SlideShare ist ein Scribd-Unternehmen logo
1 von 18
Марко Кропивницький народився 10
квітня 1840 р. у селі Бежбайраках,
Бобринецького повіту на Херсонщині, в
сім’ї управителя поміщицького маєтку.
Саме з юнацькими роками
Кропивницького пов'язані його перші
найвизначніші спогади про мистецтво
театру.
Заїжджі актори в складі майндруючих
театрів, які зрідка гастролювали і в
Бобринцях, привернули увагу юнака до
мистецтва сцени.
Особливе враження на нього справили вистави відомої
російської театральної трупи Л. Молотковського. У їх
виконанні Кропивницький вперше побачив гоголівського
«Ревізора».
Після закінчення школи М. Кропивницький став
чиновником у суді. Служив у Бобринцях та Єлисаветграді.
Дуже хотів здобути вищу освіту — вступити до
Київського університету.
Що успішно втілив та протягом трьох семестрів 1862-
1863 навчального року відвідував лекції на юридичному
факультеті.
Життя та творчість Кропивницького
припали на важкий для України час.
В середині 19 століття театр і драматургія
знаходилися в глибокій кризі, багато в
чому викликаній політикою царської
влади. Одним з головних акцентів
царської політики було знищення будь-
яких проявів українського духу.
У 1817 році була закрита Київська
академія, єдиний на той час в Україні
ВНЗ, в подальшому видано Валуєвський
циркуляр і Емський указ.
1863 р. Марко
Кропивницький написав
свою першу драму
«Микита Старостенко, або
Незчуєшся, як лихо
спобіжить».
Потім, після кількох
переробок, вона ввійшла до
репертуару українського
театру під назвою
«Дай серцю волю,
заведе в неволю».
В своїй драматургії Марко Кропивницький
демонстрував глибокі знання людської душі. Він
акцентував увагу на соціальних конфліктах, які
були присутні в суспільстві того часу. Злободенні
теми надавали творам ідейно-виховної сили.
Марко Кропивницький став
частиною театральної історії як
видатний драматург, режисер та
актор, один із засновників
українського театру.
Як режисер Кропивницький створив реалістичну школу
сценічного мистецтва, засновану на «щепкінських»
театральних засадах.
Під керівництвом Кропивницького свого часу почали
творчий шлях такі корифеї українського сценічного
мистецтва, як Микола Садовський, Марія Заньковецька,
Панас Саксаганський.
В золотий фонд українського
театру увійшли образи,
створені Марком
Кропивницьким на сцені.
Мав у репертуарі від 500 до
700 ролей. Крім того, Марко
Лукич став автором близько 50
п'єс.
В безсмертній «Наталці
Полтавці» Котляревського він
зіграв Виборного, в «Тарасі
Бульбі» - роль Тараса Бульби, в
своїй п'єсі «Глитай або ж
Павук» актор виконав роль
Бичка.
П'єси, написані Марком Кропивницьким,
відрізняються соціальною значимістю, в них присутня
художня сила, ідейна вага.
Переоцінити значення творчості Кропивницького для
українського театрального мистецтва неможливо.
Його акторський талант став легендою серед
українських акторів того часу.
 Вдячні нащадки називають Кропивницького «українським
Шекспіром» і «українським Мольєром». За своє життя він
керував сценічними постановками десятків драматургічних
творів. За довгий час роботи в театрі Кропивницький став
учителем і ідейним натхненником для сотень
послідовників.
Крім того, Кропивницький
відомий як автор пісень.
Талант його виявився в
створених ним ліричних
піснях «За сонцем хмаронька
пливе», «Де ти бродиш, моя
доле» та «Соловейко». Багато
його вокальних творів
популярні і зараз, через
багато років після смерті
їхнього автора.
Вони входять в репертуар
навчальних установ та є
гарною окрасою репертуарів
відомих виконавців .
Борець за звільнення України -так називали Марка
Кропивницького.
Він доступними йому способами -література, мистецтво,
суспільна діяльність - вів боротьбу за духовне визволення
України. Як драматург і актор Кропивницький намагався
пробудити національну свідомість, закликав всіляко зберігати
особливості українського народу, відстоювати його права на
власну культуру. Вустами героїв своїх драматургічних творів
Кропивницький озвучував протест проти соціальної
несправедливості. Часто-густо його твори потрапляли під
заборону цензорів. Кропивницькому постійно погрожували
арештом.
Тільки слава і народна любов допомогали уникати
неприємної долі Великому драматургу.
Цікавий факт!
Меценат і благодійник.
Нерідкими були випадки, коли Кропивницький відмовлявся від
власного гонорару, щоб надати допомогу численним аматорським
театральним трупам, в спектаклях яких брав участь.
Крім того, він з радістю приймав у себе вдома колег по сценічному
цеху і представників інших творчих професій.
Режисер стикався з утисками і політичною цензурою
царського режиму, але долав усі перешкоди.
Кропивницький вірив, що прийде час, коли
справжніми господарями на своїй землі стануть саме
українці, яких він оспівував у своїх творах.
Він був переконаний, що в свій час люди чесної і
вільної праці зможуть жити по-справжньому
повноцінним життям, в гармонії і достатку.
Кропивницького можна назвати прикладом
громадянського подвигу звичайної людини.
Відомим є той факт, що російський цар Олександр III, під
враженням від спектаклю трупи Кропивницького,
запропонував режисерові грати в імператорському театрі. У
разі згоди Кропивницький міг розраховувати на безтурботне
життя забезпеченої і відомої людини. Однак від пропозиції
царя актор і режисер відмовився. Він пояснив, що для нього
ніякого значення не мають матеріальні цінності і слава, але
важливо зберегти вірність своїй землі і своєму народу та
краще він буде працювати в повну силу для блага рідної
України.
Свого часу Кропивницький першим виконав пісню
«Реве та стогне Дніпр широкий».
Музику до твору Шевченка написав композитор Данило
Крижанівський, присвятивши її Кропивницькому. Перше
виконання пісні відбулося у 1892 році на вечорі пам'яті
Кобзаря, що проходив в Одесі, і ледь не закінчилося
арештом актора.
Царський указ забороняв читати твори та тексти до
музичних нот українською мовою. Згідно доносу в поліцію,
на вечорі пам'яті Шевченка пісню, яку виконував
Кропивницький, підхопив весь зал.
Марко Кропивницький був людиною сповненою
енергією, яку повністю віддавав обраній справі -
створенню театру.
Сценічне мистецтво, в розумінні Кропивницького,
служило та служить потужним засобом освіти
українського народу.

Weitere ähnliche Inhalte

Mehr von LubaShylyuk

Презентуємо альбом Анатолія Фурлета
Презентуємо альбом Анатолія ФурлетаПрезентуємо альбом Анатолія Фурлета
Презентуємо альбом Анатолія ФурлетаLubaShylyuk
 
До Дня українського кіно
 До Дня українського кіно До Дня українського кіно
До Дня українського кіноLubaShylyuk
 
До ювілею Олега Любківського
 До ювілею Олега Любківського До ювілею Олега Любківського
До ювілею Олега ЛюбківськогоLubaShylyuk
 
"Іван Миколайчук вулюблених кінообразах"
"Іван Миколайчук вулюблених кінообразах""Іван Миколайчук вулюблених кінообразах"
"Іван Миколайчук вулюблених кінообразах"LubaShylyuk
 
"Курбас: нові світи"
"Курбас: нові світи""Курбас: нові світи"
"Курбас: нові світи"LubaShylyuk
 
До 100-річчя музиканта-бандуриста Зіновія Штокалки
 До 100-річчя музиканта-бандуриста Зіновія Штокалки  До 100-річчя музиканта-бандуриста Зіновія Штокалки
До 100-річчя музиканта-бандуриста Зіновія Штокалки LubaShylyuk
 
На оперній сцені Марія Садовська
На оперній сцені Марія СадовськаНа оперній сцені Марія Садовська
На оперній сцені Марія СадовськаLubaShylyuk
 
Філософська глибина творчості Й.С.Баха
Філософська глибина творчості Й.С.БахаФілософська глибина творчості Й.С.Баха
Філософська глибина творчості Й.С.БахаLubaShylyuk
 

Mehr von LubaShylyuk (10)

Презентуємо альбом Анатолія Фурлета
Презентуємо альбом Анатолія ФурлетаПрезентуємо альбом Анатолія Фурлета
Презентуємо альбом Анатолія Фурлета
 
Paraska
ParaskaParaska
Paraska
 
До Дня українського кіно
 До Дня українського кіно До Дня українського кіно
До Дня українського кіно
 
До ювілею Олега Любківського
 До ювілею Олега Любківського До ювілею Олега Любківського
До ювілею Олега Любківського
 
"Іван Миколайчук вулюблених кінообразах"
"Іван Миколайчук вулюблених кінообразах""Іван Миколайчук вулюблених кінообразах"
"Іван Миколайчук вулюблених кінообразах"
 
"Курбас: нові світи"
"Курбас: нові світи""Курбас: нові світи"
"Курбас: нові світи"
 
До 100-річчя музиканта-бандуриста Зіновія Штокалки
 До 100-річчя музиканта-бандуриста Зіновія Штокалки  До 100-річчя музиканта-бандуриста Зіновія Штокалки
До 100-річчя музиканта-бандуриста Зіновія Штокалки
 
На оперній сцені Марія Садовська
На оперній сцені Марія СадовськаНа оперній сцені Марія Садовська
На оперній сцені Марія Садовська
 
Istorium
IstoriumIstorium
Istorium
 
Філософська глибина творчості Й.С.Баха
Філософська глибина творчості Й.С.БахаФілософська глибина творчості Й.С.Баха
Філософська глибина творчості Й.С.Баха
 

До 180-річчя від дня народження Марка Кропивницького

  • 1.
  • 2. Марко Кропивницький народився 10 квітня 1840 р. у селі Бежбайраках, Бобринецького повіту на Херсонщині, в сім’ї управителя поміщицького маєтку. Саме з юнацькими роками Кропивницького пов'язані його перші найвизначніші спогади про мистецтво театру. Заїжджі актори в складі майндруючих театрів, які зрідка гастролювали і в Бобринцях, привернули увагу юнака до мистецтва сцени.
  • 3. Особливе враження на нього справили вистави відомої російської театральної трупи Л. Молотковського. У їх виконанні Кропивницький вперше побачив гоголівського «Ревізора». Після закінчення школи М. Кропивницький став чиновником у суді. Служив у Бобринцях та Єлисаветграді. Дуже хотів здобути вищу освіту — вступити до Київського університету. Що успішно втілив та протягом трьох семестрів 1862- 1863 навчального року відвідував лекції на юридичному факультеті.
  • 4. Життя та творчість Кропивницького припали на важкий для України час. В середині 19 століття театр і драматургія знаходилися в глибокій кризі, багато в чому викликаній політикою царської влади. Одним з головних акцентів царської політики було знищення будь- яких проявів українського духу. У 1817 році була закрита Київська академія, єдиний на той час в Україні ВНЗ, в подальшому видано Валуєвський циркуляр і Емський указ.
  • 5. 1863 р. Марко Кропивницький написав свою першу драму «Микита Старостенко, або Незчуєшся, як лихо спобіжить». Потім, після кількох переробок, вона ввійшла до репертуару українського театру під назвою «Дай серцю волю, заведе в неволю».
  • 6. В своїй драматургії Марко Кропивницький демонстрував глибокі знання людської душі. Він акцентував увагу на соціальних конфліктах, які були присутні в суспільстві того часу. Злободенні теми надавали творам ідейно-виховної сили.
  • 7. Марко Кропивницький став частиною театральної історії як видатний драматург, режисер та актор, один із засновників українського театру.
  • 8. Як режисер Кропивницький створив реалістичну школу сценічного мистецтва, засновану на «щепкінських» театральних засадах. Під керівництвом Кропивницького свого часу почали творчий шлях такі корифеї українського сценічного мистецтва, як Микола Садовський, Марія Заньковецька, Панас Саксаганський.
  • 9. В золотий фонд українського театру увійшли образи, створені Марком Кропивницьким на сцені. Мав у репертуарі від 500 до 700 ролей. Крім того, Марко Лукич став автором близько 50 п'єс. В безсмертній «Наталці Полтавці» Котляревського він зіграв Виборного, в «Тарасі Бульбі» - роль Тараса Бульби, в своїй п'єсі «Глитай або ж Павук» актор виконав роль Бичка.
  • 10. П'єси, написані Марком Кропивницьким, відрізняються соціальною значимістю, в них присутня художня сила, ідейна вага. Переоцінити значення творчості Кропивницького для українського театрального мистецтва неможливо. Його акторський талант став легендою серед українських акторів того часу.
  • 11.  Вдячні нащадки називають Кропивницького «українським Шекспіром» і «українським Мольєром». За своє життя він керував сценічними постановками десятків драматургічних творів. За довгий час роботи в театрі Кропивницький став учителем і ідейним натхненником для сотень послідовників.
  • 12. Крім того, Кропивницький відомий як автор пісень. Талант його виявився в створених ним ліричних піснях «За сонцем хмаронька пливе», «Де ти бродиш, моя доле» та «Соловейко». Багато його вокальних творів популярні і зараз, через багато років після смерті їхнього автора. Вони входять в репертуар навчальних установ та є гарною окрасою репертуарів відомих виконавців .
  • 13. Борець за звільнення України -так називали Марка Кропивницького. Він доступними йому способами -література, мистецтво, суспільна діяльність - вів боротьбу за духовне визволення України. Як драматург і актор Кропивницький намагався пробудити національну свідомість, закликав всіляко зберігати особливості українського народу, відстоювати його права на власну культуру. Вустами героїв своїх драматургічних творів Кропивницький озвучував протест проти соціальної несправедливості. Часто-густо його твори потрапляли під заборону цензорів. Кропивницькому постійно погрожували арештом. Тільки слава і народна любов допомогали уникати неприємної долі Великому драматургу.
  • 14. Цікавий факт! Меценат і благодійник. Нерідкими були випадки, коли Кропивницький відмовлявся від власного гонорару, щоб надати допомогу численним аматорським театральним трупам, в спектаклях яких брав участь. Крім того, він з радістю приймав у себе вдома колег по сценічному цеху і представників інших творчих професій.
  • 15. Режисер стикався з утисками і політичною цензурою царського режиму, але долав усі перешкоди. Кропивницький вірив, що прийде час, коли справжніми господарями на своїй землі стануть саме українці, яких він оспівував у своїх творах. Він був переконаний, що в свій час люди чесної і вільної праці зможуть жити по-справжньому повноцінним життям, в гармонії і достатку. Кропивницького можна назвати прикладом громадянського подвигу звичайної людини.
  • 16. Відомим є той факт, що російський цар Олександр III, під враженням від спектаклю трупи Кропивницького, запропонував режисерові грати в імператорському театрі. У разі згоди Кропивницький міг розраховувати на безтурботне життя забезпеченої і відомої людини. Однак від пропозиції царя актор і режисер відмовився. Він пояснив, що для нього ніякого значення не мають матеріальні цінності і слава, але важливо зберегти вірність своїй землі і своєму народу та краще він буде працювати в повну силу для блага рідної України.
  • 17. Свого часу Кропивницький першим виконав пісню «Реве та стогне Дніпр широкий». Музику до твору Шевченка написав композитор Данило Крижанівський, присвятивши її Кропивницькому. Перше виконання пісні відбулося у 1892 році на вечорі пам'яті Кобзаря, що проходив в Одесі, і ледь не закінчилося арештом актора. Царський указ забороняв читати твори та тексти до музичних нот українською мовою. Згідно доносу в поліцію, на вечорі пам'яті Шевченка пісню, яку виконував Кропивницький, підхопив весь зал.
  • 18. Марко Кропивницький був людиною сповненою енергією, яку повністю віддавав обраній справі - створенню театру. Сценічне мистецтво, в розумінні Кропивницького, служило та служить потужним засобом освіти українського народу.