2. КРАСА ВНУТРІШНЯ І КРАСА ЗОВНІШНЯ…
ЛЮДСЬКА КРАСА НЕ НАБРИДАЄ, НЕЮ
МОЖНА МИЛУВАТИСЯ НЕСКІНЧЕННО.
АЛЕ ЛЮДЕЙ ПРИТЯГУЄ В ІНШИХ НЕ
ЛИШЕ ЗОВНІШНЯ, А Й ВНУТРІШНЯ, —
ДУХОВНА КРАСА. НАПРИКЛАД, ГЕРОЇ
ЛІТЕРАТУРНИХ ТВОРІВ ЗАВЖДИ
МАЛЮВАЛИСЯ ЧЕСНИМИ ТА
БЛАГОРОДНИМИ, І В ЦЬОМУ
ВИЯВЛЯЛАСЯ ЇХНЯ ДУХОВНА КРАСА.
ЛЮДЕЙ З ДОБРИМ СЕРЦЕМ І ЧИСТОЮ
СОВІСТЮ ЗАВЖДИ ЛЮБИЛИ. ЛЮДЕЙ
ДОСТОЙНИХ ТА ВИСОКОМОРАЛЬНИХ
ЗАВЖДИ ПОВАЖАЛИ.
3. ТОМУ, ЯКЩО ХОЧЕМО, ЩОБ НАС
ЦІНУВАЛИ ТА ПОВАЖАЛИ ІНШІ, МИ
ПОВИННІ ПРАГНУТИ РОБИТИ ГАРНІ
ВЧИНКИ ТА ВДОСКОНАЛЮВАТИСЯ
ДУХОВНО.
4. ЛЮДСЬКА КРАСА МАЄ БАГАТО РІЗНОМАНІТНИХ
АСПЕКТІВ. КОЖЕН РОЗУМІЄ ЇЇ ПО-СВОЄМУ, НАДАЮЧИ
ЦЬОМУ ПОНЯТТЮ БЕЗЛІЧ НАЙКОЛОРИТНІШИХ
ВІДТІНКІВ.
ЛЮДИНА МОЖЕ БУТИ ЗОВНІ ПРЕКРАСНОЮ. ЇЇ ВРОДА
МОЖЕ ВРАЖАТИ, ЗАХОПЛЮВАТИ Й ЗАЛИШАТИ В ДУШІ
ПОМІТНИЙ СЛІД. ТАКИЙ ЧОЛОВІК АБО ЖІНКА ОДРАЗУ
ЗВЕРТАЮТЬ НА СЕБЕ ВЕЛИКУ УВАГУ, АДЖЕ ЇХ ПОМІТНО
В БУДЬ-ЯКОМУ ТОВАРИСТВІ, В БУДЬ-ЯКИЙ ЧАС.
ТАК, ВОНИ ВИКЛИКАЮТЬ ПОСТІЙНЕ ЗАХОПЛЕННЯ
СВОЄЮ ОСОБОЮ, АЛЕ ЧИ ЗДАТНІ ВОНИ ЗБЕРЕГТИ
ЙОГО ПІД ЧАС СПІЛКУВАННЯ? НА ЖАЛЬ, ЦЕ НЕ
ЗАВЖДИ ВІДБУВАЄТЬСЯ.
5. ОТЖЕ, ПОНЯТТЯ КРАСИ МОЖЕ МАТИ БАГАТО ВІДТІНКІВ І ТАК САМО БАГАТО РІЗНОМАНІТНИХ
ЗНАЧЕНЬ. ПРИЄМНО СПІЛКУВАТИСЯ З ЗОВНІШНЬО ВРОДЛИВОЮ ЛЮДИНОЮ, АЛЕ ЦІКАВІШЕ — З
ТІЄЮ, ЩО МАЄ КРАСИВУ, ТОНКУ, ЧУТЛИВУ ДУШУ. АДЖЕ З РОКАМИ ФІЗИЧНА ВРОДА ЗМАРНІЄ, АЛЕ
НІЩО НЕ ВПЛИНЕ НА ВРОДУ ДУХОВНУ.
6. ЕТИЧНЕ ВИХОВАННЯ
ЕТИКА — ЦЕ НАУКА, ЩО ВИВЧАЄ МОРАЛЬ, ЇЇ МІСЦЕ В
СИСТЕМІ СУСПІЛЬНИХ ВІДНОСИН, ДОСЛІДЖУЄ МОРАЛЬНІ
КАТЕГОРІЇ, ЗА ДОПОМОГОЮ ЯКИХ ВИРАЖАЮТСЯ
МОРАЛЬНІ ПРИНЦИПИ, НОРМИ, ОЦІНКИ, ПРАВИЛА
ПОВЕДІНКИ ТОЩО.
ҐРУНТУЮЧИСЯ НА ІДЕЯХ І ПРИНЦИПАХ ЕТИКИ, ЕТИЧНЕ
ВИХОВАННЯ В ПРОЦЕСІ НАВЧАННЯ СТАВИТЬ ЗА МЕТУ
ФОРМУВАННЯ В ШКОЛЯРІВ МОРАЛЬНИХ ПЕРЕКОНАНЬ,
ПОЧУТТІВ І ЗВИЧОК ВІДПОВІДНО ДО ПЕВНИХ МОРАЛЬНИХ
ПРИНЦИПІВ.
ДО ГОЛОВНИХ ЗАВДАНЬ ЕТИЧНОГО ВИХОВАННЯ
НАЛЕЖАТЬ: НАГРОМАДЖЕННЯ ПОЗИТИВНОГО
МОРАЛЬНОГО ДОСВІДУ Й ЗНАНЬ ЩОДО ПРАВИЛ
СУСПІЛЬНОЇ ПОВЕДІНКИ, РОЗУМНОГО ВИКОРИСТАННЯ
ВІЛЬНОГО ЧАСУ, РОЗВИТОК ТАКИХ ЯКОСТЕЙ, ЯК УВАЖНЕ
СТАВЛЕННЯ ДО ЛЮДЕЙ, ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ДОРУЧЕНУ
СПРАВУ, ЧЕСНІСТЬ, ПРИНЦИПОВІСТЬ,
ДИСЦИПЛІНОВАНІСТЬ, ПОЧУТТЯ ЧЕСТІ ТА ОБОВ'ЯЗКУ,
ПОВАГА ДО ЛЮДСЬКОЇ ГІДНОСТІ.
7. ЕСТЕТИЧНЕ
ВИХОВАННЯ
ЕСТЕТИЧНЕ ВИХОВАННЯ — ФОРМУВАННЯ В
ОСОБИСТОСТІ ЗДАТНОСТІ СПРИЙМАТИ І
ПЕРЕТВОРЮВАТИ ДІЙСНІСТЬ ЗА ЗАКОНАМИ КРАСИ В
УСІХ СФЕРАХ ДІЯЛЬНОСТІ.
СПРЯМОВАНЕ ВОНО НА ФОРМУВАННЯ В ЛЮДИНИ ГУМАНІСТИЧНИХ
ЯКОСТЕЙ, ЗДАТНОСТІ ВІДЧУВАТИ І РОЗУМІТИ КРАСУ, ЖИТИ ЗА ЇЇ
ЗАКОНАМИ.
ЕСТЕТИЧНЕ ВИХОВАННЯ ПОКЛИКАНЕ ОЗНАЙОМИТИ ЛЮДИНУ ІЗ
ЗАГАЛЬНИМИ ЗАКОНОМІРНОСТЯМИ ХУДОЖНЬОГО ОСВОЄННЯ
ДІЙСНОСТІ, СУТНІСТЮ І ФОРМАМИ ВІДОБРАЖЕННЯ ДІЙСНОСТІ Й
ПЕРЕТВОРЕННЯ ЖИТТЯ ЗА ЗАКОНАМИ КРАСИ, РОЛЛЮ МИСТЕЦТВА В
РОЗВИТКУ СУСПІЛЬСТВА.
СЕРЕД НАЙГОЛОВНІШИХ ЗАВДАНЬ ЕСТЕТИЧНОГО ВИХОВАННЯ
ВИОКРЕМЛЮЮТЬ:
• ФОРМУВАННЯ ЕСТЕТИЧНИХ ПОНЯТЬ, ПОГЛЯДІВ, ПЕРЕКОНАНЬ,
ЗДАТНОСТЕЙ РОЗУМІТИ ПРЕКРАСНЕ, ПРАВИЛЬНО ЕСТЕТИЧНО
ОЦІНЮВАТИ ФАКТИ, ЯВИЩА, ПРОЦЕСИ;— ВИХОВАННЯ
ЕСТЕТИЧНИХ ПОЧУТТІВ, УМІННЯ ОТРИМУВАТИ НАСОЛОДУ ВІД
СПРИЙМАННЯ ПРЕКРАСНОГО В НАВКОЛИШНІЙ ДІЙСНОСТІ ТА
МИСТЕЦТВІ;
• ФОРМУВАННЯ ПОТРЕБИ І ЗДАТНОСТІ СТВОРЮВАТИ ПРЕКРАСНЕ В
ЖИТТІ ТА МИСТЕЦТВІ НА ОСНОВІ РОЗВИТКУ ВЛАСНИХ ТВОРЧИХ
ЗДІБНОСТЕЙ, ОПАНУВАННЯ ЗНАНЬ І ПРАКТИЧНИХ УМІНЬ У
ПЕВНОМУ ВИДІ МИСТЕЦТВА.
