Підготував Колодій Богдан

1. Марина Цвєтаєва
(1892-1941)
Підготував: учень 11 класу
Колодій Богдан

2. Дитинство та юність
• Марина Іванівна Цвєтаєва народилася 26 вересня (8
жовтня) 1892 року у Москві. Її батько, професор-
мистецтвознавець Іван Володимирович Цвєтаєв,
був засновником Московського музею
образотворчих мистецтв. Її мати, Марія
Олександрівна Мейн, походила з обрусілої
польсько-німецької родини. Була піаністкою,
ученицею Антона Рубінштейна.Через два роки після
Марини народилася її сестра Анастасія. Родина
Цвєтаєвих мешкала у Москві, уТрипруденному
провулку, а влітку - у будинку поряд ізТарусою
(Калужська губернія).Через хворобу матері (сухоти),
частину дитинства Марина перебувала за
кордоном: в Італії, Швейцарії, Німеччині. Але 1906
року мати помирає, і доньок виховує батько.

3. Батько письменниці

4. Молодша сестра М. Цвєтаєвої

5. Початок творчої діяльності
• У 6 років Марина почала писати вірші, не лише
російською, а й французькою та німецькою. У
18 років Цвєтаєва видає свою першу збірку
«Вечірній альбом», до якої включено вірші,
написані поетесою з 1907 по 1910 роки. На цю
збірку одразу ж відгукнувся суворий критик
Валерій Брюсов, а також Максиміліан
Волошин.Того ж року Цвєтаєва написала свою
першу критичну статтю «Чарівність у віршах
Брюсова». А за два роки потому було видано її
другу збірку — «Чарівний ліхтар».

6. Критики
Валерій Брюсов
Максиміліан Волошин

7. 1911 року М.
Цвєтаєва зустрілася
зі своїм майбутнім
чоловіком Сергієм
Ефроном; у січні
1912 року вона
вишла заміж. Того ж
року у них
народилася донька
Аріадна (Аля).А
1925 р.
Народжується син.

8. 1913 року виходить третя її
збірка — «З двох книг».

9. Творчість
• М. Цвєтаєва – російський поет, автор
поетичних драм, есе й спогадів, перекладач. Її
лірику відзначає сповідальний пафос,
романтичний розмах почуттів, достовірна
передача стихії внутрішнього життя, зв’язок з
фольклорною традицією, мовні експерименти
(із синтаксисом, морфемами тощо).У центрі
поетичного світу Цвєтаєвої – “я” ліричної
героїні, що прагне поєднати “ життєтворчість
” з поетичним ремеслом, висловити свою “
безмірність ” “ у світі мір ”, виявити в
художньому слові, яке наділяється магічною
силою, потаємну сутністю буття.

10. Несамозванка–господиняя.
Інеслужниця–крихтменінетреба.
Ятвійпритулок,яжагатвоя,
Твійсьомийденьісьометвоєнебо
Там,наземлі,зарадип'ятака
Нашиюпонавішуваножорна…
Коханий,читобіянетака?
Цежя,твояПсихеянеповторна!
МаринаЦвєтаєва

11. 31 серпня 1941 року поетеса
закінчила життя самогубством.