Donor meeting. Ministry of Infrastructure of Ukraine 6th of December
Про електронний ваговий контроль
1. ІНФОРМАЦІЙНА ДОВІДКА
Фото: ITS-is.com.my
ЗАКОНОПРОЕКТИ 7318, 7319
ЩОДО АВТОМАТИЧНОГО
ГАБАРИТНО-ВАГОВОГО
КОНТРОЛЮ (WiM)
Відповідно до Угоди про
асоціацію Україна – ЄС
Цей пакет законодавчих змін є необхідним кроком до запровадження в Україні сучасної інтелектуальної транспортної
системи - одним із надважливих компонентів якої є зважування автотранспорту під час руху (Weight-in-Motion, або WiM).
Мета системи - підвищити ефективність державного контролю за дотриманням вагових обмежень вантажними
перевізниками, і як наслідок – зменшити частоту та ступінь перевантаження. Це дозволить зберегти дороги від передчасного
руйнування та підвищити безпеку руху. Зміни підтримуються проектом Світового Банку, в рамках якого у 2018 році
планується реалізувати пілотний проект з запуску WiM-комплексів на підходах до міста Києва, щоб випробувати нову
технологію в реальних умовах. Законопроекти розроблені Міністерством інфраструктури України за участі фахівців
Укравтодору, Укртрансбезпеки та експертів Світового Банку та відповідають Угоді про асоціацію Україна – ЄС (ст.369).
ЗВ’ЯЗОК МІЖ ВАГОВИМ НАВАНТАЖЕННЯМ
ТА РУЙНВАННЯМ ДОРІГ
Графік ліворуч показує зв’язок між перевантаженням осі
вантажного автомобіля та зростанням відносної шкоди
для покриття дороги. Якщо при базовому навантаженні
(8,2 т/вісь) шкода складає 1, то при навантаженні 14,5
т/вісь рівень ступінь руйнування зростає в 10 разів, при
навантаженні 21,9 т/вісь – в 50 разів, а при 25 тонах на вісь
– в понад 90 разів. Для довідки: п’ятивісний вантажний
автомобіль, який має вагу 45 тон, витрачає ресурс дороги
на стільки ж, наскільки його витрачають 70500 легкових
автомобілів. Дані отримані від експертів Світового Банку
(компанія SweRoad).
ПРОБЛЕМА,
НА ВИРІШЕННЯ ЯКОЇ
СПРЯМОВАНО ЗМІНИ В ЗАКОНАХ
Великі вантажні автомобілі - головний “вбивця” автодоріг в
Україні. Вони складають менше 10% від усього транспорту,
але завдають понад 90% шкоди покриттю доріг, призводячи
до колійності, вибоїн та тріщин. Офіційно дозволена
максимальна вага типового вантажного автомобіля в Україні
складає 40 тон на міжнародних автодорогах і 24 тон на інших
дорогах. Ці вимоги часто порушуються. У 2014 році на
автомобільній дорозі М-06 Київ-Чоп в Київській області
приватною компанією встановлено перший
експериментальний пункт контролю, який показав, що
29,52% всього вантажного транспорту рухається з
перевищенням вагових параметрів. Це приблизно 357
перевантажених транспортних засобів на день.
Непоодинокими є випадки, коли автомобілі важать 60, 80 і
навіть 100 тон. Окрім передчасного руйнування доріг
перевантаження автомобілів є серйозним фактором ризику
у безпеці руху, значно збільшуючи дистанцію зупинки та
погіршуючи наслідки зіткнень.
ЧОМУ ЗАКОНОДАВЧІ ЗМІНИ Є
НЕОБХІДНИМИ
Ваговий контроль у вибірковому (ручному) режимі зараз
здійснюється Державною службою України з безпеки на
транспорті (Укртрансбезпека) в межах чинного
законодавства. Цей контроль:
o Охоплює не більше ніж 1% від вантажного потоку;
o Несе корупційні ризики, адже роль людського
фактору є ключовою;
o Не може здійснюватись цілодобово та охопити
одночасно всі дороги області через обмеженість
людських та технічних ресурсів.
В країнах Європейського Союзу стандартом є накладання
штрафів в автоматичному режимі за невисокі рівні
перевищення вагових параметрів. Коли рівень
перевищення є критичним, електронна система передає
сигнал контролюючим службам, які оперативно зупиняють
автомобіль для примусового розвантаження. В Україні
запровадження цієї світової практики вимагає змін до
законодавчої бази.
2. ЩО ДОЗВОЛЯТЬ КОНТРОЛЮВАТИ
СУЧАСНІ WiM-КОМПЛЕКСИ?
НА ПЕРШОМУ ЕТАПІ:
1. Загальну вагу транспортного засобу
2. Навантаження на кожну вісь
3. Довжину, ширину, висоту
У МАЙБУТНЬОМУ:
1. Швидкість руху
2. Проходження технічного контролю
3. Оплату за користування дорогами
4. Перебування в базах даних
ПЕРЕВАГИ АВТОМАТИЧНОГО
ГАБАРИТНО-ВАГОВОГО КОНТРОЛЮ
+ Відсутність потреби в зупинці всіх транспортних
засобів чи зменшення швидкості його руху;
+ Мінімізація людського фактору та зменшення
корупційних ризиків;
+ Охоплення усіх 100% вантажних автомобілів, що
проходять через ділянку дороги;
+ Можливість збору “великих даних” (big data) про
транспортний потік, які можуть використовуватись для
аналітики та прийняття рішень.
ПІЛОТНИЙ ПРОЕКТ WiM НА ПІДХОДАХ ДО
МІСТА КИЄВА
Для запровадження систем WiM в Україні з 2017 року
реалізується проект технічної допомоги Світового Банку. В
рамках нього передбачається реалізувати пілотну
інфраструктурну частину, запровадивши систему
автоматичних вагових комплексів та супутню ІТ-
інфраструктуру навколо Києва, на автодорогах М-01, М-05,
М-06, М-07, Н-01 та Р-03. На першому етапі комплекси
працюватимуть за принципом преселекції (з обов’язковою
зупинкою автомобілів для контрольного зважування), а після
імплементації законодавчих змін - в автоматичному режимі.
Пілотний проект дозволить протестувати в умовах Україні
технічні, юридичні та фінансові параметри функціонування
нової інтелектуальної системи перед її розгортанням на
національному рівні
ОСНОВНІ ПУНКТИ ЗАКОНОДАВЧИХ ЗМІН
Проект законодавчих змін передбачає такі принципові
положення:
1. Дозволити уповноваженим державним органам
автоматичну фіксацію порушень габаритно-
вагових вимог вантажними перевізниками;
2. Уповноважити Кабінет Міністрів України розробити
порядок здійснення контролю в автоматичному
режимі та накладання штрафів на порушників;
3. Спрямовувати накладені адміністративно-
господарські штрафи за порушення цих норм до
Державного дорожнього фонду;
4. Передбачити адміністративну відповідальність
водіїв комерційного автомобільного транспорту за
невиконання вимоги інспекторів Укртрансбезпеки
про зупинку.
ОЧІКУВАНІ РЕЗУЛЬТАТИ
1. Позитивний вплив на політику перевізників:
зменшення випадків перевантаження і збільшення
поваги до вимог законодавства.
2. Зменшення масштабів і рівня перевантаження
автотранспорту.
3. Довший термін служби відремонтованих доріг
4. Заощадження коштів Державного дорожнього
фонду через збільшення міжремонтних періодів.
5. Збільшення кількості виявлених порушень та
надходжень до Державного дорожнього фонду.
6. Мінімізація людського фактору з процедур
контролю та мінімізація корупційних ризиків.
7. Збереження життів людей через зменшення
ризиків для безпеки дорожнього руху.
8. Створення умов для чесної конкуренції на ринку
вантажних перевезень.