллооггііїї
1. Імунодефіцити
2. Алергія й автоімунітет
3. Інфекція і відторгнення органів і
клітин
4. Захворювання, при яких
застосовують імуногенетику й
імунотропну терапію

6. ППааттооллооггііччнніі ссттааннии,, ддее ннееооббххііддннаа
ууччаассттьь ііммууннооллооггаа--ааллееррггооллооггаа
1. Імунодефіцити
2. Алергійні захворювання
3. Хвороби колагену і сполучної
тканини
4. Імунні ендокринопатії
5. Хвороби крові

7. ППааттооллооггііччнніі ссттааннии,, ддее ннееооббххііддннаа
ууччаассттьь ііммууннооллооггаа--ааллееррггооллооггаа
6. Хвороби нервової системи
7. Пухлини імунної системи
8. Імуноопосередкована патологія
шкіри, нирок, органів травлення
9. Хвороби імунних комплексів
10. Імунотерапія в онкології
11. Трансплантація

8. 2.. ААззббууккаа ііммууннооллооггііїї

9. ІІммууннііттеетт
 це спосіб захисту організму від
живих тіл і речовин, які несуть у собі
ознаки генетичної чужорідності
 це спосіб збереження генетичної
ідентичності організму шляхом
знищення і видалення живих тіл і
речовин, які несуть у собі ознаки
генетичної чужорідності

10. ППааттооггеенн
 це цілісний об’єкт, який призводить до
патологічних змін при надходженні в
організм.
 Патоген містить безліч антигенів

11. ААннттииггеенн
((ііммууннооггеенн))
це речовина, яка володіє:
 ааннттииггееннннііссттюю
 ііммууннооггееннннііссттюю
 ддооссттааттннььооюю ммооллееккуулляяррннооюю
ммаассооюю (>5000 D)

12. ІІммууннііззааццііяя
 це процес взаємодії антигену з
імунною системою

13. ГГооллооввнниийй ккооммппллеекксс
ггііссттооссууммііссннооссттіі ((ММННСС))
 молекули МНС визначають унікальний
антигенний набір кожного організму.
 у людини молекули ММННСС ((HHLLAA)) ІІ ккллаассуу
присутні на всіх клітинах, а ІІІІ ккллаассуу – тільки
на антигенпрезентуючих клітинах
 ффууннккццііяя молекул МНС (HLA) – презентація
лімфоцитам різних антигенів

14. ЦЦииттооккііннии ((ііннттееррллееййккііннии))
 гормони імунної системи
 молекули, які регулюють проліферацію
та диференціацію клітин
 виділяються клітинами імунної системи
 діють тільки через спеціальні мембранні
рецептори

15. ІІммууннооккооммппееттееннттнніі ккллііттииннии
це клітини, які:
 містять ааннттииггееннррооззппііззннааввааллььнніі
ррееццееппттооррии
 розпізнають ееппііттоопп (В-лімфоцити) або
ііммууннооггеенннниийй ппееппттиидд (Т-лімфоцити)
антигену
 забезпечують розвиток ссппееццииффііччннооїї
ііммууннннооїї ввііддппооввііддіі

16. ААннттииггееннппррееззееннттууююччіі ккллііттииннии
 здатні презентувати антиген
імунокомпетентним клітинам за
допомогою молекул МНС (HLA)
 до них належать:
 макрофаги
 дендритні клітини
В-лімфоцити
 інші клітини організму під впливом γ-IFN

17. ААдд’’ююввааннттии
 це речовини, які підвищують
ефективність розпізнавання
антигенів імунною системою
 це більшість медіаторів імунних
(запальних) реакцій та цитокінів

18. ААппооппттоозз
 це генетично регульована програма
загибелі клітини
ССииссттееммаа ааппооппттооззуу складається із:
мембранних рецепторів (Fas, RTNF-α)
 внутрішньоклітинних посередників (каспази)
ефекторних механізмів (латентна ендонуклеаза)

19. ООссннооввнніі ппооллоожжеенннняя
ппрроо ііммууннііттеетт
Для розвитку імунної відповіді антиген
має бути:
 ггееннееттииччнноо ччуужжоорріідднниимм
 ммааккррооммооллееккууллооюю (сам або у комплексі
із білками власних тканин організму)
 ттррааннссффооррммоовваанниимм іізз ккооррппууссккуулляяррннооїї уу
ммооллееккуулляяррннуу ффооррммуу за участю
доімунних захисних механізмів

20. ООссннооввнніі ппооллоожжеенннняя
ппрроо ііммууннііттеетт
ААннттииггеенн – це ввииппааддккоовваа ссттррууккттуурраа,
тому можна отримати ааннттииттііллаа ддоо
ччооггоо ззааввггоодднноо і використати їх як
специфічні ррееааггееннттии,, ззддааттнніі
ззвв’’яяззааттии ввссее,, щщоо ззааввггоодднноо

21. 33.. ББууддоовваа іі ффууннккццііїї
ііммууннннооїї ссииссттееммии

22. ІІммууннннаа ссииссттееммаа
 це сукупність ллііммффооїїдднниихх ооррггаанніівв,
ттккаанниинн і ккллііттиинн, які забезпечують
біохімічну, структурну та функціональну
індивідуальність організму шляхом
елімінації носіїв чужорідної генетичної
інформації

23. ООррггааннии ііммууннннооїї ссииссттееммии
Центральні
ТИМУС
Периферійні
Лімфатичні
вузли
Селезінка
Червоний
кістковий
мозок Неосумковані лімфатичні фолікули

24. ФФууннккццііїї ццееннттррааллььнниихх
ііммуунннниихх ооррггаанніівв
 зародження, розвиток і апоптоз
лімфоцитів
 антиген-незалежне диференціювання
лімфоцитів
 випуск “наївних” лімфоцитів
 синтез гормонів і цитокінів для регуляції
імунної відповіді

25. ФФууннккццііїї ппееррииффееррііййнниихх
ііммуунннниихх ооррггаанніівв
 є місцем антигенної презентації
 антиген-залежне диференціювання
лімфоцитів
 кооперація імунокомпетентних клітин
 об’єднання доімунних та імунних
механізмів відповіді
 видалення непотрібних клітин імунної
відповіді

26. 44.. РРііввнніі ззааххииссттуу ввіідд ппааттооггеенніівв

27. ТТррии ррііввнніі ззааххииссттуу ввіідд ппааттооггеенніівв
1. Фізіологічні бар’єри організму
2. Природжений імунітет
3. Набутий імунітет

28. ППррииннццииппии ффууннккццііооннуувваанннняя
ссииссттееммии ззааххииссттуу ввіідд ппааттооггеенніівв
 Надійність
 Економність
 Послідовність

29. ФФііззііооллооггііччнніі ббаарр’’єєррии ооррггааннііззммуу
 це механічні бар’єри і фізіологічні
реакції систем, які безпосередньо
контактують із зовнішнім середовищем
 на рівні фізіологічних бар’єрів
відбувається об’єднання всіх трьох
ланок захисту організму

30. ФФііззііооллооггііччнніі ббаарр’’єєррии ооррггааннііззммуу
11.. ШШккііррнніі ппооккррииввии
2. Слизові оболонки:
 дихальних шляхів
 шлунково-кишкового тракту
 сечовидільних шляхів
 статевих шляхів
 очей

31. ППрриирроодджжеенніі ((ннеессппееццииффііччнніі))
ммееххааннііззммии ррееззииссттееннттннооссттіі
 це система факторів і клітин, здатних на
захист від будь-якого патогену,
незалежно від його властивостей
 завдяки їм імунна система може:
 визначити походження антигену
 вирішити, чи доцільна проти антигену
імунна відповідь

32. ППрриирроодджжеенніі ((ннеессппееццииффііччнніі))
ммееххааннііззммии ррееззииссттееннттннооссттіі
 у елементів цієї системи наявні
рецептори шаблонного розпізнавання,
 які розпізнають патогензв’язані
молекулярні шаблони,
 після чого одразу запускаються
природжені ефекторні механізми

33. РРееццееппттооррии шшааббллооннннооггоо
ррооззппііззннаавваанннняя
 секреторні
 клітинні
 сигнальні (TLR1-11)

34. ППааттооггееннззвв’’яяззаанніі ммооллееккуулляяррнніі
шшааббллооннии
 бактеріальні ліпополісахариди
 пептидоглікани
 ліпотейхоєві кислоти
 манани
 бактеріальна ДНК
 двоспіральна РНК
 глюкани

35. ЕЕффееккттооррнніі ммееххааннііззммии
ііммууннннооїї ввііддппооввііддіі
фагоцитоз
 лізис
 апоптоз

36. ССттррууккттуурраа ппрриирроодджжеенниихх
ффааккттоорріівв ррееззииссттееннттннооссттіі
Гуморальні Клітинні
комплемент макрофаги
лізоцим дендритні клітини
доімунні цитокіни (IFN α/β, TNF-α, ІЛ-1β, GM-CSF) моноцити
калікреїн-кінінова система природні кілери
фактор Хагемана нейтрофіли
природні антитіла еозинофіли
гострофазові білки базофіли
пептиди-антибіотики опасисті клітини
ейкозаноїди тромбоцити
тромбоцитактивуючий фактор еритроцити

37. ККооммппллееммееннтт
 це система білків, мембранних
рецепторів і регуляторів активності,
яка забезпечує:
1. Цитотоксичний лізис
2. Опсонізація
3. Участь у запаленні

38. ККллаассииччнниийй шшлляяхх ааккттииввааццііїї
((ззббиирраанннняя СС11))

39. ККллаассииччнниийй шшлляяхх ааккттииввааццііїї
((ууттввоорреенннняя СС33--ккооннввееррттааззии))

40. ККллаассииччнниийй шшлляяхх ааккттииввааццііїї
((ууттввоорреенннняя СС55--ккооннввееррттааззии))

41. ААллььттееррннааттииввнниийй шшлляяхх ааккттииввааццііїї
((ууттввоорреенннняя СС33--ккооннввееррттааззии))

42. ААллььттееррннааттииввнниийй шшлляяхх ааккттииввааццііїї
((ууттввоорреенннняя СС55--ккооннввееррттааззии))

43. ФФооррммуувваанннняя ммееммббрраанноо--
ааттааккууююччооггоо ккооммппллееккссуу

44. ЕЕффееккттии ппррооддууккттіівв ааккттииввааццііїї
ккооммппллееммееннттуу
 С3а, С3b, С5а – анафілаксія
 С5а – хемотаксис нейтрофілів
 С3b, С4b – опсонізація
 С2b – активація калікреїн-кінінової системи і
коагуляції
ІІннггііббііттооррии ссииссттееммии ккооммппллееммееннттуу
 С1-інгібітор
 Фактори Н та І
 DAF і MCP

45. ККааллііккррееїїнн--ккіінніінноовваа ссииссттееммаа
ФХа ФХа ФХа++ об об’’єкт
Прекалікреїн Калікреїн
Кініноген
Брадикінін
Вазодилатація
Плазморагія
Субстанція Р
Коагуляція

46. ЛЛііззооцциимм
 це фермент, який розщеплює
муреїн і викликає лізис грам+
мікроорганізмів
ППрриирроодднніі ааннттииттііллаа
 поліреактивні IgM, секретуються
В1-лімфоцитами, опсоніни,
активують комплемент за
класичним шляхом

47. ІІннттееррффееррооннии
 ІФ-α (продукт лейкоцитів)
 ІФ-β (продукт фібробластів)
 ІФ-γ (продукт Тh1- і NK-лімфоцитів)
ЕЕннддооггеенннніі ппееппттииддии--ааннттииббііооттииккии
 α-дефензини (у гранулах нейтрофілів)
 β-дефензини (у епітеліоцитах дихальних шляхів і ШКТ)

48. ГГооссттррооффааззооввіі ббііллккии
 різні білки, які інтенсивно синтезуються у
гострій фазі запалення під впливом
цитокінів макрофагів (ІЛ-6, ІЛ-1β, ФНП-α)
 А – церулоплазмін, С3
 Б – α1-антитрипсин, антихімотрипсин, β2-
макроглобулін, гаптоглобін, фібриноген
 В – С-реактивний білок, манозозв’язуючий
лектин, сироватковий амілоїд А

49. ЕЕййккооззааннооїїддии
 продукти метаболізму арахідонової кислоти:
 простагландини (Pg)
 лейкотрієни (Lt)
 тромбоксани (Tx)
 простациклін (Pc)
ТТррооммббооццииттааккттииввууююччиийй ффааккттоорр
 активує нейтрофіли і тромбоцити
 розширює судини
 спазмує бронхи

50. ММааккррооффааггии  Фагоцитоз
 Процесинг патогену:
 Антигенна презентація Т-
хелперам
 Лізис
 Виділення ферментів,
комплементу, інгібіторів
ферментів, цитокінів (ІЛ-1β,
ІЛ-6, ФНП-α)
 Зміна метаболізму організму
при запаленні
 Участь в асептичному
запаленні і знешкодженні
сторонніх частинок

51. ДДееннддррииттнніі
ккллііттииннии
 Процесинг патогену
 Антигенна презентація
 Ініціація і спрямування імунної
відповіді (синтез ІЛ):
 ІЛ-12 – клітинний тип
 ІЛ-4, ІЛ-1β – гуморальний тип
 Функціональний зв’язок між
місцем перебування патогену та
імунними органами
 Підтримання імунної
толерантності
 Формування імунної пам’яті

52. ППрриирроодднніі ккііллееррии
ААппооппттоозз
іі ллііззиисс
Кілінг-
інгібуючий
рецептор
Нормальна
клітина
Клітина, що втратила
молекули HLA-I
HLA-I
Кілінг-
активуючий
рецептор
Всюдисущі
молекули

53. ББааззооффііллии
ГГррааннууллооццииттии
ООппаассииссттіі
ккллііттииннии
ЕЕооззииннооффііллии ННееййттррооффііллии

54. ТТррооммббооццииттии ЕЕррииттррооццииттии

55. ННааббууттіі ((ссппееццииффііччнніі))
ммееххааннііззммии ррееззииссттееннттннооссттіі
 це строго специфічні імунні реакції, які
реалізуються за рахунок:
 прямої дії імунокомпетентних клітин
 синтезу антитіл
 такі реакції спрямовані проти
конкретного антигену

56. ККллііттиинннніі ррееааккццііїї ііммууннііттееттуу
 здійснюються Т-лімфоцитами
 Т-лімфоцити розпізнають не весь антиген, а
імуногенний пептид
 після презентації антигену Тс за участю Th1
клонується і викликає цитотоксичний лізис
уражених патогеном клітин
 забезпечують захист від:
 внутрішньоклітинних паразитів
 пухлинних антигенів
 трансплантованих антигенів

57. ГГууммооррааллььнніі ррееааккццііїї ііммууннііттееттуу
 здійснюються В2-лімфоцитами
 В-лімфоцити розпізнають епітоп
антигену
 після презентації антигену В-лімфоцит
за участю Th2 клонується,
перетворюється у плазмоцит і синтезує
специфічні антитіла
 специфічні антитіла зв’язують антиген,
активуючи різноманітні ефекторні
механізми

58. РРееццееппттооррии ТТ--ллііммффооццииттіівв
 ТCRαβ або ТCRγδ – антигенрозпізнавальний рецептор
 CD3 – сигнальна частина ТCR
 CD2 – адгезивна молекула
 CD4 – рецептор до HLA-II
 CD8 – рецептор до HLA-I
 CD28 і CD152 – костимуляційні молекули (для з’єднання із
CD80/86 на АПК)
 CD40L – костимуляційна молекула, з’являється після
активації (для з’єднання з CD40)
 Рецептори до факторів росту і розмноження

59. ССууббппооппуулляяццііїї ТТ--ллііммффооццииттіівв
 Т-хелпери:
 Th1 – активують клітинні реакції імунітету
 Th2 – активують гуморальні реакції імунітету
 Т-цитотоксичні кілери
 Т-супресори
 Т-лімфоцити із TCRγδ
 Т-клітини пам’яті

60. ММооллееккууллии ттаа ррееццееппттооррии
ВВ--ллііммффооццииттіівв
 ВCR – антигенрозпізнавальний рецептор
(вбудований IgM або IgD)
 CD35, CD21, CD55 – рецептори до
компонентів комплементу (опсонінів)
 CD19, CD20, CD21, CD24 – рецептори до
факторів росту та диференціювання
 CD40 – молекула, що з’являється після
активації (для з’єднання із CD40L)

61. ККллаассии ііммууннооггллооббуулліінніівв
Ig M
Ig A
Ig D
Ig E
Ig G

62. ООссннооввнніі ввллаассттииввооссттіі ааннттииттіілл
 Специфічність – здатність реагувати лише
з одним із безлічі антигенів
 Валентність – здатність до одночасної
взаємодії з певною кількістю антигенних
детермінант
 Афінність – ступінь спорідненості до
специфічної антигенної детермінанти
 Авідність – міцність зв’язку зі специфічною
антигенною детермінантою

63. ЗЗммііннаа ккллаассіівв ааннттииттіілл
ппіідд ччаасс ііммууннннооїї ввііддппооввііддіі
 У фазі спокою на мембрані В-лімфоцита
присутній Ig M та Ig D у якості рецепторів
 Після контакту BCR з антигеном починається
синтез Ig M
 Зв’язування із CD40L стимулює синтез Ig G
 ІЛ-4 і ІЛ-13 стимулює синтез Ig E
 TGF-β і ІЛ-10 стимулює синтез Ig A
 Послідовність синтезу антитіл виглядає так:
IgM↔IgD–IgG3–IgG1–IgA1–IgG2–IgG4–IgE–IgA2

64. 55.. ММееххааннііззмм ііммууннннооїї ввііддппооввііддіі

65. ММееххааннііззмм ііммууннннооїї ввііддппооввііддіі
 опсонізація патогену
 хемотаксис нейтрофілів і макрофагів у місце
знаходження патогену
 фагоцитоз патогену (антигену) ААППКК
(макрофагами або дендритними клітинами)
 процесинг патогену із виокремленням
імуногенного пептиду і виділенням ІІЛЛ--11 (1122)
 презентація імуногенного пептиду на
молекулах HHLLAA--II (для внутрішньоклітинних
патогенів) або HHLLAA--IIII (для позаклітинних
патогенів) антигенспецифічним ТТhh

66. ММееххааннііззмм ііммууннннооїї ввііддппооввііддіі
 активація антигенспецифічного ТТhh і визначення
спрямування імунної відповіді:
 за клітинним типом:
 перетворення ТТhh у ТТhh11 (взаємодія CCDD2288 із CCDD8800 ААППКК)
із виділенням ІІЛЛ--22 і проліферацією ТТhh11, виділення
IIFFNN--γγ (армування макрофагів)
 активація і проліферація антигенспецифічного ТТсс
 знаходження антигенів і цитотоксичний лізис
уражених клітин за участю ТТсс і ааррммоовваанниихх
ммааккррооффааггіівв (IIVV ттиипп ііммуунннниихх ррееааккцціійй)

67. ММееххааннііззмм ііммууннннооїї ввііддппооввііддіі
 За гуморальним типом:
 перетворення ТТhh у ТТhh22 (взаємодія CCDD2288 із CCDD8866 ААППКК)
із виділенням ІІЛЛ--22 і проліферацією ТТhh22
 експресія на ТТhh22 молекул ССDD4400LL і виділення ІІЛЛ--33, 44, 55
 активація антигенспецифічного ВВ--ллііммффооццииттаа
(експресія CCDD4400 і взаємодія із CCDD4400LL на TThh22) і його
проліферація
 перетворення ВВ--ллііммффооццииттіівв у ппллааззммооццииттии із
виділенням антигенспецифічних ааннттииттіілл
 включення ефекторних механізмів елімінації антигену
(ІІ,, ІІІІ,, ІІІІІІ ттииппии ііммуунннниихх ррееааккцціійй)

68. ММееххааннііззмм ііммууннннооїї ввііддппооввііддіі
 через 48-72 год. – поступове перетворення
TThh у ТТss (експресія CCDD115522 і взаємодія із
CCDD8800//8866 ААППКК, виділення ІІЛЛ--1100 і TTGGFF--ββ)
 згортання імунної відповіді, апоптоз
клонованих лімфоцитів
 у організмі залишаються ТТ і ВВ--ллііммффооццииттии
ппаамм’’яяттіі