До 200-річчя від дня народження о. Степана Качали, який стояв біля витоків українських національних товариств та організацій Галичини - „Просвіта”, Наукове товариство ім. Т. Шевченка у Львові, Народна Рада, "Руське педагогічне товариство", стипендійних фондів

1. © Тернопільська обласна універсальна бібліотека, 2015
1815 - 1888

2. «У сім’ї вільних від панщини
господарів-міщан Теодора і Євдокії
Качалів народився хлопчик, якого
охрестили Степаном.»
Церква в с. Липівка (Івано—
Франківська обл.) Сучасне фото

3. Викладачі та вихованці Бережанської гімназії
Будучи студентом гімназії ,
відзначався і здібностями, і
пильностями в науці, зате і товариші, і
вчителі любили його і поважали, і
завсігди називали «pater Kaszala»
Бережанська ратуша
Сучасне фото

4. Після закінчення Бережанської
гімназії Степан Качала
продовжував студїї у Львівській
духовній семінарії

5. Львівська
Академічна гімназія
Церква Св. Апостола
Івана Богослова, с.
Скорики
Церква Св. Юра, с. Шельпаки
Хрест тверезості,
с. Шельпаки

6. Пам’ятник на могилі Стефана
Качали, с. Шельпаки (1892 р.)
«10 листопада в 73 році життя і 46
р. священства по довгій і тяжкій
недузі не стало Батька Стефана,
що піввіку трудився для добра Русі і
її дітей… Слава і честь Тобі,
Батьку Стефане від усіх русинів,
від роду в рід».

7. «…пора обходитись з нами, як з
народом, рівним собі, уважати наші
стремління до самостійного розвою
наших сил народних і не брати нас за
масу …» C. Качала

8. Пам’ятник «Просвіті» у Львові
Сучасне фото

9. Степан Качала серед послів до Галицького сейму
Будинок парламенту – Галицького сейму,
з 1940 р.- університет ім. І. Франка

10. Поштова листівка «Публіцисти 80-х рр.»
(В. Навроцький, В. Барвінський, С. Качала)
«… Кожне його слово було більше
варте як золото»

11. Пам’ятна дошка на будинку
НТШ у Львові
"кожну добру справу спомагав
щедро заощадженим своїм
майном, так що на народні цілі
видав за життя свого певно
більше 10 тисяч золотих
ринських".

13. Літературно-науковий вісник. Видання
НТШ. Львів. 1990. С. 189

15. «… окови тіла опали, опадуть й
окови духа, і не вільно буде
другому народові накидать
чужого язика і чужих.» Степан
Качала