SlideShare ist ein Scribd-Unternehmen logo
1 von 20
ПІВНІЧНО-АМЕРИКАНСЬКА
          зона
    ВІЛЬНОЇ торгівлі
        (НАФТА)




             Виконала: Студентка 581 гр.
             Ємельянова Юлія
ПЛАН

1. Створення
2. Цілі НАФТА
3. Структура НАФТА
4. Економічна характеристика НАФТА
5. Роль Мексики в НАФТА
6. Роль Канади в НАФТА
7. Перспективи розвитку
НАФТА
Створення

 Першим кроком став «план Еббота», прийнятий у 1947 році,
  метою якого було стимулювання інвестицій США у провідні
  галузі канадської економіки.
 У 1959 році США і Канада уклали угоду про спільне військове
  виробництво
 Наступним кроком стало укладення в 1965 році угоди про
  лібералізацію торгівлі продукцією автомобілебудування
 У вересні 1988 року між США і Канадою було підписано
  американо-канадська угода про вільну торгівлю (CUSFTA)
 Угода про створення Північноамериканської асоціації вільної
  торгівлі (НАФТА) набрала чинності 1 січня 1994 р., зберігши і
  підтвердивши Угоду про вільну торгівлю між США і Канадою
  (CUSFTA) 1988 р.
ПІДПИСАННЯ УГОДИ ПРО УТВОРЕННЯ НАФТА
                       Президенти:

                       •Карлос Салінас де Гортарі
                       •(Мексика)

                       •Джордж Буш (США)

                       •Брайан Малруні (Канада)
В даний час НАФТА є найбільшою в світі регіональною зоною вільної
торгівлі, з населенням в 406 млн. чоловік і сукупним валовим продуктом у
розмірі 10,3 трильйона доларів.

Створення зони вільно торгівлі в північноамериканському регіоні було
обумовлено низкою факторів:
географічною близькістю країн-учасниць і елементами
взаємодоповнюваності структур національних економік;
тісними торговими зв'язками між ними і виробничою кооперацією;
мережею підконтрольних підприємств американських ТНК в Канаді та
Мексиці і Канадських ТНК в США;
посиленням позицій ЄС, Японії і нових індустріальних країн на світовому
ринку.
Цілі НАФТА:

На сьогоднішній день цілі НАФТА
включають:
• зняття бар'єрів і стимулювання руху товарів і послуг
між країнами-учасницями угоди;

• створення і підтримка умов для справедливої ​
конкуренції в зоні вільної торгівлі;

• залучення інвестицій в країни-члени угоди;

• забезпечення належної та ефективної захисту та
охорони прав інтелектуальної власності в Зоні;

• створення дієвих механізмів впровадження і
використання Угоди, спільного вирішення суперечок і
управління;

• встановлення бази для майбутньої тристоронньої,
регіональної та міжнародної кооперації в цілях
розширення і поліпшення Угоди.
Структура

Комісія з вільної торгівлі
Секретаріат
 Центральним інститутом НАФТА є Комісія з вільної торгівлі, до якої входять
  представники на рівні міністрів торгівлі від трьох країн-учасниць. Комісія
  спостерігає за здійсненням і подальшою розробкою Угоди і допомагає
  вирішувати суперечки, що виникають при інтерпретації Угоди. Вона також
  спостерігає за роботою більш ніж 30 комітетів і робочих груп НАФТА. Останні
  зборів Комісії проходили у Вашингтоні, США в 1997 році і в Мехіко на початку
  1998 року.
 Міністри погодилися про те, що Комісія в її роботі буде сприяти
  Координуючий секретаріат НАФТА (NCS)
 Відповідно до Угоди, з метою сприяння торгівлі та інвестиціям. забезпечення
  ефективного втілення в життя норм НАФТА і їх адміністрування були
  створені більше 30 робочих груп і комітетів
 В даний час велика частина торгівлі, здійснюваної в Північної Америці,
  відбувається відповідно до чітких і міцно сталих норм НАФТА і Всесвітньої
  організації торгівлі (СОТ)
 Адміністрування положень НАФТА, пов'язаних з
  вирішенням спорів, покладено на канадську,
  американську і мексиканську національні секції
  секретаріату НАФТА.
 Грунтуючись на Канадсько-американському угоді про
  вільну торгівлю (NAFTA), НАФТА включає в себе (в
  Розділі 19) унікальну систему розгляду експертами, що
  представляють дві країни, національних рішень з питань
  антидемпінгу і компенсаційного мита, заміщаючи тим
  самим юридичний розгляд і кожній з трьох країн .
 На національні секції НАФТА покладено відповідальність
  і за вирішення спорів за іншими угодами про вільну
  торгівлю, укладеними цими країнами не в рамках НАФТА
Економічна характеристика НАФТА

 Про масштаби економічного взаємозв'язку США,
  Канади і Мексики на основі взаємної торгівлі і
  руху капіталу можна судити за наступними
  даними. В США реалізовується близько 75-80%
  канадського експорту (20% ВВП Канади). Частка
  США в іноземних прямих інвестиціях в Канаді -
  понад 75% і Канади в США - 9%. У США прямує
  близько 70% мексиканського експорту, а звідти
  поступає 65% мексиканського імпорту. Частка
  США в загальному притоці прямих іноземних
  інвестицій до Мексики перевищує 60%. ВВП
  США в 14,5 раз перевершує ВВП Канади і в 19
  разів - Мексики.
 НАФТА володіє потужним (особливо завдяки
  США) економічним потенціалом, наприклад,
  щорічний обсяг виробництва товарів і послуг
  США, Канади і Мексики дорівнює 5 трильйонам
  доларів, а їх частка в світовій торгівлі складає
  майже 20%.
 Структура північноамериканського
  інтеграційного комплексу має свої особливості
  порівняно з європейською моделлю інтеграції.
 Головна відмінність - асиметричність економічної залежності
  США, Канади і Мексики. Взаємодія господарських структур
  Мексики і Канади далеко поступається за глибиною і
  масштабами канадо-американської та мексикано-
  американської інтегрованості.
 Різниця в розмірах ВВП на душу населення між Мексикою і
  США досягає 6,6 рази, а з Канадою - 4,1 рази. Такий істотний
  розрив у рівнях економічного розвитку країн-членів утрудняє
  створення єдиного господарського комплексу.
 Також варто відзначити, що всередині НАФТА, на відміну від
  ЄС і АТЕС, є тільки один центр економічної сили - США
 Ця моноцентричність полегшує управління (країна-лідер легко
  може нав'язати свої рішення більш слабим партнерам), але
  одночасно створює середовище потенційних конфліктів.
 Однак, Сполучені Штати в результаті
  укладання цієї угоди отримали значні
  вигоди:
 в переважній більшості галузей були
  поступово зведені до мінімуму бар'єри проти
  іноземних виробників з країн-партнерів по
  НАФТА, що дозволяло закупляти у них
  багато товарів дешевше, ніж в самих США;
 перед американськими компаніями
  відкрилися набагато більш широкі
  можливості доступу на ринки країн-сусідів,
  що розширювало ринок збуту.

 У той же час різні екологічні і профспілкові групи в США, як і багато
 членів американського Конгресу, побоюються переміщення
 американської ділової активності до Мексики з її низькими трудовими і
 екологічними стандартами. Крім того, американці бояться посиленого
 з 1990-х потоку іммігрантів з Мексики, який в 2000-і вже досяг 300 тис.
 чоловік в рік. Подібна «латиноамериканізація» США здається багатьом
 американцям загрозою їх цивілізації, заснованої на цінностях
 протестантської європейської культури.
Роль Мексики в НАФТА

•   Для Мексики членство в НАФТА означає
    гарантований доступ на американський
    ринок, поглинаючий близько 80% всього
    мексиканського експорту, збільшення
    притоку іноземних інвестицій.
•   Через регіональне об'єднання з США Мексика
    стала поступово інтегруватися в глобальну
    економіку.
•   Багато іноземних компаній стали переносити
    свою діяльність на територію Мексики з
    метою проникнення на американський і
    канадський ринки.
•   Критики мексиканського членства в НАФТА
    указують на те, що вигодами від нього
    користується майже виключно еліта, але не
    трудящі.
 Привабливість Мексики для іноземних підприємців пов'язана
  багато в чому з низьким рівнем життя (низькою оплатою праці) і
  низькими екологічними стандартами. Тому США не проявляють
  сильної зацікавленості в поліпшенні життєвого рівня мексиканців.
 Участь в НАФТА повернула Мексику до такої програми торгової
  лібералізації і реструктуризації економіки, яка в майбутньому
  робить відхід від неї скрутним, а повернення до економічної
  самостійності - практично неможливим.
Роль
   Канади
   в НАФТА

Канада - це об'єктивно сильніший член НАФТА, ніж
Мексика, але більш слабкий, ніж США. Тому Канада схильна
блокуватися з Мексикою при відстоюванні своїх інтересів,
для надання тиску на Вашингтон.
 Канада активно виступає за розширення зони вільної торгівлі,
    вважаючи першочерговими кандидатами на вступ до блоку перш за все
    Чилі, а також Колумбію і Аргентину. Демонструючи свою самостійність і
    рішучість, канадці заявили, що не стануть чекати американців, і в 1996
    уклали двосторонню угоду з Чилі про вільну торгівлю за зразком
    НАФТА, а також два додаткових - про регулювання трудових відносин і
    про охорону навколишнього середовища
   Канада уклала з багатьма країнами Латинської Америки різні
    двосторонні угоди з окремих питань економічного співробітництва,
    настирливо пропагує ідею про інтеграцію НАФТА з МЕРКОСУР.
   Канада найактивнішим чином включилася в здійснення плану
    створення ФТАА.
   Таким чином, Канада протягом всього одного десятиріччя
    перетворилася з досить пасивного спостерігача в повноправного і
    активного учасника багатобічних процесів і заходів країн регіону.
   Участь у КУФТА і НАФТА дало сильний імпульс канадській економіці:
    тільки за 1989-2000 обсяг канадського експорту більш ніж подвоївся.
Перспективи розвитку НАФТА

посилилення конкурентної борьтьби між трьома
 світовими лідерами – Північною Америкою,
 Західною Європою і Японією
скорочення робочих місць. Насамперед через
 притік дешевої робочої сили з Мексики на
 північноамериканський ринок.
через високу залежність від американського
 ринку виросла вразливість економік Канади і
 Мексики
Недивлячись на критику, переважають
позитивні оцінки перспектив розвитку НАФТА.
Його розглядають як основу для більш широкої
інтеграції країн всієї західної півкулі. Умови
НАФТА представляють можливість вступу в цю
організацію нових держав, не встановлючи при
цьому яких-небудь географічних обмежень.
Дякую за увагу!

Weitere ähnliche Inhalte

Was ist angesagt?

Утворення імперії Олександра Македонського
Утворення імперії Олександра МакедонськогоУтворення імперії Олександра Македонського
Утворення імперії Олександра Македонського
Oxara77
 
День Соборності презентація
День Соборності  презентаціяДень Соборності  презентація
День Соборності презентація
zarichivo
 
Рослинний світ Кіровоградщини
Рослинний світ КіровоградщиниРослинний світ Кіровоградщини
Рослинний світ Кіровоградщини
sertihkuz
 

Was ist angesagt? (20)

практичні роботи з історії 8 клас
практичні роботи з історії 8 класпрактичні роботи з історії 8 клас
практичні роботи з історії 8 клас
 
Презентація Скоропадський
Презентація СкоропадськийПрезентація Скоропадський
Презентація Скоропадський
 
Дисидентський рух в Українській РСР у 1970–80-х роках ХХ ст.
Дисидентський рух в Українській РСР у 1970–80-х роках ХХ ст.Дисидентський рух в Українській РСР у 1970–80-х роках ХХ ст.
Дисидентський рух в Українській РСР у 1970–80-х роках ХХ ст.
 
Видатні вчені – географи україни
Видатні вчені – географи україниВидатні вчені – географи україни
Видатні вчені – географи україни
 
Утворення імперії Олександра Македонського
Утворення імперії Олександра МакедонськогоУтворення імперії Олександра Македонського
Утворення імперії Олександра Македонського
 
2019.8.06.Українські землі у складі Речі Посполитої (друга половина XVI ст.)
2019.8.06.Українські землі у складі Речі Посполитої (друга половина XVI ст.)2019.8.06.Українські землі у складі Речі Посполитої (друга половина XVI ст.)
2019.8.06.Українські землі у складі Речі Посполитої (друга половина XVI ст.)
 
презентація з всесвітньої історії
презентація з всесвітньої історіїпрезентація з всесвітньої історії
презентація з всесвітньої історії
 
Збірка диктантів з української мови для учнів 5 – 10 класів
Збірка диктантів з української мови для учнів 5 – 10 класів Збірка диктантів з української мови для учнів 5 – 10 класів
Збірка диктантів з української мови для учнів 5 – 10 класів
 
Будова кісткової, хрящової та м'язової тканин
Будова кісткової, хрящової та м'язової тканинБудова кісткової, хрящової та м'язової тканин
Будова кісткової, хрящової та м'язової тканин
 
Презентація до Дня Соборності 12 ХТ.pptx
Презентація до Дня Соборності 12 ХТ.pptxПрезентація до Дня Соборності 12 ХТ.pptx
Презентація до Дня Соборності 12 ХТ.pptx
 
Архітектура 20 ст
Архітектура 20 стАрхітектура 20 ст
Архітектура 20 ст
 
плюси і мінуси правління микити хрущова
плюси і мінуси правління микити хрущоваплюси і мінуси правління микити хрущова
плюси і мінуси правління микити хрущова
 
інтегровані уроки презентація
інтегровані уроки презентаціяінтегровані уроки презентація
інтегровані уроки презентація
 
День Соборності презентація
День Соборності  презентаціяДень Соборності  презентація
День Соборності презентація
 
Рослинний світ Кіровоградщини
Рослинний світ КіровоградщиниРослинний світ Кіровоградщини
Рослинний світ Кіровоградщини
 
кома перед як
кома перед яккома перед як
кома перед як
 
Перша збірка книги-листів
Перша збірка книги-листівПерша збірка книги-листів
Перша збірка книги-листів
 
Презентація "Конфлікт"
Презентація "Конфлікт"Презентація "Конфлікт"
Презентація "Конфлікт"
 
План виховної роботи 2023-2024 н. р..docx
План виховної роботи 2023-2024 н. р..docxПлан виховної роботи 2023-2024 н. р..docx
План виховної роботи 2023-2024 н. р..docx
 
Презентація Леся Українка.ppt
Презентація Леся Українка.pptПрезентація Леся Українка.ppt
Презентація Леся Українка.ppt
 

Ähnlich wie Nafta

латиноамериканська асоціація вільної торгівлі
латиноамериканська асоціація вільної торгівлілатиноамериканська асоціація вільної торгівлі
латиноамериканська асоціація вільної торгівлі
tim belorus
 
Експорт МСП: від А до Я. Випуск №6
Експорт МСП: від А до Я. Випуск №6Експорт МСП: від А до Я. Випуск №6

Ähnlich wie Nafta (10)

латиноамериканська асоціація вільної торгівлі
латиноамериканська асоціація вільної торгівлілатиноамериканська асоціація вільної торгівлі
латиноамериканська асоціація вільної торгівлі
 
презентация 1
презентация 1презентация 1
презентация 1
 
Institutions and development
Institutions and developmentInstitutions and development
Institutions and development
 
Угода про зону вільної торгівлі між Україною та Канадою
Угода про зону вільної торгівлі між Україною та КанадоюУгода про зону вільної торгівлі між Україною та Канадою
Угода про зону вільної торгівлі між Україною та Канадою
 
Lr4 4.1 andreeva
Lr4 4.1 andreevaLr4 4.1 andreeva
Lr4 4.1 andreeva
 
Експорт МСП: від А до Я. Випуск №6
Експорт МСП: від А до Я. Випуск №6Експорт МСП: від А до Я. Випуск №6
Експорт МСП: від А до Я. Випуск №6
 
Factory_uspihy_i_provaly_krain_24042023.pdf
Factory_uspihy_i_provaly_krain_24042023.pdfFactory_uspihy_i_provaly_krain_24042023.pdf
Factory_uspihy_i_provaly_krain_24042023.pdf
 
Lp 4 gyseva
Lp 4 gysevaLp 4 gyseva
Lp 4 gyseva
 
Lp 4 portnova 1
Lp 4 portnova 1Lp 4 portnova 1
Lp 4 portnova 1
 
Економічне співробітництво МЕРКОСУР
Економічне співробітництво МЕРКОСУРЕкономічне співробітництво МЕРКОСУР
Економічне співробітництво МЕРКОСУР
 

Nafta

  • 1. ПІВНІЧНО-АМЕРИКАНСЬКА зона ВІЛЬНОЇ торгівлі (НАФТА) Виконала: Студентка 581 гр. Ємельянова Юлія
  • 2. ПЛАН 1. Створення 2. Цілі НАФТА 3. Структура НАФТА 4. Економічна характеристика НАФТА 5. Роль Мексики в НАФТА 6. Роль Канади в НАФТА 7. Перспективи розвитку НАФТА
  • 3. Створення  Першим кроком став «план Еббота», прийнятий у 1947 році, метою якого було стимулювання інвестицій США у провідні галузі канадської економіки.  У 1959 році США і Канада уклали угоду про спільне військове виробництво  Наступним кроком стало укладення в 1965 році угоди про лібералізацію торгівлі продукцією автомобілебудування  У вересні 1988 року між США і Канадою було підписано американо-канадська угода про вільну торгівлю (CUSFTA)  Угода про створення Північноамериканської асоціації вільної торгівлі (НАФТА) набрала чинності 1 січня 1994 р., зберігши і підтвердивши Угоду про вільну торгівлю між США і Канадою (CUSFTA) 1988 р.
  • 4. ПІДПИСАННЯ УГОДИ ПРО УТВОРЕННЯ НАФТА Президенти: •Карлос Салінас де Гортарі •(Мексика) •Джордж Буш (США) •Брайан Малруні (Канада)
  • 5. В даний час НАФТА є найбільшою в світі регіональною зоною вільної торгівлі, з населенням в 406 млн. чоловік і сукупним валовим продуктом у розмірі 10,3 трильйона доларів. Створення зони вільно торгівлі в північноамериканському регіоні було обумовлено низкою факторів: географічною близькістю країн-учасниць і елементами взаємодоповнюваності структур національних економік; тісними торговими зв'язками між ними і виробничою кооперацією; мережею підконтрольних підприємств американських ТНК в Канаді та Мексиці і Канадських ТНК в США; посиленням позицій ЄС, Японії і нових індустріальних країн на світовому ринку.
  • 6.
  • 7. Цілі НАФТА: На сьогоднішній день цілі НАФТА включають: • зняття бар'єрів і стимулювання руху товарів і послуг між країнами-учасницями угоди; • створення і підтримка умов для справедливої ​ конкуренції в зоні вільної торгівлі; • залучення інвестицій в країни-члени угоди; • забезпечення належної та ефективної захисту та охорони прав інтелектуальної власності в Зоні; • створення дієвих механізмів впровадження і використання Угоди, спільного вирішення суперечок і управління; • встановлення бази для майбутньої тристоронньої, регіональної та міжнародної кооперації в цілях розширення і поліпшення Угоди.
  • 8. Структура Комісія з вільної торгівлі Секретаріат
  • 9.  Центральним інститутом НАФТА є Комісія з вільної торгівлі, до якої входять представники на рівні міністрів торгівлі від трьох країн-учасниць. Комісія спостерігає за здійсненням і подальшою розробкою Угоди і допомагає вирішувати суперечки, що виникають при інтерпретації Угоди. Вона також спостерігає за роботою більш ніж 30 комітетів і робочих груп НАФТА. Останні зборів Комісії проходили у Вашингтоні, США в 1997 році і в Мехіко на початку 1998 року.  Міністри погодилися про те, що Комісія в її роботі буде сприяти Координуючий секретаріат НАФТА (NCS)  Відповідно до Угоди, з метою сприяння торгівлі та інвестиціям. забезпечення ефективного втілення в життя норм НАФТА і їх адміністрування були створені більше 30 робочих груп і комітетів  В даний час велика частина торгівлі, здійснюваної в Північної Америці, відбувається відповідно до чітких і міцно сталих норм НАФТА і Всесвітньої організації торгівлі (СОТ)
  • 10.  Адміністрування положень НАФТА, пов'язаних з вирішенням спорів, покладено на канадську, американську і мексиканську національні секції секретаріату НАФТА.  Грунтуючись на Канадсько-американському угоді про вільну торгівлю (NAFTA), НАФТА включає в себе (в Розділі 19) унікальну систему розгляду експертами, що представляють дві країни, національних рішень з питань антидемпінгу і компенсаційного мита, заміщаючи тим самим юридичний розгляд і кожній з трьох країн .  На національні секції НАФТА покладено відповідальність і за вирішення спорів за іншими угодами про вільну торгівлю, укладеними цими країнами не в рамках НАФТА
  • 11. Економічна характеристика НАФТА  Про масштаби економічного взаємозв'язку США, Канади і Мексики на основі взаємної торгівлі і руху капіталу можна судити за наступними даними. В США реалізовується близько 75-80% канадського експорту (20% ВВП Канади). Частка США в іноземних прямих інвестиціях в Канаді - понад 75% і Канади в США - 9%. У США прямує близько 70% мексиканського експорту, а звідти поступає 65% мексиканського імпорту. Частка США в загальному притоці прямих іноземних інвестицій до Мексики перевищує 60%. ВВП США в 14,5 раз перевершує ВВП Канади і в 19 разів - Мексики.  НАФТА володіє потужним (особливо завдяки США) економічним потенціалом, наприклад, щорічний обсяг виробництва товарів і послуг США, Канади і Мексики дорівнює 5 трильйонам доларів, а їх частка в світовій торгівлі складає майже 20%.  Структура північноамериканського інтеграційного комплексу має свої особливості порівняно з європейською моделлю інтеграції.
  • 12.  Головна відмінність - асиметричність економічної залежності США, Канади і Мексики. Взаємодія господарських структур Мексики і Канади далеко поступається за глибиною і масштабами канадо-американської та мексикано- американської інтегрованості.  Різниця в розмірах ВВП на душу населення між Мексикою і США досягає 6,6 рази, а з Канадою - 4,1 рази. Такий істотний розрив у рівнях економічного розвитку країн-членів утрудняє створення єдиного господарського комплексу.  Також варто відзначити, що всередині НАФТА, на відміну від ЄС і АТЕС, є тільки один центр економічної сили - США  Ця моноцентричність полегшує управління (країна-лідер легко може нав'язати свої рішення більш слабим партнерам), але одночасно створює середовище потенційних конфліктів.
  • 13.  Однак, Сполучені Штати в результаті укладання цієї угоди отримали значні вигоди:  в переважній більшості галузей були поступово зведені до мінімуму бар'єри проти іноземних виробників з країн-партнерів по НАФТА, що дозволяло закупляти у них багато товарів дешевше, ніж в самих США;  перед американськими компаніями відкрилися набагато більш широкі можливості доступу на ринки країн-сусідів, що розширювало ринок збуту. У той же час різні екологічні і профспілкові групи в США, як і багато членів американського Конгресу, побоюються переміщення американської ділової активності до Мексики з її низькими трудовими і екологічними стандартами. Крім того, американці бояться посиленого з 1990-х потоку іммігрантів з Мексики, який в 2000-і вже досяг 300 тис. чоловік в рік. Подібна «латиноамериканізація» США здається багатьом американцям загрозою їх цивілізації, заснованої на цінностях протестантської європейської культури.
  • 14. Роль Мексики в НАФТА • Для Мексики членство в НАФТА означає гарантований доступ на американський ринок, поглинаючий близько 80% всього мексиканського експорту, збільшення притоку іноземних інвестицій. • Через регіональне об'єднання з США Мексика стала поступово інтегруватися в глобальну економіку. • Багато іноземних компаній стали переносити свою діяльність на територію Мексики з метою проникнення на американський і канадський ринки. • Критики мексиканського членства в НАФТА указують на те, що вигодами від нього користується майже виключно еліта, але не трудящі.
  • 15.  Привабливість Мексики для іноземних підприємців пов'язана багато в чому з низьким рівнем життя (низькою оплатою праці) і низькими екологічними стандартами. Тому США не проявляють сильної зацікавленості в поліпшенні життєвого рівня мексиканців.  Участь в НАФТА повернула Мексику до такої програми торгової лібералізації і реструктуризації економіки, яка в майбутньому робить відхід від неї скрутним, а повернення до економічної самостійності - практично неможливим.
  • 16. Роль Канади в НАФТА Канада - це об'єктивно сильніший член НАФТА, ніж Мексика, але більш слабкий, ніж США. Тому Канада схильна блокуватися з Мексикою при відстоюванні своїх інтересів, для надання тиску на Вашингтон.
  • 17.  Канада активно виступає за розширення зони вільної торгівлі, вважаючи першочерговими кандидатами на вступ до блоку перш за все Чилі, а також Колумбію і Аргентину. Демонструючи свою самостійність і рішучість, канадці заявили, що не стануть чекати американців, і в 1996 уклали двосторонню угоду з Чилі про вільну торгівлю за зразком НАФТА, а також два додаткових - про регулювання трудових відносин і про охорону навколишнього середовища  Канада уклала з багатьма країнами Латинської Америки різні двосторонні угоди з окремих питань економічного співробітництва, настирливо пропагує ідею про інтеграцію НАФТА з МЕРКОСУР.  Канада найактивнішим чином включилася в здійснення плану створення ФТАА.  Таким чином, Канада протягом всього одного десятиріччя перетворилася з досить пасивного спостерігача в повноправного і активного учасника багатобічних процесів і заходів країн регіону.  Участь у КУФТА і НАФТА дало сильний імпульс канадській економіці: тільки за 1989-2000 обсяг канадського експорту більш ніж подвоївся.
  • 18. Перспективи розвитку НАФТА посилилення конкурентної борьтьби між трьома світовими лідерами – Північною Америкою, Західною Європою і Японією скорочення робочих місць. Насамперед через притік дешевої робочої сили з Мексики на північноамериканський ринок. через високу залежність від американського ринку виросла вразливість економік Канади і Мексики
  • 19. Недивлячись на критику, переважають позитивні оцінки перспектив розвитку НАФТА. Його розглядають як основу для більш широкої інтеграції країн всієї західної півкулі. Умови НАФТА представляють можливість вступу в цю організацію нових держав, не встановлючи при цьому яких-небудь географічних обмежень.