Дослідження провела компанія pro.mova на замовлення ГО "Форум Видавців" в рамках проекту Book Platform. За результатами дослідження пересічний українець читає 4,3 книги на рік, разом з тим, 42% українців не читають довгих текстів. Читання є третім найпопулярнішим видом дозвілля українців. 77,7 українців стверджують, що люблять читати, разом з тим, близько половини зізнається, що читають недостатньо. Основною проблемою читання є брак потреби у читанні, а не брак доступу до якісної літератури. Ставлення до читання та освіченості поки є позитивним, але на прикладі покоління тих, хто народився після 1984 року видно, що воно погіршується. Читання сприймається як таке, що важливе для саморозвитку, проте саморозвиток не є пріоритетний, поступаючись місцем питанню безпеки та іншим потребам. "Любов до читання - це те, що закладається великою мірою батьками, школою. Якщо українці не відчуватимуть потягу до читання - їм складно буде оволодіти критичним мисленням, необхідним, для того, аби стати грамотним споживачем і грамотним громадянином. А без цього неможлива демократія." каже соціолог Вікторія Бриндза, керівник аналітичого центру pro.mova. Дослідження тривало майже рік. Якісна частина - експертні інтерв'ю розпочалися влітку минулого року. Восени та взимку, до активної фази протистояння у Києві, було проведене опитування громадян у всіх регіонах України включно з Кримом. Через політичну кризу оприлюднення та обговорення даних було відкладене. Дослідження репрезентувало доросле українське населення (16+) за віком, статтю та регіоном проживання. Вибірка становила 1962 репонденти.

1. Читання в Україні
Результати комплексного соціологічного дослідження
2013-2014

2. Мета дослідження:
1. зрозуміти феномен читання як культурної практики
2. вивчити ставлення до читання в сучасному українському суспільстві
2

3. Етапи дослідження та стислий опис методики
• 28 експертних інтерв'ю
• тематична дискусія разом з Book Platform
Розробка методології та концептуалізація поняття читання
• вибіркова сукупність репрезентувала осіб віком 16 років і старших (n=1962)
• вибіркова сукупність читачів у основній вибірці — 1733 респонденти
• збір даних з 10 жовтня до 10 грудня 2013 року
Загальнонаціональне опитування
• телефонні інтерв’ю з певними групами читачів/нечитачів відповідно до мети дослідження
• збір даних з 23 грудня 2013 до 18 січня 2014 року, опитано 48 осіб
Поглиблення результатів додатковим опитуванням респондентів
3

4. Структура презентації
• Як читають і ставляться до читання українці загалом
• Яким є усереднений дорослий (16+) український читач
• Групи читачів
• Загальні висновки для суспільства
4

5. Як читають і ставляться до читання
українці загалом
Дані на основі загальнонаціональної репрезентативної вибірки
для населення віком 16+ (n=1962)
5

6. 88,3% стверджують, що протягом останніх 12 місяців
вони щось читали
ЧИЧИТАЛИ ВИ ПРОТЯГОМ ОСТАННІХ 12
МІСЯЦІВТАКІТИПИТЕКСТІВ?
1. Художня література: проза і поезія
2. Фахова/ ділова/ навчальна/ наукова
література, аналітичні статті, огляди,
професійні довідники
3. Соціально-політичні/економічні новини,
огляди
4.Тексти про культуру, мистецтво, літературу
5.Тексти про життя зірок, спорт, моду, цікаві
події, кросворди, анекдоти
6. Самовчителі/ довідники/ порадники про
хобі, рукоділля, ведення господарства,
виховання дітей
7. Духовна, релігійна література
6

7. 52,6%
Соціально-
політичні/економічні
новини, огляди
52,5%
Художня література:
проза і поезія
51,1%
Тексти про життя зірок,
спорт, моду, цікаві події,
кросворди, анекдоти
42,4%
Фахова/ ділова/ навчальна/ наукова
література, аналітичні статті, огляди,
професійні довідники
40,8%
Самовчителі/ довідники/ порадники
про хобі, рукоділля, ведення
господарства, виховання дітей
31,9%
Тексти про культуру, мистецтво,
літературу
26,9%
Духовна, релігійна література
7

8. Ті, хто не читають певний тип тексту, пояснюють це
відсутністю потреби або бажання
3.7
5.4
3.3
2.3
2.7
2.6
1.5
4.3
2.6
3.6
2.9
2.4
2.7
1.7
7.2
3.5
3.4
4.8
3.7
4.4
2.6
5.2
2.9
4.3
3.2
1.7
3.5
2.6
6.0
6.3
9.6
9.2
9.0
7.7
5.8
60.3
70.7
66.5
69.8
71.6
70.4
77.2
13.4
8.6
9.3
7.8
8.9
8.7
8.6
У моєму населеному пункті вони не продаються
У моєму населеному пункті їх важко знайти у
бібліотеках чи позичити
Немає достатньо грошей для їх купівлі
Мені не вистачає інформації для вибору того, що
читати
Відсутні, на мою думку, хороші, цікаві, якісні, корисні
тексти
Немає потреби чи бажання читати такий тип
Інше
Серед причин не читання
худ. літератури, у пункті
«інше», найпоширенішими
відповідями були
відсутність вільного часу
та проблеми з очима
8

9. Середньостатистичний українець стверджує,
що загалом любить читати і читає недостатньо
77.7
14.1
8.2
Так Ні Важко відповісти
«Ви загалом любите читати?»
37.1
53.9
9.0
Так Ні Важко відповісти
«На вашу думку, ви зараз достатньо читаєте?»
9

10. 57,9% стверджують, що читали протягом останніх
12 місяців тексти обсягом понад 100 сторінок
СКІЛЬКИ ОРІЄНТОВНО КНИЖОК ОБСЯГОМ ВІД 100 СТОРІНОК ВИ ПРОЧИТАЛИ ПОВНІСТЮ ЗА ОСТАННІ 12
МІСЯЦІВ? 10

11. Середньостатистичний українець прочитує повністю
4,3 книги на рік (обсягом понад 100 сторінок)
10% тих, хто вказали, що
читали протягом останніх
12 місяців довгі тексти, не
змогли пригадати назву
останньої прочитаної
книги
11

12. Частка українців-нечитачів книг (42%) вдвічі більша, ніж частка тих, хто не читає
книги взагалі у США (19%) У Росії відповідний показник становить 46%*, у
Великобританії — 34%**
*частка людей віком 18+, face-to-face опитування, n = 2000, 2008 рік, даніЛевада-Центр
**частка людей віком 16+, face-to-face опитування, n = 2000, 2005 рік, дані BML
***частка людей віком 16+, face-to-face опитування, n = 1962, 2013 рік, дані pro.mova
****частка людей віком 18+, телефонне опитування, n=2986, 2011 рік, дані Gallup surveys and Pew Research Center
Кількість прочитаних
книг за останній рік
Україна*** США****
0 42,1 19%
1-5 34,8 32%
6-10 13,1 15%
11+ 10,1 31%
12

13. 46,4% українців кажуть, що мають або формують власну
бібліотеку в паперовому або електронному вигляді
ЧИ У ВАС Є/ЧИ ВИ ФОРМУЄТЕ ВЛАСНУ БІБЛІОТЕКУ (У ПАПЕРОВОМУЧИ ЕЛЕКТРОННОМУ ВИГЛЯДІ)?
13

14. Читання є третім способом проведення дозвілля після спілкування
та перегляду телебачення
79.52%
70.35%
64.55%
59.21%
42.82%
41.04%
37.55%
29.26%
29.03%
27.86%
21.56%
19.17%
4.20%
79.14%
74.50%
64.92%
65.55%
41.53%
48.01%
37.97%
32.34%
32.62%
28.61%
34.26%
19.58%
4.47%
Дивлюся телебачення
Спілкуюся / проводжу час з друзями/ близькими
Читаю
Відпочиваю
Переглядаю Інтернет-сторінки
Роблю покупки / проводжу час у торгівельно-…
Гуляю наодинці (в т. числі з домашньою твариною)
Цільово займаюся з дітьми (читаю, граюся,…
Дивлюся фільми в записі вдома
Займаюся спортом/ музикою/ малюванням/ іншим…
Відвідую культурні установи та заходи (в т. числі…
Граю в настільні/ комп’ютерні ігри (в т. числі через…
Інше
Будній день
Вихідний день
14

15. Українці вважають, що читання сприяє успіху в житті
11.4 12.9
24.0 27.7
60.8
53.4
3.7 6.0
Читання сприяє досягненню успіху в житті Читання сприяє досягненню успіху в житті (в
українському суспільстві)
Зовсім або радше не сприяє І так, і ні Дуже або радше сприяє Важко відповісти
15

16. Українці вважають, що читання сприяє саморозвитку,
однак саморозвиток є останнім в пріоритетах
Чи погоджуєтесь Ви з твердженням
«Читання є дуже важливим для саморозвитку»
Оцінка потреб
4.36 4.57 4.49
4.14 3.99
3.16
3.77 3.40
2.57
2.11
Можливостікупувати
товари,оплачувати
послугипершої
необхідності
Наявністьстабільного
джереладоходу
Повноцінне
спілкуваннязродиною,
друзями,знайомими
Повагатавизнання
оточуючих
Можливість
самовдосконалюватись
Важливість (середнє) Пріоритетність (середнє)4.8
11.8
83.4
Цілком або радше НЕ
погоджуюсь
І погоджуюсь, і ні в
рівній мірі
Цілком або радше
погоджуюсь
16

17. За оцінками респондентів сім‘я та школа порівняно
позитивно впливають на розвиток читання дітей
8.3 7.6
15.1
29.1
21.8 24.1
8.6
3
31.4
10.1
25.2
6.9
77.1
83.5
42.4 44.6 41.3 45.1
6 5.9
11
16.2
11.6
24
Школа Сім’я Засоби масової
інформації
Церква Друзі, оточення Ініціативи
громадських
організацій та
спеціальні
проекти
Ніяк не впливають Негативно або радше негативно
Позитивно або радше позитивно Важко відповісти 17

18. 2/3 респондентів декларують позитивний вплив сім’ї та школи на їхню
звичку читати. Існує статистично значуща відмінність в оцінці цього
впливу між тими, хто народився до та після 1984* р.
*Це особи, підлітковий вік яких припадав на кризові 90-ті роки, коли потреби виживання
(в широкому сенсі) могли відсунути у пріоритетах їхніх батьків розвиток читання у дітей.
2.4
6.4
13.2
32.0
27.6
54.1
65.6 66.0
32.7
Сім’я Школа Друзі або
оточення
Пригнічували звичку читати
Ніяк не впливали
37.5
71.8
67.7
25
55.6
62.9
Друзі або оточення
Школа
Сім'я
Частка тих, хто вказав, що
наступні чинники розвивали
читання
Народжені після 1984 Народжені до 1984
18

19. Лише 27,7% українців, в яких є діти/внуки щодня
читають їм/з ними
СКІЛЬКИ РАЗІВ НАТИЖДЕНЬ ВИЧИТАЄТЕ СВОЇМ ДІТЯМ/ВНУКАМ,ЧИТАЄТЕ РАЗОМ З
НИМИ?
27.7
24.4
27.7
25.2
19.1
22.3
24.7
28.1
Частота читання з дітьми дошкільного віку Частота читання з дітьми молодшого
шкільного віку
Щодня Декілька разів на тиждень Орієнтовно раз на тиждень Рідше
19

20. 93.6%
62.3%
6.4%
37.7%
Любили читати у підліковому віці Не любили читати у підліковому віці
Загалом люблять читати Загалом не люблять читати
Серед тих, хто любив читати у підлітковому віці є суттєво більша частка
людей, які люблять читати і зараз. Загалом любов до читання є єдиним
показником, що корелює із загальним рівнем розвитку читацької навички.
20

21. Яким є усереднений дорослий (16+)
український читач
Дані на основі вибіркової сукупності читачів (n=1733)
21

22. Більшість читачів вважають, що хорошої літератури їм
достатньо (незалежно від типу)
23.2
17.7
12.6
16.7
10.8
15.2
11.5
14.7
64.8
63.7
73.2
61.5
73.8
66.3
61.2
57.9
12.0
18.6
14.2
21.8
15.5
18.6
27.3
27.5
Недостатньо
або радше
недостатньо
Достатньо або
радше
достатньо
Важко
відповісти
22

23. Пересічний український читач читає декілька разів на тиждень.
Ті, хто читає релігійну літературу, роблять це радше щодня.
24.7
26.7
30.5
18.3
20.0
16.4
30.8
33.8
36.7
39.7
32.6
36.7
34.1
21.1
22.0
20.3
22.0
27.5
27.5
25.1
22.2
19.6
16.3
7.7
21.6
15.9
24.4
25.8
Щодня Декілька разів на тиждень Орієнтовно раз на тиждень Рідше
23

24. Середня тривалість одного сеансу читання для більшості типів
текстів 30-60 хв. Для художньої літератури це більше ніж 1 год.
19.9
11.9
3.5
3.6
3.3
6.3
10.2
43.6
35.8
18.8
24.1
19.9
27.7
26.4
32.6
45.4
55.2
48.9
51.0
49.4
46.5
3.9
6.9
22.5
23.4
25.7
16.6
16.9
Більше 2 годин Орієнтовно 1-2 години Від півгодини до години Декілька хвилин
24

25. Художню літературу схильні читати до кінця, новини — радше
фрагментарно
69.4
50.4
48.5
37.7
42.5
49.9
54.7
12.8
21.7
21
23
21.5
21.1
13.8
17.9
27.9
30.5
39.2
36
29
31.5
Схильні читати текст текст повністю, до кінця Схильні читати текст фрагментами не дочитуючи до кінця
25

26. Український читач схильний читати текст коли є
нагода, а не спеціально виділяти для цього час
41
40.6
28.6
21.7
21.3
32.9
45.5
22
23.7
27.4
25.3
25
25.1
19
37
35.7
44
53.1
53.7
42
35.5
Схильні виділяти окремий час для читання
Схильні читати коли є нагода, у вимушених паузах чи паралельно з іншою діяльністю
26

27. Взаємодія з текстом усередненого українського читача
78.9
48.3
51.0
64.2
43.0
33.8
14.9
23.8
26.9
22.1
19.7
25.1
6.2
27.8
22.1
13.8
37.2
41.0
Читання приносить мені задоволення
Зазвичай коли читаю я втрачаю відчуття часу,
не звертаю уваги на те, що відбувається…
У мене часто виникає бажання обговорити
прочитане з друзями, близькими людьми,…
Я часто обдумую прочитане після завершення
самого процесу читання
Через деякий час перечитую тексти, які мені
сподобалися
Коли я читаю, я можу думати про щось інше,
відволікатися
Цілком або радше погоджуюся Зовсім або радше не погоджуюся 27

28. Групи читачів
Результати кластерного аналізу (n=1494)
28

29. Для кластерного аналізу були розраховані індекси, що
відображають рівень розвитку читацької навички:
 Ширина читання (якщо респондент читає усі типи текстів індекс = 1, якщо лише
один тип — індекс = 0)
 Систематичність читання (якщо респондент читає усе щодня, індекс = 1, якщо
рідше ніж раз на тиждень — індекс= 0)
 Тривалість читання (якщо респондент читає усе понад дві години кожного разу,
індекс = 1, якщо декілька хвилин — індекс = 0)
 Цілісність читання (якщо респондент читає повністю і спеціально виділяє для
читання час, індекс = 1, індекс = 0 якщо респондент читає фрагментарно і коли є
нагода)
 Взаємодія з текстом (індекс = 1 якщо респондент каже, що отримує задоволення
від читання, концентрується на читанні, обговорює прочитане з іншими, обдумує
прочитане, перечитує тексти. Якщо респондент не погоджується з жодною з цих
позицій, індекс = 0) 29

30. Чотири групи читачів відповідно до способу читання
1 група 2 група 3 група 4 група
Індекс ширина читання Індекс систематичності читання Індекс тривалості читання
Індекс ціліснісності читання Індекс "взаємодії" з текстом
(29,4%) (17,4%) (13%) (40,2%)
30

31. 65.8
42.1
27.3
77.4
42.1
26.6
31.6
68.8
43.7
39.2
47.2
81.8
26.9
13.5
19.2
60.1
37.3
44.4
55.2
80.2
34.6
28.6 27.8
68.6
26.2
13.5
17.1
43.9
1 група 2 група 3 група 4 група
Художня література: проза і поезія
Фахова/ ділова/ навчальна/ наукова література, аналітичні статті, огляди, професійні довідники
Соціально-політичні/економічні новини, огляди
Тексти про культуру, мистецтво, літературу
Тексти про життя зірок, спорт, моду, цікаві події, кросворди, анекдоти
Самовчителі/ довідники/ порадники про хобі, рукоділля, ведення господарства, виховання дітей
Духовна, релігійна література 31

32. 45.1%
49.0%
53.9%
38.2%
54.9%
51.0%
46.1%
61.8%
Група 1
Група 2
Група 3
Група 4
чоловіча жіноча
10.5%
5.8%
12.0%
10.8%
17.3%
17.7%
26.0%
19.8%
15.9%
18.8%
19.3%
16.6%
15.9%
16.5%
15.6%
19.5%
35.5%
38.5%
24.0%
30.0%
Група 1
Група 2
Група 3
Група 4
16-18 19-24 25-34 35-44 45-54 55+
19.1%
18.3%
16.6%
10.9%
28.7%
46.7%
44.0%
33.3%
52.2%
35.0%
39.4%
55.8%
Група 1
Група 2
Група 3
Група 4
початкова, неповна або загальна середня освіта
середня спеціальна освіта
неповна вища або вища
Соціально-
демографічні
характеристики
груп читачів
32

33. Загальні висновки для суспільства
За результатами усього комплексного дослідження та екcпертизи pro.mova
33

34. Загальні висновки для суспільства
• Рівень розвитку читацької навички не корелює ані з віком, ані з освітнім
рівнем, ані зі статтю, ані з місцем проживання; він позитивно корелює лише
з суб'єктивною оцінкою любові до читання
• Ставлення до читання серед українців поки є позитивним, читання
вважається необхідним для саморозвитку, але саморозвиток не є в
пріоритеті. Самореалізація ускладнена, якщо безпека загрожена
• Економічне і світоглядне навантаження на «середній клас» у ситуації
суспільної аномії може негативно вплинути на ставлення до читання як
символу освіченості та складової культурного капіталу; ознаки зміни цього
сприйняття можна спостерігати у осіб, чий підлітковий період припав на
проблемні з економічної та світоглядної точки зору 90-ті роки (народжені
після 1984) 34

35. Загальні висновки для суспільства
• У обставинах, коли інформація більше не є дефіцитом, значення фізичного
володіння книгою може трансформуватися із змістовного у символічне,
натомість значення знань буде підвищуватися і, ймовірно, менше
ототожнюватися із книгою
• Технологічний прогрес не збалансований сильною освітою та
спроможністю вдумливо читати (сприймати великі тексти) може створювати
ілюзію поінформованості, знижувати рівень розвитку людського потенціалу
• Позитивне ставлення до читання як до елемента освіченості створює
передумови для меритократії, відтак дуже важливо не втратити змістовне
наповнення ставлення до читання, яке поки ще залишається позитивним
35

36. 04053, Київ, Україна
вул. Артема,14, офіс 16
kyiv@pro-mova.com
+380672409763
79005, Львів, Україна
вул. Дудаєва, 16, офіс 1
lviv@pro-mova.com
+380503172900
36