Аргументація токсичності правок Віктора Бондаря, якими він хоче "стриножити" ProZorro

1. Суть пропонованих правок Віктора Бондаря до законопроекту 2126а:
1) створюють можливість контролю та управління Авторизованими електронними
майданчиками в системі публічних закупівель - ДССЗІ, СБУ та НацПоліція
отримують неврегульований механізм встановлення додаткових вимог до
майданчиків, і внаслідок механізм їх підключення/відключення та контролю за їх
діяльністю. Розпливчатість визначень в правках Віктора Бондаря дозволяє в
подальшому поширювати цей контроль не тільки на систему закупівель, але і на
різноманітні інші інформаційні системи
2) створюють додаткове, неконтрольоване джерело доходів в сфері публічних
закупівель для Авторизованих електронних майданчиків, оскільки вони тепер
зможуть довільно визначати свої тарифи для замовників/бізнесу та інші додаткові
платежі (гарантії/страхування)
3) створюють можливість керування допуском бізнесу до публічних закупівель
через майданчики, даючи їм право встановлення на власний розсуд вимог до
забезпечення зобов’язань користувачами без будь-якого визначення суті цих
зобов’язань
Таким чином, в разі прийняття ці правки можуть повністю заблокувати роботу Prozorro,
суттєво знизити довіру до системи закупівель та створити суттєві коррупційні ризики (де-
факто повторюється схема роботи Тендерної палати). Запропоновані правки абсолютно не
стосуються суті законопроекта 2126а і додають туди правові норми які стосуються,
насамперед, сфери публічних закупівель шляхом свідомого створення законодавчої
коллізії. Ці ж самі правки із мінімальними змінами вже пропонувались в Законопроект
“Про довірчі послуги” за авторством В.Бондаря, Г.Чекіти і в ряд інших законопроектів.
Короткий аналіз запропонованих правок:
1) №50, 51 Вводять альтернативне визначення Авторизованого електронного
майданчика, що не співпадає з визначенням, наведеним в Законі “Про Публічні
Закупівлі”:
a) термін “авторизований електронний майданчик” по тексту законопроекту
2126а з метою регулювання питань щодо забезпечення кібербезпеки не
застосовується, в законопроекті вживаються поняття “комунікаційні
системи”, “інформаційно-телекомунікаційні системи”. Таким чином, в
законопроекті даний термін визначено виключно з метою зміни режиму
та порядку регулювання електронної системи публічних закупівель, що
суперечить принципам правового регулювання
b) Потенційно майданчиком можна визнати майже будь-яку систему, що
працює з обробкою даних (наприклад можна назвати електронними
майданчиками не тільки майданчики системи закупівель, але і
Прозорро.Продажі, iGov, YouControl, є-Data і т.д., оскільки само визначення
дуже розпливчасте «авторизований електронний майданчик – авторизована
інформаційно-телекомунікаційна система, яка ... забезпечує ..., автоматичне
розміщення, отримання і передання інформації та документів, користування
сервісами з автоматичним обміном інформацією, доступ до якого

2. здійснюється за допомогою мережі Інтернет»
c) Не визначено орган авторизації, що має право авторизовувати електронний
майданчик та вимоги щодо його функціонування, що може призвести до
втрати контролю над авторизацією майданчиків в електронній системі
закупівель.
d) створюється можливість існування авторизованих електронних майданчиків,
які не пройшли авторизацію відповідно до постанова КМУ 166, та які не
забезпечують можливість проведення процедур закупівель за правилами та
принципами визначеними Законом України “Про публічні закупівлі”
e) створюється колізія норм, яка може призвести до неможливості
застосування положень Закону “Про публічні закупівлі” в частині вимог та
поняття електронної системи закупівель, авторизованих електронних
майданчиків та порядку їх функціонування і авторизації.
2) №69 Накладають додаткові вимоги “належного” захисту електронного
майданчика, але не визначають їх. Фактично це дає можливості правоохоронним
органам визначити додаткові вимоги та правила захисту, які наразі не визначені
законодавством, і не можуть бути реалізовані в рамках системи публічних
закупівель
3) № 81, 92 Примусово визначають1
Авторизований електронний майданчик як
суб’єкт заходів з кібербезпеки та об’єкт критичної інфраструктури,що дає змогу
ДСТЗІ та СБУ на власний розсуд змінювати правила та вимоги щодо функціонування
авторизованих електронних майданчиків, які є частиною електронної системи
закупівель, визначати вимоги щодо їх роботи, технологій, доступу до інформації
про витрати публічних коштів тощо
4) № 82 Розширення прав майданчиків у вигляді встановлення на власний розсуд
вимог до забезпечення зобов’язань користувачами, у тому числі шляхом
страхування цивільно-правової відповідальності (при цьому відсутні визначення
“зобов’язаннь”).
5) № 122 примусове відключення майданчика протягов 3-х днів, якщо він “не
використовує засоби захисту інформації” (правка вже відхилена комітетом ІКТ)
6) № 142, 143 майданчику недержавної форми власності надається право
додаткового стягнення коштів з їх користувачів за довільними тарифами2
7) № 173 аналогічні зміни дублюються в законі «Про електронні документи та
електронний документообіг», а також вказується, що інші нормативно-правові акти
застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону – це призводить до
неможливості застосування положень Закону “Про публічні закупівлі” в частині
вимог та поняття електронної системи закупівель, авторизованих електронних
майданчиків та порядку їх функціонування і авторизації.
1
В результаті електронні майданчики стають єдиним примусово визначеним на рівні
законодавства об’єктом критичної інфраструктури, по решті об’єктів право визначати такі
об’єкти надаєть КМУ або НБУ. Важко погодитись, що 18 майданчиків ПроЗорро – це більш
критичні інформаційні системи, ніж держказначейство, атомні електростанції чи системні
банки
2
зарад згідно ЗУ Про публічні закупівлі ці тарифі встановлюються КМУ