1. Дніпропетровська обласна рада
Міжнародний центр перспективних досліджень
Дніпропетровська обласна асоціація
органів місцевого самоврядування
Благодійна організація «Дніпровська асоціація розвитку реґіонів»
Творче об’єднання ЗМІ України «Славута»
За підтримки Міжнародного фонду «Відродження»
Створення
Громадської платформи
впровадження земельної реформи
у Д ніпропетровській області
Методичний посібник
2012

2. Методичний посібник підготовлено аналітиками Міжнародного центру перспектив-
них досліджень спільно з представниками громадськості Дніпропетровської області
в рамках проекту «Створення Громадської платформи впровадження земельної ре-
форми у Дніпропетровській області для моніторингу виконання завдань реформи та
захисту прав власників, користувачів та орендарів земельних ділянок», що реалізу-
вався за фінансової підтримки Міжнародного фонду «Відродження».
Партнери проекту: Дніпропетровська обласна рада, Дніпропетровська обласна асо-
ціація органів місцевого самоврядування, Благодійна організація «Дніпровська асо-
ціація розвитку реґіонів», Творче об’єднання ЗМІ України «Славута».
Інформація, що міститься у методичному посібнику, призначена для загального ко-
ристування. Відтворення, копіювання і розповсюдження методичного посібника
«Створення Громадської платформи впровадження земельної реформи у Дніпропе-
тровській області» та/або його частин у будь-якій формі дозволяються з обов’язко-
вим посиланням на нього.
Автор: Ірина Патроник.
Над текстом працювали: Андрій Деркач, Максим Лисюк, Віра Нанівська, Ірина Патро-
ник, Анастасія Форос.
Літературне редагування: Надія Цісик
Дизайн і верстка: ТОВ Видавництво «Оптима»
МЦПД висловлює особливу подяку представникам громадськості Дніпропетровсь-
кої області та представникам Дніпропетровської обласної ради і Міжнародного фон-
ду «Відродження» за надані коментарі та поради.

3. Зміст
Що таке Громадська платформа? 5
Мета Громадської платформи 5
Що дасть членство в Громадській платформі дніпропетровцям? 5
Що означає Громадська платформа для влади? 6
Принципи функціонування Громадської платформи 6
Функції Громадської платформи 7
Організаційна структура Громадської платформи 8
Центральний осередок Громадської платформи 8
Районні осередки Громадської платформи 9
Правова форма Громадської платформи 10
Членство в Громадській платформі 12
Противники і прихильники ринку земель 12
Хто може бути членом Громадської платформи? 13
Як стати членом Громадської платформи? 13
Етапи створення Громадської платформи 14
Процедури взаємодії Громадської платформи
з органами місцевого самоврядування 15
Моніторинг впровадження земельної реформи 16
Інструменти громадського моніторингу 17
Візуальне спостереження 17
Аналіз повідомлень громадян і ЗМІ 17
Опитування 18
Інформаційні запити 18
Громадські слухання 18
Громадська експертиза 19
Інформування про діяльність Громадської платформи 21
Безпосередній контакт 21
Засоби масової інформації 21
Інтернет 21
Соціальні мережі 22
Додаток 1. Заява на вступ до Громадської платформи 23
Додаток 2. Анкета кандидата на вступ до Громадської платформи 24
Додаток 3. Положення про членство у Громадській платформі
впровадження земельної реформиу Дніпропетровській області 25
Додаток 4. Меморандум між Дніпропетровською обласною радою
та ініціативною групою зі створення «Громадської платформи
впровадження земельної реформи у Дніпропетровській області» 29

4. «Під час підготовки до продажу земельних ділянок
державної чи комунальної власності або права оренди на них
органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування
відповідно до своїх повноважень […] забезпечують
врахування інтересів територіальних громад
у ході розробки та здійснення заходів
щодо розвитку ринку земель».
Стаття 5.1. Проекту закону «Про ринок земель»
Проект закону «Про ринок земель» зареєстровано 19.07.2011 за № 9001-1, прийня-
то у першому читанні 09.12.2011, http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb_n/webproc4_
1?pf3511=40958.
Створення Громадської платформи впровадження реформи

5. Що таке Громадська платформа?
Формування ринку земель сільськогосподарського призначення є
неминучим в Україні. 9 грудня 2011 року Закон «Про ринок земель»
пройшов перше читання. З початків реформування ринку землі 1991
року все населення України поділилося на прихильників і противників
земельної реформи. Прихильники хочуть легалізувати свої земельні
володіння, продавати або купувати земельні ділянки, здавати їх в орен-
ду за ринковою ціною. Противники побоюються, що землю у них за-
беруть за безцінь, вони втратять можливість користуватися землями
Громадського фонду, а українську землю буде розпродано іноземцям.
Ініціатива створення Громадської платформи впровадження реформи Мінімізувати ризики
виникла спільно у керівництва Дніпропетровської обласної ради та
аналітиків Міжнародного центру перспективних досліджень, щоб за- порушення прав
хистити права власників, орендарів і користувачів земельних ділянок, землевласників,
а також осіб, які не є власниками землі, під час впровадження земель-
ної реформи в області.
землекористувачів
та орендарів
Мета Громадської платформи
Забезпечити максимально відкритий і прозорий процес реформуван- Забезпечити
ня ринку землі в Дніпропетровській області та мінімізувати ризики по-
рушення прав під час впровадження земельної реформи через нала- прозорий процес
годження тісної взаємодії Громадськості та керівництва області в реформування
перебігу реформи – мета створення платформи.
ринку землі
Разом із правозахисниками, журналістами та Громадськими акти-
вістами представники зацікавлених сторін здійснюватимуть моні-
торинг діяльності органів влади та їх посадових осіб, спрямованої на
впровадження земельної реформи в Дніпропетровській області. Для
цього організаційна структура Громадської платформи складатиметь-
ся з центрального та 22 районних осередків. Результати моніторингу
щомісяця публічно надаватимуться керівництву області, представни-
кам ЗМІ та громадськості.
Що дасть членство в Громадській платформі
дніпропетровцям?
Громадська платформа забезпечить максимально прозорий і відкри-
тий процес впровадження земельної реформи, видачі кадастрових
номерів, визначення земельних ділянок та інших проблемних питань
реформи. Кожен учасник платформи:
 отримає комунікаційну платформу та підтримку інших для вислов-
лення своїх думок і рекомендацій владі щодо впровадження рефор-
ми;
 буде в центрі подій, пов’язаних із реформуванням ринку землі та
зможе особисто стежити за діями представників влади, спрямова-
ними на впровадження реформи;
 отримає гарантію, що, в разі виникнення порушень, захистить
власні права за допомогою обов’язкових механізмів взаємодії Гро-
Там само.
Методичний посібник

6. мадської платформи та керівництва Дніпропетровської області (що-
місячні громадські слухання та обов’язкові рішення влади щодо об-
говорених питань під час слухань).
Що означає Громадська платформа для влади?
За допомогою Громадської платформи керівництво області:
 забезпечить максимально відкритий процес реформування ринку
землі в Дніпропетровській області;
 отримає джерело об’єктивної інформації – зворотний зв’язок про
дії службовців місцевого самоврядування всіх рівнів, які відповіда-
ють за впровадження реформи;
 зможе захищати права своїх виборців у разі виникнення будь-яких
порушень.
Принципи функціонування Громадської платформи:
 Відкритість.
 Рівність.
 Неупередженість.
 Достовірність.
 Демократичність.
 Об'єктивність.
 Публічність дій.
 Громадська активність учасників.
Концепцію Громадської платформи розроблено в рамках проекту
«Створення Громадської платформи впровадження земельної рефор-
ми у Дніпропетровській області для моніторингу виконання завдань
реформи та захисту прав власників, користувачів та орендарів земель-
них ділянок», що реалізувався Міжнародним центром перспективних
досліджень, Дніпровською асоціацією розвитку реґіонів, Дніпропет­
ровською обласною асоціацією розвитку місцевого самоврядування
за фінансової підтримки Міжнародного фонду «Відродження».
Концепцію громадської платформи спільно розробляли представники
всіх зацікавлених сторін Дніпропетровської області щодо земельної
реформи та аналітики МЦПД під час трьох мозкових штурмів у Дні-
пропетровську та в особистих консультаціях.
У рамках проекту розроблено методичний посібник «Створення Гро-
мадської платформи впровадження земельної реформи у Дніпропет­
ровській області».
Створення Громадської платформи впровадження реформи

7. Функції Громадської платформи
Щоб забезпечити відкритий і прозорий процес реформування рин-
ку землі функції Громадської платформи концентруються до двох
основних:
 По-перше, це моніторинг виконання відповідальними органами та
їх службовцями завдань земельної реформи в області. Його здійс-
нюють представники зацікавлених сторін під керівництвом Комісії
Громадського контролю в усіх районах області.
 По-друге, це захист і запобігання порушенням прав власників, ко-
ристувачів, орендарів землі та осіб без землі під час впровадження
реформи. Виконання цієї функції забезпечується через членство у
платформі правозахисників та юристів.
Виконання цих функцій зробить Громадську платформу для керів- Для керівництва
ництва області інструментом моніторингу виконання прану рефор-
ми та джерелом зворотного зв’язку від виборців, а для громадян – області – джерело
способом захистити права власників, користувачів, орендарів зворотного зв’язку
земельних ділянок, які можуть бути порушені під час впровадження
ринку земель.
від виборців
Мережева структура Громадської платформи, залучення представ-
ників усіх груп інтересів до моніторингу роботи органів, відповідаль-
них за земельну реформу, забезпечить постійну комунікацію між
суспільством і владою та дасть змогу консолідувати зусилля зацікав-
лених сторін і мінімізувати ризики, особливо гострі для найвразливі-
ших груп населення, зокрема селян, представників малого земельного
бізнесу, землевласників, орендарів і користувачів земельних ділянок,
через зняття мораторію на продаж земель сільськогосподарського
призначення.
Методичний посібник

8. Організаційна структура
Громадської платформи
Для забезпечення виконання завдань, які стоять перед Громадською
платформою, для неї було обрано мережеву структуру, яка складаєть-
ся з центрального та 22 осередків, що формуються у кожному райо-
ні Дніпропетровської області. Їхню роботу координує та представляє
центральний осередок, локалізований у Дніпропетровську.
Рисунок 1.Організаційна структура Громадської платформи
Формування Громадської платформи починається зі створення ініціа­
тивної групи, до якої входять представники всіх зацікавлених сто-
рін – і природних прихильників реформи, і природних опонентів.
Ініціативна група є основою для формування центрального осередку
Громадської платформи, який координує роботу 22 районних і надає
результати моніторингу керівництву області.
Очолює Громадську платформу Голова. Його обирають члени плат-
форми голосуванням.
Центральний осередок Громадської платформи
Центральний осередок Громадської платформи має два органи: органі-
заційно-координаційний – Секретаріат і моніторинговий – Комісію
Громадського контролю. Членів Секретаріату і Комісії Громадського
контролю обирають методом голосування.
Секретаріат – це Секретаріат Громадської платформи – орган, що формується із чле-
нів платформи і відповідає за організацію та координацію роботи всіх
організаційно- членів.
координаційний Секретаріат забезпечує:
відділ Громадської  створення і функціонування Комісії Громадського контролю та 22
платформи районних осередків Громадської платформи;
 взаємодію між структурними підрозділами платформи: передачу
інформації через систему інтернет-розсилок, розповсюдження ро-
Створення Громадської платформи впровадження реформи

9. бочих матеріалів між учасниками Громадської платформи та інші
внутрішні комунікації;
 взаємодію членів платформи з представниками органів місцевого
самоврядування, відповідальними за впровадження земельної ре-
форми;
 публічне надання керівництву області результатів моніторингу;
 розповсюдження інформації про діяльність платформи серед Гро-
мадськості та журналістів;
 організацію З’їзду районних осередків платформи кожні три міся-
ці;
 надання юридичних консультацій з питань земельних відносин за-
галом і в Дніпропетровській області зокрема;
 надання консультацій щодо вступу в Громадську платформу нових
членів;
 адмініструє роботу інтернет-сайту та соціальних мереж Громадсь-
кої платформи.
Для забезпечення цих функцій Сектертаріат складається із секретаря,
прес-секретаря та юриста. За потреби секретаріат може делегувати
певні повноваження іншим членам Громадської платформи.
Комісія Громадського контролю – це орган Громадської платформи, Комісія Громадського
що займається моніторингом дотримання прав власників, орендарів,
користувачів земельних ділянок та осіб без землі, а також запобіган- контролю – це
ням порушенням і захистом прав громадян під час виконання завдань моніторинговий
реформ у Дніпропетровській області.
орган платформи
Комісія Громадського контролю забезпечує:
 моніторинг виконання завдань земельної реформи у Дніпропе-
тровській області;
 забезпечення інструментами моніторингу всіх членів Громадської
платформи;
 збір, опрацювання та аналіз матеріалів моніторингу районів;
 підготовку всіх матеріалів для щомісячного надання результатів мо-
ніторингу керівництву області;
 надання консультацій щодо моніторингу та можливості запобігання
порушенням прав через участь у Громадській платформі;
 коментує результати моніторингу та діяльність Громадської плат-
форми у ЗМІ.
У Комісії Громадського контролю працюють Голова Комісії, секретар,
юристи-аналітики, представники всіх зацікавлених сторін. Кожен
районний осередок має свого представника Комісії, який забезпечує
моніторинг на місцях.
Районні осередки Громадської платформи
До складу кожного районного осередку входять представники заці-
кавлених сторін із цього району, юрист або правозахисник, предста-
вик комісії Громадського контролю та секретар.
Методичний посібник

10. 22 райони Дніпропетровської області – 22 осередки Громадської платформи
Апостолівський Петриківський
Васильківський Петропавлівський
Верхньодніпровський Покровський
Дніпропетровський П'ятихатський
Криворізький Синельниківський
Криничанський Солонянський
Магдалинівський Софіївський
Межівський Томаківський
Нікопольський Царичанський
Новомосковський Широківський
Павлоградський Юр'ївський
Основні функції районного осередку:
 моніторинг порушень під час виконання завдань реформи;
 надання консультацій щодо захисту прав під час впровадження зе-
мельної реформи громадянам;
 щомісячне надання результатів моніторингу керівництву районної
ради;
 щомісячна передача результатів моніторингу до Комісії Громадсь-
кого контролю.
Кожні три місяці відбувається З’їзд районних осередків, під час якого
проводиться мозковий штурм для обговорення результатів моніторин-
гу, прийняття чи виключення членів і визначення подальших кроків
для Громадської платформи. З’їзд і мозковий штурм організовує Се-
кретаріат Платформи.
Правова форма Громадської платформи
Першим завданням Голови платформи та Секретаріату є вибір опти-
мальної правової форми для Громадської платформи, що забезпечить
її ефективну роботу.
10 Створення Громадської платформи впровадження реформи

11. Оскільки засновниками Громадської платформи є представники за-
цікавлених сторін – фізичні особи, можливою правовою формою є
громадська організація.
Серед інших можливих правових форм – асоціація, консорціум, спіл-
ка об’єднань громадян, профспілка.
Відповідно до обраної організаційно-правової форми секретаріат на-
бирає необхідних додаткових працівників або делегує деякі повнова-
ження компетентним членам платформи.
Методичний посібник 11

12. Членство в Громадській платформі
Для ефективного функціонування Громадської платформи і забезпе-
чення об’єктивного моніторингу до неї повинні увійти і прихильни-
ки ринку землі, що виступають за скасування мораторію на продаж
земель сільськогосподарського призначення, і його противники, що
виступають проти прийняття Закону «Про ринок земель», а також
правозахисники та юристи, журналісти, представники громадянсько-
го суспільства.
Членство в Громадській платформі є добровільним.
Усі члени Громадської платформи мають рівні права. Крім членства у
Громадській платформі вони можуть бути членами інших громадських
об’єднань.
Противники і прихильники ринку земель
Противники ринку земель
 Власники земельних ділянок, які не мають можливості обробляти
свою землю і хочуть її продати (за оцінками експертів, це близько
чверті власників землі), – через брак інформації ці громадяни пе-
реважно побоюються, що у них землю просто заберуть за безцінь.
 Власники земельних ділянок, які самі обробляють свою землю і
не хочуть її продавати (фермери і члени особистих селянських го-
сподарств), – через брак інформації ці громадяни переважно по-
боюються, що у них землю заберуть, тому виступають проти ринку
землі.
 Фермери і сільськогосподарські підприємства, які використову-
ють (орендують) землі, побоюються, що через запровадження рин-
ку вони будуть позбавлені можливості подальшого використання
землі.
 Громадяни, які не мають землі, але побоюються, що земельна ре-
форма позбавить їх можливості користуватися землями Громадсь-
кого фонду, виходи до лісів і водних ресурсів (річки, озера, моря)
вони втратять, бо ті перетворяться на приватні території.
Прихильники ринку земель
 Сучасні холдингові виробничо-збутові аграрні структури – хо-
чуть легалізувати свої земельні масиви, вже сформовані в умовах
переважно тіньового ринку.
 Представники малого та середнього бізнесу – власники фермерсь-
ких господарств, які утвердилися в аграрному виробництві та хо-
чуть його розширити на засадах нарощування земельних масивів
власних господарств.
Витяг з Публічного документа про земельну реформу в Дніпропетровській області,
підготовленого в рамках проекту МЦПД «Створення Громадської платформи
впровадження земельної реформи у Дніпропетровській області для моніторингу
виконання завдань реформи та захисту прав власників, користувачів та орендарів
земельних ділянок», www.icps.com.ua, oblrada.dp.ua.
12 Створення Громадської платформи впровадження реформи

13.  Представники банківського капіталу, зокрема іноземного, які ро-
блять ставку на застосування іпотеки в аграрному секторі України.
 Закордонні та вітчизняні інвестори, які вбачають в Україні предмет
для запровадження великих інвестиційних програм.
 Власники земельних ділянок, які не мають змоги обробляти свою
землю, прагнуть її продати та вірять, що цивілізований ринок землі
дасть їм змогу отримати за неї гідну плату.
Хто може бути членом Громадської платформи?
Членами Громадської платформи можуть стати особи, які поділяють
мету та завдання Громадської платформи, прагнуть брати участь у її
діяльності.
Членство у Громадській платформі може бути індивідуальне або
колективне.
Індивідуальними членами Громадської платформи можуть бути фізич-
ні особи, які досягли 14 років.
Колективними членами можуть бути об’єднання громадян, зареєстро- Прихильниками
вані (легалізовані) згідно з чинним законодавством України, колекти-
ви підприємств, установ, організацій, господарських товариств, які і противниками
мають на меті брати безпосередню участь у моніторингу впроваджен- реформи можуть
ня земельної реформи у Дніпропетровській області та захисті прав, які
можуть бути порушені під час виконання завдань реформи.
бути індивідуальні
Колективні члени Громадської платформи беруть участь у її діяльності
або колективні члени
через своїх повноважних представників.
Як стати членом Громадської платформи?
Усі учасники ініціативної групи під час третього мозкового штурму
підпишуть Меморандум про створення Громадської платформи і ста-
нуть її членами.
Усі охочі стати членами Громадської платформи, які не були в ініці-
ативній групі, мають право висунути свою кандидатуру, заповнивши
заяву та анкету (Додатки 1, 2).
Розгляд заяв про членство у платформі відбувається кожні три місяці
під час З'їзду районних осередків методом голосування.
Докладніше усі питання, пов’язані з членством, описано в Положен-
ні про членство у громадській платформі впровадження земельної ре-
форми у Дніпропетровській області (Додаток 3).
Методичний посібник 13

14. Етапи створення Громадської платформи
Формування Громадської платформи у Дніпропетровській області від-
бувається у п’ять етапів.
На першому етапі (грудень 2011) відбувалися обговорення земельної
реформи на Дніпропетровщині та концепції створення і функціону-
вання Громадської платформи. Обговорення проходили у форматі
мозкових штурмів за участі представників усіх груп інтересів, пред-
ставників влади області, журналістів і правозахисників.
Рисунок 2. Етапи формування Громадської платформи
За результатами обговорень на другому етапі (січень–лютий 2012)
було розроблено методологічну базу для функціонування Громадської
платформи, зокрема документи щодо структури платформи, Поло-
ження щодо членства у Громадській платформі, взаємодії структурних
підрозділів, взаємодії платформи з органами влади та керівництвом
області, інструментів Громадського моніторингу виконання завдань
реформи. Всі думки і пропозиції, висловлені під час обговорень на
першому етапі, враховано і внесено у проміжні та остаточні варіанти
документів.
Ініціативна На третьому етапі (березень 2012) відбулося узгодження ключових по-
ложень функціонування Громадської платформи між представниками
група підпише противників і прихильників реформи та правозахисниками. Найак-
Меморандум тивніші учасники обговорень, які представляють різні зацікавлені сто-
рони, увійшли до ініціативної групи, що підписала Меморандум про
про створення створення Громадської платформи (Додаток 4). Остаточні варіанти
Громадської всіх документів і Громадська платформа представлені ініціативною
платформи групою в Дніпропетровську і Києві.
Під час четвертого етапу (з квітня 2012) відбувається формування Сек­
ретаріату та Комісії Громадського контролю. Після їх створення почи-
нається п’ятий етап – презентації Громадської платформи в районах і
формування 22 районних осередків платформи.
14 Створення Громадської платформи впровадження реформи

15. Процедури взаємодії Громадської
платформи з органами місцевого
самоврядування
Взаємодія Громадської платформи та органів влади відбувається на ре-
гулярній основі та на всіх рівнях функціонування платформи.
Рисунок 3. Взаємодія з органами влади
Кожного місяця осередки надають районним органам самоврядування
на Дніпропетровщині результати моніторингу впровадження земель-
ної реформи та випадків порушень прав дніпропетровців керівництву
свого району.
Надання результатів моніторингу керівництву області відбуваються
публічно у форматі громадських слухань і прес-конференцій за участі
представників районних осередків, представників органів, відповідаль-
них за впровадження земельної реформи, журналістів і громадськості
Дніпропетровщини. Презентації організовує Секретаріат Громадської
платформи, який узгоджує з керівництвом області зручний час, місце
та учасників презентації. Комісія громадського контролю готує та пре-
зентує матеріали моніторингу: збирає, обробляє, аналізує результати,
отримані з усіх районів області.
Методичний посібник 15

16. Моніторинг впровадження земельної
реформи
Моніторинг впровадження земельної реформи – це постійне спосте-
реження за процесом виконання завдань реформи органами влади
Дніпропетровської області, відповідальними за впровадження рефор-
ми, для запобігання порушень прав чи захисту власників, користува-
чів, орендарів землі, чиї права було порушено в перебігу реформи.
Громадська Об’єкти громадського моніторингу на Дніпропетровщині – це:
платформа  діяльність органів влади та їх посадових осіб, спрямована на впро-
вадження земельної реформи в Дніпропетровській області;
веде постійне
 діяльність організацій, установ чи підприємств, що фінансуються
спостереження за такими органами або здійснюють власну діяльність з їхнього дозво-
реформою в області лу, спрямовану на виконання завдань реформи.
Для забезпечення виконання завдань реформи, громадського контро-
лю за роботою органів влади та вирішення проблем, що виникають під
час її впровадження, члени Громадської платформи здійснюватимуть
комплексний моніторинг, який передбачає використання набору ін-
струментів моніторингу.
Моніторинг забезпечить зворотний зв’язок від громадськості – заці-
кавлених сторін і правозахисників – до органів державної влади.
16 Створення Громадської платформи впровадження реформи

17. Інструменти громадського моніторингу
До інструментів громадського моніторингу, які можуть використову-
вати члени Громадської платформи, належать:
 візуальне спостереження;
 аналіз повідомлень громадян;
 опитування;
 інформаційні запити;
 громадські слухання;
 громадські експертизи.
Візуальне спостереження
Здійснюють члени громадської платформи за діями працівників ор-
ганів влади під час впровадження земельної реформи, зокрема видачі
кадастрових номерів, розмежування земельних наділів і продажу зе-
мельних ділянок. Візуальне спостереження здійснюють усі учасники
Громадської платформи і його можна фіксувати у форматі аудіо- та
відеозаписів.
Аналіз повідомлень громадян і ЗМІ
Аналіз повідомлень як метод моніторингу містить вивчення повідом-
лень і матеріалів у засобах масової інформації та звернень громадян
до відповідних інституцій, пов’язаних із впровадженням земельної ре-
форми у Дніпропетровській області.
Об’єкти аналізу:
 повідомлення та матеріали у пресі, на радіо та телебаченні, в інтер-
нет-виданнях;
 звернення громадян до правозахисних організацій області, служби
«Гаряча лінія», Громадської платформи та її членів.
Предметом аналізу є впровадження земельної реформи в області, по- Члени платформи
зитивний досвід, проблеми, що виникають під час впровадження ре-
форми, неправомірні дії представників влади, які відповідають за аналізують
впровадження реформи, зокрема визначають межі земель, відповіда- і проблеми
ють за видачу кадастрових номерів і супроводжують процеси купівлі,
продажу чи оренди землі.
впровадження
Аналіз проводиться кількісний та якісний.
реформи, і
Кількісний аналіз передбачає:
позитивний досвід
 обчислення кількості звернень кожного типу в кожному районі;
 порівняння кількості звернень у відсотковому розрізі щодо:
 проблем, з якими звертаються чи про які пишуть у ЗМІ;
 загальної ситуації в усіх районах;
 щомісячної динаміки повідомлень у районах.
Методичний посібник 17

18. Якісний аналіз проводиться на основі кількісного аналізу. В якісному
аналізі з’ясовують причини проблем, що виникають, і дають рекомен-
дації щодо запобігання виникненню їх у майбутньому.
Якісний і кількісний аналіз надають серед інших керівництву районів
та області.
Опитування
Завдання опитування – збір якомога більшої кількості інформації про
перебіг впровадження реформи від населення.
Опитування у моніторингу можна використовувати як метод збору ін-
формації про земельну реформу або як інструмент перевірки інфор-
мації, отриманої від візуальних спостережень, аналізу повідомлень
ЗМІ та зі звернень громадян.
Інформаційні запити
Згідно зі статтею 19 Закону України «Про доступ до публічної інфор-
мації» інформаційний запит – це «прохання особи до розпорядни-
ка інформації надати публічну інформацію, що знаходиться в його
володінні».
Закон «Про доступ до публічної інформації» від 9 травня 2011 року на-
дає широкі права та можливості простим громадянам України на от-
римання публічної інформації, а чиновників зобов’язує надавати цю
інформацію у визначений термін – впродовж п’яти діб.
Згідно з цим Законом Громадська платформа має право подати запит
до органу влади на отримання будь-якої інформації щодо впроваджен-
ня земельної реформи, якою цей орган влади володіє.
Закон також передбачає, що органи влади Дніпропетровщини, які
впроваджують реформу, зобов’язані впродовж п’яти днів оприлюдню-
вати свої рішення, зокрема розміщувати їх на власному веб-сайті.
Громадські слухання
Результати Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні», зокрема
стаття 13, передбачає: «Територіальна громада має право проводити
моніторингу Громадські слухання – зустрічатися з депутатами відповідної ради та
презентуються посадовими особами місцевого самоврядування, під час яких члени те-
риторіальної громади можуть заслуховувати їх, порушувати питання
щомісяця на та вносити пропозиції щодо питань місцевого значення, що належать
громадських до відома місцевого самоврядування».
слуханнях Громадська платформа може використовувати громадські слухання і
для збору необхідної інформації, і для надання результатів моніторин-
гу керівництву області та обговорення проблем і перспектив впровад-
ження земельної реформи в районах та області, а також для розгляду
скарг громадян щодо порушення їхніх прав.
Пропозиції, які вносяться за результатами Громадських слухань, підля-
гають обов’язковому розгляду органами місцевого самоврядування.
Закон України «Про доступ до публічної інформації» № 2939-17, від 13.01.2011,
http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2939-17.
Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» № 280/97-вр, остання вер-
сія від 01.01.2012, http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80.
18 Створення Громадської платформи впровадження реформи

19. Громадські слухання для представлення результатів моніторингу від-
буваються раз на місяць у Дніпропетровській обласній раді за участі
керівництва області, представників зацікавлених сторін, правозахис-
ників, громадськості та журналістів.
Громадські слухання готують спільно представники влади та члени
Секретаріату Громадської платформи.
Під час проведення громадських слухань ведеться детальний прото- Керівництво
кол, у якому зафіксовано тему, час, місце проведення, кількість учас-
ників, пропозиції, результати голосувань, зокрема рейтингових, у разі області виносить
наявності також інформації про різні проекти рішень, звернення, вис- рішення щодо
новки і рекомендації слухань.
питань, які
Рішення на громадських слуханнях приймають відкритим голосуван-
ням та оформлюють резолюцією. Резолюцію громадських слухань
виносилися на
разом із протоколом передають на розгляд керівництву області, яке Громадські слухання
має винести рішення з питання, щодо якого проводилися громадські
слухання, й оприлюднюють результати розгляду.
Громадська експертиза
Громадська експертиза призначається за результатами проведених Громадська
громадських слухань і спрямована на здійснення контролю в найбільш
проблемних зонах впровадження земельної реформи в області. експертиза
Експертами можуть бути представники платформи, органи місцевого проводиться
самоврядування, представники ЗМІ та незалежні спостерігачі. для контролю
Громадську експертизу можна здійснювати такими методами: в найбільш
 аналізування офіційних документів: звітів про виконання програм проблемних зонах
області, пов’язаних з виконанням земельної реформи чи проблема-
ми, які громадська експертиза ставить на меті перевірити, штатного
розпису, законів і положень про відповідні органи виконавчої вла-
ди, посадових інструкцій працівників відповідного органу;
 формалізовані інтерв’ю – використовуються під час експрес-опи-
тування посадовців, коли необхідно швидко дізнатися позицію ор-
гану виконавчої влади щодо певного питання;
 глибинні (неформальні) інтерв’ю – застосовують до експертизи
проблеми, інформації про яку немає в офіційних документах або на
запит про яку неможливо отримати в письмовій відповіді;
 спостереження – відбуваються під час безпосередньої участі в ро-
боті відповідних органів влади, діяльність яких піддається експер-
тизі;
 фокус-групи – використовують для глибоких обговорень щодо
діяльності органів влади під час впровадження реформи. Участь у
фокус-групах беруть представники однієї групи – посадовці одно-
го рівня, мешканці конкретної території, правозахисники. Під час
фокус-груп відбувається розгляд двох–п’яти добре підготовлених
питань, який триває близько двох годин. У вільній дискусії учасни-
ки розповідають про своє розуміння проблеми, висвітлюють свій
досвід у порушеній темі, а також дають багато непрямої інформації
з теми.
Методичний посібник 19

20. Об’єктивність Громадського моніторингу забезпечують:
Одночасне  одночасним застосуванням кількох інструментів моніторингу (звер-
нень, інформаційних запитів, опитувань, громадських слухань, гро-
використання мадської експертизи тощо);
всіх інструментів  використанням різних за змістом і походженням інформаційних
моніторингу джерел і ресурсів;
забезпечує його  активною участю громадян та інститутів громадянського суспіль-
об'єктивність ства у моніторингу;
 професійністю виконавців і заздалегідь розробленою стратегією;
 наявністю інформаційної кампанії, підтримкою процесу моніто-
рингу представниками ЗМІ.
20 Створення Громадської платформи впровадження реформи

21. Інформування
про діяльність Громадської платформи
Розповсюдження інформації у Дніпропетровській області та в усій Чотири канали
Україні про діяльність Громадської платформи забезпечує Секретарі-
ат. Таке інформування відбувається через безпосередні контракти, за- інформування:
соби масової інформації, розповсюдження інформації в інтернеті та безпосередній
через соціальні мережі.
контакт, ЗМІ,
Безпосередній контакт інтернет,
Такий спосіб використовують на всіх етапах формування Громадської соціальні мережі
платформи. Важливе значення особисте спілкування має під час пре-
зентацій у районах для створення мережі 22 осередків.
Безпосередній контакт із членами платформи відбувається під час осо-
бистих зустрічей з представниками громад, активістами області, жур-
налістами, під час надання правових консультацій власникам, орен-
дарям і користувачам земельних ділянок щодо захисту їхніх прав за
допомогою Громадської платформи.
Безпосередній контакт є ефективним інструментом поширення ідеї
громадського моніторингу впровадження земельної реформи і дає
змогу залучити до діяльності платформи нових членів. Противники
реформи зможуть отримати відповіді на запитання, як їм захистити
свої права, а прихильники зрозуміють, як через Громадську платфор-
му зможуть особисто сприяти у проведенні реформи.
Засоби масової інформації
Особиста участь журналістів у моніторингу, їх членство у Громадській
платформі, організація зустрічей з її членами та надання коментарів
щодо роботи платформи забезпечать увагу журналістів до її діяльності
та матеріали у ЗМІ про неї.
Регулярні інформаційні приводи забезпечить постійне розповсюд-
ження інформації про результати діяльності Громадської платформи
серед журналістів і ЗМІ області й України. Регулярними інформацій-
ними приводами будуть:
 розсилка прес-релізів обласним і всеукраїнським ЗМІ – 1 раз/мі-
сяць;
 проведення прес-конференцій щодо результатів моніторингу –
1 раз/ місяць;
 запрошення представників ЗМІ на громадські слухання щодо ре-
зультатів моніторингу.
Інтернет
Діяльність платформи потребує створення інтернет-ресурсу, який по-
єднав би засіб обміну інформацією між членами платформи та інстру-
мент розповсюдження інформації назовні.
Додатковими ресурсами для розміщення інформації про Громадську
платформу, які використовують вже сьогодні і надалі будуть підтри-
Методичний посібник 21

22. мувати платформу інформаційно, є веб-сайти Міжнародного центру
перспективних досліджень, Дніпропетровської обласної ради, Міжна-
родного фонду «Відродження», Творчого об’єднання «Славута».
До створення інтернет-ресурсу Громадської платформи ефективними
інструментами можуть бути розміщення інформації у соціальних ме-
режах і використання групових розсилок системи Google Groups.
Google Groups дають змогу оперативно розповсюджувати інформа-
цію та документи поміж членами платформи і координувати спільні
дії. Вся інформація є доступною лише для членів Групи.
Соціальні мережі
Соціальні мережі є засобами масової комунікації і чи не найшвидшим
інструментом для розповсюдження інформації в мережі інтернет.
Щоб Громадська платформа була відомою широкій громадськості обо-
в’язковим є створення її профілів у Facebook, Twitter, Google +, Вкон-
такте та розміщення всіх відеоматеріалів, зібраних під час створення
та у процесі функціонування Громадської платформи на окремому
YouTube-каналі.
Використання цих інструментів масової комунікації дасть змогу пере-
творити велику частину українців на активних спостерігачів і комен-
таторів впровадження земельної реформи у Дніпропетровській об-
ласті та популяризувати позитивний досвід на інші області й на інші
реформи.
22 Створення Громадської платформи впровадження реформи

23. Додаток 1
Заява на вступ до Громадської платформи
Зразок
Членам Громадської платформи впровадження
земельної реформи у Дніпропетровській області
ПІБ (повністю)
представника
(для колективного членства)
ЗАЯВА
Для ефективного впровадження земельної реформи, зокрема здійс-
нення моніторингу виконання її завдань у Дніпропетровській області
відповідальними органами влади та захисту прав власників, оренда-
рів, користувачів земельних ділянок і громадян без землі, прошу/симо
прийняти мене/нас до складу Громадської платформи.
Гарантую/ємо дотримання принципів діяльності, викладених у Мемо-
рандумі про створення Громадської платформи, а саме: відкритості,
рівності, неупередженості, достовірності, демократичності, об'єктив-
ності, публічності дій, громадської активності учасників.
« » 201_ р.
(особистий підпис)
Заяву зареєстровано « » 201_ р.
Заяву розглянуто « » 201_ р.
Резолюція
(задовольнити, відмовити)
Причина відмови
Підпис відповідальної особи
Методичний посібник 23

24. Додаток 2
Анкета кандидата на вступ до Громадської платформи
Зразок
ПІБ
Контактний телефон
Е-mail
Skype
Назва організації
Інтернет-сторінка
Члени Громадської платформи, які надають рекомендації
ПІБ
Назва організації
Контактні телефони
Е-mail
Участь в інших коаліціях/партнерствах
на момент вступу до Громадської платформи
Назва коаліції Основна мета
« » 201_ р.
(особистий підпис кандидата)
24 Створення Громадської платформи впровадження реформи

25. Додаток 3
Положення про членство у Громадській платформі
впровадження земельної реформи
у Дніпропетровській області
Зразок
Стаття 1. Членство в Громадській платформі
1.1. Членами Громадської платформи можуть бути особи, які поділя-
ють мету та завдання Громадської платформи, прагнуть брати участь у
її діяльності, відповідають вимогам і прийняті до Громадської платфор-
ми З’їздом районних осередків у порядку, встановленому внутрішніми
документами Громадської платформи.
1.2. Членство у Громадській платформі може бути індивідуальне або
колективне.
1.3. Індивідуальними членами Громадської платформи можуть бути
фізичні особи, які досягли 14 років.
1.4. Колективними членами можуть бути об’єднання громадян, заре-
єстровані (легалізовані) згідно з чинним законодавством України, ко-
лективи підприємств, установ, організацій, господарських товариств,
які мають на меті брати безпосередню учать у моніторингу впровад-
ження земельної реформи у Дніпропетровській області та захисті
прав, які можуть бути порушені під час виконання завдань реформи.
Вступ до Громадської платформи на правах її колективного члена не
спричиняє автоматичного зарахування членів колективу індивідуаль-
ними членами Громадської платформи.
Колективні члени Громадської платформи беруть участь у діяльності
Громадської платформи через своїх повноважних представників.
1.5. Усі члени Громадської платформи мають рівні права.
1.6. Членство в Громадській платформі є добровільним.
1.7. Члени Громадської платформи можуть бути членами інших Гро-
мадських об’єднань.
Стаття 2. Кандидати на вступ до Громадської платформи
2.1. Кандидатом на вступ до Громадської платформи є особа, яка поді­
ляє її цілі і завдання та висловила бажання набути статусу члена Гро-
мадської платформи.
2.2. Особа набуває статусу кандидата на вступ до Громадської плат-
форми після подання до Секретаріату Громадської платформи заяви
на членство.
2.3. Кандидат на вступ до Громадської платформи має право:
 брати участь у роботі структурних підрозділів Громадської
платформи без права обрання до керівних органів Громадсь-
кої платформи;
Методичний посібник 25

26.  брати участь у презентації результатів моніторингу та наданні
консультацій представникам зацікавлених сторін;
 розповсюджувати інформацію про роботу Громадської плат-
форми.
Стаття 3. Порядок прийому до Громадської платформи
3.1. Прийом членів Громадської платформи здійснюється на під-
ставі письмової заяви кандидата до членів Громадської платформи
(Додаток 1).
До заяви додається анкета (Додаток 2), фотокартка кандидата розмі-
ром 3х4 та копія документа, паспорта.
3.2. Кандидат у колективні члени Громадської платформи, окрім зая-
ви, подає відповідне рішення зборів колективу підприємства, устано-
ви, організації або рішення (протокол) статутного органу про бажан-
ня вступу до Громадської платформи та призначення повноважного
представника.
Підприємство, установа, організація або об’єднання громадян, колек-
тив яких виявив бажання бути колективним членом Громадської плат-
форми, повинні надати Секретаріату Громадської платформи: копію
свідоцтва про державну реєстрацію, копію установчих документів
юридичної особи, реквізити юридичної особи.
3.3. Заяву за встановленою формою з доданими документами надсила-
ють до Громадської платформи поштою або подають до Секретаріату
особисто.
3.4. Усі питання, пов’язані з прийомом до Громадської платформи, готує
представник Секретаріату до розгляду на З’їзді районних осередків.
3.5. З’їзд районних осередків Громадської платформи, що відбувається
кожні три місяці, приймає рішення про прийом або відмову у прийомі
до Громадської платформи та повідомляє про це у місячний термін з
дня З’їзду районних осередків.
Рішення про вступ у члени Громадської платформи вважають прийня-
тим, якщо за нього проголосувало більше половини учасників З’їзду.
3.6. У разі відмови у прийнятті до Громадської платформи кандида-
ту надсилають письмове повідомлення про відмову із зазначенням її
причин.
Якщо заяву кандидата буде відхилено, він має право подати нову заяву
не раніше, аніж через 6 (шість) календарних місяців після подачі по-
передньої заяви.
3.7. Упродовж 3 (трьох) робочих днів з моменту прийняття до Гро-
мадської платформи йому повідомляють (поштою/електронною по-
штою) про прийом до Громадської платформи, а також надсилають до-
кументи та матеріали Громадської платформи.
Стаття 4. Права та обов'язки членів Громадської платформи
4.1. Члени Громадської платформи мають право:
 брати участь в управлінні Громадською платформою;
26 Створення Громадської платформи впровадження реформи

27.  брати участь в обговоренні та прийнятті рішень на З’їзді ра­
йонних осередків;
 обирати та бути обраними до органів Громадської платформи:
Секретаріату, Комісії Громадського контролю;
 вносити пропозиції щодо поліпшення діяльності Громадської
платформи;
 отримувати своєчасну та повну інформацію про діяльність
Громадської платформи;
 звертатися до Громадської платформи для захисту своїх за-
конних прав та інтересів;
 здійснювати колективні заходи щодо захисту своїх інтересів;
 брати участь в організаційних, навчальних, методичних та ін-
ших заходах Громадської платформи на засадах і в порядку,
визначених регламентуючими документами Громадської плат-
форми;
 заявляти про свій статус члена Громадської платформи в пу-
блічних заявах, розповсюджувати інформацію про свою участь
у програмах Громадської платформи;
 у будь-який момент вільно вийти зі складу членів Громадської
платформи.
4.2. Члени Громадської платформи зобов’язані:
 дотримуватися рішень З’їзду районних осередків та інших ор-
ганів Громадської платформи;
 активно брати участь у діяльності Громадської платформи, ви-
конувати покладені на них функції та завдання, сприяти впро-
вадженню земельної реформи у Дніпропетровській області;
 підтримувати авторитет Громадської платформи, утримувати-
ся від вчинення дій, які суперечать її статутним цілям, підрива-
ють престиж Громадської платформи.
Стаття 5. Облік членів Громадської платформи
5.1. Облік членів і кандидатів у члени Громадської платформи здійс-
нює Секретаріат.
5.2. Уповноважений представник Секретаріату веде електронний об-
лік членів Громадської платформи.
Стаття 6. Припинення членства в Громадській платформі
6.1. Членство в Громадській платформі може бути припинено
внаслідок:
 добровільного виходу з Громадської платформи;
 виключення зі складу членів Громадської платформи;
 ліквідації колективного члена Громадської платформи.
6.2. Добровільне припинення членства в Громадській платформі
здійснюють через подання письмової заяви до членів Громадської
платформи.
Методичний посібник 27

28. Колективний член Громадської платформи подає заяву про вихід че-
рез свого повноважного представника або поштою (електронною по-
штою). До заяви додається рішення зборів колективу підприємства,
установи, організації або рішення (протокол) статутного органу Гро-
мадської організації про вихід з членів Громадської платформи.
Рішення Правління в разі добровільного припинення членства не ви-
магається. Датою припинення членства є дата подання заяви.
6.3. Члена може бути виключено з Громадської платформи рішенням
Правління за наявності однієї з таких підстав:
 недотримання принципів Громадської платформи;
 вчинення дій, що суперечать меті та завданням Громадської
платформи або негативно впливають на репутацію Громадсь-
кої платформи;
 завдання шкоди Громадській платформі навмисними діями.
Рішення про виключення з членів Громадської платформи приймають
на засіданні З’їзду районних осередків Громадської платформи про-
стою більшістю голосів.
Виключення члена з Громадської платформи позбавляє його права на
повторний вступ до неї впродовж 3 (трьох) років.
6.4. Рішення про припинення членства в Громадській платформі в разі
ліквідації колективного члена приймають на засіданні З’їзду районних
осередків простою більшістю голосів присутніх.
У разі ліквідації колективного члена Громадської платформи праців-
ники ліквідованої юридичної особи (об’єднання) за їхньою заявою мо-
жуть набути індивідуального членства. Повторне внесення вступного
внеску не вимагається.
6.5. Рішення про припинення членства або виключення з членів Гро-
мадської платформи надсилають виключеному члену впродовж 10
днів з дати прийняття.
Стаття 7. Порядок затвердження, внесення змін і доповнень до
цього Положення
7.1. Це Положення набуває чинності з моменту його затвердження З’їз­
дом районних осередків Громадської платформи.
7.2. Зміни та доповнення до цього Положення можуть виноситися на
розгляд Правління членами Громадської платформи, керівними та ін-
шими органами Громадської платформи та набувають чинності після
їх затвердження З’їздом районних осередків Громадської платформи.
28 Створення Громадської платформи впровадження реформи

29. Додаток 4
МЕМОРАНДУМ
МЕМОРАНДУМ
між Дніпропетровською обласною радою
та ініціативною групою зі створення «Громадської платформи
впровадження земельної реформи у Дніпропетровській області»
Дніпропетровськ 15 березня 2012 року
Дніпропетровська обласна рада в особі її голови Удода Євгена Григо-
ровича, який діє на підставі Закону України «Про місцеве самовря-
дування в Україні», з одного боку, та ініціативна група зі створення
«Громадської платформи впровадження земельної реформи у Дніпро-
петровській області» – з іншого (далі – Сторони), уклали цей Мемо-
рандум про таке:
Для сприяння законному впровадженню земельної реформи гро-
мадськість Дніпропетровської області вирішила визначити основні
пріоритети впровадження земельної реформи задля забезпечення за-
конності, захисту прав, інтересів заінтересованих сторін і запобігання
корупції.
Така демократична ініціатива дасть змогу органам виконавчої влади
та місцевого самоврядування Дніпропетровської області підтримувати
максимально чіткий зворотний зв’язок з усіма заінтересованими сто-
ронами у процесі впровадження земельної реформи.
Сьогодні потрібні гарантії реального, а не декларованого нагляду
за процесом упровадження реформ в Україні, адже питання рефор-
мування, а особливо питання земельної реформи, стосується всіх і
кожного.
1. Загальні положення
Цей Меморандум є договірним актом між Дніпропетровською облас-
ною радою та ініціативною групою зі створення «Громадської платфор-
ми впровадження земельної реформи у Дніпропетровській області».
Меморандум спрямований на забезпечення створення та функціо-
нування «Громадської платформи впровадження земельної реформи
у Дніпропетровській області», що, з одного боку, дасть змогу реґіо-
нальним органам влади підтримувати зворотний зв’язок із правоза-
хисниками та сторонами, заінтересованими в земельній реформі, а з
іншого – правозахисники та заінтересовані сторони будуть почуті і
зможуть відстоювати свої інтереси законними способами.
Завдання цього Меморандуму – забезпечити формування і підтримку
соціального партнерства, взаємної довіри, співпраці та взаємодії між
владою і громадянами через упровадження моніторингу виконання
завдань земельної реформи.
Методичний посібник 29