1. Дитячі рокиДитячі роки
Тараса ШевченкаТараса Шевченка
Підготували
учениці
V гімназ. класу
Пастушина Ольга і
Пожичкевич Катерина
2. 9 березня 1814 року в
селі Моринцях у сім’ї
селянина-кріпака
народився хлопчик
Тарас. Він ріс
мовчазний,
замислений. Не
тримався хати, а все
блукав десь за
вигоном,за що його
прозвали в сім’ї
«малим приблудою».
9 березня 1814 року в
селі Моринцях у сім’ї
селянина-кріпака
народився хлопчик
Тарас. Він ріс
мовчазний,
замислений. Не
тримався хати, а все
блукав десь за
вигоном,за що його
прозвали в сім’ї
«малим приблудою».
3. Мати – Бойко
Катерина –
щира,
працьовита,
ласкава. Тепло
материнського
серця
передалось і
Тарасові.
Батько -
Григорій був з
козацького роду,
знав грамоту,
тобто умів
читати і писати,
що на ті часи
було великою
рідкістю серед
селян.
4. Вони були кріпаками
великого магната,
нащадка
ліфляндських
баронів, генерал-
аншефа, згодом
дійсного статського
радника, сенатора
Василя Енгельгардта.
5. Перші вісім років після
одруження батьки
Шевченка жили в
Кирилівці у хаті діда
Івана. Тут народилися
старші сестри Тараса —
Катерина (1804 — бл.
1848) і Марія (1808 —
1810).
Перші вісім років після
одруження батьки
Шевченка жили в
Кирилівці у хаті діда
Івана. Тут народилися
старші сестри Тараса —
Катерина (1804 — бл.
1848) і Марія (1808 —
1810).
6. 1810 р.
Григорій Шевченко з сім’єю переїжджає у с.
Моринці, де оселяється в садибі засланого у Сибір
кріпака Колесника, прозваного за бунтарство
Копієм. У Моринцях народився старший брат
Тараса Микита (1811 — бл. 1870) і майже через три
роки — Тарас. Хата ця не збереглася.
1810 р.
Григорій Шевченко з сім’єю переїжджає у с.
Моринці, де оселяється в садибі засланого у Сибір
кріпака Колесника, прозваного за бунтарство
Копієм. У Моринцях народився старший брат
Тараса Микита (1811 — бл. 1870) і майже через три
роки — Тарас. Хата ця не збереглася.
7.
8. Батько й мати на
панщині, то й доглядала за
малим Тарасом старша
сестра Катерина, яка й
сама ще була дитиною.
Батько й мати на
панщині, то й доглядала за
малим Тарасом старша
сестра Катерина, яка й
сама ще була дитиною.
9. Любив Тарас до діда
ходити. Дід Іван
грамотний, надіне
окуляри й повагом читає
про святих мучеників ,
розповідав про ті часи,
коли гайдамаки різали та
палили панів.
Любив Тарас до діда
ходити. Дід Іван
грамотний, надіне
окуляри й повагом читає
про святих мучеників ,
розповідав про ті часи,
коли гайдамаки різали та
палили панів.
10. Осінь 1822 р.
Тараса віддали в науку до молодого
кирилівського дяка Павла Рубана, якого
прозивали в селі Совгирем.
Тараса віддали в науку до молодого
кирилівського дяка Павла Рубана, якого
прозивали в селі Совгирем.
11. Там матір добрую мою,
Ще молодую — у могилу
Нужда та праця
положила.
Там матір добрую мою,
Ще молодую — у могилу
Нужда та праця
положила.
Через рік після вступу до школи
померла його мати. На засланні
поет пригадував:
Через рік після вступу до школи
померла його мати. На засланні
поет пригадував:
Мати Шевченка
померла 20 серпня
1823 р., коли їй було
лише сорок років.
12. Лишившись з малими дітьми (Катерина тоді
вже вийшла заміж), батько Тараса змушений був
одружитися з вдовою Оксаною Терещенко, яка
мала трьох своїх дітей. Незабаром, коли Тарасові
ледве сповнилося одинадцять років, 21 березня
1825 р. помер батько.
Лишившись з малими дітьми (Катерина тоді
вже вийшла заміж), батько Тараса змушений був
одружитися з вдовою Оксаною Терещенко, яка
мала трьох своїх дітей. Незабаром, коли Тарасові
ледве сповнилося одинадцять років, 21 березня
1825 р. помер батько.
13. З предсмертних слів
батька Т.Г. Шевченка
Синові Тарасу з мого
хазяйства нічого не
треба, він не буде аби
яким чоловіком; з його
буде або щось дуже
добре, або велике
ледащо…”
14. Зовсім нестерпним стало життяЗовсім нестерпним стало життя
сиріт після смерті батька. Не разсиріт після смерті батька. Не раз
він тікав у бур’яни, куди йомувін тікав у бур’яни, куди йому
приносила їсти сестра Ярина .приносила їсти сестра Ярина .
Тікав він часом і до сестриТікав він часом і до сестри
Катерини в сусіднє с.ЗеленаКатерини в сусіднє с.Зелена
Діброва.Діброва.
15. Після смерті батька Шевченка віддали в
школу до сільського дяка Бугорського, де він
вивчив часослов і псалтир.
Після смерті батька Шевченка віддали в
школу до сільського дяка Бугорського, де він
вивчив часослов і псалтир.
Згодом він
перейшов до
священика
Нестеровськог
о, в якого
навчився
писати і потім
чомусь знов
повернувся до
Бугорського.
Згодом він
перейшов до
священика
Нестеровськог
о, в якого
навчився
писати і потім
чомусь знов
повернувся до
Бугорського.
16. Хата дяка збереглася до наших
днів; у 1960 р. над нею
зроблено будинок-накриття.
17. Тарас згодом повернувся до
Кирилівки, де пас громадську
череду.
Тарас згодом повернувся до
Кирилівки, де пас громадську
череду.
18. Пізніше в
автобіографічно
му вірші «N. N.»
(«Мені
тринадцятий
минало») він
тепло й
зворушливо
згадав подругу
свого дитинства
Оксану
Коваленко.Ìåí³ òðèíàäöÿòèé ìèíàëî.mp3
19. Знайомство з
сусідською дівчинкою
Оксаною Коваленко не
пройшло безслідно.
Про це свідчить
присвята поеми
«Мар’яна-черниця» —
«Оксані К...ко».
Не випадковим є те,
що дорогим ім’ям —
Оксана — він називав
героїнь своїх творів,
зокрема в поемі
«Гайдамаки».
20. Обдарований від
природи хлопчина рано
відчув тягу до
малювання. Ще змалку
крейда і вуглинка були
для нього неабиякою
радістю. Малював ними
стіни, лави, стіл... Якось
прийшла сестра
Катерина з панщини і не
впізнала своєї хати:
візерунками
розмальовані стіни,
долівка і навіть призьба.
22. «...ходил я постоянно
в серенькой дирявой
свитке и в вечно
грязной бессменной
рубашке, а о шапке и
сапогах помину не
было, ни летом, ни
зимою. Однажды дал
мне какой-то мужик
за прочтение
псалтыря на пришвы
ременю, да и то от
меня учитель отобрал,
как свою
собственность.
23. ...Як побачу
Малого хлопчика в селі,
Мов одірвалось од гіллі,
Одно-однісіньке, під тином,
Сидить собі в старій ряднині,
—
Мені здається, що се я,
Що це ж та молодість моя...
Т.Шевченко
...Як побачу
Малого хлопчика в селі,
Мов одірвалось од гіллі,
Одно-однісіньке, під тином,
Сидить собі в старій ряднині,
—
Мені здається, що се я,
Що це ж та молодість моя...
Т.Шевченко
