Євген Коновалець: життя, віддане за націю: біографічний нарис

1. Відділ культури і туризму
Черкаської райдержадміністрації
КЗ Районний організаційно-методичний центр″
бібліотечної та краєзнавчої роботи″
Черкаської районної ради
Біографічний нарис
Черкаси
2016

2. 63. 3 (4 укр.)
К 64
Євген Коновалець: життя, віддане за націю: біографічний
нарис [до 125-річчя з дня народження Євгена Коновальця] / КЗ
РОМЦ БКР ; уклад. Л.″ ″ В. Гріщенко – Черкаси: [б. в.], 2016. – 27с.
(″Герої України″, вип. 1.)
Запрошуємо до знайомства із життєвим шляхом Євгена
Коновальця, полковника Армії УНР, команданта УВО, голови
Проводу українських націоналістів, першого голови ОУН.
Біографічний нарис адресований молодим читачам,
бібліотекарям, освітянам, історикам, працівникам музеїв.
Укладач: Л.В. Гріщенко
Редактор: Л.В. Воскобійник
Комп'ютерний набір: Л.В. Гріщенко
Підписано до друку 01.06.2016. Тираж 25.
Видавець: КЗ РОМЦ БКР″ ″
18009 м. Черкаси
вул. Дахнівська, 52
Електронна адреса: bibliotekaromc@gmail.com
2

3. Тільки той народ,
який вшановує своїх героїв,
може стати великим
К. Рокосовський
Минає 125 років від дня народження
Євгена Коновальця, котрий відійшов маючи
лише 47 років. Історія вчить, що легше вмирати,
легше приносити себе в жертву, легше
закликати до жертви й посвяти, ніж будувати
державне життя народу.
Народився 14 червня 1891 року в учительській родині в селі
Зашків, поблизу Львова. У 1901-09 навчався в Академічній гімназії у
Львові. З 1909 вивчав юриспруденцію (право) на юридичному
факультеті Львівського університету (правничий факультет),
готувався до юридичної праці. Вивчаючи юридичні дисципліни,
пройшов ще й повний курс історії України під керівництвом
професора Михайла Грушевського.
ПОЧАТОК ГРОМАДСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Із студентських років вів активну громадсько-політичну
діяльність. У 1910 брав участь у боротьбі студентства за
український університет у Львові, під час якої від рук польського
шовініста загинув Адам Коцко1
.
У 1912 став секретарем львівської філії Просвіти , тісно″ ″
співпрацював з друкованим органом організації – місячником
″Письмо з Просвіти″, був членом ″Академічної громади″.
Євгена Коновальця, в 1912 році, покликано до австрійського
війська. Студентом він відбув однорічну військову службу в
старшинській школі у Львові та зі ступенем чотаря (лейтенанта)
повернувся на студії. Коновалець ініціює створення спеціального
студентського товариства для військового вишколу ″Січові стрільці
″. Його ідею підхоплюють товариства ″Січ″ і ″Сокіл″, які творять такі
ж відділи на теренах Галичини. Євген Коновалець не зайняв
формально провідного посту в цих формаціях, однак усе січове
3

4. стрілецтво визнавало його душею цього руху і своїм ідейним
Провідником.
Головна Рада Студентського Союзу 1912 р. 1-й ряд від ліва: Дарія
Білинська-Навроцька, Василь Косаренко-Косаревич, А. Павлусевич, Осип Когут,
М. Жила, Марія Твердохліб, Євген Коновалець; 2-й ряд: Степан Індишевський,
нерозпізнаний, Іван Бабій, Юрій Полянський, В. Котецький, Олена Степанів,
Роман Дашкевич, Петро Дідушок, Юліан Охримович
Від 1913-го як один з лідерів українського студентського руху
був обраний до складу головної управи Українського Студентського
Союзу, де належав до національно-демократичної секції. Незабаром
став членом Української Національно-Демократичної Партії. У 1913
– входив до ″Тіснішого народного комітету″ УНДП (голова Кость
Левицький2
), на засіданнях якого провідні галицькі політики
обговорювали і приймали рішення з найактуальніших питань
українського політичного життя в Австро-Угорщині.
Найбільший вплив на молодого Коновальця мали один з
розбудовників ″Соколу″ Іван Боберський3
, акт Мирослава
Січинського4
та знайомство з наддніпрянською еміграцією.
Перша світова війна 1914 року не дала йому можливості
довчитися в університеті і отримати диплом доктора права.
Великий вплив на молодого студента мали праці основоположника
теорії українського націоналізму Дмитра Донцова, який у той час
перебував на Галичині в еміграції. Євген самовіддано організовує
політичну працю студентів, спочатку на Львівщині, а згодом по всій
Галичині. Під час виборів до Сейму поляки вважали його
небезпечним противником і назвали ″новітнім гайдамакою″.
4

5. У ВОГНІ ПЕРЕТОПЛЮЄТЬСЯ ЗАЛІЗО У СТАЛЬ,
У БОРОТЬБІ ПЕРЕТВОРЮЄТЬСЯ НАРОД У НАЦІЮ
У серпні 1914 року вибухнула Перша світова війна. Хорунжого
Коновальця мобілізували до війська. Наприкінці квітня 1915 року в
Карпатах відбувся героїчний бій за гору Маківка, в якому брав
участь і Євген Коновалець. Бій за Маківку змінив хід подій на
фронтах Першої світової, ще раз продемонструвавши, що для
України назріла доконечна потреба творити власні збройні сили.
Одним із творців Українського війська після проголошення
Української Народної Республіки став Євген Коновалець. ″Це не
значить, – писав член Секретаріату Центральної Ради Михайло
Єреміїв, – що він перший підніс ідею створення української збройної
сили вона вже висіла в повітрі, але він перший зумів втілити її в
життя…″.
Після бою на Маківці, потрапив до російського полону.
Звільнився у результаті Березневої революції, восени 1917 року.
Бажаючи віддати свій труд новоутвореній українській
державності, молодий офіцер подався до Києва, де приступив до
організування українських Збройних Сил, спочатку куреня Січових
Стрільців, а згодом і Корпусу. Моральна сила, високий авторитет,
сталева воля Євгена Коновальця виростали з його сильного
характеру, націоналістичного світогляду, політичної дії воїна-
революціонера.
← У Шепетівці,
крайній зліва
5

6. Євген Коновалець знав, що в боротьбі за державну
самостійність і за укріплення держави найголовнішою й фізичною
силою є добре зорганізована, глибоко патріотична й добре
вишколена армія. 27-літній офіцер став найвидатнішим
командиром тодішніх збройних сил в Українській Державі. Підлеглі
Коновальцеві Січові Стрільці разом зі своїм командиром зберігали
культ соборності. Коли виникла потреба переходу на Захід України,
де розгорілися бої з польськими озброєними частинами, вони
залишились в Києві, вважаючи, що саме в Києві – у столиці –
вирішуватиметься доля відновленої Української Держави. Шлях до″
вільного Львова веде через вільний Київ , – стверджував″
Коновалець.
Після Поразки Визвольних Змагань, у той час, коли багатьох
громадян України охоплювали відчай і апатія, Євген Коновалець зі
своїми бойовими друзями повною мірою усвідомлював, що
боротьба не закінчилася, оскільки живою залишилась у серцях
патріотів Національна Ідея. Постала необхідність творення
організованої сили, оскільки, Як не буде в нас сили, не осягнемо″
нічого, хоч би все найкраще для нас складалося. Як же ж будемо
мати силу, тоді вийдемо побідно з найгіршого лихоліття і
здобудемо все, що нам треба (Є. Коновалець).″
У жовтні-листопаді 1917, Коновалець спільно з
Романом Дашкевичем5
та іншими членами Галицько-Буковинського
Комітету сформував Галицько-Буковинський Курінь Січових
6

7. Стрільців, який незабаром перетворився в одну з найбоєздатніших
частин Армії Української Народної Республіки.
В січні 1918 року Коновальця
після проведення реорганізації
Галицько-Буковинського Куреня
Січових Стрільців було обрано
командиром Куреня Січових Стрільців.
У кінці січня – початку лютого
1918 року частини Січових Стрільців
відзначились у ході придушення
антидержавного заколоту в Києві та в
боях проти більшовицьких військ на
підступах до міста. В період діяльності
Української Центральної Ради Січові Стрільці на чолі з Коновальцем
фактично виконували функції національної гвардії, забезпечуючи
роботу уряду в найскладніші часи української державності. 1–2
березня 1918 стрілецькі частини під командуванням Коновальця
спільно з Запорізьким Корпусом та Гайдамацьким Кошем
Слобідської України визволили від більшовиків Київ.
З приходом до влади гетьмана Скоропадського полк Січових
Стрільців 1 травня 1918 року на вимогу німецького командування
роззброїли та розформували. Євген Коновалець, залишившись у
Києві, разом з кількома старшинами здійснював організаційні
заходи щодо створення нової стрілецької частини. В кінці серпня
1918 року Коновалець отримав від гетьмана П. Скоропадського
дозвіл на формування Окремого Загону Січових Стрільців з осідком
у Білій Церкві. На початку листопада 1918 Коновалець через Дмитра
Дорошенка, а згодом і особисто, вів переговори з гетьманом про
умови надання національно-демократичними силами (у тому числі
Січовими Стрільцями) підтримки гетьманському уряду та
наголошував на недопустимості укладення федеративного союзу з
Росією.
7

8. В листопаді 1918 Січові
Стрільці під командуванням
Коновальця підтримали
Директорію УНР у повстанні проти
влади П. Скоропадського і в
Мотовилівському бою 1918
розбили гетьманські частини.
Після закінчення визвольної
боротьби 1917-1920 років багато
вояків куреня виїхали до Чехії. Туди ж потрапив і Євген Коновалець.
На останньому засіданні Стрілецької Ради, котре відбулося у Празі, в
липні 1920 року, під проводом Євгена Коновальця, було обговорено
конкретний план дальшої боротьби українців в умовах польської і
радянської окупації. Євген Коновалець запропонував створити
таємну підпільну військову організацію, метою якої було
мобілізувати народ до боротьби за його права. Так було створено
Українську Військову Організацію (УВО). Основою її структури
стали члени комендантського складу корпусу Січових стрільців. З
них Коновалець формував групи активістів, які, відповідно до
обставин, творили ядро підпільної діяльності в Україні. УВО
розгорнула збройну боротьбу проти представників польської влади
на українській території, ініціювала бойкот польських виборів у
Галичині на початку 1920 року. Її увагу було зосереджено також на
створенні ″Просвіти″, ″Рідної Школи″, товариств ″Сокіл″, ″Січ″,
″Пласт″. УВО допомагала закласти фундамент господарського
піднесення Галичини. Під проводом Євгена Коновальця УВО
працювала задля об′єднання українців у єдину державу. Всередині
20-х років на західних землях активізували свою роботу
націоналістичні молодіжні організації.
Щоб створити потужний рух визвольно-революційного
націоналізму, Євген Коновалець вирішив об′єднати УВО з іншими
організаціями націоналістичного спрямування.
8

9. З 29 січня по 03 лютого 1929 року у Відні відбувся перший
Конгрес українських націоналістів. На ньому було створено спільну
об′єднану Організацію Українських Націоналістів (ОУН).
Перший Конгрес Українських Націоналістів. Відень, 1929 р.
1 ряд, зліва праворуч, четвертий – Євген Коновалець,
Головою Проводу ОУН обрано полковника Євгена Коновальця.
Невдовзі ОУН стала найпотужнішою підпільною революційною
силою. Члени ОУН, симпатики, українське громадянство в Україні та
на еміграції були відданими і постійними постачальниками
матеріальних засобів для діяльності цієї організації. Варто
зазначити, що покликана до життя ОУН – це третя найбільша
перемога полковника Коновальця у боротьбі за відновлення
суверенної Української держави. Першу перемогу він здобув восени
1917 року, створивши національну формацію Січових стрільців, які
під його проводом у складі Армії УНР протягом двох років захищали
суверенітет держави від московсько-німецької орди. Другу
перемогу отримав влітку 1920 року, заснувавши нелегальну УВО,
яка була добрим підґрунтям для створення ОУН, а відтак
Української Повстанської Армії. Діяльність Коновальця з розбудови
ОУН, яка користувалась всезростаючою підтримкою української
молоді, намагання поставити українське питання у Лізі Націй та
постійні заходи з налагодження націоналістичного підпілля в УРСР,
викликали занепокоєння у більшовицького керівництва в Москві.
ЗАГИБЕЛЬ ЄВГЕНА КОНОВАЛЬЦЯ
9

10. Вістря боротьби ОУН було спрямоване проти головних ворогів
української державності – московських більшовицьких сатрапів і
польської окупаційної шовіністичної влади. 23 травня 1938
Коновалець загинув у Роттердамі (Голландія) в результаті
спецоперації проведеної органами НКВС СРСР. Вбивство
Коновальця виконав співробітник НКВС Павло Судоплатов. Він
передав у Роттердамі, в кафе готелю ″Атланта″, вибухівку,
закамуфльовану підривниками НКВС під коробку цукерок з
українським орнаментом як подарунок ″від друзів″. Після того як
коробка була перевернута у горизонтальне положення, вона
вибухнула.
Після загибелі Є. Коновальця, литовське посольство в Італії
забезпечило прибуття родини до Роттердаму, а литовське
консульство у Нідерландах покрило фінансові видатки на похорон.
В останню путь Провідника провів і Генеральний консул Литви
П. Пенн.
ЦІКАВЕ ПРО КОНОВАЛЬЦЯ
10

11. Ще будучи студентом Львівського університету прийняв
″бойове хрещення″, коли був заарештований як активіст
молодіжної фракції Української національно-демократичної партії,
що виступала за українізацію вищої освіти в Галичині.
″Військовий і політичний талант Євгена Коновальця
можна порівняти з роллю борця за свободу Ірландії Майкла
Коллінза – творця ірландської незалежності від імперської
британської деспотії″ – саме так описував Євгена Коновальця
історик Ігор Дерев'яний, науковий співробітник музею ″Тюрма
на Лонцького″.
Як військовий та політик об′єднав навколо ідеї боротьби за
Українську самостійну соборну державу сотні і сотні тисяч
українців.
Родина. У 1922 року Євген Коновалець обвінчався з Ольгою,
дочкою адвоката Федака, який захищав войовників Української
військової організації на судових процесах у Польщі. Друга дочка
Федака, Софія, вийшла заміж за полковника Мельника – давнього
соратника Коновальця та його заступника у Проводі ОУН. Хоча
обидва полковника стали родичами, за обіднім столом зверталися
один до одного по етикету: ″Пане полковнику, передайте, будь
ласка, сіль!″. Мельник очолив ОУН після загибелі Коновальця.
Слабкістю Євгена Коновальця була любов до шоколаду. Саме
вона стала причиною його загибелі.
МАНДРІВКА ДО ПОЛКОВНИКА. ДЕ ПОХОВАНИЙ КОНОВАЛЕЦЬ?
В Роттердамі (Голландія) обірвалося життя борця за Україну.
Сталося це через 12 років після вбивства Симона Петлюри.
На цвинтарі ″Кросвейк″ знаходиться могила колишнього
команданта Січових Стрільців та Української Військової Організації,
голови Проводу Організації Українських Націоналістів Євгена
Коновальця. Поховання знаходиться праворуч від центрального
входу на краю цвинтаря з видом на річку.
11

12. Похорон Коновальця
відбувся 28 травня 1938
року. В церемонії взяла
участь невелика кількість
побратимів та консул
Литви у Нідерландах
(керівник ОУН отримав на
еміграції литовське
громадянство).
Похоронний обряд
здійснив місцевий нідерландський католицький священик.
Вождя поховали у цинковій труні, щоб після здобуття Україною
незалежності перенести в рідну землю, але не судилося.
Провід Українських Націоналістів відреагував на вбивство
лідера особливою відозвою, в якій закликав усіх українців ″бути
готовими до нових боїв″. Відозва закінчувалася словами:
У цю хвилину повторюємо єдиний наш апель до вас:
Будьте гідні того, що ви мали честь боротися під кермою
великої Людини, що відійшла від нас навіки.
Хай заповіт її, освячений життям та кров'ю: Перемога або
смерть – буде назавжди законом вашого серця! Продовжуйте
криваво-блискучу нитку традиції.
Вождь з-за гробу стоїть на сторожі непорочности й святости
Ідеї!
Слава Вождеві – Євгенові Коновальцеві!
Із могили Його голос несеться:
Хай бій ваш буде перемогою, а перемога помстою!
Хай живе Суверенна Соборна Українська Держава!
Хай живе Українська Національна Революція!
Хай живе Організація Українських Націоналістів!
Вбивство Євгена Коновальця описується у творі Романа
Іваничук ″Вогненні стовпи″.
Могила Євгена Коновальця на цвинтарі Кросвейк″ ″
12

13. ↑ Могила Євгена Коновальця. ↑ Тимчасовий пам’ятник на могилі
Роттердам, 1938 р. Євгена Коновальця, 1938р
← Могила Євгена Коновальця,
пам’ятник виконаний у формі
традиційного хреста на могилах
січових стрільців.
Роттердам, 1939 р.
УВІЧНЕННЯ ПАМ′ЯТІ ЄВГЕНА КОНОВАЛЬЦЯ
У багатьох містах України є вулиці, названі на честь Євгена
Коновальця, зокрема: в Києві, Білій Церкві, Львові, Івано-
Франківську, Дрогобичі, Стрию, Тернополі, Луцьку та Рівному.
14 жовтня 1997 – відкрито пам′ятник Євгену Коновальцю в
Моршині.
10 січня 2010 – відкрито пам′ятник в с. Старі Кути на
Прикарпатті;
21 жовтня 2012 року, в Івано-Франківську, відкрили пам
′ятник засновнику Організації Українських Націоналістів Євгену
Коновальцю. Пам′ятник був освячений владикою УГКЦ Софроном
Мудрим. Пам′ятник зроблений у вигляді бронзового погруддя
Коновальця у військовій формі, що підноситься на гранітній колоні
загальною висотою більше 3 м. На нижній частині постамента напис
″Євген Коновалець (1891-1938)″. Скульптор – Ігор Семак.
13

14. 6 грудня 2012 року, у м. Каунас (Литва), на будинку по алеї
Свободи, в якому за життя часто бував Коновалець, відкрито
меморіальну дошку.
19 жовтня 2014 року – пам′ятна дошка у Калуші (Івано-
Франківська область).
Меморіальна бронзова дошка з його барельєфом прикрашає
стіну одного з будинків у Львові та стіні одного з будинків на
вулиці, названій на його честь в Івано-Франківську.
В селі Воля-Задеревацька на одній з білокам′яних стел на алеї
борців за незалежність України знаходиться бронзовий барельєф
Євгена Коновальця.
На честь Євгена Коновальця названа середня школа №263
м. Києва.
В Українській Повстанській Армії (УПА) діяв загін імені
Коновальця.
На честь нього названо – 53 курінь УПЮ ім. Євгена
Коновальця, а в ході Євромайдану (2014) – Перша Київська сотня
ім. Є. Коновальця Самооборони Майдану.
Музей-садиба Євгена Коновальця
Історико-меморіальний музей у с. Зашків (Жовківський р-н,
Львівська обл.) відкритий з ініціативи товариства української мови,
23 травня 1990 року, в садибі родини Коновальців, де Є. Коновалець
народився і постійно жив у 1891-1901 та приїздив у наступні роки. У
будинку розташована експозиція, яка висвітлює життєвий шлях і
громадсько-політичну діяльність Є. Коновальця. Зібрано меблі, що
належали Коновальцям, фотографії, документи, ужиткові речі того
часу. З нагоди сторіччя від дня народження Є. Коновальця 14 червня
1991 було встановлено пам′ятник (автори – скульптор Р. Романович
14

15. та архітектор В. Потюк), який у ніч з 9 на 10 липня був підірваний
невстановленими особами. Друге повернення у бронзі пам′ятника
Є. Коновальцю відбулося 8 грудня 1991 року. Понівечене погруддя
залишилося поруч – свідок історії. З 1 березня 1993 року музей
Є. Коновальця отримав статус державного і став відділом
Львівського історичного музею.
Експонати музею розташовані у трьох кімнатах. Період
дитинства та юнацтва представлений у першій кімнаті – крісло
батька, серветка – вишита руками матері та образ-фотографія
Св. Терези., у другій – військова діяльність. Матеріали третьої
кімнати розповідають про заснування та керівництво УВО та ОУН,
боротьбу в підпіллі, вбивство.
Віднайти речі, що належали родині Коновальця, надзвичайно
важко. Останнє поповнення музею – меблі із римського помешкання
Є. Коновальця.
На честь дня народження Коновальця у його рідному селі
проводиться націонал-патріотичний фестиваль під назвою ″Зашків
- земля героїв″. Так само там встановлений пам'ятник Коновальцю,
а в його будинку обладнано музей.
ЄВГЕН КОНОВАЛЕЦЬ І НАША ДОБА
Наскільки б критично ми не розглядали події, пов′язані з ОУН,
що відбувалися після 1940 року, постать Євгена Коновальця, поруч з
Симоном Петлюрою, увійшла в нашу історію, дійсність, боротьбу,
прямо у кров нашої політичної думки й революційної дії, як
неповторна.
Після Євгена Коновальця ми мали борців, керівників окремих
груп, які стали мужніми, героїчними, блискучими у своєму
середовищі, більшими чи меншими авторитетами всеукраїнської
дійсності: серед них командир УПА Тарас Чупринка, провідники
двох ОУН – Андрій Мельник і Степан Бандера, з-поза
націоналістичного середовища Іван Багряний...
Усі вони зробили внесок в українську справу – такий, до якого
вони прагнули, у повному й глибокому переконнні, що чинять
15

16. краще за інших, не можуть відступити від започаткованої справи,
від своїх принципів, і що історчина доля, хотіли вони цього чи ні,
поставила важкий тягар відповідальності саме на них.
Говорити про Євгена Коновальця – це говорити про формацію
Січових Стрільців, про об єднання низки націоналістичних груп в′
одну УВО, про ОУН. Коновалець, мабуть, не мав особистого життя.
Його життям були Січові Стрільці, УВО, а згодом ОУН.
В історії кожного народу приходять моменти, коли його
провідники відчувають своє історичне покликання і ухвалюють такі
рішення, які, на їхню думку, були б найбільш корисними для народу
і його змагань. Це вирізняє їх з-поміж інших – на місце провідника
групи, організації, народу. Завжди пам ятаймо одвічні слова′
Провідника:
 Волі українського народу до самостійного життя не
знищать ні ворожі тюрми, ні заслання, бо Україна є нездобутнім
бастіоном героїв і борців.
 У вогні перетоплюється залізо на сталь, у боротьбі
перетворюється нарід у націю!
 Україна мусить бути єдиною, соборною державою, яка
заперечує будь які прояви сепаратизму; всіма силами треба
мурувати єдність наддніпрянців і галичан; негайно творити
регулярну Українську Національну Армію!
 Як не буде в нас сили, не осягнемо нічого, хоч би все
найкраще для нас складалося. Як жеж будемо мати силу, тоді
вийдемо переможно з найгіршого лихоліття і здобудемо все, що нам
треба.
 Настане час, і не словами будемо з′ясовувати суть
невмирущої ідеї.
 Навіть серед найбільше несприятливих обставин нам не
треба закладати рук чи то попадати в зневіру.
 Для поневоленого народу найкращою є боротьба, бо у цій
боротьбі він себе зберігає від знищення.
 Наше громадянство дезорієнтоване, поділене на ріжні
табори, зневірене дотеперішніми невдачами, є дуже доброю почвою
для всякого роду авантюризмів…
16

17.  Супротиви, які зустрінемо на нашому шляху, будуть
велетенські. Бо ж віднова Соборної Української держави сама собою
однозначна з ліквідацією московської імперії, як і польського
історичного імперіалізму, спричинить таку докорінну перебудову
цілого Сходу Європи і великої частини Азії, що це з конечности
вплине не менш глибоко й на політичний вигляд всієї решти світу.
 Як довго не буде самостійної Української держави, так
довго не буде порядку в Європі, всі союзи будуть нереальними.
 У великій світовій драмі наших днів ми маємо до вибору:
або бути творцями, або жертвами історії.
 Уміння ставити вище добро Нації і Організації над свою
особу; супроти ворогів – безоглядність; супроти громади –
усвідомлення про потребу гідної боротьби за волю.
 Говорити треба до тих, що хочуть чогось навчитися, хочуть
набути знання, а не до тих, які вважають, що вони вже знання
мають і можуть давати іншим лекції.
Львівська обласна рада проголосила 2016 рік роком полковника
Євгена Коновальця.
ЄВГЕН КОНОВАЛЕЦЬ І СОЦІАЛЬНІ МЕРЕЖІ
У соціальних мережах Facebook є сторінка Євгена Коновальця,
ВКонтакте знайшлося кілька груп, присвячених Євгену″ ″
Коновальцю, а найбільш численною серед них є Бібліотека Патріота
ім. Євгена Коновальця.
← Сторінка Євгена Коновальця
у Facebook
17

18. ↑ Група, присвячена Євгену Коновальцю ВКонтакте
Бібліотека патріота →
ім. Євгена Коновальця
← Пам'ятна медаль з нагоди
120-річчя від дня народження
засновника і провідника ОУН
Євгена Коновальця
АТРИБУТИКА УКРАЇНСЬКИХ НАЦІОНАЛІСТІВ
18

19. ↑ Емблема Організації
українських
українських націоналістів
Прапор Організації націоналістів
групи Бандери (ОУН-Б)
групи Бандери (ОУН-Б)
↑ Золотий Хрест ↑ Емблема ОУН – щит
Бойової Заслуги УПА синього кольору із стилізованим
золотим тризубом з мечем.
Затверджена Проводом
Українських Націоналістів у 1932р.,
автор – Р. Лісовський. Зареєстрована
в Міністерстві юстиції України 1993 року
19

20. ↑ Кулон Медальйон тризуб ,″ ″ ↑ Шеврон синьо жовтий,
затверджений у квітні 1941 ″Патріот України″
↑ Листівка ОУН ↑
Листівка ОУН, 1949 р.
↑ Листівка УПА, 1940-і
рр.
↑ 20 років боротьби ОУН за Українську
Самостійну Соборну Державу 1929–1949.
Дереворит Ніла Хасевича, 1950 р.
Червоно-чорні прапори – зліва і справа від числа “20″
20

21. ГАЛАРЕЯ ФОТОГРАФІЙ, ПОВ′ЯЗАНИХ З ЖИТТЯМ І СМЕРТЮ
ЄВГЕНА КОНОВАЛЬЦЯ
↑
Лідер ОУН із сином Юрком
↑ У дитячих роках ↑ Як матурист
↑ У студентських роках ↑ У час світової війни з батьком
із батьками
з
21

22. ↑ Євген Коновалець у центрі, 1930 рік. ↑ Останній знімок Вождя
на день перед смертю
↑Готель де мешкав Євген Коновалюк
↑Готель Атланта в Ротердамі″ ″
де в кавярні стрінувся
Євген Коновалюк із своїм убивцею
22

23. ↑ Через кілька хвилин після убивства
↑Жалобна процесія українців Син Євгена Коновальця ↑ Вдова Ольга
з причини загибелі Євгена Юрій у пластовому (Федак) із сином
Коновальця. Содбур (Канада), однострої. Бл. 1939 р Юрієм. Рим, 1943р.
29 травня 1938 р.
↑ Особисті речі ↑ Литовський паспорт
Євгена Коновальця Євгена Коновальця
Юрій у пластовому однострої. Бл. 1939 р.
ОСНОВНІ ДАТИ, ЯКІ ПОВ′ЯЗАНІ З БІОГРАФІЄЮ
23

24. ЄВГЕНА КОНОВАЛЬЦЯ
• 14 червня 1891 року - народився Євген Коновалець;
• 1901 – закінчив народну школу;
• 1901-1909 – навчався у Львівській Академічній гімназії, вів
суспільно-політичну діяльність;
• 1909 – вступив до Львівського університету, проте у зв язку з′
початком Першої світової війни був змушений припинити
навчання;
• 1910 – брав участь у боротьбі студентства за український
університет у Львові;
• 1912 – став секретарем львівського відділення Просвіти ;″ ″
• 1913 – був обраний до складу головної управи Української
Націонал-Демократичної партії;
• 1914 – мобілізований в австрійську армію;
• 1915 – брав участь в героїчному бою за гору Маківка, в
Карпатах;
• червень 1915 – потрапив у російський полон;
• червень 1915-1917 – перебував у таборі для
військовополонених;
• 1917 рік – приїжджає до Києва, де вступає до Галицько-
Буковинського комітету допомоги жертвам війни. У цьому ж
році формує Галицько-Буковинський курінь Січових
Стрільців;
• 1918 – стає його командиром, і формує Окремий загін
Січових Стрільців з дислокацією в Білій Церкві;
• 1918-1919 – керує дивізією, корпусом і групою Січових
Стрільців під час бойової операції проти більшовицьких
військ;
• у листопаді 1919 – потрапляє до польського полону;
• 6 грудня 1919 – видає указ про самодемобілізацію
підрозділів Січових Стрільців;
• навесні 1920 – від′їжджає із січовиками до Чехословаччини;
• липень-серпень 1920 – створює підпільну військову
організацію;
• 20 липня 1921 – повертається до Львова, де очолює
Початкову команду УВО (Українська військова організація);
• січень-лютий 1929 – відбувся Перший конгрес українських
націоналістів, на якому було створено Організація
24

25. українських націоналістів (ОУН), головою якої
проголошений Євген Коновалець, ним і залишається до
самої смерті;
• у 1937-1938 – створив в Наддніпрянщині п ять підпільних′
центрів революційної організації;
• 23 травня 1938 – загинув у Роттердамі (Голландія).
КОРОТКІ ВІДОМОСТІ ПРО ТИХ, ЯКІ ЗГАДУЮТЬСЯ В НАРИСІ
1. Адам Коцко – діяч українського студентського руху в Галичині,
борець за український університет у Львові.
2. Кость Антонович Левицький – український державний діяч,
один із найвизначніших політичних діячів Галичини кінця XIX
століття – першої половини XX століття. Співзасновник УНДП. З
листопада 1918 р. – голова Державного секретаріату ЗУНР, потім
– голова комісії з виборчої реформи при уряді. У липні 1941
засновник, голова Національної Ради у Львові.
3. Іван Боберський – український педагог, організатор, фундатор,
теоретик і практик української національної фізичної культури,
організатор сокільсько-січового руху, автор підручників з
фізичного виховання молоді. Як автор назви ″Пласт″, сприяв
становленню Пласту. Голова товариства ″Сокіл-Батько″ (1908—
1914), член Бойової управи і четар УСС.
4. Акт Мирослава Січинського – український громадсько-
політичний діяч, співзасновником організації Оборона України″ ″
та редактором її часопису Українська громада . На знак помсти″ ″
за кривди, заподіяні українцям (вбивство Марка Каганця та
фальсифікація виборів до австрійського парламенту) місцевою
(де-факто польською) адміністрацією, 12 квітня 1908 застрелив у
Львові галицького намісника Анджея Потоцького в його
робочому кабінеті.
5. Роман Дашкевич – галицький український політичний і
військовий діяч, полковник армії УНР (генерал-хорунжий в
еміграції), правник.
6. Ігор Дерев’яний – магістр історії, старший науковий
співробітник Національного музею-меморіалу жертв
окупаційних режимів ″Тюрма на Лонцького″, співпрацює з
25

26. Центром досліджень визвольного руху. Написав книгу про
Євгена Коновальця – Сила волі. Євген Коновалець.
ВИКОРИСТАНІ ДЖЕРЕЛА:
Книги:
1. Великий довідник. Україна / Уклад. Кожушко О.М. – Х., 2009.
– С. 278, 407, 540.
2. В ятрович В.′ Україна. Історія з грифом Секретно /″ ″
Володимир В ятрович. – Харків: Клуб Сімейного Дозвілля,′
2015. – 512 с.
3. Дерев′яний І6
. Сила волі. Євген Коновалець / Ігор Дерев
′яний. – Львів: Часопис, 2003. – 128 с.
4. Євген Коновалець (1892-1938) //Видатні постаті в історії
України ХХ ст.: короткі біографічні нариси: довід. вид. / В.І.
Гусєв (кер. кол. авт.), О.В. Даниленко, Л.В. Іваницька та ін. –
К., 2011. – С. 166-168.
5. Євген Коновалець (1892-1938) // Потоцький В. Хто є хто в
українській історії / В. П. Потоцький. – Х., 2010. – С. 131-135.
6. Коновалець Євген // Енциклопедія українознавства для
школярів і студентів / Авт. уклад. В. В. Оліфіренко,
С. М. Оліфіренко, Т. В. Оліфіренко, Л. В. Оліфіренко: 2001 –
С. 194-195.
7. Коновалець Євген Михайлович // Провідники духовності в
Україні: довідник / За ред. І. Ф. Кураса. – К., 2003. – С. 49-50.
8. Коновалець Є. Спомини й уваги / Євген Коновалець //
Історія січових стрільців: воєнно-історичний нарис. – К.,
1992. – Розд. 3. – С. 287-346.
9. Кузьмінець О. Євген Коновалець / О. Кузьмінець // Історія
України в особах: ХІХ-ХХ ст. / І. Войцехівська (кер. авт. кол.),
В. Абліцов, О. Божко та ін. – К., 1995. – С. 319-324.
10. Литвин М. Проект Україна . Галичина в Українській″ ″
революції 1917-1921рр. / Микола Литвин. – Харків: Фоліо,
2015. – 380 с.: іл.
11. Підкова І. Довідник з історії України / І. Підкова, Р. Шуст –
Київ: Генеза, 2002. – С. 340-341.
26

27. 12. Семененко В. Історія України: Прихована правда: від
козацьких часів до сьогодення / Валерій Іванович
Семененко. – Х.: Школа , 2009. – 400 с. [12] арк.. іл.″ ″
13. Сергійчук В. ОУН-УПА в роки війни. Нові документи і
матеріали / Володимир Сергійчук – К.: Дніпро, 1996. – С. 16,
224, 239, 265, 335.
Статті:
14. Історико-меморіальний музей Євгена Коновальця:
[командир Корпусу Січових Стрільців, засновник УВО та ОУН
Є. Коновалець] // Укр. слово. – 2015. – 13-19 травня (№19). –
С. 9.
15. Снегирьов Д. Вождь, Богом даний і правдивий: [полковн.
Армії УНР, перший голова ОУН Євген Коновалець] / Дмитро
Снегирьов // Укр. слово. – 2015. – 1-7 липня (№26). – С. 3.
Електронні ресурси:
16. Зінкевич О. Євген Коновалець і наша доба / Осип Зінкевич
[Електронний ресурс] / сайт Історична правда – Текст. дані. –
Режим доступу: http://www.istpravda.com.ua/articles /
2011/06/14/42598/ – (дата звернення 24.05. 2016). – Назва з
екрана.
17. Коновалець Євген Михайлович: Матеріал з Вікіпедії –
вільної енциклопедії [Електронний ресурс] / сайт Вікіпедії –
Текст. дані. – Режим доступу: https://uk.wikipedia.org/wiki
(дата звернення 24.05. 2016). – Назва з екрана.
18. Коновалець Євген Михайлович [Електронний ресурс] / сайт
Герої України Текст. дані. – Режим доступу:
http://heroes.profi-forex.org/ua/konovalec-evgenijmihajlovich
(дата звернення 24.05. 2016). – Назва з екрана.
19. Полковник Євген Коновалець [Електронний ресурс] / сайт
Бандерівець – Текст. дані. – Режим доступу:
http://banderivets.org.ua/polkovnyk-yevgen-konovalets.html
(дата звернення 24.05. 2016). – Назва з екрана.
27