1. Загальна характеристика
типу Хордові
Підготувала вчитель біології
ЗОШ І-ІІІ ступенів с. Бубнів
Луць Ірина Іванівна
2.
3. Хордові – це вищий тип тваринного царства, який
об'єднує більше 40000 видів тварин, різноманітних
на вигляд, способу життя і умовам проживання.
Хордові живуть на поверхні суші, в товщі грунту, у
воді і літають в повітрі, не дивлячись на великих в порівнянні з
членистоногими розміри тіла. Розвиток внутрішнього скелета в ході
еволюції обумовлює різноманітність органів, здатних здійснювати всі
життєво важливі функції організму. Удосконалювалися органи
руху, змінювалися покриви тіла, розвивалися органи
дихання, кровообіги, органи чуття і нервова система, регулююча і
контролююча роботу всіх систем органів.
4. Двусторонньо-симетрічні тварини (що означає?)
Внутрішній осьовий скелет ( хрящовий або кістковий) або хорда, у деяких тварин
зберігається на все життя, а у деяких в зародковій стадії і потім замінюється
хребтом- який є опорою всього тіла хордових.
Наявність центральної нервової системи у вигляді порожнистої трубки
розташованою над хордою та наявність периферичної нервової системи.
Травна система у вигляді трубки під хордою.Вона починається ротом і закінчується
задньопрохідним отвором.
Наявність зябрових щілин у глотці , а також легень.
Кровоносна система замкнута. Серце (або замінюючий його черевну судину)
розташоване на черевній стороні під хордою і травною системою.
Хордові мають вторинний рот. Він утворюється на кінці протилежному його
первинному положенню. На місці заростаючого рота з'являється анальний отвір.
Хорда . нервова і травна трубки тягнуться вздовж усього тіла і складають комплекс
основних органів.
Тварини, що вільно живуть.
5. Тип Хордові
Підтип Підтип Черепні
Безчерепні або Хребетні
Підтип
Покривники
Клас Круглороті
Клас Клас Хрящові риби
Ланцетники Клас Асцидії
Клас Кісткові риби
Клас Сальпи Клас Земноводні
Клас Плазуни
Клас Птахи
Клас Ссавці
8. Асцидії (лат. Ascidiacea) — клас клубнюподібних безхребетних тварин, що належать до підтипу
покривників. Довжина від 0,1 мм до 30 див.
Тіло покрите товстим шаром, утвореним з виділень шкіри і захищаячим від зовнішніх дій. Глотка з
численними зѐбровими щілинами, що відкриваятьсѐ в околозѐброву порожнину,
ѐка сполучаютьсѐ із зовнішньоя середовищем сифоном. У навколозѐброву порожнину відкриваятьсѐ
також статеві протоки, а в клоаку — заднѐ кишка. Вторинна порожнина тіла п
редставлена перикардом і эпикардами (пароя клітинних трубок, що зростаять від стінки глотки).
Дорослі асцидії приростаять до поверхні і не пересуваятьсѐ, але в яності ѐк личинки вільно
плаваять у воді. Післѐ декількох днів мандрів вони знаходѐть відповідне місце,
ѐк правило на ѐкій-небудь скелі, і стаять осідлими. Деѐкі асцидії живуть поодинці, деѐкі в обширних
колоніѐх.
Асцидії, ѐк і лядина, ю хордовими тваринами, тобто на певних стадіѐх розвитку у них ю схожі органи,
такі ѐк стержнеподібна опора в спині, з ѐкої у хребетних згодом розвиваютьсѐ хребет.
Проте ознаки хордових у асцидій спостерігаятьсѐ лише в личинковій стадії, в ѐкій вони майже
повністя збігаятьсѐ з личинками хребетних.
Також у асцидій в личинковій стадії ю зачаток мозку, ѐкий проте повністя зникаю у дорослої тварини і
залишаютьсѐ лише так званий гангліон, згусток нервів. Він пов'ѐзаний з
нейральноя залозоя (гомолог гіпофіза хребетних), що відкриваютьсѐ в глотку. Гангліон умію, подібно
до хвоста ѐщірки, поновляватисѐ. Асцидії ю гермафродитами, деѐкі з них практикуять одностатеве
розмноженнѐ.
Через спеціальний отвір асцидии всмоктуять воду в спеціальну порожнину, де з води фільтруютьсѐ
їжа. Післѐ цього фільтрована вода виділѐютьсѐ через інший отвір.
Клас вклячаю декілька рѐдів, Поширені у всіх морѐх.
Так само деѐкі з різновидів асцидий володіять унікальноя особливістя: у їх крові міститьсѐ ванадій.
Асцидії поглинаять його з води.
У ѐпонии розводѐть асцидий на підводних плантаціѐх, збираять урожай, спаляять і отримуять золу,
в ѐкій ванадій міститьсѐ у вищій концентрації, ніж в руді багатьох його родовищ.
9. Підтип Безчерепні, Клас Ланцетники
Тіло ланцетника стисле з боків, немаю
черепа, головний мозок не сформований, ю
один не парний плавник – спинний, ѐкий
плавно переходить в хвостовій. З боків тіла
розташовані м'ѐзи, ѐкі розділені
перегородками на 50-80 сегментів. Немаю у
ланцетника і органу слуху і органу рівноваги, і
тому коли ланцетник плаваю він постійно
перекидаютьсѐ то на бік, то вгору черевом.
На тілі ланцетника також ю дотикові клітки. Не
існую у ланцетника і серцѐ. Кров рухаютьсѐ по
тілу тільки унаслідок скороченнѐ судин, вона у
нього не червона, а безбарвна.
Чисельність ланцетників в деѐких місцѐх їх
існуваннѐ велика -300 особин на 1м2 дна. В
деѐких країнах Південно –Східній Азії
розвинений промисел цих тварин. Місцеві
жителі вживаять їх в їжу в вареному .
смаженому або сушеному виглѐді.
10. Будова Ланцетника
1-нервова система, 2-хорда, 3-нервова трубка, 4-хвостовий плавець, 5-
анальний отвір, 6-кишечник, 7-спинні судини, 8-отвір навколозябрової
щілини,9-навколозяброва щілина, 10-зяброві щілини. 11-глотка, 12-
передротова лійка, 13 щупальця,14-передній кінець тіла ланцетника, 15-
органи розмноження . 16 нервові клітини . 17-нерви.
11. Підтип Черепні або
Хребетні
Клас Круглороті
Клас Хрящові риби
Клас Кісткові риби
Клас Земноводні
Клас Плазуни
Клас Птахи
Клас Ссавці
