.

1. Виконав:
вчитель вищої категорії
Бурлака В.В.

2. 1. Вступ.
2. Будова токарного СТД 120 М верстата.
3. Токарний верстат DSK-1500.
4. Токарний верстат для деревообробки MCF3024.
5. Різальні інструменти та прийоми обробки деревини на токарному верст
6. Відео “Робота на токарних верстатах”.
7. Порівняльна характеристика верстатів.
8. Діаграма цін на верстати.
9. Висновок.
10. Використана література.
2

3. Вступ
3
Іиларні та круглопалкові верстати призначені для виготовлення різноманітних
деталей круглої (циліндричної) і фасонної форми. При роботі на токарних верстатах
обробка деталей здійснюється обертанням заготовок, а на круглопалкових —
обертанням ножової головки.
Токарні верстати. Будовою всі токарні верстати дуже подібні між собою, проте деякі
відмінності в окремих вузлах є. Для кріплення заготовок в окремих верстатах є спеціальні
центри, тому їх називають центровими, а в окремих — тільки . планшайби, на яких
кріпиться і оброблюється заготовка,— їх називають лобовими. Різання здійснюється
стамесками різних форм і конструкцій (Рис. 1), які подаються на виріб вручну (робітник
спирається при цьому на підручник, розміщений в потрібному положенні) або різцем,
закріпленим на супорті, який переміщується за допомогою механізму подачі з приводом
від електродвигуна.
Пла
н

4. 4
1) Дерев’яна основа
2) Електродвигун
3) Станина
4) Захисна огорожа
5) Кнопкова станція
6) Лампа місцевого
освітлення
7) Передня бабка
8) Планшайба
9) Підручник з
тримачем
10) Задня бабка
11) Оглядовий екран
12) Огорожа
Пла
н

5. Передня бабка призначена для
закріплення заго­товки і надання їй
обертального руху. Вона складається з
корпусу 1, у бокових стояках якого на
підшипниках 5 і 9 установлено
шпиндель 7., Шпиндель вільно
обертається в під­шипниках. Осьовому
зміщенню шпинделя запобігають сто­
порні кільця 6 і 8, кришки 4 і 10, що
закріплюються гайками.
На лівий кінець шпинделя насаджено
двоступінчастий шків 3, що фіксується
шпонкою і стопорним гвинтом 2.
5
Пла
н

6. Задня бабка
'Задня бабка (мал. 7) — опора для правого кінця довгої
заготовки. По напрямних станини корпус 1 бабки
пересувають до заготовки і за допомогою пластини й болта з
гайкою закріп­люють у потрібному положенні. У корпус
задньої бабки вмон­товано піноль 3, гвинтовий механізм
якого складається з гай­ки 6 і гвинта 7, на правому кінці гвинта
закріплено маховик 9. Він закріплений у корпусі упорною
втулкою 8. Обертаючи
маховик, висувають з корпусу піноль з уставленим у нього
центром 3 й остаточно затискують кінець заготовки. Щоб під
час точіння заготовки піноль не відійшов, його фіксують за
допомогою рукоятки 4. Для свердління отвору в заготовці в
піноль уставляють патрон із свердлом. Гвинтовий механізм
змащують машинним маслом через отвір 5.
6
Пла
н

7. Підручник
Підручник - це опора для
різального інструмен­та Похиле
ложе 1 підручника за допомогою
стержня 2 и сто­порної рукоятки З
регулюють у втулці 4 по висоті та
обер­тають на кут відносно
вертикальної осі.
Підручник можна також
переміщувати по напрямних
верстата й установлювати в
потрібному положенні за допо­
могою бруса 5, притискача 7, гайки
6 і спеціального болта 8
7ІМФТО Стратій Олександр
Пла
н

8. 8ІМФТО Стратій Олександр
Пла
н

9. Технічні характеристики токарного
верстата DSK-1500
Напруга 400 В
Споживана потужність 1100 Вт
Довжина обточування 1500 мм
Діаметр обточування 420 мм
Конус шпінделя II Мк
Конус пиноли II Мк
Діапазон оборотів 500-2800 мін.-1
Число швидкостей 4
Вага 228 кг
Розмір (д х ш х в) 2000х430х1150 мм
9
Пла
н

10. Токарний верстат MCF 3024
призначений для обробки
циліндричних, конічних і
фасонних форм заготовок з
м'яких і твердих порід
деревини.
10
Пла
н

11. Особливості верстата
 Завдяки використанню копіює
пристрою можна досягти
виготовлення однакових фасонних
поверхонь у декількох заготовок
(невеликі серії)
 Необхідні обертів забезпечує 4-
ступінчастий ремінної шків або
механічний варіатор, який у ході
роботи верстата забезпечує плавну
зміну оборотів, не знижуючи його
потужності
 Конструкція верстатів є досить
жорсткою для виконання токарних
робіт та обробки заготовок з різних
порід деревини і полімерів
Технічних характеристики:
1. Швидкість обертання вала 770 /
1150 / 1760 / 2610 об / хв
2. Довжина обточування 1500 мм
3. Діаметр обточування 240 мм
4. Напруга 380 В
5. Потужність двигуна 2200 Вт
6. Загальні розміри 2800 x 790 x 1140
мм
7. Вага нетто 621 кг
11
Пла
н

12. а — стамеска з напівкруглий лезом (рейер),
б — стамеска з прямолінійним лезом (мейсель), в —
гачок,
г — стамеска, заточена з вигнутого боку,
д — гребінка
Різальні інструменти для токарних робіт
12
Пла
н

13. Послідовність роботи з заготовкою на
токарному верстаті
Розмітити на торцях
заготовки центри
Простругати заготовку
на восьмигранник
Запиляти один торець
на тризубець
Закріпити заготовку в
центрах станка, виконати
чорнове точіння
Виконати чистове
точіння
13
Пла
н

14. Прийоми обробки деревини на токарному верстаті
Різцями для токарної обробки деревини є стамески.
Залеж­но від'призначення вони мають різну форму.
Для чорнової об­робки застосовується напівкругла
стамеска — реер (мал. 22, а). Реер тримають правою
рукою за кінець ручки, а лівою — як показано на мал.
23. Лівою рукою притискують реер до під­ручника і
обережно наближають до заготовки, що обертається,
доки лезо не почне знімати стружку. Потім реєр
переміщують уздовж опорної лінійки підручника
ліворуч і знімають першу стружку товщиною 1...2 мм.
Знімати товщу стружку не реко­мендується, бо реєр
вібруватиме, а заготовка може вирватися. Реєр
тримають так, щоб працювала середина леза (див. мал.
22, б). Після цього знімають другу, третю й наступні
стружки, доки заготовка не набуде циліндричної
форми. Стамеску пере­міщують відповідно ліворуч або
праворуч. Коли переміщують стамеску ліворуч, її
нахиляють так, щоб працювала ліва части­на леза (див.
мал. 22, в), а коли праворуч — тримають так, щоб
працювала права частина леза (див. мал. 22, г). При
цьому менше затуплюється інструмент, а поверхня стає
чистішою
14
Пла
н

15. Стояти за токарним верстатом треба прямо,
рівномірно спира­ючись на обидві ноги,
причому ліва нога має бути трохи попереду.
Обидві руки одночасно рухаються ліворуч
або право­руч, переміщуючи стамеску, а
корпус тіла залишається неру­хомим. Після
чорнової обробки поверхні повинні бути
рівними, без глибоких виїмок і виривів
деревини.
Для чистового точіння застосовують плоску
стамеску зі скошеним лезом — мейсель (див.
мал. 22, д). Його тримають так само, як і реєр.
Тупий кут мейселя напрямляють у бік руху, а
ріжучий край розміщують приблизно під
кутом 40° до осі обертання заготовки.
Стружку зрізують не всім лезом, а його
серединою і нижньою частиною (див. мал.
22, є). При­пуск на чистову обробку — 1,5...2
мм.
15
Пла
н

16. Мейселем підрізують торці . й відрізують готову
деталь. Але перед цим намічають лінію (мал. 24, а), по
якій і торцюють виріб. Стамеску ставлять на підручник
гострим кутом донизу й злегка торкаються
оброблюваної поверхні. Потім відводять стамеску в
бік припуску і підрізують торець (мал. 24, б).
Стамеску ставлять під кутом до осі обертання, щоб
площина фаски була перпендикулярна до осі
обертання деталі (мал. 24, в). Для того щоб стамеска
легко входила в тіло заготов­ки, частину матеріалу з
боку припуску поступово зрізують на конус.
Послідовно повторюючи ці прийоми, торцюють
доти, поки діаметр шийки не досягне 8...10 мм. Потім
виріб знімають з верстата і стамескою зрізують шийку,
що зали­шилась. Конічні поверхні обточують так
само, як і циліндричні, але підручник повертають на
потрібний кут до осі обертання заготовки (мал. 25).
16
Пла
н

17. Конічні поверхні обточують так само,
як і циліндричні, але підручник
повертають на потрібний кут до осі
обертання заготовки (мал. 25).
Відрізувати готову деталь, підрізувати
торці у заготовках діаметром до 100
мм і робити канавки можна також
відрізним різцем (мал. 26, а). При
цьому опорну лінійку підручника
опускають так, щоб його вершина
була на лінії центрів (мал. 26, б).
Відрізний різець тримають, як реєр,
але подачу вико­нують не вздовж
деталі, а перпендикулярно до осі
обертання (мал. 26, в).
25
17
Пла
н

18. Хватка різця
Пристрій для шліфування
циліндричних і конічних поверхонь
18
Пла
н

19.  JET JWL 1442 - токарный
станок по дереву
 Токарный станок по дереву с
ПроЭмулятором
19
Пла
н

20. Порівняльна характеристика
верстатів
20
Токарний
верстат
Напруга
(В)
Вага
(кг)
Потужність
(Вт)
Діапазон
оборотів
(хв.)
Токарний
верстат для
деревообро
бки
MCF3024
380 621 2200
770 / 1150 /
1760 / 2610
об /
Токарний
верстат
СТД-120М
380 100 400
2350/2050/9
80/670
Токарний
верстат
DSK-1500
400 228 1100 500-2800
Пла
н

21. 21
Потрібно пам’ятати, що чистова обробка циліндричної деталі провадиться
стамескою з прямолінійним лезом 15...20 мм завширшки. Під час обробки тупий
кут стамески завжди по­винен бути повернутий у бік руху, а гострий — угору.
Зрізувати стружку треба не всім лезом, а його серединою і нижньою частиною.
Обробляючи прямолінійний виріб, треба попередньо проточи­ти по його краях
канавки до заданого діаметра і по них орієнту­ватися під час знімання стружки.
Підрізують торець так. Закінчивши обробку бічної циліндричної поверхні,
олівцем або вістрям стамески проводять риску, яка обмежує довжину виробу,
тобто риску, до якої треба буде торцювати кінець. Для цього стамеску
установлюють на ребро гострим кутом донизу і, наближаючи її до деталі, на­
мічають неглибоку риску. Потім, відступивши трохи право­руч і нахиливши її,
знову підрізують виріб.
При цьому утворюється виточка трикутної форми, яка дає змогу торцювати доти,
поки діаметр стержня біля торця не дорівнюватиме 10...12 мм. Торець виробу
повинен бути гладень­ким, без уступів.
Пла
н

22. Список використаної літератури.
1. Амалицкий В. В., Любченко В. И. Справочник молодого станочника по
деревообработке.— М. : Лесн. пром-сть, 1984.— 239 с.
2. Бобиков П. Д. Изготовление художественной мебели.— М. : Высш. шк., 1988.— 288 с.
3. Кулебокин Г. И. Столярное дело.— М. : Стройиздат, 1987.— 144 с.
4. Кряпов М. В., Гулин В. С., Берилин А. В. Современное производство мебели.— М. :
Лесн. пром-сть, 1986.— 263 с.
5. Сахаров М. Л. Автоматизация деревообрабатывающего производства.— М. : Лесн.
пром-сть, 1987.— 243 с.
6. Справочник, мебельщика. Станки и инструменты. Организация производства и
контроль качества.— М. : Лесн. пром-сть, 1985.—• 375 с.
7. Худяков В. А. Деревообрабатывающие станки и работа на них.— М. : Лесн. пром-сть,
1982.— 324 с.
8. Шумега С. С. Спеціальна технологія меблевого виробництва.— К. : Вища шк. Головне
вид-во, 1981.— 242 с.
9. Шумега С. С. Технология столярно-мебельного производства.— М. : Лесн. пром-сть,
1984.— 265 с.
22
Пла
н