1. Європейсь ий
17 âåðåñíÿ 2009 ðîêó
17 âåðåñíÿ 2009 ðîêó
17 âåðåñíÿ 2009 ðîêó орієнтир
22 серпня 2009 ро
Вінниці відб лася Міжнарод- Вітальна теле рама часни ам
на на ово-пра тична онфе-
ренція «Реформ вання місце-
онференції віце-президента
во о самовряд вання У раїни Європейсь о о парламент
відповідності до Європейсь- Маре а Шівця
ої хартії місцево о самовря- Шановне панство!
д вання». Мої найщиріші вітання сім часни ам Міжнародної он-
Цей неординарний для ференції «Реформ вання місцево о самовряд вання У раї-
Вінниці захід ор аніз вали: ни відповідності до Європейсь ої хартії місцево о само-
Міжнародне Товариство «У - сячі часни ів з сіх точ ів двох частин: на пленарном вряд вання». Я маю надію, що Ваші дис сії б д ть плідни-
раїна-Польща-Німеччина», У раїни, а та ож раїн Євро- засіданні часни и засл ха- ми, а рез льтати онференції стан ть ва омим внес ом в
Вінниць а обласна державна пи (Польщі, Німеччини, Ве- ли вист пи олови МГО «У - історію самовряд вання У раїни. Реалізація та их прое тів,
адміністрація, Національна ли обританії та Франції). раїна-Польща-Німеччина» я Ваша онференція, є важливим чинни ом поб дови де-
а адемія державно о прав- Серед почесних остей – Сер ія Тат ся а, 1- о Прези- мо ратії та зміцнення відносин У раїни з Європейсь им
ління при Президентові У - перший Президент У раїни дента У раїни Леоніда Крав- Союзом.
раїни і Деп татсь ий л б Леонід Кравч , олова Асо- ч а, лорда Річарда Балфе, Успіхів Вам проведенні заход та прийнятті онстр -
«Парламент». ціації олишніх європарла- маршале а Адама Яр баса, тивних рішень!
Партнерами вист пили: ментарів Річард Балфе, мар- олови Вінниць ої облдер-
Інстит т трансформації с спі- шале Сьвєнто шись о о жадміністрації Оле сандра
льства, Фонд сприяння воєводства Адам Яр бас, ди- Домбровсь о о, Вінниць о о часни ів онференції відб - 3. Влада та ромадсь ість –
місцевом самовряд ванню ре тор Німець ої державної місь о о олови Володимира лися се ційні засідання з співпраця заради майб тньо о.
У раїни, Інстит т страте ічної асоціації альтернативної Гройсмана, ре тора НАДУ Во- трьох тем: Кожна се ція об оворювала
політи и, Східноєвропейсь ий енер ети и Ма симіліан фон лодимира Приходь а, народ- 1. Ефе тивне місцеве само- свою проблемати та напра-
інстит т розвит , У раїнсь а Корфф, народні деп тати У - но о деп тата У раїни Анато- вряд вання – заможна ро- цьов вала пропозиції до за-
асоціація місцевих та ре іо- раїни: Анатолій Толсто хов, лія Толсто хова та інших е - мада. альної резолюції онференції,
нальних влад, Бла одійний Леся Оробець, Оле Зар бін- спертів з питань самовряд - 2. Державна влада та міс- я а б ла направлена ерів-
фонд «Схід-Захід разом». сь ий, Ми ола Джи а. вання. цеве самовряд вання – парт- ництв У раїни та Є в р о -
Захід зібрав близь о півти- Конференція с ладалася з Після основних доповідей нери, а не он ренти. пейсь о о Союз .
З оптимізмом до Європи Підс мо онференції
У раїна стала на порі сво о повноліття – минає 18 ро ів з час , оли вона
відновила свою незалежність, відродила державність. Цьо орічний день РЕЗОЛЮЦІЯ
народження Бать івщини мене асоціюється із 18-літніми раїнцями, я і Міжнародної на ово-пра тичної онференції
цьом юном , але вже свідомом віці отрим ють ромадянсь е право оло- «Реформ вання місцево о самовряд вання в У раїні відпо-
с форм ванні влади.
Проте ейфорія від свідомлення своєї причетності до владотворення відності до Європейсь ої хартії місцево о самовряд вання»
молоді швид о зни ає під тис ом с спільно-політичних реалій: від виборів м. Вінниця, 22 серпня 2009 ро
до виборів нічо о на владном олімпі не міняється – бажання народ не Учасни и Міжнародної онференції, ор а- ромадилась системі місцево о самовря-
впливає на за альн сит ацію в політиці та владі. Країною продовж ють е- нізованої МГО «У раїна-Польща-Німеччи- д вання, перетворюється на реальн за -
р вати ті, о о в р ах рес рси – фінансові, адміністративні, правові. на», Національною а адемією державно о роз соціально-політичній стабільності в
правління при Президентові У раїни, с спільстві, не ативно впливає на розв’я-
СЕРГІЙ ТАТУСЯК, Вінниць ою обласною державною адмініст- зання острих осподарсь их і фінансових
проблем, породжених світовою е ономіч-
Голова Міжнародно о товариства рацією та деп татсь им л бом «Парла-
мент», об оворивши проблеми реформ - ною ризою.
“У раїна–Польща–Німеччина” вання місцево о самовряд вання в У раїні Учасни и Міжнародної на ово-пра тичної
відповідно до с часних вимо і європейсь- онференції вважають, що за сьо однішніх
МИ РОБИМО СТАВКУ НА их стандартів місцево о самовряд вання,
онстат ють та е:
обставин сфері державно о правління і
місцево о самовряд вання доцільно вдатися
ГРОМАДЯНСЬКУ – Система місцево о самовряд вання в
У раїні не відповідає в повном обсязі ос-
новним положенням Європейсь ої хартії
до та их дій:
1. Надіслати Президентові У раїни, Вер-
ховній Раді У раїни та Кабінет Міністрів У -
СВІДОМІСТЬ місцево о самовряд вання. Вс переч поло-
женням Європейсь ої хартії місцево о са-
раїни від імені часни ів Міжнародної на -
ово-пра тичної онференції п блічне
Ми не повинні миритися з та ою мовряд вання не забезпеч ється право звернення, в я ом запропон вати їм вжи-
неприродною для с спільства, не- вітчизняних самоврядно- правлінсь их ти невід ладних заходів, аби «переформа-
демо ратичною сит ацією. У раї- стр т р на власні аде ватні фінансові ре- т вати» адміністративно-територіальн
нство потреб вало про ресивних с рси, я ими вони мо ли б вільно розпо- ор анізацію влади в У раїні з метою приве-
змін вже давно, але, за моїм ряджатися в межах своїх повноважень. Не дення вітчизняної системи місцево о само-
відч ттям, час настав саме зараз. нала оджено бюджетних відносин між цен- вряд вання відповідність до базових по-
Свою просвітниць лан робо- тральними ор анами державної влади та ре- ложень Європейсь ої хартії місцево о са-
ти щодо питання зміни адмініст- іональними і місцевими самоврядними мовряд вання.
ративно о строю У раїни шляхом інстит ціями, не здійснено децентралізації 2. Ор анізаторам Міжнародної на ово-пра -
повної передачі владних повно- влади, не забезпечено он рентоспро- тичної онференції від імені її часни ів на-
важень ор анам місцево о само- можності територіальних ромад. Населен- діслати лист-звернення до Парламентсь ої
правління здійснює Міжнародне ня до правління с спільними справами, я асамблеї Ради Європи, приверн вши ва
товариство “У раїна–Польща– правило, не зал чається. парламентарів Європи до пра нення терито-
Німеччина”. Можливо, ми взяли – Адміністративно-територіальна ор анізація ріальних ромад У раїни пра тично реаліз -
дещо амбітн нош на свої плечі, влади в У раїні, що майже не змінилася з ра- вати базові положення Європейсь ої хартії
поставивши перед собою мет дянсь их часів, породж є острі онфлі ти між місцево о самовряд вання.
змінити ментальний песимізм - ор анами місцево о самовряд вання та дер- 3. За підс м ами Міжнародної онференції
раїнців на ромадянсь ий оп- жавними адміністраціями, не забезпеч є дор чити її ор анізаторам сформ лювати на-
тимізм, – але я вірю потенціал фінансової та рес рсної бази для самовряд - ово-при ладні пропозиції щодо реформ -
нашо о народ , я роблю став на вання територіальних ромад. Внаслідо цьо- вання адміністративно-територіально о ст-
йо о ромадянсь свідомість. о стрим ється соціально-е ономічний розви- рою У раїни, реформи місцево о самовря-
За 6 ро ів плідної співпраці То- то населених п н тів і по ірш ються мови д вання та ре іональної політи и і надіслати
вариства з європейсь ими ро- для надання я існих п блічних посл меш- їх ерівництв держави, а та ож Асоціації міст
мадсь ими ор анізаціями, держав- анцям ромад. У раїни для забезпечення ор анізаційної
ними становами і ор анами самовряд вання, ми зібрали ва омий ба аж пра - – Не здійснено реформи подат ової систе- підтрим и (лобіювання).
тично о досвід ф н ціон вання системи само правління в Європі. Відта ми в У раїні. Не створено механізм прямо о 4. Ор аніз вати під отов і вип с спец-
без перебільшення можемо с азати: ми знаємо, я ою має б ти У раїна в розщеплення основних подат ів і за ріплен- іально о збірни а, до я о о в лючити оловні
плані адміністративно о строю – по-європейсь и демо ратичною, по-євро- ня за ромадами відповідно о відсот а доповіді, на ові повідомлення часни ів та
пейсь и ефе тивною, по-європейсь и людяною. (мінім м 50 відсот ів). Резолюцію Міжнародної на ово-пра тичної
Ми віримо, що оли за оворимо про проблеми раїнсь о о самовряд ван- – Не виправдала себе існ юча система ви- онференції.
ня в весь олос, тривожачи не лише раїнсь влад і спільнот , а й за аль- борів до ор анів місцево о самовряд ван- 5. Зверн тись до Національної а адемії дер-
ноєвропейсь , то прис оримо та им чином відповідні реформи в У раїні. На ня за партійними спис ами. В ба атьох ре - жавно о правління при Президентові У раї-
сьо одні це а т ально ще й том , що У раїна є андидатом в асоційоване член- іонах остро бра є професійних адрів для ни з пропозицією забезпечити на ове об-
ство в Європейсь ом Союзі. С спільно-політичний досвід раїнсь о о на- роботи в самоврядно- правлінсь ом се - р нт вання та разом із Асоціацією міст У -
род довів, що починати за онодавчі зміни з ініціатив “властьім щих” – торі. Не забезпеч ється належна від ритість раїни прис орити розроб та прийняття Ста-
заздале ідь про рашна справа. Господарі висо их абінетів не заці авлені та прозорість дій місцевих держадмініст- т тів територіальних ромад, інших ло аль-
віддавати ромаді влад – інстр мент наживи, а м лювання рес рсів та рацій, самоврядних стр т р, що часто при- них нормативних а тів, я і посилюють спро-
тримання бізнес . Відта хай би я і лоз н и зв чали з їхніх в ст, – вони та зводить до острих п блічних онфлі тів між можність територіальних ромад.
і залишаться порожніми де лараціями. місцевою владою та членами відповідних
Вихід є. Слід починати з низів – з ромади. Я що ожен з нас свідомить ромад. Прийнято на підс м овом
необхідність змінах та до ладе з силь, аби це свідомлення переросло – Критична маса правових, е ономічних засіданні Міжнародною
пріоритетн потреб с спільства, – півсправи зроблено. та ор анізаційно- адрових проблем, я а на- на ово-пра тичною онференцією

2. 17 âåðåñíÿ 2009 ðîêó
2
2 Самовряд вання - основа демо ратії ÂIÍÍÈÖÜÊI ÂIÄÎÌÎÑÒI
Європейсь а хартія – це до мент, прий-
ЛЕОНІД КРАВЧУК, 1-й Президент У раїни нятий Радою Європи. І одраз ж потрібно
ВЛАДУ НЕ ДАЮТЬ З ВЕРХУ, ВЛАДУ зазначити, що Рада Європи, членом я ої
є У раїна, заснована Страсб рзі і являє
ЗДОБУВАЮТЬ НА МІСЦЯХ собою інстит цію, я а нія им чином не
пов’язана з Європейсь им Союзом, що
не хоч ть віддавати влад на місця. Але заснований Брюсселі. Рада Європи
ви не повинні че ати милості від влади! б ла одною з перших повоєнних євро-
Ви повинні взяти неї те, що належить пейсь их ор анізацій, вона заснована 1948
людям, народ – можливості, повнова- ро .
ження. Влад не дають з верх в низ, Європейсь а хартія місцево о самовря-
влад здоб вають на місцях! д вання стала magnum opus (лат. вели а
Я ні оли не б в прихильни ом розбіж- работа) Ради Європи. Вона б ла від рита
ностей і онфлі т між центральною і для підписання держав-членів Ради Євро-
місцевими владами. Вважаю, що влада пи 15 жовтня 1985 ро та наб ла чин-
має б ти сильною с різь: і в центрі, і в ності 9 вересня 1988 ро . Держави, що
ре іонах. В ре іонах – особливо, бо підписали Хартію, мають сприймати її за
місцева влада ч є п льс народ і відпов- основні принципи місцево о самовря-
ідає за життя людини. Бо місцева влада д вання.
там, де орінь нації. Том на сьо однішній Що стос ється місцево о самовря-
онференції, де прис тні представни и д вання, Європейсь а хартія перед-
сіх рівнів самовряд вання, ми маємо бачає, що:
право своїй резолюції не просити вла-
д прис орити відповідні зміни, а вима-
ати від неї цьо о! РІЧАРД БАЛФЕ,
Разом з тим нам спільно потрібно до - олова Асоціації олишніх європарламентарів
ласти з силь, щоб працювали раїнсь і
за они. Хай вони онстит ційно недос о-
налі, але це не означає, що їх можна не
НАЙГОЛОВНІШЕ В РОБОТІ МІСЦЕВИХ
Я вперше за 18 ро ів свят ю День ви он вати, що можна б ти із За оном ОРГАНІВ ВЛАДИ – ДОВІРА І ПРОЗОРІСТЬ
незалежності У раїни не Києві. Для на «ти». – інстит т місцево о самовряд ван- онання.
мене це зна ова дата, адже історично Не хочеться сьо одні оворити про те, ня, забезпеч є право ромадян на Хартія є важливим до ментом, ос іль-
вона мені по-особливом близь а. Я ра- що нас ображають, приниж ють, з нами часть проведені ромадсь их за- и в ньом ви ладена схема для всієї
дий, що день народження держави я не рах ються – це неприємно, але це – ходів; Європи. Ключовою онцепцією Хартії є
відзначатим Вінниці, я а стала с час- фа т. Нами ер ють не тіль и з верхів и – саме на місцевом рівні це право роз міння то о, що місцеві ор ани влади
ним, расивим, європейсь им містом. раїнсь о о олімп , а й з-за ордон . А може б ти здійснене безпосереднім чи- повинні дійсно б ти ло альними і неза-
У раїні 18 ро ів. Вона же доросла, тож я наша політична еліта не дозріла до то о ном; лежними.
сподіваюся, що вст паючи повноліття, рівня, щоб олосно с азати «ні» на це і – існ вання місцевої влади з реальни- Не існ є я оїсь ма ічної системи
вона робитиме менше помило . Особ- засвідчити народ свою любов до раї- ми обов’яз ами може забезпеч вати на- місцево о самовряд вання – вона зав-
ливо, що стос ється влади. нсь ої землі. Лідер б дь-я ої раїни може явність адміністрації, що дає та і перева- жди повинна б ти адаптована до місце-
Те, що та ий захід, я онференція з не любити У раїн і мати про неї не а- и, я ефе тивність та наближеність до вості. Одна най оловніше в роботі
питань самовряд вання, проводиться тивні д м и, але це не дає йом права ромадян; місцевих ор анів влади – це довіра і
саме зараз, вважаю зна овим. Ми ба ато висловлюватися про це в олос, по рож - – збереження та зміцнення місцево о прозорість. Професійне місцеве само-
ро ів оворили про реформ місцево о вати і вчити жити ч ж націю! самовряд вання забезпеч є демо ратич- вряд вання має ви он вати всі свої
самовряд вання, д маю, зараз настав час Незабаром У раїна обиратиме ново о н децентралізацію влади; обов’яз и та им чином, щоб воно б ло
дій – У раїна визріла! президента. Порада, оли б дете давати – самовряд вання передбачає існ - повністю підзвітне ромадсь ості і при
Самовряд вання є базою демо ратії, влад – под майте ом . Адже серед ан- вання ор анів місцевої влади, я і над- цьом не б ло пор шено йо о стр -
щоправда це не с різь роз міють. Ті, що дидатів ба ато та их, що ще не «дорос- ілені демо ратично створеною стр т - т р . Я що цьо о не ви он вати, то
сидять Києві, зви ли, що до них їздять, ли» до президентсь ої б лави. А У раїні рою і володіють широ ою автономією місцеве самовряд вання не б де мати
просять, ланяються. Їм приємно відч - потрібен та ий лідер, з я им би вона ор- пова и сво о населення і не вінчаєть-
обов’яз ів, шляхів і засобів, за допо-
вати свою велич і влад , том вони ой я до стояла над світом. ся спіхом я ор ан місцево о адміні-
мо ою я их ці ф н ції ви он ються, а
та ож рес рсів, необхідних для їх ви- стр вання.
АДАМ ЯРУБАС,
маршале Сьвєнто шись о о воєводства Сьо одні, на жаль, можна онстат вати, що
в більшості місцевих ромад питання місце-
ЕФЕКТИВНА РЕФОРМА МІСЦЕВОГО во о значення виріш ються незадовільно,
а надання п блічних посл здійснюється на
САМОУПРАВЛІННЯ ПОЛЬЩІ – ЗАПОРУКА неприйнятно низь ом рівні.
ВСТУПУ ДО ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ Одна з основних причин сит ації, що
с лалася – неспроможне місцеве само-
Хоч презент вати Вашій вазі адмініст- вряд вання. Більшість місцевих ор анів
ративно-територіальн реформ Польщі, влади не мають ані фінансової, ані ад-
я а допомо ла нашій державі стати членом рової спроможності ви он вати ф н ції,
Євросоюз і швид о р хатися шляхом про- що на них по ладені. До недолі ів, що
ресивно о демо ратично о розвит . притаманні ор анам місцево о самовря-
1 січня 1999 ро Польщі вст пив д вання та ож здебільшо о хара терні:
дію трирівневий адміністративний поділ неефе тивність; незбалансованість; не-
держави. Відповідно б ла поділена і вла- здатність працювати в мовах демо ра-
да: самовряд вання мінне, самовряд - тично о ба атопартійно о с спільства та
вання повітове, самовряд вання воє- рин ової е ономі и; за ритість від місце-
водсь е. Відповідними за онами б ло пе- вих ромад; схильність до ор пції;
редбачено, що стрій самовряд вання не
повинен мати ієрархії, а стр т ри само- ВОЛОДИМИР ПРИХОДЬКО,
вряд вання мають доповнювати одна
одн , а не на ладатися.
ре тор Національної а адемії державно о
На рівні держави діють: двопалатний правління при Президентові У раїни
парламент (сенат і сейм), президент, ряд,
міністерства, рядові станови. Цю іл ПРОБЛЕМА МІСЦЕВОЇ ВЛАДИ – НИЗЬКИЙ
на рівні воєводства представляють воє-
вода і воєводсь е правління. На рівень фондів близь о 7,2 млрд. євро, а вже РІВЕНЬ ПРОФЕСІЙНОЇ КВАЛІФІКАЦІЇ
повіт і міни державне представництво 2004-2006 ро ах (тіль и за 2 ро и!) – 12 відірваність від потреб місцевих ромад. наба ато ся ає половини. В цих оцін ах
не поширюється. млрд. євро. Особливої остроти проблема низь о- не враховано, що близь о 240 тис. деп -
Самовряд вання на рівні воєводства Мож дати однозначн відповідь на за- о рівня професійної валіфі ації сл ж- татів місцевих рад не отрим ють цільо-
представлене радою, правлінням воєвод- питання: я і ж перева и отримала Польща бовців ор анів місцево о самовряд ван- вих освітніх посл . Близь о 40%
ства та маршал овсь им правлінням. від своєї адміністративно-територіальної ня наб ла після останніх виборів, оли сільсь их, селищних та місь их олів, 40-
Базовий рівень самовряд вання має: реформи? Це: відб лося значне, приблизно на 80%, 60% деп татів місцевих рад обираються
рад район / міни/міста; старост /в йта/ – децентралізація влади – місцева оновлення деп татсь о о с лад рад сіх вперше, що свідчить про відс тність них
президента; староство повітове/правлін- ромадсь ість ви рала реальні можли- рівнів. За даними Мінре іонб д з 172 відповідно о досвід та про потреб в
ня міни, міста. вості вплив на політичне, е ономіч- олів міст обласно о значення повторно професійном навчанні.
Та а стр т ра влади дозволила Польщі не, с спільне життя (безпосередні ви- обрано лише 75. Майже 59% міст, в я их Потрібно зазначити, що до та ої сит -
ефе тивно розподілити владні повнова- бори влади); проживає більше 50% населення У раї- ації призвела і недос онала система ви-
ження між іл ами та рез льтативніше – децентралізація правління п блічни- ни, отримали вперше обраних ерівни ів, борів до ор анів місцево о самовряд -
ви он вати свої обов’яз и. Це та ож дало ми фінансами (в том числі фондами я і не мають спеціальної освіти цій сфері. вання. Та більшість політичних партій,
можливість Польщі стати членом Євро- Євросоюз ), особливо тими, що призна- Статистичні данні свідчать про те, що з що форм ють деп татсь ий орп с,
пейсь о о Союз , де вона переб ває з чені для розвит ; майже 100 тис. сл жбовців ор анів місце- значні мірі, відсторонилися від під отов-
2004 ро . – зменшення числа воєводств, що доз- во о самовряд вання лише 64,7% мають и адрів. Том до місцевих рад потра-
О рім престижності та о о членства та волило створити більші й сильніші ад- повн вищ освіт . Щорічно ж навчання пили випад ові люди, я і не знають спе-
змін найрізноманітніших соціальних стан- міністративні творення, з вели им по- проходять 11-12% посадовців, і це тоді, цифі и роботи на місцях та неспроможні
дартів, це дає Польщі і чималий фінан- тенціалом розвит ; оли апарати ор анів місцево о самовря- зроз міти потреби територіальних ро-
совий рес рс, я ий ми отрим ємо від – ле ший і більший дост п до фондів д вання щорічно оновлюються приблиз- мад. На наш по ляд необхідно пере ля-
Європейсь их фондів. Для порівняння: Євросоюз (я основних фондів, та і при- но на 12-15%. То ж за 5 ро ів іль ість н ти виборче за онодавство та віднови-
протя ом 1990-2003 ро ів Польща, не значених для спільної а рарної політи и посадових осіб місцево о самовряд ван- ти мажоритарн систем виборів на рівні
б д чи членом ЄС, отримала з Євро- та рибальства). ня, я им надаються освітні посл и не територіальних ромад.

3. 17 âåðåñíÿ 2009 ðîêó
ÂIÍÍÈÖÜÊI ÂIÄÎÌÎÑÒI Самовряд вання - основа демо ратії 3 3
АНАТОЛІЙ ТОЛСТОУХОВ, народний деп тат У раїни
УКРАЇНА ХВОРІЄ НА ВИБОРОЗАЛЕЖНІСТЬ
Насамперед хоч привітати поважне мож с азати, що це б в рочистий а т ро овими. Тобто розрив між незалежні-
зібрання із Днем незалежності У раїни та не свідомлення то о, що відб лося. Бо стю і вибором не с орч ється.
Днем державно о прапора. одним здавалося, що вони вбивають І ця с перечлива боротьба тор н лася
Я що подивитися на 18 ро ів нашої свою олишню бать івщин , інші вже сіх сфер життя, в том числі і місцево о
незалежності через призм ві ів, то має- ро вали в Європ – ейфорія сліпила самовряд вання. А за алом влада в У раїні
мо відч вати радість та ордість. Я що очі. нині ви лядає та : центр не хоче й не
через призм сьо одення – жаль від то о, І цьом захваті ми не зч лися, я зах- може, а на місцях – пра н ть і м сять. Але
що не змо ли с ористатися історичним воріли на хронічн боляч – вибороза- життя вима ає сво о. Зміни обов’яз ово
шансом. Я що дозволити собі і зазирн - лежність. І я і б моделі нам сьо одні не б д ть і їх можна робити вже сьо одні.
ти з майб тньо о на ці 18 ро ів, то мене пропон вали, нам треба зроз міти одн Напри лад, ми сьо одні реалізов ємо
вийшло та е: цивілізаційн річ: ми отримали неза- прое т «У раїна: історія вели о о наро-
Ми роз идані по світ , лежність, але я народ ми не зробили д », я ий має ре іонально-місцевий зріз.
Ми розхристані в собі. вибір. Вибір і незалежність – це дві сто- Це неоціненна робота, я роблять іль а
Вісімнадцяте вже літо рони одно о ціло о. людей, а охоплюють нею всю раїн .
Віддаємось боротьбі. Нама аючись отримати єдине ціле ми В нашом імні є слова «з ин ть наші
Між мин лим і майб тнім постійно переб ваємо ризах та вибо- воріжень и, я роса на сонці». Я д маю,
Себе ш аємо й свій шлях. рах. Я би ми б ли ефе тивними менед- що найбільший наш воро – ментально,
Ф ндамент – від імперій світ жерами, то ризи штовхали б нас до ре- психоло ічно, політично – в нас самих. І
І ще не європейсь их дах. з льтатів. Я би ми б ли демо ратичною до и ми з цим воро ом не по інчимо, –
Я б в деп татом Верховної Ради 1- о раїною, то вибори штовхали б нас до ми матимемо сит ацію, я ою свято пи-
с ли ання і, з ад ючи той ві опомний змін. Але сьо одні нас виходить, що і шаємося, а б дні плачемо, я це вже
день прийняття а т про незалежність, ризи стають либшими, і вибори дост- робимо 18 ро ів поспіль.
Вели опольсь ий Центр освіти і рсів
самовряд вання (ВЦОіКС), я ий є давнім
переведенні на раїнсь валют , по-
над 11 500 000 рн.
ОЛЕГ СОСКІН,
партнером Товариства «У раїна– У 2006 році Вели опольсь ий Центр дире тор Інстит т трансформації с спільства
Польща–Німеччина», являється основним
помічни ом ор анів місцево о самовря-
освіти і рсів самовряд вання роз ор-
н ло свою діяльність в У раїні, завдя и
В УКРАЇНІ СФОРМУВАЛАСЯ КЛАНОВО-
д вання Вели опольсь о о та інших воє-
водств Польщі.
Товариств «У раїна–Польща», У ода про КОРПОРАТИВНА ОЛІГОПОЛІЯ
Товариство б ло засноване в червні раїна стоїть на межі вн трішньо о дефолт .
1990 ро і нині є найбільшою та най- Цей рез льтат за ономірний, адже в дер-
старшою ре іональною ор анізацією жаві за 18 ро ів її незалежності сформ -
Польщі. Зараз ВЦОіКС об’єдн є 245 мін валася ланово- орпоративна модель ол-
і 31 повіт. і ополії, на чолі я ої стоять 4 фінансово-
Головною метою Товариства є спри- орпоративні р пи. Вони захопили влад і
яння ідеї розвит місцево о самовря- тяжіють до перетворення раїни на пл то -
д вання. Для цьо о в рам ах своєї ратичн , астов , мафіозн модель.
діяльності Центр реаліз є 6-ть пост- Щоб це здійснити, їм залишається про-
ійних про рам: «Освіта самовряд ван- вести останні вибори на старих засадах
ня», «Юридичні онс льтації», «Інфор- із за ритими партійними спис ами. Їм це
матизація адміністрацій самовряд ван- може вдатися, адже сво о час У раїна
ня», «Центр інформації самовряд ван- я парламентсь о-президентсь а держа-
ня», «Центр європейсь ої співпраці» ва не провела вибори до парламент за
та «Інте роване правління міною». від ритими спис ами, відповідно до
За алом же вся діяльність ВЦОіКС вітневої резолюції ПАРЄ 2007 ро .
спрямована на розвито та модерні- Відта нинішні президентсь і вибори
зацію ор анів місцево о самовряд - нічо о не виріш ють, я і березневі 2010
вання. ро до ор анів місцево о самовряд ван-
Основний принцип, я ий сповід є То- ня. В с цільній виборчій ампанії здійсни-
вариство, зв чить та : влада м сить ви- ти реформ пра тично неможливо. Але
он вати сл жбові ф н ції перед с сп- й без неї У раїна далі не зможе р хати-
ільством та задовольняти потреби місце- ся. Настав час пра тичних змін.
вих територіальних ромад, а с спільство Я пропон ю, я що наразі неможливо
давати владі можливість реалізації деле- змінити виборч систем , то варто поча-
Маре Бі осінсь ий та Оле Сос ін ти із надання самостійності місцевом
ованих завдань та давати об’є тивн б ли модераторами основних се цій на онференції самовряд ванню. Для цьо о здійснити:
– пряме розщеплення центральних
МАРЕК БІГОСІНСЬКИЙ, Я що дана онференція зібрала близь- подат ів;
– лі від вати азначейства;
заст пни Дире тора Вели опольсь о о Центр о 500 осіб – значить для с спільства це
важливо. У раїні сьо одні потрібна вже – лі від вати поділ повноважень на
освіти і рсів самовряд вання не реформа місцево о самовряд вання, прямі і деле овані;
ВЛАДА ТА ГРОМАДСЬКІСТЬ – а я існа зміна системи місцево о само-
вряд вання, від я о о нині бачимо самі
– лі від вати « орзини» бюджетів;
– лі від вати бюджетн ієрархію;
СПІВПРАЦЯ ЗАДЛЯ МАЙБУТНЬОГО залиш и. Я існа зміна може відб тися 2-
ма шляхами:
– лі від вати поділ ромад на сільсь і,
місь і, районні, обласні.
оцін цьом . співпрацю, з я им б ла підписана 22 – революційно – зміни через насилля і ров; Одночасно територіальні ромади ма-
ВЦОіКС фінанс ється я і решта не- серпня 2006 р. А цьо оріч, 30 травня, – трансформаційно – мирні зміни я іс- ють прист пити до реєстрації себе я юри-
рядових ор анізацій Польщі – за рах - Центр поновив од вже з Міжнарод- них параметрів системи. дичних осіб, щоб мати змо реєстр ва-
но 1% від подат на доходи фізич- ним Товариством «У раїна–Польща– Чом ба аторічна проблема остро поста- ти свої підприємства на одном подат .
них осіб (За он від 26 липня 1991 ро Німеччина». ла саме зараз? Бо У раїна наразі переб ває Та ож де-фа то залишати собі приб т-
«Про оподат вання фізичних осіб»), За 3 ро и плідно о партнерства б ли тотальних ризах: соціальній, е ономічній, овий подато , дорожній збір та єдиний
членсь их внес ів та рантової діяль- здійснені візити 5-ти раїнсь их р п до фінансовій, політичній тощо. І я що в світі подато з підприємств.
ності. На підтвердження то о, що подат- Вели опольсь о о воєводства (175 осіб) причини риз різні, то нас вони мають Тобто потрібно починати чинити та ,
и є левовою частиною фінанс вання та 5-ти польсь их р п Вінниць об- вн трішнє підґр нтя. А саме: правляча пол- я з нами чинить центральна мафія. Хіба
третьо о се тора Польщі, можна с а- ласть (143 особи). Рез льтати цієї роботи іти а ряд , президента, національно о бан вони нас питають, що нам потрібно?
зати: 2009 році Польсь і ромадсь і спішні – підписано близь о 50 од про привела У раїн до олапс . Вони нас просто раб ють. Нам потрібно
ор анізації отримають вот близь о співпрацю між територіальними ромада- Останні фінансово-е ономічні по азни- почати себе захищати, аби з територі-
397 млн. 923 тис. злотих. Бюджет са- ми обох раїн, і на даний час ще вед ть- и свідчать про те, що всі міста малі, се- альних ромад не залишилися порожні
мо о ж ВЦОіКС на 2009 рі становить, ся пере овори про підписання од. редні і навіть вели і є бан р тами, а сама мертві населені п н ти.
Я пере онаний, що б дь-я а держава це с оріше ви лючення з правил, що
може б ти сильною і відб тися я та а
тіль и тоді, оли ній сильна роль само-
ВОЛОДИМИР ГРОЙСМАН, під реслює системність централізації
влади.
вряд вання. Але, на жаль, ми можемо Вінниць ий місь ий олова Інша проблема місцево о самовряд -
онстат вати, що в У раїні продовж єть- вання – це відс тність належно о фінан-
ся процес централізаціївлади, більше то о ЄВРОПЕЙСЬКА ХАРТІЯ сово-матеріально о забезпечення для
– він ні оли не припинявся. Хоча під час
ожної виборчої ампанії (я і зараз) з
ЗАЛИШАЄТЬСЯ В УКРАЇНІ ви онання за ріплених за ним повнова-
жень. І соціально-е ономічний розвито
е ранів телевізорів ми ч ємо про децен-
тралізацію, про передач повноважень на
ДЕКЛАРАТИВНИМ ДОКУМЕНТОМ держави бажатиме ращо о до тих пір,
по и територіальні ромади б д ть поз-
місця. Цим ми зайвий раз підтвердж є- новни нині сл жить том , хто йо о при- територіальної ромади. бавлені належних повноважень,
мо імідж держави, в я ій вед ться роз- значив, а мав би сл жити ромаді. В цьом плані я хотів би с азати про під ріплених матеріальною базою.
мови, але не робляться справи. Та ож сьо одні ми отримали ще одне Асоціацію міст У раїни, я а на сьо одні Щодо теми нашої онференції, то мені
Я пере онаний, я що найближчим ча- не ативне явище с часної влади – її с ц- має с ттєві зр шення співпраці з ор а- д же ш ода, що та ий важливий і зба-
сом сит ацію не змінити, то централізація ільна політизація дійшла з центр на місця. нами центральної влади. Напри лад, не- лансований до мент я Європейсь а
влади й надалі в орінюватиме та і не а- І місцеві лідери, ерівни и почали сл - щодавно ми домо лися, щоб представ- хартія місцево о самовряд вання зали-
тивні явища я зниження я ості влади та вати партійним лоз н ам і вождям, а не ни и Асоціації чи ор анів самовряд ван- шається в У раїні абсолютно де ларатив-
її тотальна безвідповідальність. Адже чи- здоровом л зд і реальним інтересам ня знаходилися на засіданнях ряд . Але ним до ментом.

4. 17 âåðåñíÿ 2009 ðîêó
4
4 Наша альтернатива ÂIÍÍÈÖÜÊI ÂIÄÎÌÎÑÒI
Дана Концепція реформ вання Модель стр т ри се ретар ви он ом – ер ючий виріш є інші питання, що віднесені
місцево о самовряд вання пе- ор анів місцево о самовряд вання базово о рівня – справами ви он ом , за посадою до ви лючної омпетенції ради.
редбачає перехід на нов мо- село, селище, місто – се ретар ради. У ви онавчом Ви онавчий і розпорядчий ор ан
дель ор анізації ре іональної вла- омітеті сільсь ої, селищної ради районної, обласної ради – ви о-
ди, відповідно до онстит ційно- ф н ції се ретаря ви он ом за навчий омітет, я ий форм ється
о за ріплення парламентсь о- ТЕРИТОРІАЛЬНА ГРОМАДА рішенням ради може здійснювати радою с ладі олови ви онавчо-
президентсь ої моделі влади. се ретар відповідної ради. о омітет , першо о заст пни а
Основним завданням Концепції є Ви онавчі ор ани ради є підзвітні олови та заст пни ів олови ви-
аналіз а т альних проблем сфері та під онтрольні лише раді, я а їх он ом , ер ючо о справами –
місцево о самовряд вання, визна- Представницькі органи творила, підпоряд овані сільсь о- се ретаря ви он ом і 7-13 членів
Сільський,
чення основних підходів та право- м , селищном , місь ом олові, ви он ом . Кіль існий с лад вста-
вих, ор анізаційних, фінансових Сільські, селищні, селищний, міський а стр т рні підрозділи ви он о- новлюється радою. Ви онавчий
засад їх вирішення, з одження міські ради голова м підзвітні та підпоряд овані ви- омітет є безпосередньо підпоряд-
часі з реформ ванням адміністра- онавчом омітет . ований і підзвітний своїй раді.
тивно-територіально о строю. Ви онавчий омітет сільсь ої, Ви онавчий омітет виріш є всі
Ключовим питанням Концепції Виконавчий Заступник селищної, місь ої рад призначає та питання, віднесені до омпетенції
є обґр нт вання пропозицій щодо комітет ради голови з питань звільняє з посад ерівни ів п- ради, за винят ом тих, я і вирі-
забезпечення на ре іональном діяльності равлінь, відділів та інших стр т р- ш ються тіль и на сесіях ради.
та місцевом рівнях демо ратич- Заступники ради, секретар них підрозділів ви онавчих ор анів Відділи, правління, інші стр -
ної і ефе тивної ор анізації прав- голови з питань ради ради, підприємств, станов та т рні підрозділи ви он ом тво-
ління, запровадження механізм діяльності ор анізацій, що належать до ом - рюються радою і підпоряд ов -
оптимально о самодостатньо о виконкому нальної власності. (Див. Схема 1). ються своїй діяльності ви онав-
ф н ціон вання с б’є тів місце- Постійні комісії СТРУКТУРА ОРГАНІВ чом омітет , підзвітні та під он-
во о самовряд вання. ради МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУ- трольні раді та її ви он ом .
Секретар
Вст пивши до Ради Європи, виконкому, ВАННЯ РАЙОНУ, ОБЛАСТІ Голова ви онавчо о омітет ради
У раїна взяла на себе зобов’язан- керуючий Територіальна ромада обирає обирається радою за поданням о-
ня розвивати місцев демо ратію. Виконавчий на мажоритарній основі відпові- лови ради і працює на постійній ос-
справами
15 липня 1997р. без застережень апарат ради дно районн та обласн ради – нові, ор анізов є робот ви онав-
б ла ратифі ована Європейсь а Члени та виконкому, представниць і ор ани. чо о омітет , ер є йо о засідан-
хартія місцево о самовряд вання виконкому секретаріат Районна, обласна ради з числа нями, оордин є діяльність заст п-
та почав здійснюватись з бо своїх деп татів обирає олов райо- ни ів, ор анізов є ви онання рішень
Кон рес місцевих і ре іональних нної, обласної ради, заст пни а о- ради та її ви он ом , вищестоящих
влад Європи моніторин дотри- Управління, лови ради, постійні омісії та се ре- ор анів державної влади.
мання положень Хартії. відділи, інші таря ради, я і ви он ють свої повно- За поданням олови ви он-
Для вирішення проблем розвит- структурні важення на ромадсь их засадах. ом :
місцево о самовряд вання підрозділи Голова районної, обласної ради – рада призначає і звільнює
можна ре оменд вати досвід за- виконкому с ли ає сесії ради, веде засідання ерівни ів відділів, правлінь,
р біжних раїн, я ий засвідчив, що ради, представляє раді андидат - інших стр т рних підрозділів
не рядові ор анізації більш ефе - ри для обрання заст пни а олови ви онавчо о омітет ;
________ – обрання, утворення
тивно і е ономічно виріш ють зав-
_ _ _ _ _ – керування
Схема 1 та се ретаря ради, олови ви онав- – ви онавчий омітет (за по од-
дання, я і сьо одні нашій дер- чо о омітет , вносить пропозиції женням з постійними омісіями
КОНЦЕПЦІЯ
реформ вання місцево о самовряд вання
жаві, відповідно до за онодавчих територіальної ромади; місцево о самовряд вання. Ство- щодо творення і обрання пос- ради) призначає і звільняє ерів-
норм, здійснюють державні адмі- – істотно розширити повнова- рення необхідних перед мов для тійних омісій та оордин є їх ни ів об’є тів спільної власності
ністрації. Зо рема, в Респ бліці ження обласної і районних рад; децентралізації та підвищення не- діяльність, вносить на затверджен- територіальних ромад сіл, се-
Польща за орот ий проміжо віднести до їхньої омпетенції залежності на місцевом рівні до- ня ради пропозиції щодо стр т - лищ, міст, що переб вають в п-
час шляхом реформи забезпе- вирішення спільних інтересах цільно проводити шляхом дос о- ри ор анів ради, її ви онавчо о о- равлінні районних і обласних рад.
чили разючі зміни, насамперед в територіальних ромад питань налення існ ючої моделі системи мітет , витрат на їх тримання та (Див. Схема 2).
соціальном плані. Дося нення цієї місцево о значення, вирішення місцево о самовряд вання.
держави в розвит системи са- я их безпосередньо територі- СТРУКТУРА ОРГАНІВ МІСЦЕ- Модель стр т ри
моврядних стр т р підтвердж - альними ромадами не може ВОГО САМОВРЯДУВАННЯ ор анів ре іонально о місцево о
ють, що створення трирівнево о б ти належним чином фінансо- БАЗОВОГО РІВНЯ – самовряд вання (район, область)
самовряд вання, за альним прин- во та матеріально забезпечене; СІЛЬСЬКІ, СЕЛИЩНІ,
ципом поб дови я о о є принцип – творити ви онавчі ор ани МІСЬКІ РАДИ Територіальні громади
с бсидіарності (допоміжності), обласної та районних рад, я і ре- Територіальні ромади на основі
сприяли її швид ом входженню алізов ватим ть самоврядні та за ально о, рівно о прямо о вибор-
до Європейсь о о Союз . деле овані повноваження з ви- чо о права шляхом таємно о оло-
Реформа місцево о самовря- рішення питань ре іонально о с ванняобираютьдеп татівсільсь ої Представницькі органи
д вання повинна б ти направ- значення; і селищної рад та відповідно
лена на: – обласним державним адмініст- сільсь о о, селищно о, місь о о о- районна, обласна ради
– розроб та хвалення, я раціям надати ви лючно омпетен- лов . Деп тати місь ої ради міст рай-
особливо терміново о питання, цію державно о онтролю за до- онно о та обласно о значення – оби-
за онодавства щодо місцево о та триманням чинно о за онодавства, раються на мажоритарній основі. Голова виконавчого
оординацію діяльності ре іональ- Сільсь ий, селищний, місь ий Голова ради комітету
ре іонально о самовряд вання,
що відповідатиме принципам них стр т р подвійно о підпоряд- олова є оловною посадовою
Європейсь ої хартії місцево о вання, онтролю за ефе тивним особою територіальної ромади,
самовряд вання; ви ористанням оштів державно о здійснює свої повноваження на
Заступник Виконавчий комітет
– в лючення національне за- бюджет . Деле овані ф н ції дер- постійній основі.
голови ради
онодавство з питань місцево о жавних адміністрацій передати Заст пни олови з питань діяль- Перший заступник
самовряд вання положень, я і б відповідним ви онавчим ор анам ності ради обирається радою з голови виконавчого
арант вали ре іональним, рай- самовряд вання. числа деп татів цієї ради за по- комітету
онним та м ніципальним радам Дана Концепція реформ вання данням олови, в разі відс тності Постійні комісії Заступники голови
наявність них власних та місцево о самовряд вання ба- олови здійснює йо о повнова- ради виконавчого комітету
підзвітних їм ви онавчих ор анів; з ється на за онодавчо визнаній ження. Се ретар ради та ож оби-
– в лючення положень, я і нада- стр т рі місцево о самовряд - рається з числа деп татів. В Керуючий справами
ватим ть право ор анам ре іональ- вання, в я ій є два основних еле- сільсь их, селищних, місь их, міст виконкому – секретар
ної та місцевої влади мати власний менти – територіальна ромада районно о значення радах ці по- виконкому
Секретар ради
бюджет, пропорційний їхнім обо- та ор ани місцево о самовряд - сади доцільно поєдн вати.
в’яз ам, з наданням їм можливості вання. Останні с ладаються з ви- Рада обирає з числа деп татів Члени виконкому
підвищ вати на місцевом рівні борно о представниць о о ор а- постійні омісії, я і є ор анами ради
отрим ваний ними дохід; н (ради) та ви онавчо о ор ан с ладі олови і членів омісії.
– створення чіт о о механізм (ви онавчо о омітет ), я і разом Рада творює ви онавчі ор ани Управління, відділи,
вре лювання питання привати- забезпеч ють здійснення сьо о ради, визначає їх стр т р , чи- інші структурні
зації та володіння м ніципальною омпле с владних повноважень сельність їх апарат : ви онавчий підрозділи
землею та власністю. та адміністративних ф н цій. омітет, правління, відділи, інші виконкому
Реформ вання правління на В У раїні в даний час представ- стр т рні підрозділи ви он ом .
ниць і ор ани мають два рівні: Ви онавчий омітет очолює Виконавчий апарат ради і
місцях доцільно провести за
виконкому – секретаріат
та ою схемою: сільсь і, селищні, місь і ради та відповідно сільсь ий, селищний,
– створити мови для то о, щоб районні, обласні ради. Констит цією місь ий олова, до с лад ви он-
90-95% всіх проблем ромадян У раїни обласні і районні ради ви- ом входять заст пни и олови ________ – обрання, утворення
можна б ло вирішити на рівні ділені самостійн лан системи з питань діяльності ви он ом , _ _ _ _ _ – керування
Схема 2
Âiäïîâiäàëüíèé çà âèïóñê: Ëåñÿ Ãíiäåíêî - Реда ція може п блі вати матеріали, не поділяючи точ и зор автора.
ÂIÍÍÈÖÜÊI ÂIÄÎÌÎÑÒI Газета видається з 1 вересня 1994 р.
Реєстраційне свідоцтво ВЦ № 395 від 18.10.1999 р.
ДП «Вінниць і відомості» ТОВ «ЛОГОС» Ід. од 32257643
- За достовірність наведених фа тів відповідають автори п блі ацій,
за зміст ре ламних о олошень - ре ламодавець.
- Р описи не реценз ються і не повертаються.
Номер віддр овано: ТОВ “Ре іна” ЛТД, м. Вінниця, в л. П ачова, 1
Îáëàñíèé iíôîðìàöiéíî- р/р 26002594840001 МФО 302689 ВФ КБ «Приватбан » м. Вінниця Зам. № Тираж 2000
àíàëiòè÷íèé òèæíåâèê 21050, м. Вінниця, в л. енерала Арабея, 3. E-mail: vinved@rambler.ru Верст а - Оле сандр Онофрійч