SlideShare ist ein Scribd-Unternehmen logo
1 von 105
1) З ЧИМ У ВАС АСОЦІЮЄТЬСЯ ПАЛІАТИВНА ТА
ХОСПІСНА ДОПОМОГА?
2) ДАЙТЕ СВОЄ ВИЗНАЧЕННЯ ПАЛІАТИВНОЇ ТА
ХОСПІСНОЇ ДОПОМОГИ.
Ми плануємо поговорити про
актуальність паліативної допомоги,
її розвиток в Україні, форми її
надання. Міжнародний досвід: хто її
надає і як. На що практичні фахівці
звертають увагу, надаючи
паліативну допомогу.
З яких “компонентів” складається
людина? Які потреби вона має?
1967 Р. – ПЕРШИЙ СУЧАСНИЙ ХОСПІС
Основні засади:
1) системний підхід до
зменшення болю, страждання
2) задоволення соціальних,
емоційних, духовних потреб
3) навчання інших людей
Для України ця тема також
є дуже актуальною.
В Україні, щорічно близько 500 тисяч хворих (з
них не менше 50 000 дітей) та більше 1
мільйона членів їхніх родин, які опікуються
ними, потребують професійної паліативної та
хоспісної допомоги, що ставить цю проблему в
один ряд з найбільш актуальними медико-
соціальними проблемами нашого суспільства.
Сьогодні в Україні на обліку в
онкологічних закладах перебуває 910
тисяч онкологічних хворих, щороку
виявляється 160 тисяч нових випадків
злоякісних новоутворень та понад 85
тисяч пацієнтів помираютьчерез
онкологічні захворювання, з них
65 – 70% потребують паліативної і
хоспісної допомоги.
Актуальним залишається питання
надання паліативної і хоспісної
допомоги особам похилого віку,
чисельність яких щорічно зростає (на
сьогодні, за статистичними даними, в
Україні нараховується близько 3 млн.
людей віком 75 років і старше).
Актуальним залишається
питання надання
паліативної і хоспісної
допомоги дітям з ДЦП,
генетичними, інфекційними,
онкологічними та ін.
тяжкими захворюваннями.
З кожним роком все гострішою
стає проблема догляду за хворими на
СНІД, туберкульоз та
ВІЛ-асоційований туберкульоз у
термінальній стадії захворювання.
Паліативна допомога для дітей
Допомога родині
Надання допомоги вдома
1. Небезпечні для життя хвороби (рак, дисфункції)
2. Є інтенсивна терапія та загроза передчасної смерті
(фіброз, миш.дистрофія)
3. Лікування підтримуюче (мукополісахарідоз)
4. Невролог.порушення, але не прогресують (ДЦП,
комплексна інвалідність, синдром Дауна)
Інфекційні енцефалопатії, захвор.обміну речовин,
генетичні
Тривале утримання паліативних
пацієнтів в умовах
стаціонарного медичного
закладу загальної лікувальної
мережі або онкологічного
профілю є недоцільним як з
медичної точки зору, так і
економічно неефективним.
Досвід багатьох країн світу
переконливо свідчить, що служба ПХД
може значно покращити якість життя
помираючих хворих та їхніх близьких.
Слід зазначити, що, на жаль, система
охорони здоров’я України поки що не
може забезпечити доступність
паліативної медичної допомоги для
більшості людей, які її потребують.
В Україні перші хоспіси – спеціалізовані
медичні заклади для надання стаціонарної
медичної, соціальної, психологічної та
духовної допомоги хворим у термінальній
стадії та їхнім родинам були створені у 1994-
1996 рр. у містах Івано-Франківську, Львові,
Харкові, Коростені та інших.
Сьогодні в Україні функціонує лише
близько 30 хоспісів та паліативних і
хоспісних відділень, в яких розгорнуто
близько 1000 ліжок, хоча завдяки
активій діяльності громадськості,
зокрема Асоціації паліативної
допомоги, підтримці МОЗ України та
обласних управлінь охорони здоров’я
їхня кількість впродовж останніх років
помітно збільшилася.
Жодного хоспісу для дітей
в Україні не існує!
Відповідно до міжнародних нормативів,
потреба України у стаціонарних закладах
паліативної допомоги становить близько
3700 паліативних/хоспісних ліжок.
Амбулаторної паліативної допомоги
потребують приблизно 83 тисячі пацієнтів.
Отже, ні кількість таких закладів, ні
матеріально-технічна база багатьох
діючих хоспісів та відділень хоспісної
допомоги не відповідає міжнародним
стандартам, а умови перебування хворих
у цих закладах не відповідають сучасним
вимогам.
ОСНОВНІ ТЕРМІНИ
ПАЛІАТИВНА ДОПОМОГА
ПАЛІАТИВНІ ХВОРІ
ОБМЕЖЕНИЙ ПРОГНОЗ ЖИТТЯ
ХОСПІС, ХОСПІСНА ДОПОМОГА
МОБІЛЬНА БРИГАДА ПАЛІАТИВНОЇ ДОПОМОГИ
ЯКІСТЬ ЖИТТЯ
Якість життя – ступінь задоволення матеріальних, культурних, духовних
потреб людини. ВООЗ пропонує оцінювати якість життя по параметрах:
Фізичні (енергійність, втома, фіз.дискомфорт, сон і відпочинок)
Психологічні (самооцінка, концентрація, емоції, мислення,
негат.пережив.)
Ступінь незалежності (активність, працездатність, залежність від ліків і
лікування)
Життя в суспільстві (повсякденна активність, соц.і дружні звязки,
значущість)
Духовність і особисті переконання
ФОРМИ НАДАННЯ ПАЛІАТИВНОЇ ДОПОМОГИ
У СТАЦІОНАРІ
ФОРМИ НАДАННЯ ПАЛІАТИВНОЇ ДОПОМОГИ
НА ДОМУ
ФОРМИ НАДАННЯ ПАЛІАТИВНОЇ ДОПОМОГИ
АМБУЛАТОРНА
1 етап
Опрацювання звернення
громадянина
2 етап
В разі, якщо він / вона відповідає
крітеріям взяття на облік службою
ПХД–комплексне первинне
оцінювання потреб підопічного
шляхом особистого контакту,
складання індивідуального плану
догляду (згідно Карти
комплексного оцінювання).
Обговорення індивідуального
плану втручання
мультидисціплінарної служби ПХД.
3 етап
Надання, одночасно орієнтовно для 10-20 осіб, які
перебувають у термінальному стані, паліативної та
хоспісної допомоги на дому і в амбулаторних умовах
(соціально-побутова, психологічна, духовна,
соціальна, медична підтримка із залученням фахівців
лікув.закладу, прокат мед. обладнання). При потребі
– госпіталізація у стаціонар (райлікарня)
4 етап
У період трауру, надання соціально-
побутової, психологічної та духовної
підтримки членам родини підопічного
(за потреби)
На 3, 4 етапах
Регулярні спільні зустрічі
мультидисціплінарної команди
ПХД з метою контролю за
втіленням індивідуального
плану догляду
Схема надання ПХД мультидисціплінарною службою ПХД терцентру (мед.працівники
терцентру та лікув.закладу, соц.працівники і робітники, психолог, духівник)
У наступні 20 хвилин ми зупинимося на
складі команди, процесі догляду
(згідно міжнародних стандартів),
обов’язках членів команди,
механізмах співпраці між різними
фахівцями та вимірюваннях якості
надання послуг у хоспісах.
Потім зробимо перерву.
Хто, на Вашу думку,
має входити до
мультидисціплінарної команди
хоспісу? Чому?
В типовому хоспісу у Великобританії до
складу команди входять
консультанти, соц.працівники,
медсестри, психологи,
працетерапевти, фізіотерапевти,
духівники
Інколи до складу команди
зараховуються сам пацієнт,
члени його родини та волонтери
Згідно канонів соціальної роботи…
1. Пацієнт з проблемами
2. Визначення проблем
3. Отримання розуміння людини та
ситуації
4. Подальша оцінка та планування
догляду
5. Втілення плану догляду
Лікар
- Визначає потреби пацієнта, призначає
лікування
- Скеровує та погоджує план догляду
Медична сестра
- Визначає потреби пацієнта та родини
- Забезпечує контроль симптомів
- Забезпечує навчання членів родини
Медична сестра у ПХД у Польщі:
Надає консультації щодо харчування,
догляду за шкірою, фізікальну
діагностику, направляє на інші
обстеження (у разі наявності вищої
освіти), оцінку та моніторинг больового
синдрому, установка гастростоми, уріно-
катетерізація, киснетерапію, елементи
психотерапії, тощо.
Соціальний працівник
- Визначає потреби пацієнта та родини, розробляє
план догляду
- Оцінює емоційні, соціальні, духовні, фінансові
потреби пацієнта і членів родини
- Здійснює підтримку у час трауру (скорботи)
- Здійснює безпосереднє консультування або
направляє пацієнта до відповідних агенцій
Духівник
- Визначає духовні потреби пацієнта та
родини, розробляє план догляду
- При потребі, здійснює обряди,
таїнства
- Здійснює підтримку у час трауру
(скорботи)
Волонтер
- Підтримують під час трауру
- Надають немедичну підтримку
(читання, виконання доручень і т.д.)
- Супроводжує пацієнта під час
прогулянок і т.д.
Згідно міжнародних стандартів,
у хоспісній команді всі рівні між
собою!
Масаж, музикотерапія (25-95 слухали арфу і більш
глибоке дихання, зняття збудження),
біоенерготерапія, креативна візуалізація,
ароматерапія, терапевтичний контакт,
акупунктура (для запобігання ракової втоми,
зменшення тривоги, напр. БАТ біля вух), терапія
тваринами, медитація (на зменшення тривоги та
депресії), арттерапія, рефлексологія,
гіпнотерапія (для запобігання нудоті та
блюванню перед курсами лікування)
Особиста присутність (фізічна та емпатія)
Колективна присутність (співпраця, колективне
страждання, що поширюється серед усіх осіб, які
залучені у процес смерті)
1. Чи страждав пацієнт від болю в останні 3 дні?
2. Чи мав пацієнт такі симптоми, як нудота, запор,
кашель, депресію і т.д. в останні 3 дні?
3. Чи відчував він страх у звязку з його
захворюванням?
4. Чи родина, або друзі хворого відчували страх у
звязку з захворюванням пацієнта?
1. Яке слово найкраще описує Ваш біль (слабкий,
навязливий, такий, що тривожить, шалений, такий,
що його неможна перенести)?
2. Які з перерахованих речей змінюють характер і
інтенсивність Вашого болю (пиво, кава, їжа, жара,
холод, зміна погоди, вологість, рух, положення
лежачи, голосні звуки, втома?
3. Як Ваш біль змінюється з часом?
У наступній частині ми поговоримо про
практичні аспекти догляду. Як
розмовляють з пацієнтом хоспісні
працівники? Які питання задають, щоб
зрозуміти потреби пацієнта? Які
особливості паліативної допомоги
дітям і членам їх родин?
Потреби паліативних хворих
Розбирання випадку (25-30 хв.)
Михайло, що має синдром Дауна, 16 р.,
потрапив до стаціонарного хоспісу із
онкологічним діагнозом. У хоспісі працює
медичний персонал, психолог, соціальний
працівник і духівник. У Михайла є батьки.
Як і що можуть робити соціальний
працівник і психолог у цій ситуації?
Травматичні події життя, особливо ті,
що повязані з розлукою або з втратою
близької людини,
можуть спричинити різні фізичні та /
або розумові розлади.
Наприклад, постійне сильне, прискорене серцебиття,
втрату апетиту, дзвін у вухах, проблеми із
травленням, нудоту, запаморочення, нічні кошмари,
спазми у горлі, мишечний біль, ускладнення
концентрації, погіршення памяті, безсоння. Також,
багато пацієнтів, перед тим, як захворіти на рак,
часто казали про нещодавні відчуття безнадії,
бажання померти, або вважали смерть єдиним
можливим рішенням своїх проблем.
Але працівники хоспісу мають
протистояти такому відношенню
підопічного до себе, намагаються
підтримувати почуття гідності та
любові до себе.
Вони протидіють тому, щоб людина
докоряла собі, відчувала провину.
Працівники хоспісу мають протидіяти
тому,
щоб людина докоряла собі, відчувала
провину.
В деяких випадках вони звертають
увагу на те, що, відчуваючи горе,
втрату і т.д., людина починає
вживати значно більше кави, чаю та
ін. стимулюючих речовин. Але
якраз цим і шкодять своєму
організму.
Хоспісні працівники звертають увагу на потребу людини
висловитися, висловити свої емоції. Вони заохочують
цю людину говорити про свою втрату. При чому дуже
важливо звертати увагу на тих осіб, яким висловлювати
свої емоції занадто складно. Звичайно, їх не можна
змушувати до висловлення своїх почуттів.
Базовими засадами роботи з дітьми, з інтелектуальною
недостатністю можуть бути:
Відмова від біологічного підходу, холіст.підхід
Інтеграція в суспільство
Дестигматизація
Безперервність догляду
Орієнтація на потреби клієнта
Мультидисціплінарний підхід
Доступність послуг
Необхідно індивідуально підходити до
кожного, наголошувати на цінності
кожної людини, на тому, що його
поведінка в данний час – нормальна,
природня. Дуже важливо, щоб
підопічний знав, що йому буде
приділено стільки уваги та часу,
скільки потрібно.
Перші завдання медичного, соціального
працівника, психолога у спілкуванні з
такою людиною – створити таку
атмосферу, щоб підопічний почував
себе надійно; щоб він міг би плакати;
щоб він міг виражати злобу;
віддаватися спогадам;
або просто сидіти у тиші.
При цьому дуже важливо, щоб
соціальний працівник і психолог
більше слухав, а менше казав, бо
це сприяє самовираженню
підопічного. Насправді, для такого
працівника важливо те, що хоче
сказати підопічний.
Фізичний біль
Соціальний біль від втрати статусу, порушення контактів,
ритму праці
Психологічний біль від втрати естетичної цільності,
привабливості, перспектив
Духовний біль (світ несправедливий)
Міжперсональний біль (страх утрати любові оточуючих)
Психотерапія зменшує біль і страждання
Недирективний підхід.
 Питання підопічного: що мені робити?
Відповідь: А як Ви думаєте, що Ви можете зробити чи
хочете зробити?
 Питання підопічного: Що би Ви зробили на моєму місці?
Відповідь: Тяжко сказати, бо я не знаю, що Ви
відчуваєте. Давайте розглянемо, який вибір Ви маєте.
 Питання підопічного: Мені коли-небудь стане краще?
Відповідь: А Ви хочете, щоб Вам стало краще? Що Ви
можете зробити для цього?
Не можна поспішати з відповіддю.
- Скажіть правду, що у мене і наскільки серйозно?
- Чому Ви задаєте це питання? Що Ви самі думаєте?
Що Ви розумієте під серйозністю, як оцінюєте?
Якщо клієнт налаштований оптимістично, треба
казати: “Можливо, Ви праві. Хто, як не Ви, знає
свої сили?”
Працівник має бачити обличчя хворого,
застосовувати паузи, междометія, повторювати
останні слова, торкатися його.
Що Ви можете зробити, коли людина помирає?
Не сперечатися з ним
Бути з ним. Просто посидіти разом з ним
Уважно слухати та прислухатися
Можна запитувати “м’які” запитання, напр., “Що ти
бачиш?”, “Куди ти дивишся?”, “Що ти відчуваєш?”
Можна дозволити помираючому ділитися з Вами
своїми останніми думками
Індивідуальний план догляду
Що впливає на ситуацію пацієнта?
При здійсненні первинного оцінювання,
наприклад, у Південно-Африканській
республіці, під час складання
індивідуального плану, оцінюється:
історія хвороби, фізичний стан, біль,
симптоми, дієта, емоції, соціальна
ситуація, економічна ситуація,
культура, вірування, генограма
При чому у плані враховується
періодичність,
з якою переглядається план, у ньому
виставляються цілі, завдання
догляду.
У процесі усвідомлення та уточнення
ситуації слід послідовно знаходити
відповіді на такі орієнтовні питання:
Як Ви думаєте, які?
Що відомо про ситуацію?
Що турбує пацієнта в ситуації?
Яких ще людей, окрім пацієнта, зачіпає
ситуація?
Що собою являє пацієнт?
Які в нього особливості?
Яке значення має проблема для клієнта?
Які ресурси у громаді є наявні?
Одночасно:
Слід критично ставитися до того, про що сповіщає
пацієнт
Розуміти сенс та значення, які він вкладає у свої
висловлювання
Вміти бачити проблеми клієнта за їхніми масками
Клієнт має бути впенений, що записи не попадуть до ін.
рук
Записи мають бути доступними ін. фахівцям
Отже,
- Ми порозмовляли про те, що таке
паліативна та хоспісна допомога і які
шляхи її розвитку в Україні;
- Дізналися про бажаний склад команди
хоспісу та обовязки;
- Дізналися про тести, план
комплексного догляду та механізми
його формування; - Дізналися, на які
питання має бути відповідь.
І, закінчимо лекцію інформацією
(20 хв.) про особливості паліативної
допомоги дітям
ПІДТРИМКА РОДИНИ!
1. Небезпечні для життя хвороби (рак, дисфункції)
2. Є інтенсивна терапія та загроза передчасної смерті
(фіброз, миш.дистрофія)
3. Лікування підтримуюче (мукополісахарідоз)
4. Невролог.порушення, але не прогресують (ДЦП,
комплексна інвалідність, синдром Дауна)
Інфекційні енцефалопатії, захвор.обміну речовин,
генетичні
Що допоможе дитині:
Постійна присутність рідних, чесні та відкриті відповіді
на всі його питання
Можливість висловлювати свої страхи, переживання
через малюнки, вироби і т.д.
Коли дорослі його слухатимуть, сприйматимуть серйозно
Що допоможе батькам:
Щирість персоналу, спокійні, відверті,
доброзичливі співбесіди з фахівцями,
обговорення зменшення болю, а також
інформація про те, що чудо можливе.
Інколи вони мають відволіктися,
приділити час собі, будуть знати про всі
можливості допомоги
Що допоможе братам і сестрам:
Інформування про хід хвороби і
проблеми
Присутність людини, якій вони довіряють
Висока оцінка їх допомоги
Можливість сказати те, що вони не
встигли
Вже після смерті, коли наступає період скорботи,
членам родини може допомогти наступне:
Контакт з лікарнею
Почуття спільноти, співпраці
Вони кудись поїдуть і відпочинуть
Не будуть звинувачувати себе
Зможуть відкрито висловлювати свої емоції
Впродовж останніх років Всеукраїнська
асоціація паліативної допомоги завдяки
фінансовій підтримці Фонда Сороса
всіляко сприяє підготовці кваліфікованих
кадрів для служби ПХД.
З 2007 р. понад 400 українських
фахівців одержали змогу взяти участь у
семінарах, тренінгах, конференціях та
стажуваннях у кращих хоспісах Польщі,
Словаччини, Угорщини, Румунії, Молдови.
Вольф
Олександр
Олександрович,
моб. 097 14 17 456,
мейл dzvony@yahoo.com
General palliative and nursing care by Alexander Wolf
General palliative and nursing care by Alexander Wolf
General palliative and nursing care by Alexander Wolf
General palliative and nursing care by Alexander Wolf

Weitere ähnliche Inhalte

Ähnlich wie General palliative and nursing care by Alexander Wolf

Religion opinionleadersadvocacy
Religion opinionleadersadvocacyReligion opinionleadersadvocacy
Religion opinionleadersadvocacyRoman Vybranovsky
 
Збір даних у сфері паліативної допомоги
Збір даних у сфері паліативної допомогиЗбір даних у сфері паліативної допомоги
Збір даних у сфері паліативної допомогиAndriy Gorbal
 
За здоров’ям – до народної скарбниці. Здоров’я і родина. (теорія)
 За здоров’ям – до народної скарбниці.  Здоров’я і родина. (теорія) За здоров’ям – до народної скарбниці.  Здоров’я і родина. (теорія)
За здоров’ям – до народної скарбниці. Здоров’я і родина. (теорія)Електронні книги Ранок
 
Фактор ресурсів та стресостійкості - яке їм місце у КПТ?
Фактор ресурсів та стресостійкості - яке їм місце у КПТ?Фактор ресурсів та стресостійкості - яке їм місце у КПТ?
Фактор ресурсів та стресостійкості - яке їм місце у КПТ?ipz
 
особливості психологічного консультування в австралії
особливості психологічного консультування в австраліїособливості психологічного консультування в австралії
особливості психологічного консультування в австраліїDemaJulia
 
Основи здоров’я. 7 клас. Як навчати підлітків уникати хвороб цивілізації і за...
Основи здоров’я. 7 клас. Як навчати підлітків уникати хвороб цивілізації і за...Основи здоров’я. 7 клас. Як навчати підлітків уникати хвороб цивілізації і за...
Основи здоров’я. 7 клас. Як навчати підлітків уникати хвороб цивілізації і за...Електронні книги Ранок
 
Абетка здоров’я
Абетка здоров’яАбетка здоров’я
Абетка здоров’яНБ МДУ
 
Основи здоров’я. 4 клас. Теорія і практика основ здоров’я в початковій школ...
Основи здоров’я.  4 клас.  Теорія і практика основ здоров’я в початковій школ...Основи здоров’я.  4 клас.  Теорія і практика основ здоров’я в початковій школ...
Основи здоров’я. 4 клас. Теорія і практика основ здоров’я в початковій школ...Електронні книги Ранок
 
Like 36 .pdf
Like 36 .pdfLike 36 .pdf
Like 36 .pdfLike61
 
концепція реформування медицини цюх м.ф.
концепція реформування медицини цюх м.ф.концепція реформування медицини цюх м.ф.
концепція реформування медицини цюх м.ф.Андрій Янішевський
 
Психодраматична освіта в Українській Спілці Психотерапевтів
Психодраматична освіта в Українській Спілці ПсихотерапевтівПсиходраматична освіта в Українській Спілці Психотерапевтів
Психодраматична освіта в Українській Спілці ПсихотерапевтівPsychodrama_USP
 
Предмет, завдання та методи курсу психічного здоров'я
Предмет, завдання та методи курсу психічного здоров'яПредмет, завдання та методи курсу психічного здоров'я
Предмет, завдання та методи курсу психічного здоров'яAndreico Andrei
 
Децентралізація системи охорони здоров’я – чи є підстави для цього?
Децентралізація системи  охорони здоров’я – чи є підстави для цього?Децентралізація системи  охорони здоров’я – чи є підстави для цього?
Децентралізація системи охорони здоров’я – чи є підстави для цього?MCH-org-ua
 
про фонд
про фондпро фонд
про фондshmilyk
 
Досвід роботи центрів травматерапії, грудень 2016 р.
Досвід роботи центрів травматерапії, грудень 2016 р.Досвід роботи центрів травматерапії, грудень 2016 р.
Досвід роботи центрів травматерапії, грудень 2016 р.Олег Новак
 

Ähnlich wie General palliative and nursing care by Alexander Wolf (20)

Religion opinionleadersadvocacy
Religion opinionleadersadvocacyReligion opinionleadersadvocacy
Religion opinionleadersadvocacy
 
Report
ReportReport
Report
 
Професійна етика і деонтологія лікаря
Професійна етика  і деонтологія лікаряПрофесійна етика  і деонтологія лікаря
Професійна етика і деонтологія лікаря
 
Збір даних у сфері паліативної допомоги
Збір даних у сфері паліативної допомогиЗбір даних у сфері паліативної допомоги
Збір даних у сфері паліативної допомоги
 
59
5959
59
 
78
7878
78
 
За здоров’ям – до народної скарбниці. Здоров’я і родина. (теорія)
 За здоров’ям – до народної скарбниці.  Здоров’я і родина. (теорія) За здоров’ям – до народної скарбниці.  Здоров’я і родина. (теорія)
За здоров’ям – до народної скарбниці. Здоров’я і родина. (теорія)
 
Фактор ресурсів та стресостійкості - яке їм місце у КПТ?
Фактор ресурсів та стресостійкості - яке їм місце у КПТ?Фактор ресурсів та стресостійкості - яке їм місце у КПТ?
Фактор ресурсів та стресостійкості - яке їм місце у КПТ?
 
особливості психологічного консультування в австралії
особливості психологічного консультування в австраліїособливості психологічного консультування в австралії
особливості психологічного консультування в австралії
 
Основи здоров’я. 7 клас. Як навчати підлітків уникати хвороб цивілізації і за...
Основи здоров’я. 7 клас. Як навчати підлітків уникати хвороб цивілізації і за...Основи здоров’я. 7 клас. Як навчати підлітків уникати хвороб цивілізації і за...
Основи здоров’я. 7 клас. Як навчати підлітків уникати хвороб цивілізації і за...
 
Абетка здоров’я
Абетка здоров’яАбетка здоров’я
Абетка здоров’я
 
Основи здоров’я. 4 клас. Теорія і практика основ здоров’я в початковій школ...
Основи здоров’я.  4 клас.  Теорія і практика основ здоров’я в початковій школ...Основи здоров’я.  4 клас.  Теорія і практика основ здоров’я в початковій школ...
Основи здоров’я. 4 клас. Теорія і практика основ здоров’я в початковій школ...
 
Like 36 .pdf
Like 36 .pdfLike 36 .pdf
Like 36 .pdf
 
концепція реформування медицини цюх м.ф.
концепція реформування медицини цюх м.ф.концепція реформування медицини цюх м.ф.
концепція реформування медицини цюх м.ф.
 
Психологічна підтримка
Психологічна підтримкаПсихологічна підтримка
Психологічна підтримка
 
Психодраматична освіта в Українській Спілці Психотерапевтів
Психодраматична освіта в Українській Спілці ПсихотерапевтівПсиходраматична освіта в Українській Спілці Психотерапевтів
Психодраматична освіта в Українській Спілці Психотерапевтів
 
Предмет, завдання та методи курсу психічного здоров'я
Предмет, завдання та методи курсу психічного здоров'яПредмет, завдання та методи курсу психічного здоров'я
Предмет, завдання та методи курсу психічного здоров'я
 
Децентралізація системи охорони здоров’я – чи є підстави для цього?
Децентралізація системи  охорони здоров’я – чи є підстави для цього?Децентралізація системи  охорони здоров’я – чи є підстави для цього?
Децентралізація системи охорони здоров’я – чи є підстави для цього?
 
про фонд
про фондпро фонд
про фонд
 
Досвід роботи центрів травматерапії, грудень 2016 р.
Досвід роботи центрів травматерапії, грудень 2016 р.Досвід роботи центрів травматерапії, грудень 2016 р.
Досвід роботи центрів травматерапії, грудень 2016 р.
 

General palliative and nursing care by Alexander Wolf

  • 1.
  • 2.
  • 3.
  • 4.
  • 5. 1) З ЧИМ У ВАС АСОЦІЮЄТЬСЯ ПАЛІАТИВНА ТА ХОСПІСНА ДОПОМОГА? 2) ДАЙТЕ СВОЄ ВИЗНАЧЕННЯ ПАЛІАТИВНОЇ ТА ХОСПІСНОЇ ДОПОМОГИ.
  • 6. Ми плануємо поговорити про актуальність паліативної допомоги, її розвиток в Україні, форми її надання. Міжнародний досвід: хто її надає і як. На що практичні фахівці звертають увагу, надаючи паліативну допомогу.
  • 7.
  • 8. З яких “компонентів” складається людина? Які потреби вона має?
  • 9.
  • 10. 1967 Р. – ПЕРШИЙ СУЧАСНИЙ ХОСПІС
  • 11. Основні засади: 1) системний підхід до зменшення болю, страждання 2) задоволення соціальних, емоційних, духовних потреб 3) навчання інших людей
  • 12. Для України ця тема також є дуже актуальною.
  • 13. В Україні, щорічно близько 500 тисяч хворих (з них не менше 50 000 дітей) та більше 1 мільйона членів їхніх родин, які опікуються ними, потребують професійної паліативної та хоспісної допомоги, що ставить цю проблему в один ряд з найбільш актуальними медико- соціальними проблемами нашого суспільства.
  • 14. Сьогодні в Україні на обліку в онкологічних закладах перебуває 910 тисяч онкологічних хворих, щороку виявляється 160 тисяч нових випадків злоякісних новоутворень та понад 85 тисяч пацієнтів помираютьчерез онкологічні захворювання, з них 65 – 70% потребують паліативної і хоспісної допомоги.
  • 15. Актуальним залишається питання надання паліативної і хоспісної допомоги особам похилого віку, чисельність яких щорічно зростає (на сьогодні, за статистичними даними, в Україні нараховується близько 3 млн. людей віком 75 років і старше).
  • 16. Актуальним залишається питання надання паліативної і хоспісної допомоги дітям з ДЦП, генетичними, інфекційними, онкологічними та ін. тяжкими захворюваннями.
  • 17. З кожним роком все гострішою стає проблема догляду за хворими на СНІД, туберкульоз та ВІЛ-асоційований туберкульоз у термінальній стадії захворювання.
  • 18. Паліативна допомога для дітей Допомога родині Надання допомоги вдома
  • 19. 1. Небезпечні для життя хвороби (рак, дисфункції) 2. Є інтенсивна терапія та загроза передчасної смерті (фіброз, миш.дистрофія) 3. Лікування підтримуюче (мукополісахарідоз) 4. Невролог.порушення, але не прогресують (ДЦП, комплексна інвалідність, синдром Дауна) Інфекційні енцефалопатії, захвор.обміну речовин, генетичні
  • 20. Тривале утримання паліативних пацієнтів в умовах стаціонарного медичного закладу загальної лікувальної мережі або онкологічного профілю є недоцільним як з медичної точки зору, так і економічно неефективним.
  • 21. Досвід багатьох країн світу переконливо свідчить, що служба ПХД може значно покращити якість життя помираючих хворих та їхніх близьких.
  • 22. Слід зазначити, що, на жаль, система охорони здоров’я України поки що не може забезпечити доступність паліативної медичної допомоги для більшості людей, які її потребують.
  • 23. В Україні перші хоспіси – спеціалізовані медичні заклади для надання стаціонарної медичної, соціальної, психологічної та духовної допомоги хворим у термінальній стадії та їхнім родинам були створені у 1994- 1996 рр. у містах Івано-Франківську, Львові, Харкові, Коростені та інших.
  • 24. Сьогодні в Україні функціонує лише близько 30 хоспісів та паліативних і хоспісних відділень, в яких розгорнуто близько 1000 ліжок, хоча завдяки активій діяльності громадськості, зокрема Асоціації паліативної допомоги, підтримці МОЗ України та обласних управлінь охорони здоров’я їхня кількість впродовж останніх років помітно збільшилася.
  • 25. Жодного хоспісу для дітей в Україні не існує!
  • 26.
  • 27.
  • 28.
  • 29.
  • 30.
  • 31.
  • 32. Відповідно до міжнародних нормативів, потреба України у стаціонарних закладах паліативної допомоги становить близько 3700 паліативних/хоспісних ліжок. Амбулаторної паліативної допомоги потребують приблизно 83 тисячі пацієнтів.
  • 33. Отже, ні кількість таких закладів, ні матеріально-технічна база багатьох діючих хоспісів та відділень хоспісної допомоги не відповідає міжнародним стандартам, а умови перебування хворих у цих закладах не відповідають сучасним вимогам.
  • 34. ОСНОВНІ ТЕРМІНИ ПАЛІАТИВНА ДОПОМОГА ПАЛІАТИВНІ ХВОРІ ОБМЕЖЕНИЙ ПРОГНОЗ ЖИТТЯ ХОСПІС, ХОСПІСНА ДОПОМОГА МОБІЛЬНА БРИГАДА ПАЛІАТИВНОЇ ДОПОМОГИ ЯКІСТЬ ЖИТТЯ
  • 35. Якість життя – ступінь задоволення матеріальних, культурних, духовних потреб людини. ВООЗ пропонує оцінювати якість життя по параметрах: Фізичні (енергійність, втома, фіз.дискомфорт, сон і відпочинок) Психологічні (самооцінка, концентрація, емоції, мислення, негат.пережив.) Ступінь незалежності (активність, працездатність, залежність від ліків і лікування) Життя в суспільстві (повсякденна активність, соц.і дружні звязки, значущість) Духовність і особисті переконання
  • 36. ФОРМИ НАДАННЯ ПАЛІАТИВНОЇ ДОПОМОГИ У СТАЦІОНАРІ
  • 37. ФОРМИ НАДАННЯ ПАЛІАТИВНОЇ ДОПОМОГИ НА ДОМУ
  • 38. ФОРМИ НАДАННЯ ПАЛІАТИВНОЇ ДОПОМОГИ АМБУЛАТОРНА
  • 39. 1 етап Опрацювання звернення громадянина 2 етап В разі, якщо він / вона відповідає крітеріям взяття на облік службою ПХД–комплексне первинне оцінювання потреб підопічного шляхом особистого контакту, складання індивідуального плану догляду (згідно Карти комплексного оцінювання). Обговорення індивідуального плану втручання мультидисціплінарної служби ПХД. 3 етап Надання, одночасно орієнтовно для 10-20 осіб, які перебувають у термінальному стані, паліативної та хоспісної допомоги на дому і в амбулаторних умовах (соціально-побутова, психологічна, духовна, соціальна, медична підтримка із залученням фахівців лікув.закладу, прокат мед. обладнання). При потребі – госпіталізація у стаціонар (райлікарня) 4 етап У період трауру, надання соціально- побутової, психологічної та духовної підтримки членам родини підопічного (за потреби) На 3, 4 етапах Регулярні спільні зустрічі мультидисціплінарної команди ПХД з метою контролю за втіленням індивідуального плану догляду Схема надання ПХД мультидисціплінарною службою ПХД терцентру (мед.працівники терцентру та лікув.закладу, соц.працівники і робітники, психолог, духівник)
  • 40. У наступні 20 хвилин ми зупинимося на складі команди, процесі догляду (згідно міжнародних стандартів), обов’язках членів команди, механізмах співпраці між різними фахівцями та вимірюваннях якості надання послуг у хоспісах. Потім зробимо перерву.
  • 41. Хто, на Вашу думку, має входити до мультидисціплінарної команди хоспісу? Чому?
  • 42. В типовому хоспісу у Великобританії до складу команди входять консультанти, соц.працівники, медсестри, психологи, працетерапевти, фізіотерапевти, духівники
  • 43. Інколи до складу команди зараховуються сам пацієнт, члени його родини та волонтери
  • 45. 1. Пацієнт з проблемами 2. Визначення проблем 3. Отримання розуміння людини та ситуації 4. Подальша оцінка та планування догляду 5. Втілення плану догляду
  • 46. Лікар - Визначає потреби пацієнта, призначає лікування - Скеровує та погоджує план догляду
  • 47. Медична сестра - Визначає потреби пацієнта та родини - Забезпечує контроль симптомів - Забезпечує навчання членів родини
  • 48. Медична сестра у ПХД у Польщі: Надає консультації щодо харчування, догляду за шкірою, фізікальну діагностику, направляє на інші обстеження (у разі наявності вищої освіти), оцінку та моніторинг больового синдрому, установка гастростоми, уріно- катетерізація, киснетерапію, елементи психотерапії, тощо.
  • 49. Соціальний працівник - Визначає потреби пацієнта та родини, розробляє план догляду - Оцінює емоційні, соціальні, духовні, фінансові потреби пацієнта і членів родини - Здійснює підтримку у час трауру (скорботи) - Здійснює безпосереднє консультування або направляє пацієнта до відповідних агенцій
  • 50. Духівник - Визначає духовні потреби пацієнта та родини, розробляє план догляду - При потребі, здійснює обряди, таїнства - Здійснює підтримку у час трауру (скорботи)
  • 51. Волонтер - Підтримують під час трауру - Надають немедичну підтримку (читання, виконання доручень і т.д.) - Супроводжує пацієнта під час прогулянок і т.д.
  • 52.
  • 53.
  • 54.
  • 55.
  • 56. Згідно міжнародних стандартів, у хоспісній команді всі рівні між собою!
  • 57. Масаж, музикотерапія (25-95 слухали арфу і більш глибоке дихання, зняття збудження), біоенерготерапія, креативна візуалізація, ароматерапія, терапевтичний контакт, акупунктура (для запобігання ракової втоми, зменшення тривоги, напр. БАТ біля вух), терапія тваринами, медитація (на зменшення тривоги та депресії), арттерапія, рефлексологія, гіпнотерапія (для запобігання нудоті та блюванню перед курсами лікування)
  • 58. Особиста присутність (фізічна та емпатія) Колективна присутність (співпраця, колективне страждання, що поширюється серед усіх осіб, які залучені у процес смерті)
  • 59. 1. Чи страждав пацієнт від болю в останні 3 дні? 2. Чи мав пацієнт такі симптоми, як нудота, запор, кашель, депресію і т.д. в останні 3 дні? 3. Чи відчував він страх у звязку з його захворюванням? 4. Чи родина, або друзі хворого відчували страх у звязку з захворюванням пацієнта?
  • 60. 1. Яке слово найкраще описує Ваш біль (слабкий, навязливий, такий, що тривожить, шалений, такий, що його неможна перенести)? 2. Які з перерахованих речей змінюють характер і інтенсивність Вашого болю (пиво, кава, їжа, жара, холод, зміна погоди, вологість, рух, положення лежачи, голосні звуки, втома? 3. Як Ваш біль змінюється з часом?
  • 61.
  • 62.
  • 63. У наступній частині ми поговоримо про практичні аспекти догляду. Як розмовляють з пацієнтом хоспісні працівники? Які питання задають, щоб зрозуміти потреби пацієнта? Які особливості паліативної допомоги дітям і членам їх родин?
  • 65. Розбирання випадку (25-30 хв.) Михайло, що має синдром Дауна, 16 р., потрапив до стаціонарного хоспісу із онкологічним діагнозом. У хоспісі працює медичний персонал, психолог, соціальний працівник і духівник. У Михайла є батьки. Як і що можуть робити соціальний працівник і психолог у цій ситуації?
  • 66. Травматичні події життя, особливо ті, що повязані з розлукою або з втратою близької людини, можуть спричинити різні фізичні та / або розумові розлади.
  • 67. Наприклад, постійне сильне, прискорене серцебиття, втрату апетиту, дзвін у вухах, проблеми із травленням, нудоту, запаморочення, нічні кошмари, спазми у горлі, мишечний біль, ускладнення концентрації, погіршення памяті, безсоння. Також, багато пацієнтів, перед тим, як захворіти на рак, часто казали про нещодавні відчуття безнадії, бажання померти, або вважали смерть єдиним можливим рішенням своїх проблем.
  • 68. Але працівники хоспісу мають протистояти такому відношенню підопічного до себе, намагаються підтримувати почуття гідності та любові до себе. Вони протидіють тому, щоб людина докоряла собі, відчувала провину.
  • 69. Працівники хоспісу мають протидіяти тому, щоб людина докоряла собі, відчувала провину.
  • 70. В деяких випадках вони звертають увагу на те, що, відчуваючи горе, втрату і т.д., людина починає вживати значно більше кави, чаю та ін. стимулюючих речовин. Але якраз цим і шкодять своєму організму.
  • 71. Хоспісні працівники звертають увагу на потребу людини висловитися, висловити свої емоції. Вони заохочують цю людину говорити про свою втрату. При чому дуже важливо звертати увагу на тих осіб, яким висловлювати свої емоції занадто складно. Звичайно, їх не можна змушувати до висловлення своїх почуттів.
  • 72. Базовими засадами роботи з дітьми, з інтелектуальною недостатністю можуть бути: Відмова від біологічного підходу, холіст.підхід Інтеграція в суспільство Дестигматизація Безперервність догляду Орієнтація на потреби клієнта Мультидисціплінарний підхід Доступність послуг
  • 73. Необхідно індивідуально підходити до кожного, наголошувати на цінності кожної людини, на тому, що його поведінка в данний час – нормальна, природня. Дуже важливо, щоб підопічний знав, що йому буде приділено стільки уваги та часу, скільки потрібно.
  • 74. Перші завдання медичного, соціального працівника, психолога у спілкуванні з такою людиною – створити таку атмосферу, щоб підопічний почував себе надійно; щоб він міг би плакати; щоб він міг виражати злобу; віддаватися спогадам; або просто сидіти у тиші.
  • 75. При цьому дуже важливо, щоб соціальний працівник і психолог більше слухав, а менше казав, бо це сприяє самовираженню підопічного. Насправді, для такого працівника важливо те, що хоче сказати підопічний.
  • 76. Фізичний біль Соціальний біль від втрати статусу, порушення контактів, ритму праці Психологічний біль від втрати естетичної цільності, привабливості, перспектив Духовний біль (світ несправедливий) Міжперсональний біль (страх утрати любові оточуючих) Психотерапія зменшує біль і страждання
  • 77. Недирективний підхід.  Питання підопічного: що мені робити? Відповідь: А як Ви думаєте, що Ви можете зробити чи хочете зробити?  Питання підопічного: Що би Ви зробили на моєму місці? Відповідь: Тяжко сказати, бо я не знаю, що Ви відчуваєте. Давайте розглянемо, який вибір Ви маєте.  Питання підопічного: Мені коли-небудь стане краще? Відповідь: А Ви хочете, щоб Вам стало краще? Що Ви можете зробити для цього?
  • 78. Не можна поспішати з відповіддю. - Скажіть правду, що у мене і наскільки серйозно? - Чому Ви задаєте це питання? Що Ви самі думаєте? Що Ви розумієте під серйозністю, як оцінюєте? Якщо клієнт налаштований оптимістично, треба казати: “Можливо, Ви праві. Хто, як не Ви, знає свої сили?” Працівник має бачити обличчя хворого, застосовувати паузи, междометія, повторювати останні слова, торкатися його.
  • 79. Що Ви можете зробити, коли людина помирає? Не сперечатися з ним Бути з ним. Просто посидіти разом з ним Уважно слухати та прислухатися Можна запитувати “м’які” запитання, напр., “Що ти бачиш?”, “Куди ти дивишся?”, “Що ти відчуваєш?” Можна дозволити помираючому ділитися з Вами своїми останніми думками
  • 80. Індивідуальний план догляду Що впливає на ситуацію пацієнта?
  • 81. При здійсненні первинного оцінювання, наприклад, у Південно-Африканській республіці, під час складання індивідуального плану, оцінюється: історія хвороби, фізичний стан, біль, симптоми, дієта, емоції, соціальна ситуація, економічна ситуація, культура, вірування, генограма
  • 82. При чому у плані враховується періодичність, з якою переглядається план, у ньому виставляються цілі, завдання догляду.
  • 83. У процесі усвідомлення та уточнення ситуації слід послідовно знаходити відповіді на такі орієнтовні питання:
  • 85. Що відомо про ситуацію? Що турбує пацієнта в ситуації? Яких ще людей, окрім пацієнта, зачіпає ситуація? Що собою являє пацієнт? Які в нього особливості? Яке значення має проблема для клієнта? Які ресурси у громаді є наявні?
  • 86. Одночасно: Слід критично ставитися до того, про що сповіщає пацієнт Розуміти сенс та значення, які він вкладає у свої висловлювання Вміти бачити проблеми клієнта за їхніми масками Клієнт має бути впенений, що записи не попадуть до ін. рук Записи мають бути доступними ін. фахівцям
  • 87. Отже, - Ми порозмовляли про те, що таке паліативна та хоспісна допомога і які шляхи її розвитку в Україні; - Дізналися про бажаний склад команди хоспісу та обовязки; - Дізналися про тести, план комплексного догляду та механізми його формування; - Дізналися, на які питання має бути відповідь.
  • 88. І, закінчимо лекцію інформацією (20 хв.) про особливості паліативної допомоги дітям ПІДТРИМКА РОДИНИ!
  • 89. 1. Небезпечні для життя хвороби (рак, дисфункції) 2. Є інтенсивна терапія та загроза передчасної смерті (фіброз, миш.дистрофія) 3. Лікування підтримуюче (мукополісахарідоз) 4. Невролог.порушення, але не прогресують (ДЦП, комплексна інвалідність, синдром Дауна) Інфекційні енцефалопатії, захвор.обміну речовин, генетичні
  • 90. Що допоможе дитині: Постійна присутність рідних, чесні та відкриті відповіді на всі його питання Можливість висловлювати свої страхи, переживання через малюнки, вироби і т.д. Коли дорослі його слухатимуть, сприйматимуть серйозно
  • 91. Що допоможе батькам: Щирість персоналу, спокійні, відверті, доброзичливі співбесіди з фахівцями, обговорення зменшення болю, а також інформація про те, що чудо можливе. Інколи вони мають відволіктися, приділити час собі, будуть знати про всі можливості допомоги
  • 92. Що допоможе братам і сестрам: Інформування про хід хвороби і проблеми Присутність людини, якій вони довіряють Висока оцінка їх допомоги Можливість сказати те, що вони не встигли
  • 93. Вже після смерті, коли наступає період скорботи, членам родини може допомогти наступне: Контакт з лікарнею Почуття спільноти, співпраці Вони кудись поїдуть і відпочинуть Не будуть звинувачувати себе Зможуть відкрито висловлювати свої емоції
  • 94. Впродовж останніх років Всеукраїнська асоціація паліативної допомоги завдяки фінансовій підтримці Фонда Сороса всіляко сприяє підготовці кваліфікованих кадрів для служби ПХД. З 2007 р. понад 400 українських фахівців одержали змогу взяти участь у семінарах, тренінгах, конференціях та стажуваннях у кращих хоспісах Польщі, Словаччини, Угорщини, Румунії, Молдови.
  • 95.
  • 96.
  • 97.
  • 98.
  • 99.
  • 100.