Презентація до курсу "Загальна та сільськогосподарська фітопатологія", що його викладають на кафедрі мікології та фітоімунології біологічного факультету Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна, Україна
5. Гриб інфікує дуже різноманітні злаки
(пшениця, жито, ячмінь, пирій…),
але шкодочинним є лише для пшениці
(Triticum aestivum, Triticum turgidum)
Уражуються усі надземні органи рослини:
спочатку листя, згодом стебла та колос
Інфекція зберігається в немінералізованих
рослинних рештках та в насінні
втрати врожаю 3 - 15%,
але інколи до 30 – 40 (50) %
6. Основне джерело інфекції – немінералізовані рослинні рештки
пшениці на поверхні ґрунту
Хвороба поширилася світом починаючи з 1970-х рр. у зв'язку запровадженням
технологій безвідвальної оранки «non-inversion tillage» (Mini-Till, No-Till)
Станом на цей час піренофороз –
одна з найбільш поширених
та небезпечних хвороб пшениці в світі
У Центральній Європі спалах піренофорозу вперше зареєстрований лише у 2000 р.
7. Поширення: усі континенти окрім Антарктиди
центр походження пшениці,
регіон, де збудник хвороби
найбільш різноманітний та шкодочинний
Основний фактор шкодочинності – видоспецифічні токсини,
що руйнують хлоропласти у пшениці
8. уражує лише пшеницю
продукує видоспецифічний токсин Sn Tox A
На ранніх етапах симптоми хвороби ідентичні септоріозу колосу
(збудник Stagonospora nodorum, = Septoria nodorum)
9. ХВОРОБА Латентний
період (доби)
Піренофороз 3-8
Септоріоз листя
(Septoria tritici)
14-42
Септоріоз колосу
(Stagonospora nodorum)
8-16
Спори Pyrenophora tritici-repentis інфікують рослини при
температурі (6-) 10-28 (-30) град. С за наявності крапельної вологи
Міцелій проникає через продихи. Час інфікування – 6 – 48 годин
12. Конідії
Аскоспори
Конідії утворюються
на некротичних
плямах через 2-3
тижні після
зараження за умов
високої вологості (пік
– червень-липень).
У посушливий період
плямі залишаються
стерильними.
Зрілі аскоспори масово
утворюються на рослинних
рештках з середини квітня
протягом кількох місяців (за
умов високої вологості повітря)
16. Видоспецифічні токсини Ptr трех типов: А, В, С
доведений горизонтальний перенос гена SnTox A від Stagonospora nodorum
специфічні токсини – причина високої шкодочинності по відношенню до пшениці
Ptr Tox A (білок)
Ptr Tox B (білок)
Ptr Tox C (низькомолекулярний)
Руйнується за температури вище 70 град. С
17. На пшениці описано 8 рас, що різняться комбінацією цих токсинів
США, Канада – раси 1, 2, 3, 4, 5
Північна Африка – раси 1, 2, 5, 6
Кавказ (Азербайджан) – раси 1, 2, 5, 6, 7, 8
Сирія, Туреччина – раси 1, 2, 3, 5, 7, 8 Чехія (2010 р.) – раси 1, 2, 3, 4, 6, 8
18.
19.
20. Сорти пшениці суттєво різняться за стійкістю до DTR
механізм стійкості пшениці – наявність фермента
протеінази К, що розрізає та знешкоджує токсин
Ptr Tox A
Здатність ферменту розрізати токсин різниться
у різних сортів (зв'язок з рецептором, поглинання…)
Джерела стійкості до піренофорозу:
Stakado, Legron, Senat …
21. Насіннєва інфекція піренофорозу
Насіннєва інфекція проявляється найпершою
ще в фазу проростка
Інфекція зосереджена в перикарпії (навколоплоднику)
насінин. Зберігає життєздатність до 3 років
При приростанні зерна міцелій в перикарпії активується
і інфікує колеоптиле, а звідти 1-2 справжні листки
Інфекція не є системною і потім поширюється
по листках рослини аерогенно (за допомогою спор)
25. GS 31 (завершення кущення)
GS 37-39 (утворення прапорцевого листка)
GS 65 (середина цвітіння)
GS 73-77 (молочна стиглість)
Фунгіцидні обробки:
фази розвитку пшениці (по Задоксу)
для захисту від піренофорозу рекомендуються
2 (3) фунгіцидні обробки протягом сезону
+ використання ефективних протруйників насіння
31. Обмеження шкодочинності піренофорозу:
- Сівозміна
- Вирощування стійких сортів
- Якісне протруєння насіння
- Сприяння прискоренню мінералізації рослинних
решток пшениці
- Моніторинг розвитку хвороби та вчасне
використання фунгіцидів