Doing business in Ukraine: контракти і зобов'язання

1. КОНТРАКТИ І ЗОБОВ’ЯЗАННЯ
Виконали:
ЗосімовСемен, Кошарний Максим
ЕМБ-502, КНЕУ-2018

2. ПОНЯТТЯ ТА ВИДИ ДОГОВОРІВ
• Договір — домовленість двох або більше сторін, спрямована на
встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо
форми договору не встановлені законом (в тому числі в електронному
вигляді).
• Договори є правовими документами, де сторони визначаються із
правами та обов'язками. Укладання договору починають із пропозиції
його укласти — направлення оферти. Оферта повинна містити основні
умови запропонованої угоди. Прийняття пропозиції другою стороною
вважають акцептом (згодою).
Цивільний кодексУкраїни.Стаття 626. Поняття та види договору.

4. СВОБОДА ДОГОВОРУ
• Свобода договору як одна з основних засад цивільного законодавства (ст. З
ЦК України) і виразник диспозитивної спрямованості втілених у ньому норм
походить від вільного волевиявлення суб'єктів, що є принциповим для
цивільного обороту.
• Очевидно тому законодавець ще раз наголошує на свободі договору у 627 ЦК
України. Це поняття багатоаспектне і включає в себе такі прояви
• Особи за власним волевиявленням приймають рішення про вступ у договірні
відносини (укладення договору).
• Це обумовлено вольовими засадами, що покладаються у підґрунтя цих
відносин, адже договір є правочином, тобто усвідомленими діями осіб, які
його вчиняють

5. ЗМІСТ ПРИНЦИПУ
СВОБОДИ ДОГОВОРУ
• Так, наприклад, якщо учасник товариства
з обмеженою відповідальністю бажає
продати належну йому частку в
статутному капіталі товариства, його
право на вільний вибір обмежене
переважним правом купівлі, яке мають
інші учасники товариства.
• Укладення договору в примусовому
порядку допускається як виняток і лише у
випадках, прямо встановлених законом у
публічних інтересах або добровільно
прийнятими сторонами зобов’язаннями
Зміст принципу свободи договору полягає
в свободі особи вільно вступати в договірні
відносини; самостійно обирати
контрагента; самостійно визначати
структуру й вид договірного зв’язку

6. УМОВИ СВОБОДИ ДОГОВОРУ
1. По-перше, сторони цивільних правовідносин самі визначають, укладати їм договір чи
ні та з ким з партнерів вступати в договірні правовідносини, тобто вибір контрагента
договору й вирішення питання про встановлення договірних відносин, за ЦК України,
вирішується самими сторонами договору
2. По-друге, сторони самі обирають вид договору, який регулюватиме їх взаємні
відносини
3. По-третє, сторони самостійно визначають умови (зміст) договору, що відповідно до ст.
628 ЦК України означає те, що сторони договору мають право на волевиявлення
4. По-четверте, у період дії договору сторони відповідно до закону мають право як
змінити (повністю або частково) зобов’язання, що випливають із нього, так і
припинити дію договору загалом, якщо інше не передбачене законом або самим
договором

7. ЗМІСТ ДОГОВОРУ
• це сукупність умов (пунктів), визначених на розсуд сторін і погоджених
ними, та умов, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного
законодавства. Сторони також мають право укласти договір, в якому
містяться елементи різних договорів (змішаний договір);
• це ті умови, на яких укладена відповідна угода сторін. Якщо договір
оформле- но письмово у вигляді одного документа, підписаного
сторонами, або шляхом обміну листами чи в іншій формі;
• Зміст договору, тобто сутність передбачених у ньому умов, завжди
визначається угодою сторін

9. ПОРЯДОК УКЛАДЕННЯ ДОГОВОРУ
• Переговори починаються з пропозиції укласти договір, яку одна
сторона робить іншій. Така пропозиція, що дістає вираження у
запропонованому проекті договору, називається офертою, а
особа, яка з нею звертається - оферентом.
• Ініціатором оферти є, як правило, сторона, яка надає послуги, речі
(продавець, поставщик, підрядчик). Щоб пропозиція укласти
договір вважалася офертою, вона повинна відповідати певним
умовам:
• - у ній повинні міститися всі істотні умови майбутнього договору, щоб
сторона, яка отримала пропозицію, зрозуміла про що йдеться. Якщо
пропозиція таких умов не містить, то вона не є офертою, а лише
викликом на оферту, який ні до чого не зобов'язує;
• - оферта має бути адресована конкретній особі.Тому різного роду
об'яви, реклами, прайслисти не можуть визнаватися офертою, це
лише пропозиції невизначеному колу осіб зробити оферту.
 Для укладання договору однієї оферти замало, необхідно, щоб
особа, якій була адресована оферта, дала згоду прийняти
пропозицію. Відповідь про прийняття пропозиції має назву акцепт.
Акцептантом може бути лише та особа, якій була адресована оферта.
Якщо згоду на укладення договору дає інша особа, це є нова оферта,
з якою ця особа звертається до колишнього оферента, який при
позитивній відповіді стане акцептантом.
 Акцепт має бути повним і безумовним. Якщо сторона погоджується у
цілому з пропозицією, але бажає внести в умови договору деякі
корективи, скажімо, зазначає, що поставку продукції бажано
здійснювати автомобільним транспортом, не поквартально, а
помісячно, то така відповідь є не акцептом, а новою офертою

10. ПОРЯДОК ЗМІНИ ДОГОВОРУ
• За рішенням суду на вимогу зацікавленої сторони договір може бути
змінено, якщо:
на момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не
настане
із сутності договору або звичаїв ділового обігу не випливає, що ризик зміни
обставин несе зацікавлена сторона
зміна обставин зумовлена причинами, які зацікавлена сторона не могла усунути
після їх виникнення при всій своїй турботливості та обачності, які від неї вимагалися

11. ПОРЯДОК РОЗІРВАННЯ ДОГОВОРУ
• Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане
ними за зобов'язаннями до моменту зміни чи розірвання договору, якщо
інше не встановлене договором або законом.
Від розірвання договору
необхідно відрізняти
односторонню повну або
часткову відмову від договору,
яка можлива лише у випадках,
передбачених законом
Одностороння відмова від
договору можлива у таких
договорах, як доручення,
позика, банківського рахунку
А також інших подібних, де
право однієї сторони на
односторонню відмову від
договору пов'язане з
юридичною природою договору

12. ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНИЙ КОНТРАКТ
• Зовнішньоекономічний контракт - матеріально оформлена угода двох чи
більше суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та їх іноземних
контрагентів, спрямована на встановлення, зміну або припинення їхніх
взаємних прав та обов'язків у зовнішньоекономічній діяльності
• Регулюється Наказом Мінекономіки "Про затвердження Положення про
форму зовнішньоекономічних договорів (контрактів)" Положення від
06.09.2001 № 201 [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0833-01
• Укладання зовнішньоекономічного контракту – є однією з найважливіших
елементів зовнішньоекономічної операції, це залежить від того, що саме
контракт регламентує умови зовнішньоекономічної операції, її права і
обов’язки сторін, а також їх відповідальність в разі невиконання договірних
умов

13. ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНИЙ КОНТРАКТ:
ПРИКЛАД

14. ІНКОТЕРМС
• Інкотермс (Incoterms® (International Commercial Terms – Міжнародні торговельні
умови) – це комплекс правил для визначення специфікованих умов міжнародної
торгівлі. Цей кодекс правил розробляє і публікує Міжнародна торгова палата (ICC),
яка має приватний правовий статус. Правила регулярно оновлюють і приводять у
відповідність до актуальних змін; остання редакція вийшла у 2010 р.
• • Інформація про Інкотермс на сайті Міжнародної торгової палати:
http://www.iccwbo.org/incoterms
• • Міжнародна торгова палата в Україні: http://www.iccua.org
• Інформація про Інкотермс українською мовою: http://www.incoterms. zed.ua

15. ПОНЯТТЯ ЗОБОВ'ЯЗАНЬ
• Зобов'язання передусім є цивільними
правовідносинами. Відповідно до ст. 509 ЦК
зобов'язанням є правовідношення, в якому одна
сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь
другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно,
виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо)
або утриматися від певної дії, а кредитор має право
вимагати від боржника виконання його обов'язку
Суб’єктизобов’язань
управомочена
сторона - кредитор
зобов'язана
сторона - боржник

16. ВИДИ ЗОБОВ'ЯЗАНЬ Види зобов'язань
Залежно від підстав
виникнення
договірні (виникають на
підставі домовленості
його учасників)
недоговірні (виникають
внаслідок інших юридичних
фактів (одностороннього
правочину, заподіяння
шкоди, рятування майна
тощо)
Залежно від мети
(спрямованості)
регулятивні (відносини,
що мають змістом
правомірну поведінку
учасників)
охоронні (виникають
внаслідок заподіяння
шкоди, безпідставного
збагачення)
За співвідношенням прав і
обов'язків
односторонні (у однієї
сторони є тільки права)
взаємні (зустрічні або
синалагматичні) - кожен з
учасників такого
зобов'язання має як
права, так і обов'язки
Залежно від характеру
правового зв'язку між
учасниками
просте (сторони мають
лише по одному праву і
одному обов'язку)
Складне (у сторін
зобов'язання декілька
прав і обов'язків)
Залежно від значення
зобов'язання
головні (основні)- можуть
існувати самостійно без
додаткового
зобов'язання (наприклад,
купівля-продаж)
додаткові (акцесорні) -
виникають тільки за
наявності головного
(основного) зобов'язання
і нерозривно пов'язані з
ним (наприклад, порука)

17. ВИКОНАННЯ ЗОБОВ'ЯЗАНЬ
• Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до
умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного
законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно
до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно
ставляться

18. Виконання обов'язку може бути покладено
боржником на іншу
особу
Інша особа може задовольнити вимогу кредитора
без згоди боржника у разі небезпеки втратити
право на майно боржника
Якщо у зобов'язанні встановлений строк
(термін) його виконання, то воно підлягає
виконанню у цей строк (термін)
У разі невиконання або неналежного виконання
обов'язку
боржника іншою особою цей обов'язок боржник
повинен виконати сам
Кредитор має право не приймати від боржника
виконання його обов'язку частинами
Якщо строк (термін) виконання боржником
обов'язку не встановлений або визначений
моментом пред'явлення вимоги, кредитор має
право вимагати його виконання у будь-який час

19. НЕУСТОЙКА
• Неустойкою (штрафом, пенею)
визнається визначена законом або
договором грошова сума, яку боржник
повинен сплатити кредиторові в разі
невиконання або неналежного
виконання зобов'язання, зокрема в
разі прострочення виконання (ч. 1 ст.
179 ЦК).
• В силу застави кредитор за забезпеченим
заставою зобов'язанням (заставодержатель)
має право в разі невиконання або
неналежного виконання боржником цього
зобов'язання одержати задоволення з
вартості заставленого майна (предмета
застави) переважно перед іншими
кредиторами особи, якій належить закладене
майно (заставодавця)
ЗАСТАВА
СПІВВІДНОШЕННЯ НЕУСТОЙКИ І
ЗАСТАВИ

20. ПОРУКА
• односторонній, консенсуальний
договір, за яким третя особа бере на
себе повну або часткову
відповідальність за невиконання чи
неналежне виконання боржником
його зобов'язання перед кредитором
• односторонній договір, за яким одна
організація (гарант) зобов'язується
нести майнову відповідальність перед
кредитором за неналежне виконання
зобов'язань боржником
ГАРАНТІЯ
СПІВВІДНОШЕННЯ ПОРУКИ І ГАРАНТІЇ
Гарантія має багато схожих рис з порукою, тому норми, які регулюють договір поруки, поширюються і на
договір гарантії, якщо інше не передбачено законодавством. У договорі, забезпеченому гарантією, як і у
договорі, забезпеченому порукою, участь беруть три особи: кредитор, боржник і гарант.

21. • Сфера застосування поруки практично не має обмежень. Але, варто
зауважити, що найбільш широко її, як і раніше, застосовують для
забезпечення грошових зобов'язань
• має акцесорний (додатковий) характер: визнання недійсним
основного зобов'язання, яке забезпечується укладенням поруки,
незалежно від тих підстав, за якими основне зобов'язання
визнається недійсним, тягне за собою беззаперечну недійсність і
поруки
Порука
• гарантія надається в межах суми, якої бракує боржнику, порука ж
забезпечує зобов'язання повністю.Тобто, за гарантією виникає
субсидіарне зобов'язання – гарант має нести відповідальність лише
за умови, коли основний боржникне може відповідати за
невиконання зобов'язання у зв'язку з відсутністю у нього майна
• щодо гарантій чинне законодавство не передбачає солідарної
відповідальності боржника і гаранта, в той час, як така
відповідальність можлива як для боржника, так і поручителя
Гарантія

22. АВАНС
• майнове надання, яке вручаються
покупцем продавцю в рахунок
майбутніх платежів за виконання робіт
• це коли ви просто платите, наприклад,
1000 доларівв рахунок вартості
майбутньої квартири. Якщо продавець
передумав продавати квартиру, він ці
гроші повертає покупцеві
• грошова сума або рухоме майно, що
видається кредиторові боржником у
рахунок належних з нього за договором
платежів, на підтвердження
зобов'язання і на забезпечення його
виконання
• наприклад, якщо при купівлі телевізора
вартістю в 1000 грн покупець видав
продавцю 100 грн завдатку, то йому
необхідно доплатити в майбутньому за
телевізор ще 900 грн
ЗАВДАТОК
СПІВВІДНОШЕННЯ АВАНСУ І ЗАВДАТКУ

23. ЗРАЗОК ДОГОВОРУ, ВИКОНАННЯ ЯКОГО
ЗАБЕЗПЕЧУЄТЬСЯ ЗАВДАТКОМ
• ДОГОВІР
м. Київ
20 квітня 2018р.
Ми, які нижче підписалися, Кушнір Микола Павлович, що мешкає в м. Київпо вул. Броварській,
10,кв. 1, і Іванов Михайло Іванович, що мешкає в м. Київпо по вул.Черкаській, 20, кв. 5, уклали
цей договір про таке:
1. Кушнір Микола Павлович продає, а Іванов Михайло Іванович купує відеомагнітофон моделі
"Philips-ІП" за 2000 (дві тисячі) грн.
2. При підписанні цього договору в рахунок платежу за відеомагнітофон Кушнір М.П. отримав
від Іванова М.І. завдаток у сумі 200 (двісті) грн. Суму, що залишилася за відеомагнітофон —
1800 (тисяча вісімсот) грн, Іванов М.І. зобов'язується виплатити не пізніше 1 жовтня 2004 р.
3. Кушнір М.П. зобов'язується передати відеомагнітофон Іванову М.І. як тільки отримає за
нього в цей строк решту 1800 (тисячу вісімсот) грн.
4. Зміст положень ст. 570—571 Цивільного кодексу України сторонам відомо.
Цей договір складений у двох примірниках, один із них виданий Кушніру М.П., другий —
Іванову М.І.
Підписи
(Кушнір М.П.) (Іванов М.І.)

24. ЧОМУ НАДАТИ ПЕРЕВАГУ?
• Оскільки завдаток містить в собі гарантійну функцію, то передбачення
його сплату в більшій мірі захищатиме сторін від можливого невиконання
умов договору.
• Але, оскільки завдаток є не єдиним способом забезпечення виконання
зобов’язань, то передбачаючи сплату авансу, сторонам бажано
встановити гарантії для виконання зобов’язань іншими способами,
наприклад штрафом та (або) пенею.

26. ПРИПИНЕННЯ ЗОБОВ'ЯЗАННЯ
• Підстави припинення зобов'язання
Зобов'язання
припиняється частково або
у повному обсязі
•
•підставах, встановлених
договором або законом
Припинення зобов'язання
на вимогу однієї із сторін
•допускається лише у
випадках, встановлених
договором або законом
Припинення зобов'язання
виконанням
•Зобов'язання
припиняється
виконанням,
проведеним належним
чином
Припинення зобов'язання
переданням відступного
•внаслідок передання
боржником кредиторові
відступного (грошей,
іншого майна
Припинення зобов'язання
зарахуванням
•припиняється
зарахуванням
зустрічних однорідних
вимог, строк виконання
яких настав

27. ЛІТЕРАТУРА
Пугинский Б. И.Теория и практика договорного регулирования. — М., 2008.
2. Кузнєцова Н. Договір у механізмі регулювання цивільно-правових відносин // ПравоУкраїни. — 2012. —
No 9.
3. Стефанчук Р. Перспективи договірного регулювання особистих немайнових відносин //Право України.
— 2012. — No 9.
4. Отраднова О. Договори між суб’єктами деліктних зобов’язань: принципи, можливості, межі // Право
України. — 2012. — No 9.
5. Погрібний С. Регулювання договірних відносин у цивільному праві: співвідношення їхвнутрішнього
(саморегулювання) і зовнішнього (державного) регулювання // ПравоУкраїни. — 2012. — No 9.
6. Господарський кодекс України : наук.-практ. коментар / О. І. Харитонова, Є. О. Харитонов,В. М. Коссак
та ін. ; за ред. О. І. Харитонової. — Х., 2006.
7. Пленюк М. Д. Цивільно-правове регулювання строків (термінів) у договорах про вико-нання робіт :
автореф. дис. ... канд. юрид. наук. — К., 2011.

28. ДЯКУЄМО ЗА УВАГУ!