Українські виклики та світовий досвід квотування ефіру. Редакція 2 (незначні виправлення).

1. КВОТУВАННЯ ЕФІРУ
ЯК ЕФЕКТИВНИЙ ІНСТРУМЕНТ
КУЛЬТУРНОЇ ПОЛІТИКИ
Українські виклики та світовий
досвід
Міністерство культури України
Громадянський рух «Відсіч»

2. За даними моніторингу руху «Простір свободи», 2015 р.
4,9%
40,2% 54,9%
Українська
Російська Інша
Частка пісень різними мовами
у денному ефірі ТОП-6 радіостанцій України

3. За даними моніторингу Станіслава Свідлова, 2015 р.
4,8%
38,9% 56,3%
Українська
Російська Інша
Частка пісень різними мовами
у денному ефірі ТОП-10 радіостанцій України

4. Приблизне співвідношення
часток пісень українською та
російською мовою в ефірі
українських радіостанцій
1:8

5. ЧИННЕ ЗАКОНОДАВСТВО
Закон України «Про засади державної мовної
політики», стаття 24, пункт 3:
Телерадіоорганізації України можуть на власний розсуд
вести мовлення державною мовою, регіональними
мовами або мовами меншин, мовами міжнародного
спілкування та іншими мовами — як однією, так і
кількома мовами. Обсяги загальнодержавного,
регіонального і місцевого мовлення державною мовою,
регіональними мовами або мовами меншин мають
відповідати чисельності мовних груп і визначаються
самими мовниками.

6. Національний і мовний склад
Національність Рідна мова
Рос.
29,6%
Рос.
17,3%
Укр.
67,5%
Укр.
77,8%
За даними Всеукраїнського перепису населення 2001 р.

7. Мова спілкування вдома
(за винятком окупованих територій)
Рос.
31%
Укр.
44%
За даними дослідження групи «Рейтинг», 2015 р.
Укр. + рос.
24%

8. Як бачимо, частка пісень українською мовою в радіоефірі не
відповідає мовному складу населення. Це обмежує
можливість україномовних громадян задовольняти свої
культурні потреби та самореалізовуватися в музичній сфері,
що згубно впливає на розвиток української культури.
Різниця між часткою етнічних українців, часткою тих, хто
вважає українську мову рідною, та часткою тих, хто говорить
українською, свідчить не тільки про наслідки тривалої
русифікації, а й про вкрай несприятливе нинішнє мовне
становище.
Фактично, українські радіостанції продовжують подальшу
русифікацію України. Під час збройної агресії Росії, це є не
тільки порушенням прав україномовних громадян, а й
надзвичайною загрозою національній безпеці.

9. Квотування — це по-європейськи
Директива ЄС «Аудіовізуальні послуги
ЗМІ без кордонів»
Заохочення культурного різноманіття забезпечується
шляхом запровадження квот для медіа-контенту мовників
та інших постачальників послуг. Директива підтверджує
прихильність ЄС підтримці європейських аудіовізуальних
творів, дозволяючи державам-членам запроваджувати
квоти для мовників на користь європейських виробників
щоразу, коли це можливо.

10. Польща
Квота 33% для усього контенту польською
мовою діє з 2004 р.
Польський радіокомітет (Komitet Badań Radiowych)
відзначає збільшення радіослухання в останні роки. Так, у
2015 р. відбулося збільшення часу прослуховування проти
попереднього року — пересічно кожен слухач проводив з
приймачем щодня на 4 хвилини довше — по 273 хвилин
на день. Більше 22,3 млн польських слухачів слухають
радіо щодня. Прикметно, що квота 33% не включає в себе
новин, реклами, телепродажів, ігрових програм та
спортивних подій.

11. Франція
Квота 40% для музичного контенту
французькою мовою, з якого не менше
половини — нові твори, котрі мають
транслюватися у прайм-тайм.
Рада аудіовізуального мовлення може дозволити винятки
для радіостанцій, які спеціалізуються на популяризації
музичної спадщини: 60% франкомовних назв, у тому числі
нових — до 10%. А також для радіостанцій, які
спеціалізуються на просуванні молодих талантів: 35%
франкомовних назв, у тому числі не менше 25% нових.

12. Португалія
Квота 25-60% для музичного контенту
португальською мовою (25-40% — для
приватних, 60% — для державних
радіостанцій).
60% музики португальською мовою має бути створена та
виконана громадянами ЄС. Таким чином Португалія
обмежує культурний вплив на себе португаломовних
неєвропейських країн та заохочує створення контенту
португальською мовою в Європі. 35% португальської
музики має бути новою. Існують винятки для окремих
музичних стилів, які недостатньо представлені.

13. Німеччина
Кожна друга пісня на радіо має бути
новою й кожна друга пісня з цих нових
має бути німецькою мовою.
Фактично, в Німеччині запроваджено квоту 25% для
музики німецькою мовою. До запровадження цієї квоти,
становище німецькомовної музики в ефірі було
загрозливим. Так, у 2005 р. частка німецькомовних
виконавців на радіо становила лише 1,2%.

14. Досвід інших країн
Швеція. Радіостанції мають забезпечувати суттєві частки
програм шведською мовою, програм із залученням
виконавців, що працюють у Швеції, а також творів
авторів, що працюють у Швеції.
Сербія. 50% від річного обсягу мовлення — сербською
мовою або мовою меншини, якою мовники транслюють
свої програми.
Македонія. 30% програм та музичних творів мають бути
створені державною мовою або мовою меншини, якою
мовники транслюють свої програми. Не враховуються
новини, спортивні заходи, реклама, телепродажі та ігрові
програми.
Італія. 20% загального доходу суспільного мовника має
йти на виробництва або придбання контенту італійською
мовою.

15. Квотування телерадіоефіру в тій чи іншій формі застосовують
у багатьох країнах світу. Наприклад, у Латвії, Естонії,
Нідерландах, Хорватії, Угорщині, Румунії, Ірландії, Албанії,
Словенії, Великобританії, Індонезії, Аргентині, Венесуелі,
Чилі, Канаді, Австралії, Новій Зеландії, ПАР тощо.
Потреба у квотах на радіо зумовлена тим, що по всьому світу
деякі мовники задля більшого прибутку прагнуть
транслювати якомога більше «міжнародних хітів», забуваючи
про своїх вітчизняних виконавців, про мову своєї країни та
про її національні інтереси.
В Україні дисбаланс у радіоефірі значно ускладнюється
інформаційною експансією держави-аргесора Росії. Це
потребує рішучої реакції з боку української влади.

16. Розв’язання проблеми
Законопроект 3822 Про внесення змін до Закону України
«Про телебачення і радіомовлення» (щодо частки пісень
державною мовою в музичних радіопрограмах і
радіопередачах):
«В музичних радіопрограмах і радіопередачах твори
українських авторів і виконавців повинні становити не
менше 50 відсотків загального щодобового обсягу мовлення,
а частка пісень (словесно-музичний твір) державною мовою
має становити не менше 75 відсотків від загального обсягу
пісень українських авторів чи виконавців. Радіоорганізації
мають забезпечувати дотримання такого співвідношення
рівномірно протягом всього ефірного часу».

17. 75% від половини — це 37,5%,
або три з восьми пісень.
Запропонований законопроект
ніяк не обмежує трансляції
інструментальної музики та
встановлює однакові правила
для всіх мовників.