Virtual books

1. «Поезії одвічна висота»
«…Ще не було епохи для поетів,
але були поети для епох».
Л. Костенко
Далі

2. Що є свобода? Добро в ній якеє?
Кажуть, неначе воно золотеє?
Ні ж бо, не злотне: зрівнявши все
злото,
Проти свободи воно лиш болото.
О, якби в дурні мені не пошитись,
Щоб без свободи не міг я лишитись.
Слава навіки буде з тобою,
Вольності отче, Богдане-герою!
Григогій Сковорода
Далі

3. Сковорода Г. Твори: у 2-х т. Т. 1: Поезії.
Байки. Трактати. Діалоги/ Г. Сковорода. -
К.: Вид-во "Обереги", 2005. - 527 с.
До двотомника творів Григорія Сковороди
(1722-1794) увійшли поезії, байки, притчі,
філософські трактати й діалоги, переклади й
листи видатного українського письменника-
гуманіста, філософа і мислителя, просвітителя
і педагога, предтечі нового українського
письменства. Написані книжною
староукраїнською мовою і вперше повністю
перекладені на сучасну українську літературну
мову, вони відкривають читачеві дивосвіт
думок і образів великого народного
любомудра.
Розраховано на широкого читача.
Далі

4. Мені однаково, чи буду
Я жить в Україні, чи ні.
Чи хто згадає, чи забуде
Мене в снігу на чужині –
Однаковісінько мені.
В неволі виріс меж
чужими,
І, не оплаканий своїми,
В неволі, плачучи, умру,
І все з собою заберу,
Малого сліду не покину
На нашій славній
Україні,
Тарас Шевченко
На нашій – не своїй землі.
І не пом'яне батько з сином,
Не скаже синові: “Молись,
Молися, сину: за Вкраїну
Його замучили колись”.
Мені однаково, чи буде
Той син молитися, чи ні…
Та не однаково мені,
Як Україну злії люде
Присплять, лукаві, і в огні
Її, окраденую, збудять…
Ох, не однаково мені.
Далі

5. Шевченко Т. Г. Вибрана поезія. Живопис.
Графіка = Selected Poems. Paintings.
Graphic Works/ Т. Г. Шевченко; [редрада:
М. Г. Жулинський (гол.) та ін.]. - К.: Вид-
во "Мистецтво", 2007. - 608 с. : іл.,
портр. - Текст укр., англ.
Поетична і малярська спадщина Тараса
Шевченка давно стала набутком світової
культури. Дане видання вибраних поезій
мовою оригіналу та в перекладах англійською
мовою (здійснене лауреатом премії імені Івана
Франка Вірою Річ із Великої Британії)
доповнюється репродукціями найкращих
зразків живописних та графічних творів, що
вдало розкривають різнобічність таланту
Тараса Шевченка — поета і художника.
Далі

6. Вiчний революцйонер —
Дух, що тiло рве до бою,
Рве за поступ, щастя й
волю,
Вiн живе, вiн ще не вмер.
Нi попiвськiї тортури,
Нi тюремнi царськi мури,
Анi вiйська муштрованi,
Ні гармати лаштованi,
Нi шпiонське ремесло
В грiб його ще не звело.
Іван Франко
Вiн не вмер, вiн ще живе!
Хоч вiд тисяч лiт родився,
Та аж вчора розповився
I о власнiй силi йде.
I простується, мiцнiє,
I спiшить туди, де днiє;
Словом сильним, мов
трубою
Мiлiони зве з собою,-
Мiлiони радо йдуть,
Бо се голос духа чуть.
Далі

7. Франко І. Твори: в 2-х т. Т. 1: Поезія/
І. Франко. - К.: Дніпро, 1981. - 533 с.
До тому ввійшли вибрані поезії та поеми
великого українського письменника
революційно-демократичного напряму
І. Я. Франка, 125-річчя від дня наролження
якого минає цього року.
Далі

8. Була весна весела, щедра,
мила.
Промінням грала, сипала
квітки.
Вона летіла хутко, мов
стокрила,
За нею вслід співучії пташки!
Все ожило, усе загомоніло —
Зелений шум, веселая луна!
Співало все, сміялось і бриніло,
А я лежала хвора й самотна.
Я думала: «Весна для всіх
настала.
Дарунки всім несе вона, ясна.
Для мене тільки дару не
придбала,
Мене забула радісна весна».
Леся Українка
Ні, не забула! У вікно до мене
Заглянули від яблуні гілки.
Замиготіло листячко зелене,
Посипались білесенькі квітки.
Прилинув вітер, і в тісній хатині
Він про весняну волю заспівав,
А з ним прилинули пісні пташині,
І любий гай свій відгук з ним
прислав.
Моя душа ніколи не забуде
Того дарунку, що весна дала;
Весни такої не було й не буде,
Як та була, що за вікном цвіла.
Далі

9. Леся Українка Усі твори в одному томі/
Леся Українка; [уклад.: В. Т. Бусел,
Г. В. Латник, М. І. Литвинець]. – К.;
Ірпінь: Перун, 2008. – 1376с. – («Поет.
Поличка» Перуна»).
У книжці вперше в історії української
літератури вміщено всю відому творчу
спадщину славетної української письменниці
Лесі Українки, яка спромоглася напрочуд
сильно відтворити могутній творчий дух свого
народу.
Далі

10. Як парость виноградної лози,
Плекайте мову. Пильно й
ненастанно
Політь бур′ян. Чистіша від сльози
Вона хай буде. Вірно і слухняно
Нехай вона щоразу служить вам,
Хоч і живе своїм живим життям.
Максим Рильський
Не бійтесь заглядати у словник:
Це пишний яр, а не сумне
провалля;
Збирайте, як розумнний садівник,
Достиглий овоч у Грінченка й
Даля,
Не майте гніву до моїх порад
І не лінуйтесь доглядать свій сад.
Прислухайтесь, як океан співає —
Народ говорить. І любов, і гнів
У тому гомоні морськім. Немає
Мудріших, ніж народ, учителів;
У нього кожне слово — це
перлина,
Це праця, це натхнення, це
людина.
Далі

11. Рильський М. Лірика/ М. Рильський,
[упоряд. М. Г. Рильський ; передм.
І. Ф. Драча] . - К.: ВАТ "Вид-во "Київська
правда", 2005. - 240 с., портр.
Книга представляє лірику - лише частину
"білих островів", які складають обширний
архіпелаг літературної спадщини Максима
Тадейовича Рильського, класика українського
красного письменства. Вірші, подіні у книзі,
стали художніми перлинами, створеними
поетом і філософом, які стали мимоволі здатні
доторкнутися свовоїм витонченим словом
найчутливіших клавішів людської душі.
Далі

12. Вірші не потрібні нікому
Саме тому вони
найголовніше
Душу вкладай у крапку і
кому –
Бог ними Вічність пише
Душу вкладай у слово
Тверде
Спочатку було – і немає
Вітер гуде Сонце руде
Снопи золоті вергає
Душу вдихай в слово як діло
Таким було Первослово
Щоб слово не плюскло
Щоб слово тверділо
Щоб дзвеніло ясноголове
Вірші не потрібні нікому
Та Бог у них душу несе
Мають жагу правічну
Мають снагу незникому
Мають – і все…
Іван Драч
Далі

13. Драч І. Берло: книга поезій/ І. Драч. - К.:
Грамота, 2007. - 910 с., іл. - (Серія
"Бібліотека Шевченківського комітету").
Діапазон пристрасного поетичного слова
Івана Драча надзвичайно широкий. Його
творчість завжди приваблювала й
заполонювала читачів. Творам майстра
притаманна напруженість і натхненність слова.
До книги увійшли вірші та поеми з
поетичних збірок, які виходили впродовж
1962-2005 pp., а також твори раніше
непубліковані.
Далі

14. Василь Стус
Верни до мене, пам'яте моя,
нехай на серце ляже ваготою
моя земля з рахманною
журбою.
Хай сходить співом горло
солов'я
в гаю нічному. Пам'яте, верни
із чебреця, із липня жаротою.
Хай яблука останнього
достою
в мої, червонобокі, виснуть
сни.
Нехай Дніпра уроча течія
бодай у сні у маячні струмує,
і я гукну. І край мене почує.
Верни до мене, пам'яте моя.
Далі

15. Стус В. Зібрання творів: у 12-т. Т. 4:
Вірші 960-х років (поза збірками). Вірші
початок 1970-х років (поза збірками)/
В. Стус. - К., 2006. - 479 с.
Четвертий том «Зібрання творів» Василя Стуса
містить у собі вірші другої половини 1960-х
років, а також 1970-1971 рр., які не увійшли
до жодної поетової збірки, або й не були
остаточно завершені автором. Читач вперше
отримує можливість в настільки повному обсязі
зазирнути до творчої лабораторії письменника,
в якій ще до першого арешту 1972 р. вже
зустрічаємо перші вияви нової поетичної мови і
нової організації поетичної структури,
найповніше виявленої у вершинній Стусовій
збірці «Палімпсести».
Далі

16. Дякуємо за увагу!
Бібліотека МДПУ імені Богдана Хмельницького