1. Енергоефективність. Кейс
Кейс проекту
«Енергоефективне село»:
перша енергоефективна
громада країни
На шляху до енерго-
незалежності
«Єдина сільська громада сходу України, яку вночі видно з космо-
су, — це село Веселе на Харківщині. Вона впевнено носить статус першої
енергоефективної громади країни. Річ у тому, що три року тому в селі
розпочалася реалізація проекту «Енергоефективне село».
Енергоефективне село Веселе — успішний приклад, як громада змогла
залучити зовнішнє фінансування, майже не витрачаючи власні кошти
для переходу на використання відновлювальних джерел енергії: від
освітлення вулиць за допомогою сонячної енергії та опалювання школи бі-
омасою — до опалення лікарні за допомогою геотермальної енергії та бу-
дівництва власної сонячної електростанції.
Замість вступу:
Кейс підготував Ігнатьєв Станіслав,
виконавчий директор «Інституту сталого розвитку»,
засновник Харківського енергетичного кластеру
76 Екологія підприємства // № 3 (68) березень 2018
2. Кейс проекту «Енергоефективне село»: перша енергоефективна громада країни
Всі проекти були реалізовані з використанням ресурсів міжнарод-
ної технічної допомоги — як демонстрація іншим громадам, що вирішення
місцевих проблем може бути здійснено за рахунок зовнішніх (небюджетних)
ресурсів. З іншого боку, ініціатива «Енергоефективне село» стала майдан-
чиком для демонстрації сучасних технологій підвищення енергоефектив-
ності та використання альтернативних джерел енергії у малих населених
пунктах.»
А як за кордоном?
Проекти за принципом «енергоефективне село» активно працюють у єв-
ропейських країнах, наприклад, Федеративній Республіці Німеччина, Фран-
ції, Польщі. Такі проекти є довгостроковою цільовою програмою, що скла-
дається з низки мікропроектів, метою яких є забезпечення енергетичної
сталості сільських громад та зменшення витрат місцевих бюджетів на енер-
гетичні носії.
«Проект «Енергоефективне село» визнано Кабінетом Міністрів України та Радою Європи —
кращим проектом у галузі енергоефективності з тих, що реалізуються у сільських населених
пунктах. Проект здобув перемогу в конкурсі «Кращі практики місцевого самоврядування»
у 2015 році, а у 2016 — визнаний кращим соціальним проектом у галузі енергоефективності,
що впроваджується в Україні.»
Громада селища Фельдхайм (ФРН). Це колишній населений пункт Східної Німеччини з не-
розвиненою енергетичною інфраструктурою. У громаді працювало лише одне підпри-
ємство з вирощування свиней. Об’єкти соціальної сфери були представлені шко-
лою, дитячим садочком та медичним пунктом.
Громадою було вирішено розробити місцеву концепцію «енергоефективного села». Для
реалізації концепції запросили компанії, що працюють в галузі відновлювальної енерге-
тики та енергоефективності.
Приклад
Базовою моделлю цього принципу є об’єднання зусиль органів
місцевого самоврядування, громадських організацій та бізнесу за-
для вирішення проблеми енергозбереження в конкретному населе-
ному пункті.
77Екологія підприємства // № 3 (68) березень 2018
3. Енергоефективність. Кейс
Заощаджені кошти стали спрямовуватися на реалізацію соціальних іні-
ціатив у громаді.
Вітряні електростанції і дві установки з виробництва біогазу з біомаси
дають цьому населеному пункту, розташованому на південний захід від Бер-
ліна, тепло, електрику і додаткові робочі місця.
Перетворення звичайного бранденбурзького маленького села на зраз-
кову модель використання поновлюваних джерел енергії почалося ще
в 1995 році, коли тут побудували п’ять вітрогенераторів. Число турбін
поступово зростало, поки село разом з містом Троєнбріцен, до якого воно
належить, і енергетичною компанією Energiequelle GmbH не побудували
власну електромережу. У фінансуванні проекту, який коштував 0,5 млн євро,
взяли участь більшість жителів села. Кожна сім’я придбала за 3000 євро
частку в компанії, що є співвласником електромережі.
43 вітрогенератори і установки з виробництва біогазу не тільки обігрі-
вають і освітлюють будинки, а й забезпечують роботою місцеве населення,
надаючи 30 робочих місць. Ще 20 робочих місць забезпечує місцева фа-
брика з виробництва фотоелектричних елементів. У селі зі 145 жителями
зараз нульове безробіття!
До 2020 року Німеччина планує отримувати з відновлювальних ре-у
сурсів, таких як вітер і сонце, до 35 % всієї споживаної енергії.
Компанія Energiequelle GmbH
виступила із пропозицією
будівництва вітропарку.
Сільська громада погодилася
безкоштовно надати свої власні
земельні ділянки для проекту,
натомість компанія взяла на себе
зобов’язання безкоштовно
забезпечити сільську громаду
електричною енергією
Інша компанія домовилася
щодо будівництва біореак-
тора на місцевій свино-
фермі, вироблений газ част-
ково спрямовувався на опа-
лення об’єктів соціальної
сфери
Третє підприємство
встановило на даху
та у дворі школи сонячні
батареї, частина елект-
ричної енергії з яких були
передані школі
Як наслідок:
громада отримала заощадження до 70 % видаткової частини місцевого бюджету,
що раніше використовувались для енергозабезпечення об’єктів соціальної сфери.
1
2
3
78 Екологія підприємства // № 3 (68) березень 2018
4. Кейс проекту «Енергоефективне село»: перша енергоефективна громада країни
До 2050 року ця частка повинна становити вже 80 %. Таким чином,у
Фельдхайм, що забезпечує себе відновлювальною енергією на 100 %,
став моделлю майбутньої Німеччини.
На рік парк вітрогенераторів виробляє кількість енергії, достатню для
забезпечення міста з 20-тисячним населенням. Жителі села споживають
всього 1 % цієї енергії, а решту Energiequelle продає регіональним дист-
риб’юторам. Сьогодні вартість енергії в Фельдхаймі на 35 % нижча, ніж
у Берліні. Протягом 10 років цей розрив досягне 50 %.
Після того, як через аварію на японській АЕС «Фукусіма» Німеччина до
2022 року вирішила закрити всі 17 своїх ядерних станцій, село відвідали
3000 «енергетичних туристів», багато з яких приїхали з Японії.
Туристи і телеканали не омина-
ють увагою село із «зеленою енер-
гією» — американці, бразильці, в’єт-
намці знімають тут фільми, фотогра-
фують трактори, обробляють землю
між вітрогенераторами.
Чи може Фельдхайм стати моделлю для інших населених пунктів?
Відповіді на запитання поки немає.
По-перше, не скрізь вітер досить сильний. У Фельдхаймі швидкість ві-
тру в середньому досягає 21 км/год, в той час, як для роботи турбін до-
статньо третини такої швидкості.
По-друге, не всі готові миритися з вітрогенераторами, розташованими
поруч з будинками.
79Екологія підприємства // № 3 (68) березень 2018
5. Енергоефективність. Кейс
У межах першої фази проекту «Енергоефективне село» у с. Веселомуу
проведено ліцензований енергоаудит об’єктів соціальної сфери насе-
леного пункту, а, також організацію навчального курсу з енергоаудитуж
для активних представників сільської громади Веселого. Такі дії стали мож-
ливими завдяки залученому гранту волонтерами Корпусу Миру США — за
програмою «all project assistance» (SPA) Агенції США з міжнародного роз-
витку (USAID). Це стало першим кроком для залучення міжнародних ресур-
сів для реалізації ініціативи. Проте важливим є використання принципу «від
малого проекту до великого», — неможливо громаді отримати відразу ве-
ликий грант, не отримавши перед цим низку малих внесків.
Отже, використовуючи ресурси міжнародних фондів, у межахпроекту
здійснено реконструкцію системи освітлення центральних вулиць
населеного пункту із заміни традиційного освітлення на енергозберігаль-у
ні LED-ліхтарі, встановлення геліомодулів, конструкція яких розроблена
місцевими вченими. Освітлено за новою технологією 5 км вулиць (100 %
населеного пункту). Також проведено утеплення фасадів будівель со-
ціальної сфери з повною заміною вікон на сучасні енергозберігальні
склопакети. Проведено реконструкцію системи опалення сільського
клубу та бібліотеки зі створенням двоконтурної мережі, а також встановле-
но сучасний твердопаливний котел. «Технічною прикрасою» моделі енер-
гоефективного села є сучасна модульна котельня із двома потужними
пелетними котлами, яка збудована за німецькою технологією та живить
тепловою енергією школу та сільську раду.
Крім того, у межах реалізації проекту розпочато встановлення тепло-
вого насосу німецькою компанією Vaillant Group за участю інжинірингової
компанії «Золотий зріз», для теплопостачання та гарячого водозабезпечен-
ня амбулаторії сімейного лікаря. Попередньо проведено повну заміну сис-
теми опалення та санацію фасаду з його повною реконструкцією та
утепленням.
Про досягнення:
Веселе енергоефективне село :)
Використовуючи німецький досвід, кожне технічне рішення
в межах проекту «Енергоефективне село» проходить обо-
в’язкову процедуру громадського обговорення.
Першим таким заходом стали громадські слухання, що зі-
брали майже всю сільську громаду. В межах заходу представ-
никам громад Харківського району представлено концепцію
«енергоефективного села», що розроблена фахівцями Інсти-
туту сталого розвитку за сприяння волонтерів Корпусу Миру
США Евана та Клариси Хьюз.
80 Екологія підприємства // № 3 (68) березень 2018
6. Кейс проекту «Енергоефективне село»: перша енергоефективна громада країни
Наразі завершено проектні роботи з будівництва місцевої сонячної
електростанції потужністю 1,8 МВт. Найголовніше, що знайдено інвесто-
ра для будівництва цього об’єкта зеленої енергетики. І це буде найбільший
об’єкт альтернативної енергетики в Харківській області.
Отже, «Енергоефективне село» — це зелений проект, який прой-
шов шлях від малої теплоенергетики до електрогенерації у промис-
лових масштабах.
Про досвід залучення
іноземних соціальних інвестицій:
Щоб прийти до сучасного успіху, проект «Енергоефективне село» супро-
воджувався активною компанією фандрайзингу.
ДОВІДКА!
Фандрайзинг —
пошук ресурсів
за кордоном
Було випробувано безліч моделей, алеу р у д , УСПІШНО ВІДПРАЦЮВАЛИД Ц лише три:р
1 отримання грантів шляхом написання важких та складних проектних заявок;
2 залучення компаній для надання соціальних інвестицій;
3 проведення міжнародних заходів із залученням іноземних інвесторів та великих
компаній.
Використовуючи ресурси грантів, вдалося отримати гроші на про-
ведення кваліфікованого енергетичного аудиту, придбання та інсталя-
цію системи вуличного освітлення, санацію та утеплення будівель. Однак
цей ресурс був достатньо складний в отриманні, оскільки витрачалось ба-
гато часу на пошук конкурсів грантів, написання заявок, ведення перего-
ворів, і, головне, — проведення прозорих та відкритих закупівель, вчасне
виконання робіт та подання вичерпних звітів.
Залучення соціальних інвестицій від міжнародних компаній — менш
часомісткий, але не менш трудомісткий процес, який зводився до прове-
дення широких інформаційних компаній для іноземного бізнесу та ведення
переговорів із підприємствами. Завдяки цьому напрямку вдалося отрима-
ти німецьку велику модульну котельню із двома котлами та двоконтурний
твердопаливний котел для клубу і бібліотеки.
81Екологія підприємства // № 3 (68) березень 2018
7. Енергоефективність. Кейс
Тема проекту «Енергоефективне село» стала однією із ключових дис-
кусій Першого Україно-Німецького бізнес-форуму «Біоенергетика,
Енергоефективність та Агробізнес», проведеного за участі Інституту
сталого розвитку в Харкові. Захід підтриманий Міністерством закордон-
них справ Федеративної Республіки Німеччина, Генеральним консуль-
ством ФРН у Донецьку та Почесним консулом ФРН у Харкові. В роботі фо-
руму взяли участь 42 представники німецьких енергетичних компаній та
фінансових установ, зокрема Федеральний Міністр економіки та розвитку
ФРН. За результатами презентації проекту, німецька компанія Valliant
Group надала безкоштовно тепловий насос для опалення лікарні, а одна
з програм ООН погодилась на фінансування санації та утеплення будівлі.
Енергоефективне село Веселе постійно відвідують міжнародні делега-
ції, зокрема, із США, Німеччини, Польщі, Швейцарії. Відкритість проекту та
бажання продемонструвати власні результати призвели до приходу в ре-
гіон інвестора, який розпочав проектування сонячної електростанції потуж-
ністю 1,8 МВт біля села Веселого, яка стане найбільшим об’єктом альтер-
нативної енергетики регіону.
Ініціатива зі створення енергоефективної громади стала черговою ілю-
страцією крилатого вислову Остапа Бендера із «Золотого теляти»: «Гроші
є завжди, просто треба вміти їх взяти».
До речі:
Біля села Веселого
розпочато проек-
тування сонячної
електростанції
потужністю
1,8
МВт
82 Екологія підприємства // № 3 (68) березень 2018