5. Підмет — це головний член двоскладного речення, що означає предмет, про який
ідеться в реченні, і відповідає на питання: хто? що?
За своєю структурою підмет може бути простим (виражений одним словом) і
складеним (кількома словами).
6. Підмет
простий складений
Від цієї пригоди Іван ходив усе
зібганий у поясі, а люди прозвали
його Переломаний.
Спереду лежав пляж — піщаний острів
серед Дніпра, де три моторки невгамовно
перевозили з пристані купальників.
7. Простий підмет
1. Іменник у Н. в. На ґанку Карпової хати стоїть Марфа і веде мене
очима.
2. Займенник у Н. в. Вона стоїть без хустки, сива, пишноволоса.
3. Прикметник,
дієприкметник у Н. в.
(у значенні іменника)
Перехожі здивовано озиралися на мене.
4. Числівник у Н. в. Біля будинку стояло четверо.
5. Інфінітив З вовками жити — по-вовчому вити
6. Прислівник
(беруться в лапки)
«Ніколи» — сумне слово.
7. Службові слова,
вигуки (беруться в лапки)
Це «але» викликає сумнів.
8. Знайдіть у поданих реченнях прості підмети, назвіть способи їх вираження.
1. Я дуже тяжко Вами відболіла.
2. Нехай тобі минуле наше в весняні ночі не встає.
3. І кожне оте його «люби!», кожне оте «цілуй!» обгорталося пахощами бузку й
й конвалії.
4. Поранений просить водиці.
5. Погомоніти з високим начальством було для Хоми втіхою.
6. А над усім густо стелеться дух свіжого степового сіна.
7. Життя прожити — не поле перейти.
8. Це — я.
9. «Звенигора» в моїй свідомості відклалася як одна з найцікавіших робіт.
10. Для самієвського полку це «там» зникало десь за річкою.
9. Складений підмет
Сполучення на позначення власних
назв
Ольга Дмитрівна чекала приїзду доньки.
Тихий океан — найбільший у світі.
Іменник Н. в. + іменник О. в.
(!присудок у множині!)
Брат із сестрою грають у теніс.
Стійкі займенникові сполучення Ми з ним зустрілися о восьмій.
Кожен з них уміє працювати на комп'ютері.
Числівник + іменник У школі є десять комп'ютерів.
Минуло чотири хвилини.
Словосполучення зі значенням
кількості та сукупності (зі словами
близько, менше, більше, понад, з,
стадо, загін, зграя, табун, ряд і под.)
І його підхопило з десяток рук.
Зграя горобців сиділа на засніженому
паркані.
10. Брат із сестрою прийшли…
Брат із сестрою прийшов…
*зверніть увагу на форму присудка
11. Визначити підмети:
1. Ми з подругою любимо ходити по магазинах.
2. Кожен з учнів хотів скласти іспит якнайкраще.
3. Декілька голубів сиділи на даху.
4. «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» — роман українських братів-
письменників Панаса Мирного та Івана Білика.
5. На паркінгу біля дому було лише шість машин.
12. У якому реченні слово «що» є підметом?
1. Ми любимо музику палку, що ніжно серце тисне.
2. Історія народів учить, що та держава велична…
13. Ми любимо музику палку, що ніжно серце тисне.
Історія народів учить, що та держава велична…
що = який = займенник =
підмет
що =/= який = сполучник = не є членом
речення
14. Присудок
— головний член двоскладного речення, який характеризує
підмет за дією чи ознакою, відповідає на питання що робить
предмет? що з ним робиться? у якому він стані? який він є? хто або
що він є?
присудок лише дія
16. Простий присудок
Дієслово в будь-якому способі та
часі
Я вчилася пильно до своїх різнородних
іспитів, а вона малювала.
Дієслово у складеній формі
майбутнього часу, наказовому й
умовному способі
Будемо вибирати третю товаришку.
Хай Степан лишається в них, спатиме в кухні.
Мовчала б ти!
До складу простого дієслівного Він ніби чекав її, не знаючи, чи вона прийде.
Фразеологізм А Чіпка зовсім пустився берега.
Усічене дієслово Вірите, сокира в мене в руках сама собі тільки
тільки – стриб, стриб, стриб!
17. Визначити підмети й присудки в реченнях:
1. На небі з’явилася веселка.
2. Біля дошки він знову в рот води набрав.
3. Я буду вболівати за тебе.
4. Він такого не зробив би.
5. О, ти вже ніби прощаєшся!
18. Складений присудок
іменний
дієслівний
допоміжне слово +
іменна частина
мови
допоміжне слово
+ інфінітив
Я хочу скласти ЗНО. Тоді життя стане легшим.
Тобто для розрізнення орієнтуємося на другу частину складеного присудка.
19. Складений дієслівний присудок: допоміжні
1. Фразові дієслова: стати, почати, перестати, закінчувати, продовжувати,
кинутися, зостатися.
2. Модальні дієслова: могти, хотіти, мусити, намагатися, уміти, любити.
3. Модальні прикметники: повинен, зобов’язаний, готовий, змушений,
згоден, ладен, радий.
4. Стійкі сполучення слів: не в силі, не в змозі, мати можливість, мати
намір.
5. Прислівники: треба, можна, доцільно, слід, важко, сором, приємно,
легко.
20. Визначити підмети й присудки в реченнях:
1. Тобі твоя земля родити перестане.
2. Дівчина стала збирати польові квіти.
3. Надвечір на небі ти можеш побачити чарівні зірки.
4. Він бажав піти разом з нею.
5. Сам лиш народ помогти собі зможе.
6. Ферзь ладен за короля померти.
7. Я друга побачити мушу.
22. Дієслово-зв’язка бути у формі теперішнього часу (є), як правило,
опускається. Присудок із пропущеною дієслівною зв’язкою
складеним іменним із нульовою зв’язкою.
Мама — найкрасивіша жінка у світі.
До іменної частини складеного іменного присудка можуть
належати частки як, мов, ніби та ін.: Дівчина (є) як квіточка. Не
варто плутати присудки такого типу з порівняльними зворотами,
які залежать від присудка: Дівчина гарна, як квіточка. Зверніть
увагу на пунктуацію в наведених реченнях.
24. Підкресліть головні члени речення.
1. Карпати дивовижні.
2. Два та три - пʼять.
3. Мій брат став інженером.
4. Теплі вечори.
5. Вечори теплі.
6. Вечори стають теплими.
7. Брат із сестрою відпочивають біля моря.
8. Батько з дочкою вийшов у двір.
9. Твір ще не дописаний.
10. Ця книжка не моя.
11. «Intermezzo» Коцюбинського вразило мене.
12. «Сутінки» продовжують знімати.
13. «Сутінки» можуть побити рекорди за кількістю переглядів.
26. Підкресліть у поданих реченнях підмети. Надпишіть тип і спосіб вираження.
Люди прийшли на збори.
Багато людей прийшло на збори.
На курси записалися студенти.
Двадцять студентів записалося на курси.
Ніхто не відповів.
Ніхто з нас не відповів.
Сміливі завжди мають щастя.
Він сміливий.
Чорне море омиває береги кількох країн.
«Чорна рада» — історичний роман.
Два півники горох молотили.
Підійшли двоє.
Сто снів наснилося мені за ніч.
Чудовий сон наснився мені сьогодні.
27. Підкресліть у поданих реченнях присудки. Надпишіть тип і спосіб вираження.
Вона вчителька.
Вона вчителює.
Вона хоче вчителювати.
Він читає.
Він любить читати.
Він читач.
Він буде читати.
Син продовжив батькову справу.
Син продовжує працювати.
Скажи мені правду.
Можеш сказати щось посутнє?
Уже вечоріє.
Узимку починає вечоріти рано.
Я працюватиму до ночі.
Я згоден працювати з вами.
28. Тест-контроль: «Головні члени речення: вираження»
https://www.classtime.com/questions/question-sets/16547d19-596b-46ed-9fdd-
3b1836367241
29. 8 клас. Українська мова. Узагальнення й систематизація вивченого за рік
https://youtu.be/mXHym0F-5rI?si=OLVAoExGfamGTRM2
30. С и н т а к с и с .
Д р у г о р я д н і ч л е н и р е ч е н н я
31. План
1. Додаток: способи вираження, прямий і непрямий.
2. Означення: способи вираження, узгоджене й неузгоджене,
неузгоджене, прикладка.
3. Обставина: способи вираження, види.
32. До другорядних членів речення належать додаток, означення й
обставина.
Кожен із другорядних членів речення відповідає на запитання.
34. Додаток означає об’єкт, на який спрямована дія.
Його запитання – Кого? Чого? Кому? Чому? Кого? Що? Ким? Чим? На кому? На чому?
35. Додаток — це другорядний член речення, що позначає предмет і
відповідає на питання непрямих відмінків:
кого? чого? кому? чому? кого? що? ким? чим? на кому? на чому?
може виражатися:
•іменником: Художник малює пейзаж.
•займенником: Дівчата зустріли її.
•іншою частиною мови в значенні іменника: Ми слухали старого.
•інфінітивом: Мене попросили написати статтю.
•числівник: Пам’яті тридцяти.
•вигук, службове слово: Тобі не дізнатись, чому я сказала «ні».
•словосполучення: Сім струн я торкаю, струна по струні...
36. Зверніть увагу! Додаток, виражений інфінітивом, зазвичай позначає дію,
яку виконує НЕ підмет:
Мама попросила мене помити посуд. (просить мама, а митиму я).
Порівняйте: Я можу помити посуд.
37. Знайдіть у поданих реченнях усі додатки, підкресліть їх, визначте й
надпишіть спосіб вираження.
1) Хто не пам’ятає свого минулого, той не вартий свого майбутнього 2)
Вибирала води у жменьку.
3) Його ніхто не примушує туди ходити.
4) Тому я повинен про щастя співати...
5) Осінь збирає слова і листи, збільшує відстані для вороття.
6) Прочитай мої мрії в засліплених очах.
7) Привчав мене батько трудитись, а мати — любити пісні.
38. Додаток
прямий
- З. в. без прийменника
(узяв ручку, знайшла зошит)
- Р. в. без прийменника зі
значенням частини
(принеси води, насипала борщу)
- Р. в. без прийменника, коли
перед дієсловом є не (не
підіймайте рук, не втрать себе)
непрямий
усі інші випадки,
у тому числі інфінітив
39. Означення — це другорядний член речення, який вказує на різні ознаки
предмета й відповідає на питання який? чий? котрий?
може виражатися:
•прикметником: Сьогодні чудовий день.
•дієприкметником: На розі вулиці стоїть відремонтований будинок.
40. Означення
узгоджене
Означення та означуване слово мають
однакову форму (відмінок, число, рід):
- бачу білий сніг (З. в., одн., ч. р.);
- у кришталевій вазі (М. в., одн., ж. р.).
неузгоджене
Означення та означуване слово
мають різну форму (часто означення
виражене незмінюваною частиною мови):
- біля будинку з цегли;
- бажання виспатися;
- котлета по-київськи.
41. Неузгоджені означення визначити складніше, оскільки вони схожі на інші
члени речення. Щоб не припуститися помилки, треба вдумливо ставити
ставити питання.
Порівняйте: Говорю (як?) по-турецьки.— П’ю каву (яку?) по-турецьки;
турецьки; Говорив (про кого?) про маму.— Написав пісню (яку?) про
про маму;
Жити — Батьківщині служити. — Його врятувало бажання (яке?) жити.
43. Підкресліть у поданих реченнях усі означення, надпишіть тип.
1) Сон про Вкраїну бачив я.
2) Так вже в світі повелося: я люблю її волосся, я люблю її тонкі вуста.
3) В епоху спорту і синтетики людей велика ряснота. Нехай тендітні
пальці етики торкнуть вам серце і вуста.
4) Живе собі, не переймаючись зовсім, поміж ранкового світла й вечірніх
мороків.
5) Лилися сльози щастя щоночі, обіцянки назавжди любити.
6) Пахнуть твої слова димом солодких слив, зірваних у садах з того
гіркого літа.
7) Будь-яке слово, вимовлене українською, само по собі є молитвою.
44. Обставина — другорядний член речення, який вказує на місце, час, мету, спосіб дії,
причину, умову дії та відповідає на запитання прислівника: як? де? коли? куди?
45. Види обставин
місця де? куди? звідки? Я приїхала додому.
часу коли? відколи? доки? Завтра вставати рано.
мети для чого? з якою метою? Він прийшов допомогти.
причини чому? з якої причини? Він зрадів, побачивши сина.
умови за якої умови? Лежачи й сокира іржавіє.
допустовості незважаючи на що? Було душно, незважаючи на дощ.
способу дії як? яким способом? Він поїхав поїздом.
міри і ступеня наскільки? якою мірою? Це мені знайоме до болю.
*усе просто: вид залежить від запитання
46. Знайти всі обставини в реченнях (визначити види):
1. З ранку до ночі він думав тільки про неї.
2. Ми поїхали до озера на відпочинок.
3. Діти весело сміялися.
4. Лежачи діла не зробиш.
5. Всупереч втомі ми продовжували працювати.
6. Їй було боляче до крику.
7. У хаті розмовляли батько з матір’ю.
8. Він скрикнув з несподіванки.
47. Підкресліть головні та другорядні члени речення.
1. Приготуй локшину по-флотськи.
2. Заведіть зошит у клітинку.
3. Редактор попросив доопрацювати статтю.
4. Друзі виявили бажання освіжитися.
5. У вівторок поїду відпочивати до моря.
6. Його погляд спрямований у море.
7. Про гривну, нагрудну прикрасу, я дізнався з книжки.
8. Через затори я спізнився на десять хвилин.
9. Обовʼязково відвідайте Чигирин - славне козацьке місто.
10. Читати мене навчили в пʼять років.
11. Клен навпроти тішить тінню, яка падає від нього.
12. Пропливши три кілометри, обовʼязково сходи в сауну.
13. Шоколад, загорнутий у фольгу, краще зберігається.
14. Люблю слухати пісні про кохання.
15. Промінь сонця поволі заливає золотом кімнату.
16. Світлана, як пава, поважно проходить під вікнами.
17. Команда з Одеси здобула переконливу перемогу.