diploma study part 3.1

1. НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
«ХАРКІВСЬКИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ ІНСТИТУТ»
Інститут (факультет) Навчально-науковий інститут економіки, менеджменту і
міжнародного бізнесу
Кафедра менеджменту інноваційного підприємництва та міжнародних економічних
відносин
Спеціальність 075 Маркетинг
Освітня програма Маркетинг
Конкурсна пропозиція 075.02 Маркетинг та правова охорона інтелектуальної власності
ДИПЛОМНА РОБОТА
першого (бакалаврського) рівня вищої освіти
Тема роботи Управління заходами у просуванні товарів та послуг на ринок
Шифр роботи БЕМ-917д.7
(група, номер теми за наказом)
Виконавець Ляшенко Анна Михайлівна
(прізвище, ім’я, по-батькові)
Керівник проф. Борзенко Володимир Іванович
(посада, прізвище, ім’я, по-батькові)
Частина 3.1. Особливості та тенденції розвитку ринку товарів та послуг
Харків 2021

2. 3.1. Особливості та тенденції розвитку ринку товарів та послуг
Ринок меблів демонструє позитивне зростання і в більшій мірі це
обумовлено збільшенням обсягів внутрішнього виробництва. Однією з
головних тенденцією на сьогоднішній день є орієнтація здебільшого покупців
на меблі українських виробників, що відображає факт підвищення довіри
споживача до вітчизняної продукції. Зростання частки продажів в середньому
і нижньому цінових сегментах і відмова більшості споживачів від покупки
імпортних меблів пов'язаний, в першу чергу, зі зниженням купівельної
спроможності населення і орієнтацією більшості виробників меблів на запити
внутрішнього ринку.
тенденції розвитку
Експерти меблевого ринку виділяють наступні тенденції його розвитку
в Україні в 2019 році:
-найбільш активними темпами розвивається виробництво домашніх
меблів, при цьому, в економ-сегменті лідируючі позиції з продажу займають
саме українські виробники;
-швидкими темпами розвивається виготовлення офісних меблів, чому
сприяє зростання популярності використання дизайну офісних приміщень;
-поява мультибрендових гіпермаркетів меблів;
-активне зростання популярності онлайн-продажів серед більшості
виробників;
-переорієнтація вітчизняних виробників від однотипної меблів на
створення унікальних пропозицій.
До основних стримуючих чинників розвитку виробництва меблів в
Україні експерти відносять:
-підвищення вартості сировини і комплектуючих;
-нестача кваліфікованих кадрів;
-зростання частки нереалізованої продукції;

3. -додаткові витрати у вигляді витрат на зберігання і логістику;
-нестача фінансових і кредитних ресурсів, а також відсутність
інвестицій.
Згідно з даними державної служби статистики, в період 2013-2017
рр. виробництво меблів в Україні характеризувалося нестабільної
динамікою. Показники обсягів реалізації меблів в натуральному вираженні
мали тенденцію до скорочення, при цьому в грошовому вираженні, починаючи
з 2016 року, спостерігається деяке зростання, що свідчить скоріше про вплив
фактора росту цін на меблі.
Грунтуючись на даних обсягів виробництва, експорту та імпорту, можна
говорити про те, що після кризи 2015 року, темпи зростання обсягу
внутрішнього ринку в період 2016-2017 рр. збільшувалися в середньому на
15% щорічно (рис 3.1).
Рисунок 3.1-. Темпи зростання обсягів виробництва, експорту та імпорту
меблів.
Джерело: складено за даними державної служби статистики.

4. Імпорт меблів до початку 2018 р склав 257009,1 тис. дол. США, що на
43% менше, ніж в 2013 р. Обсяг експорту меблів значно перевищив імпорт і
до початку 2018 р склав 546422,6 тис.дол. США, що на 36,5% більше, ніж в
2015 р При цьому темпи обсягів експорту, по відношенню до 2016 р, знизилися
на 13%. На стан експорту істотно вплинула політична ситуація в країні, що
підштовхнуло виробників змінити географію країн-імпортерів української
меблів, і збільшити потік експорту в країни ЄС.
Максимальні обсяги продажів меблів в 2017 р припадають на Одеську,
Дніпропетровську, Львівську, Харківську, Київську області та на місто Київ
(близько 67,3%). Попит на меблі в Києві вище, ніж в інших містах, оскільки
60% всіх новобудов України розташовані саме в столиці.
У структурі меблевого ринку найбільшу частку займають сегмент меблів
для їдалень і віталень, а також кухонні меблі.
Рисунок 3.2- Сегментація ринку виробництва меблів за 2017 р.
Джерело: складено за даними державної служби статистики.
В цілому, меблі для дому на 48% складається з корпусних меблів. На
м'які меблі припадає 29% від загального обсягу, кухонну - 25%.

5. Попит на офісні меблі залежить від зростання існуючих підприємств і
відкриття нових. Потрібно відзначити, що в період 2013-2017 рр. Кількість
комерційних організацій в Україні збільшилася на 7,8%, в основному за
рахунок зростання кількості власників малого бізнесу. Крім того, виробництво
офісних меблів у 2017 році збільшилася на 6,3% в порівнянні з 2016 роком, а
виробництво меблів для комерційних підприємств - на 54%. Це свідчить про
інтерес українських компаній до використання саморобної меблів.
Нові тенденції та світові тренди впливають на рівень попиту.
Одна з новинок світових тенденцій в меблевій індустрії - зростання
попиту на домашні меблі: шафи, бібліотеки, столи, полиці і шафи. Аналітики
прогнозують на 4-8% збільшення обсягу світових продажів меблів для
домашнього офісу до 2019 року.
Ще одним світовим трендом меблевої індустрії є тенденції розвитку
ринку нерухомості (малогабаритні квартири) і демографічні тенденції
(невеликі сім'ї з 2-3 чоловік). В результаті підвищується рівень попиту на
малогабаритну трансформовану багатофункціональну меблі.
На думку аналітиків ринку, до 2019 року онлайн продажу меблів
виростуть до 17-22%. Меблеві компанії вже прагнуть створити сервіс, що
дозволяє доставити і зібрати меблі, придбану через Інтернет, в день
розміщення замовлення.
Ще одна глобальна тенденція - збільшення продажів меблів в сегменті
елітних меблів (як для будинку, так і для офісу), для якої європейський ринок
є найбільшим.
Також варто відзначити зростаючий світовий попит на екологічно
чисту меблі, незважаючи на те, що її собівартість вище, ніж в звичайних
меблів.
У структурі собівартості меблів головними складовими є сировина і
матеріали, а також витрати на розробку і впровадження моделей, заробітну
плату, енергетичні ресурси, логістику, рекламу і накладні витрати.

6. Основним ринком, який впливає на виробництво меблів і дерев'яних
декоративних комплектуючих, є ринок оброблення деревини та виробництва
виробів з дерева.
Істотну роль в розвитку українського меблевого ринку має ринок
нерухомості. Згідно з даними Державної служби статистики, в Україні
показник введення житла в експлуатацію в 2017 р виріс на 9% в порівнянні з
2016 р і склав 10,2 мільйона м2. Між зростанням нерухомості і виробництвом
меблів існує прямий зв'язок, тому слід також очікувати підвищення попиту як
на меблі для житлових будинків, так і на меблі для бізнесу.
З темпами зростання будівництва пов'язано збільшення попиту на
дизайнерські послуги. Найбільш ємним сегментом є ринок послуг з
проектування і дизайну інтер'єру житлових будинків і суспільного
середовища. Особливістю цього ринку є те, що професійні контакти між
дизайнером, клієнтом і виконавцем здійснюється шляхом так званого
«сарафанного радіо», за рекомендацією родичів або знайомих.
Послуги з архітектури та дизайну інтер'єру надають дизайн-студії або приватні
дизайнери. Більшість з них пропонують широкий спектр послуг, починаючи
від архітектурного дизайну і закінчуючи дизайном меблів і ландшафтним
дизайном, з огляду на при цьому низький естетичний рівень більшості
дизайнерів.
Важливим напрямком розвитку ринку дизайнерських послуг в Україні є
встановлення партнерських зв'язків між дизайнерами і компаніями, що
надають послуги з виробництва меблів. При цьому характерною рисою є
регіональна специфіка робіт, а також регіональна специфіка самих
клієнтів. Розкид цін на одні й ті ж послуги досить великий.
Сьогодні в Україні налічується понад 3 тисячі компаній-виробників
меблів. Серед них: великі меблеві фабрики, що виготовляють меблі серійно,

7. середні підприємства, що працюють за індивідуальними замовленнями і
дрібні, серед яких близько 30% - мікропідприємства.
Великі виробники мають обладнання найвищої якості, що забезпечує їм великі
обсяги виробництва в порівнянні із середнім і малим бізнесом. У той же час
великі виробники мають меншу виробничої гнучкістю і не можуть швидко
реагувати на мінливі смаки, стилі і тенденції дизайну. У меншій мірі такі
виробники можуть задовольнити індивідуальні потреби, їх успішно
виконують суб'єкти середнього та малого бізнесу в меблевій галузі.
Для виходу в більш дорогий сегмент елітних меблів деякі українські
виробники збирають вироби, використовуючи імпортні комплектуючі, що,
відповідно, відбивається на ціні.
Гравці на ринку і їх переваги
Основний склад гравців на українському меблевому ринку сформувався
з 1991 по 2000 рік. Значну частку ринку займають компанії «Порса Україна»,
MERX, «LuxMebl», LIVS, «DLS», «Кухні України», «Villa Verde».
Головними конкурентними перевагами володіють підприємства - лідери
галузі, які працюють не тільки на українському ринку, але і за його
межами. Невеликі меблеві магазини і дрібні виробництва намагаються
протистояти великим мережам. Найбільший рівень конкуренції
спостерігається серед середніх і малих суб'єктів господарювання меблевої
галузі, які основні зусилля концентрують на економ-сегменті. Також
спостерігається зростання конкуренції серед інтернет-магазинів
меблів. Найбільш популярні серед них: "Лером", "Акитекс", "Trembita",
"АМФ", "Альянс", "Веста", "Дрімка" і ін. Серед способів конкурентної
боротьби - підвищення якості продукції та сервісу, відмітний дизайн,
зниження ціни, гнучка система знижок, а також зручні терміни виготовлення.
Купівельна поведінка цільової аудиторії

8. Дослідження поведінки покупців показало характеристики споживчих
переваг. Покупці з бюджетного сегмента при виборі грунтуються на ціні
товару, а другорядне зацікавлені якістю продукції і де вона була зроблена.
Заможні покупці при виборі товару ґрунтуються на новизні і
престижності, якості і дизайні і в кінці кінців, ціною. Також за останній час
набрало популярності у споживачів продукція високої якості з натуральних
матеріалів, яка служить основою для різних дизайнерських рішень, дозволяє
розширити можливості надання послуг та задовольнити запити різної
складності.
Більшість споживачів уже мають певне уявлення про те, якою має бути
меблі з точки зору її дизайну, якості матеріалу та фурнітури, конструкції,
зручності і т.д. Все це формує у свідомості споживачів певний стиль
меблів. Сьогодні покупець, дослідивши ринок меблів в мережі Інтернет,
здатний без допомоги продавців, за зовнішнім виглядом визначити стильову
приналежність меблів. Більшість покупців в Україні при рівних умовах
віддадуть перевагу меблям імпортного походження, оскільки чітко
вираженого, брендового стилю у вітчизняній меблів немає.
У поведінці покупців меблів виявляються такі тенденції:
-при покупці переважають більш обдумані рішення;
-росте цінність індивідуального підходу;
-формується ставлення до брендів;
-велику роль відіграють соціальні медіа;
-збільшується потреба в самовираженні;
-індивідуальність і творчість переважає над хвастощами і бажанням
справити враження.
Істотним чинником, що впливає на рішення про покупку, є надання
додаткових послуг.
Новомодна тенденція по залученню дизайнерських послуг для
оформлення інтер'єрів, в тому числі меблів.

9. Це пов'язано з наступними факторами:
- обладнання приміщення не дозволяє використовувати представлені
на ринку моделі;
- прагнення індівідуалізізма;
- необхідність чи бажання використовувати меблі, конструктивні
особливості якої відрізняються від стандартних;
- бажання більш ефективно використовувати простір і фінансові
ресурси для його проектування;
- незнання властивостей і характеристик матеріалів, з яких виготовлені
меблі;
Як правило, дизайнер працює «у співпраці» з фірмою, від якості
роботи якої залежить результат. При роботі з покупцями дизайнер насамперед
орієнтується на побажання кінцевого споживача.
Підводячи підсумки, можна говорити про значний потенціал
українського меблевого ринку сьогодні і в перспективі. Розвиток і
диференціація різних сфер життєдіяльності людей, впровадження нових
технологій світової меблевої індустрії відкриватимуть нові можливості для
виробників вітчизняних меблів і сприяти утворенню нових «ніш». Посилення
зацікавленості західних споживачів до меблів українського виробництва
дозволить розширити можливості каналів збуту і буде сприяти зміцненню
позицій вітчизняних виробників на зарубіжних ринках.