Щомісячний інформаційний бюлетень Центру політико-правових реформ (далі – ЦППР) присвячено аналізу реформування держави, зокрема у сферах парламентаризму та виборів, конституційної та судової реформ, державної служби, протидії корупції тощо. Мета видання – підвищення рівня експертної обізнаності громадян та посилення їхньої спроможності впливати на органи державної влади з метою прискорення демократичних реформ та встановлення належного урядування в Україні.

1. КОНСТИТУЦіЯ
• Депутатський імунітет: залишити,
обмежити, скасувати?
• Проект мовного закону ухвалено
в першому читанні
• Аналіз ініціативи закріплення
в Конституції стратегічного курсу
держави на ЄС/НАТО
ЕФЕКТИВНИЙ УРЯД
• Реформування структури міністерств
завершується?
ДОБРОЗИЧЛИВА АДМІНІСТРАЦІЯ
• Уряд оновив правила обміну
книжкового паспорта на картковий (ID)
СПРАВЕДЛИВИЙ СУД
• Реорганізовано апеляційні суди:
політичні впливи і незручності
для громадян
• Тривають конкурсні процедури до
вищих судів
• Верховний Суд визнав незаконними
рішення Вищої кваліфкомісії суддів
за наслідками оцінювання суддів
ЧЕСНІ ОРГАНИ ПРАВОПОРЯДКУ
• Набрав чинності новий Дисциплінарний
статут Національної поліції
• Завершується формування Державного
бюро розслідувань
• Зроблено крок до спрощення порядку
проведення експертизи в кримінальних
провадженнях
www.pravo.org.ua
ІНФОРМАЦІЙНИЙ
БЮЛЕТЕНЬ № 12/2018(жовтень 2018)
Щомісячний інформаційний бюлетень Центру політико-правових реформ (далі – ЦППР) присвячено аналізу реформування
держави, зокрема у сферах парламентаризму та виборів, конституційної та судової реформ, державної служби, протидії
корупції тощо. Мета видання – підвищення рівня експертної обізнаності громадян та посилення їхньої спроможності
впливати на органи державної влади з метою прискорення демократичних реформ та встановлення належного урядування
в Україні.
1. Експертна дискусія «Поліцейські комісії в
Україні». 21 листопада, м. Дніпро.
2. Експертна дискусія «Правова природа
інституту окремої думки в колективних органах
державної влади», 23 листопада, м. Київ.
3. Тренінги «Корупційні ризики навколо нас:
вчимося виявляти». 22 листопада, м. Львів;
27 листопада, м. Харків; 28 листопада, м. Дніпро;
29 листопада, м. Одеса.
АНОНСИ
Інформаційний бюлетень створено
за підтримки Європейського Союзу.
Зміст публікації не є відображенням
офіційної позиції Європейського Союзу.
ПРОТИкорупції
• Оприлюднено звіт за результатами
піврічного судового моніторингу в
справах, які розслідували НАБУ і САП
UPLAN
• Експерти Мережі UPLAN дізналися,
як краще спілкуватися з медіа
• У Києві відбулися стратегічні робочі
зустрічі
АКТУАЛЬНІ ВИДАННЯ
ä ð å www.pravo.org.ua

2. ІНФОРМАЦІЙНИЙ БЮЛЕТЕНЬ №12/2018 (жовтень 2018)
ä ð åwww.pravo.org.ua
КОНСТИТУЦіЯ
На думку Юлії Кириченко, «необхідно не
скасо­вувати, а обмежити депутатську
недоторканність, при цьому прописавши
механізми, які уможливлюють ефективне
розслідування злочинів, не обмежуючи
народних депутатів України у реалізації
своїх повноважень».
Депутатський імунітет: залишити,
обмежити, скасувати?
4 жовтня Центр політико-правових реформ
спільно з Програмою USAID РАДА, International IDEA
та Європейською комісією за демократію через право
(Венеціанською комісією Ради Європи) провели
міжнародний круглий стіл «Депутатський імунітет та
індемнітет. Зміни до Конституції».
У 2017 році до Верховної Ради України були внесені
два законопроекти про скасування депутатської
недоторканності (№ 7203 – Президентом України;
№ 6773 – групою народних депутатів України). Після
позитивного Висновку Конституційного Суду України
20 вересня Парламент підтримав проект Постанови
(№ 7203/П1) про подальшу роботу над президентським
законопроектом – за основу та в цілому і встановив
строк подання пропозицій та поправок до нього
до 21 листопада 2018 року включно. Таким чином,
за умови відсутності поправок до проекту закону
народні депутати можуть проголосувати за нього лише
протягом грудня, а це малоймовірно.
На думку Центру політико-правових реформ та
учасників вищезгаданого круглого столу, мова має
йти не про скасування депутатського імунітету, а його
обмеження. Тому такий розвиток подій у Парламенті
можна лише схвалити.
Відповідно до Висновку Венеціанської комісії
за демократію через право CDL-AD(2015)013 повне
скасування депутатської недоторканності недоцільне
через стан верховенства права в країні. Необхідність
подолання корупції – важливий аргумент для обме­
ження/скасування депутатської недоторканності, проте
в політичній системі з вразливою демократією, якою
є Україна, повне скасування недоторканності може
бути небезпечним для функціонування та автономії
Парламенту.
Проект мовного закону ухвалено
в першому читанні
4 жовтня Верховна Рада підтримала в першому
читанні проект Закону «Про забезпечення функціо­
нування української мови як державної» № 5670-д.
Документ знаходився на розгляді Парламенту протягом
півтора року.
28 лютого 2018 року Конституційний Суд визнав
не­кон­сти­туційним у цілому Закон «Про засади
державної мовної політики». Це так званий «мовний
закон», або «закон Ківалова-Колесніченка», ухвалений
Верховною Радою ще 3 липня 2012 року. З того моменту
в Україні відсутній закон, який комплексно регу­
лює функціонування української мови як державної
та розширює на рівні закону положення статті 10
Конституції України.
Проект Закону № 5670-д спрямований на захист
державного статусу української мови як мови
громадянства України та утвердження української
мови як мови міжетнічного спілкування і порозуміння
в Україні. Він урегульовує проблемні питання «закону
Ківалова-Колесніченка», забезпечує використання
української мови в публічній сфері.

3. ІНФОРМАЦІЙНИЙ БЮЛЕТЕНЬ №12/2018 (жовтень 2018)
ä ð åwww.pravo.org.ua
Регулювання прав національних меншин, що
стало предметом спекуляцій в інформаційному полі,
міститься в Законі «Про національні меншини в Україні»
та в ратифікованих міжнародних договорах України.
Окрім того, у Парламенті зареєстрований проект
Закону «Про внесення змін до деяких законів України
щодо забезпечення розвитку та використання мов
національних меншин в Україні» № 6348.
Тому вітаємо ухвалення у першому читанні проекту
Закону № 5670-д і наголошуємо на необхідності його
прийняття до президентських виборів.
Міжнародний круглий стіл «Депутатський імунітет
та індемнітет. Зміни до Конституції»
Аналіз ініціативи закріплення в
Конституції стратегічного курсу
держави на ЄС/НАТО
Конституційний Суд розглядає відповідність
прези­дент­ського проекту Закону «Про внесення змін
до Конституції України (щодо стратегічного курсу
держави на набуття повноправного членства України
в Європейському Союзі та в Організації Північно­
атлантичного договору)» № 9037 ст. 157 і 158 Конституції.
Центр політико-правових реформ підтримує набуття
членства України в Європейському Союзі та Організації
Північноатлантичного договору. Проте звертаємо увагу,
що на цьому етапі розвитку України для реалізації
державного курсу, спрямованого на євроатлантичну
інтеграцію, немає необхідності змінювати Конституцію.
Проект Закону № 9037 формально відповідає
вимогам ст. 157 і 158 Конституції, проте містить недоліки
в якості пропонованих змін та може посилити дисбаланс
гілок влади. У проекті три рази вживається термін
«повноправне членство» України в Європейському
Союзі та в Організації Північноатлантичного договору.
Статутні документи цих організацій не містять поняття
«повноправного членства», що наштовхує на сумнів
про коректність вживання запропонованого терміна
в тексті Конституції. Зміни до ст. 85 та 102 створюють
різночитання повноважень Парламенту та можуть
породжувати конфлікти між Парламентом, Президентом
та Урядом і навіть призводити до конституційних криз.
Таким чином, проект Закону № 9037 формально
відповідає вимогам ст. 157 і 158 Конституції, проте містить
недоліки в якості пропонованих конституційних змін та
може посилити проблему дисбалансу гілок влади.

4. ІНФОРМАЦІЙНИЙ БЮЛЕТЕНЬ №12/2018 (жовтень 2018)
ä ð åwww.pravo.org.ua
ЕФЕКТИВНИЙ УРЯД
Реформування структури
міністерств завершується?
24 жовтня на засіданні Уряду розглядалося питання
про завершення реформування структури апарату
деяких міністерств. Приділення уваги реформуванню
структури міністерств на засіданні Уряду вітається
експертним середовищем, адже це один із пріоритетних
напрямів реформи державного управління, яка триває
вже більше двох років. І якби на засіданнях Уряду їй
приділялася увага систематично, результати були
б набагато кращими. Політична підтримка – одна з
визначальних умов успіху реформи. На жаль, підтримка
конкретними діями не завжди наявна.
Однак про завершення реформування ще зарано
вести мову. Навіть у тих міністерствах, де створені
директорати, вони повною мірою не виконують
покладені на них завдання. У багатьох міністерствах
новостворені директорати просто існують паралельно
з діючими структурними підрозділами і виконують
схожі функції. А Мінфін та Мін`юст взагалі вже
не розглядаються як пілотні міністерства, у яких
реформується організаційна структура, хоча вагомих
підстав для цього немає.
Завершення реформування структури апарату
деяких міністерств планується врегулювати постано­
вою Уряду. Вона затвердить вимоги до формування
струк­тури. Постанова стане першим кроком реалізації
Концепції оптимізації системи центральних органів
виконавчої влади (далі – ЦОВВ) і дасть можливість
зрушити з мертвої точки реформування восьми пілот­
них міністерств, а також сприятиме посиленню інсти­ту­
ційної спроможності міністерств у формуванні держав­
ної політики, позбавленню їх невластивих повноважень,
оптимізації рівнів управління у структурі апарату мініс­
терств, упорядкуванню функцій та структури секре­
таріату міністерства.
Водночас, на нашу думку, досить сумнівною є ідея
закріпити в постанові норму, що інші міністерства
можуть приєднатися до пілотного проекту за рішенням
Уряду в разі внесення пропозицій відповідним
міністром. Це означатиме, що решта міністерств можуть
бути учасниками реформи системи ЦОВВ так би
мовити за бажанням. А точніше – ніколи не бути взагалі,
враховуючи нерозуміння багатьма високопосадовцями
її необхідності та змісту. Тобто реформа міністерств
не завершується у зв’язку з досягненням її мети та
завдань, а припиняється без досягнення запланованих
результатів.
Погоджуємося з тим, що певні функції реалізації
політики мають залишитися в міністерстві. Ідеться,
наприклад, про функції, потреба у яких виникає досить
рідко, а передавати їх іншим органам недоцільно. У
проекті постанови пропонується визначити, що в таких
випадках у структурі апарату міністерства можуть
утворюватися департаменти як самостійні підрозділи.
Але існує ризик, що необхідність їх утворення буде
вико­рис­товуватися, щоб зберегти в діяльності мініс­
терств «усе, як було» і реформувати організаційну
структуру лише формально.

5. ІНФОРМАЦІЙНИЙ БЮЛЕТЕНЬ №12/2018 (жовтень 2018)
ä ð åwww.pravo.org.ua
ДОБРОЗИЧЛИВА
АДМІНІСТРАЦІЯ
Уряд оновив правила обміну
книжкового паспорта на
картковий (ID)
3 жовтня Кабінет Міністрів ухвалив Постанову
№ 795 «Про внесення змін до постанови Кабінету
Міністрів України від 25 березня 2015 р. № 302». Цим
нормативним актом, зокрема, внесено зміни до підстав
для оформлення паспортів у формі картки:
• якщо особа досягла 25- чи 45-річного віку та
звернулася пізніше, ніж через місяць після досягнення
цього віку, для вклеювання до книжкового паспорта
зразка 1994 року нових фотокарток, – вона зобов’язана
обміняти паспорт на новий у формі картки;
• особа за бажанням може обміняти в будь-який
момент свій книжковий паспорт на новий у формі
картки.
Отже, з цих змін випливає, що Кабінет Міністрів
стимулює громадян до обміну паспортів старого зразка
на нові. Такий крок можна було б оцінити позитивно,
адже більшість цивілізованих країн уже давно перейшли
на формат картки, а чинні книжкові паспорти в Україні
завдяки своєму зовнішньому вигляду є своєрідним
нагадуванням про радянське минуле. Однак через зміни
до паспортного законодавства у 2016 році власники
карткових паспортів стикаються з низкою проблем.
Зокрема, з такими:
1. Інформація про місце проживання не наноситься
на пластикову поверхню картки, а записується тільки в
її чіп. Це вимагає окремого звернення та користування
незручними довідками А4 про реєстрацію місця
проживання. При цьому в більшості країн ЄС інформація
про адресу наноситься на ID-картку (Німеччина,
Франція, Іспанія, Бельгія тощо).
2. Закон не визначає перелік документів для
отри­мання паспорта (до речі, як і для закордонного
паспорта). А тому з громадян нерідко вимагають різні
довідки та копії документів на підставі підзаконних актів.
3. Плата за паспорт непрозора. Вона складає кілька
платежів, які визначаються Урядом та монополістом –
поліграфкомбінатом «Україна».
4. Паспорт у формі картки обов’язково має містити
цифровий чіп, що здорожчує його. Для прийому заявок
на цей документ необхідне спеціальне обладнання та
захищені канали зв’язку. Це суттєво зменшує кількість
точок доступу для його замовлення та віддаляє
паспортні послуги для сільських мешканців.
Для того, щоб вирішити всі ці проблеми, ЦППР роз-
робив відповідний законопроект та направив його до
Міністерства внутрішніх справ, Державної міграційної
служби та профільного парламентського комітету.
«Звичайно, це добре, що Уряд дозволив
усім охочим обміняти свій чинний паспорт
радянського зразка на сучасну картку.
Але отримати такий документ доведеться
за непрозорою ціною, що складає кілька
окремих платежів. Окрім того, він коштує
дорожче, оскільки обов’язково повинен
містити чіп. При цьому переваги нового
«цифрового паспорта» досить неочевидні,
оскільки існують інші способи електронної
ідентифікації, як Bank-ID, Mobile-ID, а саму
ID-картку можна убезпечити від підробок й
іншими засобами. А ще нові власники такого
документа отримують «сюрприз» – папірець
А4 про місце реєстрації. Без нього поки
що не обійтися. Тому я б порадив Уряду
звернути увагу і на ці речі», – прокоментував
останні зміни експерт ЦППР Євген Школьний.

6. ІНФОРМАЦІЙНИЙ БЮЛЕТЕНЬ №12/2018 (жовтень 2018)
ä ð åwww.pravo.org.ua
СПРАВЕДЛИВИЙ СУД
Реорганізовано апеляційні суди:
політичні впливи і незручності для
громадян
У грудні 2017 року Президент видав указ, яким лік-
відував 27 апеляційних судів. Натомість було утворено
26 «нових». Фактично відбулося лише перейменування,
і тільки апеляційні суди міста Києва і Київської області
об’єднали в один – Київський апеляційний суд. Подібні
укази були видані щодо апеляційних адміністративних
та господарських судів, а також місцевих судів.
28 вересня цього року Президент перевів 731 суд-
дю з 37 судів до 31 новоствореного апеляційного суду.
Ці суди (31) запрацювали в жовтні. Проте Вища рада
правосуддя пропонувала Президенту перевести до
«нових» апеляційних судів 882 суддів. Таким чином,
Президент не перевів 111 суддів до 6 нових судів, імовір-
но, вважаючи запропоновану для переведення кількість
недостатньою для запуску їх роботи.
Ще 50 суддів не переведено взагалі з незрозумілих
причин. Можливо, це ті судді, які могли скласти
конкуренцію головам судів. Адже більшість «нових»
судів очолили саме голови «старих» судів.
Експерт ЦППР Роман Куйбіда вважає, що відповідно
до Конституції нові суди мають формуватися за кон­
кур­сом, однак жоден новий апеляційний суд не був
сформований у такий спосіб, а відбулося просте
переведення суддів. «Як наслідок відсутності конкурсів,
бачимо лише перетасування в чинному складі суддів, а
не оновлення суддівського корпусу», – резюмує він.
Експерт ЦППР Роман Смалюк звертає увагу на іншу
проблему: «З початком роботи «нових» судів справи
розглядатимуться спочатку – а це негативно відобра­
зиться на дотриманні розумних строків розгляду».
Наступного року мають бути реорганізовані місцеві
суди. Важливо не повторити помилок, допущених під
час реорганізації апеляційних судів.
Тривають конкурсні процедури
до вищих судів
3 жовтня відбувся іспит на посаду суддів Вищого
суду з питань інтелектуальної власності. У ньому взяли
участь 148 осіб, які склали тестування та виконали прак­
тичне завдання. За результатами перевірки тестування
62 особи припинили участь у конкурсі.
18 жовтня ВККС визначила орієнтовні графіки
проведення конкурсів на зайняття посад суддів Вищого
анти­корупційного суду та Верховного Суду. 12 та 14
листо­пада учасники конкурсів пройдуть тестування
та виконають практичне завдання. Співбесіди в межах
конкурсу до Верховного Суду відбудуться у IV кварталі
2018 – I кварталі 2019 рр., до Вищого антикорупційного
суду – у грудні 2018 – січні 2019 рр.
Видається, що Адміністрація Президента
отримала лояльних голів судів, які зможуть
керувати судами ще шість років (2 строки
по 3 роки). Як показала альтернативна
доповідь про незалежність суддів в Україні,
голови судів залишаються серйозною
ланкою впливу на правосуддя.

7. ІНФОРМАЦІЙНИЙ БЮЛЕТЕНЬ №12/2018 (жовтень 2018)
ä ð åwww.pravo.org.ua
18-19 жовтня члени Комісії через скайп позна­
йомилися з кандидатами до Громадської ради міжна­
родних експертів. Нагадаємо, що відповідно до Закону
«Про вищий антикорупційний суд» Громадська рада
міжнародних експертів повинна сприяти Комісії в оцінці
доброчесності кандидатів до Вищого антикорупційного
суду.
24 жовтня 2018 року Комісія оголосила про
прийом документів для участі в зборах представників
громадських об’єднань для обрання нового складу
Громадської ради доброчесності до 8 листопада 2018
року. Повноваження поточного складу Громадської
ради доброчесності завершуються. Відповідно до
Закону «Про судоустрій і статус суддів» Громадська
рада доброчесності утворюється для сприяння Вищій
кваліфікаційній комісії суддів України у встановленні
відповідності судді (кандидата на посаду судді)
критеріям доброчесності та професійної етики.
Верховний Суд визнав незаконними
рішення Вищої кваліфкомісії суддів
за наслідками оцінювання суддів
16 жовтня Верховний Суд скасував негативне для
судді рішення ВККС за наслідками кваліфікаційного
оцінювання через його невмотивованість: воно містило
лише бали, але не мало обґрунтування.
У разі набрання чинності це рішення Верховного
Суду вплине на всю практику кваліфікаційного оціню­
вання суддів, оскільки всі рішення ВККС є невмо­ти­
вованими.
Експерт ЦППР Роман Куйбіда: «Набрання
цим судовим рішенням чинності означатиме,
що ВСІ судді, які за наслідками співбесід у
ВККС були «забраковані», зможуть добитися
скасування негативних рішень щодо себе.
Отже, через вочевидь незаконну практику
Комісії ідея кваліфікаційного оцінювання
суддів може зазнати провалу».

8. ІНФОРМАЦІЙНИЙ БЮЛЕТЕНЬ №12/2018 (жовтень 2018)
ä ð åwww.pravo.org.ua
ЧЕСНІ ОРГАНИ
ПРАВОПОРЯДКУ
Набрав чинності новий
Дисциплінарний статут
Національної поліції
7 жовтня набрав чинності новий Дисциплінарний
статут Національної поліції, який замінить дисцип­
лінарний статут органів внутрішніх справ від 2006 року.
Його важливість в тому, що він визначає чіткий
пере­лік обов’язків, за порушення яких поліцейські
притя­гу­ватимуться до відповідальності, гарантує права
полі­цейських на доступ матеріалів дисциплінарної
справи, на залучення захисника, а також передбачає
винятково комісійний порядок службових розслідувань
і можливість залучення представників громадськості до
роботи дисциплінарних комісій.
Нові дисциплінарні положення повинні підвищити
ступінь самостійності поліцейських в ухваленні ними
рішень і вчиненні дій.
Завершується формування
Державного бюро розслідувань
17 і 18 жовтня конкурсна комісія визначила 212 пере­
можців на посади слідчих до 7 територіальних управлінь
ДБР. Усі переможці повинні пройти перевірку на
поліграфі та спеціальну перевірку державних органів.
Процедуру перевірки також проходять 126 кандидатів
на посади слідчих у центральному апараті ДБР.
Після завершення перевірок (у листопаді) директор
ДБР зможе призначити успішних кандидатів на
відповідні посади.
Після укомплектування особовим складом ДБР
розпочне роботу з розслідування службових злочинів,
що означатиме остаточне позбавлення прокуратури
функції досудового розслідування.
Зроблено крок до спрощення
порядку проведення експертизи
в кримінальних провадженнях
18 жовтня профільний парламентський комітет
рекомендував Верховній Раді підтримати в цілому
проект Закону № 8336.
Він передбачає відмову від судового порядку
призначення окремих експертиз, зокрема судово-
медичних (для встановлення причин смерті, тяжкості
тілес­них ушкоджень тощо), що повинно зменшити
навантаження на суди. Однак для призначення
експертиз, необхідних для розслідування детективів
НАБУ, зберігатиметься нинішня ускладнена процедура.
Також проект не пропонує відмовитися від
державної «монополії» на проведення експертиз у
кримінальних провадженнях. Це вже стало причиною
перевантаження експертних установ, які призначають
початок дослідження на початок 2020 рік.
Єдиною поступкою парламентарів стала відмова
від створення Єдиного реєстру судових експертиз,
що могло призвести до розголошення відомостей
досудового розслідування та додаткового тиску на
експертів з метою змінити підготовлені ними висновки.

9. ІНФОРМАЦІЙНИЙ БЮЛЕТЕНЬ №12/2018 (жовтень 2018)
ä ð åwww.pravo.org.ua
ПРОТИкорупції
Оприлюднено звіт за результатами
піврічного судового моніторингу
в справах, які розслідували НАБУ
і САП
12 жовтня Рада громадського контролю НАБУ, Центр
політико-правових реформ та Платформа «Громадський
контроль» представили звіт за результатами моніторингу
судових засідань у справах, досудове розслідування
у яких здійснювали детективи Національного анти­
корупційного бюро. Основне завдання моніторингу –
визначити, у чому причина надто тривалого судового
розгляду цих справ та відсутності вироків у них. Для
моніторингу були відібрані 45 завершених проваджень,
у яких спостерігачі відвідали 123 судові засідання за
півроку.
З цих засідань відбулися лише 57, а коли засідання
скасовували або переносили, то в двох третинах
випадків це було зумовлено відсутністю складу суду. У
суді першої інстанції справи, які розслідувало НАБУ, має
розглядати колегія з трьох суддів, кожен із яких має не
менше 5 років досвіду роботи суддею. За відсутності
хоча б одного із суддів засідання не може відбутися.
Близько 40% судових засідань тривали менше пів­
години, а наступні засідання призначалися у межах
одного місяця від дати засідання.
Основною причиною незадовільного розгляду цих
справ є загальний стан судової системи в Україні та
значне навантаження на суддів. Окрім того, додатково
ускладнює ситуацію вимога колегіального розгляду
справ, що розслідували НАБУ і САП, трьома суддями
із п’ятирічним досвідом на цій посаді. Станом на кінець
минулого року в Україні залишалося лише 4,6 тис.
суддів, що мають повноваження з розгляду справ, при
загальній чисельності посад суддів більш ніж 7 тисяч.
На розгляд судів першої інстанції лише за минулий рік
надійшло майже 3 млн справ.
Розв’язати проблему із незадовільними темпами
розгляду може початок роботи Вищого антикоруп­
ційного суду, до якого потраплять усі провадження, що
розслідували детективи НАБУ, у яких відсутній вирок
суду. Водночас не лише детективи НАБУ розслідують
корупційні злочини, тому для невідворотності покарання
за корупцію потребує посилення вся судова система:
вакантні посади мають бути заповнені компетентними
та доброчесними суддями; може бути переглянута
вимога щодо колегіального судового розгляду окремих
категорій проваджень тощо. Лише за таких обставин
може бути забезпечений належний розгляд справ щодо
корупційних злочинів.

10. ІНФОРМАЦІЙНИЙ БЮЛЕТЕНЬ №12/2018 (жовтень 2018)
ä ð åwww.pravo.org.ua
Експерти Мережі UPLAN дізналися,
як краще спілкуватися з медіа
У жовтні експерти Мережі UPLAN в Одесі, Харкові
та Львові пройшли медіа-тренінг «Як говорити з
журналістами ефективно». Учасники дізналися, чому
важливо спілкуватися з журналістами та як комен­
тувати важкі реформи так, щоб висловлена думка була
зрозумілою.
Експерти, які працюють над аналітичними мате-
ріалами, проводять наукові дослідження та задіяні в
моніторингах реалізації реформ, потребують додатко-
вих комунікаційних навичок для донесення інформації
журналістам. Саме тому учасники регіональних тренін-
гів, які проводить Центр політико-правових реформ,
вчаться уникати типових помилок у спілкуванні з медіа,
шукати оригінальні способи подання аналітичної інфор-
мації та готуватися до прямих ефірів.
Для практики експерти з Одеси готували короткі
коментарі про стан реформ у регіоні, у Львові – писали
ключові меседжі відповідно до напрямків своєї діяльно-
сті. Харківські експерти більше уваги приділили обгово-
ренню інструментів комунікації з журналістами.
У листопаді аналогічні медіа-тренінги відвідають
експерти Громадської мережі публічного права та
адміністрації з Дніпра та Запоріжжя.
У Києві відбулися стратегічні
робочі зустрічі
Для формування єдиного бачення експертної
роботи Мережі UPLAN у жовтні в Києві відбулися
дві стратегічні сесії. Керівники напрямків «Суди і
судочинство» та «Конституціоналізм і демократія»
Роман Куйбіда та Юлія Кириченко залучили регіональ­
них експертів до планування діяльності та визначення
ключових меседжів для комунікації реформ.
Експерти, що працюють у робочій групі, присвя­
ченій судовій реформі, обговорювали, які проблеми
існують у різних стейкхолдерів цієї сфери. Аналізуючи
реформу судів з погляду суддів, споживачів суддівських
послуг та суспільства, учасники шукали відповіді,
що саме визначає «Суд майбутнього» та чи можливе
напрацювання стандартів якості роботи судів та
надання послуг.
Конституційна реформа в регіональному кон­тексті
має свої особливості. Цілі роботи напрямку «Конститу-
ціоналізм», ключові меседжі та перспективи – ось що
обговорили учасники стратегічної сесії з цього робочо-
го напрямку. Наразі актуальними є питання проведення
референдумів, використання конституційної скарги та
діяльність Конституційного Суду. Але базовим завдан-
ням є формування культури ставлення до Основного
Закону.
У підсумку учасники стратегічних сесій напрацю­
вали орієнтовні плани подальшої діяльності та визна­
чили формати участі в експертних дослідженнях.
Медіа-тренінг «Як говорити з журналістами
ефективно», м. Харків

11. ІНФОРМАЦІЙНИЙ БЮЛЕТЕНЬ №12/2018 (жовтень 2018)
ä ð åwww.pravo.org.ua
АКТУАЛЬНІ ВИДАННЯ
ÃÏ
ÃРОМАÄСãÏÍÎ
ÏОНТРОЛã
ЗВІТ ПІДГОТУВАЛИ:
юрист-аналітик Секретаріату Ради громадського контролю Валько В.І.
експерт ЦППР Марчук А.Я.
ЗВІТ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ МОНІТОРИНГУ
СУДОВОГО РОЗГЛЯДУ СПРАВ, ДОСУДОВЕ РОЗСЛІДУВАННЯ
В ЯКИХ ЗАВЕРШЕНЕ ДЕТЕКТИВАМИ НАБУ
БЕРЕЗЕНЬ – СЕРПЕНЬ 2018 р.
ÃÏ
ÃРОМАÄСãÏÍÎ
ÏОНТРОЛã
ЗВІТ ПІДГОТУВАЛИ:
юрист-аналітик Секретаріату Ради громадського контролю Валько В.І.
експерт ЦППР Марчук А.Я.
ЗВІТ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ МОНІТОРИНГУ
СУДОВОГО РОЗГЛЯДУ СПРАВ, ДОСУДОВЕ РОЗСЛІДУВАННЯ
В ЯКИХ ЗАВЕРШЕНЕ ДЕТЕКТИВАМИ НАБУ
БЕРЕЗЕНЬ – СЕРПЕНЬ 2018 р.
У брошурі подано текст Конституції Італійської
Республіки 1947 року зі змінами в перекладі українською
мовою Володимира Шаповала та з його передмовою.
Брошура адресована всім, хто цікавиться питаннями
конституціоналізму.
В. М. Шаповал
В. І. Валько, А. Я. Марчук
Завантажити
Завантажити
У звіті подано статистичні відомості про справи,
завер­шені детективами НАБУ, доступ до судових
засідань та відкритість, повноту й актуальність інфор­
мації про них, відомості про тривалість та періо­дичність
розгляду справ тощо за результатами моніторингу
протягом березня-серпня 2018 року.
Конституція Італійської РеспублікиЗвіт за результатами моніторингу
судового розгляду справ, досудове
розслідування в яких завершене
детективами НАБУ

12. www.pravo.org.ua
e-mail: centre@pravo.org.ua
тел.: +38 044 278 03 17
+38 044 278 03 72
факс: +38 044 278 16 55
м. Київ, вул. Хрещатик, 4, оф. 13, поштовий індекс: 01001
www.facebook.com/pravo.org.ua/