Krashchi praktyky onovlennya budivel' TsOVV

1. Клієнт
Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit
(GIZ) GmbH
Назва документу
Аналіз кращих практик управління оновленням
будівель центральних органів виконавчої влади у
європейських країнах
The analysis of best practices of central executive body (CEB) buildings
renovation management in European countries
Дата документу
22.04.2019
Редакція: 1
Реформи у сфері
енергоефективності в
Україні

2. Сторінка 2
КОНТРОЛЬНИЙ ЛИСТ ДОКУМЕНТУ
НОМЕР КОНТРАКТУ GIZ: 83314862
ПІДГОТОВЛЕНО:
ПІДГОТОВЛЕНО ДЛЯ: Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit
(GIZ) GmbH
вул. Антоновича, 16 б
01004 Київ, Україна
T +38 044 594 07 60
F +38 044 594 07 61
Джордж Крістодореску
E george.cristodoresku@giz.de
ДАТА: 22.04.2019
АВТОР: expert
Застереження:
Автори несуть відповідальність за зміст цього звіту. Викладені погляди не обов’язково
відображають точку зору Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH.

3. Сторінка 3
ЗМІСТ
1. Вступ……………………………………………………………………………………………………………..……
4
2. Нормативно-правова база…………………..…………………………………………………………..5
3. Будівельні норми і
правила…………...……….…….…………..…….……………………….……10
4. Технічні заходи………………………………………………………………………………………………..18
5. Висновок………………………………………………………………………………………………………….24

4. Сторінка 4
1. ВСТУП
Україна є однією з енергозалежних країн Європи та споживає у загальному балансі близько 40 %
імпортних енергоресурсів. Тому вирішення питань енергозбереження та
енергоефективності є одним з першочергових в умовах енергетичної кризи в країні.
В загальному енергетичному балансі України більше всього кінцевої енергії споживається
промисловістю (31,7 %), побутовим сектором (34,5%) та транспортом (20,5 %).
Заходи з підвищення енергоефективності будівель повинні розглядатися як чинник економічного
зростання, забезпечення сприятливого соціально-побутової та екологічної
обстановки, поліпшення добробуту всього населення.
Проект GIZ «Реформа в сфері енергоефективності в Україні» має на меті підвищити спроможність
національних інституцій щодо ефективного впровадження процесу реформ.
Елементи енергоефективних будинків
· Інформованість про енергоспоживання та зміні поведінки
· Реконструкція існуючих будинків з метою досягнення високих
стандартів на енергоефективність
· Високі енергетичні стандарти в новому будівництві
· Енергоефективні житлово-комунальні системи
· Заміна неефективного обладнання, приладів і систем
освітлення
· Висока якість навколишнього середовища при
територіально-просторової плануванні
· Екологічно безпечна будівельна практика
· Доступність енергоресурсів
2. НОРМАТИВНО-ПРАВОВА БАЗА
У 1976 році Німеччина стала першою країною в Європі, яка прийняла закон про
енергозбереження, визнавши тим самим, що рівень споживання енергоресурсів для
опалення та гарячого водопостачання був занадто високим. Цей закон регулював
стандарти на теплоізоляцію будівель, енергоефективність опалювальних приладів і
порядок оплати витрат на опалення.
У 1980-х роках державні заходи в галузі енергоефективності взяли Франція, Бельгія і
Данія. Ці країни зробили прорив в регулюванні попиту шляхом диференціації тарифів

5. Сторінка 5
з метою зниження споживання енергії в години пікових навантажень і пікові сезонні
навантаження, встановивши преференційні тарифи в інший час.
В кінцевому рахунку, західні країни розробили комплексні нормативні вимоги до
енергоефективності.
На національному рівні до них відносяться:
− Законодавчі і нормативні акти, що сприяють енергозбереженню та
стимулюючі впровадження енергозберігаючих технологій і
проведення досліджень в галузі енергозбереження
− Національні стандарти для нового будівництва і модернізації
− Комплексні національні плани і програми в галузі енергоефективності,
включаючи фінансові стимули і популяризацію серед населення
енергоефективності та енергозбереження.
З метою підвищення енергоефективності в ЄС в 1990-і роки і в перші десять років 2000-
х років ЄС розробив кілька директив ЄС. До найбільш важливим з них з точки зору
енергоефективності відносяться:
Директива 2006/32 /ЄС по ефективності енергоспоживання і енергозабезпечення
Директива ЄС щодо енергетичних характеристик будівель 2002/91/EC і її переглянутий
варіант 2010 року 2010/31/EU
Директива ЄС, що встановлює нормативні вимоги до екологічної конструкції
енергоспоживаючої продукції 2005/32 /EC
Загальний огляд енергетичних директив Європейського союзу
Директива ЄС по ефективності енергоспоживання і енергозабезпечення (2006/32/EC)
Ця Директива зобов'язує державу субсидувати заходи з енергозбереження, у тому
числі належну теплоізоляцію в нових побудованих будинках; регулярні перевірки і
контроль приладів; впровадження енергетичних паспортів будівель; енергетичне
обстеження об'єктів з високим споживанням енергії і розрахунок реальних витрат
на опалення, вентиляцію, кондиціювання повітря і гаряче водопостачання.
Енергетичні характеристики будівель (2002/91/EC)
Директива щодо енергетичних характеристик будівель (2002), мета - виконання
Кіотського протоколу до Рамкової конвенції про зміну клімату.
Відповідно до цієї Директиви всім державам-членам ЄС слід було до 2006 року
прийняти національні закони про мінімальні енергетичні стандарти для нових
будинків, що будуються на основі наступних вимог:
• Проекти будівництва нових будинків повинні забезпечувати мінімальне річне
споживання 7 літрів мазуту (або 7м3 газу) на 1 м2 опалювальної площі
Обов'язкові мінімальні енергетичні стандарти повинні регулярно переглядатися з
урахуванням розвиваються технологій проектування та будівництва будівель і

6. Сторінка 6
підвищенням рівнів енергоефективності мережевого обладнання та побутових
приладів.
• Безперервне посилення нормативних вимог до теплоізоляції і скорочення
споживання енергії на опалення створює стимул для розробки нових
енергозберігаючих технологій в нових побудованих або реконструйованих
будинках або будинках, в яких заплановано капітальний ремонт.
• Коли будівлі підлягають суттєвому ремонту, енергоефективність будівлі або її
реконструйованої частини повинна бути підвищена, щоб відповідати мінімальним
вимогам до енергетичних характеристик, якщо це технічно, функціонально та
економічно доцільно. «Основне оновлення» означає оновлення будівлі, де:
(а) загальна вартість реконструкції, що стосується огороджувальних конструкцій або
технічних будівельних систем, перевищує 25% вартості будівлі, за винятком вартості
землі, на якій будівля розташована;
(b) більше 25% поверхні огороджувальної конструкції підлягає реконструкції.
Енергетичні характеристики будівель (2010/31/EU)
У 2010 році Європейська комісія внесла такі істотні поправки:
• К 1 січня 2021 року всі нові побудовані будинки та будинки, які підлягають
капітальному ремонту, повинні відповідати "найвищим енергоефективним
стандартам". Головні учасники цього процесу є державний і муніципальний сектор,
а станом на 1 січня 2019 року всі житлові приміщення, що знаходяться в приватній
власності, повинні мати енергоспоживання близьке до нульового показника.
• Перелік будівель був розширений, а порогова величина площі будівлі
зменшена до 1000 м2.
• В даний час обов'язковою є енергетична паспортизація будь-яких нових
побудованих, проданих або орендованих будівель. Аналогічної паспортизації
повинні піддаватися всі приміщення, зайняті державними або муніципальними
органами, якщо площа таких приміщень перевищує 500 м2. До 2015 року цей поріг
знижено до 250 м2.
• Велика увага приділяється проведенню інформаційно-просвітницьких
кампаній з метою мотивувати власників нерухомості і землевласників підвищувати
енергоефективність їх будівель.
Вимоги до екологічної конструкції енергоспоживаючої продукції (2005/32/EC)
Під екологічним конструюванням розуміється облік впливу життєвого циклу
будівель на навколишнє середовище в процесі конструювання виробу. Це також
стосується обліку енергоеффектівності.
Директива регулює заходи, що стосуються опалювального і водогрійного
обладнання, систем освітлення, електроприладів, опалювального обладнання.
Директива про енергоефективність (EED 2012/27/EU)
Держави-члени повинні розробити довгострокову стратегію для мобілізації
інвестицій у оновлення національного запасу житлових та комерційних будівель, як
державних, так і приватних.

7. Сторінка 7
Зобов'язання щодо квоти на реконструкцію 3% всіх державних будівель, що
належать центральним урядам і зайняті ними.
Директива про відновлювальні джерела енергії (2009/28/EC)
Держави-члени повинні ввести заходи для збільшення частки енергії з
відновлюваних джерел у нових та відремонтованих будівлях
Хоча вважається, що енергетика відноситься до національної компетенції держав-
членів ЄС, директиви ЄС надають вплив на національне законодавство в цій області:
− Законодавчі акти у вигляді директив ЄС, які є важливим фактором
підвищення енергоефективності та розробки енергозберігаючих
заходів.
− Підтримка енергетичних обстежень та їх проведення з метою
забезпечення дотримання і посилення стандартів в галузі
енергоефективності та систем маркування класу енергоспоживання
енергоспоживаючого обладнання та пристроїв.
− Припис з 2020 року дотримуватися в будівництві нових будівель
стандартів майже нульового споживання енергії (Net Zero Energy
Building, NZEB).
Основні виклики NZEB концепції:
− Значні коливання і загальна невідповідність між локальним
користуванням і виробництвом енергії,
− Складність інтегрування з «звичайними» районними тепломережами
і сетями водопостачання / водовідведення,
− Висока вартість збереження енергії поза мереж,
− Необхідність впровадження NZEB заходів на етапі проектування і
більш ніж в одиничному будівлі для забезпечення рентабельності.
Більшість країн-членів ЄС запровадили систему енергоефективності у 1970-х роках і
відтоді багато разів оновили і посилили її. За оцінками, нові житлові будівлі в
Європейському Союзі сьогодні споживають приблизно на 60% менше енергії, ніж ті
будинки, які були побудовані до середини 1970-х років. Проте, фактичні заощадження
зазвичай нижчі, ніж передбачається моделями, внаслідок комбінованого впливу
поведінкових факторів (таких як більш високі температури опалення, більше
приміщень, що опалюються, або більш тривалий період опалення протягом року).
Наприклад, дослідження, проведене в Німеччині, повідомляє, що, хоча термічні
стандарти свідчать, що нові будівлі споживатимуть на 70 відсотків менше енергії, ніж
будівлі, побудовані до перших будівельних норм, фактична економія склала лише
близько 35 відсотків.
Більшість країн почали з простих нормативних стандартів для компонентів
огороджувальних конструкцій. Потім були додані вимоги до інших потреб
(охолодження приміщень, вентиляція, освітлення та підігрів).
Директива ЄС про енергоефективність у будівлях

8. Сторінка 8
Починаючи з кінця 1990-х років, політика та нормативно-правові акти ЄС є рушійною
силою розвитку енергоефективності в країнах-членах ЄС. Європейський Союз
зобов'язався у 2007 році досягти мети 20-20-20 до 2020 року:
- скорочення викидів парникових газів на 20 відсотків нижче рівня 1990 року,
- 20 відсотків відновлюваних джерел енергії в енергетичному балансі
- скорочення споживання первинної енергії на 20 % порівняно з прогнозованими
рівнями за рахунок підвищення енергоефективності.
Будинки в країнах-членах ЄС відповідають за споживання 40% енергії та 36% викидів
CO2. Будівельний сектор пропонує великий потенціал економічно ефективних заходів
енергоефективності. Скорочуючи споживання енергії в будівлях приблизно на 30%,
енергоспоживання в Європі скоротиться на 11%, це більше половини від цілі 20-20-20.
Реалізація цього потенціалу матиме вигоди для екології та конкурентоспроможності
для ЄС.
Директива про енергоефективність будівель 2002 року (EPBD, 2002/91 / EC) є
основним регуляторним заходом, спрямованим на підвищення енергоефективності в
будівельному секторі та запровадження гармонізації методологій для
енергоефективності та відповідних заходів в межах Європейського Союзу. EPBD
вимагає, щоб усі країни-члени року прийняли:
✔методології інтегрованих стандартів енергоефективності будівлі (стаття 3)
✔мінімальні вимоги до енергетичних характеристик для всіх нових будівель та
будинків > 1000 м2 (статті 4-6)
✔схеми сертифікації для всіх будівель (стаття 7)
✔інспекція та оцінка котлів та установок кондиціонування повітря (статті 8, 9).
Вимоги EPBD, що мають бути впроваджені в кожній державі-члені ЄС
Спільна методологія для інтегрованих мінімальних стандартів
• Інтегрувати теплоізоляцію, опалення, охолодження, вентиляцію,
освітлення, установки відновлюваної енергії, пасивні системи, ТЕЦ,
Теплопостачання / Охолодження, орієнтацію будівлі
• Надати гнучкості архітектурі, щоб будівлі відповідали стандартам
скорочення енергії найбільш економічно ефективним способом
• Бути виражені в простих енергетичних показниках
• Бути затверджені державами-членами для різних категорій будинків з
урахуванням кліматичних відмінностей та стандартів CEN
• Регулярно переглядатися (<5 років), щоб відповідати технічному
прогресу
Схеми сертифікації:
• Держави-члени повинні гарантувати, що сертифікат енергоефективності
буде наданий орендарям будівлі, коли будівля будується, продається або
здається в оренду
• Сертифікати мають діяти не більше 10 років

9. Сторінка 9
• Сертифікати повинні супроводжуватися інформацією про те, як
підвищити енергоефективність будівлі економічно ефективним способом
• Сертифікати для громадських будівель площею понад 1000 м2
• Можливе продовження або внесення схем сертифікації протягом
максимум трьох років, якщо існує нестача кваліфікованих та / або
акредитованих експертів
Огляд котлів, систем опалення та установок змінного струму:
• Держави-члени запроваджують вимоги до регулярних перевірок котлів
(варіант A)
• Держави-члени забезпечують надання консультацій користувачам, які
дають ті ж результати, що й регулярні перевірки (Варіант B)
• Держави-члени повинні проводити регулярні перевірки систем
кондиціонування повітря потужністю понад 12 кВт
• Можливе продовження або поступове введення схем інспекцій
протягом максимум трьох років, якщо існує нестача кваліфікованих та /
або акредитованих експертів
Джерело: http://eur-lex.europa.eu/LexUriServ/LexUriServ.do?uri=0J:L:2003:001:0065:0071:EN:PDF
Основні особливості перетворення EPBD
Вимоги до «майже» нульової енергії для нових будинків з 2020 року (2018 р.
для громадських будівель)
Вимоги до підвищення енергоефективності будівель під час основних
ремонтних робіт
Зняття попереднього порогу, який обмежував вимоги до реконструкції
будівель, що перевищують 1000 м2
Стандарти енергетичних показників повинні бути встановлені на рівні
«оптимальних за витратами» рівнів для кожної держави
Обов'язкові вимоги, що реконструкція повинна призвести до встановлення
компонентів, що відповідають мінімальним національним вимогам, з метою
досягнення оптимальних стандартів витрат
Сертифікати енергоефективності повинні бути представлені потенційним
орендарям і покупцям, повинні бути відображені в комерційній рекламі та
постійно відображені у всіх будівлях, комерційних та громадських, понад
500 м2 (250 м2 для громадських будівель у 2015 році)
Більш суворий контроль за дотриманням законодавства
− Перевірки, що охоплюють цілі системи, а не тільки компоненти
системи
− Обов'язкова вимога інформувати орендарів будівлі про варіанти
вдосконалення реконструкції
− Повинні бути створені незалежні механізми контролю для
сертифікації та інспекції
Фінансові стимули визнані як важливі для імплементації директиви,
особливо для енергоефективного модернізації існуючих будівель.
22 країни-учасниці заявили, що вони повністю відповідають всім вимогам EPBD ще до
2008 року.

10. Сторінка 10
Перегляд EPBD. Експерти та політичні діячі незабаром зрозуміли, що мети ЄС щодо
скорочення споживання енергії в будівлях на 30 відсотків до 2020 року не може бути
досягнуто за допомогою EPBD 2002 року. Для досягнення економії енергії існуючі
будівлі в ЄС є набагато важливішими, ніж нові будівлі. Оригінальні вимоги EPBD
поширювалися тільки на існуючі будівлі > 1000 м2, що становить 29% будівельного
сектору ЄС. Технічний потенціал для скорочення викидів CO2 у цих великих будівлях у
країнах ЄС становить 82 млн.тонн на рік; для всіх існуючих будівель потенціал
становитиме 398 млн.тонн щорічно. Крім того, введення більш жорстких показників
енергоефективності вважалося необхідним для нових будівель.
Комісія ЄС у 2008 році запропонувала перегляд EPBD, затвердженим Європейським
Парламентом у травні 2010 року.
Новий документ вимагає, щоб всі новобудови, побудовані після 2020 року, споживали
"майже" нульову енергію, а це означає, що вони досягають дуже високих
енергетичних показників і охоплюють будь-яке залишкове енергоспоживання в
значній мірі з відновлюваними джерелами енергії. Найбільш важливим є те, що сфера
дії первинної EPBD розширюється шляхом скасування попереднього обмеження
вимог до енергоефективного ремонту для великих будівель.
3. БУДІВЕЛЬНІ НОРМИ І ПРАВИЛА
Енергетичні норми і правила для будівель є головною рушійною силою інвестицій в
енергоефективність. Коли нормативні вимоги до енергоефективності включаються в
національні і місцеві будівельні норми, вони забезпечують облік технічних вимог до
енергетичних показників будівель на стадії їх проектування та реконструкції. Чим
більше енергоефективність враховується на стадії проектування, тим легше і повніше
реалізувати потенціал ефективності. Завжди набагато важче зменшити
енергоспоживання в уже збудованому будинку, ніж забезпечити його належну
подальшу експлуатацію з самого початку.
Перші нормативи енергоефективності будівель, включаючи теплоізоляцію, були
прийняті в кінці 1950-х і 1960-х років в Скандинавії. В останнє десятиліття стало
розвиватися міжнародне співробітництво з розробки нормативів енергоефективності
або стандартів. Як приклади можна привести стандарти на енергоефективність (IECC
200415 і ASHRAE 200416), які використовуються в Сполучених Штатах, Канаді,
Директиви ЄС і стандарти ISO (Міжнародної організації зі стандартизації).
Будинки підпадають під дію як європейських, так і національних нормативів
енергоефективності, проте вимоги національних законів включають заходи, які мають
економічний сенс і велике суспільне значення.
Стандарти ISO на енергетичні показники будівель
Стандарти, що стосуються підвищення енергоефективності будівель, розробляють
два технічні комітети:

11. Сторінка 11
ISO/TC163 Якість теплоізоляції і використання енергії в будівлях
Стандартизація в житловому і цивільному будівництві, включаючи теплотехнічні та
гідротермічні характеристики матеріалів, вироби, компоненти, елементи і системи
в нових та існуючих будівлях і їх взаємодію з інженерними системами будівель
Теплоізоляційні матеріали, вироби і системи для застосування в будівництві та
промисловості, включаючи ізоляцію встановленого обладнання в будівлях
Цей стандарт охоплює методи випробувань і розрахунку:
- показники якості житлово-комунальних послуг та енергетичних характеристик
всередині будівель
- специфікації теплоізоляційних матеріалів, виробів і систем
- загальний огляд і координація роботи над стандартизацією теплових і
гідротермічних показників в рамках ІСО
ISO /TC205 Проектування внутрішнього середовища будівель
Стандартизація проектування нових і реконструйованих існуючих будівель з метою
створення більш комфортного внутрішнього середовища (якість повітря,
температурне, акустичне та візуальне середовище) і можливе енергозбереження та
енергоефективність. Проектування внутрішнього середовища будівель стосується
технічних будівельних систем і суміжних архітектурних аспектів і включає процеси
проектування, методи проектування, результати проектування і стадію розробки
проекту.
Стандарт охоплює:
- стійкість якості внутрішнього середовища
- загальні принципи проектування внутрішнього середовища будівель і проектування
енергоефективних будівель
- проектування систем автоматизації та контролю
- показники якості внутрішнього середовища
- проектування систем опалення та охолодження і застосування методів
випробування і встановлення класу енергоефективності обладнання, що створює
внутрішнє середовище будівель, на стадії проектування і реконструкції будівель.
Стандарти:
ISO 16813: 2006 Проектування середовища будівель - Загальні принципи
ISO/TR16344:2012 Енергетичні показники будівель - загальні терміни, визначення,
детально визначають клас енергоефективності та паспортизації.
ISO 16346 Енергетичні показники будівель - Оцінка загальних енергетичних
показників
Деякі країни-члени ЄС вже виклали певну форму довгострокового бачення еволюції
будівельного сектору.

12. Сторінка 12
Данія має давню традицію активної енергетичної політики з часу нафтової кризи 1970-
х років. У 2012 році була отримана широка політична підтримка для подальшого
пакету заходів, включаючи модернізацію будівель, що наблизить країну до кінцевої
мети - усунення використання викопного палива в енергетичному та транспортному
секторах до 2050 року (BPIE, 2013).
У Франції Круглий стіл з навколишнього середовища (Grenelle de l‘Environment)
поставив завдання скоротити споживання енергії в існуючому будівельному фонді на
38% до 2020 року (NEEAP_FR, 2011). Для досягнення цього скорочення було
встановлено амбітну мету в 400 000 оновлень на рік за період 2013-2020 років. Ця
мета підтримується заохочувальними заходами, спрямованими на зниження витрат
на роботу як у житловому секторі, так і в секторі послуг. Заходи ґрунтуються на
національній програмі підтримки теплової реконструкції, яка була значно посилена в
рамках круглого столу з навколишнього середовища. Нормативні заходи доповнюють
цей механізм.
У Німеччині стратегія з енергетики, прийнята федеральним урядом у 2011 році,
запропонувала розробити довгостроковий план оновлення існуючих будівельних
фондів, що призведе до нульового споживання енергії (Net Zero Energy Building до
2050 року). Для підтримки цієї мети були визначені середньо- та довгострокові цілі:
✔Темпи модернізації будівлі з 1% до 2% на рік;
✔20% зниження потреби в тепловій енергії до 2020 року
✔80% скорочення первинної енергетичної потреби в будівельному секторі до
2050 року.
Реалізація німецької довгострокової стратегії оновлення повинна враховувати
Національний план розвитку енергетики Німеччини. Перед початком реалізації цієї
ініціативи енергетичний сектор Німеччині був вразливий і значно залежав від імпорту:
70 % всіх споживаних в Німеччині енергоресурсів припадали на імпорт.
Формулювання завдань і стратегій: Попит на первинну енергію для будівель до 2050
року повинен бути скорочений на 80 відсотків, а це обумовлює необхідність
проведення реконструкції теплових мереж, оскільки 80 відсотків житлового фонду не
відповідали відповідним стандартом.
Процес: Щоб регулювати процес перетворень як в енергетичному, так і в житловому
секторі, в Німеччині були створена міцна нормативно-правова база, стимули, субсидії
і нормативи.
Швеція має систему з 16 національних екологічних цілей якості, які описують стан
шведського середовища у 2020 або 2050 відповідно (NEEAP_SE, 2011). Однією з 16
цілей екологічної якості є досягнення «гарного побудованого середовища». Ця мета
включає в себе шість проміжних цілей, одним з яких є досягнення більш ефективного
використання енергії в будівлях. Національної програмою енергоефективності та
енергозбереження було прийнято, що загальне споживання енергії на одиницю
опалюваної площі у житлових будинках та приміщеннях для бізнесу буде скорочено
на 20% до 2020 року та на 50% до 2050 р. у порівнянні з використанням в 1995 р. Цілі
підтримуються кількома програмами і фінансовими стимулами, включаючи податкові
пільги.

13. Сторінка 13
У Австрії не існує національних обов'язкових вимог до реконструкції будівель. Ііснує
теоретичне зобов'язання щодо застосування заходів з теплового поліпшення у
випадку реконструкції будівлі. Однак, це зобов'язання не має реального впливу через
відсутність відповідності та ефективних механізмів контролю. Більше того, стосовно
вимоги EED щодо щорічної реконструкції на рівні 3% у будівлях центрального уряду,
жодних заходів ще не було введено (ENTRANZE, 2013). Тим не менш, існують вимоги,
пов'язані з будівлями, які пройшли ремонт. Отже, існують вимоги щодо
максимального опалення (87,5 кВт-год/м²/рік для житлових, та 30 кВт-год/м2/рік для
нежитлового) та потреби в енергії для охолодження відремонтованих будівель.
Зокрема, у регіоні верхньої Австрії існують правові заходи для зниження потреби в
охолодженні:
⬧ або «захист від попередження перегріву влітку» (Nachweis ONORM-B 8110-3)
⬧ або «максимальний попит на охолодження ззовні»: oMax ≤ 1kWh / m3a (нова
конструкція). oMax ≤ 2kWh / m3a (оновлення) (Dell, 2010).
Крім того, щодо основних ремонтних робіт, вимоги до енергетичних характеристик
стосуються сертифікатів енергоефективності. До 2010 року основні ремонтні роботи
мали досягти принаймні найнижчого рейтингу C (≤100 кВт-год/м2/рік для опалення).
Вимога щодо основних ремонтних робіт змінилася в 2012 році до рейтингу В (≤50 кВт-
год/м2/рік для опалення) і, як очікується, зміниться на рейтинг А + (≤10 кВт-год/м2/рік
для опалення) у період до 2020 року (CONCERTED ACTION, 2010) . Нарешті, для
підтримки оновлення будівель Австрія запровадила низку фінансових субсидій.
Передбачені субсидії на заходи щодо поліпшення теплоізоляції (корпусу, вікна та
двері). Для домогосподарств максимальний рівень субсидій становить 20% від витрат
на тепловий ремонт, тоді як для компаній субсидії покривають 30% інвестицій.
Огляд будівельних вимог у разі основних ремонтних робіт
Країна Вимоги до реконструкції
Австрія Спеціальні цілі максимальної потреби в тепловій енергії для основного
ремонту житлових та нежитлових будівель. Значення для
реконструйованих будівель приблизно на 25-38% вище, ніж нові вимоги до
будівництва. Регенерація тепла повинна бути додана до вентиляційних
систем при відновленні. Максимально допустимі значення U для різних
елементів у разі одноразового або основного ремонту. Вимоги до
обмеження літнього перегріву.
Бельгія Існують специфічні вимоги до компонентів (тобто максимальні U-
значення), а також додаткові вимоги, такі як вентиляція, літній комфорт
тощо. [Брюссель]: Мінімальний поріг енергоефективності для орендованих
будинків. Починаючи з 2015 року, основні ремонтні роботи повинні досягти
дуже низького енергетичного стандарту (NEEAP-BCR, 2011) [Фландрія]: при
розширенні або реконструкції, «захищений об'єм»> 800 м³: ті ж вимоги, що
і для нових будівель (U / R-значення, K -рівень, E-рівень, вентиляція і для
житлових будинків також літній перегрів). При реконструкції ―захищений
об'єм ≤ 800 м³: тільки U / R-значення для нових і реконструйованих частин
будівлі + вентиляція.

14. Сторінка 14
Болгарія Вимоги до нових і реконструйованих будівель є однаковими.
Кіпр Мінімальні вимоги до енергетичних характеристик (клас A або B) для
будівель, що перевищують 1 000 м2.
Чехія Вимоги до нових і реконструйованих будівель однакові. Окремі частини
огороджувальної конструкції та системи в будівлях повинні відповідати
мінімальним вимогам. Якщо неможливо досягти мінімальних критеріїв
ефективності, це повинно бути доведено за допомогою енергоаудиту.
Існують також мінімальні вимоги у випадку основного оновлення окремих
будівельних елементів, таких як для U-значень, внутрішньої температури,
термічні перемички для запобігання конденсації, термічна стійкість
приміщення влітку і взимку, мінімальна ефективність котлів тощо. Крім
того, будівлі повинні досягти здорового внутрішнього клімату.
Німеччина Для реконструкції окремих компонентів або систем існують специфічні
вимоги до цих компонентів / систем. Існують додаткові економічно
ефективні зобов'язання, які мають бути виконані власниками будівель
протягом конкретного періоду часу для: ізоляції труб гарячого
водопостачання та стелі верхнього поверху, модернізації систем HVAC та
заміни електричних систем зберігання тепла.
Данія Окремі частини огороджувальної конструкції та системи в будівлях повинні
відповідати певним мінімальним вимогам у відремонтованому будинку.
Відсутність загальної вимоги до продуктивності для відремонтованого
будинку, але є вимоги для окремих компонентів і систем. Часткові заходи
щодо реконструкції повинні бути економічно ефективними (тобто час
окупності менше, ніж 75% від терміну служби). Існують особливі вимоги
(менш суворі) при ремонті вікон з невеликими прозорими полями для
збереження архітектурних цінностей.
Естонія Вимоги, що базуються на продуктивності для всіх типів будівель, коли
будівлі підлягають основному ремонту. Значення для реконструйованих
будівель приблизно на 25-38% вище, ніж нові вимоги до будівництва.
Іспанія Існуючі будівлі площею понад 1000 м2 повинні відповідати таким самим
мінімальним вимогам до нових будівель, якщо було оновлено більше 25%.
Є вимоги щодо елементів системи опалення та освітлення, мінімального
сонячного теплового внеску, а в деяких випадках також мінімальні вимоги
щодо сонячних панелей.
Фінляндія З 1 червня 2013 року вступили в дію нові регламенти, які передбачають
мінімальні вимоги до енергоефективності для енергоефективності,
пов'язані з реконструкціями. Вимоги: поліпшення теплозберігаючої
здатності будівельних деталей, які потребують заміни чи оновлення;
підвищення енергоефективності будівлі, зменшення загального
енергоспоживання будівлі. Технічні системи (наприклад, опалення та
вентиляція) мають свої власні вимоги і повинні перевірятися.
Франція Вимоги для будівель, що підлягають ремонту, застосовуються для
житлових будинків, а значення залежать від клімату та типу опалення
(викопне паливо / електроенергія). Для основних ремонтних робіт (> 1000
м2): загальна цільова енергоефективність для реконструйованих будинків,

15. Сторінка 15
побудованих після 1948 року, знаходиться в діапазоні 80-165 кВт/м2 /рік з
2010 року. Вимоги щодо елементів опалювального, теплоізоляційного,
гарячого водопостачання, охолодження та вентиляції. Вимоги щодо
мінімального літнього рівня комфорту без використання систем
охолодження. Інтелектуальні системи повинні бути встановлені кожного
разу, коли відбуваються основні ремонтні роботи на будівлі.
Греція Окремі частини огороджувальних конструкцій та систем у будівлях повинні
відповідати певним мінімальним вимогам у відремонтованому будинку.
Угорщина Вимоги, що базуються на продуктивності (з точки зору первинної енергії),
застосовуються для житлових будинків, офісів та навчальних корпусів.
Вимоги до нових і відремонтованих будівель є однаковими. Питоме
споживання первинної енергії в кВт-год / м² повинно відповідати вимогам,
як для зони реконструкції, так і для всієї будівлі.
Італія Вимоги до енергоефективності нових і відремонтованих будівель
базуються на одних компонентах, з тими ж вимогами. Існують також
мінімальні вимоги енергоефективності для котлів.
Литва Стандарт енергетичних характеристик будівлі класу D, де D відповідає 110
кВт-год /м2 для будівель > 3 000 м2; 130 кВт-год /м2 для будівель від 501 до
3000 м2; 145 кВт-год/м2 для будівель до 500 м2. Окремі частини
огороджувальних конструкцій і систем в будівлях повинні відповідати
певним мінімальним вимогам залежно від реконструкції.
Нідерланд
и
Стандарт енергоефективності (EPN) встановлює вимоги до
енергоефективності основних ремонтних робіт існуючих будівель
(виражених як коефіцієнт енергетичної ефективності). Для ремонту
застосовуються ті ж вимоги EPN, що й для нових будівель. Більш жорсткі
вимоги ефективності для систем опалення, гарячої води, охолодження та
вентиляції в існуючих будинках та великих житлових будинках (офісах,
школах, магазинах, лікарнях тощо).
Норвегія Вимоги щодо регулювання будівництва, що стосуються нових будівель,
застосовуються лише тоді, коли призначення або використання будівлі
змінюється при реконструкції або у випадку основних ремонтних робіт.
Вимоги стосуються або реконструйованої зони, або для всієї будівлі.
Польща Для основних ремонтних робіт або заміни компонентів системи існують ті
ж вимоги, що й для нових будівель.
Португалія Спеціальні вимоги до будівель, що перевищують 1000 м2. Необхідно
підготувати обов'язковий план з енергоефективності та ввести всі заходи з
підвищення енергоефективності з окупністю менше 8 років (обов'язково за
законом). Е мінімальні вимоги до теплових опорів, визначених для різних
типів будівельних компонентів та для енергоефективності будівельних
систем для запобіганні вологості та плісняви. Існують мінімальні
енергетичні вимоги до будівлі в цілому, а також мінімальні рівні ізоляції
для огороджувальних конструкцій будівлі та мінімальні вимоги до
затінення вікон.
Румунія Після реконструкції будівля повинна виконувати певні мінімальні вимоги
до окремих компонентів і систем, вимоги застосовуються до основних
ремонтних робіт (тобто, якщо відремонтовано щонайменше 25%). Вимоги

16. Сторінка 16
стосуються всіх будівель, незалежно від площі. Існують також мінімальні
вимоги до систем опалення.
Швеція Залежно від розміру реконструкції, відремонтована зона повинна
виконувати вимоги енерговитрат, як і нові будівлі. У випадку реконструкції
архітектурної спадщини або коли реконструкція може негативно вплинути
на інші особливості будівлі, то енерговитрати можуть бути знижені. У разі
капітального ремонту, мінімальні вимоги до енергоефективності можуть
бути розширені і до інших частин будівлі.
Словаччин
а
При капітальному ремонту, існують вимоги щодо покращення теплових
характеристик принаймні на 20% (U-значення для будівельних конструкцій,
стіни, дахи, вікна, теплоізоляція та системи гарячого водопостачання,
тепловий комфорт і якість повітря в приміщенні).
Україна Конкретні вимоги до енергоефективності для житлових будинків при заміні
вікон, котлів та теплових елементів. Крім того, існують вимоги до
енергетичних характеристик для будівель понад 1 000 м2, які підлягають
капітальному ремонту. Всі покращення також повинні бути технічно,
функціонально та економічно доцільними (тобто час окупності ≤15 років).
Застосування критеріїв системи енергоефективності в значній мірі слідує моделям,
встановленим шляхом побудови контролю в країнах ЕС. Відповідальність за контроль
та інспекцію якості будівлі змінюється. Майже всі європейські країни спочатку мали
«традиційні» системи контролю, в яких місцева влада здійснювала контроль над
процесом будівництва. Зовсім недавно роль приватних організацій у процедурі видачі
дозволів розширилася. Ступінь залучення приватного сектора до управління
будівництвом варіюється від простого підрядника до прийняття повної
відповідальності і навіть можливості видачі дозволів (наприклад, в Англії та Уельсі).
Тенденція до більшої відповідальності приватного сектора підтримується розробкою
методів забезпечення якості шляхом сертифікації та акредитації.
Ролі державного та приватного секторів у будівництві контролю в окремих
європейських країнах
Громадська
відповідальність
Приватна відповідальність
Місцева влада: Нідерланди,
Данія, Англія/ Уельс
Місцева влада контрактує, приватна організація
відповідає: Німеччина
Місцева влада контрактує, але
залишається відповідальною:
Нідерланди,
Данія
Юридична відповідальність за приватний
контроль на основі будівельних правил: Франція
Приватна відповідальність та вимоги до
страхування: Бельгія, Франція
Повна приватна відповідальність: Норвегія,
Швеція, Німеччина

17. Сторінка 17
Контроль відповідності критеріям системи енергоефективності у Данії
Контроль за новими будівлями здійснюють консультанти з енергетики, які
також видають сертифікати енергоефективності. Перед наданням офіційного
дозволу на використання нової будівлі необхідно провести енергоаудит, що
виконується сертифікованим або затвердженим консультантом з енергетики,
який перевіряє розрахунок енергії, а також проводить перевірки якості та
відповідності.
Підтвердження відповідності енергетичним потребам для нових будівель має
бути надане після завершення будівництва для отримання дозволу на
користування будівлею. Якщо будівля не відповідає вимогам до енергетичних
характеристик, необхідно вжити заходів щодо їх усунення.
Контроль відповідності критеріям системи енергоефективності в Нідерландах
Національні критерії існували в Нідерландах з 1978 року. У 1995 році
нормативні стандарти були замінені стандартами енергоефективності для
нових будівель та стандартами
реконструкції існуючих будівель. (EPN), що дозволяє гнучко вибирати
варіанти енергозбереження для будівництва, опалення приміщень,
вентиляції та використання сонячної енергії. Для дотримання стандарту
максимальний коефіцієнт енергоефективності (EPC) повинен бути
дотриманий:
− для житлових - 1.4 ( з 2006 - 0,8)
− для різних типів комерційних будівель - 3,6 - 1,5
Підготовка ринку до впровадження / посилення стандартів:
Інформування та освіта ринку (довідники та семінари), надача фінансової
підтримки будівлям, які виходять за межі стандарту.
Відповідність: Згідно з чинними національними будівельними
правилами, підтвердження відповідності повинно бути надане на
кожному етапі будівельного процесу (проектування, розрахунки,
реалізація). Контроль над цим правовим положенням є відповідальність
місцевої влади, де знаходиться будівля.
Вплив: цільова економія енергії від 15 до 20 відсотків була досягнута до
2004 року. Побічні ефекти: EPN сприяв зростанню ринка конденсаційних
котлів та скла високої продуктивності, так, що вони стали стандартними
прийомами енергоефективності.
Роттердам: 70 співробітників відповідають за близько 500 заяв на
будівництво і будівельних дозволів на рік,
Якщо заявка вважається недостатньою, заявник має вісім тижнів, щоб
усунути недоліки.

18. Сторінка 18
Три типи інструментів регулярно використовуються для поліпшення дотримання
критеріїв системи енергоефективності: контроль, стимули та інформація.
Фактичний контроль - перевірка розрахунків у документації, що вимагається у заявках
на отримання дозволу на будівництво, та контроль фактичного застосування заходів
енергоефективності будівель на будівельних майданчиках або результатів після
будівництва. Виключенням з цього правила є будівлі, які отримують різні види
субсидій, або для сімей з низьким рівнем доходів, і / або для досягнення кращої
енергетичної ефективності, ніж це вимагають критерії системи енергоефективності. У
більшості країн ці будівлі піддаються жорсткішому контролю, як на стадії дозволу на
будівництво, так і на місці.
У багатьох країнах спостерігається незначна підтримка та оцінка загальної
ефективності критеріїв системи енергоефективності, на яку впливає ступінь
відповідності. Причини відсутності відповідності, особливо у невеликих містах, дуже
схожі в більшості країн:
− недостатність ресурсів, знань і мотивації на рівні місцевих виконавчих органів
− неадекватна підготовка будівельного персоналу, особливо при вирішенні складних
аспектів енергоефективного будівництва
− брак інформації.
4. ТЕХНІЧНІ ЗАХОДИ
Інвестиції в технічні заходи з енергозбереження в будинках обумовлені прагненням
скоротити витрати на опалення, гаряче водопостачання і електроенергію та
поліпшенням стану будинку. Незважаючи на ці плюси важливо враховувати
економічну життєздатність технічних заходів і норму амортизації запланованої
інвестиції. Сюди включається облік якості будівлі якщо будівля стара. Якщо проводити
реконструкції економічно невигідно або неможливо з інженерної точки зору,
альтернативним рішенням може бути знесення і заміна будівлі енергоефективної
новобудовою.
Залежно від пріоритетів і бажаних рівнів ефективності розрізняються три типи
реконструкції:
• Тип A - Реконструкція з метою забезпечення безпеки та медично-
санітарних норм, якщо найважливішим пріоритетом є аварійна і
експлуатаційна безпека. У цих заходах слід враховувати нормативне
навантаження на будинок, пожежну безпеку, безпечну експлуатацію та
екологічну безпеку.
• Тип B - Реконструкція з метою підвищення енергетичних
характеристик і збільшення терміну служби будівлі.

19. Сторінка 19
• Тип C - Реконструкція з метою поліпшення якості та комфортності
будівлі.
В цілому, більш високе енергозбереження досягається в результаті скоординованих
робіт, виконуваних у всьому будинку. Існує кілька маловитратних заходів, які швидко
дають позитивні результати в справі підвищення раціонального використання енергії.
Стандарти енергозбереження в різних країнах допомагають визначити бажану
енергетичну ефективність, якої необхідно досягти в результаті реконструкції або
будівництва будівлі. Реалізація різних енергозберігаючих заходів в будинках може
привести до скорочення споживання енергії приблизно на одну третину. Так, якщо
початкове споживання первинної енергії становить 230 кВт/м2/рік, його можна
знизити приблизно до 150 кВт/м2/рік.
Цей показник ще далекий від стандарту пасивного будинку, який становить менше 15
кВт/м2/рік і 120 кВт/м2/рік спожитої енергії для задоволення всіх побутових потреб
(опалення, гаряче водопостачання і електроенергія). Якщо стандарти для нових
будинків грунтуються на показниках кількості енергії, яке буде споживатися
будинками після завершення будівництва, то в існуючих будинках важливо
враховувати, наскільки скоротилося споживання енергії.
Заходи з енергозбереження можуть застосовуватися до:
• захисної конструкції будівлі (включаючи поверхню зовнішніх стін,
вікна, балкони, двері і дах), які зазвичай не мають теплоізоляції в
післявоєнному житловому фонді. Скоротити втрати теплової енергії
можуть застосовуватися такі заходи, як тепловий захист, ліквідація
"містків холоду" і заміна вікон і дверей.
• внутрішніх конструкцій, де відбуваються втрати теплової енергії (такі,
як вестибюлі, горищні поверхи і підвальні поверхи), оскільки
теплозахист приміщень загального користування також скорочує втрати
тепла.
• внутрішніх інженерних комунікацій (труби опалення і гарячого
водопостачання і обладнання, системи вентиляції, холодне
водопостачання і каналізація), оскільки заходи щодо скорочення втрат
тепла і регулювання споживання енергоресурсів мають велике
значення.
Законодавство в галузі будівництва багатьох європейських країн вимагає розробки і
затвердження проектів реконструкції перед їх реалізацією; уповноважені органи
повинні видавати дозвіл на будівництво. Крім того, проект і здійснення будівництва
повинні постійно контролюватися компетентним представником замовника. Якщо
проект реконструкції ґрунтується на рекомендаціях, отриманих після енергетичного
обстеження будівлі, то в проект включаються енергозберігаючі заходи. Облік
індивідуального споживання енергії закладає міцну основу для проектування
енергозберігаючих заходів.
Є чотири основних стратегії щодо енергетично неефективних будинків:
⯐ знесення,

20. Сторінка 20
⯐ реконструкція,
⯐ утримання
⯐ бездіяльність.
В державах-членах ЄС щорічно зноситься тільки 0,2 відсотків житлового фонда. Кожна
будівля має підлягати оцінці на предмет зносу або реконструкції, а можливі
довгострокові за і проти знесення або реконструкції повинні бути всебічно
проаналізовані. Будинки можуть також мати архітектурну або історичну цінність,
фактор, який також слід враховувати при виборі знесення або реконструкції.
У той же самий час дослідження сталого оновлення міст свідчать про те, що рішення
про знесення або реконструкції ґрунтуються не на екологічних міркуваннях, а на
економічних прогнозах ринку. Дуже мало уваги звертається на запобігання утворенню
відходів, енергозбереження або використання нових матеріалів.
Реконструкція з метою підвищення енергетичної ефективності може бути найкращою
альтернативою знесенню і нового будівництва в процесі міського оновлення. У будь-
якому випадку рішення про знесення або ремонті будинку слід приймати тільки після
системного аналізу і оцінки стану будівлі професійним і дипломованим аудитором.
Системний підхід до реконструкції будівель
Перед початком проектів по реконструкції з метою підвищення енергоефективності
слід провести системне енергетичне обстеження, щоб визначити і проаналізувати
різні варіанти.

21. Сторінка 21
Якщо будівля підлягає реконструкції, то реконструкція повинна бути
комплексною.
Є два варіанти реконструкції:
⯐ глибока (одноразова)
⯐ реконструкція та поетапна (в кілька черг) реконструкція.
Згідно з даними Всесвітньої мережі енергетичної ефективності будівель глибока
реконструкція - це реконструкція будівлі, в ході якої задіюється весь економічний і
енергоефективний потенціал заходів на основі самих останніх технологічних
досягнень. Така реконструкція зазвичай охоплює стіни та покрівлю з метою
поліпшення енергетичних характеристик будівлі (нерідко менше 60 кВт/м2 /рік).
Реконструйований будинок споживає на 75 відсотків менше первинної енергії завдяки
удосконалення систем опалення, охолодження, вентиляції, гарячого водопостачання
і освещенія. Стандартна реконструкція або модернізація нерідко дозволяє мінімально
скоротити споживання енергоресурсів на 20-30 відсотків або менше.
При поетапної реконструкції заходи вживаються на різних стадіях. На кожній стадії
досягається високий показник енергозбереження, якщо кожен окремий етап
виконується на високому якісному рівні. Остаточні витрати на енергію і будівництво
відносно невеликі.

22. Сторінка 22
Зазвичай рекомендується глибока реконструкція; однак через фінансові обмеження її
слід проводити поетапно. Щоб забезпечити системний підхід в поетапної
реконструкції слід зробити наступні кроки:
• систематично оцінювати фізичний стан будівлі.
• негайно визначити і усунути такі неполадки, як протікання в покрівлі.
• визначити і вжити негайних заходів (або провести невідкладні заходи)
• план реалізації великих реконструкційних заходів повинен бути розрахований за
часом для того, щоб кожен елемент будинку було відремонтовано або замінено
наприкінці його технічного і економічного терміну служби. Це означає, що заходи
щодо підвищення енергетичної ефективності повинні ув'язуватися з терміном
служби таких елементів будівлі, як покрівля та вікна. В кінці їхнього терміну служби
ці частини будівлі замінюються більш енергоефективними аналогами.
У довгостроковій перспективі заходи щодо економії коштів на стадії будівництва або
реконструкції можуть збільшити витрати. Наприклад, установка системи
вентиляції з низькою рекуперацією тепла пізніше може зажадати більш складною і
дорогою модернізації.
На проміжній стадії додатковий тепловий захист захисної конструкції можна не
проводити, якщо це не викликає проблем, пов'язаних з погіршенням мікроклімату,
наприклад, освіту "містків холоду" або конденсату водяної пари.
Нарешті, важливо правильно експлуатувати і обслуговувати такі інженерні
комунікації, як опалення, гаряче водопостачання та вентиляція. Належне утримання
може продовжити термін служби будівлі і підвищити його енергетичну ефективність
найдешевшим і ефективним способом.
З аналізу кращих практик можна зробити узагальнення:
● Ізоляція даху і зовнішніх стін, заміна одностулкових вікон, покращення
повітронепроникності оболонки будівлі та модернізація котлів вважають в цілому
рентабельними.
● Для програм глибокої реновації часто враховують установку систем
механічної вентиляції (включаючи рекуперацію тепла), наземних теплових насосів,
поліпшення систем освітлення і охолодження (особливо в нежитлових будівлях) і
облік поведінкових особливостей (наприклад, інтелектуальні вимірювальні системи/
системи управління, організація робочих місць з урахуванням місцевого / природного
комфортного зонального теплового випромінювання).
● Варіанти використання сонячної відновлюваної енергії оцінюються, але
рідко включаються в пакети оновлень. Потенціал енергозбереження в житловому
секторі оцінюється більше, ніж потенціал нежитлового фонду, для якого є менше
інформації.
Для досягнення заявлених показників держави-члени ЕС сформулювали комплекс
заходів, спрямованих на усунення виявлених бар'єрів і стимулювання підвищення
енергоефективності будівельного сектора. Ці заходи представлені в звіті Єврокомісії.
На (мал. 1) представлені ці заходи. Помітно неоднорідність пакетів заходів, як з точки
зору абсолютного числа, так і з точки зору типу підтримки, з переважанням
фінансових / податкових і регуляторних (нормативних) заходів. Даний набір заходів в
цілому можна назвати стандартним.

23. Сторінка 23
мал. 1 Кількість всіх заходів підтримки в будівельному секторі (реалізованих і
планованих) по країнах і типам
Цікавою є ініціатива по розробці Платформи зниження ризиків для проектів в області
енергоефективності (De-Risking Energy Efficiency Platform (DEEP).
DEEP - це відкрита ініціатива для збільшення інвестицій в підвищення
енергоефективності в Європі за рахунок поліпшення обміну інформацією та
прозорого аналізу існуючих проектів в будівництві і промисловості
(http://eefig.eu/index.php/deep).
● DEEP містить 4 900 проектів будівель і більш ніж 200 промислових
проектів з 24 європейських держав-членів і 560 з інших країн (головним чином США).
● DEEP відстежує 1,5 млрд. Євро інвестиційних проектів, наданих 25
великими компаніями, державними банками, приватними інвестиційними фондами,
фінансовими установами.
● DEEP має зручну, прозору і відкриту базу даних проектів для
фінансових інвесторів ЄС, на яку можна посилатися при розгляді входу на ринки
енергоефективності.
Навіщо підвищувати енергоефективність будинку?
Екологічні вигоди. Оскільки велика частина антропогенних викидів парникових газів
утворюється в процесі отримання енергії при спалюванні викопного палива,
енергоефективність і використання поновлюваних джерел енергії сприяють
пом'якшенню наслідків зміни клімату.
Забезпеченість енергоресурсами і енергетична безпека. Енергетична безпека
зменшує небезпеку дестабілізації країни в результаті дефіциту енергоресурсів або
інфляції цін.

24. Сторінка 24
Фінансові вигоди. Інвестиції в енергоефективні будинки забезпечують більш значну
і швидку економію, ніж збільшення виробництва енергії. Розвиток цього сектора
також сприятливо діє на наукові дослідження і іновації, зайнятість, інвестиції,
розвиток малих і середніх підприємств.
Відновлення забудованого середовища. Реконструкція будинків може істотно
підвищити комфортність внутрішнього середовища і забезпечити більш тривалий
цикл між ремонтами. Комплексні програми також збільшують естетичне
сприйняття будинків і оточуючих зон загального користування, роблячи міське
середовище більш привабливим.
Соціальні ефекти. Підвищення енергоефективності покращує здоров'я і комфорт і
дозволяє вирішити проблему доступності енергоресурсів.
5. ВИСНОВОК
Урбанізація передбачає значне зростання попиту на сучасні енергетичні послуги в
житлових, комерційних і громадських будівлях протягом наступних двох десятиліть.
Приблизно одна третина світової кінцевої енергії, яка використовується для
задоволення енергетичних потреб людей у будівлях, підвищує ефективність побудови
енергетичних послуг і залишатиметься фундаментальною для національної
енергетичної безпеки та пом'якшення наслідків зміни клімату.
Вбудовані енергетичні навантаження, такі як опалення приміщень, охолодження
приміщень і освітлення, нерозривно пов'язані з проектуванням і будівництвом
будівель.
Світовий досвід навчає, що успішна реалізація критеріїв енергоефективності є
багатогранним, складним, ресурсомістким процесом, що може зайняти багато років,
а також, що урядові втручання та наполегливість мають вирішальне значення для
підвищення енергоефективності.