1. Велика роль гумору
в житті українців.
Жанрова різноманітність
гумористичних творів.
Байки Леоніда Глібова.

2. План
1. Роль гумору в житті українців.
2. Жанрова різноманітність гумористичних
творів. Побудова байки.
3. Історичний шлях байки. Рольова гра
“Дослідники”
4. Рольова гра “Прес-конференція”.
Знайомство з талановитим байкарем
Л.Глібовим.
5. Робота в секціях. Аналіз байок.
6. “Мікрофон”

3. Анекдот
Фейлетон Байка
Гумористичні
твори
Співомовка Усмішка
Гумореска

5. Гумор (від англ. humanus – настрій,
схильність) – м’яка форма комічного; сміх,
який не ставить за мету викриття явищ;
добродушне висміювання.
Сатира (від лат. satura – суміш – вид
комічного, який найбільш нещадно висміює
людську недосконалість.
Алегорія (від гр. allegoria –
інакомовлення) – інакомовне відображення
абстрактного поняття, передане за
допомогою конкретного образу.

6. Легенда розповідає, що
першим байкарем був римський
раб Езоп. Це напівлегендарна,
напівреальна особа, справжнє
буття якої викликало багато
сумнівів ще за античних часів.
Першу згадку про Езопа знаходимо у
відомого старогрецького історика V ст. до н.е.
Геродота, який називає його рабом з острова
Самоса за часів фараона Азаміса. Пізніше Езоп
був викуплений з рабства і служив при дворі
лідійського царя. Йому приписують майже всі
сюжети античних байок, які дійшли до нас.

7. У Центральній Європі жанр байки особливо став популярним у
другій половині ХVІІ ст., коли в літературі заявив про себе видатний
байкар Франції Жан Лафонтен (1621-1695)

8. Криловська байка вперше
стає гострою, часто
політичною сатирою на
вельмож. У ній пристрасно
звучить протест проти
нерівності,
несправедливості, проти зла
й кривди. Байки Крилова –
зразок багатої колоритної
мови селянина.

9. Байка в Україні стала популярною із ХVІІ ст., а
утвердилася як жанр у творчості мудреця-
філософа ХVІІІ ст. Григорія Сковороди.
Була вона в його збірці
“Байки харківські” ще
прозовою, але такою
мудро-повчальною, що за
обсягом мораль інколи
перевищувала фабулу в
кілька разів.
Григорій Сковорода
виділив байку в окремий
самостійний жанр

12. - (від гр. аnecdotos – неопублікований) – жанр фольклору – коротка
жартівлива розповідь про якийсь цікавий життєвий випадок з несподіваним і
дотепним закінченням.
- невеликий, здебільшого віршований повчально-
гумористичний чи сатиричний твір з алегоричним змістом, в якому людське
життя відтворюється або в образах тварин, рослин і речей, або зведене до
простих і умовних стосунків.
- різновид фейлетону та гуморески, введений в українську
літературу Остапом Вишнею
- невеликий віршований, прозовий чи драматичний твір з
комічним сюжетом, відмінний від сатиричного твору легкою, жартівливою
тональністю.
- короткий віршований ліро-епічний твір, часто
побудований на якомусь народному анекдоті, приказці або казковому
мотиві
- художньо-публіцистичний жанр літератури, в основі якого
лежать реальні факти, зображені в сатиричному або гумористичному плані