2. План курсової роботи
Вступ
Розділ 1. Теоретичні основи розв’язування арифметичних задач у початковому курсі математики.
1.1. Роль і місце задач в початковому курсі математики.
1.2. Функції текстових задач в початковому курсі математики.
1.3. Арифметичні задачі. Види і типи задач.
1.4. Складові процесу розв’язання задач.
Розділ 2. Методика роботи над простими задачами на розкриття конкретного змісту арифметичних
дій.
2.1. Методика роботи над задачами у 1 класі.
2.2. Методика роботи над простими задачами у 2 класі.
2.3. Методика роботи над задачами у 3 класі.
2.4. Методика роботи над задачами у 4 класі.
Розділ 3. Методика використання диференційованого підходу при навчанні учнів розв’язанні
текстових задач.
Дослідження
Висновки
Список використаної літератури
Додатки
3. Об’єкт: процес навчання математики молодших
школярів.
Предмет: формування вмінь учнів початкових класів
розв’язувати текстові задачі в умовах
диференційованого навчання.
Мета: розробити, теоретично обґрунтувати і
експериментально перевірити добірку завдань для
навчання розв’язувати текстові задачі в процесі
диференційованої роботи.
4. Завдання:
1. Визначити особливості текстових задач з математики в
початкових класах;
2. Розкрити особливості проведення текстових задач у
початкових класах;
3. З’ясувати актуальність проведення диференційованого
підходу з математики.
5. 1.1. Значення математичних
задач:
1. Сприяють розвитку пізнавальної діяльності учнів та
формують їх цілісний розвиток та математичну культуру:
сприймання, уявлення, уваги, пам’яті, мислення, мову.
2. Допомагають формувати творчі здібності школярів,
елементи яких проявляються в процесі вибору найбільш
раціональних способів розв’язання задач, в математичній чи
логічній кмітливості.
3. Дозволяють учням глибше зрозуміти роль математики в
житті, виробляють стиль міркувань, потребу у чіткій
аргументації.
4. Допомагають підвищити інтерес до математики,
сприяють розвитку їх математичних здібностей, формують
математичне мовлення та культуру записів.
9. 2.1. Система задач в 1 класі:
задача на знаходження суми;
задача на знаходження остачі;
задача на збільшення числа на кілька одиниць;
задача на зменшення числа на кілька одиниць;
задачі на різницеве порівняння і запитання на
скільки більше;
задачі на різницеве порівняння і запитання на
скільки менше;
задачі на знаходження невід’ємного доданка.
10. Основні аспекти щодо формування вмінь
розв’язувати прості задачі:
1. формування конкретного змісту арифметичних
дій додавання і віднімання перед ознайомленням
з поняттям задача;
2. навчання учнів аналізувати текст
задачі, виділяючи умову і запитання, дані і
шукане задачі;
3. обирати арифметичну дію, якою розв’язується
задача на основі семантичного аналізу тексту
задачі та схематичного креслення.
11. 2.2. Система задач в 2 класі:
задача на знаходження невідомого зменшуваного;
задача на знаходження невідомого від’ємника;
задача на знаходження добутку двох чисел;
задачі на ділення, на вміщення;
задача на ділення на рівні частини.
12. Основні прийоми розв’язування
простих задач:
а) аналізувати, виділити відоме і невідоме;
б) встановлювати зв’язки між даними і шуканим;
в) складати план розв’язування;
г) перекладати залежності між даними і
шуканим, сформульовані в задачі словами, на мову
математичних виразів, рівностей, рівнянь;
д) виконувати відповідні дії і знаходити відповідь на
запитання задачі;
е) перевіряти розв’язання.
13. 2.3. Система задач в 3 класі:
задача на знаходження частки числа;
задача на збільшення числа у кілька разів;
задача на зменшення числа у кілька разів;
задача на кратне порівняння із запитанням у
скільки разів більше;
задача на кратне порівняння із запитанням у
скільки разів менше;
задача на знаходження числа за його частинами.
14. 2.4. Система задач в 4 класі:
задачі на дві дії, які включають знаходження
частин;
задачі з буквеними компонентами;
задачі на зустрічний рух;
задачі на знаходження дробу від числа;
задачі на пропорційне ділення.
15. Висновок:
Задачі становлять специфічний розділ
програми, матеріали якого учні мають засвоїти, і
виступають як дидактичний засіб
навчання, виховання і розвитку дітей.
Формування вмінь розв’язувати текстові задачі –
одне із основних завдань вивчення шкільної
математики. Від рівня сформованості цих вмінь
залежить математична підготовка учнів
початкових класів і результативність вивчення
математики у наступних.
16. Практичне дослідження:
Тема: Ефективність використання
диференційованого підходу при
навчанні розв’язання текстових
задач
Об’єкт дослідження: рівень
розвитку та індивідуальних вмінь
учнів
17. Мета: формувати вміння дітей при розв’язанні текстових задач при
диференційованому підході.
Предмет дослідження: формування вмінь учнів початкових
класів розв’язувати текстові задачі в умовах
диференційованого навчання.
Завдання дослідження:
1. Узагальнити шляхи вдосконалення методики формування
вмінь молодших школярів розв’язувати текстові задачі.
2. Розробити добірку завдань, диференційованих за
складністю і спрямованих на вироблення вмінь
розв’язувати текстові задачі в початковій школі.
3. Теоретично обґрунтувати та експериментально
перевірити розроблену добірку диференційованих завдань
для навчання учнів початкових класів розв’язувати текстові
задачі.
18. Методи дослідження: тестування, метод математичної
обробки даних
Обладнання: самостійні роботи №1, №2, задачі для
індивідуальної роботи з учнями 3 класу
Опис проведення дослідження:
Проходила практику у Новокаховській ЗОШ №3 у 3
класі, з кількістю 19 учнів.
На початку практики провела самостійну роботу, для
виявлення рівня володіння вміннями розв’язувати текстові
задачі. Протягом практики використовувала
диференційований підхід із невсигаючими та встигаючими
учнями. У кінці практики провела самостійну роботу для
того, щоб виявити наскільки диференційований підхід
позитивно впливає на учнів початкових класів.
19. І етап - констатувальний
Самостійна робота №1
В- 1
1. Діти посадили 3 ряди яблунь, по 8 саджанців у кожному ряду. У них ще
залишилось 16 саджанців. Скільки саджанців мали посадити діти?
2. Коли з бідона взяли 4 банки по 4 кг меду, то в ньому залишилось ще 5 кг.
Скільки кг меду було в бідоні?
3. З однієї грядки зібрали 27 кг огірків, з другої – в 3 рази менше, ніж з першої, а з
третьої – на 11 кг більше, ніж з другої. Скільки кг огірків зібрали з трьох
грядок?
В- 2
1. Мама спекла 20 пиріжків. За обідом 4 дітей з’їли по 2 пиріжки кожен.Скільки
пиріжків залишилось?
2. У дворі гралось 5 хлопчиків і 7 дівчаток. Вони розділились порівну на дві
команди. Скільки дітей було в кожній команді?
3. До буфету привезли 40 кг яблук, мандаринів – у 5 разів менше, ніж яблук, а
апельсинів – на 7 кг більше, ніж мандаринів. Скільки всього кг фруктів
привезли до буфету?
20. Рівень ЗУН при розв’язуванні текстових задач
(на початку практики)
42%
42%
16%
високий
середній
низький
21. ІІ етап - формувальний
Задачі для індивідуальної роботи
Низький рівень
В саду 300 яблунь, груш – на 60 менше, а слив у 3 рази менше ніж груш.
Скільки слив у саду?
У трьох будинках 385 жителів. В першому будинку –134 жителі, в другому –
117. Скільки жителів у третьому будинку?
На день одному коневі дають 8 кг сіна. Скільки кг сіна потрібно 2 коням на 10
днів?
Із 69 л молока можна одержати 3 кг масла. Скільки кг масла можна одержати із
92 л молока?
На спортивних змаганнях 3 спортсмени набрали по 17 очок і 4 спортсмени –
по 12 очок. Скільки очок набрали всі спортсмени?
На спортмайданчику було 9 хлопчиків, а дівчаток – на 9 більше. Скільки всього
дітей гралось на майданчику?
36 хлопчиків і 18 дівчаток для участі в змаганнях розділилися на команди, по 9
учнів у кожній команді. Скільки команд брало участь у змаганнях?
22. Середній рівень
На пошту привезли 12 посилок масою 4кг кожна і кілька посилок масою 7 кг
кожна. Маса всіх посилок – 83 кг. Скільки привезли посилок масою 7 кг?
Для класної бібліотеки 20 учнів принесли по 2 книжки, і 20 учнів – по 3
книжки. Скільки всього книжок принесли?
У буфет привезли 54 кг суниць, а малини – в 2 рази менше. У кожному ящику
було по 9 кг ягід. Скільки ящиків ягід привезли в буфет?
У чотирьох коробках лежать олівці, по 12 штук у кожній. Скільки потрібно
коробок, щоб розкласти олівці по 24 штуки в кожну коробку?
Одна бригада посадила 450 кущів смородини, друга – на 12 кущів більше, а
третя – на 132 кущі менше ніж друга. Скільки кущів смородини посадила третя
бригада?
З однієї ділянки школярі зібрали 160 кг моркви, а з другої – в 2 рази більше.
Четверту частину всієї моркви вони витратили на корм кролям. Скільки кг
моркви витратили на корм кролям?
23. Високий рівень
Робітники мали посадити 690 саджанців. Першого дня вони посадили 130
саджанців, другого дня – 140, а решту саджанців посадили порівну за 3 дні. По
скільки саджанців посадили в кожний з останніх тьох днів?
Вздовж залізничної колії на 5 ділянках посаджено по 200 акацій, а на одній
ділянці – ялини. Ялин посаджено на 850 менше, ніж акацій. Скільки ялин
посадили?
У шкільний буфет завезли 32 кг печива, вафель – у 4 рази менше, ніж печива, а
цукерок – на 48 кг більше, ніж печива і вафель разом. Скільки кг цукерок
завезли в буфет?
Швейна майстерня одержала 2 сувої полотна. В одному було 45 м, а в другому
– 36 м. Із першого сувою пошили 15 сорочок, з другого – 18 наволочок.
Скільки метрів полотна витрачали на одну сорочку і на одну наволочку?
Дівчинка принесла з лісу 15 білих грибів, рижиків – у 6 разів більше, ніж білих
грибів, а груздів – у 10 разів менше, ніж рижиків. Скільки груздів принесла
дівчинка?
24. ІІІ етап - контролюючий
Самостійна робота № 2
В – 1
1. На складі було 800дощок, половину продали меблевій фабриці, а решту –
будівельній конторі. Скільки дощок продали будівельній конторі?
2. Кіоск продав 362 ручки, гумок – на 71 більше, ніж ручок, а олівців – на 127
більше, ніж гумок. Скільки олівців продав кіоск?
3. У магазині продали за день 265 кг цукру і залишилось ще 384 кг. Скільки кг
цукру було в магазині спочатку?
В- 2
1. У квітковий магазин привезли 465 кущиків розсади. Вранці продали
124кущики, а вдень – 122. Скільки кущиків розсади залишилось продати?
2. Для пришкільної ділянки зібрали 9 пакетів насіння буряків, по 50 г у кожному, і
8 пакетів насіння огірків, по 30 г у кожному. Скільки всього насіння зібрали?
3. У квітковий магазин привезли 465 кущиків розсади. Вранці продали 43
кущики, вдень – 122. Скільки кущиків розсади залишилось продати?
25. Рівень ЗУН при розв’язуванні текстових
(на кінець практики)
58%
42%
0%
високий
середній
27. Висновок:
На практиці я виявила, що диференційований
підхід позитивно впливає на якість знань, умінь та
навичок учнів при розв’язуванні текстових задач.
Дає позитивний результат, розвиває логічне
мислення, творчі здібності учнів початкових
класів, виховує наполегливість, терпеливість. Дає
змогу учням самостійно вибирати план
розв’язання задач, тобто йти до поставленої мети.
28. Література
Богданович М. В., Козак М. В. Методика викладання математики в початкових класах. –
Тернопіль: Богдан, 2006. – 336 с.
Богданович М. В. Методика розв’язування задач у початковій школі. – К.: Вища школа, 990.
– 183 с.
Братанович О. В. Реалізація диференційованого навчання // Рідна школа. – 2000. - 178 с.
Гора Т. П. , Грушина Т. В. Диференціація навчання на уроках математики //Початкова школа.
– 1994. – 193 с.
Гора Т. П., Логачевська С. П. Диференційований підхід до розв’язування текстових задач//
Початкова школа. – 1998. – 214 с.
Корчина Л. П. Навчання математики в початкових класах. – К.: Радянська школа, 1982. – 152
с.
Латохіна Л. П. Класифікація диференційованих завдань для самостійної роботи з
математики // Початкова школа. – 1984. – 108 с.
Логачевська С. П. Диференційоване навчання на уроках математики // Початкова школа. –
2001. – 272 с.
Мізюк В.А. Диференційований підхід до вивчення математики //Початкова школа. – 1997 –
115 с.
Мізюк В. А. Формування вмінь учнів початкової школи розв’зувати текстові задачі. К.: 2000.
– 200 с.
Корчевська О. П. робота над текстовими задачами в початкових класах. – Тернопіль:
астон, 2002. – 204 с.
Сісецький П. В. Основи диференційованого підходу до учнів //Початкова школа. – 1990. –
117 с.
Фіцула М. М.Педагогіка: Навч. посібн. для студ. вищ. пед. закл. освіти. К.: Академія, 2003. –
528 с.
