2. НАСИЛЬСТВО – ЦЕ УМИСНА ДІЯ, ЯКА ЗАВЖДИ
СПРЯМОВАНА НА ДОСЯГНЕННЯ МЕТИ
СУТЬ НАСИЛЬСТВА ПОЛЯГАЄ В ПОРУШЕННІ
БУДЬ - ЯКИХ ОСОБИСТИХ ПРАВ І СВОБОД
КОНКРЕТНОЇ ЛЮДИНИ
НАСИЛЬСТВО Є ТАКИМ ПОРУШЕННЯМ ПРАВ І
СВОБОД ЛЮДИНИ, ЯКЕ УНЕМОЖЛИВЛЮЄ ЇЇ
САМОЗАХИСТ
ЦЯ ДІЯ ПРИЗВОДИТЬ ДО ПЕВНОЇ ШКОДИ
8. ЦИКЛ
ДОМАШНЬОГО
НАСИЛЬСТВА
ВИПАДОК
•СТОСУЄТЬСЯ БУДЬ-
ЯКОГО ВИДУ
НАСИЛЬСТВА
ПРИМИРЕННЯ
•КРИВДНИК ВИБАЧАЄТЬСЯ ЗА
ВЧИНЕНЕ
•ОБІЦЯЄ, ЩО ЦЕ НІКОЛИ НЕ
ПОВТОРИТЬСЯ
•ЗВИНУВАЧУЄ ЖЕРТВУ У
ПРОВОКУВАННІ СВОЇХ ДІЙ
•ЗАПЕРЕЧУЄ,ЩО НАСИЛЬСТВО
ВЗАГАЛІ МАЛО МІСЦЕ
•РОБИТЬ ПОДАРУНОК
ЗАСПОКОЄННЯ
•ІНЦИДЕНТ ЗАБУТО
•НЕМАЄ НІЯКОГО НАСИЛЬСТВА
•ДЕЯКІ ОБІЦЯНКИ, ЯКІ ДАВАЛИСЯ ПІД ЧАС
ПРИМИРЕННЯ ВИКОНУЮТЬСЯ
•ЖЕРТВА СПОДІВАЄТЬСЯ, ЩО НАСИЛЬСТВА
БІЛЬШЕ НЕ БУДЕ
ПОСИЛЕННЯ НАПРУГИ
•ВИНИКНЕННЯ НАПРУГИ
•ВИНИКНЕННЯ НЕВЕЛИКИХ
ІНЦИДЕНТІВ
•ПРИПИНЕННЯ СПІЛКУВАННЯ
•ЖЕРТВА ВІДЧУВАЄ
НЕОБХІДНІСТЬ ЗАСПОКОЇТИ
НАСИЛЬНИКА
•НАПРУГА СТАЄ НЕСТЕРПНОЮ
10. ПОВЕДІНКОВІ
ПРОЯВИ
• БІЙКИ
• КОНФЛІКТИ З ОТОЧУЮЧИМИ
• НИЗЬКА ШКІЛЬНА УСПІШНІСТЬ
• ПРОПУСКИ УРОКІВ
• ЗАМКНЕНІСТЬ
• АМБІВАЛЕНТНІСТЬ (РІЗНОПОЛЮСНІСТЬ) , НАПРИКЛАД,
ІМПУЛЬСИВНІСТЬ ТА ТЕРПЕЛИВІСТЬ
• ПІДОЗРІЛІСТЬ
• ЗАНИЖЕНА САМООЦІНКА
• ПОЧУТТЯ ПРОВИНИ
• ПІДВИЩЕНА АРЕСИВНІСТЬ
• ПЕРЕВАЖНО ПОГІРШЕНИЙ НАСТРІЙ , ЛЕГКЕ КОЛИВАННЯ
ЕМОЦІЙ
• ВИСОКА ТРИВОЖНІСТЬ ТА НАЯВНІСТЬ СТРАХІВ
• СХИЛЬНІСТЬ ДО ШКІДЛИВИХ ЗВИЧОК
• ЗУХВАЛА СЕКСУАЛЬНА ПОВЕДІНКА
11. ФІЗІОЛОГІЧНІ
ОЗНАКИ
ЧАСТІ ТРАВМИ
НЕВІДПОВІДНІСТЬ ОТРИМАНИХ УШКОДЖЕНЬ
ПОЯСНЕННЯМ
ПОРУШЕННЯ СНУ
НЕДОСТАТНЯ ВАГА ДИТИНИ
АНЕМІЯ
СЛАБКИЙ ІМУНІТЕТ
СМОКТАННЯ ПАЛЬЦІВ
ГРИЗІННЯ НІГТІВ
РОЗГОЙДУВАННЯ ТА НАВ’ЯЗЛИВІ РУХИ
12. РЕКОМЕНДАЦІЇ
У випадках, коли ви маєте підозри жорстокого поводження
з дитиною або є реальна загроза його вчинення.
ВАРІАНТИ
Повідомте про це в усній чи письмовій формі адміністрацію
навчального закладу
Самостійно письмово повідомте про це територіальний
підрозділ Служби у справах дітей за місцем проживання
дитини .
Самостійно повідомте про виявлений факт жорстокого
поводження кримінальну міліцію у справах дітей або будь -
якого працівника органів внутрішніх справ.
13. Чого не слід робити :
Не слід намагатися самотужки вирішити проблему. Це
може призвести до порушення законодавства та бути
небезпечним для Вас особисто.
Ваші дії припиняються тоді, коли звернення або
повідомлення передається до компетентних органів.
Подальші дії:
Далі справа є компетенцією установ, організацій і
посадових осіб, до яких було передано звернення або
повідомлення. Порядок дії відповідних служб
визначаються законодавством України.
14. Що робити, якщо дитина повідомляє про насильство над
нею?
Якщо дитина розповідає вам про насильство:
1. Поставтеся до дитини серйозно.
2. Спробуйте зберігати спокій.
3. Заспокойте та підтримайте дитину словами:
-” Добре, що ти мені сказала. Ти правильно зробила.”
- “ Ти в цьому не винна” ;
- “ Не ти одна потрапила в таку ситуацію, це трапляється також з іншими
дітьми “ ;
- “ Мені треба розповісти декому ( соціальному працівникові чи міліціонеру )
про те, що трапилось. Вони захочуть задати тобі кілька запитань. Вони
допоможуть зробити так, щоб ти почувала себе у безпеці.
4. Не думайте, що дитина обов’язково ненавидитиь свого кривдника або
сердиться на нього ( він може виявитися членом родини, батьком чи
опікуном).
5. Терпляче відповідайте на запитання та розвіюйте тривоги дитини.
6. Стежте за тим, аби не давати обіцянок, яких ви не зможете виконати.
7. Якщо дитина говорить про це в класі, організуйте якнайшвидше розмову з
дитиною наодинці.
15. КОЛИ ДИТИНА РОЗПОВІДАЄ ВАМ ПРО СВОЮ
ПРОБЛЕМУ , не слід:
Давати поради як поводитися, пропонувати готові рішення: “А ти дай здачі”,
“Я б на твоєму місці…” – така позиція не допомагає дітям повніше розповісти
про свої переживання, а сприяє тому, що від таких порад дитина ще більше
замикається в собі й своєму почутті провини.
Критикувати, робити догану, обвинувачувати: “З тобою завжди щось
трапляється”, “Сама винна…” – такі фрази звичайно викликають тільки
сильну захисну реакцію й уникнення розмови, зневіра в тому, що можна
бути почутим батькам, збільшує провину
Читати мораль, провчати: “Треба було думати”, “навіщо ти з ними
зв’язувався” – це викликає у дітей відчуття тиску, ще більше відчуття
провини.
Обзивати, висміювати: “Боягуз ти що здачі не міг дати?”
Випитувати, розслідувати, що трапилось: “Ні, ти все - таки скажи” “Ну чому ти
мовчиш”. Краще замінити запитання на стверджувальні фрази.
Співчувати на словах, умовляти: “Я тебе розумію” та інші подібні фрази
можуть пролунати надто формально для дитини. Іноді краще її просто
обійняти.
16. ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ, ЩОДО ПОВЕДІНКИ У МОМЕНТ
ТРАВМАТИЧНОЇ СИТУАЦІЇ.
• НЕ ВТРАЧАЙ САМОВЛАДАННЯ , СТЕЖ ЗА ПОДИХОМ;
• ПАМ’ЯТАЙ, ЩО УСЛІД ЗА СЛОВЕСНИМИ ПОГРОЗАМИ МОЖУТЬ ПІТИ Й ФІЗИЧНІ ;
• НЕ ПОКАЗУЙ КРИВДНИКОВІ, ЩО ТЕБЕ ЗАЧІПАЮТЬ ЙОГО СЛОВА ( КІНЦЕВА МЕТА
КРИВДНИКА – ВСЕЛИТИ В ТЕБЕ ПОЧУТТЯ ВЛАСНОЇ НЕЗНАЧНОСТІ, МОРАЛЬНО
ПІДКОРИТИ СОБІ) ;
• СПОКІЙНИМ, РІВНИМ ГОЛОСОМ НАМАГАЙСЯ ВСТАНОВИТИ ДІАЛОГ З
КРИВДНИКОМ;
• НЕ ДОПУСКАЙ ПРОВОКАЦІЙНОГО ( ВИКТИМНОГО) ПОВОДЖЕННЯ ЗІ СВОГО
БОКУ, ОСОБЛИВО ЯКЩО КРИВДНИК ПЕРЕБУВАЄ В СТАНІ АЛКОГОЛЬНОГО
СП’ЯНІННЯ. РІЗКІ СЛОВА , СЛЬОЗИ ПІДШТОВХНУТЬ КРИВДНИКА ДО ЩЕ БІЛЬШ
ЖОРСТОКИХ ДІЙ.
• НЕ РОБЛЯЧИ РІЗКИХ РУХІВ, ПЕРЕЙДИ В БЕЗПЕЧНУ ДЛЯ СЕБЕ ЗОНУ Й ВДАЙСЯ ДО
ДОПОМОГИ СТОРОННІХ ( СУСІДІВ, ПЕРЕХОЖИХ) ;
• УНИКАЙ ТІСНОГО ФІЗИЧНОГО КОНТАКТУ І ЗБЕРІГАЙ ДИСТАНЦІЮ НЕ МЕНШЕ
ОДНОГО МЕТРА ( КРАЩЕ, ЯКЩО МІЖ ВАМИ БУДЕ ЯКИЙСЬ ВЕЛИКИЙ ПРЕДМЕТ,
НАПРИКЛАД, СТІЛ ) ;
• НАМАГАЙСЯ СТОЯТИ БІЛЯ ВІКНА, ДВЕРЕЙ, ЩОБ У БУДЬ-ЯКИЙ МОМЕНТ МОЖНА
БУЛО ПОКЛИКАТИ НА ДОПОМОГУ АБО ПОКИНУТИ ПРИМІЩЕННЯ;
17. Страх тілесного покарання не
зробить злого серця добрим, а
поєднання страху зі злістю –
найвідразливіше явище в людині.
К. Ушинський
