Савіна Вікторія Володимирівна

1. Загальноосвітня школа І – ІІ ступенів № 21
Торецької міської ради Донецької області
УРОК ПОЗАКЛАСНОГО ЧИТАННЯ
З ЕЛЕМЕНТАМИ ПРОЕКТНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
ІРЕН РОЗДОБУДЬКО «ЩО МОЖЕ ПЕНЗЛИК?
(ДИТИНСТВО КАТРУСІ БІЛОКУР)»
(УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА, 7 КЛАС)
Підготувала
учитель української мови та літератури
Савіна Вікторія Володимирівна

2. ТЕМА: І. Роздобудько «Що може пензлик? (Дитинство Катрусі Білокур)».
МЕТА: ознайомити з життєвим шляхом Ірен Роздобудько, зацікавити учнів 7
класу творчістю сучасної української письменниці; з допомогою казки «Що
може пензлик?»; розкрити постать української художниці Катерини Білокур,
її прагнення малювати картини; залучити якомога більше учнів до читання
сучасної прози;
розвивати уяву, комунікативні, пошуково – дослідницькі, творчі здібності,
вміння висловлювати власні думки, аргументувати їх, робити висновки з
прочитаного; удосконалювати вміння складати характеристику героя;
виховувати інтерес до читання творів сучасної української прози; виховувати
найкращі моральні та особистісні якості.
ТИП УРОКУ: урок позакласного читання
ФОРМА: урок з використанням ІКТ і елементами проектної діяльності.
ОБЛАДНАННЯ: проектор, портрети Ірен Роздобудько та Катерини Білокур,
презентації, схеми – конспекти, картки із завданнями.
МЕТОДИ, ПРИЙОМИ ТА ФОРМИ РОБОТИ: робота в групах (проекти),
аукціон запитань, проблемне питання, ситуативне завдання, «Займи
позицію», «Незакінчене речення», сенкан.
КЛАС: 7
ПІДГОТОВЧИЙ ЕТАП:
- всі учні повинні прочитати казку І.Роздобудько «Що може пензлик?
(Дитинство Катрусі Білокур)»;
- завдання для груп:
1) група «Біографи» готують біографічний матеріал про Катерину
Білокур + презентація;

3. 2) група «Дослідники» досліджують творчий спадок української
художниці + віртуальна картинна галерея Катерини Білокур ;
3) група «Літературні критики» презентують відгук на казку Ірен
Роздобудько про Катрусю Білокур.
4) Група «Актори» готують міні – інсценізації «Катруся і
Незнайомець», «Катруся і Директор».
МІЖПРЕДМЕТНІ ЗВЯЗКИ: образотворче мистецтво.
ХІД УРОКУ:
I. Організаційний момент.
II. Оголошення теми, мети уроку. Мотивація. (2 хв.)
1. Комунікативно – ситуативне завдання.
Уявіть ситуацію, ви сідаєте малювати, то берете білий аркуш паперу
або альбом, розкладаєте олівці та фарби.
А що ви робите, коли не вистачає якоїсь фарби? (учні відповідають
довільно)
Звісно, ви кажете про це мамі або татові, ви разом їдете до крамниці і
купуєте все: нові пензлики, палітру, і навіть мольберт… Маючи це все, ви
можете малювати всі свої мрії. Батьки пишаються тобою, твоїм малюнком,
показують його друзям. Чи не так? Гадаю, що так. А хіба може бути інакше?
Але уявіть собі таке: ви хочете малювати, а вам - забороняють! У вас немає
нічого, навіть простого аркуша і олівця. І всі кажуть: «Що за дурниці ти
хочеш робити?»
Вам важко таке уявити?
2. Слово вчителя.
Доля випробовує тих, хто надумав дійти якоїсь мети. Але сильних духом
не злякає ніщо! Вони з стиснутими вустами уперто, сміливо і гордо йдуть до

4. наміченої мети – крок за кроком, вперед і вперед! І таки досягають мети.
Однією з таких цілеспрямованих людей і була героїня казки Ірен
Роздобудько.
III. Опрацювання навчального матеріалу.
1. Робота з біографічним матеріалом про Ірен Роздобудько.
(10 хв.)
Діяльність учителя Діяльність учня
Вчитель розповідає про життєвий і
творчий шлях письменниці,
користуючись презентацією.
Учні складають конспект – схему на
окремих аркушах. Завдання учнів:
заповнити схему до кінця.
Конспект – схема додається.
Слово вчителя( презентація додається)
Ір н Роздобудько — українська журналістка, письменниця, поетеса.
Народилася 3 листопада 1962 року у Донецьку. Закінчила факультет
журналістики Київського Національного Університету. Працювала у
Донецькому відділку ТАРС-РАТАУ телеграфісткою, у багатотиражці
Донецького металургійного заводу, журналістом та диктором радіогазети. З
1988 року живе в Києві, де працювала в газеті "Родослав", коректором
журналу "Сучасність",оглядачем на першому й третьому каналах
Національної радіокомпанії, оглядачем у газеті "Всеукраїнські відомості",
заступником головного редактора в журналі "Наталі", головним редактором у
журналі "Караван історій. Україна" та журналістом у журналі "Академія".
Працювала в цирку , була офіціанткою в ресторані, Снігуронькою в фірмі
"Свято", завідувачем відеосалону у кінотеатрі.
Авторка двох збірок поезій. Їй вдалося зіграти маленьку роль та спробувати
себе як кіносценарист. Зараз письменниця працює викладачем – навчає
молодих режисерів. А ще вона вишиває бісером картини та ілюструє книги

5. Лариси Масенко, Елеонори Соловей, Леся Танюка. Має доньку Яну.
Написала такі твори:
 Детектив «Пастка для жар-птиці» (2000) ;
 Психологічна драма «Ґудзик». (Фоліо, 2005)
 Авантюрний детектив «Останній діамант міледі» (Фоліо, 2006) - Ірен
Роздобудько про Блеза Паскаля, Вольфі Моцарта, Ганса Андерсена,
Катрусю Білокур та Чарлі Чапліна (Грані-Т, 2007, серія «Життя
видатних дітей»)
 Коли оживають ляльки (Грані-Т, 2007, серія «Сучасна дитяча проза»)
2. Рольова гра «Я – письменниця» (1 хв.)
Я народилася у Донецьку. Росла хуліганкою. Мої батьки три роки жили
в Німеччині, а виховувала мене бабуся. Можливо, хтось, як і я, мав мотузку із
ключем на шиї. Її мені одягала бабуся щоранку та просила, щоб я через дві
години після уроків була вдома. Я не трималася хати. Прибігала, кидала
портфель і з пацанами бігала по дворах. Пригадую, що у дворі за будинком
була бібліотека, яка мене постійно манила до себе. Коли я забігала туди, то
шаленіла від вигляду полиць із книгами. У моїй сім’ї не примушували
читати. Але я ходила туди і брала книги...
Родина у мене українська, але середовище навколо нас було дійсно
російськомовне. До речі, у садочку я завжди виступала в українському строї.
Після школи я вступила до Києва на факультет журналістики, хоча мріяла
про акторство. За плечима у мене безліч професій, освоєних за життя.
3. «Реклама від автора» (презентація книги І.Роздобудько «…про
Катерину Білокур»)
Я написала книгу казок про п’ятьох видатних людей світу, кожен з них -
особлива і обдарована людина, але колись це були маленькі, іноді неслухняні
діти. Вони дуже рано досягнули успіху завдяки силі свого таланту. Одна з

6. таких людей є дівчинка Катруся, потім українська художниця Катерина
Білокур. Можливо, хтось із вас у майбутньому буде ученим, який врятує світ
від раку або СНІДу або стане неординарним письменником чи митцем. Усе у
ваших руках!
IV. Робота над змістом прочитаного твору.
1. Прийом «Аукціон питань» (12 хв.)
А зараз ми проведемо аукціон – бесіду і перевіримо, наскільки ви обізнані зі
змістом твору. За кожну правильну відповідь ви отримуєте фішку, яка
визначить найактивнішого учня на цьому уроці.
1 розділ «Про те, як Катруся розмовляла з квітами»
- Що здивувало Катрусю, коли вона вийшла в сад? ( вона завмерла
від подиву, бо побачила , як все зацвіло: півонії, троянди, ромашки,
волошки, сад був укритий біло – рожевим маревом.)
- Яку розмову підслухала дівчинка в саду? ( розмову між квітами
про те, що Катруся схожа на квіточку)
- Які слова Будяка засмутили дитину? ( слова про коротке життя
квітів, що ця неймовірна краса загине)
- Що ж вирішила героїня зробити, аби зберегти цю красу? ( вона
вирішила це все намалювати)
- Кого намалювала дівчинка на рушникові? ( Півонію)
- Як вчинила Катрусина мама, коли побачила рушник з півонією?
( насварила, змусила випрати рушник)
2 розділ « Про те, як Катруся дізналася про дивних людей – художників»
- Як називалося село, в якому жила дівчинка? ( Богданівка)
- Кого зустріла вона, коли пасла кіз? ( вчителя)
Мініатюра – інсценізація « Незнайомець та Катерина» ( група « Актори»)

7. Катруся: А ви хто?
Незнайомець: Я – вчитель, буду у вашому селі працювати. А ти в школу
ходиш?
Катруся: Ні, у мене купа роботи: треба садити картоплю, сапати город,
порати худобу, прати, прясти. Тато й мама кажуть, що навчання мені ні
до чого!
Незнайомець: Неправильно кажуть… Навчатися мають усі!
Катруся:Навіщо?
Незнайомець: Щоб уміти читати й писати., а потім утілити в життя всі
свої мрії!
Катруся: А у мене лише одна мрія! Вона нездійсненна…
Незнайомець: Яка ж?
Катруся: ( озирається, тихо говорить) Я хочу навчитися малювати! А ви
можете цього навчити?
Незнайомець: Ні. Я і сам малювати не вмію! Але, якщо ти знатимеш
грамоту, ти зможеш прочитати про те, як стають художниками.
Катруся: А хто це такі?
Незнайомець: Це люди, які малюють картини. Для того , щоб стати
художником , треба мати талант, довго вчитися спеціальній школі, потім -
в училищі, а потім в Академії мистецтв! Там навчаються діти багатих.
Навряд чи тобі це вдасться. Але, якщо ти дуже хочеш стати
художником, то обов’язково станеш, тільки вір у це!.
Катруся: (дівчинка замислилась) Ху – дож – ни – ки… Я стану художником
– та й усе!
3 розділ « Катруся робить пензлика»

8. - Як батьки Катрусі відносяться до її захоплення малюванням? ( вони
говорять, навіщо сільській дівчині панські забавки? Це пустощі!)
- Яким чином Дівчинка здобула фарби і пензлика? ( довільна
відповідь учнів)
- Як вчинили батьки, коли знайшли роботи майбутньої художниці?
(Вони сказали, малярство - не селянська справа, що люди скажуть,
що вона - нероба, що її ніхто заміж не візьме. Потім забрали
дощечку з малюнком)
4 розділ «Перша Катрусина Перемога»
- Як до дівчинки ста вилилися однолітки, дізнавшись про її хист?
(довільна відповідь)
- Чим , для них, була дивна ця дитина? (тим , що вона –
талановита,бачить красу довкола, вона розмовляє з квітами,
деревами наче з живими істотами, відчуває їх радість і біль)
- У чому полягає перша перемога Катерини? (довільна відповідь)
5 розділ « Як Катруся хотіла вчитися»
- Розкажіть про самостійне навчання нашої героїні.
- Яку першу книгу вона прочитала? (« Кобзар»)
- Що об’єднує маленьку сільську дівчину з великим митцем
України Т.Шевченком ?
- Що вирішила зробити майбутня художниця для здійснення своєї
мрії?
Мініатюра – інсценізація «Директор і дівчинка Катерина»
( група «Актори» )
Катерина дає малюнки Директору, а він їх переглядає
Директор: А яка у тебе , дівчино, освіта ? Ти закінчила школу?

9. Катерина: Ні… Мені нема коли вчитися – треба працювати по
господарству. Але читати я вмію!
Директор: У нас вчаться лише ті, хто школу закінчив! Їдь додому і
більше нас не турбуй! У нас вчаться лише освічені школярі!
(Засмучена Катерина забирає свої малюнки і йде)
Катерина: ( повертається до залу)Ні, не може такого бути, щоб не було
на світі добрих людей! Невже не бачить ніхто, як я добре малюю?
Невже ніхто не допоможе?
- Що спало на думку дівчині, аби світ дізнався про її малюнки?
(перекинула малюнки через паркан училища)
6 розділ «Як Катруся молилася на Чернечій горі»
- З яким проханням Катерина Білокур звернулася до пам’ятника
Тарасу Шевченку? (щоб він допоміг їй стати художницею)
- Які слова почула дівчина у відповідь? (Шукай не слави, а добрих
людей! Їх на світі багато)
- Яку добру людину героїня казки все ж таки зустріла в житті?
- Розкажіть про життя Катерини після того, як вона відіслала листа
з малюнком Оксані Петрусенко.
2. Слово вчителя.
Для того, щоб досягти своєї мети будь – якій людині потрібна віра в
себе і величезне бажання зробити мрію реальністю.
3. Гронування «Катруся Білокур»
- А які ще риси характеру знадобилися Катрусі, щоб стати
прекрасною художницею?
4. Проблемне запитання:

10. - Чого не вистачало дівчинці в дитинстві для того, щоб її мрія
збулася?
5. Фізхвилинка (під музику про Петрика П’яточкіна)
Щось не хочеться сидіти,
Треба трохи відпочити.
Руки вгору, руки вниз,
На сусіда подивись.
Руки вгору, руки в боки.
Вище руки підніміть,
А тепер їх опустіть.
Плесніть, діти, кілька раз,
За роботу, все гаразд.
6.Робота в групах.
«Біографи» (5 хв.) Слайд № 1
Слайд № 2 Катерина Білокур – українська художниця. Народилась 7
грудня 1900 року в селі Богданівці Пирятинського повіту Полтавської
губернії (нині Київської області) в бідній селянській родині.
Слайд № 3 У школі не навчалась, читанням і малюванням оволоділа
самотужки, про художнє мистецтво дізналася вже дівчиною з книжок та від
сільського учителя Івана Калити. Перші спроби малювати робила вуглиною
на шматку домашнього полотна.
Пензлі виготовляла сама із щетини, використовувала фарби, які робила
з буряка, бузини, калини, цибулі й різних трав. Іноді вдавалося діставати й
олійні фарби. Малювала здебільшого квіти, іноді й портрети.

11. Слайд № 4 Водночас з малюванням керувала драматичним гуртком
у сільському клубі, виступала на сцені.
Слайд № 5 У 20-х роках двічі хотіла вступити до художньо-
керамічного технікуму в Миргороді та до Київського театрального
технікуму, але не мала документів про закінчення семирічки.
Слайд № 6 У найважчий період у житті Катерини Білокур особливо
болісно переживала вона відсутність духовної підтримки з боку батьків. У
цей же час вона вирушає у справжнє паломництво до Канева, на могилу
Тараса Шевченка.
З раннього періоду творчості збереглися портрети. Пізніше малює
переважно квіти, вчиться компонувати, поєднувати кольори у єдину
гармонійну цілісність. У другій половині 30-х — у 40-х роках опанувала
техніку живопису.
Слайд № 7 Найвідоміші роботи видатної художниці - «Буйна»,
«Декоративні квіти», «Привіт урожаю» і славнозвісне полотно – «Цар –
колос».
Завдяки сприянню видатної української співачки Оксани Петрусенко,
якій написала листа селянка з Богданівки, її творами зацікавилися працівники
Полтавського будинку народної творчості. Вперше полотна Катерини
Білокур демонструвались на виставці в Полтаві. 1941 року , під час
Великої Вітчизняної війни, картини, що експонувались у Полтавському
краєзнавчому музеї, згоріли.
Слайд № 8 Попри довгі роки , сповнені буденної тяжкої праці,
війни, голоду, розрухи, у 50 – ті роки минулого сторіччя Катерина Білокур
змогла здобути слави всесвітньо відомої художниці. Коли 1954 року
всесвітньо відомий маестро Пабло Пікассо побачив на міжнародній виставці
в Парижі картини Катерини Білокур, кажуть, що він довго стояв біля них,
мов загіпнотизований, а потім назвав її геніальним майстром пензля. Через

12. два роки Катерині Білокур було присвоєно звання народного художника
України.
Слай № 9 Вона тяжко хворіла, давалися взнаки злигодні тогочасного
сільського побуту, невлаштованість в особистому житті, хвороба матері.
Померла художниця 9 червня 1961 року.
Усе пережила Катерина Білокур, як і мільйони українських селянок,
але зуміла завдяки своєму величезному, даному Богом талантові й
дивовижній наполегливості сягнути вершин успіху і прославити українське
мистецтво на цілий світ. Їй довелося пережити осуд і нерозуміння
односельців, які вбачали в її заняттях малюванням спробу ухилитися від
роботи. Вона зустріла нерозуміння матері, що вважала її малювання
безглуздим, і все-таки, подолавши ці такі непрості в сільському житті
перешкоди, вона самотужки, крок за кроком,відкривала для себе таємниці
живопису.
Не зазнавши особистого щастя, бачачи навколо себе злидні, щоденну
боротьбу за існування, Катерина Білокур у квітах, у малюванні бачила
високий сенс. Малюючи їх, вона неначе сягала найдосконалішої краси, яку
закладено природою в квітах і якої їй бракувало в житті особистому.
«Дослідники» ( 5 хв.) (Презентація демонструється автоматично)
«Квіти, як і люди, — живі, мають душу!»
Не маючи коштів на фарби й пензлі, Катерина Білокур готувала їх сама
з рослин та щетини, не маючи спеціальної художньої освіти, альбомів та
книжок, навчалася у природи.
Усі дослідники її творчості одностайно визнають високу філософську
наснаженість їх, глибоке осмислення життя. Зображені на її полотнах квіти,
овочі, предмети побуту осяяні її незвичайним чуттям кольору, оживлені її
філігранною майстерністю й сприймаються як величальний гімн природі,
людині.

13. Перед тим як почати роботу над картиною, художниця довго
виношувала задум, вивчала навколишню природу, найтонші нюанси
сонячного освітлення. Вона ніколи не робила попередніх ескізів, етюдів з
натури, а, опрацювавши задум в уяві, швидко, немовна одному диханні,
виконувала його на полотні.
З раннього періоду творчості збереглися портрет сестри Олі Білокур
(1928) та колгоспниці Тетяни Бахмач (1932).
Пізніше малює переважно квіти, вчиться компонувати, поєднувати
кольори у єдину гармонійну цілість. У другій половині 30-х — у 40-х роках
опанувала техніку живопису. Перші значні роботи цього періоду —
«Берізка» (1934), «Квіти за тином» (1935), «Квіти», «Портрет племінниць» —
засвідчили її високе обдаровання.
В останні роки життя художниця створила чудові картини «Півонії»
(1959), «Букет квітів» (1959), «Квіти і овочі» (1959), «Натюрморт» (1960).
«Літ ратурні критики» (5 хв.)
Проаналізувавши казку Ірен Роздобудько «Що може пензлик?»
(Про Катрусю Білокур), ми прийшли до висновку:
Катрусине дитинство було непростим, тому що їй довелося
боротися за свою мрію не лише з долею, а й з власними батьками і
односельчанами.
Катруся була особливою дитиною, тендітною, вразливою,
спостережливою, вміла бачити красу в усьому, що її оточує: в зірках, в
квітках, в тваринах. В усьому вона бачила кольори. Вона вміла
розмовляти з квітами, небом , навколишнім світом. Це вміння бачити
красу і бентежило батьків і сусідів.
Батьки забороняли їй ходити до школи. Але все ж таки вона
самотужки навчилася читати . Першою прочитаною книгою був «Кобзар»

14. Т.Г.Шевченка. Батьки соромилися своєї талановитої донечки, говорили:
«В селі треба працювати, а не малювати. Ніхто таку дівку і заміж не
візьме».
Довго світ не знав про обдаровану сільську дівчину через різні
життєві обставини. І врешті – решт Катрусині картини потрапили до
найкращих музеїв світу – до Ермітажу, Третьяковської Галереї.
Коли людина чогось дуже сильно прагне, приносить себе в жертву
за ради мрії, бореться з усіма життєвими перепонами, то доля
обов’язково дає винагороду за наполегливість і старанність, втілює мрію
в життя. Так і Катрусина мрія збулася.
V. Осмислення й узагальнення вивченого.(2 хв.)
1. Вправа «Займи позицію»
- Батьки Катерини вважали , що сільська дитина повинна займатися
домашнім господарством і роботою в полі, а навчання – то забавка
для панів. Дитина з села повинна бути працьовитою, а розум і хист
до мистецтва їй ні до чого. Якщо ви згодні з цією думкою, прошу
вас стати біля таблички « за», не згодні – « проти», якщо маєте
власні міркування – « власна думка». Обговоріть в групі свою думку
з цього приводу і оголосіть її.
2. Проблемне запитання:
- Як склалася б доля Катрусі, якщо б її морально підтримували
батьки, схвалювали її захоплення малюванням? (припущення дітей)
VI. Підсумок уроку. (1хв.)
1. Слово вчителя.
Наш урок хочу завершити словами І.Роздобудько «Коли ти знову
сядеш малювати і розкладеш перед собою аркуші та фарби, згадай цю
історію про маленьку сільську дівчинку, в якої не було ні фарб, ні
пензлів. Та було головне – віра в своє покликання і величезне бажання

15. зробити так, щоб краса ніколи не полишала життя. Краса, яку увінчала
простим пензликом з коров’ячої шерсті…»
Хочу відзначити , що всі ви добре попрацювали над уроком, а
найактивнішим учнем цього уроку став ( ла)_____________________
2.Складання сенкана до уроку.
VII. Рефлексія. (1 хв.)
Метод «Незакінчене речення»
Сьогодні на уроці :
Я зрозумів…
Я навчився…
Мені сподобалось…
VIII. Домашнє завдання. ( 1 хв.)
1 рівень: скласти план для переказу казки Ірен Роздобудько «Що може
пензлик?»;
2 рівень: скласти кросворд (тест або ребус) до казки;
3 рівень: написати твір – мініатюру «Катруся Білокур – маленький геній
великого світу»

16. Її твори:
Її твори
Т
Місце роботи
(ким працювала)
Психологічний
портрет:
Ірен
Роздобудько
Дата народження:
Місце народження:
Освіта:
Ір н Роздобудько,
її життя та творчість

17. Використана літ ратура та Інт рн т – р сурси:
1. http://uk.wikipedia.org . Біографічні матеріали з Вікіпедії про Ірен
Роздобудько та Катерину Білокур.
2. http://www.ukrkolo.com/bilokur/index.htm . Екатерина Билокур. Веб –
галерея.
3. http://ukrfoto.net/people_5.html. Біографія Катерини Білокур
4. Ірен Роздобудько про Блеза Паскаля, Вольфі Моцарта, Ганса
Андерсена, Катрусю Білокур та Чарлі Чапліна , Серія: «Життя
видатних дітей» ,видавництво «Грані-Т», 2010, 144 с.