2. «Не достатньо лише мати
добрий розум, головне – це
раціонально застосовувати його»
Р.Декарт
Новий етап у розвитку шкільної освіти пов'язаний з
упровадженням компетентнісного підходу до формування змісту
та організації навчального процесу. Це вимагає певного
підвищення професійної майстерності вчителя, доозброєння його
новими знаннями, сучасними компетенціями, методами і
технологіями, які б дозволили йому перебудувати навчально-
виховний процес відповідно до нових вимог і підходів.
3. При оцінюванні навчальних досягнень учнів необхідно
враховувати:
Характеристики відповіді (цілісність, повнота, логічність,
обґрунтованість, правильність).
Самостійність суджень.
Рівень володіння розумовими операціями (аналізувати,
синтезувати,порівнювати, узагальнювати).
Якість знань (осмислення, глибина, гнучкість, дієвість,
системність, узагальненість, міцність).
Ступінь сформованості вмінь і навиків.
Досвід творчої діяльності (вміння виявити проблеми та
розв’язувати їх,формулювати гіпотези).
4. Нова українська школа має ефективно допомогти
учневі розкрити, розвинути особистісний потенціал та сформувати
стійкі компетентності, які необхідні при досягненні його життєвого
успіху. Вона повинна готувати їх до життя, повноцінного життя.
Особистість, у якої в сучасній школі сформовані всі життєві
компетентності, зможе успішно самореалізуватися в соціумі як
свідомий громадянин, відповідальний сім’янин, висококомпетентний
професіонал, матиме здатність захищати свої життєві цінності.
Отже, потрібно не просто дати учню базовий рівень освіти, а
сформувати компетентності, яких потребує сьогодні суспільство:
6. • Компетентність – термін, що походить від латинського
слова competens (competentic), що в перекладі означає
належний, здатний.
• Компетентність - це певна сума знань особистості, які
дозволяють їй судити про що-небудь, висловлювати
переконливу, авторитетну думку .
(Словник іншомовних слів/За ред.І.В.Льохіна, Ф.М.Петрова,
1951 р. – 764 с.)
• Математична компетентність — це вміння бачити та
застосовувати математику в реальному житті, розуміти зміст
і методи математичного моделювання, вміння будувати
математичну модель, досліджувати її методами
математики, інтерпретувати отримані результати, оцінювати
похибку обчислень.
8. 1. Процедурна компетентність – уміння розв’язувати типові
математичні задачі.
Напрями набуття:
• використовувати на практиці алгоритм розв’язання типових задач;
• уміти систематизувати типові задачі, знаходити критерії зведення
задач до типових; уміти розпізнавати типову задачу або зводити
її до типової;
• уміти використовувати різні інформаційні джерела для пошуку
процедур розв’язувань типових задач (підручник, довідник,
Інтернет-ресурси).
9. 2. Логічна компетентність – володіння дедуктивним методом
доведення та спростування тверджень, необхідно:
• володіти і використовувати на практиці понятійний апарат
дедуктивних теорій (поняття, визначення понять;
висловлювання, аксіоми, теореми і їх доведення, контр приклади
до теорем тощо);
• відтворювати дедуктивні доведення теореми та доведення
правильності процедур розв’язань типових задач;
• здійснювати дедуктивні обґрунтування правильності розв’язання
задач та шукати логічні помилки у неправильних дедуктивних
міркуваннях;
• використовувати математичну та логічну символіку на практиці.
10. 3. Технологічна компетентність – володіння сучасними
математичними пакетами. (пакети символьних перетворень,
динамічної геометрії – Gran – 2Д(3Д), електронні таблиці (Excel);
необхідно:
• оцінювати похибки при використанні наближених обчислень;
• будувати комп’ютерні моделі для предметної області задачі з
метою їх евристичного, наближеного або точного розв’язання.
11. 4. Дослідницька компетентність – володіння методами
дослідження практичних та прикладних задач математичними
методами.
Напрямки набуття:
• формулювати математичні задачі;
• будувати аналітичні моделі задач;
• висувати та перевіряти справедливість гіпотез, спираючись на
відомі методи (індукція, аналогія, узагальнення), а також на
власний досвід досліджень;
• інтерпретувати результати, отримані формальними методами;
• систематизувати отримані результати, досліджувати межі
справедливості отриманих результатів, установлювати зв’язки з
попередніми результатами, шукати аналогії в інших розділах
математики.
12. 5. Методологічна компетентність – уміння оцінювати
доцільність використання математичних методів для
розв’язання практичних та прикладних задач.
• аналізувати ефективність розв’язання задач математичними
методами;
• рефлексія власного досвіду розв’язування задач та
подолання перешкод з метою постійного вдосконалення
власної методології проведення досліджень.
13. Формування мотиваційного компонента
здійснюється через:
• забезпечення позитивного ставлення учнів до математичної
діяльності;
• виховання пізнавального інтересу;
• пізнавальну самостійність та активність.
Внутрішня мотивація в багатьох учнів ще нестійка і залежить від
ситуації. Тому ми на уроках пропонуємо цікаві
логікорозвивальні завдання, розв’язання ситуативних
завдань, цікаві факти із життя знаменитих людей,
різноманітні історичні матеріали, ігрові ситуації.
16. .
Крім цього ми пропонуємо різні види вправ, а саме:
- цікаві логікорозвивальні завдання;
- завдання практичного і прикладного характеру,
- незакінчене речення,
- творчі завдання,
- індивідуально-диференційовані завдання,
- задачі проблемного характеру,
- розв'яжи ребус, та ін..
20. Належну увагу намагаємося приділяти організації самостійної
роботи учнів як одного із самих доступних і перевірених на
практиці шляхів підвищення ефективності уроку. За формою
організації навчальної самостійної роботи використовуєм
індивідуальні, фронтальні і групові, а, в залежності від рівня
самостійної продуктивної діяльності, - відновлювальні,
реконструктивно-варіативні, евристичні і творчі роботи.
21. Із метою розвитку життєвої, соціальної, інформаційної та
предметної компетентностей учнів використовуюємо роботу з
книгою (читання, переказ, складання плану відповіді, короткий
конспект, пошуку відповіді на поставлене запитання, аналіз,
порівняння, тощо); складання задач, рецензування відповідей
однокласників; виконання вправ на практичне застосування вмінь і
навичок; підготовку рефератів; виконання індивідуальних і
групових завдань; перевірочних, закріплюючих, узагальнюючих
самостійних та контрольних робіт; домашніх дослідів і
спостережень; технічного моделювання і конструювання;
створення і захисту проектів.
23. Формуванню життєвих компетентностей сприяє не лише
навчання, а й позакласна робота з математики. Вона поглиблює
і розширює знання учнів отримані на уроках, підвищує
зацікавленість предметом, привчає їх до самостійної творчої
роботи, розвиває ініціативу, виховує почуття відповідальності за
доручену справу. Разом з учнями організовуєм проведення тижнів
математики, конкурси, олімпіади, випуск математичних газет,
складання кросвордів, казок, написання творчих, наукових робіт та
рефератів.
24.
25.
26. Кросворд
Розгадав всі слова і записав їх в клітинках по горизонталі,
у виділеному горизонтальному стовпці,ви прочитаєте
прізвище відомого вченого-математика Давньої Греції.
1. Найкоротша відстань від даної точки до
прямої
2. Елемент прямокутного трикутника
3. Трикутник є геометрична…
4. Відрізок, що сполучає вершину
трикутника з серединою протилежної
сторони.
5. Наука, що вивчає властивості
геометричних фігур
6. Перпендикуляр, проведений з
вершини трикутника на протилежну
сторону.
7. Чотирикутник,протилежні сторони
якого паралельні
27. Із метою розвитку логічного мислення, кмітливості, творчих
здібностей і, водночас, підготовки до олімпіад проводемо
заняття, змагання: математичні КВК, вікторини «Що? Де?
Коли?», естафети, конкурси , «Математичний бій», «Брей-
ринг», ігри «Поле чудес», подорож з математикою тощо. Це, у
свою чергу, дає змогу формувати в учнів здатність мобілізувати
свій творчий потенціал, зібратися з думками і показати себе в
екстремальній, стресовій ситуації з кращого боку, є важливим
фактором для формування життєвої компетентності
особистості.
28. Позакласна робота з математики
Що.Де.Коли.pptx
Найрозумніший математик.ppt
• Математична естафета для 5-6 класів.ppt