1. 1
Опис досвіду роботи
над проблемою
«Роль графічних організаторів на уроках
української мови та літератури у формуванні в
учнів умінь узагальнювати й систематизувати»
2. 2
Концепція розвитку сучасної гуманітарної освіти України найвищою
цінністю проголошуєлюдину. Томуосвіта ХХІ століття – це освіта для людей. Її
завдання – виховати відповідальну особистість, здатну до саморозвитку та
самовдосконалення. Учитель має створити такі умови, в яких особистість могла
б розкрити власний потенціал якнайповніше.
Ідея досвіду: розвиток творчих і комунікативних здібностей учнів,
їхнього самостійного і критичного мислення, вміння аргументовано доводити
власну думку. Таким чином, однією із ключових компетентностей, які сприяють
розвитку особистості та її повноцінній самореалізації в сучасному житті, є
мотиваційна. Одним із засобів формування саме мотиваційної компетентності є
такий метод сучасного особистісно зорієнтованого навчання, як використання
графічних організаторів у процесі опрацювання матеріалу, зокрема під час
прочитання художнього твору.
У своїй роботі опираюсь на матеріали Фасолі А. М. та Гаврилюк О. В.,
викладені в курсі лекцій «Особистісно зорієнтоване навчання: сутність, основи,
технології». Також під час роботи над проблемою використовую навчальний
посібник для учнів старших класів загальноосвітньоїшколи «Основикритичного
мислення», авторами якого є Пометун О. І., Пилипчатіна Л. М., Сущенко І. М.,
Баранова І. О. Ці розробки свідчать, що застосування графічних організаторів на
уроках дає можливість формувати нові способи мислення та пізнання.
У процесі роботи я прийшла до висновку, що графічні організатори
розвивають в учнів уміння узагальнювати, систематизувати, порівнювати,
оцінювати виучуваний матеріал, аналізувати, критично мислити, вільно
розмірковувати, проявляти фантазію, мати власне бачення проблеми,
спонукають до нестандартної організації творчої діяльності. Сформовані у
процесі створення графічних схем-опор діяльнісні уміння учні завжди зможуть
застосувати в практичному житті. Саме цим обумовлюється актуальність
представленого досвіду.
Для осмислення та зберігання в пам’яті інформації необхідно зрозуміти,
як саме пов’язані одне з одним сприйняті нами факти, ідеї, поняття. У цьому
3. 3
якраз і допоможуть графічні організатори – схеми чи таблиці, що відображають
зміст та структуру, зв’язки компонентів інформації чи тексту. Побудова такої
схеми або таблиці вимагає порівняння нових знань із набутими раніше
знаннями, до того ж таким чином, щоб забезпечити найефективніше відтворення
(пригадування) інформації та поглиблення її розуміння.
Одночасно графічні організатори є схемами-опорами, що допомагають
осмислити сутність певного явища, легко і швидко запам’ятати виучуваний
матеріал, відчути й «пережити» прочитане.
Існують різні види графічних організаторів, кожен із яких передбачає
використання різних просторовихобразів для осмислення представленої в тексті
інформації. Інформацію можна подати у вигляді:
- ланцюжка – лінійної послідовності;
- ієрархії – деревоподібної структури;
1
2
3 4
5
6 7
8
9
1
2
21 22 23
3
4
4. 4
-мережі, що демонструє різні типи зв’язків між об’єктами чи явищами;
- матриці (таблиці), що відображає порівняння декількох об’єктів за
низкою показників;
- блок-схеми, що показує декілька послідовних дій.
У процесівласної діяльності я з’ясувала, що найбільш ефективними є такі
види графічних організаторів, як кластер, щоденник подвійних нотаток, картка
ключових слів, асоціативний кущ, бортовий журнал, Т – таблиця, дерево
1
1а
1в
1г
1б
1 2
3 4
1
2
3
5. 5
передбачень, кубування, діаграма Вена, дискусійна сітка Алверманна, дерево
рішень, опорні схеми, матриці (таблиці), паралелі, діаграми.
Робота зі схемами і таблицями може відбуватись у таких формах:
а) відтворення вчителем крейдою на дошці основного змісту матеріалу у
вигляді схем та таблиць;
б) нанесення запропонованого наочного матеріалу на папір, графічне та
естетичне його оформлення;
в) виведення схем та таблиць на екран за допомогою технічних засобів
навчання;
г) організація самостійної роботиучнів над таблицями та схемами в процесі
уроку.
Кластер – це спосіб графічної організації матеріалу, що дає змогу
унаочнити думки, які виникають у нас при заглибленні в ту чи іншу тему.
Результатом роботи буде структура, яка графічно відображає міркування,
визначає інформаційне поле теми.
На мою думку, кластер доречно застосовувати на уроках української
літератури в старших класах. Наприклад, під час роману у віршах Ліни
Костенко «Маруся Чурай». Така схема дозволяє учням одночасно виконати
декілька завдань: скласти характеристику образу Марусі, провести паралелі між
українськоюлітературою, історією та музичним мистецтвом, повторити матеріал
8 класу на тему «Дівчина з легенди – Маруся Чурай».
Кластер
Безсмертя
Зрада
Хмельниччина
Полтава
Кохання
Ніжність
Краса
Маруся
Чурай Легенда
Гордість
Ліна Костенко
« Засвіт встали
козаченьки »
« Ой не ходи, Грицю…
вечорниці …»
Пісня
« Сидить голуб на
березі …»
«Летить галка
через балку »
6. 6
Щоденник подвійних нотаток сприяє вдумливому читанню та дозволяє
глибше осмислити ідеї тексту, пов’язати прочитане з актуальними питаннями і
проблемами. Учень вибирає із тексту цитати, які справилинайбільше враження,
викликали схвалення, протест чи нерозуміння, та коментує їх їх. Коментуючи,
пише, як зрозумів цю цитату. Також пояснює, чому виписав саме її: можливо,
вона близька до його життєвого досвіду, а може, він не згоден з автором або
хочете продовжитийого роздуми. Учень записує, які думки та асоціації викликає
та чи інша цитата. Оформляє свої записи у вигляді таблиці:
Цитата (епізод) Коментар
(Чому записана саме ця цитата? Про що
вона змушує замислитись?)
Я використовувала щоденника подвійних нотаток при вивченні повісті
Михайла Коцюбинського «Дорогою ціною».
Щоденник подвійних нотаток
Михайло Коцюбинський. Повість «Дорогою ціною»
Цитата (епізод) Коментар
«Він йшов тепер
прудко…, а думки одна за
одною , як на крилах, летіли
все наперед. Не так думки, як
уява. Уявляється йому Дунай,
широкий – широкий… За
Дунаєм – Січ… Козацтво – як
мак. Попереду – Остап. Він
оповіда козакам, за що пан
хотів його оббілувати, як
повелась у них неволя в
Уманщині, що треба піти і
визволити народ із неволі,
потішити на старість дідуся і
одняти Соломію від її
чоловіка, бо вона … його,
Остапа, кохає…»
Мене вражає бажання Остапа
відчути себе вільним, гідним поваги,
бути корисним найближчим людям.
Розповіді дідуся виплекали в душі
Остапа переконання, що воля – це
найбільша цінність в житті кожного.
Але він не зможе бути по –
справжньому щасливим, якщо не
допоможе своєму народові
визволитися з неволі. Справді
шляхетне бажання. Мені близький
саме Остап, адже в ньому я бачу
людину, яка готова ціною власного
життя стати корисним нації.
7. 7
Асоціативний кущ, або гронування – вид графічного організатора,
подібний до кластера.
Найбільш виправданим створення асоціативного куща є на уроках
української літератури, починаючи з 5 і 6 класів, бо застосовувати графічні
організатори потрібно поступово. Це необхідно для розвитку асоціативного
мислення в учнів. Тут важлива і власна позиція вчителя, адже саме від нього
залежить, наскільки доречними будуть слова-асоціації. Наприклад, перед
вивченням теми «Колискові пісні» я пропонувла слово-стимул «колиска». Цей
спосіб актуалізує життєвий досвід дітей.
Асоціативний кущ, або гронування
Пропоную складання інформаційного грона парам і групам учнів.
Наприклад, під час роботи з поезією Івана Малковича «Із янголом на плечі».
Такий підхід дозволяєучневіпорівняти власні пропозиції з тими, які мають інші,
узгодити відповіді й обрати найбільш оптимальні варіанти.
Інформаційне гроно
Іван Малкович «Із янголом на плечі»
Вірність і відповідальність
Щирість і доброта
Оберіг
Янгол Вміннядолати труднощі
Цілеспрямованість імужність
Чесність і порядність
Стабільність
На уроках літератури ми не лише вивчаємо твори, а й визначаємо їх
жанрові особливості. Тому маємо змогу використати і такий спосіб фіксації
матеріалу, як опорна схема, або блок -схема. Наприклад, особливості колядок,
Ласка
КолискаЗатишок
Дитина Сон
Мама
Пісня
8. 8
веснянок, обжинкових пісень, історичних пісень, коломийок, народних загадок,
легенд тощо можна теж фіксувати таким способом.
Т-таблиця – це вид схеми, при застосуванні якої аркуш ділиться навпіл.
В одній половині записують усі докази, що підтримують ідею, у другій –
протилежні (так – ні, за – проти). Такий вид графічного організатора найбільш
виправданим є на уроках українськоїлітератури в старших класах, оскільки саме
учні 10 – 11 класів можуть критично оцінити вчинки й поведінку персонажа,
висловити власне бачення шляхів вирішення проблеми. Наприклад, під час
опрацювання кіноповісті Олександра Довженка «Україна в огні» я звернула
увагу на образ Ернста фон Крауза, запропонувавши таке запитання: «Чи вартий
поваги Ернст фон Крауз?» Заповнюючи Т – таблицю, учні зрозуміли, що цей
персонаж, який здебільшого сприймається негативно, має багато позитивних
рис.
Т – схема
Чи гідний поваги
Ернст фон Крауз?
Так Ні
1.
2.
3.
1.
2.
3.
Дещо подібним до Т – таблиці є такий вид графічного організатора, як
дискусійна сітка Алверманна. Зазвичай її використовую під час обговорення
дискусійного питання, яке потребує різнобічного аналізу й може мати різні
Довгий шлях
Невлаштованість
побуту
Небезпека ворожих
нападів
Хвороби і смерть на
чужині
Мотиви
чумацьких
пісень
9. 9
варіанти аргументів на підтвердження як однієї думки, так і протилежної.
Застосування цього виду схеми дозволяє учням висловити власний погляд на
проблему, критично обміркувавши обговорювану подію чи певну ситуацію.
Для прикладу можна взяти вже згадану кіноповість «Україна в огні»
Олександра Довженка. Характеризуючи образ Лавріна Запорожця, пропоную
для обговорення наступне питання: «Чи правильно чинив Лаврін Запорожець,
будучи старостою села?» Під час читання твору учні звертають увагу на те, що
саме він змушував селян запрягатись у ярма і орати землю, саме він вписав і
свою дочку в перелік молодих людей, яких готували до відправлення в
Німеччину.
Дискусійна сітка Алверманна
_________ Чи правильно _____________
___________ чинив ____________
___________ Лаврін Запорожець _________
___________ як староста села______________
Діаграма Вена – це вид схеми, при застосуванні якої найчастіше
використовують кола, що перетинаються. У спільному секторі кіл записують
спільні рисигероїв чи певні поняття, у колах – відмінні. Використання діаграми
Вена можливе під час вивчення теоретичних понять. Наприклад, саме цей
графічний організатор дозволить зручним способомпорівнятимотиви козацьких
і чумацьких пісень, спільне і відмінне між баладами й народними пісням,
особливостями оповідання й новели тощо.
Доречною діаграма Вена є і під час текстуального вивчення творів. Для
прикладу беремо поезію «Крила» Ліни Костенко», яка вивчається в 7 класі.
Опрацьовуючи першу частину твору, учні в центральному секторі записують
словосполучення «повноцінне життя» або слово «щастя», а в колах те, що
необхідне пташці для цього, а що – людині.
10. 10
Діаграма Вена
Ліна Костенко. Поезія «Крила»
Ще одним графічним видом роботи можна вважати проведення
літературної паралелі. Це спонукає учнів актуалізувати знання і пригадати, в
яких раніше вивчених творах розкривалися такі самі проблеми, мотиви, теми,
діяли схожі персонажі. Паралель можна зображати у вигляді різних фігур.
Наприклад, любовний трикутник драми-феєрії Лесі Українки «Лісова пісня»
має багато спільного з любовним трикутником роману Ліни Костенко «Маруся
Чурай».
Літературна паралель
« Маруся Чурай» «Лісова пісня»
Маруся Мавка
Гриць Галя Килина Лукаш
Таблиці(або матриці) – це універсальний вид графічних організаторів,
який я застосовую в будь-якому класі на будь-якому уроці. Вид таблиці
вибираю, враховуючи вік дітей, тему уроку і – найголовніше – мету, яку ставлю
перед собою та учнями: систематизувати, зафіксувати найважливіше, порівняти,
оцінити, узагальнити.
Небо
Воля
Хмари
Земля
Поле
Пара
Діалоги
Повноцінне
життя
і щастя
11. 11
Одним із видів є понятійна таблиця, яка містить поняття з теорії
літератури. Наприклад, це може бути таблиця «Проза», яка одночасно
узагальнює і порівнює відомості про прозові жанри.
Понятійна таблиця. Проза
Жанр Кількість
сюжетних
ліній
Кількість
героїв
Напруженість
сюжету
Приклади
Оповідання
Новела
Гумореска
Повість
Роман
Літературна
казка
Епопея
Під час вивчення творчості різних поетів усі найважливіші відомості
пропоную помістити в таких таблицях: «Лірика Богдана – Ігоря Антонича»,
«Поезія Лесі Українки», «Лірика Івана Франка».
Таблиця
Лірика Богдана – Ігоря Антонича
Назва Жанр Мотив.
Основна
думка
Образи -
символи
Особливості
«Різдво»
«Вишні»
«Автопортрет»
«Дороги»
«Зелена
Євангелія»
Завжди доречними є й таблиці, укладені під час роботи над
характеристикою персонажа. Підтверджувати наявність певних рис характеру
героя твору потрібно шляхом добору відповідних цитат з тексту.
Заповнюючи таблицю, учні знову працюють з текстом, ще раз його
перечитують і вибирають необхідний матеріал. Для прикладу візьму повість
Івана Франка «Захар Беркут», а саме образи Максима.
12. 12
Матриця
Іван Франко. Історична повість «Захар Беркут»
Характеристика образу Максима
Риса характеру Цитата
Наполегливість
Цілеспрямованість
Мужність
Готовність до самопожертви
Усвідомлення обов’язку
Справедливість
Волелюбність
Зрозуміти причини вчинків головної героїні поеми «Катерина» Тараса
Шевченка допоможе таблиця «Психологічна характеристика Катерини».
Психологічна характеристика Катерини
Тарас Шевченко. Поема «Катерина»
Психологічні особливості Цитата
Довірливість до коханого Він, як мати, привітає;
Як брат, заговорить
Наївність простої селянки Обіцяє чорнобривий,
Коли не загине,
Обіцявся вернутися.
Тоді Катерина
Буде собі московкою.
Схильність глибоко переживати
емоції, зроджені болісними
спогадами
Отут з муштри виглядала,
Отут розмовляла,
А там, а там … сину, сину!
Та й не доказала!
Віра в обіцянки коханого,
поєднана з передчуттям
трагічності життєвої долі
Вийшла з села – серце мліє.
Назад подивилась,
Покивала головою
Та й заголосила
Поглиблюючи знання учнів про роль художньої деталі у творі, під час
опрацювання новели Григора Тютюнника «Три зозулі з поклоном» аналізуємо
образи за допомогою таблиці «Художня деталь у новелі».
Художня деталь у новелі Г. Тютюнника
«Три зозулі з поклоном»
Персонаж Художні деталі
Михайло – син
Михайло – батько
Софія
13. 13
Марфа
Карпо
Дядько Левко
Як і будь-яка новація, спочатку використання графічних організаторів
супроводжується певними труднощами. По-перше, це непростий вибір
найбільш ефективного їх виду з ряду подібних. По-друге, застосування
технічних засобів, оскільки вони можуть не спрацювати у найбільш
відповідальний момент. По-третє, вибір способу створення графічної
конструкції (креслити в зошиті, відтворювати крейдою на дошці чи заповнювати
заготовлені наперед схеми тощо). По-четверте, раціональний розподіл часу на
уроці, бо створити графічний організатор не завжди можна швидко і якісно.
Проте досвід показує, що всі труднощі з часом можназдолати. Наприклад, у 5 і 6
класах найбільш ефективними є нескладні схеми: «асоціативний кущ» і «картка
ключових слів». Учням 7 і 8 класів можна пропоную роботу з «бортовим
журналом» і «щоденником подвійних нотаток», заповнення діаграми Вена.
Старші учні працюють з «деревом рішень», Т-таблицею, дискусійною сіткою
Алверманна, а також складають матриці й опорні схеми. З часом учні
удосконалюють вміння створювати чіткі схеми за порівняно невеликі проміжки
часу.
Отже, графічні організатори – важливий елемент у роботі з художнім
текстом, теоретичним матеріалом, оскільки вони беруть на себе
відповідальність за осмислення й зберігання в пам’яті учня інформації,
«захованої» в певні блоки. Рано чи пізно учень усвідомить корисність такого
виду роботи, в результаті якої створюється наочність не лише засобамимови, а й
засобами образотворчого мистецтва і графіки. Графічні організатори дають
змогу аналізувати власну навчальну діяльність, переводячи її на більш високий
рівень пізнання.
