ПОРІВНЯЛЬНА ТАБЛИЦЯ до проекту Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про очищення влади» з метою приведення його положень у відповідність до європейських стандартів»

1.
ПОРІВНЯЛЬНА ТАБЛИЦЯ
до проекту Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про очищення влади» з метою приведення його положень у
відповідність до європейських стандартів»
Зміст положення (норми) чинного законодавства Зміст положення (норми), що пропонується
Закон України “Про очищення влади”
Стаття 1. Основні засади очищення влади
…
3. Протягом десяти років з дня набрання чинності цим Законом посади,
щодо яких здійснюється очищення влади (люстрація), не можуть
обіймати особи, зазначені у частинах першій, другій, четвертій та
восьмій статті 3 цього Закону, а також особи, які не подали у строк,
визначений цим Законом, заяви, передбачені частиною першою статті 4
цього Закону.
4. Особи, зазначені у частинах третій, п'ятій - сьомій статті 3 цього
Закону, не можуть обіймати посади, щодо яких здійснюється очищення
влади (люстрація), протягом п'яти років з дня набрання чинності
відповідним рішенням суду.
…
Стаття 1. Основні засади очищення влади
…
3. Протягом десяти років з дня набрання чинності цим Законом посади,
щодо яких здійснюється очищення влади (люстрація), не можуть
обіймати особи, зазначені у частинах першій, другій, четвертій та
восьмій статті 3 цього Закону, а також особи, які не подали у строк,
визначений цим Законом, заяви, передбачені частиною першою статті 4
цього Закону, крім випадків прийняття Комісією з очищення влади
рішення щодо відсутності підстав/неправомірності застосування до
особи такої заборони.
4. Особи, зазначені у частинах третій, п'ятій - сьомій статті 3 цього
Закону, не можуть обіймати посади, щодо яких здійснюється очищення
влади (люстрація), протягом п'яти років з дня набрання чинності
відповідним рішенням суду, крім випадків прийняття Комісією з
очищення влади рішення щодо відсутності підстав/неправомірності
застосування до особи такої заборони.
…
Стаття 3. Критерії здійснення очищення влади (люстрації)
...
4. Заборона, передбачена частиною третьою статті 1 цього Закону,
застосовується до осіб, які:
1) були обрані і працювали на керівних посадах Комуністичної
партії Радянського Союзу, Комуністичної партії України,
Комуністичної партії іншої союзної республіки колишнього СРСР
починаючи з посади секретаря районного комітету і вище;
2) були обрані і працювали на керівних посадах починаючи з
посади секретаря ЦК ЛКСМУ і вище;
3) були штатними працівниками чи негласними агентами в КДБ СРСР,
КДБ УРСР, КДБ інших союзних республік колишнього СРСР,
Головному розвідувальному управлінні Міністерства оборони СРСР,
закінчили вищі навчальні заклади КДБ СРСР (крім технічних
Стаття 3. Критерії здійснення очищення влади (люстрації)
...
4. Заборона, передбачена частиною третьою статті 1 цього Закону,
застосовується до осіб, які:
пункти 1, 2 виключити
3) були штатними працівниками чи негласними агентами в КДБ СРСР,
КДБ УРСР, КДБ інших союзних республік колишнього СРСР,
Головному розвідувальному управлінні Міністерства оборони СРСР,
закінчили вищі навчальні заклади КДБ СРСР (крім технічних

2.
спеціальностей).
...
спеціальностей).
...
Стаття 5. Проведення перевірки
1. Органом, уповноваженим на забезпечення проведення перевірки,
передбаченої цим Законом, є Міністерство юстиції України.
Міністерство юстиції України не пізніше ніж протягом місяця з дня
набрання чинності цим Законом утворює дорадчий громадський
орган з питань люстрації при Міністерстві юстиції України для
забезпечення здійснення громадського контролю за процесом
очищення влади (люстрації), до складу якого повинні входити
представники засобів масової інформації та представники
громадськості.
...
5. Перевірці підлягають:
1) достовірність вказаних у заяві відомостей щодо незастосування
заборон, передбачених частинами третьою та четвертою статті 1 цього
Закону;
2) достовірність відомостей щодо наявності майна (майнових прав) та
відповідність вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) у
декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або
місцевого самоврядування, за минулий рік (далі - декларація), набутого
(набутих) за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-
10 частини першої статті 2 цього Закону, доходам, отриманим із
законних джерел.
Пункт 2 цієї частини не застосовується до курсантів вищих військових
навчальних закладів, курсантів закладів вищої освіти, які мають у
своєму складі військові інститути, курсантів факультетів, кафедр та
відділень військової підготовки, а також до категорій осіб, які
відповідно до частини п’ятої статті 45 Закону України «Про
запобігання корупції» звільняються від обов’язку подання декларації.
Абзац відсутній
…
Стаття 5. Проведення перевірки
1. Органом, уповноваженим на забезпечення проведення перевірки,
передбаченої цим Законом, є Комісія з очищення влади.
...
5. Перевірці підлягають:
1) достовірність вказаних у заяві відомостей щодо незастосування
заборон, передбачених частинами третьою та четвертою статті 1 цього
Закону;
2) достовірність відомостей щодо наявності майна (майнових прав) та
відповідність вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) у
декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або
місцевого самоврядування, за минулий рік (далі - декларація), набутого
(набутих) за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-
10 частини першої статті 2 цього Закону, доходам, отриманим із
законних джерел.
Пункт 2 цієї частини не застосовується до курсантів вищих військових
навчальних закладів, курсантів закладів вищої освіти, які мають у
своєму складі військові інститути, курсантів факультетів, кафедр та
відділень військової підготовки, а також до категорій осіб, які
відповідно до частини п’ятої статті 45 Закону України «Про
запобігання корупції» звільняються від обов’язку подання декларації.
Відомості, зазначені в пункті 2 частини п’ятої статті 5 Закону,
викладені в декларації осіб, уповноважених на виконання функцій
держави або місцевого самоврядування, передбаченої Законом
України «Про запобігання корупції» та поданої шляхом заповнення
на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань
запобігання корупції за формою, що визначена Національним

3.
7. Керівник органу, передбачений частиною четвертою цієї статті, не
пізніше ніж на третій день після отримання заяви надсилає до
відповідних районних, міських (міст обласного значення), районних у
містах територіальних органів державної влади за місцем проживання
особи, до компетенції яких належить проведення перевірки відповідних
відомостей, визначених у пункті 1 частини п’ятої цієї статті, запити про
перевірку відомостей щодо особи, стосовно якої проводиться перевірка,
до яких додаються копії заяви.
До відповідного районного, міського (міст обласного значення),
районного у містах територіального органу державної влади за місцем
проживання особи, до компетенції якого належить проведення
перевірки відомостей, визначених пунктом 2 частини п’ятої цієї статті,
керівник органу, передбачений частиною четвертою цієї статті, не
пізніше ніж на третій день після отримання заяви надсилає запит про
перевірку відповідних відомостей щодо особи, стосовно якої
проводиться перевірка, до якого додається копія декларації особи.
Запити, передбачені абзацами першим та другим цієї частини,
надсилаються одночасно.
У цей же день керівник органу, передбачений частиною четвертою цієї
статті, надсилає повідомлення до Міністерства юстиції України про
початок проходження перевірки особою, яке не пізніше ніж на
п’ятий день з моменту його отримання розміщується на офіційному
веб-сайті Міністерства юстиції України із зазначенням дня початку
проходження перевірки.
8. День надсилання відповідних запитів та доданих до них документів,
а також повідомлення до Міністерства юстиції України є днем
початку проходження перевірки.
9. Інформація про початок проходження перевірки особою та копія
її заяви (крім відомостей, що віднесені законом до інформації з
обмеженим доступом) розміщуються протягом трьох днів після
одержання заяви на офіційному веб-сайті органу, до повноважень
якого належить звільнення з посади особи, стосовно якої
здійснюється перевірка.
Абзац перший цієї частини не поширюється на посадових та
службових осіб, військових посадових осіб Збройних Сил України
агентством, не підлягають перевірці, відповідно до цього Закону.
…
7. Керівник органу, передбачений частиною четвертою цієї статті, не
пізніше ніж на третій день після отримання заяви надсилає до
відповідних районних, міських (міст обласного значення), районних у
містах територіальних органів державної влади за місцем проживання
особи, до компетенції яких належить проведення перевірки відповідних
відомостей, визначених у пункті 1 частини п’ятої цієї статті, запити про
перевірку відомостей щодо особи, стосовно якої проводиться перевірка,
до яких додаються копії заяви.
До відповідного районного, міського (міст обласного значення),
районного у містах територіального органу державної влади за місцем
проживання особи, до компетенції якого належить проведення
перевірки відомостей, визначених пунктом 2 частини п’ятої цієї статті,
керівник органу, передбачений частиною четвертою цієї статті, не
пізніше ніж на третій день після отримання заяви надсилає запит про
перевірку відповідних відомостей щодо особи, стосовно якої
проводиться перевірка, до якого додається копія декларації особи.
Запити, передбачені абзацами першим та другим цієї частини,
надсилаються одночасно.
У цей же день керівник органу, передбачений частиною четвертою цієї
статті, надсилає повідомлення до Комісії з очищення влади.
8. День надсилання відповідних запитів та доданих до них документів,
а також повідомлення до Комісії з очищення влади є днем початку
проходження перевірки.
Частину дев’яту виключити

4.
та інших утворених відповідно до законів військових формувань на
час здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і
оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації
у Донецькій та Луганській областях (операції Об’єднаних сил).
...
12. У разі встановлення за результатами перевірки особи
недостовірності відомостей, визначених пунктами 1 та/або 2 частини
п’ятої цієї статті, орган, який проводив перевірку, надсилає копію
висновку про результати перевірки до Міністерства юстиції України
для офіційного оприлюднення на офіційному веб-сайті
Міністерства юстиції України інформації про надходження такого
висновку та внесення до Єдиного державного реєстру осіб, щодо яких
застосовано положення Закону України "Про очищення влади", не
пізніш як у триденний строк з дня одержання такого висновку.
13. У разі встановлення під час перевірки судді недостовірності
відомостей, визначених пунктами 1 та/або 2 частини п’ятої цієї статті,
орган, який проводив перевірку, надсилає копію висновку про
результати перевірки до Міністерства юстиції України, яке у
триденний строк із дня одержання такого висновку надсилає його до
Вищої ради правосуддя та/або Вищої кваліфікаційної комісії суддів
України та звертається з пропозицією про прийняття подання про
звільнення судді з посади.
Міністерство юстиції України для цілей цього Закону є суб’єктом
звернення щодо подання про звільнення суддів.
...
...
12. У разі встановлення за результатами перевірки особи
недостовірності відомостей, визначених пунктами 1 та/або 2 частини
п’ятої цієї статті, орган, який проводив перевірку, надсилає копію
висновку про результати перевірки до Комісії з очищення влади для
внесення до Єдиного державного реєстру осіб, щодо яких застосовано
положення Закону України "Про очищення влади", не пізніш як у
триденний строк з дня одержання такого висновку.
13. У разі встановлення під час перевірки судді недостовірності
відомостей, визначених пунктами 1 та/або 2 частини п’ятої цієї статті,
орган, який проводив перевірку, надсилає копію висновку про
результати перевірки до Комісії з очищення влади, яке у триденний
строк із дня одержання такого висновку надсилає його до Вищої ради
правосуддя та/або Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та
звертається з пропозицією про прийняття подання про звільнення судді
з посади.
Комісія з очищення влади для цілей цього Закону є суб’єктом
звернення щодо подання про звільнення суддів.
...
Стаття 6. Заяви осіб, які претендують на зайняття посад
1. Особа, яка претендує на зайняття посади, визначеної пунктами 1-10
частини першої статті 2 цього Закону (крім громадян, які призиваються
на військову службу за призовом осіб офіцерського складу та на
військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період,
або залучаються до виконання обов’язків за посадами, передбаченими
штатами воєнного часу, на території проведення антитерористичної
операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і
оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у
Донецькій та Луганській областях), подає заяву, якою повідомляє про
те, що до неї не застосовуються заборони, визначені частинами третьою
або четвертою статті 1 цього Закону, та про згоду на проходження
Стаття 6. Заяви осіб, які претендують на зайняття посад
1. Особа, яка претендує на зайняття посади, визначеної пунктами 1 - 10
частини першої статті 2 цього Закону (крім громадян, які призиваються
на військову службу за призовом осіб офіцерського складу та на
військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період,
або залучаються до виконання обов'язків за посадами, передбаченими
штатами воєнного часу, на території проведення антитерористичної
операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і
оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у
Донецькій та Луганській областях), подає заяву, якою повідомляє про
те, що до неї не застосовуються заборони, визначені частинами третьою
або четвертою статті 1 цього Закону, або заяву, якою повідомляє про

5.
перевірки, згоду на оприлюднення відомостей стосовно неї
відповідно до цього Закону.
...
3. Встановлення перевіркою факту належності особи до переліку осіб,
щодо яких застосовуються заборони, визначені частинами третьою або
четвертою статті 1 цього Закону, є підставою для відмови у
призначенні такої особи на посаду, на яку вона претендує.
4. Відсутня
те, що до неї застосовуються заборони, визначені частинами
третьою або четвертою статті 1 цього Закону, та необхідність
проведення перевірки правомірності застосування до неї таких
заборон, а також про згоду на проходження перевірки.
...
3. Встановлення перевіркою факту належності особи до переліку осіб,
щодо яких застосовуються заборони, визначені частинами третьою або
четвертою статті 1 цього Закону, є підставою для звернення до
Комісії з очищення влади для проведення перевірки правомірності
застосування до особи таких заборон.
4. Керівники органів, передбачених частиною четвертою статті 5
цього Закону, подають до Комісії з очищення влади заяву та
документи осіб, які потребують проведення перевірки
правомірності застосування до них заборон, визначених цим
Законом.
Стаття 7. Єдиний державний реєстр осіб, щодо яких застосовано
положення Закону України "Про очищення влади"
1. Відомості про осіб, щодо яких встановлено заборону, передбачену
частиною третьою або четвертою статті 1 цього Закону, вносяться до
Єдиного державного реєстру осіб, щодо яких застосовано положення
Закону України "Про очищення влади" (далі - Реєстр), що формується
та ведеться Міністерством юстиції України.
Положення про Реєстр, порядок його формування та ведення
затверджуються Міністерством юстиції України.
Відомості про осіб, щодо яких застосовано заборону, передбачену
частиною четвертою статті 1 цього Закону, оприлюднюються на
офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України та вносяться до
Реєстру протягом трьох робочих днів з дня надходження із Державної
судової адміністрації України до Міністерства юстиції України наданої
з Єдиного державного реєстру судових рішень електронної копії
рішення суду, яке набрало законної сили. Державна судова
адміністрація України надсилає до Міністерства юстиції України таку
електронну копію рішення суду не пізніш як на десятий день з дня
набрання ним законної сили.
…
3. Міністерство юстиції України не пізніше ніж на третій день після
отримання відомостей, які підлягають внесенню до Реєстру, забезпечує
Стаття 7. Єдиний державний реєстр осіб, щодо яких застосовано
положення Закону України "Про очищення влади"
1. Відомості про осіб, щодо яких встановлено заборону, передбачену
частиною третьою або четвертою статті 1 цього Закону, вносяться до
Єдиного державного реєстру осіб, щодо яких застосовано положення
Закону України "Про очищення влади" (далі - Реєстр), що формується
та ведеться Комісією з очищення влади.
Положення про Реєстр, порядок його формування та ведення
затверджуються Комісією з очищення влади.
Відомості про осіб, щодо яких застосовано заборону, передбачену
частиною четвертою статті 1 цього Закону, вносяться до Реєстру
протягом трьох робочих днів з дня надходження із Державної судової
адміністрації України до Міністерства юстиції України наданої з
Єдиного державного реєстру судових рішень електронної копії рішення
суду, яке набрало законної сили. Державна судова адміністрація
України надсилає до Комісії з очищення влади таку електронну копію
рішення суду не пізніш як на десятий день з дня набрання ним законної
сили.
…
3. Комісія з очищення влади не пізніше ніж на третій день після
отримання відомостей, які підлягають внесенню до Реєстру вносить їх

6.
їх оприлюднення на своєму офіційному веб-сайті та вносить їх до
Реєстру. Відкритими для безоплатного цілодобового доступу є такі
відомості про особу, щодо якої застосовано положення цього
Закону:
1) прізвище, ім’я, по батькові;
2) місце роботи, посада на час застосування положення цього
Закону;
3) відомості про стан проходження перевірки особою, а також
інформація про надходження висновків про результати перевірки,
які свідчать про наявність підстав для застосування до особи, яка
проходила перевірку, заборон, визначених статтею 1 цього Закону;
4) час, протягом якого на особу поширюється заборона,
передбачена частиною третьою або четвертою статті 1 цього
Закону.
Зазначені відомості не належать до конфіденційної інформації про
особу та не можуть бути обмежені в доступі.
до Реєстру.
Статті 7-1 - 7-5 відсутні Стаття 71
. Комісія з очищення влади
1. Комісія з очищення влади (далі – Комісія) є державним
колегіальним органом, утвореним для перевірки правомірності
застосування заборон, передбачених цим Законом, до осіб, які
претендують на зайняття відповідних посад, а також для розгляду
скарг осіб, зазначених в частині другій статті 73
цього Закону.
Комісія є органом, уповноваженим, зокрема на досудове
врегулювання спорів, що виникають у зв’язку з реалізацією цього
Закону. Використання процедури досудового врегулювання є
обов’язковою умовою отримання відшкодування шкоди,
передбаченої цим Законом.
Діяльність Комісії ґрунтується на принципах, передбачених
частиною другою статті 1 цього Закону.
Рішення Комісії повинні бути вмотивованими і обґрунтованими.
2. До складу Комісії входять:
1) три особи, запропоновані громадськими об’єднаннями і відібрані
за результатами відкритого та прозорого конкурсу;
2) три особи, визначені Кабінетом Міністрів України.
3. Членами Комісії можуть бути особи, які мають бездоганну ділову
репутацію, високі професійні та моральні якості, суспільний
авторитет.

7.
Не може бути членом Комісії особа, якщо вона:
1) за рішенням суду визнана недієздатною або обмежена у цивільній
дієздатності;
2) має судимість, не погашену або не зняту в установленому
законом порядку (крім реабілітованої особи), або на яку протягом
останнього року накладалося адміністративне стягнення за
вчинення адміністративного правопорушення, пов’язаного з
корупцією, або яка притягалася судом до відповідальності за
вчинення умисного злочину;
3) відповідно до рішення суду, що набрав законної сили, позбавлена
права займатися діяльністю, пов’язаною з виконанням функцій
держави, або обіймати певні посади.
4. Комісія вважається повноважною в разі затвердження в її складі
чотирьох осіб, три з яких запропоновані громадськими
об’єднаннями.
5. Строк повноважень члена Комісії становить три роки з дня
призначення.
Одна й та ж особа не може бути членом Комісії два строки поспіль.
6. Повноваження члена Комісії припиняються достроково у разі:
1) подання особистої заяви про припинення повноважень члена
Комісії;
2) внесення Комісією пропозиції про дострокове припинення
повноважень її члена;
3) набрання законної сили обвинувальним вироком суду щодо
нього;
4) визнання його недієздатним або безвісно відсутнім;
5) виявлення невідповідності члена Комісії вимогам, визначеним
цією статтею;
6) його смерті.
7. Рішення про дострокове припинення повноважень члена
приймає Комісія.
8. Голова та секретар Комісії обираються з числа членів Комісії.
9. Організаційно-технічне забезпечення діяльності Комісії здійснює
Секретаріат Комісії.
Фінансування діяльності Комісії та її членів може здійснюватися за
рахунок залучення міжнародної технічної допомоги.

8.
Стаття 72
. Порядок відбору членів Комісії
1. Рішення про визначення членів Комісії приймається на
відкритому засіданні Кабінету Міністрів України.
Кабінет Міністрів України приймає рішення не пізніше ніж за 30
днів до закінчення строку повноважень члена Комісії.
2. Конкурс з відібрання членів Комісії, запропонованих
громадськими об’єднаннями, проводиться шляхом рейтингового
інтернет-голосування громадян, які проживають на території
України.
Рішення про проведення конкурсу приймається головою Комісії
(секретарем – за його відсутності) не пізніше ніж за 30 днів до
закінчення строку повноважень члена (членів) Комісії або на
наступний робочий день з дня прийняття рішення про дострокове
припинення повноважень члена Комісії.
3. Кандидатури для участі в конкурсі подають громадські
об’єднання, які діють відповідно до Закону України “Про
громадські об’єднання” та протягом не менше двох років до дня
подання документів здійснюють діяльність з питань, пов’язаних із
правозахисною діяльністю.
Кожне громадське об’єднання може подати до участі в конкурсі
лише одного кандидата.
4. Секретаріат Комісії забезпечує перевірку документів, поданих
громадськими об’єднаннями, а також відповідність
запропонованих кандидатур критеріям, передбачених пунктами 1-3
частини третьої статті 71
цього Закону.
5. Рейтингове інтернет-голосування проводиться через офіційний
веб-сайт Комісії і триває протягом 24 годин.
Будь-який громадянин, який проживає на території України, має
право взяти участь в рейтинговому інтернет-голосуванні.
Під час участі в рейтинговому інтернет-голосуванні громадянин
може проголосувати один раз не більше ніж за трьох кандидатів.
Стаття 73
. Повноваження Комісії
1. Комісія уповноважена розглядати звернення керівників органів,
передбачених частиною четвертою статті 5 цього Закону, щодо
проведення перевірки правомірності застосування заборон до осіб,
як претендують на зайняття посад, в межах строку, передбаченого

9.
цим Законом, для проведення спеціальної перевірки.
2. Комісія уповноважена розглядати протягом строку, що не
перевищує шість місяців, скарги осіб, щодо яких встановлено
заборону, передбачену частиною третьою або четвертою статті 1
цього Закону, які:
1) обіймали сукупно не менше одного року посаду (посади) у період
з 25 лютого 2010 року по 22 лютого 2014 року:
а) керівника центрального органу виконавчої влади, який не
входить до складу Кабінету Міністрів України, Голови
Національного банку України, Голови Антимонопольного комітету
України, Голови Фонду державного майна України, Голови
Державного комітету телебачення і радіомовлення України, їх
першого заступника, голови або члена національної комісії, що
здійснює відповідно державне регулювання природних монополій,
державне регулювання у сферах зв’язку та інформатизації, ринків
цінних паперів і фінансових послуг;
б) Керівника Державного управління справами, Керівника
Секретаріату Кабінету Міністрів України, Урядового
уповноваженого з питань антикорупційної політики, їх першого
заступника, заступника;
в) члена Вищої ради юстиції, члена Вищої кваліфікаційної комісії
суддів України, Голови Державної судової адміністрації України,
його першого заступника, заступника;
г) керівника, заступника керівника самостійного структурного
підрозділу центрального органу (апарату) Генеральної
прокуратури України, Служби безпеки України, Служби
зовнішньої розвідки України, Міністерства внутрішніх справ
України, центрального органу виконавчої влади, що забезпечує
формування та реалізує державну податкову та/або митну
політику, податкової міліції;
ґ) керівника, заступника керівника територіального
(регіонального) органу прокуратури України, Служби безпеки
України, Міністерства внутрішніх справ України, центрального
органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує
державну податкову та/або митну політику, податкової міліції в
Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та
Севастополі;

10.
д) Голови Ради міністрів Автономної Республіки Крим, голови
обласної, Київської чи Севастопольської міської державної
адміністрації, їх перших заступників, заступників, голови районної
державної адміністрації, районної в місті Києві державної
адміністрації;
е) Начальника Генерального штабу - Головнокомандувача Збройних
Сил України, Командувача Сухопутних військ Збройних Сил
України, Командувача Повітряних Сил Збройних Сил України,
Командувача Військово-Морських Сил Збройних Сил України, їх
першого заступника;
2) обіймали посаду (посади) у період з 21 листопада 2013 року по 22
лютого 2014 року та не були звільнені в цей період з відповідної
посади (посад) за власним бажанням:
а) керівника центрального органу виконавчої влади, який не
входить до складу Кабінету Міністрів України, Голови
Національного банку України, Голови Антимонопольного комітету
України, Голови Фонду державного майна України, Голови
Державного комітету телебачення і радіомовлення України,
Керівника Державного управління справами, Керівника
Секретаріату Кабінету Міністрів України, Урядового
уповноваженого з питань антикорупційної політики, їх першого
заступника, заступника;
б) члена Вищої ради юстиції, члена Вищої кваліфікаційної комісії
суддів України, Голови Державної судової адміністрації України,
його першого заступника, заступника;
в) керівника, заступника керівника самостійного структурного
підрозділу центрального органу (апарату) Генеральної прокуратури
України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки
України, Міністерства внутрішніх справ України, центрального
органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує
державну податкову та/або митну політику, податкової міліції;
г) керівника, заступника керівника територіального (регіонального)
органу прокуратури України, Служби безпеки України,
Міністерства внутрішніх справ України, центрального органу
виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну
податкову та/або митну політику, податкової міліції в Автономній
Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах у

11.
місті Києві;
ґ) Голови Ради міністрів Автономної Республіки Крим, голови
обласної, Київської чи Севастопольської міської державної
адміністрації, їх перших заступників, заступників, голови районної
державної адміністрації, районної в місті Києві державної
адміністрації;
д) Начальника Генерального штабу - Головнокомандувача Збройних
Сил України, Командувача Сухопутних військ Збройних Сил
України, Командувача Повітряних Сил Збройних Сил України,
Командувача Військово-Морських Сил Збройних Сил України, їх
першого заступника, заступника;
е) голови або члена національної комісії, що здійснює відповідно
державне регулювання природних монополій, державне
регулювання у сферах зв’язку та інформатизації, ринків цінних
паперів і фінансових послуг;
є) керівника державного підприємства, що належить до сфери
управління суб’єкта надання адміністративних послуг, яке
відповідно до законодавства вчиняє дії, необхідні для надання
адміністративних послуг;
3) були штатними працівниками чи негласними агентами в КДБ
СРСР, КДБ УРСР, КДБ інших союзних республік колишнього
СРСР, Головному розвідувальному управлінні Міністерства
оборони СРСР, закінчили вищі навчальні заклади КДБ СРСР (крім
технічних спеціальностей);
4) подані не пізніше шести місяців з дня набрання чинності
Законом України «Про внесення змін до Закон України «Про
очищення влади» з метою приведення його положень у
відповідність до європейських стандартів», якщо відсутнє судове
рішення, яке набрало законної сили.
3. За результатами розгляду звернення чи скарги, передбачених
частиною першою і другою цієї статті, Комісія уповноважена
встановлювати факти, що свідчать про здійснення особою заходів
(та/або сприяння їх здійснення), спрямованих на узурпацію влади
Президентом України Віктором Януковичем, підрив основ
національної безпеки і оборони України або порушення прав і
свобод людини.
4. Встановлення Комісією хоча б одного з фактів, передбачених

12.
частиною третьою цієї статті, є підставою для визнання
правомірним застосування заборон, передбачених цим Законом, або
відмови в задоволенні скарги.
Якщо за результатами розгляду звернення чи скарги, передбачених
частиною першою і другою цієї статті, не встановлено жодного
факту, передбаченого частиною третьою цієї статті, Комісія
приймає рішення про неправомірність застосування заборон,
передбачених цим Законом, або задоволення скарги особи.
5. У випадках, передбачених абзацом другим частини четвертої цієї
статті, та у випадку заявлення особою відповідних вимог, Комісія
приймає рішення про відшкодування шкоди і поновлення особи на
посаді.
Розмір відшкодування шкоди визначається Комісією в розмірі не
більше двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Рішення Комісії про відшкодування шкоди за час вимушеного
прогулу визначається в розмірі не більше різниці середнього
заробітку на посаді, яку особа обіймала до прийняття рішення про
встановлення заборон згідно з цим Законом за весь час вимушеного
прогулу, і доходом, отриманим за трудовим договором (цивільно-
правовим договором), доходом, отриманим від здійснення
підприємницької діяльності (незалежної професійної діяльності),
пенсією та іншими видами доходів (офіційно підтвердженими) за
весь час вимушеного прогулу до дня ухвалення рішення Комісії про
відшкодування.
У випадку перевищення розміру доходу, отриманого за трудовим
договором (цивільно-правовим договором), доходу, отриманого
від здійснення підприємницької діяльності (незалежної професійної
діяльності), пенсії та інших видів доходів (офіційно підтверджених)
розміру середнього заробітку на посаді, яку особа обіймала до
прийняття рішення про встановлення заборон згідно з цим
Законом за весь час вимушеного прогулу, Комісія ухвалює рішення
про відмову відшкодування шкоди за час вимушеного прогулу.
Відшкодування шкоди відповідно до рішення Комісії здійснюється
центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну
політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних
коштів, за рахунок коштів передбачених у державному бюджеті на
відповідні цілі.

13.
6. У випадку неможливості поновлення особи на посаді внаслідок її
скорочення, ліквідації чи реорганізації органу державної влади чи
державного підприємства, Комісія приймає рішення про додаткове
відшкодування шкоди особі в розмірі не більше однієї тисячі
п’ятиста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
7. Рішення Комісії не пізніше п’яти днів з дня його прийняття
надсилається керівнику органу, який подавав звернення, особі, яка
подала скаргу.
8. Рішення Комісії може бути оскаржене до адміністративного суду
в порядку, встановленому законом.
Стаття 74
. Право на відшкодування шкоди
1. Особа має право на одноразове відшкодування шкоди, завданої
внаслідок застосування заборон, передбачених цим Законом.
2. Набрання законної сили судовим рішенням про відшкодування
шкоди, завданої застосуванням заборон, передбачених цим
Законом, є підставою для відмови Комісії у розгляді скарги особи.
3. Звернення особи за відшкодуванням шкоди у разі її отримання
відповідно до цього Закону в рамках іншої процедури
забороняється.
4. Отримані особою надмірно виплачені кошти на відшкодування
шкоди стягуються у судовому порядку.
Стаття 75
. Порядок роботи Комісії
1. Комісія здійснює свою діяльність у формі засідань, які
фіксуються протокольно.
Інформація про час та місце проведення засідання Комісії
оприлюднюється на офіційному веб-сайті Комісії не пізніше ніж за
48 годин до його початку.
2. У засіданнях Комісії бере участь безпосередньо та/або через свого
представника особа, яка подала скаргу, керівник органу, який
подав звернення.
Зазначені особи мають право надавати усні та письмові пояснення,
а також будь-які докази.
Неприбуття належним чином повідомленої особи, або її
представника, з будь-яких причин на засідання Комісії не
перешкоджає проведенню засідання Комісії та ухваленню рішення.

14.
3. Комісія для здійснення своїх повноважень може:
1) витребовувати та отримувати від органів державної влади,
органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого
самоврядування за письмовими запитами інших необхідну
інформацію та/або копії документів;
2) отримувати інформацію з державних реєстрів, інформаційних баз
даних та архівів органів державної влади, органів влади
Автономної Республіки Крим та органів місцевого
самоврядування;
3) отримувати інформацію з особових справ, персональних даних,
відповідних баз даних чи картотек, в тому числі з обмеженим
доступом;
4) отримувати від осіб, уповноважених на виконання функцій
держави або місцевого самоврядування, інших фізичних та
юридичних за їх згодою письмові пояснення з приводу обставин,
що можуть свідчити про порушення вимог та обмежень,
передбачених цим Законом, в тому числі щодо достовірності
відомостей, які є предметом розгляду Комісії.
Фізичні та юридичні особи можуть направляти до Комісії будь-яку
відому їм інформацію про осіб, відносно поширення на них
критеріїв передбачених цим Законом. Така інформація
приймається до уваги та підлягає перевірці Комісією.
4. Член Комісії має право ознайомлюватися з матеріалами,
поданими на розгляд Комісії, брати участь у їх обговоренні та
перевірці, наводити свої доводи та міркування, надавати відповідні
документи.
5. Рішення Комісії про неправомірність застосування заборон,
передбачених цим Законом,вважається прийнятим, якщо за нього
на засіданні проголосували одноголосно всі члени Комісії.
Інші рішення Комісії, в тому числі про розмір відшкодування
шкоди, вважається прийнятим, якщо за нього на засіданні
проголосували чотири члени Комісії.
6. Член Комісії може брати участь у її засіданні дистанційно за
допомогою засобів електронного зв’язку.
7. Член Комісії не має права брати участь у розгляді питання та
ухваленні рішення і підлягає відводу (самовідводу), якщо наявні
дані про конфлікт інтересів або обставини, що викликають сумнів

15.
у його безсторонності.
За наявності таких обставин член Комісії повинен заявити
самовідвід. Із тих самих підстав відвід члену Комісії можуть
заявити особи, щодо яких або за поданням яких розглядається
питання.
Відвід має бути вмотивованим і поданим до початку розгляду
питання у формі письмової заяви. Головуючий на засіданні
зобов’язаний ознайомити із заявою про відвід члена Комісії, якому
заявлено відвід.
Рішення про відвід (самовідвід) ухвалюється більшістю голосів
членів Комісії, які беруть участь у засіданні. Голосування
проводиться за відсутності члена Комісії, щодо якого вирішується
питання про відвід (самовідвід).