Квінта Горація Флакка (8 грудня 65 до н. е. – 27 листопада 8 до н. е.) вважають поетом «золотого віку» римської літератури. У своїх одах Горацій, будучи філософським, інтелектуальним поетом, оспівує Рим та імператора Августа, кохання й красу, розмірковує про поезію, життя та смерть, наслідуючи заклик епікурейства «Carpe diem!» («Лови день!»). Після винаходу друкарства жоден античний автор не видавався стільки разів, скільки Горацій. Його поетична спадщина викликала величезну кількість послідовників, відіграла велику роль у формуванні новоєвропейської лірики й розвитку світової культури. До Всесвітнього дня поезії працівники відділу рідкісних і цінних видань підготували віртуальну виставку «Рідкісні видання творів Горація», на якій представлені унікальні стародруки XVI–XVIII ст. Запрошуємо до перегляду!

2. Квінт Горацій
Флакк
8 грудня 65 до н. е. —
27 листопада 8 до н. е.
Великий поет античності, один із
представників доби Августа. Він
написав понад 160 поезій, і всі вони
дійшли до нас. Мова його творів
вважалася взірцевою. Католицькі
ченці, середньовічні студенти та
гімназисти XIX ст. вивчали латину за
його віршами. Горація наслідували
багато європейських поетів,
українські поети XVIII та XIX ст.
Основні твори: «Оди» 23—13 рр. до н.
е., «Сатури» (сатири) (41—30 рр. до н.
е.), «Еподи» (41—30 рр. до н. е.),
«Послання» (20—10 рр. до н. е.)

3. Найдавнішим палеотіптом у фонді
Вінницької обласної універсальної
наукової бібліотеки імені Валентина
Отамановського є твори Горація,
надруковані в Парижі 1519 року.
Horatius Flaccus, Quintus. Op[er]a ... poetae
amoenissimi cum quatuor comme[n]tariis / Quintus
Horatius Flaccus. – Parrhisiis [Paris] : In via Iacobea
ab ipso Ascensio, 1519. – [6], 288 f. ; 2. – Лат.

4. Книга побачила світ у друкарні відомого
французького гуманіста і письменника Йоссе
Баде (1462–1535). Як і співвітчизник Анрі Етьєн,
він вважається одним із піонерів
гуманістичного напрямку друкарства Франції.
Його видавнича марка – зображення
друкарського верстату (до речі, одне з
найдавніших зображень приладу). Особливу
славу йому принесли «Філобіблон» Річарда де
Бері та «Корабель дурнів» Себастіана Бранта,
перекладені французькою мовою самим
друкарем.

5. Даний палеотип відтворює той текст
творів Горація, що редагувався славетною
Новою Альдовою академією (гуртком
гуманістів, які об’єдналися навколо
відомого венеціанського друкаря Альда
Маиуція). Випуск творів давньоримських
письменників був основним напрямком
інтересів Йоссе Баде, адже саме вони
складали майже дві третини його
видавничого репертуару. Книга походить з
бібліотеки освітнього діяча Павла
Олександровича Адріанова (1855—193?),
батька відомої української дослідниці
давньоруського письменства Варвари
Павлівни Адріанової-Перетц (1888—1972).

6. Horatii, Quinti Flacci . Poemata / Quinti Flacci
Horatii ; comment. : Ioan. Bond. – Amstelod
[Amsterdam] : Apud Joan. Janssonium , 1643. – 283,
[5] p. ; 12°. – Лат.
Видання відомого голландського
сімейства Янссонів ван Весбергенів,
які зберігаються у фонді відділу
рідкісних і цінних видань,
вирізняються великою кількістю
розкішних гравюр, чудовими
гравійованими ініціалами та
заставками. Янссон видавав твори
античних авторів. Так, у 1643 р. з
амстердамської друкарні вийшла
книга Горація «Poemata». Видання
творів Горація з коментарями
відомого англійського лікаря і
філолога-класика Джона Бонда (1550–
1612) вперше вийшло у 1606 p.

7. «Poemata» – латиномовне малоформатне видання (in 12°) у
напівшкіряній палітурці. На титульному аркуші – гравюра з
алегоричним сюжетом. По сторінках книжкового блоку – дарчий
напис російською мовою «Дарит на память Ивану Васильевичу Гулак-
Артемовскому воспитанник ... Николай Иванович Нифимовский.
1.23.1836 г. Киев». Згодом книга опинилася у фундаментальній
бібліотеці Немирівської гімназії.

8. Horatius, Quintus Flaccus. [Opera] / Quintus Flaccus Horatius ; comment. Richardi
Bentleii. – Ed. tertia. – Amstelaedami [Amsterdam] : Apud Rod. & Jacob. Wetstenios &
Guil. Smith, 1728. – [22], 717, 239 p. ; 4° + 1 grav. – Лат.
У фонді бібліотеки також
зберігається третє повне
видання творів Горація,
друковане в Амстердамі 1728
року. Редакцію та коментарі
до книги зробив Річард Бентлі
(1662–1742) – англійський
філолог-класик, критик і
богослов. Редакційні примітки
Бентлі розмістив на одній
сторінці з текстом. Книга
походить з бібліотеки
освітнього діяча Павла
Олександровича Адріанова
(1855—193?).

9. Підготувала зав. відділу
рідкісних і цінних видань
Сафронова О. В.