Diese Präsentation wurde erfolgreich gemeldet.
Wir verwenden Ihre LinkedIn Profilangaben und Informationen zu Ihren Aktivitäten, um Anzeigen zu personalisieren und Ihnen relevantere Inhalte anzuzeigen. Sie können Ihre Anzeigeneinstellungen jederzeit ändern.
Матеріали проекту:
«Сприяння публічним комунікаціям
в діалозі між владою та громадськістю
в частині імплементації положень...
Учасники Круглого столу «Перспективи імплементації в Україні Глави ХХІ Угоди про Асоціацію Україна – ЄС щодо роз-
витку пу...
Учасники Круглого столу рекомендують:
1. Вважати соціальний діалог визначальним механізмом синергії сторін в контексті реа...
ЗМІСТ
НАЗВАРОЗДІЛУ	
ВСТУП	
МЕТОДИКАТАОРГАНІЗАЦІЯДОСЛІДЖЕННЯ
РОЗДІЛІ.ТЕОРЕТИЧНІАСПЕКТИРОЗВИТКУПУБЛІЧНОГОДІАЛОГУ
РОЗДІЛІІ.ПР...
Під час проведення дослідження проаналізовано:
1)	 ЗакониУкраїни:
-	 «ПросоціальнийдіалогвУкраїні»;
-	 «Пропрофесійніспілк...
- Публікації, розміщені у часописі «Роботодавець» за період з грудня 2003 р. по січень 2019 р. та на інтернет-порталі «rob...
ВажливимдляоцінкистанутаперспективрозвиткуПДвУкраїнієз’ясуванняособливостеййогорізнихформатів,аналізїхперевагтанедоліків.
...
представникамипрацівників(профспілками)тазпредставницькимиоб’єднаннямироботодавців(підприємців);рівеньучастіпрацівниківвуп...
Матеріали проекту технічного співробітництва «Перспективи імплементації в Україні Глави ХХІ Угоди про Асоціацію  Україна –...
Матеріали проекту технічного співробітництва «Перспективи імплементації в Україні Глави ХХІ Угоди про Асоціацію  Україна –...
Матеріали проекту технічного співробітництва «Перспективи імплементації в Україні Глави ХХІ Угоди про Асоціацію  Україна –...
Матеріали проекту технічного співробітництва «Перспективи імплементації в Україні Глави ХХІ Угоди про Асоціацію  Україна –...
Матеріали проекту технічного співробітництва «Перспективи імплементації в Україні Глави ХХІ Угоди про Асоціацію  Україна –...
Матеріали проекту технічного співробітництва «Перспективи імплементації в Україні Глави ХХІ Угоди про Асоціацію  Україна –...
Матеріали проекту технічного співробітництва «Перспективи імплементації в Україні Глави ХХІ Угоди про Асоціацію  Україна –...
Матеріали проекту технічного співробітництва «Перспективи імплементації в Україні Глави ХХІ Угоди про Асоціацію  Україна –...
Матеріали проекту технічного співробітництва «Перспективи імплементації в Україні Глави ХХІ Угоди про Асоціацію  Україна –...
Матеріали проекту технічного співробітництва «Перспективи імплементації в Україні Глави ХХІ Угоди про Асоціацію  Україна –...
Матеріали проекту технічного співробітництва «Перспективи імплементації в Україні Глави ХХІ Угоди про Асоціацію  Україна –...
Матеріали проекту технічного співробітництва «Перспективи імплементації в Україні Глави ХХІ Угоди про Асоціацію  Україна –...
Матеріали проекту технічного співробітництва «Перспективи імплементації в Україні Глави ХХІ Угоди про Асоціацію  Україна –...
Матеріали проекту технічного співробітництва «Перспективи імплементації в Україні Глави ХХІ Угоди про Асоціацію  Україна –...
Матеріали проекту технічного співробітництва «Перспективи імплементації в Україні Глави ХХІ Угоди про Асоціацію  Україна –...
Матеріали проекту технічного співробітництва «Перспективи імплементації в Україні Глави ХХІ Угоди про Асоціацію  Україна –...
Матеріали проекту технічного співробітництва «Перспективи імплементації в Україні Глави ХХІ Угоди про Асоціацію  Україна –...
Матеріали проекту технічного співробітництва «Перспективи імплементації в Україні Глави ХХІ Угоди про Асоціацію  Україна –...
Матеріали проекту технічного співробітництва «Перспективи імплементації в Україні Глави ХХІ Угоди про Асоціацію  Україна –...
Матеріали проекту технічного співробітництва «Перспективи імплементації в Україні Глави ХХІ Угоди про Асоціацію  Україна –...
Матеріали проекту технічного співробітництва «Перспективи імплементації в Україні Глави ХХІ Угоди про Асоціацію  Україна –...
Матеріали проекту технічного співробітництва «Перспективи імплементації в Україні Глави ХХІ Угоди про Асоціацію  Україна –...
Матеріали проекту технічного співробітництва «Перспективи імплементації в Україні Глави ХХІ Угоди про Асоціацію  Україна –...
Матеріали проекту технічного співробітництва «Перспективи імплементації в Україні Глави ХХІ Угоди про Асоціацію  Україна –...
Матеріали проекту технічного співробітництва «Перспективи імплементації в Україні Глави ХХІ Угоди про Асоціацію  Україна –...
Матеріали проекту технічного співробітництва «Перспективи імплементації в Україні Глави ХХІ Угоди про Асоціацію  Україна –...
Матеріали проекту технічного співробітництва «Перспективи імплементації в Україні Глави ХХІ Угоди про Асоціацію  Україна –...
Nächste SlideShare
Wird geladen in …5
×

Матеріали проекту технічного співробітництва «Перспективи імплементації в Україні Глави ХХІ Угоди про Асоціацію Україна – ЄС щодо розвитку публічних комунікацій та соціального діалогу»

205 Aufrufe

Veröffentlicht am

Матеріали проекту технічного співробітництва «Перспективи імплементації в Україні Глави ХХІ Угоди про Асоціацію
Україна – ЄС щодо розвитку публічних комунікацій та соціального діалогу».
© Всі права захищені. Напрацювання проекту, виконані його командою на замовлення Громадської організації «Спілка орендарів і підприємців України» за фінансової підтримки Міжнародного фонду «Відродження», у тому числі й дані онлайн опитування та матеріали їх аналізу, захищені законодавством як власність замовника і можуть бути використані повністю чи частково (у тому числі й виконавцями проекту) лише за умови посилання на Громадську організацію «Спілка орендарів і підприємців України» та її мас медійні ресурси – журнал «РоботодавецЬ» №1 та №2-3’2019, інтернет-портал www.robotodavets.org.ua та сайт www.sopu.org, як джерело інформації, де вони опубліковані.
Окремі думки, озвучені публічно чи в документах проекту, є особистою позицією авторів і необов’язково відображають точку зору Міжнародного фонду «Відродження».

  • Als Erste(r) kommentieren

  • Gehören Sie zu den Ersten, denen das gefällt!

Матеріали проекту технічного співробітництва «Перспективи імплементації в Україні Глави ХХІ Угоди про Асоціацію Україна – ЄС щодо розвитку публічних комунікацій та соціального діалогу»

  1. 1. Матеріали проекту: «Сприяння публічним комунікаціям в діалозі між владою та громадськістю в частині імплементації положень Глави ХХІ Угоди про Асоціацію в умовах децентралізації» 9[лютий - березень ’2019]
  2. 2. Учасники Круглого столу «Перспективи імплементації в Україні Глави ХХІ Угоди про Асоціацію Україна – ЄС щодо роз- витку публічних комунікацій та соціального діалогу», що відбувся в рамках реалізації проекту «Сприяння публічним ко- мунікаціям в діалозі між владою та громадськістю в частині імплементації положень Глави ХХІ Угоди про Асоціацію в умовах децентралізації», фінансованого Міжнародним фондом «Відродження», обговоривши Аналітичний матеріал, підго- товлений на основі узагальнення аналізу актів законодавства, наукових та аналітичних досліджень за цим проектом, позицій сторін, опублікованих в друкованих та електронних ЗМІ, а також проект Дорожньої карти модернізації соціального діалогу в Україні, відзначають, що: - інститути соціального та публічного діалогу в Україні не стали комунікаційним форматом синергії соціальних партнерів (уря- дової, профспілкової сторін та сторони роботодавців) в забезпеченні сталого соціально-економічного розвитку країни в умовах децентралізації; - комунікації органів влади з інститутами громадянського суспільства носять хаотичний та часто формальний характер; - в країні відсутня узгоджена сторонами стратегія розвитку соціального та публічного діалогів в контексті євроінтеграційних прагнень України; - порядок оцінки відповідності критеріям репрезентативності та підтвердження репрезентативності суб’єктами сторін проф- спілок та організацій роботодавців не забезпечує її достовірність та не відповідає реальній ситуації; - розповсюджена практика недотримання сторонами соціального діалогу взятих на себе зобов`язань; - окремі положення Законів України «Про соціальний діалог в Україні» та «Про організації роботодавців, їх об’єднання, права та гарантії їх діяльності» носять певний дискримінаційний характер стосовно участі в соціальному діалозі не репрезентативних організацій роботодавців та роботодавців малого та середнього бізнесу. Все це обмежило євроінтеграційну спроможність переважної більшості організацій роботодавців і підприємців, деструктивно впливає на імплементацію положень ХХІ Глави Угоди Україна-ЄС в умовах децентралізації, а також негативно позначилось на ефек- тивності Генеральної, галузевих, територіальних угод та колективних договорів. Виходячи з викладеного та зважаючи на необхідність: - забезпечення сталого розвитку українського суспільства, що визначено порядком денним Організації Об’єднаних Націй (документ «Перетворення нашого світу: Повістка дня стійкого розвитку 2030» (2015 р.) та Національної доповіддю «Цілі сталого розвитку: Україна»; - виконання зобов`язань України в рамках Угоди про Асоціацію Україна – ЄС, зокрема Глави ХХІ Угоди, в якій наголошується на необхідності зміни підходів до взаємодії профспілок, роботодавців, організацій громадянського суспільства та держави у вирі- шенні соціально-економічних проблем країни та залучення всіх зацікавлених сторін до впровадження реформ в Україні, та Глави ХІІІ Угоди, в якій сприяння сталому розвитку розглядається як один з головних принципів посилення співпраці між сторонами, які визнають важливість повного врахування економічних, соціальних і екологічних інтересів не тільки теперішнього, а й прийдешніх поколінь і гарантують, що економічний розвиток, екологічна і соціальна політика підтримується спільно; - реалізації реформи децентралізації на принципах збалансування інтересів усіх зацікавлених сторін – громадян, бізнесу та влади – через розбудову інститутів дво-, три- та багатостороннього соціального та публічного діалогу. Об’єктивно оцінюючи: - стан публічних комунікацій між органами влади та громадянським суспільством, для налагодження ефективного зворотного зв`язку задля підвищення ефективності політичних рішень в рамках проведення cоціальних та економічних реформ - проблеми формування цивілізованого соціального діалогу в Україні, інституційної спроможності тристоронніх органів та сторін соціального діалогу, довіри між сторонами, дискримінаційність окремих положень законодавчих та нормативно-правових документів, що регулюють соціальний діалог, надмірну його політизацію та прагнення до монополізації з боку окремих учасників. Усвідомлюючи необхідність: - модернізації соціального діалогу як головного «майданчику» для досягнення взаєморозуміння та синергії сторін в контексті реалізації проголошених владою ключових реформ з метою забезпечення сталого соціально-економічного розвитку країни; - покращення соціально-економічної ситуації в Україні через налагодження суспільної злагоди, залучення інвестицій в люд- ський капітал, застосування мотиваційного регуляторно-податкового законодавства, спрямованого на детінізацію господарської діяльності та заробітної плати, створення нових робочих місць, забезпечення рівноправних партнерських довірливих відносин між владою, бізнесом та різними сегментами суспільства. РЕКОМЕНДАЦІЇ КРУГЛОГО СТОЛУ «ПЕРСПЕКТИВИ ІМПЛЕМЕНТАЦІЇ В УКРАЇНІ ГЛАВИ ХХІ УГОДИ ПРО АСОЦІАЦІЮ УКРАЇНА – ЄС ЩОДО РОЗВИТКУ ПУБЛІЧНИХ КОМУНІКАЦІЙ ТА СОЦІАЛЬНОГО ДІАЛОГУ» 1 березня 2019 р. м. Київ 10 [лютий - березень ’2019]
  3. 3. Учасники Круглого столу рекомендують: 1. Вважати соціальний діалог визначальним механізмом синергії сторін в контексті реалізації проголошених владою ключових соціально-трудових реформ, спрямованих на забезпечення сталого соціально-економічного розвитку країни. 2. Проект Дорожньої карти «Стратегія модернізації соціального діалогу в Україні» прийняти за основу та схвалити в цілому з врахуванням пропозицій учасників Круглого столу. 3. Пропонувати сторонам соціального діалогу розглянути Дорожню карту «Стратегія модернізації соціального діалогу» з метою її втілення в практику. 4. Звернутися до Кабінету Міністрів України, спільних представницьких органів сторони роботодавців та профспілкової сторо- ни, до Української частини Платформи громадянського суспільства Україна-ЄС, Національної платформи Форуму громадянського суспільства Східного Партнерства з пропозицією створити робочі групи з представників сторін соціального діалогу за паритетної участі не репрезентативних профспілок, організацій роботодавців та підприємців, інституцій громадянського суспільства та неза- лежних експертів для комплексного реформування законодавчої та нормативно-правової бази з питань публічних комунікацій та соціального діалогу з метою забезпечення імплементації в Україні Глави ХХІ Угоди про Асоціацію Україна – ЄС, зокрема: 4.1. Опрацювання: 4.1.1) проекту Стратегії розвитку соціального діалогу до 2030 року; 4.1.2) Концепції модернізації соціального діалогу на територіальному рівні в умовах децентралізації та моделі функціонування територіальних тристоронніх соціально-економічних рад об’єднаних територіальних громад; 4.1.3) моделі функціонування Платформи «Спільний інформаційний простір Соціального діалогу в Україні» (СІПСД). 4.2. Внесення змін до Законів України «Про соціальний діалог в Україні», «Про організації роботодавців, їх об’єднання, права і га- рантії їх діяльності», «Про профспілки, їх права та гарантії діяльності», «Про колективні переговори та угоди», «Про порядок ви- рішення колективних трудових спорів (конфліктів)» в частині: 4.2.1) приведення їх у відповідність до положень Конституції України та Конвенцій Міжнародної Організації Праці № 87 та № 98, ратифікованих Україною, з метою: - посилення інституційної спроможності, ресурсного забезпечення та комунікаційних можливостей соціальних партнерів; - забезпечення демократичних та паритетних комунікацій між сторонами соціального діалогу за участі третього сектору на всіх рівнях, у тому числі і на рівні територіальних громад; - спрощення механізму застосування працівниками права на страйк, закріпленого конституційно, та зняття низки обмежень в реалізації цього права; 4.2.2) законодавчого врегулювання участі у консультаціях з питань соціально-економічної та соціально-трудової політики представників інститутів громадянського суспільства у форматі «соціальний діалог+»; 4.2.3) врегулювання права брати участь у колективних переговорах з урядовою та профспілковою сторонами з підготовки та підписання угод відповідного рівня громадським організаціям підприємців, які користуються найманою робочою силою, та їх об’єднанням відповідного статусу, статутами яких передбачено представництво інтересів роботодавців у соціальному діалозі; 4.2.4) законодавчого визначення репрезентативності учасників сторін соціального діалогу (профспілок, роботодавців та гро- мадських організацій власників бізнесу) на недискримінаційних засадах за представницьким принципом; 4.2.5) впровадження механізмів комунікації органів влади та місцевого самоврядування, в тому числі і контролюючих органів, з суб’єктами сторони роботодавців (підприємців) виключно через їх організації та/або за умови присутності їх представників); 4.2.6) посилення соціальної відповідальності сторін соціального діалогу на національному рівні: - сторони роботодавців – за та створення гідних умов праці для найманих працівників, наповнення бюджетів усіх рівнів та фондів соціального захисту населення в межах укладеної Генеральної угоди; - профспілкової сторони – за якісне виконання трудових обов’язків та раціональне використання найманими працівниками основних засобів, сировини та предметів праці; - урядової сторони – за регуляторно-правове забезпечення балансу інтересів усіх сторін соціального діалогу в системі со- ціально-трудових та соціально-економічних відносин на засадах розширеного відтворення бізнесу та кількості робочих місць в промисловості та інших галузях економіки; 4.2.7) формування моделей соціального діалогу на регіональному та місцевому рівнях на тристоронній основі, які б активізу- вали роль організацій підприємців та роботодавців у розробці й реалізації програм сталого розвитку в умовах децентралізації влади. 5. Звернутись до Міжнародної організації праці з приводу сприяння консультаційно-просвітницькому забезпеченню не репре- зентативних профспілок, організацій роботодавців і підприємців та їх об’єднань, як потенційних учасників соціального діалогу. 6. В рамках реалізації Дорожньої карти модернізації соціального діалогу в Україні сторонам соціального діалогу у партнерстві з представниками профспілок, громадських організацій роботодавців та підприємців: 6.1) створити робочу групу для підготовки концептуального документу щодо посилення координації дій з громадського мо- ніторингу та контролю за дотриманням законодавчих та регламентних норм комунікацій та участі громадськості у розробці та реалізації державної політики; 6.2) зорганізувати просвітницький проект з підвищення інституціональної та кадрово-професійної спроможності профспілок, організацій роботодавців та підприємців з питань соціального діалогу в умовах децентралізації на усіх рівнях. 7. Дорожню карту модернізації соціального діалогу в Україні та Рекомендації Круглого столу спільно з партнером проекту Гро- мадською організацією «Центр громадської активності» (м. Чернівці) винести на обговорення сторонами соціального діалогу на територіальному (місцевому) рівні. 8. Відповідно плану заходів з реалізації проекту, опублікувати Дорожню карту модернізації соціального діалогу в Україні, Ре- комендації Круглого столу та виступи його учасників на шпальтах інформаційного партнера – журналу «Роботодавець», а також разом з Аналітичним оглядом та матеріалами досліджень на інтернет-порталі robotodavets.org.ua. Соціальний діалог 11[лютий - березень ’2019]
  4. 4. ЗМІСТ НАЗВАРОЗДІЛУ ВСТУП МЕТОДИКАТАОРГАНІЗАЦІЯДОСЛІДЖЕННЯ РОЗДІЛІ.ТЕОРЕТИЧНІАСПЕКТИРОЗВИТКУПУБЛІЧНОГОДІАЛОГУ РОЗДІЛІІ.ПРАКТИКАПУБЛІЧНОГОТАСОЦІАЛЬНОГОДІАЛОГУЄС 2.1.Форматтапрактикапублічногодіалогу(міжсекторальногопартнерства)вкраїнахЄС. 2.2.СоціальнийдіалогвЄС. РОЗДІЛІІІ.ПРАКТИКАПУБЛІЧНОГОДІАЛОГУВУКРАЇНІ 3.1.Нормативно-правовезабезпечення,інституційнесередовище,учасникитаформипублічногодіалогу 3.2. ФормуванняінституційногосередовищарозвиткупублічногодіалогувУкраїні. 3.3.ПроблемирозвиткупублічногодіалогувУкраїні. РОЗДІЛІV.АНАЛІЗЧИННОЇМОДЕЛІСОЦІАЛЬНОГОДІАЛОГУ(СД)ВУКРАЇНІ 4.1.Метатазмістсоціальногодіалогу. 4.2.Законодавчезабезпеченнясоціальногодіалогу. 4.3.ІнституційнезабезпеченнясоціальногодіалогувУкраїні. 4.4.Інформаціятакомунікації. 4.5.Колективніпереговори. 4.6.Колективніугодиідоговори. 4.7.Впливсоціальногодіалогунадержавнуполітику. 4.8.Відповідальністьсторінсоціальногодіалогу. ВИСНОВКИ РЕКОМЕНДАЦІЇ ВСТУП ІмплементаціяУгодипроАсоціаціюміжУкраїноютаЄвросоюзомєоднимізключовихзавданьукраїнськоївладинасередньостроковуперспективу.Важливоюскладовою УгодиєГлаваХХІ«Співробітництвоугалузізайнятості,соціальноїполітикитарівнихможливостей»(далі–ГлаваХХІУгоди),реалізаціяякоївимагаєзмінипідходівдовзаємодії профспілок, роботодавців, організацій громадянського суспільства та держави у вирішенні соціально-економічних проблем країни. Главою ХХІ Угоди (статті 419, 420, 421), зокрема, передбачається сприяння ефективному соціальному діалогу, забезпечення активної участі соціальних партнерів у впровадженні реформ в Україні, їх залучення до розробкитареалізаціївідповіднихнормативно-правовихактівтаорганізаційнихкроків. В умовах сьогодення, з урахуванням децентралізації, вирішення зазначених вище завдань потребує глибинної модернізації чинної моделі публічних комунікацій між владою та громадськістю, зокрема моделі соціального діалогу, надання соціальним партнерам на місцевому рівні інструментарію для ефективних публічних комунікацій, а такождосягненняспільнихшляхіввирішенняпроблемсоціально-економічногорозвиткутериторій. Діючанаціональнамодельсоціальногодіалогуневідповідаєвикликамчасутаневиконуєпоставленіпереднеюзавдання.Причинамитакоїситуаціїє,зокрема,йогоформалізація вчастинівпливусторонироботодавцівтапрофспілковоїсторонинаприйняттяуправлінськихрішень,зокремащодовстановленняключовихсоціально-економічнихпараметріввсфері соціально-трудовихвідносин,щообумовленозастарілістютанеефективністюкомунікаційногокомпонентучинноїмоделі,зокреманатериторіальному(місцевому)рівні. У цьому зв`язку, вкрай актуальним є посилення публічного та відкритого соціального діалогу між органами державної влади, соціальними партнерами та громадським суспільством (зацікавлених інститутів громадянського суспільства, незалежних експертів, органів місцевої влади та громадських активістів на місцях) на усіх його рівнях щодо обговорення проблем та спільних дій в частині покращення його організації та управління. Сприяння долученню до публічних комунікацій усіх зацікавлених сторін посилитьвзаємнудовірутасоціальнувідповідальністьпартнерів,тадастьзмогуопрацюватиузгодженуусімазацікавленимиучасниками«дорожнюкарту»модернізаціїпу- блічноготасоціальногодіалогу,щодастьновийпоштовхдоякісноїімплементаціїположеньГлавиХХІУгодиміжУкраїноютаЄвропейськимСоюзомвумовахдецентралізації. Вданомудокументіузагальненорезультатианалізуактівзаконодавства,науковихдосліджень,результатівреалізаціїгрантовихпроектіввсферіпублічноготасоціального діалогу,окремихпозиційпредставниківсторінсоціальногодіалогутанезалежнихекспертів,опублікованихвдрукованихЗМІ,розміщенихнаофіційнихсайтахорганізаційта зарезультатисоціологічногоопитуваннящодооцінкистанутаперспективрозвиткусоціальногодіалогувУкраїні,проведеноговрамкахреалізаціїПроекту. МЕТОДИКА ТА ОРГАНІЗАЦІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ Дослідженняпроводилосьпротягомсічня-лютого2019року.Здійсненоаналізактівзаконодавствастратегічнихдержавнихдокументів,наявниханалітичнихтанаукових досліджень, офіційних позицій сторін СД, незалежних експертів стосовно чинної моделі публічного та СД в Україні та шляхів їх модернізації в контексті реалізації Угоди про АсоціаціюміжУкраїноютаЄСтаурамкахреформидецентралізації. АНАЛІТИЧНИЙ ОГЛЯД актів законодавства, наукових, аналітичних висновків і досліджень, позицій сторін, опублікованих в друкованих та електронних ЗМІ та за результатами опитування з питань сучасного стану та перспектив імплементації положень Глави ХХІ Угоди про Асоціацію Україна – ЄС щодо розвитку публічних комунікацій та соціального діалогу Схвалено 1 березня 2019 року на Круглому столі «Перспективи імплементації в Україні положень Глави ХХІ Угоди про Асоціацію Україна – ЄС щодо розвитку публічних комунікацій та соціального діалогу» ©Всіправазахищені. Документ,підготовленийврамкахпроекту52974 «Сприяння публічним комунікаціям в діалозі між владою та громадськістю в частині імплементації положень Глави ХХІ Угоди про Асоціацію в умовах децентралізації» командою Проекту (Зарько Н.І., Іль- ченком Б.В. та Нижником М.В. під загальною редак- цієюХмільовськогоВ.М.)назамовленняГромадської організації «Спілка орендарів і підприємців України» за фінансової підтримки МФ «Відродження», є влас- ністю замовника і може використовуватись повністю чи частково (у тому числі й виконавцями проекту) лише за умови посилання на Громадську організа- цію «Спілка орендарів і підприємців України» та її мас медійні ресурси – журнал «РоботодавецЬ» №2- 3’2019, інтернет-портал www.robotodavets.org.ua та сайт www.sopu.org, як джерело інформації, де він опублікований Окремі думки, озвучені в документі, є особистою позицією авторів і необов’язково відображають точ- кузоруМіжнародногофонду«Відродження». 1 березня 2019 р. м. Київ 12 [лютий - березень ’2019]
  5. 5. Під час проведення дослідження проаналізовано: 1) ЗакониУкраїни: - «ПросоціальнийдіалогвУкраїні»; - «Пропрофесійніспілки,їхправатагарантіїдіяльності»; - «Проорганізаціїроботодавців,їхоб’єднання,праваігарантіїїхдіяльності»; - «Проколективнідоговориіугоди»; - «Пропорядоквирішенняколективнихтрудовихспорів(конфліктів)»; - «ПророзвитокідержавнупідтримкумалоготасередньогопідприємництвавУкраїні»; - «Прозасадидержавноїрегуляторноїполітикиусферігосподарськоїдіяльності»; - «Продоступдопублічноїінформації»; - «Прогромадськіоб‘єднання». 2) УказиПрезидентаУкраїни: - «Просприяннярозвиткугромадянськогосуспільства»№68/2016від26.02.2016р.; - «Про Стратегію державної політики сприяння розвитку громадянського суспільства в Україні та першочергові заходи щодо її реалізації» №212/2012 від 24 березня 2012року; - «ПроутворенняНаціональноїслужбипосередництваіпримирення»№1258від17.11.1998р. - «ПроНаціональнутристороннюсоціально-економічнураду»№347/2011від02.04.2011р. 3) ПостановиКабінетуМіністрівУкраїни(КМУ): - «Прозабезпеченняучастігромадськостіуформуваннітареалізаціїдержавноїполітики»,№996від3.11.2010р. - «ПрозатвердженняПорядкусприянняпроведеннюгромадськоїекспертизидіяльностіорганіввиконавчоївлади»№976від5.11.2008р. 4) КонвенціїтаРекомендаціїМіжнародноїорганізаціїпраці(МОП): - Конвенція№87«Просвободуасоціаціїтазахистправанаорганізацію»; - Конвенція№98«Прозастосуванняпринципівправанаорганізаціюіведенняколективнихпереговорів»; - Конвенція № 144 про тристоронні консультації для сприяння застосуванню міжнародних трудових норм та супроводжуюча її Рекомендація № 152 щодо процедури тристоронніхконсультацій,длясприяннязастосуваннюміжнароднихтрудовихнормтанаціональнимзаходам,щостосуютьсядіяльностіМОП; - Конвенція№154просприянняколективнимпереговорам; - Рекомендація№91щодоколективнихдоговорів; - Рекомендація№92щододобровільногопримиреннятаарбітражу; - Рекомендація№113щодоконсультаційтаспівробітництваміждержавноювладоютаорганізаціямипідприємцівіпрацівниківугалузевомутанаціональномумасштабі; - Рекомендація № 152 щодо процедури тристоронніх консультацій для сприяння застосуванню міжнародних трудових норм та національним заходам, що стосуються діяльностіМОП; - Рекомендація№163щодосприянняколективнимпереговорамтощо. - Стратегічнідокументи,щовизначаютьнапрямкирозвиткупублічногодіалогувУкраїні: - ПідсумковийдокументООН«Перетвореннянашогосвіту:Порядокденнийсталогорозвитку2030»; - Стратегіясталогорозвитку«Україна–2020»; - Національнадоповідь«Цілісталогорозвитку:Україна»(2017р.); - Національнастратегіясприяннярозвиткугромадянськогосуспільствана2016-2020рокитощо. 5) Аналітичнітанауковідослідження,публікаціївЗМІзпроблематикипроекту: -«Середнійкластагромадськіоб’єднанняпідприємців–визначальнийфакторсоціальногокліматувсуспільстві»(В.Хмільовськиий)укнизі«УкраїнанапорозіХХІстоліт- тя:Урокиреформтастратегіярозвитку».–Київ:НТУУКПІ,2001р. -«Правовіоснови,цілітапрактичніаспектидіяльностіорганізаційроботодавціввУкраїні»(В.Хмільовський,Б.Ільченко,вкнизі «Соціально-трудовівідносинивУкраїні: тенденціїрозвиткутаперспективи»врамкахпроектуМОП«Україна:сприянняреалізаціїосновнихпринципівтаправусвітіпраці».–К.:Міленіум,2003р. -Дослідження«ПравовізасадитаіснуючіпрактикиведенняколективнихпереговоріввУкраїні»(ЗарькоНадія,2012р.,врамкахПроектутехнічногоспівробітництваМОП «УдосконаленняколективнихпереговорівідотриманнятрудовогозаконодавствавУкраїні»); - Проект «Разом сильніші – новий соціальний діалог в країнах Східного партнерства» за підтримки Секретаріату Форуму громадянського суспільства Східного партнер- ства(документи:«ПідходидорозробленняСтратегіїрозвиткусоціальногодіалогу»та«АналізстанусоціальногодіалогувкраїнахСхідногопартнерства»); - Аналітичні документи Національного інституту стратегічних досліджень («Формування соціального діалогу в сучасних умовах: світовий досвід та українська практика» (2011), «Щодо активізації взаємодії організацій громадянського суспільства із органами державної влади (2012), «Основні форми та напрями взаємодії органів державної влади з організаціями громадянського суспільства в Україні на регіональному рівні» (2016), «Основні тенденції та проблеми реалізації «Національної стратегії сприяння роз- виткугромадянськогосуспільствана2016-2020роки»(2016); -Аналітичнийматеріал«Практикаведеннясоціальногодіалогу(вітчизнянийтаміжнароднийдосвід).(ПідзагальноюредакцієюЗарькоН.І.,МорозовичаБ.Й.,2009р.); - Аналітичний звіт «Функціонування Національної та територіальних тристоронніх соціально-економічних рад» (Зарько Н. І,2012 р., в рамках реалізації Проекту техніч- ногоспівробітництваМОП«КонсолідаціяправовихтаінституційнихзасадсоціальногодіалогувУкраїні»); - Аналітична доповідь «Як налагодити ефективний соціальний діалог в Україні?», (в рамках проекту «Громадська синергія» за підтримки міжнародного фонду «Відро- дження»,ВнучкоС.,ІльченкоБ.,РойВ.,2017рік); -Аналітичнадоповідь«Участьорганізаціймалоготасередньогобізнесуупереговорномупроцесізорганамивладиприформуванніполітикирегулюваннясоціально-тру- довоїсфери»(врамкахпроекту«Громадськасинергія»запідтримкиміжнародногофонду«Відродження»,2017рік); ПД -публічнийдіалог СД-соціальнийдіалог ІГС-інститутигромадянськогосуспільства ЄЕСК-Європейськийекономічнийтасоціальнийкомітет ОГС-органигромадянськогосуспільства ЗУСД-ЗаконУкраїни«ПросоціальнийдіалогвУкраїні» НТСЕР,Національнарада-Національнатристороннясоціально-економічнарада ТТСЕР,ГСЕР-Територіальнітагалузевідво/тристороннісоціально-економічніради НСПП-Національнаслужбапосередництватапримирення СПО-Спільніпредставницькіоргани МДА-місцевадержавнаадміністрація ОДА-обласнадержавнаадміністрація ГУ-Генеральнаугода Скорочення, які використовуються по тексту: Соціальний діалог 13[лютий - березень ’2019]
  6. 6. - Публікації, розміщені у часописі «Роботодавець» за період з грудня 2003 р. по січень 2019 р. та на інтернет-порталі «robotodavets.org.ua» за період з 8 серпня 2015 р. по лютий2019р.; - Матеріали круглого столу «Стан, виклики та ризики в царині соціального діалогу як чинника управління стійким розвитком країни»: Рекомендації круглого столу, доку- мент«Дорожнякарта«Стратегіямодернізаціїсоціальногодіалогу»,журнал«РоботодавецЬ»,№10’2017р. -Звітзарезультатамисоціологічногоопитуванняпредставниківсторінсоціальногодіалогу,інститутівгромадянськогосуспільстватаекспертівщодооцінкистанутапер- спектив розвитку соціального діалогу в Україні (в рамках проекту «Сприяння публічним комунікаціям в діалозі між владою та громадськістю в частині імплементації поло- женьГлавиХХІУгодипроАсоціаціювумовахдецентралізації»запідтримкиміжнародногофонду«Відродження»,Б.Ільченко,Н.Зарько,В.Хмільовський,М.Нижник,2019рік) РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ РОЗВИТКУ ПУБЛІЧНОГО ДІАЛОГУ Українапереживаєсистемнізрушеннявпроцесіпереходудоновоїсоціальноїорганізаціїсуспільнихвідносин.Уцьомузв`язкуактуалізуваласьнеобхідністьточноговизна- чення змісту і характеру системи управлінських відносин і управлінської діяльності з огляду на їх вирішальне значення в процесі винайдення та втілення ефективної моделі діалогу між владою та громадянським суспільством. Адже саме публічний, демократичний та всеохоплюючий суспільний діалог є одним з найбільш дієвих управлінських інструментівефективногопроведеннясуспільнихтрансформаційта,врезультатіїхуспішноговтілення,забезпеченнясталогорозвитку. В суспільстві, яке знаходиться на етапі становлення (а не сталості) базових інституцій постає проблема оптимізації балансу між «організацією», об`єктивною потребою у регулюванні, обмеженнях та впорядкуванні державного управління, та «самоорганізацією» суспільного життя, зростання плюралізму поглядів, ідей, способів їх досягнення, характернихвисокомурівнюрозвиткугромадянськогосуспільства. Розглядаючипосиленнявзаємодіїдержавийгромадянськогосуспільствазпозиційсинергетичноїнауки,якфакторустійкостісистемичерезпоєднаннямеханізмівуправ- ліннятасамоорганізації(саморегулювання),вартопідкреслитийогоцінністьякмеханізму,щопродукуєтакіновоутворення(ідеї,навколоякихоб`єднуєтьсяактивначастина населеннячиокремісоціальнігрупи)всистемі(суспільстві),які«притягують»оптимальнідляїїподальшогорозвиткутраєкторіїрозвитку(консолідованіполітичнірішення), щозменшуєрівеньентропії(розбалансованостіінтересів,конфліктності)системи,посилюючиїїупорядкованість(сталість). Відомий в управлінській науці Закон необхідного різноманіття Ешбі наголошує, що керувати різноманіттям системи (суспільства чи окремої місцевої громади) може лише керуюча підсистема, яка сама володіє достатнім рівнем поінформованості про стан елементів системи, число її реальних та можливих альтернативних станів. Щодо управління соціальними системами даний Закон можна сформулювати так: арсенал керуючих дій повинен бути не менш широким, ніж різноманіття проблемних ситуацій в середовищі,дереалізуєтьсядіяльність. Уорганіввладизавждивиникаєспокусаобмежитирізноманіттясистемичерездодатковірегуляції,обмеженнясвободтощо.Однакукраїнськесуспільство,якзасвідчили події недалекого минулого, зробили свій вибір – це розбудова демократичної, правової, європейської держави, яка може існувати лише в умовах відкритості, плюралізму думоктаідей,наявностіекономічнихтаполітичнихсвободтощо. Таким чином, у влади для ефективного управління лишається єдиний варіант – мати достатній рівень власного інформаційного забезпечення та набір інструментів для реагуванняназмінивкраїні,регіоні,територіальнійгромаді. Яквжезазначалосьвище,йдетьсяпропошукадекватностіубалансіміжорганізацієютасамоорганізацією(саморегулюванням,територіальнимсамоврядуванням)через з’ясуваннярівняефективностітихорганізаційнихмеханізмів,котрітакуадекватністьмають(зокремавналагодженніефективногозворотногозв’язку,вякостіякогоівисту- паєнаціональнасистемасоціальногодіалогууширокомусенсі),атакожїхпрактичноговтіленнязурахуваннямдосвідуіншихкраїн. В аспекті інституційному – це такий розвиток соціального діалогу ( трипартизму), який має: 1) визначені довго-, середньо та короткострокові цілі функціонування, узгодженііззасадничимицілямирозвиткукраїни(сталийрозвиток,європейськаінтеграціятощо);2)якісненормативно-правовезабезпечення,усталенийформаттапроце- дурисвогофункціонування(законодавство,внутрішніпроцедуритощо);3)організацію,щодозволяєзберігатирівноправністьтрьохсторінсоціальнихпартнерівприформу- ваннітареалізаціїсоціально-трудовоїполітики;4)відповіднеінтелектуальне,інформаційне,матеріально-технічнезабезпечення;5)забезпеченнямеханізмамиконтролюза дотриманнямвнутрішніхправилтанорм. Соціальний діалог як механізм зворотного зв`язку між державою та громадянським суспільством. В ідеалі цей зв’язок має слугувати не лише у форматі отримання «позитивних» чи «негативних» сигналів з боку суспільства на управлінські дії держави, але й як канал публічнихкомунікацій,поінформованостігромадськостіщодонеобхідності,доцільностітаневідворотностітакихрішень. УдемократичномусуспільствізавданнямиПДврамкахдержавногоуправлінняє: 1) утворення партнерських відносин між громадянами та владою, яке включає в себе постійний аналіз проблем, оцінку вимог, розвиток взаємодії, співробітництва і взаємноївідповідальності; 2)збалансуваннядво-чибагатосторонньогозв`язкуміжгромадянамитавладою,спрямованогонаспільнийпошукшляхіввирішеннянайактуальнішихпроблемсуспільства; 3)забезпеченнявзаємноїдовіригромадськостітавлади. РозглядаючиПДякінструментрозвиткусоціальногопартнерстваіякумовупідвищенняефективностідержавногоуправліннявцілому,М.Мартиненкопропонує4параметри, заякимиможнахарактеризуватипублічнийдіалогвдемократичномусуспільстві:симетричністьпозиційсуб`єктіввзаємодії,взаєморозуміння–черезвідкритість,поінформова- ністьтадовіру;автономія–невтручанняудіяльністьодинодного;розвиток–постійнийрухдосамовдосконаленнятарозвитокмеханізмівпартнерства(див.таблицю). Параметридіалогу Принципивзаємодіїорганіввладитаінститутівгромадянськогосуспільства Симетричність Соціальнепартнерство.Принципсоціальногопартнерствапередбачаєналагодженняконструктивноївзаємодіїміжорганамивлади,суб`єктамигосподарської діяльностітаІГСпривирішеннісоціальнозначущихпроблем. ВстановленнябалансуміждержавнимиінтересамитаінтересамиокремовзятихІГС. Наданнярівнихможливостей.Формуванняправовогополя,якеміститьгарантіїдлязабезпеченнярівнихможливостейІГСуздійсненніїхдіяльностіщодозахисту правтаінтересівсоціальнихгруп. Розуміння Взаємнавідповідальністьіпідзвітність. Участьувиробленніполітики,прийняттірішеньтаїхреалізації.ІГСєканаламипредставленнярізноманітнихінтересів,щоіснуютьусуспільстві,черезякігромадяни отримуютьінформацію,івисловлюютьсвоюдумкузприводууправлінськихрішень.ІГСфункціонуютьнеякпасивнісуб`єктиполітикийуправління,аякбезпосеред- ні,активніізацікавленісторони,щомаютьправонаучастьупроцесіприйняттярішень. Інформаційнавідкритість,асаме:прозорість,гласністьідоступЗМІтаІГСдоофіційноїінформаціїстосовнозавданьтаобов’язківорганіввлади,атакожрішень,які приймаютьсяними;визначеннявзаємних,прозорихтадоступнихканалівспілкуванняйінформуванняпроціканалигромадськостітощо. Автономія НевтручаннядержавиудіяльністьІГС,завиняткомвипадків,встановленихзаконодавством. Повага,толерантність,визнаннясвоєрідностііншоїсторони. Розвиток ВизнаннядержавоюбагатоманітностівидівдіяльностіІГС.ДержававизнаєтасхвалюєіснуваннярізноманітнихзавидамидіяльностіІГС,їхгалузевуспрямованість, тапередбачаєрозвитокспівробітництвазІГС. Ефективність,гнучкість.Державнаполітикаповиннавідповідатиреальнимсуспільнимпотребам,матичіткіцілійприйматисязурахуваннямоцінкиїїочікуваного впливутапопередньогодосвіду.Управлінськірішенняповинніприйматисясвоєчаснойпередбачатипевнуміругнучкостіїхреалізації. 14 [лютий - березень ’2019]
  7. 7. ВажливимдляоцінкистанутаперспективрозвиткуПДвУкраїнієз’ясуванняособливостеййогорізнихформатів,аналізїхперевагтанедоліків. ПДуширокомузначенні–цеособливийтипсоціальногоспілкуванняміжсоціальнимигрупами,суб’єктамиполітичногожиття,громадськимиоб’єднаннями,заснованийна принципахдовіри,рівноправності,відповідальностіодинпередодним,розв`язаннясоціальнихпротирічцивілізованимшляхом.Тож,СД–цебагатограннийдіалогміжорганами владитагромадянськимсуспільствомувсьомурозмаїттіформтамеханізмів.ЧастоцейформатПДототожнюютьзпоняттям«міжсекторальнепартнерство,підякимрозуміється цілеспрямована і «вигідна» кожному учаснику і населенню території, на якій воно реалізується, взаємодія організацій двох або трьох секторів (держава, бізнес та некомерційна спільнота. Вплив ІГС, діяльність яких не пов’язана із здійсненням владних повноважень, спрямовується на контроль дій державних інституцій на національному та місцевому рівнях: це.консультаціїзгромадськістюугромадськихрадах,уробочихгрупахприорганахвладирізногорівня,громадськіекспертизиімоніторинги,громадськіслухання,інформаційні запитидоорганівдержавноївлади.Тож,підПДу«вузькому»значеннірозуміютьсамекласичнийтрипартизм. СД,яктрипартизм,єформатомузгодженнясоціально-економічнихтасоціально-трудовихінтересівурядовоїсторони,роботодавців(бізнесу)танайманихпрацівників,атакож спільних зусиль в організаційно-управлінській і предметно-практичній діяльності. За визначенням МОП «Соціальний діалог являє собою всі типи переговорів, консультацій та обміну інформацією між представниками урядів, соціальних партнерів або між соціальними партнерами з питань економічної та соціальної політики, що становлять спільний інтерес».УРезолюціїпротрипартизмтаСД,ухваленійМОП18.06.2002р.,СДвизначаєтьсяякціннийдемократичнийзасібвирішеннясоціальнихпроблем,формуванняконсенсусу. Інструментальний характер СД дозволяє використовувати його задля досягнення узгоджених інтересів зацікавлених сторін, конкретно-практичних механізмів та норм шляхом укладеннявідповіднихугоднанаціональному,регіональному,місцевомурівняхтанарівніокремоїорганізації. Специфіка участі ІГС у СД визначається наявністю спеціальних обмежень, які уможливлюють участь у три- або двосторонніх переговорах лише тих інституцій, які: 1) мають статусорганізацій(об`єднань)роботодавцівтапрофспілковихорганізацій(об`єднань)(удеякихкраїнахіншіІГСмаютьобмеженнящодоїхучастіуСДуформаті«трипартизм+»);2) єрепрезентативниминавідповіднихрівняхСД(національний,територіальний,галузевий).Критеріїрепрезентативностітаформатїїпідтвердженнявідрізняєтьсяврізнихкраїнах. Такимчином,ПД(міжсекторальнепартнерство)таСД(трипартизм)суттєвовідрізняютьсявіддіалогуміждержавоюйгромадянськимсуспільством,якімаютьрізнінорма- тивно-правовісистемирегулювання,інституційнуструктуру,форматиобмінуінформацієютапроведенняпереговорів,укладанняугодтавідповідальністьзаїхнедотримання. РОЗДІЛ ІІ. ПРАКТИКА ПУБЛІЧНОГО ТА СОЦІАЛЬНОГО ДІАЛОГУ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ ЗважаючинанеобхідністьудосконаленняякПД,такіСДвУкраїніякзасобупідвищенняефективностіпроведенняреформ,щопередбаченоУгодоюпроАсоціаціюУкраїна-ЄС, документамиООНщодопорядкуденногосталогорозвиткудо2030р.тощо,доцільнимвидаєтьсякороткийаналізпрактикизастосуванняцихінструментіввкраїнахЄС. 2.1. Формат та практика публічного діалогу в країнах ЄС. ФорматтапрактикаПДвпроцесіприйняттярішеньвкраїнахЄС,зокремавизначаєтьсянаступнимидокументами. 1.РекомендаціяСМ/Rec(2007)14щодоправовогостатусугромадськихорганізаційвЄвропі,якавизначаєстандартиучастіІГСутакихпроцесах.Удокументіпідкреслюється, що внесок ІГС у справи суспільства «здійснюється через комплекс … видів діяльності – від посередництва між різноманітними сегментами суспільства та органами державної влади, до пропагування змін до законодавчої та державної політики, моніторингу дотримання існуючих зобов`язань відповідно до національного та міжнародного права щодо наданнязасобівдосягнення,просуваннятазахистуспільнихзіншимиінтересів». 2.КодексналежноїпрактикиучастігромадськостівпроцесіприйняттярішеньCONF/PLE(2009)CODE1,якийописуєучастьгромадськостіяк«залученняосібдонеофіцій- нихінституцій,такихякгромадськіорганізації,об`єднання,громадськіініціативи,таїхучастьузагальнихпроцесахрозробкидержавноїполітики.Кодекснелишеокресливпараметри залученнясуспільствадополітичногопроцесуалейнаголошуєнатому,що«діяльністьвінтересахсуспільствавимагаєвідІГСідержавнихорганіввідкритості,відповідальності,ясності тапідзвітностіздотриманнямпрозоростінавсіхетапах».Кодексомвизначеночотирирівніучасті,залежновідступеняїїінтенсивностіупроцесіприйняттярішень: Інформація–якправило,нацьомуетапізмістомпроцесуєнаданняорганамивладиінформаціїсекторуІГС.НацьомуетапієлишенезначнавзаємодіяабоучастьІГС. Консультації–цейпроцеспередбачаєвивченняорганамидержавноївладидумкигромадськостізрізнихпитаньсуспільногожиття.ВідІГСочікуютьсязауваження,зворотній зв’язокірекомендації.Якправилоініціаторамиконсультаційвиступаютьдержавніоргани. Діалог–можебутиініційованийбудь-якоюстороноюіявляєсобоюабодвостороннєобговоренняпевноїсфериспільнихінтересів(діалогвзаємодії)абообговоренняполітич- ногопорядкуденного.Формидіалогуможутьбутивідвідкритихслуханьдорегулярнихчиспеціальнихзасідань.Постійнийдіалог–цедвостороннєспілкування,якуґрунтується на взаємних інтересах та спільних цілях, з метою забезпечити регулярний обмін думками. Конкретний діалог зазвичай веде до вироблення спільної рекомендації, стратегії або законопроекту. Партнерство – найвища форма громадської участі, яка передбачає спільну відповідальність на всіх етапах політичного процесу в таких формах, як форуми за участю всіх зацікавленихсторін,утворенняорганів,щоприймаютьспільнірішення,абозалученняІГСдонаданняпевнихпослуг(аутсорсинг). ВизнанняважливоїролігромадянськогосуспільстватакожзнайшлосвоєвідображеннявЄвропейськійполітицісусідства.(ЄПС).ТакудокументіЄК«ПропосиленняЄвропей- ськоїполітикисусідства»(4.12.2006р.)наголошується,щоучастьгромадянськогосуспільствавреалізаціїполітикиЄПСнеповиннаобмежуватисялишекомунікацією,а«ОГСмають бутиповноціннимиучасникамипроцесуреформчерезучастьуприйняттірішень,їхреалізаціїтамоніторингу» Участь у процесі прийняття рішень може бути ефективною лише у разі побудови взаємної довіри не лише з боку ІГС, а й з боку влади. Відповідно до заяви Платформи євро- пейських соціальних НУО неурядові організації «повинні відповідати своєму мандату, бути підзвітними, прозорими та ефективними». Відповідні критерії фігурують і у переліку основних інструментів сприяння взаємної довіри і діяльності ІГС, в числі яких: структура та членський склад; прозорість діяльності та методів роботи, попередня участь у роботі комітетів та робочих груп, послужний список як свідоцтво компетенції та права надавати поради в конкретній галузі. Європейський економічний і соціальний комітет (ЄЕСК) у своємувисновкустосовноБілоїкнигизпитаньєвропейськогоуправліннясформував9критеріїврепрезентативності,якихповиннідотримуватисьєвропейськіорганізації,щобна законнихпідставахвиражатидумкигромадянЄСприпроведенніконсультаційнихпроцедур. ЦікавимизточкизорузастосуванняпозитивногодосвідуПДвкраїнахЄСдляУкраїниєрезультатимоніторингу,викладеногоудокументі«Участьгромадськостівпроцесі прийняттярішень(оглядстандартівтапрактиквкраїнах–членахРадиЄвропи)»(Страсбург,2016р.).ВдокументінаводятьсяпозитивніпрактикиПДврізнихформа- тахтанарізнихрівняхвкраїнахЄС. 2.2. Соціальний діалог в ЄС. Нормативно-правовабазатапринципитрипартизмувкраїнахЄСбазуютьсяназаконодавствіМОП. ЗсерединиХХстоліттяпрактикаСДвкраїнахЗахідноїЄврописталаневід’ємноючастиноюврегулюваннятрудовихвідносин.РозробленіМОПдокументиусферівдосконалення трудовихвідносин(189конвенційта205рекомендацій)складаютьМіжнароднийкодекспраці.Кодексдетальноописуєвсіпроцедури,щоґрунтуютьсянапринциповихположеннях трипартизму, які є важливими для переговорного процесу сторін, для ефективного застосування міжнародних трудових норм. В ньому подано розгорнуту правову основу СД, зафіксованоконкретнінорми,визначеноправовийстатуссуб’єктівдіалогічнихпроцесів,передбаченофункціонуваннявдержавах-членахМОПарбітражнихорганівзвирішення соціально-трудовихконфліктів. Кодекс вимагає від держав-членів МОП створення умов для гарантування незалежності сторін СД, їх автономності у виробленні і прийнятті рішень. Загальним принципом діяльностісоціальнихпартнерівєнеприпустимістьполітичнихамбіційтаідеологічнихнастанов. Моделісоціальногодіалогу. Згідно з соціально-економічними та етнічними особливостями кожної країни, склалося три основні моделі СД (консервативна, соціал-демократична та демократична). В основу їх класифікації покладено механізм правового регулювання договірного процесу; особливості відносин між інститутами державної влади, місцевого самоуправління з Соціальний діалог 15[лютий - березень ’2019]
  8. 8. представникамипрацівників(профспілками)тазпредставницькимиоб’єднаннямироботодавців(підприємців);рівеньучастіпрацівниківвуправлінніпідприємством;політичні орієнтаціїсистемитрипартизмутасоціальногодіалогу.Проте,згідноздослідженнямиОрганізаціїЕкономічногоСпівробітництватаРозвитку(ОЕСD),щобулипроведеніу1996р., надатиперевагунеможнажоднійзцихмоделей,аджекожназнихмаєсвоїнедолікитапереваги. Сферасоціальногодіалогу. КраїниЄСобралинадзвичайноширокірамкинаціональногоСД,щовиходятьзамежіобговореннятрадиційнихпитаньтрипартизму.Ключовимипитаннямисереднихє: Питання зайнятості. Наріжним каменем СД було створення Постійного комітету у справах зайнятості (1970). Високий рівень зайнятості і зараз є головним елементом ви- найденняшляхіврозв’язаннянайбільшнагальнихнаціональнихпроблем,скажімо,старіннянаселення,стабільністьпенсійногозабезпечення,конкурентоспроможністьчисоці- альнаєдність.Найбільшзначнимрезультатомтристоронньогомеханізмусталопідписанняу90-хрокахсоціальнихпактівусправахзайнятостівбільшостікраїн-членів.Ціпактиє спробоювирішенняпроблемсприянняпрацевлаштуванню,модернізаціїсистемсоціальногозахисту.Задопомогоютакихпактівсоціальніпартнерирозробляютьрамковіформи регулюваннятенденційзростанняоплатипрацітафункціонуванняринкупраці. Соціальні партнери несуть головну відповідальність за проведення модернізації методів організації праці: ведення переговорів і виконання на всіх відповідних рівнях угод, спрямованихнамодернізаціюметодіворганізаціїпраці,сприяннядосягненнюнеобхідногобалансуміжгнучкістютагарантієюроботи,підвищенняякостіробочихмісць(запрова- дженняновихтехнологій,новихформроботитощо). Політикаоплатипраці.КраїниЄСщенасамомупочаткуекономічнихреформвідмовилисьвідадміністративнихтацентральнихплановихмеханізмівіметодівустановлення заробітноїплати,чимвідкрилиширокудорогуСД.Питаннязаробітноїплативирішуєтьсяшляхомколективнихпереговорівабоіндивідуально,нарівніпідприємства. НаціональнийСДдопомагаєроботодавцяміпрацівникамвестипереговорипропідвищеннярівнязаробітноїплатинагалузевомуабовиробничомурівнізурахуваннямнаці- ональнихінтересів.Прикладитакоїполітикиєвбагатьохпромисловорозвиненихкраїнахічастозакріпленісередньостроковимисоціальнимипактами. Політика розвитку трудових ресурсів та професійної підготовки. У більшості країн ЄС розвиток трудових ресурсів і професійна підготовка у довгочасній перспективі сталиоднимзголовнихпитаньСД.Однакмасштабийогоефективностіобмеженіможливостямитаресурсамиучасників.Вонивідрізняютьсязалежновідкраїни,галузі,масштабів підприємств. Соціальнийзахист.Практичновсізахідноєвропейськідержавивдосконалювалисвоїсистемисоціальногострахування.Дляприкладу,німецькамодельсоціальноїполітики передбачалатіснийзв’язоксоціальногострахуваннятаринкупрацізактивноюініціативоюдержавиіроботодавціввекономічнихпроцесах.УФранціїголовноюметоютакоїполі- тикисталопоширеннясолідарності.НевипадковосамефранцузькастратегіязгодомдовеласвоюперспективністьізчасомпочалапереважативконцепціяхкраїнЄС. Трудовезаконодавство.Усікраїни-кандидатидлявступудоЄвросоюзупровелиреформуваннятрудовогозаконодавствадляузгодженнязнормамиЄСтадляйогобільшої адаптаціїдозміннихпотребринківпраці.Такаадаптаціяєпостійнимпроцесом,уякомумаютьбратиактивнуучастьсоціальніпартнери,повиннасупроводжуватисьстворенням новоїзаконодавчоїбази,щовідповідаєпотребамроботодавцівінайманихпрацівників. Балансінтересівобохсторінсоціально-трудовихвідносинзабезпечуєтьсяшляхомсерйозногоітривалогодіалогу.ЦеповністювизнаєтьсявДирективахЄСпрозайнятість,які закликають соціальних партнерів «вести переговори та виконувати угоди на всіх відповідних рівнях, модернізувати методи організації праці, включаючи гнучкий графік роботи дляпідвищенняпродуктивностііконкурентоспроможностіпідприємства,досягненнянеобхідногобалансуміжгнучкістютагарантієюроботиіпідвищеннямякостіробочихмісць». ЩеоднимважливимпитаннямдляСДєзапровадженняіширокевикористаннятакзванихнетиповихтрудовихвідносин,таких,якнеповнийробочийдень/тиждень,контрак- тизайнятостізвизначенимстрокомдії,випробніконтракти. Безпекатагігієнапраці.ВЄСмайжеполовинаміжнароднихнормМОП,прийнятихМіжнародноюконфедерацієюпраці,такчиінакшестосуютьсяохорониздоров’я.В1974 році створено Консультативний комітет з питань безпеки, гігієни праці та охорони здоров’я на робочих місцях, що має тристоронню структуру, завдання якого полягає у наданні допомогиЄвропейськійкомісіїтаактивізаціїспівпраціміжнаціональноюадміністрацією,профспілкамийорганізаціямироботодавців. Інституційнезабезпеченнясоціальногодіалогу. УвсіхкраїнахЄСорганиСДвиконуютьконсультаційнуідорадчуроль,вонитакожфункціонуютьякфорумдляобмінуінформацією.ОрганиСД(соціально-економічні,трудові ради, комісії) відіграють важливу роль у загальному розвитку країн. Всі сторони сприяють постійному забезпеченню необхідної і відповідної інституційної, адміністративної і правовоїбаз,завдякиякимбудеефективнофункціонуватисоціальнийдіалог. Упереважнійбільшостікраїннаціональнідво/тристоронніорганидіютьназасадахзаконів,удеяких–Конституції(Італія,Франція,Румунія).Загаломпроцедуриірегламенти відповідного органу регулюються законами або ж адміністративними положеннями чи рішеннями, прийнятими на тристоронній основі. У деяких країнах створення тристорон- ньогоорганувідбулосянаосновіадміністративнихположень,іцікраїнитакожрегулюютьпроцедуриірегламентзгіднозцимиположеннями(Естонія,Словенія)Убільшостікраїн дієоднинголовнийнаціональнийтри-чидвостороннійорганідекількаіншихорганівнаціональногорівнязокремихпитань.Кількістьчленівцихорганіврізна,ілишевокремих випадкаходнаковакількістьчленівпредставляєтристорони–уряд,роботодавцівіпрацівників,авдеякихкраїнахпредставленііншісоціальнігрупигромадськогосуспільства Структура органів СД суттєво різниться. У більшості країн головний тристоронній орган нараховує від 14 до 22 членів. У Соціально-економічних радах Франції – 231 член, Італії-121,Іспанії-61.УструктуріголовногонаціональногооргануСДстворюютьсяпідкомітети,кількістьякихсуттєвоколивається–від4до6(уМальті–3підкомітети,найменша кількість), в інших країнах – від 9 до 13, у Чеській Республіці найбільше – 18 підкомітетів. В Естонії, Словенії, на Кіпрі тристоронні органи не мають постійних підкомітетів, але створюються спеціальні робочі групи, залежно від потреб і питань, які обговорюються. Тематика їх роботи відмінна в різних країнах, як і кількість. Вони часто торкаються таких традиційнихсферякзаробітнаплата,соціальнезабезпечення,трудовівідносини,алевбагатьохкраїнахібільшширокихполітичнихпитань,наприкладплануваннянаціонального розвитку,реструктуризаціяпромисловостіірегіональнийрозвиток,оподаткування,фінансовіпитанняінаціональнийбюджет. Критеріїрепрезентативностітапредставництво. Незважаючинарозмаїттякритеріїв,мінімальнівимогищодоучасниківвідсторінвосновномузберігаються,щозасвідчуєпевнузрілістьусіхсторінСД.Удеякихкраїнахперед- баченопостійнепредставництвонедержавнихорганізаційутристоронньомуорганіабобезпосередньо,абочерезроботувокремихкомітетах(Естонія,Мальта).Естоніязалучила триприватнідослідніінститутидороботиСоціально-економічнійрадінапостійнійоснові.Мальтійськарадаізсоціально-економічногорозвиткустворилаокремийкомітетзпитань громадянського суспільства, до складу якого входять 9 представників громадських організацій як членів, а Рада консультується з цим комітетом з усіх питань, що мають до них відношення. Майже у всіх країнах ЄС до складу соціально-економічних рад входить так званий «третій сектор» – неурядові організації, що представляють інтереси різних соціальних та професійнихгруп,атакожнезалежніексперти(Ірландія,Італія,Іспанія,Голландія,Франція). Європейськапрактикамаєдвамеханізмизалученнягромадськихорганізаційдопереговорногопроцесувсферісоціально-трудовихвідносин. Перший передбачає, що до складу учасників тристоронніх органів від уряду призначаються незалежні експерти. Для прикладу, в Нідерландах ці експерти призначаються королем, проте вони не представляють уряд. Вони не зобов’язані консультуватися з урядом або слідувати рекомендацій уряду. Представники корони включають представників Центрального банку і Бюро аналізу економічної політики Нідерландів. Один з представників корони також виступає в ролі голови Соціально-економічної ради. В обов’язки цих експертіввходитьзахистгромадськихінтересівіпошуккомпроміснихрішеньувипадках,колипрацівникиіроботодавцінеможутьприйтидоконсенсусу. Другийпередбачає,щопозамежамисфериСДслідкращеокреслититаінституціоналізуватиміжсекторальнепартнерствоякзагальнийдіалогміжорганамидержавноївлади тапроміжнимиорганами,щопрацюютьнаколективнийінтерес. УПДберутьучастьпредставникиорганізаційпрацівниківіроботодавців,атакожрізнігромадськітасоціальніоб’єднання(тобтонеуряд).Такамодельіснуєвбагатьохкраїнах нанаціональномурівні.НайбільшповновонареалізованавЄвропейськомуекономічномутасоціальномукомітеті,якийявляєсобоюконсультативнийорганЄвропейськогоСоюзу. ДоскладуЄЕСКвходятьтригрупи:роботодавці;працівники;«групирізнихінтересів»(наприклад,об’єднання,яківиступаютьзагендернурівність,щопредставляютьінтересисі- мей,жінок,молоді,меншинтавразливихкатегорійнаселення,людейзобмеженимиможливостямиздоров’я,організаціїфермерів,маліпідприємства,представникиремісничого виробництва,об’єднанняспоживачівіприродоохоронніорганізації). 16 [лютий - березень ’2019]

×