Віртуальна виставка

1. Партнерство Україна – НАТО:
більш, ніж військове
співробітництво

2. Джус, О. Військово-політичне партнерство як інтегральний
напрямок військового співробітнитва / О. Джус
// Грані. – 2018. – Т. 21, № 2. – С. 121–127.
Автор статті проаналізував сутність військово-
політичного партнерства як інтегрального
напрямку військового співробітництва.
Типологія напрямків міжнародного військового
партнерства охоплює такі головні компоненти:
військово-політичне партнерство, військово-
технічне партнерство, військово-стратегічне
(власне військове) партнерство.
Кожен із зазначених напрямків міжнародного
військового партнерства є визначальним засобом
досягнення стратегічно важливих цілей держав та
їх об’єднань і заслуговує на детальний аналіз.

3. Сидоров, Є. Стандарти НАТО / Є. Сидоров
// Військо України. – 2018. – № 7. – С. 18–21.
Верховна Рада прийняла Закон «Про національну
безпеку України», який визначає основи та
принципи нацбезпеки та оборони.
Автор статті наголошує, що цей документ не
лише окреслює напрямки реформування сектору
безпеки держави, але має наблизити його до
стандартів НАТО.
Закон охоплює не лише суто питання
реформування українського війська, а також
впроваджує стандарти провідних країн світу в
діяльність вітчизняних спецслужб і
правоохоронних органів, зміцнює воєнний та
оборонний потенціал, посилює цивільний контроль
за армією, прозорість оборонного бюджету.

4. Малко, Р. Ключі до НАТО : який іспит треба скласти Україні, щоб
потрапити до Північноатлантичного Альянсу та що в цьому може
завадити / Р. Малко // Укр. тиждень. – 2018. – № 52. – С. 8–9.
В липні 2018 року відбувся саміт
Північноатлантичного Альянсу, на якому
Україна сподівалася отримати свій план дій
щодо членства. Верховна Рада України
ухвалила Закон «Про національну безпеку»,
який повинен наблизити Україну до НАТО.
Ухвалення було однією з ключових вимог
зближення.
Автор статті повідомив, що план дій до
членства (ПДЧ), було перенесено на
невизначений час. Але він впевнений, цей день
обов’язково настане.
Річ у тім, що для його імплементації потрібно
додатково ухвалити ще кілька нормативно-
правових актів.

5. Гастинщиков, В. Україна і НАТО: проблеми євроатлантичної
інтеграції України крізь призму діяльності вітчизняних ЗМІ :
(аналітичний огляд) / В. Гастинщиков, М. Онищук
// Вісник Книжк. палати. – 2017. – № 9. – С. 28–31.
У статті висвітлюються окремі проблеми
вступу України до Північноатлантичного
Альянсу, роль і місце українських засобів
масової інформації у контексті вдосконалення
інформування громадськості з питань
євроатлантичної інтеграції нашої держави.
Проведено контент-аналіз вітчизняних ЗМІ з
цієї проблематики.
Автори зазначили, що питання висвітлення
аспектів євроатлантичної інтеграції України
крізь призму вітчизняних ЗМІ потребує
подальшого вивчення й узагальнення.

6. Гайн, О. Бригада імені Гетьмана Острозького: двері України в НАТО /
О. Гайн // Військо України. – 2018. – № 9. – С. 26–31
Військове співробітництво Польщі, Литви й
України особливо пожвавилося після розпаду
СРСР. Одним із перших етапів цього процесу
стало приєднання до програми «Партнерство
заради миру», заснованої 1994 року. З часом
Польща і Литва стали членами НАТО, це не
уповільнило їхньої співпраці з Україною.
Військовослужбовці трьох країн брали участь
у спільних миротворчих і стабілізаційних
місіях.
Досвід, набутий у складі цих формацій, став
підставою на створення багатонаціональної
литовсько-польсько-української бригади імені
Великого гетьмана Костянтина Острозького,
яку в 2015 році очолив бригадний генерал
Зенон. У свою третю річницю перейшла під
командування українського офіцера.

7. Бакай, А. Є. Платформа Україна – НАТО як механізм
реформування системи медичного забезпечення в надзвичайних
ситуаціях / А. Є. Бакай // Інвестиції: практика та досвід. –
2018. – № 16. – С. 127–132.
У статті розглянуто принципи організації
медичного забезпечення та цивільно-
військового співробітництва з організації
медичного забезпечення в надзвичайних
ситуаціях з досвіду сил НАТО.
Визначено пріоритетні завдання
співробітництва України з Організацією
Північноатлантичного договору у
реформуванні систем матеріально-
технічного та медичного забезпечення.
Обгрунтовано необхідність продовження
реформування галузі військової і цивільної
медицини в Україні в відповідності до
стандартів та рекомендацій НАТО, що
сприятиме функціонуванню єдиного
медичного простору і активному залученню
медичних служб сил оборони України.

8. Корнілова, В. В. Економічний аспект євроатлантичної
інтеграції країн центрально-східної Європи / В. В. Корнілова
// Інвестиції: практика та досвід. – 2018. – № 8. – С. 36–38.
Виходячи з досвіду країн Центральної та
Східної Європи, інтеграція в НАТО
позначиться підвищенням інвестиційної
привабливості економіки України внаслідок
підвищення гарантій безпеки та
стабільності. Окремий економічний ефект
матиме зміна іміджу країни в результаті
набуття членства в НАТО.
Після завершення трансформаційних
процесів, пов’язаних із євроатлантичною
інтеграцією, Україна могла б очікувати
різкого зростання іноземних інвестицій до
своєї економіки.

9. Струтинська, В. Україна за підтримки НАТО ліквідує
сховища радіоактивних відходів / В. Струтинська
// Надзвичайна ситуація. – 2018. – № 10. – С. 4–7.
26 вересня 2018 було оголошено про старт
проекту Трастового фонду НАТО щодо ліквідації
сховища «історичних» радіоактивних відходів
(РАВ), що утворились в результаті військових
програм колишнього СРСР.
Ліквідація цих сховищ, зменшення їхнього
негативного впливу на навколишнє середовище і
населення та приведення території об’єктів до
екологічно безпечного стану відбувається за
фінансової підтримки та сприяння НАТО.
Результатом проекту стане реабілітація
території на якій зберігаються радіоактивні
відходи, а також усунення загрози незконного
розповсюдження радіоактивних матеріалів за
межі об’єкта.

10. Заря Л. І. – провідний бібліограф
відділу документів із гуманітарних,
технічних та природничих наук