ЗАКОН УКРАЇНИ Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обігу земель сільськогосподарського призначення

1. ЗАКОН УКРАЇНИ ЗАКОН УКРАЇНИ
Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо
обігу земель сільськогосподарського призначення
Про внесення змін до деяких законодавчих актів України
щодо умов обігу земель сільськогосподарського призначення
Верховна Рада України п о с т а н о в л я є: Верховна Рада України п о с т а н о в л я є:
І. Внести зміни до таких законодавчих актів України: І. Внести зміни до таких законодавчих актів України:
1. У Земельному кодексі України (Відомості Верховної Ради
України, 2002 р., № 3—4, ст. 27):
1. У Земельному кодексі України (Відомості Верховної Ради
України, 2002 р., № 3—4, ст. 27):
1) статтю 130 викласти в такій редакції: 1) статтю 130 викласти в такій редакції:
Стаття 130. Набуття права власності на земельні ділянки
сільськогосподарського призначення
Стаття 130. Набуття права власності на земельні ділянки
сільськогосподарського призначення
1. Набувати право власності на земельні ділянки
сільськогосподарського призначення можуть:
1. Набувати право власності на земельні ділянки
сільськогосподарського призначення можуть:
а) громадяни України; а) громадяни України;
б)юридичніособиУкраїни, створенізазаконодавством України; б) юридичні особи України, створені і зареєстровані за
законодавством України, учасниками (акціонерами,
членами) яких є лише громадяни України та/або держава
та/або територіальні громади;
в) територіальні громади; в) територіальні громади;
г) держава. г) держава.
Право власності на земельні ділянки
сільськогосподарського призначення може також
набуватися банками та кредитними установами в порядку
звернення стягнення на них як предмет застави. Такі

2. 2
земельні ділянки мають бути відчужені банками та
кредитними установами на земельних торгах протягом
двох років з дня набуття права власності.
Іноземцям, особам без громадянства та юридичним особам
заборонено набувати частки у статутному (складеному)
капіталі, акції, паї, членство у юридичних особах (крім
банків та кредитних установ), які є власниками земель
сільськогосподарського призначення. Цей абзац втрачає
чинність за умови та з дня схвалення на референдумі
рішення, визначеного у абзаці восьмому частини першої
цієї статті.
Набуття права власності на земельні ділянки
сільськогосподарського призначеннями юридичними
особами, створеними і зареєстрованими за законодавством
України, учасниками (засновниками) або кінцевими
бенефіціарними власниками (контролерами) яких є особи,
які не є громадянами України, може здійснюватися з днята
за умови схвалення цього на референдумі.
За будь-яких умов, у тому числі у випадку схвалення на
референдумі рішення, визначеного у абзаці восьмому
частини першої цієї статті, забороняється набуття права
власності на земельні ділянки сільськогосподарського
призначення:
1) юридичними особами, учасниками (акціонерами,
членами)або кінцевими бенефіціарами яких є особи, які не
є громадянами України, - на земельні ділянки
сільськогосподарського призначення державної і
комунальної власності, земельні ділянки
сільськогосподарського призначення, виділені в натурі (на
місцевості) власникам земельних часток (паїв), і які

3. 3
розташованіближче 50 км від Державного кордонуУкраїни
(крім Державного кордону, який проходить по морю);
2) юридичними особами, учасниками (акціонерами,
членами) або кінцевими бенефіціарами яких є громадяни
держави, визнаної Україною державою-агресором або
державою-окупантом;
3) особами, які належать або належали до терористичних
організацій;
4) юридичними особами, учасниками (акціонерами,
членами) або кінцевими бенефіціарами яких є іноземні
держави,
5) юридичними особами, де неможливо встановити
бенефіціарного власника (контролера);
6) юридичними особами, бенефіціарні власники
(контролери) яких зареєстровані в офшорних зонах,
віднесених до переліку офшорних зон Кабінетом Міністрів
України;
7) фізичними та юридичними особами, стосовно яких
застосовано спеціальні економічні та інші обмежувальні
заходи (санкції)відповіднодо ЗаконуУкраїни «Про санкції»
у вигляді заборони на укладення правочинів з набуття у
власність земельних ділянок, а також пов’язаними з ними
особами;
8) юридичними особами, створеним за законодавством
України, що перебувають під контролем фізичних та
юридичних осіб, зареєстрованих в державах, включених
Міжнародною групою з протидії відмиванню брудних
грошей (FATF) до списку держав, що не співпрацюють у
сфері протидії відмиванню доходів, одержаних злочинним
шляхом.

4. 4
2. Сукупна площа земельних ділянок сільськогосподарського
призначення у власності громадянина, юридичної особи, з
урахуванням пов’язанихосіб або юридичнихосіб, створених
за законодавством України, що мають спільного кінцевого
бенефіціарного власника (контролера):
2. Загальна площа земельних ділянок
сільськогосподарського призначення у власності
громадянинане може перевищувати десяти тисяч гектарів.
Загальна площа земельних ділянок
сільськогосподарського призначення у власності
юридичної особи (крім банків та кредитних установ) не
може перевищувати загальної площі земельних ділянок
сільськогосподарського призначення, які можуть
перебувати увласностіусіхїїучасників(членів, акціонерів),
але не більше десяти тисяч гектарів. При цьому, якщо
громадянину належить право власності на частку у
статутному (складеному) капіталі, у пайовому фонді
юридичноїособи або на лише окреміакції, паї, дляцілей цієї
статтівважається, що такомугромадянину, крім земельних
ділянок, що належать йому на праві власності, також
належить право власності на земельні ділянки
сільськогосподарського призначення загальною площею,
що дорівнює площі земельних ділянок
сільськогосподарського призначення у власності
юридичної особи, учасником (членом, акціонером) якої він
є, помноженої на розмір частки такого громадянина,
вираженої у відсотках, у статутному(складеному)капіталі,
пайовому фонді цієї юридичної особи.
в межаходнієїоб’єднаноїтериторіальноїгромадине повинна
перевищувати 35 відсотків земель сільськогосподарського
призначення такої громади;
в межах однієї області або Автономної Республіки Крим, не
повинна перевищувати 8 відсотків земель
сільськогосподарського призначення такої області або
Автономної Республіки Крим;

5. 5
не повинна перевищувати 0,5 відсотків земель
сільськогосподарського призначення України.
Термін «пов'язані особи» використовується у значенні,
визначеному Податковим кодексом України.
Термін «бенефіціарний власник (контролер) вживається у
цьомуКодексіузначенні, наведеномууЗаконіУкраїни «Про
запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів,
одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та
фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення».
Порушення вимог цієї частини є підставою для визнання
правочину, за яким набувається право власності на земельну
ділянку недійсним, а також для примусового відчуження
земельної ділянки.
3. Порушення вимог частини першої та другої цієї статті є
підставою для визнання правочину, за яким набувається право
власності на земельну ділянку, недійсним, а також для
конфіскації земельної ділянки
Порядок здійснення перевірки відповідності набувача або
власника земельної ділянки вимогам, визначеним цим
Кодексом для набуття у власність земельної ділянки
сільськогосподарського призначення, затверджується
Кабінетом Міністрів України.
4. Порядок здійснення перевірки відповідності набувача або
власника земельної ділянки сільськогосподарського
призначення вимогам, визначеним цією статтею,
затверджується Кабінетом Міністрів України.
3. Орендар, який відповідно до законуможе мати у власності
орендовану земельну ділянку, якщо інше не передбачено
законом, має переважне право на придбання її у власність у
разіпродажуцієї земельноїділянки, за умови,що він сплачує
ціну, за якою вона продається, а в разі продажу на аукціоні -
якщо його пропозиція є рівною з пропозицією, яка є
найбільшою із запропонованих учасниками аукціону.»
5. Розрахунки, пов'язанізі сплатою ціни земельнихділянок
сільськогосподарського призначення за цивільно-
правовими угодами, провадяться в безготівковій формі.
6. Не допускається набуття права власності на земельні
ділянки сільськогосподарського призначення за

6. 6
відплатними договорами у разі відсутності у набувача
права власності документів, які підтверджують джерела
походження коштів або інших активів, за рахунок яких
набувається таке право.
2) у частині першій статті 131 після слів «юридичні особи»
доповнити словами «створені за законодавством»;
2) Статтю 131 викласти у такій редакції:
«Стаття 131. Набуття права власності на земельні ділянки
на підставі цивільно-правових угод
1. Укладення цивільно-правових угод що передбачають
перехід права власності на земельні ділянки, а також
набуття права власності на земельні ділянки за такими
угодами здійснюється відповідно до Цивільного кодексу
України з урахуванням вимог цього Кодексу.
2. Купівля-продаж земельної ділянки здійснюється з
дотриманням переважного права на її придбання,
встановленого відповідно до закону. У разі продажу
земельної ділянки з порушенням такого переважного
права, його суб’єкт має право пред’явити до суду позовпро
переведення на нього прав та обов’язків покупця.
Одночасно з подачею позову суб’єкт переважного права
зобов’язаний внести на депозитний рахунок суду грошову
суму, яку за договором повинен сплатити покупець
земельної ділянки. Переважне право на придбання
земельноїділянки може бути переданойого суб’єктом іншій
особі, про що такий суб’єкт має письмово повідомити
власника земельної ділянки.».
3) Частину четверту статті 133 викласти у такій редакції:
«4. Заставодержателем земельних ділянок
сільськогосподарського призначення та прав на них

7. 7
(оренди, емфітевзису)можуть бути лише банки та кредитні
установи»;
4) Пункт «д» частини першої статті 143 виключити.
5) Статтю 145 викласти у такій редакції:
«Стаття 145. Припинення права власності на земельну
ділянку особи, якій земельна ділянка не може належати на
праві власності та/або у зв’язку із з порушенням обов’язку
щодо її відчуженняпротягом встановленогозаконом строку
1. Якщо до особи переходить право власності на земельну
ділянку, яка за цим Кодексом не може перебувати в її
власності, ця ділянка підлягає відчуженню її власником
протягом року з моменту переходу такого права.
2. У випадках, коли відповіднодо законувласник земельної
ділянки зобов’язаний відчужити її протягом певного
строку, і земельна ділянкане була відчужена ним протягом
такого строку, така ділянка підлягає конфіскації за
рішенням суду.
3. У разі порушення вимог статті 130 цього Кодексу щодо
граничної площі земель сільськогосподарського
призначення, що можуть перебувати у власності однієї
особи, земельні ділянки, площа яких перевищує зазначені
граничні розміри, конфіскуються за рішенням суду.
4. Позов про конфіскацію земельної ділянки подається до
суду органом, що здійснює державний контроль за
використанням та охороною земель. Конфіскована
земельна ділянка за рішенням суду підлягає продажу на
земельних торгах. Ціна проданої на земельних торгах
земельноїділянки, за вирахуванням витрат, пов’язаних з її
продажом, виплачується її колишньому власнику».

8. 8
3) у розділі Х “Перехідні положення”: 6) у розділі Х “Перехідні положення”:
доповнити розділ пунктом 6-1 такого змісту: а) доповнити розділ пунктом 6-1 такого змісту:
“6-1.Громадяни, яким належить право постійного користування,
право довічного успадкованого володіння земельними
ділянками державної та комунальної власності, призначеними
для ведення селянського (фермерського) господарства, а також
орендарі земельних ділянок, які набули право оренди землі
шляхом переоформлення права постійного користування щодо
зазначених земельних ділянок, мають право на викуп таких
земельних ділянок у власність з розстрочкоюплатежу до 5 років
за ціною, яка дорівнює нормативній грошовій оцінці таких
земельних ділянок, без проведення земельних торгів.»
“6-1.Громадяни, яким належить право постійного
користування, право довічного успадкованого володіння
земельними ділянками державної та комунальної власності,
призначеними для ведення селянського (фермерського)
господарства, а також орендарі земельних ділянок, які набули
право оренди землі шляхом переоформлення права постійного
користування щодо зазначених земельних ділянок, мають
право на викуп таких земельних ділянок у власність з
розстрочкою платежу до 7 років за ціною, яка дорівнює
нормативній грошовій оцінці таких земельних ділянок, без
проведення земельних торгів.»
У разі купівлі земельної ділянки з розстроченням платежу
право власності переходить до покупця після сплати
першого платежу.
пункти 14 викласти в такій редакції: б) пункти 14, 15 виключити;
«14. До 1 січня 2024 року не допускається набуття
юридичними особами, бенефіціарним власником
(контролером) яких є іноземці, особи без громадянства,
юридичні особи, створені за законодавством іншим, ніж
законодавство України, іноземні держави, права власності
на
земельні ділянки сільськогосподарського призначення
державної та комунальної власності,
земельні ділянки, які перебувають у приватній власності і
призначені для ведення товарного сільськогосподарського
виробництва, земельні ділянки, виділених в натурі (на

9. 9
місцевості) власникам земельних часток (паїв) для ведення
особистого селянського господарства, а також земельні
частки (паї).
Вимоги цього пункту не розповсюджуються на випадки
набуття сільськогосподарськими товаровиробниками у
власність земельних ділянок, які використовують такі
земельні ділянки на правах оренди, емфітевзису, за умови,
якщо:
з часу державної реєстрації юридичної особи - набувача
права власності пройшло не менше 3 років,
право оренди, емфітевзису виникло до набрання чинності
цим пунктом.
Порушення вимог цього пункту є підставою для визнання
правочину, на підставіякого набуваєтьсяправо власностіна
земельну ділянку, а також підставою для примусового
відчуження земельної ділянки.
Термін «сільськогосподарський товаровиробник»
використовується у цьому пункті у значенні, наведеному у
пункті 14.1.235 статті 14 Податкового кодексу України.»
пункт 15 виключити;
в) доповнити пунктом 14-1 такого змісту:
«14-1. Забороняється відчуження земельних часток (паїв),
земельних ділянок сільськогосподарського призначення
державної і комунальної власності, відчуження та зміна
цільового призначення земельних ділянок
сільськогосподарського призначення приватної власності,
виділених в натурі (на місцевості) власникам земельних
часток (паїв), розташованих на тимчасово окупованих
територіях у Донецькій та Луганській областях,

10. 10
Автономній Республіці Крим та місті Севастополі, крім
передачі їх у спадщину;
Угоди (у тому числі довіреності), укладені під час дії
заборони на купівлю-продаж або іншим способом
відчуження земельних ділянок та земельних часток (паїв),
визначених цим пунктом, в частині їх купівлі-продажу та
іншим способом відчуження, а так само в частині передачі
прав на відчуження цих земельних ділянок та земельних
часток (паїв) на майбутнє є недійсними з моменту їх
укладення (посвідчення)»;
г) Доповнити пунктом 22 такого змісту:
«22. До 1 січня 2025 року ціна продажу земельних ділянок
сільськогосподарського призначення, виділеної в натурі
(на місцевості) власникам земельних часток (паїв) не може
бути меншою їх нормативної грошової оцінки».
2. Статтю 30 Закону України “Про Державний земельний
кадастр”(ВідомостіВерховної Ради України, 2012 р., №8, ст. 61;
2016 р., № 3, ст. 30) доповнитичастиноютретьоютакого змісту:
2. Статтю 30 Закону України “Про Державний земельний
кадастр” (Відомості Верховної Ради України, 2012 р., № 8, ст.
61; 2016 р., № 3, ст. 30) доповнити частиною третьою такого
змісту:
“3. Програмне забезпечення Державного земельного кадастру
має забезпечувати інформаційну взаємодію між Державним
земельним кадастром, Державним реєстром речових прав на
нерухоме майно, Єдиним державним реєстром юридичних осіб,
фізичних осіб - підприємців та громадських формувань,
Державним реєстром актів цивільного стану громадян з
метою одержання інформації про сукупну площу земельних
ділянок сільськогосподарського призначення у власності однієї
«3. Програмне забезпечення Державного земельного кадастру
забезпечуєінформаційну взаємодіюміж Державним земельним
кадастром, Державним реєстром речових прав на нерухоме
майно, Єдиним державним реєстром юридичнихосіб, фізичних
осіб - підприємців та громадських формувань, з метою
одержання інформації про загальну площу земельних ділянок
сільськогосподарського призначення у власності фізичної

11. 11
особи та пов’язаних осіб і розташованих в межах однієї
громади, області, Автономної Республіки Крим та в межах
України.
особи, а також юридичних осіб, учасником (акціонером,
членом) яких вона є».
3. У Законі України “Про санкції” (Відомості Верховної Ради
України, 2014 р., № 40, ст. 2018; 2018 р., № 1, ст. 2):
3. У Законі України “Про санкції” (Відомості Верховної Ради
України, 2014 р., № 40, ст. 2018; 2018 р., № 1, ст. 2):
1) частину першу статті 4 доповнити пунктом 241 такого змісту: 1) частину першу статті 4 доповнитипунктом 241 такого змісту:
“241) заборона на набуття у власність земельних ділянок;”; “241) заборона на вчинення правочинів з набуття у власність
земельних ділянок;”
2) у першомуреченні частинидругої статті5 цифри “17—19, 25”
замінити цифрами “17—19, 241, 25”.
2) у першому реченні частини другої статті 5 цифри “17—19,
25” замінити цифрами “17—19, 241, 25”.
4. У Законі України “Про державну реєстрацію речових прав на
нерухоме майно та їх обтяжень” (Відомості Верховної Ради
України, 2016 р., № 1, ст. 9 із наступними змінами):
4. Статтю 33 Закону України “Про державну реєстрацію
речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень” (Відомості
Верховної Ради України, 2016 р., № 1, ст. 9 із наступними
змінами) доповнити частиною третьою такого змісту:
1) частину першу статті 12 після слів “на нерухоме майно”
доповнити словами “, ціну (вартість) нерухомого майна та
речових прав на нього чи розмір плати за користування
нерухомим майном за відповідними правочинами”;
3) у частині третій статті 13:
пункт 2 після слів “цього права” доповнити словами “, а
також ціну (вартість) такого права”;
пункт 3 після слів “цих прав” доповнити словами “, а також
ціну (вартість) таких речових прав та розмір плати за
користування цим нерухомим майном”;
доповнити частину після абзацу п’ятого новим абзацом
такого змісту:

12. 12
“Відомості про ціну (вартість) нерухомого майна, ціну
(вартість) речових прав чи розмір плати за користування
нерухомим майном вносяться до Державного реєстру прав
виключно під час державної реєстрації набуття прав на
підставі документів, поданих для такої реєстрації. У разі
відсутності в документах, поданих для державної реєстрації
прав, відповідних відомостей про ціну (вартість) речових
прав такі відомості не вносяться до Державного реєстру
прав, а додаткові документи для їх отримання не
вимагаються.”.
У зв’язку з цим абзаци шостий і сьомий вважати відповідно
абзацами сьомим і восьмим;
4) статтю 33 доповнити частиною третьою такого змісту:
“3. Програмне забезпечення Державного реєстру прав має
забезпечувати інформаційну взаємодію між Державним
реєстром речових прав, Державним земельним кадастром,
Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб -
підприємців та громадських формувань, Державним реєстром
актів цивільного стану громадян з метою одержання
інформації про сукупну площу земельних ділянок
сільськогосподарськогопризначення увласностіоднієї особи та
пов’язаних осіб і розташованих в межах однієї громади,
області, АвтономноїРеспубліки Крим та в межах України.»
“3. Програмне забезпечення Державного реєстру прав
забезпечує інформаційну взаємодію між Державним реєстром
прав, Державним земельним кадастром, Єдиним державним
реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та
громадських формувань, з метою одержання інформації про
загальну площу земельних ділянок сільськогосподарського
призначення у власності фізичної особи, а також юридичних
осіб, учасником (акціонером, членом) яких вона є».
5. У статті 7 Закону України “Про державну реєстрацію
юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських
формувань”(ВідомостіВерховної РадиУкраїни, 2016 р., №2, ст.
17, № 47, ст. 800):
5. Частину третю статті 7 Закону України “Про державну
реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та
громадських формувань” (Відомості Верховної Ради України,
2016 р., № 2, ст. 17, № 47, ст. 800)
1) частину третю доповнити пунктом 121 такого змісту: доповнити пунктом 121 такого змісту:

13. 13
“121) інформаційну взаємодію між Державним земельним
кадастром, Державним реєстром актів цивільного стану
громадян, Державним реєстром речових прав на нерухоме
майно, Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних
осіб - підприємців та громадськихформувань з метоюодержання
інформації про сукупну площу земельних ділянок
сільськогосподарського призначення увласностіоднієїособи та
пов’язаних осіб і розташованих в межах однієї громади,
області, Автономної Республіки Крим та в межах України;
«12-1) інформаційну взаємодію між Державним земельним
кадастром, Державним реєстром актів цивільного стану
громадян, Державним реєстром речових прав на нерухоме
майно, Єдиним державним реєстром юридичнихосіб, фізичних
осіб - підприємців та громадських формувань з метою
одержання інформації про загальну площу земельних ділянок
сільськогосподарського призначення у власності фізичної
особи, а також юридичних осіб, учасником (акціонером,
членом) яких вона є»
2) доповнити статтю частиною шостою такого змісту:
“6. Термін “пов’язані особи” в цьому Законі вживається у
значенні, наведеному в Податковому кодексі України.”.
6. Статтю 11 Закону України «Про державну реєстрацію
актів цивільного стану» (Відомості Верховної Ради України
2010, № 38, ст.509) доповнити частиною восьмою такого
змісту:
6. Абзац другий частини другої статті 354 Цивільного
кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2003,
№№ 40-44, ст.356) доповнити словами: «, крім випадків,
визначених законом».
«8. Програмне забезпечення Державного реєстру актів
цивільного стану громадян повинно забезпечувати
інформаційну взаємодію між цим реєстром та Державним
земельнимкадастром, Державним реєстром речовихправна
нерухоме майно, Єдиним державним реєстром юридичних
осіб, фізичних осіб - підприємців та громадськихформувань
з метою одержанняінформаціїпро сукупнуплощуземельних
ділянок сільськогосподарського призначення у власності
однієїособи та пов’язанихосіб ірозташованихвмежаходнієї
громади, області, Автономної Республіки Крим та в межах
України. Термін «пов'язані особи» вживається в цьому
Законі у значенні, наведеному у Податковому кодексі
України.»;

14. 14
7. Статтю 55 Закону України «Про нотаріат» (Відомості
Верховної РадиУкраїни1993, N 39, ст.383 ) доповнити частиною
такого змісту:
7. Статтю 55 Закону України «Про нотаріат» (Відомості
Верховної Ради України 1993, N 39, ст.383) доповнити
частиною такого змісту:
«При посвідченні угоди про відчуження земельної ділянки
сільськогосподарського призначення, нотаріус перевіряє
дотримання передбачених Земельним кодексом України вимог
до набувачів права власності на землі сільськогосподарського
призначення, у тому числі використовує відомості
Державного реєстру речових прав на нерухоме майно,
Державного земельного кадастру, Державного реєстру актів
цивільного стану громадян та Державного реєстру
юридичнихосіб, фізичнихосіб - підприємців та громадських
формувань для встановлення сукупної площі земельних
ділянок сільськогосподарського призначення у власності
заявника та пов’язаних осіб в межах відповідної громади,
області, АвтономноїРеспубліки Крим та в межах України.»
«При посвідченні угоди про відчуження земельної ділянки
сільськогосподарського призначення, перевіряється
дотримання встановлених Земельним кодексом України вимог
до набувачів права власності на земельні ділянки
сільськогосподарського призначення, у тому числі обмежень
щодо загальної площі земельних ділянок
сільськогосподарського призначення, яківправінабувати у
власність одна особа. Така перевірка здійснюється з
використанням відомостей Державногореєструречовихправ
на нерухоме майно, Державного земельного кадастру та
Державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб -
підприємців та громадських формувань. Якщо за
результатами перевірки, виявлено невідповідність таким
вимогам, нотаріус відмовляє у посвідченні угоди»
ІІ. Прикінцеві положення ІІ. Прикінцеві положення
1. Цей Законнабираєчинностіз 1 жовтня 2020 року, крім пункту
2 цього розділу, який набирає чинності з дня опублікування
цього Закону.
1. Цей Закон набирає чинності з 1 жовтня 2020 року, крім
пункту 2 цього розділу, який набирає чинності з дня
опублікування цього Закону
2. Кабінету Міністрів України у тримісячний строк з дня
опублікування цього Закону:
2. Кабінету Міністрів України у тримісячний строк з дня
опублікування цього Закону:
розробити та затвердити порядок здійснення фінансової
підтримки громадян і юридичних осіб (у тому числі
фермерських господарств) для придбання земельних
ділянок сільськогосподарського призначення;

15. 15
розробити та подати Верховній РадіУкраїни проектЗакону
України про внесеннязмін до БюджетногокодексуУкраїни
щодо створенняу складіспеціальнихфондівДержавногота
місцевих бюджетів Фонду розвитку сільських територій,
кошти з якого формуються, у тому числі, за рахунок
частини коштів від продажу земельних ділянок
сільськогосподарського призначення державної і
комунальної власності, і спрямовуються на видатки
розвитку: інфраструктури, енергозбереження, освіти та
медицини у сільській місцевості та реалізацію державних
програм розвиткумалихта середніхсільськогосподарських
товаровиробників;".
привести власні нормативно-правовіакти у відповідність із цим
Законом;
привестивласнінормативно-правовіактиу відповідність із цим
Законом;
забезпечити перегляд і приведення відповідними центральними
органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у
відповідність із цим Законом;
забезпечитиперегляд іприведення відповіднимицентральними
органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у
відповідність із цим Законом;
забезпечити прийняття нормативно-правових актів, необхідних
для реалізації цього Закону.
забезпечитиприйняття нормативно-правовихактів, необхідних
для реалізації цього Закону.
Голова
Верховної Ради України
Голова
Верховної Ради України