- Що відбувається у світовій економіці зараз. - Які геополітичні, демографічні, економічні, кліматичні, енергетичні та технологічні тренди вплинуть на світ та зокрема Україну до 2030 року, як Україні не стати аутсайдером, адаптуватись до цих трендів та йти в ногу зі світом. - З якими «чорними лебедями» ми можемо зіткнутись до 2030 року.

1. 1
ЩО ЧЕКАЄ НА
ГЛОБАЛЬНИЙ СВІТ
ДО 2030Е

2. 2
ЗМІСТ
I. ЩО ВІДБУВАЄТЬСЯ У СВІТІ ЗАРАЗ – АНАЛІЗ СИТУАЦІЇ ........................................................................... 3
II. ГЛОБАЛЬНІ ТРЕНДИ, ЯКІ ВПЛИНУТЬ НА СВІТ ДО 2030Е ..................................................................... 11
Геополітичні тренди............................................................................................................................. 11
Демографічні тренди ........................................................................................................................... 14
Кліматичні тренди................................................................................................................................ 17
Економічні тренди................................................................................................................................ 18
Технологічні тренди............................................................................................................................. 22
Інші тренди ........................................................................................................................................... 29
IIІ. ЧОРНІ ЛЕБЕДІ ДО 2030Е ....................................................................................................................... 30

3. 3
I. ЩО ВІДБУВАЄТЬСЯ У СВІТІ ЗАРАЗ – АНАЛІЗ СИТУАЦІЇ
Індекси ділової активності PMI1
найбільших економік світу мають тенденцію до зниження. Станом
на лютий 2023 року майже половина країн вже мають показник нижче 50 пунктів, що може свідчити
про початок рецесії.
Рецесія – скорочення економіки впродовж двох і більше кварталів поспіль.
Динаміка виробничого індексу PMI у країнах світу
Джерело: Fxempire, Investing.com
Деякі країни увійшли в рецесію в 2022 році або, як очікується, увійдуть до неї в найближчі півроку.
Наприклад, економіка США скоротилася на 1,6% і 0,6% в I та II кварталах відповідно, а вже в III кв.
продемонструвала зростання на 2,6%2
.
Країни, що увійшли чи увійдуть в рецесію у 2022/2023ЕЕ
2 кв 2022 3 кв 2022 4 кв 2022 1 кв 2023Е 2 кв 2023Е
▪ США – I кв. -1,6%, II
кв. -0,6%
▪ Індія – I кв. -0,08%, II
кв. -0,02%
▪ Естонія – I кв. -0,4%, II
кв. -1,2%, III кв. -1,3%,
IV -1,6%
▪ Молдова – I кв. -
6,4%, II кв. -1,4%, III
кв. -7,1%
▪ Чилі – I кв. -0,4%, II
кв. -0,7%, III кв. -1,1%
▪ Латвія II
кв. -0,3%,
III кв. -1%
▪ Чехія –
III кв. -0,3%,
IV кв. -0,4%
▪ Угорщина III
кв. -0,7%,
IV кв. -0,4%
▪ Фінляндія III
кв. -0,1%,
IV кв. -0,6%
▪ Єврозона – IV
кв. -0,2%, I кв.
2023 -0,1%
▪ Німеччина – IV кв.
-0,4%, I кв. 2023 -
0,5%
▪ Італія – IV кв. -
0,1%, I кв. 2023 -
0,1%
▪ США – I кв. 2023
-0,6%
II кв. 2023 -2,0%
III кв. 2023 -0,7%
▪ Велика Британія –
I кв. 2023 -0,3%,
II кв. 2023 -0,4%
III кв. 2023 -0,2%
Джерело: Bloomberg, Trading economics
1
Індекс ділової активності (Purchasing Managers' Index) – випереджальний індикатор стану національної економіки. Падіння індексу
нижче від рівня 45–50 пунктів (залежно від країни) може свідчити про початок рецесії.
2
Зміна квартал до кварталу на річній основі (annualized change), тобто, як би змінився ВВП протягом року, якби зміни були б такі самі, як
у поточному кварталі.
20
25
30
35
40
45
50
55
60
65
70
січ.20
лют.20
берез.20
квіт.20
трав.20
черв.20
лип.20
серп.20
верес.20
жовт.20
листоп.…
груд.20
січ.21
лют.21
берез.21
квіт.21
трав.21
черв.21
лип.21
серп.21
верес.21
жовт.21
листоп.…
груд.21
січ.22
лют.22
берез.22
квіт.22
трав.22
черв.22
лип.22
серп.22
верес.22
жовт.22
листоп.…
гру.22
січ.23
лют.23
Індія
Бразилія
Японія
США
Сінгапур
Китай
Іспанія
Італія
Південна Корея
Франція
Єврозона
Туреччина
Велика Британія
Німеччина
Падіння індексів нижче від
рівня 45–50 п. може свідчити
про початок рецесії

4. 4
Каталізатором поточного економічного спаду у країнах стала енергетична криза. Високі ціни на
енергоносії призвели до різкого та суттєвого подорожчання товарів та послуг у всьому світі.
Зростання цін у свою чергу вкрай негативно позначається на споживчому попиті й водночас змушує
центробанки посилювати монетарну політику (підвищувати процентні ставки), що ще більше
стримує ділову активність.
Слід зазначити, що зниження ВВП у вказаних країнах супроводжується високим рівнем інфляції
(відносно цільового показника центральних банків), тому фактично в цих країнах відбувається
стагфляція (одночасна інфляція та спад економіки).
Підвищуючи процентні ставки регулятори намагаються стримати інфляцію, і одночасно
забезпечують своїм економікам «м’яку посадку».
Зміна ключової процентної ставки Центробанками країн світу*
ФРС США ЄЦБ
Банк Англії ЦБ Швейцарії
ЦБ Індії Для порівняння НБУ
*показники інфляції за грудень 2022
Джерело: Trading economics, НБУ
0.25%
0.50% 1%
1.75%
2.50%
3.25%
4%
4.50%4.75%
січ.21
лют.21
берез.21
квіт.21
трав.21
черв.21
лип.21
серп.21
верес.21
жовт.21
листоп.21
груд.21
січ.22
лют.22
берез.22
квіт.22
трав.22
черв.22
лип.22
серп.22
верес.22
жовт.22
листоп.22
груд.22
січ.23
лют.23
6,5% -
інфляція
-0.50%
0%
0.75%
1.50%
2%
2.50%
січ.21
лют.21
берез.21
квіт.21
трав.21
черв.21
лип.21
серп.21
верес.21
жовт.21
листоп.21
груд.21
січ.22
лют.22
берез.22
квіт.22
трав.22
черв.22
лип.22
серп.22
верес.22
жовт.22
листоп.22
груд.22
січ.23
лют.23
9,2% -
інфляція
0.1%
0.25%
0.50%
0.75%
1%
1.25%
1.75%
2.25%
3%
3.50%
4.00%
січ.21
лют.21
берез.21
квіт.21
трав.21
черв.21
лип.21
серп.21
верес.21
жовт.21
листоп.21
груд.21
січ.22
лют.22
берез.22
квіт.22
трав.22
черв.22
лип.22
серп.22
верес.22
жовт.22
листоп.22
груд.22
січ.23
лют.23
10,5% -
інфляція
-0.75%
-0.25%
0.50%
1.00%
січ.21
лют.21
берез.21
квіт.21
трав.21
черв.21
лип.21
серп.21
верес.21
жовт.21
листоп.21
груд.21
січ.22
лют.22
берез.22
квіт.22
трав.22
черв.22
лип.22
серп.22
верес.22
жовт.22
листоп.22
груд.22
січ.23
лют.23
2,8% -
інфляція
4.00%
4.40%
4.90%
5.40%
5.90%
6.25%
6.50%
січ.21
лют.21
берез.21
квіт.21
трав.21
черв.21
лип.21
серп.21
верес.21
жовт.21
листоп.21
груд.21
січ.22
лют.22
берез.22
квіт.22
трав.22
черв.22
лип.22
серп.22
верес.22
жовт.22
листоп.22
груд.22
січ.23
лют.23
5,7% -
інфляція
6.0%
6.5%7.5%
8.0%
8.5%
9.0%
10.0%
25.0%
січ.21
лют.21
берез.21
квіт.21
трав.21
черв.21
лип.21
серп.21
верес.21
жовт.21
листоп.21
груд.21
січ.22
лют.22
берез.22
квіт.22
трав.22
черв.22
лип.22
серп.22
верес.22
жовт.22
листоп.22
груд.22
січ.23
лют.23
26,6% -
інфляція

5. 5
Виняток становить ЦБ Туреччини, який знижує ключову відсоткову ставку, незважаючи на те, що
інфляція в країні протягом року досягала позначки понад 85%. Також відсоткову ставку знижує Китай
– з 3,8% наприкінці 2021 до 3,65% в серпні 2022. У країні відбувається уповільнення темпів зростання
економіки, зокрема через збереження ковідних обмежень, а інфляція знаходиться в межах
цільового показника Народного банку Китаю.
Цікавий момент, що країни посилюють монетарну політику, але водночас продовжують
використовувати фіскальні стимули, наприклад енергетичні субсидії та дотації у ЄС, зберігаючи
високі бюджетні дефіцити. Бюджетні дефіцити небезпечні тим, що викликають скорочення
приватних інвестицій і здатні привести в дію порочне коло довіри та очікування.
Не можна поєднувати жорстку грошову політику з незбалансованою бюджетною: будуть інфляційні
очікування, а отже й інфляція.
Дефіцити зведених бюджетів у різних країнах світу, % ВВП
Розвинені країни Країни, що розвиваються
*Відповідно до Маастрихтських критеріїв, в країнах Єврозони державний дефіцит не повинен перевищувати 3% ВВП.
Джерело: офіційні статистичні джерела країн, Statista, Country economy, НБУ
Починаючи з кризи 2020 року, держави надають перевагу фіскальному стимулюванню замість
інструментів грошово-кредитної політики, на відміну від кризи 2008-2009 рр., коли одна за одною
запускалися програми кількісного пом'якшення (QE). Високий рівень накопиченого державного
боргу дуже знижує ефективність грошово-кредитної політики. До того ж довгий час, аж до 2022
року, ключові відсоткові ставки у найбільших економіках світу були на мінімумах, а в окремих
країнах практикувалися негативні ставки.
Потужні фіскальні кроки держав у відповідь на коронакризу змістили фокус уваги економістів із
відсоткових ставок центральних банків на дефіцити бюджетів та рівні державного боргу.
0%
2%
4%
6%
8%
10%
12%
14%
16%
18%
20%
2020 2021 2022Е
Німеччина*
Японія
Велика
Британія
Франція*
США
3%*
0%
2%
4%
6%
8%
10%
12%
14%
16%
18%
20%
2020 2021 2022Е
Китай
Індія Бразилія
Туреччина
Польща
Україна

6. 6
Державний борг, % ВВП Глобальний борг, млрд дол.
Джерело: IMF, Institute of International Finance
Розмір глобального боргу продовжує триматися на своїх історичних максимумах і, за оцінками
Інституту міжнародних фінансів, становить близько 300 млрд дол. за результатами 2022 (295%
світового ВВП).
Збільшення боргового навантаження – це стійкий глобальний тренд. Зростання світової економіки
в останні десятиліття забезпечувалося ціною зростання державного боргу:
▪ У періоди криз з 2008 по 2022 р. попит у світовій економіці був стабілізований найбільшим
приростом державного боргу з часів ІІ Світової війни.
▪ Модель зростання США, в основі якої лежить довіра та фінансові ринки, повністю
побудована на боргах. Мало в кого з економістів сьогодні виникає сумнів у тому, що держ.
борг США – це борг, який ніколи не буде сплачено. Довідково: станом на кінець лютого 2023
року показник перевищив 31,5 трлн дол. (≈ 120% ВВП 2022).
Валюти розвинених країн перетворилися на інструмент постійного стимулювання економічного
зростання. Уникнути кризи стало нав'язливою ідеєю політиків у всьому світі.
Така модель спроможна, якщо країна, а точніше її Центробанк, є емітентом резервної валюти.
Наприклад, США позичають і віддають борги у доларах, які за потреби можуть бути емітовані
Федрезервом у будь-який момент у потрібній кількості. Поки є довіра до долара, а альтернатива
йому відсутня, Штати можуть існувати у рамках постійного стимулювання своєї економіки,
нарощуючи державний борг.
На відміну від країн-емітентів резервних валют, країни, що розвиваються, схильні до коливань курсу
своїх валют до долара США. І у разі девальвації їхніх національних валют, вартість їхнього валютного
боргу різко зростає, що може привести країну до дефолту. Яскравим прикладом цього є серія
дефолтів у Латиноамериканських країнах.
Сьогодні кінець ери дешевих грошей, про яку говорили останні роки, схоже справді настав.
Центробанки у всьому світі піднімають відсоткові ставки, а це означає зростання вартості
обслуговування боргів.
Зростає вартість обслуговування доларових боргів урядів країн, що розвиваються, що разом з
доларом, що зміцнюється, і ризиками девальвації їхніх валют, створює загрозу дефолтів.
112%
64%
20%
40%
60%
80%
100%
120%
140%
2001
2003
2005
2007
2009
2011
2013
2015
2017
2019
2021
2023Е
Розвинені країни
Країни, що розвиваються
0
50
100
150
200
250
300
350
2003 2008 2013 2018 2022
$100
трлн
$178
трлн
$209
трлн
$247
трлн
$299
трлн

7. 7
Фондові ринки
Фондовий індекс S&P 500 впав на 18% з піку в кінці 2021 року до 3916 пунктів станом на 17 березня
2023. За прогнозом Reuters, на кінець 2023Е індекс матиме значення 4200 пунктів. Індекс Dow Jones
Industrial Average впав на 13% з початку 2022 року до 31 862 станом на 17 березня 2023.
S&P 500 Dow Jones Industrial Average
Джерело: Investing.com
За 2022 рік фондові індекси Кореї впали на 9% (KOSPI), Китаю – на 3% (Shanghai Composite, CSI 1000),
Японії – на 1% (JPX-Nikkei 400), але з різкими падіннями та зростаннями протягом року. Натомість
індійські фондові індекси - S&P BSE-500, BSE Sensex 30, Nifty 50 – на початку грудня перебували на
максимумах і до кінця року знизились на 4,4-4,7%.
Держпапери США
З липня 2022 дохідність дворічних держпаперів США вища за дохідність аналогічних десятирічних
паперів. Таке розходження називається інверсією і традиційно передує рецесіям в економіці. За
прогнозом BNP Paribas, цей розрив може стати найбільшим з 1980-тих років (2,4 в.п. у 1980
порівняно з 1,07 в.п. станом на 6 березня 2023 року – максимальна різниця з початку 2022).
Дохідність дворічних та десятирічних держпаперів США
0%
1%
2%
3%
4%
5%
6%
Жов.2021
Лис.2021
Гру.2021
Січ.2022
Лют.2022
Бер.2022
Кві.2022
Тра.2022
Чер.2022
Лип.2022
Сер.2022
Вер.2022
Жов.2022
Лис.2022
Гру.2022
Січ.2023
Лют.2023
Бер.2023
2-years U.S. Treasury yield 10-years U.S. Treasury yield
-18% -13%

8. 8
Джерело: FRED
Індекс загального ринку облігацій Vanguard (найбільший фонд облігацій США) впав на 12% 2022
року. Фонд iShares, який інвестує в казначейські облігації терміном від 20 років, впав на 28,7% за
2022 рік.
Золото
Інвестиційний попит на золото у І кв. 2022 впав на 20% у річному вираженні переважно через
карантин в Китаї. У ІІ кв. 2022 показник залишився на рівні 2021, падіння в Китаї було компенсовано
зростанням попиту в Індії, на Близькому Сході та в Туреччині. В ІІІ кв. інвестиційний попит на золото
зріс на 47% р/р. За підсумками всього 2022 року інвестиційний попит на золото зріс на 10%.
Загальний річний попит на золото (за винятком позабіржового) підскочив на 18% до 11-річного
максимуму. Водночас ціни на золото з початку березня 2022 і до кінця 2022 року впали на 11%, а з
початку 2023 року виросли на 5,8% (станом на 22 березня). З початку року Центральні Банки
демонструють стабільний попит на золото – сумарні золоті резерви у січні зросли на 16% м/м.
Найбільше золота придбали ЦБ Туреччини, Китаю та Казахстану. З іншого боку, інвестиційний попит
слабшає – глобальні ETF, забезпечені золотом, мали відтік у розмірі 1,6 млрд дол. у січні та 1,7 млрд
дол. у лютому.
Ціни на сировину
▪ Ціни на енергоресурси мають тенденцію до зниження (з червня на нафту, з вересня на газ в
Європі):
− Ціна на нафту Brent впала зі 133,2 дол./бар (станом на 8.03.2022, максимальне
значення з 2008 р.) до 82,8 дол./бар на кінець 2022. У 2023Е, за прогнозами, ціна в
середньому становитиме – 89 - 90 дол./бар.
− Ціна на природний газ в Європі, за прогнозами, становитиме близько 739 євро/тис.
куб. м. в середньому у 2023Е (844 євро/тис. куб. м. в 4 кв 2023Е).
▪ Ціни на ЗРС також мають тенденцію до зниження: 117 дол./т станом на кінець 2022 (що на
23% нижче довоєнного показника). За прогнозом Goldman Sachs, ціна зросте до 150 дол./т у
2 кв. 2023, але потім знизиться до 105 дол./т в 4 кв 2023 та 90 дол./т у середньому в 2024. За
прогнозом S&P, ціна на залізну руду складе 117,5 дол./т у 2023 та 110 дол./т у 2024.
▪ Середньомісячні ціни на пшеницю та кукурудзу помірно знижуються.

9. 9
Ціни на сировину у світі
Ціни на ЗРС і сталь Ціни на с/г сировину
Ціни на енергоресурси Прогноз цін на сировину
Джерело: World Bank, Steel benchmarker, Fitch Solutions, IEA
0
500
1,000
1,500
2,000
Січ.21
Лют.21
Бер.21
Кві.21
Тра.21
Чер.21
Лип.21
Сер.21
Вер.21
Жов.21
Лис.21
Гру.21
Січ.22
Лют.22
Бер.22
Кві.22
Тра.22
Чер.22
Лип.22
Сер.22
Вер.22
Жов.22
Лис.22
Гру.22
Січ.23
Лют.23
ЗРС, ($/dmtu)
Гарячекатана сталь,($/mt)
150
200
250
300
350
400
450
500
550
Січ.21
Лют.21
Бер.21
Кві.21
Тра.21
Чер.21
Лип.21
Сер.21
Вер.21
Жов.21
Лис.21
Гру.21
Січ.22
Лют.22
Бер.22
Кві.22
Тра.22
Чер.22
Лип.22
Сер.22
Вер.22
Жов.22
Лис.22
Гру.22
Січ.23
Лют.23
Кукурудза, ($/mt)
Пшениця, ($/mt)
50
60
70
80
90
100
110
120
0
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
Січ.21
Лют.21
Бер.21
Кві.21
Тра.21
Чер.21
Лип.21
Сер.21
Вер.21
Жов.21
Лис.21
Гру.21
Січ.22
Лют.22
Бер.22
Кві.22
Тра.22
Чер.22
Лип.22
Сер.22
Вер.22
Жов.22
Лис.22
Гру.22
Січ.23
Лют.23
Природний газ, ($/mmbtu)
Нафта Brent, ($/bbl)
0
40
80
120
160
200
2007
2008
2009
2010
2011
2012
2013
2014
2015
2016
2017
2018
2019
2020
2021
2022
2023Е
2024Е
Природний газ, ($/mmbtu), Європа
ЗРС, $/dmt
Нафта Brent, $/bbl

10. 10
Незважаючи на існуючи ризики, згідно з прогнозами МВФ, масштабної рецесії у 2023Е не
очікується. Зростання світової економіки 2022Е за оцінками МВФ уповільнилося до 3,4% з 6% 2021
року.
За підсумками 2022Е падіння ВВП відбулося в Україні, Росії, Білорусі, Молдові, Естонії, Лівії, Судані,
Шрі-Ланці, Гаїті, особливих адміністративних районах Китаю (Макао, Гонконг).
В 2023Е МВФ прогнозує зниження ВВП у Швеції (-0,1%), Великій Британії (-0,6%), Чилі (-1%), Шрі-
Ланці (-3%), Екваторіальній Гвінеї (-3,1%).
Прогноз зміни реального ВВП за країнами світу, 2022Е
Прогноз зміни реального ВВП за країнами світу, 2023Е
Джерело: World economic outlook, October 2022, January update (IMF)

11. 11
II. ГЛОБАЛЬНІ ТРЕНДИ, ЯКІ ВПЛИНУТЬ НА СВІТ ДО 2030Е
Геополітичні тренди
1. Послаблення глобального впливу США, зростання ролі Китаю. Динаміка взаємодії США та
Китаю визначатиме процеси у міжнародних відносинах. Під їхньою протекцією будуть країни з
особливим статусом регіональних гравців, які вже мають досить серйозний вплив, який можна
порівняти із Заходом. Координація між країнами відбуватиметься через такі структури як G20
чи нові об'єднання.
2. Новий світовий порядок. Можливі два сценарії:
▪ Концентрація влади у руках однієї групи людей, створення на базі міжнародної
організації (існуючої чи нової) світового «центру управління». Нав'язування світової
адженди та сприяння її реалізації. Ослаблення регіональних еліт, можлива регіональна
дезорганізація, послаблення національних держав та національних еліт. У цьому
сценарії можлива поява нової форми «світового уряду», яка стандартизуватиме
процеси управління людьми, у т.ч. використовуючи інструменти цифрової диктатури. У
рамках «світового уряду» з'являтимуться відповідальні структури за окремі регіони.
На тлі цих процесів – посилення неформальних розподілених груп, які будуть
торпедувати нав’язаний гегемонами(ом) порядок денний. Наприклад крипто анархісти,
хакерські групи, прихильники радикального захисту довкілля, біохакінгу, тощо.
▪ Багатополярний світ. У разі реалізації цього сценарію відбудеться суттєве посилення
регіональних еліт (країни Північної та Південної Америки, мусульманські країни на
Близькому Сході, країни Центральної та Південної Африки). Відбудеться посилення
горизонтальної інтеграції «незахідного світу», який протистоятиме країнам Заходу.
Країни, які об'єднані в різні форми анти чи альтер західництва будуть вимагати все
більше ролі та функцій. Вони намагатимуться об'єднатися на основі існуючих
конструкцій (БРІКС, ШОС3
тощо) або в нові союзи. Будуть інтегровані між собою через
спільну валюту, економічні, технологічні зони, відсутність митних бар'єрів між країнами
всередині блоку тощо. Зроблять спробу запропонувати світові нову модель
економічного зростання замість стандартної моделі та моделі наздоганяючого
розвитку, нові платіжні системи, валюти, які матимуть амбіцію стати альтернативою
сьогоднішнім резервним валютам (долару США).
Китай братиме участь у їхньому об'єднанні та створюватиме альтернативну конструкцію
на противагу колективному західному світу через економічну, торгову співпрацю.
Можлива мілітаризація Китаю та Індії.
Зберігається загроза Третьої Світової війни, яка може перерости в ядерну – війна за
критичні матеріали та ресурси.
3. Постросійський простір у Євразії. Після війни Росія буде ослаблена або взагалі перестане
існувати. Створиться вакуум впливу, який заповнять інші країни, посилюючи свої позиції,
відбудеться перехід від пострадянського простору до постросійського. Китай може каталізувати
процес унезалежнення Калмикії, Бурятії, Тиви від федерального центру і перехід під
економічний, логістичний, а можливо – і військовий контроль з боку Китаю та Монголії.
3 БРІКС — міждержавне об'єднання п'яти країн: Бразилії, Росії, Індії, КНР, ПАР.
Шанхайська організація співробітництва (ШОС) — міжнародна організація, заснована лідерами Китаю, Росії, Казахстану,
Таджикистану, Киргизстану та Узбекистану.

12. 12
4. Нова архітектура безпеки. Замість європейської, пострадянської безпекової архітектури
сформується єдина євразійська система. Європейська безпека безпосередньо залежатиме від
безпеки в Євразії в цілому. У контексті безпеки для Заходу однаково важливими є
довгострокове стримування Китаю та протистояння Росії, тому Захід прагнутиме залучити
країни пострадянського простору, включаючи Центральну Азію, до нової архітектури безпеки.
5. Криза та глобальна реформа демократій та світових організацій.
6. Постамериканський простір на Близькому Сході. США мінімізують свою присутність на
Близькому Сході, захищаючи лише найбільш пріоритетні інтереси у тих країнах, де вважають це
важливим. Продовжиться формування нової безпекової архітектури за участю країн регіону.
Висока ймовірність, що це буде союз Ізраїлю, Аравійських монархій та інших країн, які ще не
визначилися (Ірак, Сирія, Ліван, які знаходяться під однаковим впливом Ірану та Аравійських
монархій).
7. Поява автономної Центральної Азії, яка більше схилятиметься до Китаю. Південна Корея та
Японія досягають такого рівня політичного розвитку та самосприйняття, що виходять з-під
впливу США та намагаються бути партнерами на рівних – перетворюються на автономний блок
у світовій системі, який буде тісно зав'язаний на партнерстві зі США, але не буде
підпорядкований їм. Південна Корея та Японія стануть більш незалежними через
ремілітаризацію (вони вже почали переозброєння), у цих країнах може з'явитися своя ядерна
програма. Вони посилюватимуться на базі країн Південно-Східної Азії.
8. Трансформація Росії. Це може бути як демократизація внаслідок внутрішніх політичних
процесів, так і тоталітаризація внаслідок закручування гайок, так і взагалі розпад Росії.

13. 13
9. Автономізація європейських субрегіональних блоків, у т.ч. країн Вишеградської четвірки,
Скандинавії, Південної Європи, Британії та Балтії. Найближчими роками серйозним стане
питання кризи ЄС – чи існуватиме вона у нинішньому вигляді. Тут може бути 2 сценарії::
▪ вихід на націоналізм (посилення наднаціональних структур);
▪ керована децентралізація, дезінтеграція союзу – поступовий розвал, але без великого
шоку для країн.
Обидва сценарії супроводжуватимуться автономізацією блоків. Особливою буде роль
Вишеградської четвірки, країн Північної Європи, загостриться Франко-Німецьке суперництво.
10. Розвал колоніальної системи в Африці. Остаточно розсіється вплив старої Європи в Африці,
посиляться позиції регіональних країн, включаючи суміжні регіони (Туреччина, ОАЕ, Катар),
Китаю, США. Відбуватиметься суб'єктивізація Африки через загострення боротьби за її ресурси
з можливістю у довгостроковій перспективі стати сильним блоком у міжнародних відносинах
(якщо країни зможуть між собою інтегруватися).

14. 14
Демографічні тренди
1. Другий демографічний перехід – зниження народжуваності та збільшення тривалості життя.
Це фаза, яку пройшли або проходять практично всі розвинені країни і починають проходити
більшість країн, що розвиваються, в міру зростання їх ВВП на душу населення, розвитку
медицини та рівня освіченості жінок (в т.ч. Китай, Туреччина, Іран, Малайзія та ін.).
Відбувається старіння населення, тобто підвищується середній вік у світі. Збільшується термін
так званого дитинства (kidult) – люди довше навчаються, у пізнішому віці переходять до
формування сім'ї, жінки – до пізнішого народження дітей (або зовсім відмовляються від нього).
Зменшується середня кількість дітей на одну жінку.
У які роки країни досягають негативного демографічного зростання (коефіцієнт
народжуваності нижче 2)

15. 15
Демографічні зміни спричинять трансформації в інших сферах, у тому числі:
• Залучення більшої кількості жінок у трудові ресурси та суспільно-політичне життя.
Зростатиме попит на послуги, де традиційно задіяно більше жіночої праці – догляд за
дітьми (+4,2% на рік до 48 млрд дол. до 2030Е в США), допомога людям похилого віку
(+5,3% на рік до 700 млн дол. у 2028Е) та інші сервіси. Разом із зростанням ролі жінок
у суспільстві у світовий порядок денний включатиметься все більше соціальних питань
(виховання дітей, освіта, безпека).
• Зміна структури попиту на товари та послуги. Наприклад, найвищий попит на товари
тривалого користування у населення віком 30–50 років; люди у віці 60+ більше
потребують послуг з догляду. Структура економіки змінюватиметься на користь людей
старшого віку.
• Зростаюча потреба у продовженні активного життя людини. Люди будуть довше жити,
пізніше старіти, збільшуватиметься середній вік працівників, що створить попит на
технології, які допомагають покращувати фізичні та когнітивні здібності.
• Вимушене зростання бюджетних/соціальних витрат, внаслідок чого країнам буде
складніше підтримувати економічне зростання. Багатьом урядам доведеться
підвищувати податки та/або пенсійний вік, відкривати свої кордони для мігрантів,
багато країн чекає криза пенсійної системи та відмова від класичної пенсії (можливо,
трансформація в базовий універсальний дохід).
• Структура демографічного навантаження багатьох країн (в т.ч. Росії, Китаю) не
дозволить відволікатися на великі зовнішні політичні амбіції, фінансувати витрати на
ВПК.

16. 16
2. Глобальні міграційні процеси як наслідок воєнних конфліктів, кліматичних змін (коли окремі
території стають непридатними для життя) або тривіального зростання рівня життя в країнах,
що розвиваються. За оцінками Міжнародної організації з міграції, кількість лише кліматичних
біженців зросте з 30 млн 2020 року до 1,2 млрд людей у 2050Е. Це може призвести до зростання
напруги та конфліктів у суспільстві.
Одночасно розгортатиметься боротьба за міграційні потоки. Більшість розвинених країн
переживає демографічну кризу. Перевага міграційного припливу полягає в тому, що країна, в
якій є проблема з відновленням трудових ресурсів, отримує відразу готових кваліфікованих
працівників у віці споживання, яких не потрібно виховувати, навчати.

17. 17
Кліматичні тренди
1. Кліматичний порядок денний та зелений перехід. Це тренд і політичний, і економічний, і
технологічний і сфери безпеки. Зелений перехід у світ продовжується, незважаючи на війну,
енергетичну кризу та зсув порядку денного у бік українсько-російських відносин.
Прогноз попиту від МЕА на 2050Е
У найближчі 5-10 років турбота про клімат буде ключовою цінністю людства, крізь призму якої
ухвалюватимуться рішення у бізнесі, політиці, повсякденному житті:
▪ Країни продовжать змінювати свої енергобаланси. Найшвидшими темпами зростатиме
споживання енергії з відновлюваних джерел.
▪ Збільшиться частка атомної енергетики. Згідно з прогнозом МАГАТЕ, до 2050Е світові
потужності АЕС збільшяться більш ніж удвічі до 873 ГВт. Розвиватиметься воднева
енергетика. За даними СБ, ринок виробництва водню зростатиме в середньому на 9,2%
на рік до 2030Е, а до 2050Е на водень буде припадати 10% від загального споживання
енергії. У більш віддаленій перспективі ймовірно з’являться та будуть
використовуватись невеликі ядерні реактори, які будуть під’єднуватися безпосередньо
до промислових об'єктів.
▪ Зросте попит на автономні енергомоделі та акумуляторні потужності.
▪ У країнах Африки збільшуватиметься частка нафти та газу, вони витіснять вугілля і
деревину, які досі залишаються основними видами палива.
▪ Розвинені країни, що запустили хвилю «зелених технологій», зберігатимуть першість у
світі та нав'язуватимуть порядок денний технологічно відсталим країнам, що
розвиваються, змушуючи їх звертатися по допомогу до багатих країн.
▪ Нав'язування «зелених» стандартів дасть Євросоюзу певні переваги для власної
продукції та створить додаткові витрати для країн-експортерів продукції в ЄС.
2. Ризики забезпечення водними ресурсами. Найбільш густонаселені райони Землі і відносно
найбідніші (за рідкісним винятком) розташовані в зоні найбільшої вразливості щодо
забезпеченості водними ресурсами. Якщо багаті країни мають кошти для розв’язання
проблеми, то для бідних країн підвищення середньої температури та висихання водойм може
вилитися у локальні конфлікти і навіть війни за воду. Країни, що опинилися в зоні ризику –
Марокко, Західна Сахара, Алжир, Туніс, Лівія, країни Близького та Середнього Сходу,
Афганістан, Пакистан, Індія, Монголія, Казахстан, Таджикистан, Киргизстан, Узбекистан,
Туркменістан.

18. 18
Економічні тренди
1. Перехід від індустріальної економіки до постіндустріальної, для якої характерні такі риси:
▪ Зростання частки послуг у структурі економіки (зміщення споживання за Енгелем),
формування сервісної економіки та економіки комунікацій (у суспільстві
культивуються комунікативні навички, вони стають переважно потрібними та
важливими для виживання).
▪ Головна цінність – це люди, рушійний соціальний клас – когнітаріат.
▪ «Послуги дорожчають, товари переважно дешевшають». Більшість послуг зростають у
ціні, особливо там, де є максимальний внесок людини (за винятком таких послуг, як
зв'язок, відеоконференції тощо). Ціни на товари тривалого користування знижуються
(комп'ютери та ПЗ, мобільні телефони, інша техніка). Крім того, один товар може
поєднувати в собі кілька функцій (смартфони, смарт-годинники тощо). З’являються
товари з незвично тривалим терміном користування (сонячні батареї).
▪ Цінністю та власністю є дані, а не продукти. Бази даних вже монетизуються, людина
як власник даних зможе продавати або здавати їх в оренду.
▪ Цифровізація всіх сфер життя, цифрові робочі місця. Перетікання створення доданої
вартості в цифрову економіку, яка не є окремим сектором економіки, а пронизує всі
галузі та сегменти, трансформуючи їх у нові. Жодна індустрія не обходиться без IT,
скрізь додається приставка tech: fintech, agritech, medtech, militarytech тощо.
Починається стрімкий розвиток bіоtесh. Посилюється fintech індустрія, відбувається
формування нових платіжних систем, нових валют (яку фізичному, так і у віртуальному
світі), перетікання вільних коштів у ці галузі. Зростають обсяги кредитування реального
сектора з fintech індустрії.
▪ Програмована економіка країн, побудована на великих базах даних, що надходять
онлайн. Це дає змогу будувати показники економічної активності зі щоденною
періодичністю та в режимі реального часу, постійно оновлювати економічні прогнози,
збирати та аналізувати детальні набори даних, які можуть надати нові випереджаючі
показники економічної діяльності в реальному часі.
▪ Формування цифрової етики, затискання свобод (жорстка цензура скрізь, у т.ч. у
соціальних мережах та медіа, «цифрові концтабори»), ризики формування цифрової
диктатури. Як наслідок – зростання попиту на традиційні свободи і форми спротиву,
поява альтернативних «крафтових» соціальних мереж та розподілених систем.
Розширення конфліктів між державою та вільними громадянами.
▪ Розвиток технологій економіки користування (замість економіки володіння).
Економіки розвинених країн з високою ймовірністю переходитимуть на нову модель
– володіння товарами та інформацією за підпискою. Якщо сьогодні споживачі купують
товар один раз і користуються ним впродовж усього життєвого циклу товару, чи то
телевізора, чи то ПЗ, то в майбутньому володіння товарами заміщатиметься
користуванням за підпискою (шеринг-економіка).
▪ Індивідуалізація споживання: формування персональних пропозицій для кожного
окремого клієнта, з урахуванням його побажань, особливостей, переваг. Наприклад,
безлактозне молоко, безглютенова піца, таргетована терапія з урахуванням геному
людини тощо.

19. 19
▪ Індивідуалізація виробництва (зростає частка доданої вартості, яка створюється
однією людиною без використання найманої праці – аналіз даних, IT, створення
контенту тощо).
▪ Стирання кордонів між інвестиціями та споживанням (ноутбук у новій економіці – це
одночасно і валове накопичення, і споживання, оскільки використовується і для
роботи, і для відпочинку. Освіта у постіндустріальній економіці стає головною
інвестицією, принцип lifelong learning – загальним та обов'язковим).
▪ Стирання кордонів між галузями та секторами. Модель організації економіки
трансформується в економіку екосистем - людиноцентричну модель. Нинішня модель
економіки створювалася за галузевим принципом, де всі процеси були зосереджені
навколо конкретного товару чи послуги. Економіка екосистеми буде побудована та
зосереджена навколо споживача. Продукт стане вторинним. На першому місці буде
людина з її потребами.
▪ Людська поведінка стає своєрідним товаром (коммодітіз), за який конкурують
компанії, уряди. Поведінку людини можна стандартизувати, кількісно визначити,
упакувати та продати. Завдяки штучному інтелекту стає можливим впливати на
поведінку людини (його мозок, нейромедіатори, гормони) способами, які ефективно
працюють навіть у великому масштабі.
▪ У світі постправди та дипфейків головним буде питання довіри. Економіка довіри
цілком може стати економікою майбутнього – ми платимо лише тим, кому ми можемо
довіряти.
▪ Криза організації та державного управління. Державам необхідно буде створювати
нові підходи та методи регулювання економіки екосистем. Є ймовірність, що в новій
економіці корпорації замінять уряди або, як мінімум, впливатимуть на рівні політики
держав. Наприклад, стануть емітентами власних платіжних інструментів, які
прийматимуть як законний спосіб платежу по всьому світу.
▪ З високою ймовірністю наступні 10 років відбудеться повне перезавантаження
валютних систем. Є ймовірність, що долар перестане бути головною світовою
валютою, центральні банки припинять існування у звичайному форматі, регулювання
валютної системи відбуватиметься інакше.
▪ Застаріння системи метрики, що використовується в індустріальній економіці:
⎯ ВВП не враховує інклюзію, соціально-політичні проблеми, вплив на екологію,
ефективність товарів та послуг (наприклад, енергоефективність), негативні
відсоткові ставки та інші нюанси.
⎯ Індекс споживчих цін відображає зміну вартості «споживчого кошика», а з
урахуванням індивідуалізації споживання він може бути абсолютно різним у
різних споживачів, що робить показник середньої інфляції практично марним.
⎯ Класичні інструменти оцінки акцій – мультиплікатори P/E, EV/EBITDA, EV/S,
дисконтування грошового потоку – більше не працюють. Наратив та бізнес-
модель – те, що більшою мірою визначає зміну вартості акцій на ринку.

20. 20
2. Криза капіталізму.
Підтримувати економічне зростання в рамках існуючої формації стає дедалі складніше через
цілу низку накопичених проблем:
a. збільшення нерівності між країнами та всередині країн;
b. скорочення середнього класу, демографічна криза та слабке зростання
продуктивності праці в розвинених країнах;
c. накопичені по всьому світу борги як держав, так і приватного сектора;
d. падіння віддачі на капітал за збереження тенденції до зростання витрат підприємств
(зокрема на обслуговування старих боргів). Щоб зберегти прибутки, компанії
скорочують інвестиційні програми та витрати на дослідження, а це у свою чергу
гальмує науково-технічний прогрес;
e. розширення ринків збуту обмежено географічно (можливо, цю проблему вирішить
вихід у віртуальний простір).
У чому проявляється:
▪ Торгові війни та протекціонізм, деглобалізація. Подібний відступ від лібералізації та
вільної торгівлі вже спостерігався в період між І та ІІ Світовими війнами. Зараз країни
аналогічно повертаються спиною до глобалізації, вводять обмеження та мита,
прагнуть регулювати всі сторони зовнішньоекономічних відносин. Посилюється тренд
на економічний націоналізм.
▪ Зростання ролі держав та їх втручання в економіку (безпрецедентні фіскальні та
грошово-кредитні стимули). З моменту COVID-19 стався розворот від грошово-
кредитних інструментів стимулювання до фіскальних, що проявляється у збільшенні
бюджетних дефіцитів. З початку коронакризи в усьому світі було реалізовано
програми фіскальної підтримки на суму 16,9 трлн дол.
▪ Лівий поворот в економічній політиці. У розвинених країнах зростають соціальні
витрати держав, витрати, пов'язані з екологією та турботою про довкілля, охороною
здоров'я, витрати на інфраструктуру. Частину таких витрат буде покрито через
збільшення дефіцитів бюджетів, частину – через підвищення податків для багатих,
корпорацій і середнього класу (політика Байдена, курс Рузвельта).
▪ Зростання державного боргу. Останні десятиліття економічне зростання істотно
забезпечувалося ціною збільшення державного боргу. Борг збільшують не ті, хто
створює ВВП, а ті, хто беруть участь у його розподілі, тобто держави.
▪ Переорієнтація банків на обслуговування піраміди державних боргів та фінансових
спекуляцій замість кредитування реального сектору економіки. Різке вимирання
традиційних банків із нульовими депозитними ставками.
▪ Частота криз. Постійні втручання держав у вигляді програм QE4
та фіскальних
відповідей з одного боку дають змогу пом'якшити кризи, з іншого боку ще більше
ведуть до диспропорцій в економіці. За останні 15 років світова економіка пережила
три глобальні кризи: Велика рецесія 2008-2009 рр., Європейська боргова криза 2010-
2011 рр., «коронакриза» 2020 року. І зараз світ стоїть на порозі нової рецесії.
4 Кількісне пом'якшення (англ. Quantitative Easing) — монетарна політика, яку центральні банки
використовують для стимулювання національних економік.

21. 21
▪ Зростання залежності громадян від урядів. Нерівність та безробіття створюють запит
на участь держави у житті людей. Під час криз громадяни стають дедалі більше
залежними від держави, оскільки потребують соціальної допомоги та захисту.
▪ Універсальний чи безумовний базовий дохід. Вже тестується в окремих регіонах.
Виплати громадянам США під час коронакризи були нічим іншим, як безумовним
базовим доходом.
Що далі:
Як довго економіки зможуть існувати в моделі постійного стимулювання і зростання боргу,
ніхто поки відповісти не може, як, власне, і запропонувати світові нову модель зростання.
Капіталізм вміє добре заробляти, але погано розподіляє. Соціалізм вміє розподіляти, але
втрачаються стимули до розвитку. Відкритим залишається питання як створити систему, за якої
від економічного зростання виграватимуть найбідніші верстви населення, без прямого
«забрати у багатих і поділити».
Поки що у світі спостерігається щось середнє між вільним ринком та державним регулюванням
– так званий «державний капіталізм». Цей тренд, ймовірно, збережеться у найближчі 5-10
років.
3. Збільшення ролі цифрових валют Центральних банків (Central bank digital currency, CBDC)
Ключові центробанки світу вже тестують цифрові валюти та оцінюють ефективність їх запуску,
серед них: ЄЦБ, ЦБ Південної Кореї, Японії, Китаю, Швеції, Туреччини.
Регулятори деяких країн, що розвиваються, вже запустили цифрові валюти: ЦБ Ямайки,
Камбоджі, Багамських островів, Нігерії, Східно-Карибський ЦБ.
Існує ймовірність, що цифрові валюти стануть альтернативою долару, що фактично означатиме
втрату американською валютою резервного статусу та падіння Ямайської валютної системи.
Навіть більше, існує ймовірність, що ФРС США, ЄЦБ, ЦБ Японії для розв’язання проблем
надлишкової ліквідності у світі перезапустять свої валюти, припинивши обіг старих фіатних
валют, замінивши їх цифровими.

22. 22
Технологічні тренди
1. Продовження динамічного розвитку штучного інтелекту (ШІ): прикладний ШІ, загальний ШІ,
вузький ШІ, машинне навчання, глибоке навчання, машинний зір, розпізнання натуральної
мови та її імітація машинами тощо.
Розвиток штучного інтелекту дозволить виконувати не лише заздалегідь запрограмовані дії,
наприклад, розпізнавання облич, жестів, автономні системи водіння, рекомендація товарів на
основі попередніх покупок, пошуку в інтернеті тощо. Це буде більш просунута, адаптивна,
гнучка форма ШІ (загальний ШІ), наближена до людського, яка накопичує досвід, навчається,
може виконувати різні завдання (від створення електронних таблиць до стрижки) і навіть
розмірковувати на різні теми. Сьогодні загального ШІ не існує, але за ним майбутнє. Експерти
в цій галузі вважають, що загальний ШІ з'явиться в період 2040-2075Е, а через 30 років після
цього ми побачимо суперінтелект, який значно перевершує когнітивні здібності людини
практично у всіх сферах.
Машинне та глибоке навчання є складовими штучного інтелекту та полягають у тому, що
системи отримають та обробляють великий обсяг інформації та вчяться виконувати певні
функції. Комп'ютерний зір дозволяє машинам використовуючи цифрові зображення з камер та
відео ідентифікувати та класифікувати об'єкти, а потім реагувати на те, що вони бачать.
Комп'ютерний зір використовується у всіх галузях для покращення споживчого досвіду,
скорочення витрат та підвищення безпеки.
Згідно з прогнозами міжнародних аналітиків, ринок ШІ зросте з 387 млрд дол. в 2022Е до 1394
млрд дол. в 2029Е.
Компанія OpenAI у співпраці з Microsoft з 2020 р. розвиває алгоритм GPT-3 – технології обробки
мови. Завдяки машинному навчанню і масивам даних систему натренували генерувати текст
так, аби він максимально нагадував усні і письмові висловлювання людини. У 2023 р.
розробники представили оновлення своєї AI-технології GPT-3.5, а також чат-бота, який працює
на цьому алгоритмі. Зафіксовано випадки використовування технології для підготовки есеїв в
університетах, через що академічне середовище окремих країн налаштоване перейти до
паперових носіїв для презентації завдань та проходження іспитів.
2. Квантові обчислення за допомогою квантових комп'ютерів. Квантові комп'ютери вирішують
завдання, які не можуть вирішити навіть найпотужніші сучасні суперкомп'ютери.
Обчислювальна потужність квантових комп'ютерів може серйозно прискорити розвиток таких
секторів, як ІКТ, охорона здоров'я та медицина. З'явиться можливість моделювати складні
молекули, формули для медичних препаратів, здійснювати ітерацію будь-якої складності.
Очікується, що квантові обчислення можуть допомогти знайти нові способи виробництва сталої
енергії та екологічних матеріалів, вирішивши багато проблем, пов'язаних зі зміною клімату та
дефіцитом ресурсів.
3. 3D/4D-друк. Застосування 3D-друку на виробництві (в т.ч. для створення штучної їжі), в
медицині, наприклад, біопринтинг – створення об'ємних моделей на клітинній основі,
зберігаючи функції та життєздатність клітин. Розвиток технологій 3D-біопринтингу відіграє
велику роль у вирощуванні органів та розробці інноваційних біоматеріалів. Тканини та цілі
органи, які виробляються шляхом 3D-біопринтингу, у майбутньому зможуть виступати як
заміна “природних” людських органів, причому не лише хворих, а й просто старих на нові для
збільшення тривалості та підвищення якості життя літніх людей. У деяких випадках їх
властивості зможуть перевершити природні органи. Крім того, це дозволить тестувати ліки не
на людях і тваринах, а на штучних тканинах. Лабораторії уже використовують 3D-друк органів
(серце, печінка, рогівка тощо).

23. 23
4D-друк – створення об'єктів, які можуть змінювати свої властивості під впливом зовнішніх
факторів, наприклад світла, тепла, електроенергії тощо. BMW та MIT спільно розробили
силіконовий матеріал, який надувається під дією потоків повітря.
Очікується, що основними сферами застосування 4D-друку будуть охорона здоров'я,
автомобільна промисловість, авіакосмічна індустрія та легка промисловість. 4D друк також
вплине на електроніку, будівництво та інші галузі.
4. Нове покоління зв'язку: 5G/6G, бездротові мережі з низьким енергоспоживанням,
низькоорбітальні супутники. Поширення технології 5G дозволить збільшити швидкість
передавання інформації у 100 разів, використовуючи у 10 разів менше енергії. За даними Ernst
& Young, до 2025Е 80% населення використовуватиме 5G.
Основні переваги 5G:
− Покращений мобільний зв'язок
− Масштабний інтернет речей
− Розвиток штучного інтелекту
− Більш безпечна передача даних
− Безперебійна робота автономних безпілотників
6G – нове покоління мобільного зв'язку, впровадження якого очікується до 2030 року.
Очікується, що 6G буде в 100 разів швидше, ніж 5G і розвиватиме швидкість до 1 Тб в секунду.
6G буде мати велике значення у розвитку таких областей, як віртуальна та доповнена
реальність, інтернет речей, всеосяжний миттєвий зв'язок, розумні міста, дрони та інше. Завдяки
своїй пропускній здатності 6G прискорить появу таких технологій, як голограми і носимі
мікропристрої, імплантовані в людське тіло, бездротова зарядка на великих відстанях та
інше.Однак це поставить питання зміни характеру забудови міст, або розробку нового типу
девайсів. Адже 6G працює на коротшому діапазоні електромагнітних хвиль ніж 4G і 5G.
5. Активне використання імерсивних технологій (VR/AR/MR) у всіх сферах життя.
Імерсивні технології – це будь-які технології, які розширюють реальність чи створюють нову.
Віртуальна та доповнена реальність дозволять змоделювати та перенести у цифровий світ будь-
які дії. Наприклад, VR можна буде використовувати для цифрових походів у магазин з
можливістю примірки.
Розвиватимуться віртуальні помічники, дедалі правдоподібніші і схожі на людину. З'являться
повноцінні аватари у метавсесвітах, які взаємодіятимуть між собою. Завдяки VR/AR/MR багато
розваг стануть доступними для масового користування.
Ділові поїздки і тривалі перельоти будуть замінені на онлайн заходи із використанням
віртуальної реальності.
В даний час більшу частину ландшафту віртуальної реальності становлять відеоігри та ігрові
системи. Проте експерти очікують, що віртуальна реальність розшириться від ігор до інших
галузей, таких як охорона здоров'я, інженерія, архітектура та ін. Імерсивні технології в освіті
роблять її доступною для людей з обмеженими можливостями. По-перше, вони можуть
навчатися вдома, не втрачаючи соціальні навички і спілкуючись з однокласниками онлайн. По-
друге, використовуючи віртуальну реальність, вони можуть побачити речі, до яких не мають
фізичного доступу, а діти з аутизмом — опрацьовувати ситуації, з якими зіткнуться в реальному
житті.
6. Розвиток віртуальних світів, мета-всесвітів, розважального відео контенту у мережі. Стрімке
зростання попиту на потужності для зберігання відео контенту та іншої інформації.

24. 24
▪ За прогнозами, глобальний ринок Метавсесвіту зросте з 62 млрд дол. у 2022Е до 427
млрд дол. у 2027Е (CAGR = 47,2%).
▪ За іншими оцінками, обсяг ринку через 15 років становитиме від 10 до 30 трлн євро.
▪ Gartner прогнозує, що до 2026Е 25% людей будуть проводити в Метавсесвіті принаймні
одну годину на день.
В Дубаї розробили стратегію Метавсесвіту Dubai Metaverse. Очікується, що в 2030Е вклад
Метавсесвіту в економіку країни становитиме 4 млрд дол., в онлайн перейде до 40 тис.
працівників і на додаток буде створено нові робочі місця. Дубай хоче увійти в ТОП-10 провідних
економік нового типу і стати регіональним хабом для спільноти Метавсесвіту.
7. Web 3.0 – концепція нового, третього покоління інтернету, децентралізованого та працюючого
на блокчейні та економіці токенів. Захищає права цифрової власності, надаючи користувачам
більше прав власності на свої дані та стимулюючи нові бізнес-моделі. Копії баз даних будуть
одночасно зберігатися у тисяч користувачів по всьому світу, а не на одному сервері, тому жодна
компанія у світі не зможе одноосібно видалити контент. Всі дані в мережі, включаючи контент
(фото, відео, картинки і т.д.), можна буде токенізувати – будь-яка зроблена фотографія може
мати унікальність і підтверджене право власності, тому авторам контенту буде простіше
заробляти на цьому.
Web 3.0 дозволить серфити сторінки, завантажувати інформацію, робити покупки анонімно –
будуть спеціальні сервіси, в яких потрібно підтвердити особистість і створити свою цифрову
identity, яка буде використовуватись при будь-яких діях в інтернеті. Водночас реальна
особистість залишатиметься анонімною завдяки шифрографії, злам такої інформації
неможливий.
Всі організації, компанії, сервіси та додатки будуть децентралізованими автономними
організаціями (DAO). Всі вони матимуть користувачів, у кожного з яких буде право голосу. Саме
DAO шляхом голосування визначатимуть правила та політику усередині тієї чи іншої
екосистеми.
8. Використання технології блокчейн (безперервний ланцюжок блоків інформації, де неможливо
видалити інформацію). Історія будь-якого цифрового активу залишається незмінною та
прозорою. Блокчейн допомагає підтверджувати та захищає авторські права на музику, кіно,
картини тощо. Завдяки цій технології держави можуть організовувати прозору систему
електронного голосування через онлайн-акаунти виборців. Блокчейн ефективно
використовується в системі фінансів, для Інтернету речей.
Блокчейн-технології можуть використовуватись для скорочення термінів постачань, мінімізації
псування товару, боротьби з шахрайством. Система дозволяє швидко виявити і розв’язати
проблеми, економить кошти компаній.
Завдяки блокчейну з’явились маркетплейси NFT5, що гарантують право власності на цифрові
активи, наприклад, картини, музику тощо. Завдяки системі блокчейн будь-якої миті можна буде
відстежити походження конкретного витвору мистецтва. Ринок NFT у 2021 оцінювався в 4,4
млрд дол. та, за прогнозами BlueWeave Consulting, зросте майже до 20 млрд дол. у 2028Е.
5 NFT – невзаємозамінні токени – особливий тип криптовалюти, який є невзаємозамінним на відміну від більшості
криптовалют та багатьох мережевих або службових токенів. Це активи, що існують лише у власних криптосистемах,
тобто це криптографічний токен, який не можна обміняти на інший. Такі токени повністю різняться між собою, є
унікальними, а їхня кількість обмежена.

25. 25
9. Поширення скрізь і всюди інтернету речей, зокрема у розумних будинках, які самостійно
регулюють освітлення, температуру, включають техніку, а також у промисловості на всіх етапах
виробництва (від постачання сировини до доставки кінцевого продукту).
Розвиток Інтернету речей призведе до автоматизації всіх сфер життя людини (житло,
транспорт, здоров'я тощо). Але зросте потреба в системах, механізмах безпеки, оскільки
інтернет речей надасть можливість доступу до інформації про будь-яку людину.
Промисловий інтернет речей – це складова загального інтернету речей, яка полягає в тому, що
велика кількість пристроїв, машин підключається до загальної платформи та синхронізується за
допомогою програмних пристроїв.
Завдяки цьому участь людини буде зводитись до мінімуму, пристрої зможуть працювати
автономно, самостійно реагувати на зміни, змінювати порядок дій на основі інформації,
отриманої із загальної платформи. Тобто, промисловий інтернет речей – це комунікація між
машинами з метою мінімізації участі людини.
10. Інтернет поведінки (Internet of Behaviour) - це поведінкові дані, так званий «цифровий пил»,
який збирають та аналізують компанії для того, щоб розуміти та впливати на поведінку людей.
Технологія інтернету поведінки може збирати, комбінувати та обробляти дані з багатьох
каналів.
Розвиток інтернету поведінки призводить до:
▪ зростання розуміння дій людей. У майбутньому це може дозволити визначати наміри
споживачів та спонукати їх до певних дій, підвищити продуктивність роботи
співробітників тощо.
▪ появи нових ланцюжків створення вартості для кінцевих користувачів
▪ ускладнення питань безпеки та захисту даних (шахраї, маючи інформацію про звички та
поведінку користувача, його сім'ю, медичні дані ще активніше користуватимуться цим
у своїх цілях).
11. Розвиток education technology (технологій освіти), які роблять процес навчання доступним для
ширшого кола людей, більш комфортним та ефективним:
▪ Імерсивне навчання з використанням технологій розширеної реальності. Завдяки
розширеній реальності, учні та студенти можуть бачити тривимірні зображення хімічних
елементів, органів, вимерлих тварин тощо, можуть проводити експерименти у
віртуальних лабораторіях, здійснювати віртуальні екскурсії.
▪ Платформи, які дозволяють навчати дітей вдома, індивідуально або в групах з підбором
учнів та вчителів. Також з'являються безліч онлайн-курсів, і навіть повністю онлайн-
програми бакалавра в університетах.
▪ Адаптивне навчання за допомогою ШІ. Використання штучного інтелекту дозволяє
адаптувати цифрове навчання до потреб та рівня учня/студента, тим самим пропонуючи
вправи для заповнення прогалин у знаннях.
▪ Гейміфікація освіти. Сьогодні багато освітніх платформ засновані на іграх. Наприклад,
Roblox використовують для навчання програмуванню та ігровому дизайну, Socrative
пропонує «космічні гонки» для перетворення вікторин на гру у вигляді змагань.
▪ Інструмент G Suite for Education від Google. Ці інструменти включають як Google Docs,
Sheets, Gmail та Forms, які широко використовуються в різних галузях, так і:

26. 26
− Google Classroom – цифровий простір для вчителів та учнів, наприклад, для
призначення та здачі домашніх завдань
− Google Assignments, який допомагає вчителям швидше створювати та оцінювати
роботи
− Хмарна платформа для шкіл та університетів.
12. Мікрочіпи - ресурс, за який будуть боротися найближчі 10 років. Без мікрочіпів не працює
жодна сучасна технологія: автомобілі, комп'ютери, смартфони, побутова техніка, медичне
обладнання та сучасне озброєння.
65% усіх мікрочіпів виробляє Тайвань (90% передових мікрочіпів), 15% - Південна Корея.
Враховуючи критичну важливість мікрочіпів, США виділили 52 млрд дол. інвестицій на
виробництво. Компанії Пд. Кореї планують інвестувати 450 млрд дол. протягом 10 років.
Тайванська TSMC планує інвестувати 100 млрд дол. протягом 3 років у нарощення виробництва
передових мікросхем. Починається гонка з виробництва мікросхем.
13. Використання переносних технологій, моніторинг людини. Переносні технології - це
електронні прилади (девайси, датчики тощо), які людина може безперешкодно носити на тілі,
щоб збирати, аналізувати та передавати сигнали тіла, дані про стан організму або дані
навколишнього середовища. Дані про людей будуть доступні в режимі реального часу, що
дозволить прогнозувати їхню поведінку та керувати ними. Завдяки цьому корпорації, які
володіють інформацією, матимуть велику владу та вплив.
14. Біотехнології: біоінженерія, генна інженерія, синтетична біологія. Біоінженерія
розвиватиметься й надалі, оскільки від неї залежить вирішення глобальних викликів людства:
профілактика і лікування генетичних і хронічних захворювань, онкології, створення вакцин
проти вірусів, подовження життя людини. Розшифрування і редагування геному дозволять
запобігати багатьом хворобам, виявляти їх на ранній стадії, підбирати індивідуальне лікування
з урахуванням геному людини, що суттєво підвищить ефективність проведеного лікування.
Стане можливим створення «дизайнерських дітей». Через генетичні тести на ембріонах можна
буде обирати найобдарованіших і генетично здорових дітей.
Але йдеться не лише про людський геном. Генна інженерія дозволяє створювати продукти і
більшу кількість організмів із заданими параметрами. Наприклад, редагування ДНК дозволяє
отримати посухостійку сою, а зміна мікробіому ґрунту знижує потребу у добривах та
пестицидах. Уряди Китаю, Великої Британії, Сінгапуру, США, Японії виділяють синтетичну
біологію як пріоритетну галузь для розвитку на найближче десятиліття.
15. Зростання ролі ембріології, репродуктивних технологій. За прогнозами The Business Research
Company, світовий ринок допоміжних репродуктивних технологій зросте з 26 млрд дол. у 2021
році до 62 млрд дол. у 2026Е.
16. Перетворення людини Homo Sapiens на Homo Augmenticus, тобто людину доповнену.
Інформаційні технології інтегруватимуться в людський інтерфейс. Нові технології будуть
націлені не стільки на те, щоб замінити і зрештою витіснити людину, а на те, щоб її доповнити.
Можливий розвиток сценарію, за якого для отримання тотального контролю над людиною,
особливо в режимах цифрової диктатури, відбуватиметься масова агітація впровадження
електронних імплантів. Наприклад, людина зможе отримувати соціальні виплати чи допомогу
з безробіття лише у разі наявності спеціального чіпа.
З одного боку, такі мікрочіпи дають переваги у повсякденному житті - люди зможуть у будь-
який час отримувати доступ до свого будинку, комп'ютера, гаджетів, медичних карт, відчиняти