2. Генріх Гейне – німецький поет-романтик.
«Книга пісень» – видатне явище німецького
романтизму.
Це один із найвидатніших
людей Німеччини.
Ференц Ліст
3. Генріх Гейне
Кожна людина – це
всесвіт,
що з нею народився
і з нею помирає;
під кожним камінним
надгробком
поховано цілу
всесвітню історію
4. Дюсельдорф, Бюлькерштрассе, 5
В цьому маленькому будиночку
13 грудня 1797 року
народився Генріх Гейне –
найстарший з чотирьох дітей
Батько, Самсон Гейне – колишній офіцер гвардії,
торгував тканинами, та йому не дуже щастило,
тому родина бідувала. Людиною був лагідною, доброю
Мати Бетті Гельдерн – дочка відомого лікаря,
жінка освічена, багато читала і робила усе,
щоб її діти стали культурними освіченими людьми
7. ОСВІТА
Початкова школа
Дюссельдорфський католицький ліцей
Наука у багатого банкіра
Наука у дядька-мільйонера у Гамбурзі
Захоплюється літературою
Юридичний факультет університету
в Бонні, Геттінгені, Берліні
ЛІТЕРАТУРНА ДІЯЛЬНІСТЬ
9. Перші вірші Гейне опублікував
у 1817 році
Перша збірка віршів вийшла в світ
у 1821 році
Перший віршований цикл
“Ліричне інтермеццо” – у 1823 році
Пробує себе і в прозі
Перший з чотирьох томів
“Подорожніх картин” вийшов у 1726 році
10. Перше кохання –
двоюрідна сестра Амалія
Любовна історія
з її сестрою Терезою
Цикл віршів “Страждання юності”
Лише у 37 років він зустріне
вродливу француженку,
яку назве Матильдою,
селянкою за походженням,
і одружиться
11. «Генріх Гейне та його дружина Матильда».
Художник Е.Кейтц, 1851 рік
12. У 1824 році пішки здійснює подорож
по Німеччині. Милується красою природи.
Настрій погіршується,
коли бачить тяжке життя народу
Після повернення на роботу
влаштуватися не може – скрізь знають
його твори, в яких він виступає
проти реакції
13. Міцна дружба повязує генріха Гейне і видатного
німецького композитора Шумана,
який написав фортепіанну музику до 25-ти віршів
зі збірки Гейне “Книга пісень”.
Цикл назвав “Любов поета”
14. Збірка поезій «Книга пісень»
1. Страждання юності
- Сновидіння
- Пісні
- Романси
- Сонети
2. Ліричне інтермецо
3. Знову на Батьківщині
4. З “Подорожі на Гарц”
5. Північне море
- Перший цикл
- Другий цикл
15. 1 травня 1831 року
Гейне назавжди залишив Німеччину
і виїхав до Франції
Згодом у Прусії вийшов наказ
про арешт Гейне, якщо він
повернеться на батьківщину
До кінця життя він житиме
у Парижі як політичний емігрант
16. Гейне прибув до Парижа 14 травня
1831 року. Все подальше життя
пройшло в столиці Франції. До
Німеччини він боявся повертатися,
адже йому загрожував арешт за гострі
політичні твори. Упродовж життя
Гейне побував у Німеччині два рази,
щоб навідати матір і влаштувати діла з
видавцем (1844). У подальшому по
їздки до Німеччини були неможливими
за станом здоров'я: у поета був параліч
спинного мозку. У травні 1848 року він
востаннє вийшов з дому, щоб
відвідати Лувр. Решту років він був
прикутий до ліжка.
21. Вольный перевод стихотворения Г.Гейне "Ein Fichtenbaum steht
einsam" ("Сосна стоит одиноко") из сборника "Buch der Lieder"
("Книга песен") (1827). Перевод известен в двух редакциях, весьма
далёких от немецкого источника. В них обеих изменён смысл
оригинала. Лермонтов не принял во внимание существенных для
Гейне грамматических родовых различий: в немецком языке "сосна"
- мужского рода, "пальма" - женского. Поэтому стихотворение
Лермонтова написано не о разлуке влюблённых, как у Гейне, а о
трагедии одиночества, непреодолимой разобщённости людей.
На севере диком стоит одиноко
На голой вершине сосна,
И дремлет, качаясь, и снегом сыпучим
Одета, как ризой, она.
И снится ей все, что в пустыне далекой,
В том крае, где солнца восход,
Одна и грустна на утесе горючем
Прекрасная пальма растет.
22. Оригінал
Ein Fichtenbaum
Ein Fichtenbaum steht
einsam
Im Norden auf kahler Hoh.
Ihn schlaert, mit weiser
Decke
Umhullen ihn Eis und Schnee.
Er traumt von einer Palme,
Die fern im Morgenland
Einsam und schweigend
trauert
Auf brennender Felsenwand.
Подстрочный перевод
Сосна стоит одиноко
На севере на холодной
вершине.
Она дремлет, белым
покрывалом
Окутывают её лёд и снег.
Она мечтает о пальме,
Которая далеко на востоке
Одиноко и молча
печалится
На пылающей скале
24. "Город Геттинген, знаменитый своими колбасами
и университетом... располагает девятьюстами
девяносто девятью очагами, различными
церквами, одним родовспомогательным
заведением, одною обсерваториею, одним
карцером, одною библиотекою и одним погребком,
где пиво превосходное... В общем жители
Геттингена делятся на студентов, профессоров,
филистеров и скотов, каковые четыре сословия,
однако, далеко не строго различаются между
собою". (Г. Гейне)
26. На этом месте нет стендов с историческими
фотографиями, но, наверное, почти каждый человек,
попадающий сюда, хотя бы раз в жизни видел кадры,
сделанные в 1933 году, - пылающие книги на площади у
берлинского Университета имени Гумбольдта.
На одной из плит, вмурованных в землю, читаем цитату о
том, что то, что начинается с сожжения книг,
заканчивается сожжением людей. Генрих Гейне, 1820
год. Книги сжигали на заре христианства, в Средние
века… Их продолжают жечь и в наши дни, но 1933 год по
размаху и последствиям, хочется верить, превзойден
никогда не будет.
30. Афоризми Генріха Гейне:
- Доброта завжди переможе красу
(Добро краще за красу.)
- Чим більше я пізнаю людей, тим більше мені подобаються собаки.
- Кожна людина — це світ, який з нами народжується і з нами вмирає; під
кожною могильною плитою лежить всесвітня історія
- Музика весільної процесії завжди мені нагадує військовий марш перед
битвою.
- У жодного народу віра у безсмертя не була такою сильною, як у кельтів; у них
можна було позичати гроші з умовою, що повернеш їх в іншому світі.
- Усі здорові люди люблять життя.
- Життя найвище з усіх благ, а найгірше зло — смерть.
- Ніде у всесвіті немає нічого прекраснішого й ліпшого, ніж людське серце.
- Розумні обмірковують свої думки, а дурні - проголошують їх.
- Найглибша істина розквітне лише з найглибшої любові.
- Кохання - це зубний біль у серці.
- Мовчання - англійська манера розмовляти.
- Моральність - це розум серця.
Передсмертні слова Г. Гайне: Бог мене простить, це його ремесло