Diese Präsentation wurde erfolgreich gemeldet.
Wir verwenden Ihre LinkedIn Profilangaben und Informationen zu Ihren Aktivitäten, um Anzeigen zu personalisieren und Ihnen relevantere Inhalte anzuzeigen. Sie können Ihre Anzeigeneinstellungen jederzeit ändern.

Виховна година. Урок мужності: "Зростаємо патріотами"

54.462 Aufrufe

Veröffentlicht am

Veröffentlicht in: Bildung
  • Follow the link, new dating source: ♥♥♥ http://bit.ly/2Y8gKsI ♥♥♥
       Antworten 
    Sind Sie sicher, dass Sie …  Ja  Nein
    Ihre Nachricht erscheint hier
  • Sex in your area is here: ♥♥♥ http://bit.ly/2Y8gKsI ♥♥♥
       Antworten 
    Sind Sie sicher, dass Sie …  Ja  Nein
    Ihre Nachricht erscheint hier

Виховна година. Урок мужності: "Зростаємо патріотами"

  1. 1. Дєнєжко С.А. Борщ Ю.О. ВПУС м. Миколаїв, 2015
  2. 2. Зміст • Мета: розширити знання учнів про нашу Батьківщину – Україну; • виховувати в учнів любов до України, патріотизм, повагу до її захисників – учасників АТО; • довести до свідомості учнів, що ми самі відповідаємо за долю нашої держави, що кожен українець повинен мати активну громадянську позицію щодо подій на сході України. • Оформлення класу: написаний на дошці вірш про Україну, карта України.
  3. 3. Щасливі ми, що народилися і живемо на такій чудовій, багатій, мальовничій землі – на нашій славній Україні! Тут жили наші діди й прадіди, тут живуть наші батьки – тут корінь роду українського, що сягає сивої давнини.
  4. 4. Материнський образ України встає з полинових степів і глибинної чорноземної скиби, як барва зоріє із зажури поліських озер, що чистими очима довірливо дивляться на світ, виростає недосяжно на повен зріст із карпатських верховин. Нема життя без України, бо Україна - це доля, яка випадає раз на віку, бо Україна – це мати, яку не вибирають, як і долю, бо Україна - це пісня, яка вічна на цій землі. Не стидайся, це твоя земля
  5. 5. На землі великій є одна країна Гарна, неповторна, красна, як калина. І живуть тут люди добрі, працьовиті, І скажу, до речі, ще й талановиті
  6. 6. Землю засівають і пісень співають, На бандурі грають і вірші складають Про ліси і гори, і про синє море, Про людей і квіти…
  7. 7. У всіх людей одна святиня, Куди не глянь, дек не спитай. Рідніша їм своя пустиня, Аніж чужий в пустині рай. Нема без кореня рослини, А нас, людей, - без Батьківщини
  8. 8. Україна – рідний край, Поле, річка, синій гай. Любо стежкою іти, Тут живемо я і ти.
  9. 9. Україна – це наша рідна земля, рідний край, де ми народилися. Її багатство – це хліб і цукор, сталь і вугілля, літаки і комп’ютери. А ще тихі озера, безкраї лани пшениці, квітучі поля льону, вишневі сади. Це гори Карпати і шахти Донбасу. Це – калина, барвінок, м’ята. Україна – це земля, де ми з вами живемо, де живуть наші рідні, де жили наші предки. І все це треба любити, пам’ятати, берегти!
  10. 10. Ми з вами навчаємося, живемо в мирі. А є такі місця в Україні, на сході держави, де діти не мають змоги зараз ходити до школи. Бандитські угрупування, терористи стріляють у мирних людей, по школах, дитячих садках, будинках, аеропортах. Є поранені, багато людей убиті. Триває АТО – антитерористична операція. На сході нашої країни в окремих містах, селах не працюють школи, дитячі садки. Немає газу, води, світла. Люди вимушені голодувати, жити в підвалах.
  11. 11. Розробила Долід Надія
  12. 12. Сергій Лазенко, житель Підварок, який загинув під час бойових дій на Донбасі. Люди, які захищають нашу Вітчизну – герої. Вони мужні, сміливі, сильні. Є такі і в нашій українській землі. Хвала їм і слава! Але є вже і загиблі:
  13. 13. Олег Дога – загинув під час військової операції на Донбасі. Це сталося 28 серпня 2014 року. Люди, які захищають нашу Вітчизну – герої. Вони мужні, сміливі, сильні. Є такі і в нашій українській землі. Хвала їм і слава! Але є вже і загиблі:
  14. 14. Володимир Корнєв – загинув у зоні АТО на Луганщині під час мінометного обстрілу (капітан Української армії, начальник розвідки штабу 128 окремої гірсько – піхотної бригади). Люди, які захищають нашу Вітчизну – герої. Вони мужні, сміливі, сильні. Є такі і в нашій українській землі. Хвала їм і слава! Але є вже і загиблі:
  15. 15. Станіслав Зінчик – загинув на війні під Слав`янськом, військовослужбовець Національної гвардії, стрілець в/ч 3066; Люди, які захищають нашу Вітчизну – герої. Вони мужні, сміливі, сильні. Є такі і в нашій українській землі. Хвала їм і слава! Але є вже і загиблі:
  16. 16. Максиму Алдошину було всього 23. Контрактником він пішов воювати на схід країни. Там - разом із ще двома бійцями - потрапив у засідку терористів. Максим отримав тяжке поранення, але зумів вивести автомобіль з-під шквального обстрілу. Чим врятував життя напарникам. Сам - не вижив. Люди, які захищають нашу Вітчизну – герої. Вони мужні, сміливі, сильні. Є такі і в нашій українській землі. Хвала їм і слава! Але є вже і загиблі:
  17. 17. • Розробила Долід Надія Давайте, встанемо і пом’янемо хвилиною мовчання цих героїв і всіх тих, хто не повернувся додому з війни живим. .
  18. 18. Розробила Долід Надія
  19. 19. • Розробила Долід Надія Ніколи не проходьте байдуже повз могили, пам’ятники, обеліски. Завжди вклоніться пам’яті тих, хто боровся за нас, за наше життя і пам’ятайте про героїв, які живуть разом із нами. Так, я люблю Україну Їхав козак за Дунай
  20. 20. Розробила Долід Надія Збереглася давня легенда ще козацьких часів: коли на країну нападали вороги зі сходу і заходу, півдня і півночі, коли в нерівних боях полягли кращі захисники народу, на велику раду зібралися старі вожді, наймудріші книжники, сліпі кобзарі. "Що чинити далі? – з болем і розпачем запитували вони. – Розбиті наші останні полки, захоплені ворогами останні фортеці…” І тоді піднялися найдревніші із кобзарів: - Неправда, - сказали вони, - останній полк ніколи не може бути розгромлений, остання фортеця ніколи не здається! Бо це те, що в душі кожного: наша дума, наша пісня, прадавні звичаї і традиції. Їх можна віддати лише добровільно – але ми не віддамо, бо ми народ одвічний, потужний і життєдайний. Биті, знекровлені, палені й топтані, ми знову піднімемося з руїн, із попелу, і знову воскреснемо, розквітнемо, забуяємо!..
  21. 21. Горнусь до тебе, Україно Горнусь до тебе, Україно. Як син до матері горнусь За тебе, рідна і єдина Щодня я Богові молюсь. Молюсь за тебе, Україно, І свої сили віддаю, Щоб відродити із руїни Наш дух і славу бойову. Очистимо усі джерела, Дніпро-Славутич оживе, І заспіваєм: „Ще не вмерла Україна наша і не вмре”.
  22. 22. Розробила Долід Надія Давно я чула, що з просторів небесних Нам світять зорями в нічній імлі Безсмертні душі праведників чесних, Отих людей, що вмерли на землі. Ще не вмерла Україна – гімн євромайдану
  23. 23. Душі героїв. Вони очима-зорями дивляться на нас із небес, журавлями пролітають над нами, сумно курличучи в небесній далині. А сотню вже зустріли небеса.. Летіли легко, хоч Майдан ридав… І з кров’ю перемішана сльоза…. А батько сина ще не відпускав.. Й заплакав Бог,побачивши загін: Спереду – сотник,молодий,вродливий І юний хлопчик в касці голубій, І вчитель літній-сивий-сивий.. І рани їхні вже не їм болять.. Жовто-блакитний стяг покрив їм тіло.. Як крила ангела, злітаючи назад, Небесна сотня в вирій полетіла…
  24. 24. Тож запалімо свічки пам’яті солдатам- визволителям Великої Вітчизняної, героям- афганцям, героям Небесної сотні, усім героям, які боролись за незалежність нашої України. Нехай спокійно і тепло буде їхнім душам від цього священного світла. Не спи, моя рідна земля
  25. 25. Вслухаємось у гомін сивої давнини: звідти крізь віки долинає тупіт розвихрених коней, брязкіт шабель із козацького шаленого герцю, гучна яса стрілецької слави. Як же довго наш народ ішов до незалежності! Ішов через утиски, в’язниці й Сибіри упродовж усієї історії від часів Київської Русі до наших днів. На цьому шляху загинула незлічена кількість кращих синів і дочок України, які відстоювали її незалежність. Україна – країна трагедій і краси, країна, де найбільше люблять волю і найменше знали її, країна гарячої любові до народу і чорної йому зради. Довгої вікової героїчної боротьби за волю.
  26. 26. Шлях України позначений високими степовими могилами та прекрасними піснями. Пісня, як естафета передає від покоління до покоління історичну правду Ми з вами маємо всі підстави пишатися тим, що наша батьківщина мала славні періоди історії, справді легендарних героїв, мужньо пережила найважчі випробуванні і не скорилася. Ми можемо гордитися тим, що Україна ніколи не поневолювала інші народи, а лише захищала себе від ласих на чуже добро близьких та далеких сусідів.
  27. 27. Нові часи, нові завдання, нові вимоги… Незалежність України дає можливість кожному з нас стати справжнім господарем своєї землі. Сьогодні ми є свідками великих перетворень- перетворень, що відбуваються в нашій країні. Ми – майбутнє України. То ж своїми знаннями, працею, здобутками піднесімо її культуру, своїми досягненнями славімо її. Будьмо гідними своїх предків, бережімо волю і незалежність України, поважаймо свій народ і його мелодійну мову. Шануймо себе і свою гідність, і шановані будемо іншими. Молитва за Україну
  28. 28. «Хай єднається захід і схід» Немає на світі кращого неба, ніж небо України! Подивімось на своє небо і думкою, як у тій чудовій пісні, полиньмо аж до Бога і гляньмо на зелено-блакитну Землю – і тоді відкриється нам на зелено-блакитному суцвітті планети край, що нагадує собою серце,- Україна! Ні! Як нема кращого неба, ніж небо України, так і немає кращої землі, ніж наша Україна! Обєднаймося ж усі задля миру та спокою на рідній землі. Схід і Захід має бути разом. Ми проти війни!
  29. 29. Пам’ятайте про тих, що безвісті пропали, Пам’ятайте про тих, що не встали як впали. Пам’ятайте про тих, що згоріли як зорі,- Такі чисті і чесні, як повітря прозоре. Пам’ятайте про тих, що за правду повстали, Пам’ятайте про тих, що лягли на заставах. Пам’ятайте про тих, що стрибали під танки... Є в місцях невідомих невідомі останки. Є в лісах, є у горах, і є під горою – Менше в світі могил, ніж безсмертних героїв. Пам’ятайте про них і у праці, і в пісні Разом: Хай відомими стануть всі герої безвісні.
  30. 30. Я дивлюсь на світлини бійців, Щирі посмішки, втомлені очі, Сиві скроні та безліч рубців… А мій розум сприйняти не хоче: Це не сон, не синдром маячні, Це війна не в далекій країні, Не в Іраку чи десь там в Чечні, А в вишневій моїй Україні. Саме зараз вони, вояки, Схід країни від зла захищають, Б’ються на смерть мої земляки, Кров’ю землю святу поливають, Щоб країна ввійшла в майбуття Вільна, сильна, без чвар та війни. Віддають найцінніше – життя, України найкращі сини! Гімн України

×