Західноєвропейське сереньовіччя

1. ЗахідноєвропейськеЗахідноєвропейське середньовіччясередньовіччя

2. План: 1.Історичні умови формування та розвитку культури. Християнство та його роль у культурних процесах. 2. Розвиток освіти та науки. 3. Середньовічне лицарство. 4. Мистецтво середніх віків. Романське і готичне мистецтво. 5. Література. Героїчний епос середніх віків. Лицарська література. Міська література та театр. 6. Середньовічна музика.

3. Початок Середньовіччя був пов’язаний з великим переселенням народів наприкінці IV ст. Періодизація: раннє Середньовіччя - V-ХІ ст. високе Середньовіччя — XI - XIII ст. пізнє Середньовіччя - ХІV-ХVІ ст. На територію Західної Римської імперії вторгалися вандали, готи, гуни та інші народності. Після розпаду в 476 р. Західної Римської імперії на її території утворилося багато недовговічних держав, які складалися з племен, що змішалися з корінним населенням (кельтами і так званими римлянами).

4. Франки розмістилися в Галії і Західній Німеччині, остготи — на півночі Італії, вестготи — на півночі Іспанії, англосакси - у Британії.

5. Фактори розвитку раннього Середньовіччя • традиції греко-римської культури, яка зберігалася, головним чином, у містах, заснованих римлянами; • дух варварства, носіями якого були жителі колишніх провінцій Рим-ської імперії і прикордонних районів, більшість з них належали до німецької групи народів; • християнство, що особливо вплинуло на розвиток культури Європи, несучи в собі сліди впливу східних культів і східної культури. • ірраціоналізм і містика, низький рівень освіченості населення, символізм

6. високе Середньовіччя XI - XIII ст.

7. Роль християнства у культурних процесах. Новий Завіт В XI—XIII ст. Найважливішим чинником формування та розвитку культури Середньовіччя була християнська релігія та її головний інститут церква

8. Новий Завіт • 4 Євангелія («добра звістка»), написаних апостолами Матвієм, Марком, Лукою та Іоанном; • книги Діянь апостолів (Лука); • Послань апостолів: до християн усього світу, до окремих церков та осіб; • Апокаліпсис або Одкровення апостола Іоанна • Апокріфи - книги, які не увійшли до складу Нового Завіту

9. Становище церкви • Середньовічна культура мала яскраво виражений церковно-релігійний характер. Це позначалося в усіх галузях культури - в науці, літературі, школі, мистецтві. • Укріпленню авторитету церкви сприяли: Нікейський (325) та Константинопольський (381) Вселенські собори, на яких було прийнято наріжні засади християнства,

10. Отці церкви, які жили й творили в II—VIII ст. • Іларій Піктавійський, • Амвросій Медіоланський • Ієронім - автор латинського перекладу Біблії - Вульгати. • Августин (пом. 430), що учив про порятунок через благодать в лоні церкви • Сандро Ботічеллі Святий Августин в молитві

11. 1054 р.1054 р. Розкол ХристиянстваРозкол Християнства  Найбільший землевласник у кожній з європейських країн (1/3 земель),  Велика політична сила (повна самостійність у вирішенні релігійних і світських питань),  Ідеологічний вплив (освячення феодалізму, теократія) Західна (католицька) церква

12. Єретики

13. боротьба з непокірними • Інтердикт - це тимчасова заборона проведення церковної служби та обрядів на певній території. • Відлучення - це виключення людини з релігійної общини, (не було змоги отримати відпущення гріхів, охрестити дитину, взяти шлюб, бути похованим за християнським обрядом).

14. Хрестові походи • В області, де було багато єретиків, церква організовувала воєнні походи, обіцяючи учасникам прощення гріхів. • На поч. XIII ст. – покарання єретиків-альбігойців в багатих областях Південної Франції, які вважали, що земний світ і церква – породження сатани. За 20 років війни багато міст було пограбовано і знищено, а їх населення перебито. Загалом загинуло більше мільйона людей. Коли папського посла запитали, як відрізнити єретиків від «добрих католиків», він відповів: «Убивайте всіх. Бог на небі своїх упізнає!» • Альбігойська фортеця • Вигнання альбігойців

15. Інквізиція (від лат. розслідування) називався спеціальний церковний суд, організований для викорінювання єретиків. Суд інквізиції був таємним, обґрунтованим свідченнями донощиків (зазвичай анонімних), супроводжувався жорстокими тортурами і закінчувався найчастіше смертю обвинувачених шляхом спалювання і конфіскацією їхнього майна. Спалювання єретиків набуло масового характеру. Сама страта їх перетворювалася на своєрідне релігійне публічне «святкування»

16. Монахи-проповідники при папі Інокентії III (1198— 1216) – заснування нового чернечого ордену домініканців або «братів-проповідників» іспанським дворянином Гусманом Домініком спеціально для боротьби з єретиками. Інший чернечий орден францисканців був заснований у 1209-1210 рр. італійцем Франциском Асизьким. Метою цього «жебракуючого ордена» було відвернення від єресі міської бідноти. Францисканці повинні були одягатися в грубий одяг, оперізуватися мотузком тощо

17. Розвиток освіти та науки Середньовіччя знало три види шкіл: -Нижчі школи при церквах та монастирях, підготувати елементарно грамотних духовних осіб – кліриків (латина, молитви і богослужіння). -У середніх школах, які існували переважно при єпископських кафедрах (7 вільних мистецтв: граматика, риторика, діалектика, арифметика, геометрія, астрономія і музика) Вища школа – «загальні науки» - університети

18. Університети Найдавніші університети в Європі ХІІ ст.: •Паризький (Сорбона), •Болонська юридична вища школа (Італія), •Салернська медична (Італія), •Оксфорд і Кембридж в Англії, •Саламанкський в Іспанії і Неаполітанський в Італії •У XIV ст. були засно вані університети в містах Прага, Краків 1500 р. - 65. Університети були незалеж-ними від місцевої влади, мали свій суд, право обирати посадових осіб. Факуль-тети очолювали декани, а університет - ректор. Середньовічна університетська наука – схоластика.

19. Схоластика Професори: П’єр Абеляр - заснування Паризького університету Альберт Великий, шанувальник Арістотеля, автор багатьох творів богословського та природничо- наукового характеру; Тома Аквінський, відомий своєю «Сумою богослов’я», енциклопедією середньовічного світогляду, Роджер Бекон, одним із перших став наполягати на необхідності поглибленого вивчення природи.

20. алхімія, астрологія, магія • Мета алхімії - пошук «філософського каменя», за допомогою якого людині можна було б впливати на природу для задоволення своїх потреб, зокрема перетворювати неблагородні метали на благородні, сприяючи їх «дозріванню» в штучних умовах.

21. Середньовічне лицарство • особливий проміжний суспільний статус: клятва васальної вірності і незалежність, не є персоною духовного звання, але і не мирянин, образ рицаря- захисника: слабких і безпорадних від реального зовнішнього ворога, а потім - вже як захисника християнського світу в цілому.

22. Середньовічне лицарство • куртуазність, • лицарські турніри, • лицарська література (трубадури – поети-рицарі: любовна лірика, кансона, плач, баллада, рицарський роман)

23. Мистецтво середніх віків. Романське і готичне мистецтво• Дороманське мистецтво (У-Х ст.) • Романське мистецтво (ХІ-ХІІ ст.) • Готичне мистецтво (ХІІІ-ХУ ст.)

24. Дороманське мистецтво Після Міланського едикту про віротерпимість 313 р., християнство стало офіційною релігією, і культові споруди, що раніше розташовувалися в катакомбах, стають наземними. З’являються перші Християнські храми – базиліки. • У їх внутрішній прикрасі використовувалися мозаїка і фреска, в яких виявилися основні риси середньовічного живопису: • відрив від реальності; • символіка; • умовність зображення; • містична наповненість образів за допомогою таких формальних елементів, як збільшення очей, безтілесність зображень, молитовні пози, жести.

25. Романське мистецтво Архітектура • У XI та XII ст. католицька церква досягла вершини могутності. Її вплив на духовне життя того часу був безмежний. • Перевага духовного над тілесним • створення кам’яного, монастирського храму. Головним його типом є тип базиліки.

26. Базиліка - центричні храми, виконані в камені, дереві або змішаною технікою. Внутрішній декор складають мозаїка і фреска.

27. • Суворість і потужність • масивні форми з каменю, дуже вузькі віконні та дверні отвори, • прості вертикальні або горизонтальні форми • напівциркульні арки • Рельєфи, орнаменти • Площа семи чудес в Пізі (Італія)

28. Готичне мистецтво З другої половини XII ст. у Західній Європі, і перш за все в Північній Франції, з’являється архітектура нового стилю, що значно відрізняється від романської й отримала назву «готика». Формується новий бюргерський світогляд, звернений до людини- творця, творця матеріальних благ, однією із специфічних рис якого є гордість за своє рідне місто і прагнення прославити його. Символом міста стає собор, що втрачає свої оборонні функції.

29. • Загострені арки • Вузькі і високі башти • Багато оздоблений фасад • Вітражні стрільчасті вікна

30. Собор Паризької Богоматері

31. Шартрський собор

32. Кельнський собор (Німеччина)

33. Міланський собор (Італія)

34. Середньовічна література • Героїчний епос великі віршовані поеми про героїввоїнів. • Виконавців таких сказань у Франції називали жонглерами, а в Германії шпільманами. Зазвичай це акробатифокусники, які розважали народ на шляхах і площах. Фр.«Пісня про Роланда», ісп. «Пісня про мого Сіда» нім. «Пісня про нібелунгів».

35. Пісня про Нібелунгів • Отримала назву за іме нем міфічного народу карликів, власників і хранителів скарбу. • Перша частина поеми оповідає про подвиги і смерть богатиря Зігфрида, друга про помсту його дружини Крімхильди.

36. лицарська поезія Залишаючись воїном, лицар у той же час повинен був володіти прекрасними манерами, бути залученим до культури, поклонятися Прекрасній дамі, бути взірцем придворного етикету. лицаріпоети оспівували її красу і благородство, а знатні пані вельми прихильно ставилися до куртуазної поезії, яка піднімала їх на високий п’єдестал. кансона, балада, пасторела, плач і сирвента.

37. Лицарський роман • У XII ст. виник новий літературний жанр лицарський роман. • Кретьєн де Труа «Івейн, або Лицар з левом». • Жозеф Бедьє «Тристан та Ізольда»,

38. Середньовічний театр • З XII ст. виникають нові театральні жанри містерії, фарси, міраклі, мораліте. • Зміст містерії складали сюжети Біблії і Євангелія. Сцени релігійного характеру чергувалися з вставними комедійнопобутовими епізодами • Фарси (від французького farce начинка, фарш) вид народного театру, розважальні сценки, що розігруються акторами масками

Західноєвропейське сереньовіччя

Західноєвропейське сереньовіччя

Recomendados

Más contenido relacionado

Was ist angesagt?

Was ist angesagt?(20)

Similar a Західноєвропейське сереньовіччя

Similar a Західноєвропейське сереньовіччя(20)

Más de home

Más de home(20)

Західноєвропейське сереньовіччя