2. Недоліки діючої системи оподаткування
• 164 млрд. грн. збитків підприємств (половина з яких штучно
сформована за рахунок схем мінімізації).
• Діє інститут податкової мінімізації (фіктивні СГД, «транзити» тощо).
• Шахрайські схеми у сфері відшкодування ПДВ.
• Людський фактор у перевірочній роботі контролюючих органів.
• Виникла соціальна група людей, яка отримує нетрудові доходи у
фіскальній сфері.
• Переплати по податку на прибуток підприємств.
• Щомісячне перевищення податкового кредиту над податковими
зобов'язаннями по ПДВ.
3. Законодавчі ініціативи
Зміни ставок податків
і зборів Введення Відміна
ПДВ з 20% до: пільг по ПДВ,
- 12% по послугах, Паралельно з ПДВ податку на
монопольних товарах, при податок з обороту за прибуток, ПДФО
імпорті; ставкою 2,5% (13,0 млрд. грн.)
- 7% по інших операціях
Єдиний соціальний внесок з збору на розвиток
Внеску до Пенсійного
середньої ставки 37,6% до: фонду за купівлю виноградарства,
- 15% з роботодавця; валюти з операцій садівництва та
- 3,6% з працівника. імпорту 3% хмелярства
(1,1 млрд. грн.)
АЛЬТЕРНАТИВА:
18,6% розподіляються: цільових надбавок
- 50% - з роботодавця; до тарифу на
- 50% - з працівника. електроенергію
(2,5 млрд. грн.)
Податок на доходи фізичних та природний газ
осіб з 15(17)% (2,4 млрд. грн.)
до 20%, 15%, 10%
Спрощена система оподаткування - ?
4. Ризики впровадження
законодавчих ініціатив
• Вчинення опору представниками великого бізнесу (олігархів і галузевого лоббі), які
користуються сировинними і монопольними активами за зниженими податковими
ставками та пільгами супроводження у Верховній Раді, Кабміні
• Невизначена реакція суб'єктів господарської діяльності на зменшення податкових ставок і
очікуване виведення з тіні 150 млрд. грн. - очікування такої реакції дає підстави зниження
загального податкового навантаження на одну гривню виплаченої заробітної плати ”на
руки” більше ніж у два рази – з 108 % до 45%, а також додаткового податкового
навантаження у вигляді податку з обороту на «тіньові обороти» при здійсненні схем
мінімізації податків
• Опір соціальної групи людей, яка отримує нетрудові доходи у фіскальній сфері.
5. Економічний ефект
- до бюджету + до бюджету
Зниження ставки податку на додану вартість: Скасування “загальної” податкової соціальної пільги
+ 4,3 млрд. грн.
- з 20% до 12% при імпорті, - 37,2 млрд. грн. (ПДФО)
- з 20% до 7% (12%) при внутрішньому обороті - 36,3 млрд. грн.
Скасування пільг з податку на додану вартість + 5,6 млрд. грн.
Зниження ставки єдиного соціального внеску
- 90,4 млрд. грн. Скасування пільг з податку на прибуток підприємств + 3,1 млрд. грн.
з 36% до 15%
Скасування збору на розвиток
- 1,1 млрд. грн. Економія бюджетного відшкодування + 24,5 млрд. грн.
виноградарства, садівництва та хмелярства
Скасування цільової надбавки
- 2,5 млрд. грн. Економія видатків бюджету у зв’язку із зниженням ЄСВ + 27,2 млрд. грн.
до тарифу на електроенергію
Скасування максимального розміру заробітної плати, з
Скасування цільової надбавки
- 2,4 млрд. грн. якої сплачується єдиний соціальний внесок + 3,9 млрд. грн.
до тарифу на природний газ
(10 мінімальних зарплат)
Запровадження податку з обороту за ставкою 2,5%:
- по внутрішнім операціям + 36,0 млрд. грн.
- по операціям експорту + 17,8 млрд. грн.
Запровадження єдиного соціального внеску з операцій
+ 6,0 млрд. грн.
купівлі іноземної валюти за ставкою 3%
- 169,9 млрд. грн. + 128,4 млрд. грн.
проміжний баланс: - 41,5 млрд. грн.
Надходження за рахунок легалізації фонду оплати
праці за рахунок зниження ставки ЄСВ , детінізації + 36,8 млрд. грн.
операцій за рахунок зниження ставки ПДВ,
та внутрішніх операцій
Резерв за рахунок запровадження податку з обороту + 5,0 млрд. грн.
ВПЛИВ + 0,3 млрд. грн.
6. Соціально-економічний ефект
зниження тіньового сектору і, відповідно, операцій по
виведенню у тінь ВВП за допомогою податкової
оптимізації (за рахунок зменшення ставок податків);
зменшення використання податкових пільг;
забезпечення рівних конкурентних умов для всіх платників;
зниження кількості оскаржень та судових спорів;
зниження корупційних платежів суб'єктів господарювання;
вивільнення значного трудового та часового ресурсу
контролюючих органів для якісної перевірочної роботи і
скорочення чисельності чиновників;
зменшення кількості привидів для претензій з боку
міжнародних організацій.
7. Макроекономічний ефект
Очікується створення умов для Ріст середньої заробітної плати і
зростання національного виробництва і зайнятості населення дозволить в
інвестицій в галузі виробництва товарів цілому прийняти рішення про
народного споживання з високою підвищення тарифів на газ та
часткою добавленої вартості. електроенергію для населення.
Протягом 2-х років (2012-2013 років) Тільки по цих 2-х позиціях
ріст галузей обробної промисловості і оцінюється зменшення витрат
товарів народного споживання держбюджету на 33 млрд. грн.
очікується в рази.
Ріст ВВП за період
2013-2015 років оцінюється мінімум у
20%, що буде сприяти
додатковим надходженням податків до
бюджету в сумі близько до 40 млрд.
грн. щорічно.
