На сучасному етапі розвитку суспільства бібліотекознавці називають бібліотеку найважливішим соціокультурним центром. Останнім часом зарубіжні колеги активно застосовують поняття «тренд» (нова, сучасна тенденція), яке грунтується на визначенні пріоритетів та інновацій в бібліотечній діяльності, викликаних світовими трансформаційними процесами. М. Кушнерчук, пров. методист

1. М. Кушнерчук, пров. методист
2020
Надвірнянська центральна районна бібліотека

2. На сучасному етапі розвитку суспільства
бібліотекознавці називають бібліотеку
найважливішим соціокультурним центром.
Останнім часом зарубіжні колеги активно
застосовують поняття «тренд» (нова, сучасна
тенденція), яке грунтується на визначенні
пріоритетів та інновацій в бібліотечній діяльності,
викликаних світовими трансформаційними
процесами. Світова бібліотечна спільнота
дискутує щодо того, яким напрямом має бути
спрямовано світовий тренд розвитку публічних
бібліотек – інформаційні технології чи
формування просторів для спілкування і
приходять до висновку, що важливі обидва, бо це
вимога сьогодення.

3. Українські бібліотекарі також обговорюють нові
тренди розвитку бібліотек і визначають завдання
– стати відкритим простором для освіти,
спілкування і дозвілля, щоб кожний користувач
відчував себе учасником живого творчого
процесу, а стратегічна мета – створити
максимально комфортні умови, атмосферу
неформального спілкування, стати майданчиком
для розв»язання гуманітарних проблем. Час
вимагає виходити за рамки традиційних форм
роботи, орієнтуючись на читацькі запити та
реальні можливості сільської книгозбірні.

4. Соціальний тренд,
локальність (робота для громади)
• Бібліотеки спрямовують свою увагу на людей, а не на
бібліотечні технології та книги
• Підхід один – якомога краще задовільнити потреби місцевої
громади
• Із місць збереження книг бібліотеки перетворюються на
простір, в якому відбувається значуща взаємодія
• Бібліотека – територія діалогу з громадськістю і владою
• Слід визначити наявність певних соціальних груп, гостроту
проблеми щодо соціальної допомоги в населеному пункті і
зробити цей напрям пріоритетним в своїй діяльності: люди з
фізичними обмеженнями, діти та молодь (особливо з
неблагополучних родин), безробітні, наркотично залежні,
біженці, іммігранти, особи з низьким рівнем освіти, люди з
малим достатком, люди похилого віку.

5. Соціальний тренд,
локальність (робота для громади)
• Робота з безпритульними – новий світовий тренд (соціальна
інклюзія), що переходить у виклик, який наразі сприймається в
бібліотечному середовищі неоднозначно. В українському
сьогоденні допомога таким людям в бібліотеках може бути така:
забезпечення доступу до інформації, комп’ютерне навчання, доступ
до Інтернету, навчання з написання резюме, корисна інформація
(про отримання безкоштовної їжі, притулків тощо). Ці люди
заслуговують на співчуття та мають право на повагу їх людської
гідності незалежно від обставин, в яких вони опинилися.
Сповідуючи основний принцип – доступність і справедливість,
бібліотеки можуть надавати таким людям можливості для
неформальної освіти, а також простір і привід для соціальної
взаємодії.
• Соціальне включення бібліотек означає захист і забезпечення
демократичних цінностей, зосередження на обслуговуванні
незахищених верств населення, яке доведе представникам влади, що
бібліотеки спроможні брати участь в соціальних перетвореннях в
країні.

6. Центри освіти для
дорослих – новий тренд бібліотеки
• Сучасні виклики сприяли трансформації освітнього
процесу, основним трендом якого є навчання
протягом всього життя. З’являються нові освітні
простори і серед них традиційно – публічна
бібліотека як місце для безперервного навчання.
• В документі ІФЛА «Глобальне бачення: стислий
звіт» зазначено: «Те, в чому ми традиційно сильні –
підтримка навчання, грамотності та читання –
визнане основою для реалізації місії бібліотек.
Необхідно розвивати послуги, бібліотечні колекції
та практики так, щоб вони відповідали очікуванням
користувачів, що постійно змінюються».

7. Бібліотека може брати на себе
різні ролі та функції і виступати як:
• Повноцінний провайдер освітніх послуг;
• Партнер в організації та проведенні освітніх
програм;
• Хаб, тобто бібліотека надає приміщення, персонал,
комунікації для проведення освітнього процесу.
Тематична спрямованість навчань може бути такою:
цифрова ( в т. ч. комп»ютерна, мультимедійна,
мобільна), інформаційна, економічна, мовна,
домедична (практикуми, симуляційні ігри), правова,
екологічна, громадянська (лекторії, міні-тренінги,
зустрічі з фахівцями).

8. Бібліотеки практикують:
• Проекти «Соціально-освітній центр відповідальних батьків:
розвиваємо простір діалогу та творчості разом», майстерні
«Батьківський лікбез», «Клуб відповідальних батьків»
• Створення майданчиків для творчості, арт-студій, арт-
просторів як платформи для сприяння всебічного розвитку
особистості.
• Навчальні курси з декоративно-прикладного мистецтва,
майстер-класи (бісероплетіння, декорування, печворк,
декупаж, соломоплетіння, лялька-мотанка, текстильна
іграшка, лозоплетіння тощо).
• Всіх учасників об»єднає любов до творчості, бажання
розвиватися, навчатися, поділитися з іншими тим, що вміють
самі. Така діяльність бібліотеки додасть іміджу, зруйнує
стереотипне про неї уявлення як «місця з книжками».

9. Створення навчального середовища в бібліотеках,
сприйняття діяльності установ культури як
провайдерів освітніх послуг у місцевих громадах
сприятиме перетворенню бібліотек на суб’єктів
інноваційної освітньої діяльності у сфері
неформальної освіти. Сьогодні бібліотекам як
ніколи важливо демонструвати свою
спроможність впливати на освітній розвиток
членів громад.

10. Центр доступу до публічної,
культурної інформації, ресурсів інтернету.
• Бібліотеки забезпечують вільний, рівний,
оперативний доступ до книг, інтернет-ресурсів
для різних груп населення;
• Бібліотеки – гуманітарне серце громади,
комунікатори між користувачами, інформацією й
знаннями.

11. Центр популяризації книги й
читання.
• Сприяють підвищенню соціальної ролі читання
та книги, створенню та підвищенню
ефективності системи інформування про
літературу, залученню зацікавлених інституцій
до промоції читання в громаді.
• Див. презентацію «Основні напрями діяльності
бібліотек з популяризації читання»
(«Надвірнянська ЦРБ, блог «Методична
палітра»)

12. Соціокультурні центри
відкритого простору
• Бібліотека – будинок книги, галерея культури, ринок
ідей, місце зустрічей;
• Новий простір бібліотеки – простір діалогу між
поколіннями, простір, відкритий для зустрічей
людини з людиною, для розвитку читання і уяви,
простір як місце для релаксу, розвитку інтересів
мешканців, вона стає нейтральним майданчиком, де
люди можуть збиратися, спілкуватися, просто
перебувати.
• Див. також презентацію «Бібліотечний простір:
трансформація та організація в сучасному вимірі»
(блог «Методична палітра» Надвірнянської ЦРБ, р.
«Презентації»).

13. Центр збереження локальної
культури
• Бібліотека зберігає, накопичує краєзнавчі
матеріали, поширює краєзнавчі знання, створює
власні краєзнавчі ресурси.

14. Центр регіонального туризму
(Див. презентацію «Туризм як тренд: інноваційна
діяльність бібліотек на допомогу розвитку
громади» (блог «Методична палітра» на сайті
Надвірнянської ЦРБ, р. «Презентації»)

15. Бібліотерапія – перспективна
галузь діяльності
Бібліотерапія використовується в багатьох країнах
світу, може бути корисною і дорослим, і дітям як
здоровим, так і з душевними травмами. У бібліотеках
України бібліотерапія все частіше знаходить своє
практичне застосування: укладаються списки книг,
готуються методичні матеріали, організовуються
книжкові виставки, проводяться зустрічі людей, які
цікавляться питанням збереження здоров’я, лекції,
тренінги, люди менше відчувають свою самотність,
знаходять підтримку в бібліотеці та можливість не
лише отримати корисні для себе поради, але й
поділитися практичними порадами щодо збереження
здоров’я і гарного самопочуття.

16. Бібліотеки – центри
екологічного просвітництва.
Проблема дбайливого ставлення до природи стає все
більше актуальною. Врятувати природу і людство
можуть лише докорінні зміни у системі цінностей, що
сповідує сучасне суспільство. Бібліотекарі формують
екологічну культуру шляхом:
• Акумуляції інформації про екологічну політику
держави, регіону;
• Налагодження співпраці з екологічними
організаціями, товариствами, екологами, фахівцями
природоохоронних установ;
• Створення інформаційного продукту з екологічних
питань з краєзнавчою складовою;

17. Бібліотеки – центри
екологічного просвітництва.
• Проведення екологічних акцій («Посади
дерево», «Альтернативна ялинка», «Збережемо
першоцвіти», «Зробимо наше село чистим»,
флеш-мобів, екологічних розслідувань,
ерудиціонів, тренінгів, інтелектуальних
екологічних шоу, засідань круглих столів,
екологічних майстер-класів (наприклад
«Підсніжник з паперу»), художніх виставок
екологічної, природничої тематики тощо.
• Разом з активними мешканцями брати участь в
написанні проектів екологічного спрямування,
сформувати свій корпус волонтерів.

18. Бібліотека і профорієнтація
молоді – тред в сучасному контексті
Останнім часом в Україні є гострою проблема нестачі
професіоналів, міграція робочої сили за кордон, особливо
молоді. Серед шкільної молоді спостерігається інша
проблема: недостатнє зваження до вибору майбутньої
професії, незнання як реально застосувати свої сили,
здібності, щоб бути з часом затребуваними на сучасному
ринку праці. Вирішення цього завдання окреслює ще один
тренд в бібліотечній діяльності. Наше завдання –
забезпечити донесення до старшокласників всіма
доступними формами і методами максимально зрозумілої,
достовірної інформації, спряти свідомому вибору
професії. Окрім традиційних форм роботи з
профорієнтації молоді (зустрічі з фахівцями, бесіди,
огляди, круглі столи, диспути тощо) бібліотеки України
реалізовують:

19. Бібліотека і профорієнтація
молоді – тред в сучасному контексті
• Проект «ПрофіСтарт» (Херсонська ОДБ ім.
Дніпрової Яайки). Мета – подати вичерпну
інформацію про ринок праці в країні, допомогти у
самовизначеності на ті спеціальності, на які є і буде
попит у суспільстві, навчити шкільну молодь
самостійно проводити дослідження ринку праці і
визначати затребувані та перспективні професії
свого регіону, зібрати матеріали за цими
професіями, відвідати виробництво, де вони
застосовуються та ознайомитися з ними в дії,
навчити певним елементам, зустрітися з провідними
фахівцями, зробити інтерв»ю, зробити
фоторепортаж, створити рекламну продукцію про
певну професію, скласти «Карту професій краю».

20. Бібліотека і профорієнтація
молоді – тред в сучасному контексті
• Проект «ПрофіКвест» - туристичного спрямування (
інформація про туристичний потенціал краю, в цьому
контексті про можливо затребувані професії, як складати
карти, розробляти туристичні маршрути, укладати
путівники, відвідати визначні культурні, природні,
архітектурні пам’ятки краю, бази сільського зеленого
туризму, здійснити піар-кампанію якогось маршруту);
• Проводити Дні відкритих дверей, акції «Випускник»,
ярмарки професій, профдіагностичне тестування,
профуроки, квести, конкурси, ділові ігри, вечори
запитань і відповідей, рольові ігри за темами «Чого
прагнеш в житті?», «Світ професій і горизонт
покликань», «Що означає вислів «своє місце в житті?»,
«Професія і стиль життя», «Дипломоване безробіття»,
«Обираємо професію за правилами», «Професійна
династія», «Ринок професій» тощо.

21. Тренди для бібліотек
у соціальних мережах
Сьогодні більшість бібліотек є присутні в
соціальних мережах. Щоб ця присутність була
ефективною, динамічною, продуктивною слід
ознайомитись з окремими трендами соціального
маркетингу:
• Тригери, або гачки для людської психіки:
новизна (послуга з новацією), обгрунтування:
чому, сторітеллінг (розповідь за схемою:емоції-
рух-звук-візуалізація), спрощення тексту поста,
пробудження цікавості, відгуки, рекомендації,
акції.

22. Тренди для бібліотек
у соціальних мережах
• Використовувати кнопки заклику до дії:
• дивитися відео, зв’язатися з нами, детальніше про
нас, використати додатки.
• Обкладинка, що змінюється. Саме обкладинка
може стати більш значущою в контексті
маркетингу, тому що на ній відображається, що
наразі пропонується чи є актуальним.

23. Тренди для бібліотек
у соціальних мережах
• Адаптований веб-дизайн. Важливо ввести два
посилання: одне – на звичайний веб-сайт, інше – на
мобільну версію, зважаючи на те, що перевагу зараз
користувачі віддають переглядам соцмереж зі
смартфонів та планшетів.
• Реал-тайм відео. Відео – найкращий засіб розповісти про
бібліотеку. Цей контент дуже сучасний, він просто
зобов’язаний бути присутнім у стратегії бібліотек на
сторінках соцмереж.
• Нотатки. Нотатки потрібні для написання довгих текстів.
• Знайти інфлюнсера (впливова особа) для бібліотеки за
охопленням аудиторії, за резонансом, за визначенням
ключових характеристик, за опитуванням.

24. Тренди для бібліотек
у соціальних мережах
• «Бачити на початку». З допомогою цієї кнопки, про
яку слід користувачам нагадати, підписники
бібліотеки можуть самостійно налаштувати стрічку
новин і зробити новини бібліотеки головними і
бачити їх в першу чергу.
• Зберегти допис. Використання цього функціоналу
допомагає користувачам відкласти і зберегти всі
оновлення, з якими вони ознайомляться пізніше.
Всі ці тренди та функціонали створять відмінні
можливості для просування бренду бібліотек в
соцмережах.

25. В наших бібліотеках вище вказані тенденції
неоднаково поширені та мають різне пріоритетне
спрямування в залежності від об’єктивних умов,
однак є і спільні напрацювання, бачення свого
місця в громаді, а використання нових трендів
лише додасть успішності книгозбірні.

26. Використана література:
• Адаменко М. Організація в бібліотеці центру освіти для дорослих: від ідеї до історій успіху
/М. Адаменко //БП. – 2018. - №4. – С. 15 – 18.
• Адаменко М. «Незручні» маргіналізовані відвідувачі в бібліотеці: чи готові ми до
комунікації? /М. Адаменко // БП. – 2019. - №4. – С. 17-20.
• Бажкова В. Бібліотерапія/В. Бажкова//БП. – 2016.- №4. – С. 14-15.
• Вилегжаніна Т. Соціальний тренд публічної бібліотеки /Т. Вилегжаніна //БП. – 2019. - №3.
– С. 4-6.
• Вилегжаніна Т. Соціальне спрямування діяльності публічних бібліотек України.
Регіональний аспект /Т. Вилегжаніна //БП. – 2016. - №4. – С. 4-6.
• Крижановська О., Чернієнко Ю. Партнерський «Профі»-поступ /О. Крижановська
//Бібліотечний форум. – 2019. - №3. – С. 39-42.
• Москаленко Л. Бібліотека як простір для розвитку неформальної освіти /Л.
Москаленко//БП. – 2017. - №3. – С. 23 – 26.
• Огус І. Центри освіти для дорослих – новий тренд сучасної бібліотеки /І. Огус//БП. – 2017.
№3. – С. 28-30.
• Соцков О. Тренди для бібліотек у соціальних мережах /О. Соцков//Бібліотечний форум. –
2017. - №3. – С.15-17.
• Тверда Т. Стратегія розвитку ЦБС як запорука її успішності /Т. Тверда//Бібліотечний форум.
– 2017. -№3. – С. 33-35.