Diese Präsentation wurde erfolgreich gemeldet.
Wir verwenden Ihre LinkedIn Profilangaben und Informationen zu Ihren Aktivitäten, um Anzeigen zu personalisieren und Ihnen relevantere Inhalte anzuzeigen. Sie können Ihre Anzeigeneinstellungen jederzeit ändern.

презентация шевченко

1.404 Aufrufe

Veröffentlicht am

  • Als Erste(r) kommentieren

  • Gehören Sie zu den Ersten, denen das gefällt!

презентация шевченко

  1. 1. Шевченко художник
  2. 2. Серед плеяди видатних діячів української культури Тарасові Григоровичу Шевченку (1814–1861) належить особливе місце. Поборником правди і свободи називають його. Він своєю полум’яною поетичною і мистецькою творчістю виражав споконвічні вільнолюбні прагнення нашого народу. Тарас Шевченко як художник займає одне з найпочесніших місць в українському образотворчому мистецтві. Він прекрасно володів всіма відомими тоді засобами графічного зображення. Обдарований від природи хлопчина рано відчув тягу до малювання. Ще змалку крейда і вуглинка були для нього неабиякою радістю. Малював ними стіни, лави, стіл... Малював у хаті і надворі, вдома і в гостях... Якось прийшла сестра Катерина з панщини і не впізнала своєї хати: візерунками розмальовані стіни, долівка і навіть призьба. Хлопець любив зображувати птахів, звірів, людей. Талант художника проявився в Тараса Шевченка значно раніше, ніж талант поета. Якщо перші літературні спроби припадають на 1836– 1837 роки, то найбільш ранній малюнок, що дійшов до нас і відомий під назвою “Погруддя жінки” або “Жіноча голівка”, датований самим автором ще 1830 роком. З цієї юнацької роботи і розпочалась творчість видатного художника.
  3. 3. Одалиска 1840 г. 16,3 х 20,5 см. Национальний музей Тараса Шевченко, № г-297. Твір уперше згаданий в 1911 р. з назвою "Спляча жінка" [Каталог Шевченківської виставки в Москві з приводу п'ятидесятиріччя з дня його смерті. 1861 - 1911. - М., 1911. - С. 8. - № 70 (експонувався в репродукції)]. З назвою “Одаліска” прокоментовано і введено в науковий обіг К.В. Широцким в 1915 р. [Широцкий К. Туреччина в картинах Т. Шевченка // Збірка пам'яті Т. Шевченка. - К., 1915. - С. 91 - 94] Уперше репродуковано з назвою "Сама собі хазяйка у будинку" в 1925 р. [Шевченко і його епоха : збірка перша. - К., 1925. - Між с. 196 - 197] У ПЗТ твір поміщені під назвою " Натурниця" [Шевченко Т. Повне зібрання творів : В 10 т. - К., 1961. - Т. 7, кн. 1. - С. 12. - № 21]. Місця зберігання : власність М.Д. Жвавого, після 1853 в Д.М. Жвавого, з 1912 - в Суспільстві заохочення художників, з 1922 - Державний Російський музей(Санкт-Петербург), з 1929 Чернігівський історичний музей, з 1948 Державний музей Т.Г.Шевченко(Київ).
  4. 4. Сон бабусі і онучки 1840 г. 21,9 ? 27,6 см. Національний музей Тараса Шевченка, № г-800 Юний Шевченко прибув у лютому 1831 року до столиці Російської імперії Петербурга, подолавши разом з іншими кріпаками пана Енгельгардта сотні верст глибокими снігами Прибалтики і російської Півночі. З цього часу почалося його тривале столичне життя, сповнене боротьби за існування, незгасного бажання стати вільним, вивчитися на професіонального художника. 1832 року пан віддав Шевченка на навчання в майстерню одного з найкращих художників В. Ширяєва, законтрактувавши його на чотири роки. Нестача денного часу і заклопотаність, бажання стати справжнім художником змушували Шевченка в білі ночі виходити в Літній сад і змальовувати статуї. Тут відбулась перша зустріч Тараса зі своїм земляком художником І. Сошенком, який зацікавився обдарованим юнаком і вирішив допомогти йому. І.Сошенко давав поради і консультації художникупочатківцю, знайомив його з видатними діячами російської і української культур (Карлом Брюлловим, Василем Григоровичем, Олексієм Венеціановим, Василем Жуковським, Євгеном Гребінкою), спільними зусиллями яких талановитого кріпака було викуплено з кріпацтва.
  5. 5. Юний Шевченко прибув у лютому 1831 року до столиці Російської імперії Петербурга, подолавши разом з іншими кріпаками пана Енгельгардта сотні верст глибокими снігами Прибалтики і російської Півночі. З цього часу почалося його тривале столичне життя, сповнене боротьби за існування, незгасного бажання стати вільним, вивчитися на професіонального художника. 1832 року пан віддав Шевченка на навчання в майстерню одного з найкращих художників В. Ширяєва, законтрактувавши його на чотири роки. Нестача денного часу і заклопотаність, бажання стати справжнім художником змушували Шевченка в білі ночі виходити в Літній сад і змальовувати статуї. Тут відбулась перша зустріч Тараса зі своїм земляком художником І. Сошенком, який зацікавився обдарованим юнаком і вирішив допомогти йому. І.Сошенко давав поради і консультації художнику-початківцю, знайомив його з видатними діячами російської і української культур (Карлом Брюлловим, Василем Григоровичем, Олексієм Венеціановим, Василем Жуковським, Євгеном Гребінкою), спільними зусиллями яких талановитого кріпака було викуплено з кріпацтва.
  6. 6. Циганка-ворожка. 1841. [Петербург]. Бристольский папір, акварель. 26,5 ? 20,7 см Національний музей Тараса Шевченка, № г-824.
  7. 7. Катерина. Час сторення: 1842 Розміри: 93 ? 72,3 Техніка: олія. Картина зберігається в Національному музеї Тараса Шевченка Картина зберігається в Національному музеї Тараса Шевченка (інв. № ж — 100). Попередні місця збереження: збірка Г. С. Тарновського, Музей української старовини В. В. Тарновського в Чернігові (№ 427), Чернігівський обласний історичний музей, Галерея картин Т. Г. Шевченка, (Харків), Центральний музей Т. Г. Шевченка, (Київ)
  8. 8. Марія.1840 г. 24,7 х 20,1 см. Папір, акварель, бронза. Марія. До поеми Пушкіна "Полтава", 1840 Акварель готувалася до видання в альманаху "Уранішня зоря". Події описані в " Полтаві", розгортаються на початку XVIII століття. Гетьман України Іван Мазепа бере собі в дружини дочку полковника Василя Кочубея молоду красуню Марію. Через різні обставини між гетьманом і полковником виникає конфлікт, в якому вгору взяв Мазепа. Непохитний гетьман вирішує страчувати тестя і незабаром приводить своє рішення у виконання... Художник зображує момент, коли мати пробирається в спокої Мазепи до дочки, благаючи вступатися за батька. Ритмічним ключем усієї композиції є лінія сполучених рук. Цей мотив робить зримим і відчутним процес перетікання енергії тривоги матері до безтурботно сплячої дочки.
  9. 9. Звільнення дало право Шевченку вступити до Академії мистецтв. Він став одним з найулюбленіших учнів Брюллова. Тарас переходить з класу в клас в числі найкращих учнів. У малярстві він робить дедалі помітніші успіхи. За час навчання в Академії мистецтв його тричі нагороджують срібною, а потім золотою медалями за малюнки з натури і живописні твори. Тарас Шевченко мріяв поїхати в казкову Італію, щоб познайомитися із шедеврами малярства, скульптури і архітектури. Та академія послала іншого, а власних коштів на таку подорож у Шевченка, звісно, не було. Друга заповітна мрія – повернутись назавжди в Україну. У 1843 році Тарас Григорович приїхав в Україну. Під час подорожі любов до рідного краю наштовхнула його на створення цілої серії картин під назвою “Живописна Україна”, на яких відображено історичні місця, побут і природу країни. Повернувшись в Петербург, він завершує навчання в Академії мистецтв, видає на власні кошти і поширює альбом під назвою “Живописна Україна”. Згодом Шевченко знайшов роботу в Київській археографічній комісії. Художникові довелося побувати у різних місцях України, де він змальовував й описував історичні пам’ятки. З часу його подорожей залишилось чимало акварелей, простих і природних за своїми сюжетами. В 1845-1847 роках Тарас Григорович створив ряд портретів, які переконливо свідчать про зростання художника, про поглиблення психологічної характеристики образів.
  10. 10. Перерване побачення Копія з малюнка К.П. Брюллова. Ймовірно, Шевченко виконав копії названих акварелей Брюллова за замовленням видавця альманаха у зв'язку з необхідністю відправити їх для гравіювання за кордон. Як свідчать підписи під відбитками, їх гравіював англійський гравер Джон-Генрі Робинсон, а власники оригіналів, мабуть, не наважувалися передавати їх в Лондон. Датується копія орієнтовно 1839 р. - не пізніше за жовтень 1840 р., коли було отримано цензурний дозвіл на друкування альманаха. Другу копію цього малюнка Шевченка виконав для В.А. Жуковского. Можливо, одна з його копій з назвою "Італійка у фонтану" в лютому 1888 р. експонувалася на виставці на користь вдів і сиріт архітекторів в Академії витівок. З таким або схожою назвою вона увійшла до літератури. К.В. Широцкий її називає "Італійка в колодязя”. У каталогах фондів Російського музею(С.Петербург) зареєстровано під назвою "Сцена у колодязя". Таке різночитання назв дало основу дослідникам, які не знали, що існує дві копії з акварелі Брюллова, вважати їх різними .
  11. 11. Жінка в ліжку Папір, акварель. 23,1 ? 19,1 см Національний музей Тараса Шевченка, № г-757. На малюнку зображена, швидше за все, Марія Яківна, що згадується в опублікованих М.К. Чалим спогадах И.М. Сошенко в рядках про його проживання разом з Шевченком на квартирі у Марії Іванівни, - там "жила її племінниця, сирота, дочка виборзького бургомістра, Марія Яківна, гарненька немочка і я полюбив її від душі і навіть, грішна людина, подумував було на ній одружуватися. Але Тарас зламав усі мої плани". По знайденими П.В. Журом відомостям, виборзьким бургомістром в 1816 - 1821 роках був Якоб Европеус, дочкою якого і була Марія Яківна. Її вимова прізвища Шевченка як " Чевченко" з певним сантиментам відтворив художник в авторському підпису під малюнком. Марія стала прототипом Паші в повісті " Художник".
  12. 12. Знахар Папір, олівець, туш, перо, кисть. 21,4 ? 15,9 см Національний музей Тараса Шевченка, № г-392. Ілюстрація до нарису " Знахар" для збірки "Наші, списані з натури росіянами"(СПб., 1841) виконана на прохання Г.Ф. Квітки-Основьяненка, який, побачивши нариси український типів на полях одного з листів Шевченка до нього, 22 березня 1841 р. відповів авторові: "Олександр Павлович Башуцкий друкує дуже мудру книгу. Там будуть всякі народи: і школярі, і купці, і ковалі, і всякі. Я списав нашого " Знахаря". І як слід до нього картинки, то я ваших вирізував і послав йому, тому що на видноті він саме так дивиться, як потрібно знахареві, що обманює народ і шахраює, та і вона дивиться на нього теж лукаво. Доводяться вони обоє до моєї казки, тільки не знаю, щоб хто йому обробив як потрібно їх по-нашому, так я і вказав на Вас і просив його цей лист відіслати до Вас. Коли просити Вас про це, то, будьте добрі, покажіть наших так, щоб пальці знати було, щоб наші в славу вишли. Як знаєте, так з ним і сконпонуйте, бо він також штука на всяку справу“.
  13. 13. Портретам належить велике місце в Шевченковому доробку. Він почав працювати над ними ще кріпаком. В академії продовжував роботу в цій галузі. Незабаром він стає одним із відомих і популярних портретистів. Створені ним образи відзначаються невимушеністю, природністю, вдалою композиційною побудовою і свіжістю барв, намаганням дати психологічну характеристику людині. Шевченко зробив великий внесок у розвиток побутового жанру і став його основоположником в українському мистецтві. Особливо хвилювало художника підневільне, часто трагічне становище жінки. Небагато з тих, кому випало безсмертя, здобули його такою дорогою ціною, як Тарас Шевченко. Доля не шкодувала для нього найжорстокіших випробувань і страждань. Прожив Шевченко лише 47 років, з них 25 – у кріпосному рабстві, 10 – у тюрмах та на засланні. А решту – постійно перебував під недремним жандармським оком, воюючи із нестатками. Помер він самотнім у казенній комірчині, не здійснивши навіть природної людської мрії про сімейний затишок у власному домі.
  14. 14. Укріплення Іргизкала 1848-1850. Папір, акварель. 20 х 29,5. Художник виконав малюнок під час перебування Аральської експедиції в укріпленні Іргизкала. Про це свідчить рапорт О. Бутакова командиру Окремого Оренбурзького корпусу 2-го лінійного батальйону. Про укріплення Т. Шевченко розповідає в повісті "Близнецы": "Никогда не забуду того грустного впечатления, какое произвел на меня вид зтого укрепления... Представьте себе на сером фоне кучку серых мазанок с камышовыми кровлями, обнесенную земляным валом... оно издали больше похоже на загоны или кошары, чем на жилище людей". На малюнку художник відтворив частину транспортного табору, що розташувався на правому березі річки Іргизу.
  15. 15. Аскольдова могила 1846. Папір, сепія, акварель. 26 х 37. Праворуч під зображенням напис: Рисовалъ Михаилъ Сажинъ. У квітні 1846 року, оселившись у Києві після повернення з Седнева, Шевченко, як згадує Олександр Чужбинський, "задумав змалювати усі визначні види Києва, внутрішній вигляд храмів і цікаві околиці". Мистецтвознавці справедливо заперечують авторство Сажина. За композицією, освітленням, манерою відтворення окремих деталей і зображення дерев це — малюнок Шевченка. Вірогідно, що Аскольдова могила привернула увагу художника не лише як історично-архітектурна пам'ятка, а й як місце, овіяне переказами і легендами. Місцевість, відому ще з доби Київської Русі як Угорське урочище, а згодом — Хрести, кияни завжди вважали священною. У центрі композиції — кам'яна церкваротонда з круглим периптером, зведена 1810 року архітектором Андрієм Меленським у стилі ампір. У підвалі храму була стародавня гробниця, де поховано князя Аскольда, якого, як і його брата Діра, підступно вбив у 882 році новгородський князь Олег. Навколо храму цвинтар-некрополь, де ховали київську аристократію. Заслуговує на увагу й те, що тут пізніше поховано відомого збирача української старовини, знайомого Тараса Шевченка і пристрасного поціновувача його спадщини Василя Тарновського. Колорит акварелі багатий відтінками, але спокійний. Особливо виразно передано як стан природи, так і настрій зображених персонажів. Завдяки тонким світлотіньовим нюансам Шевченко досяг значної експресивності в зображенні краєвиду.
  16. 16. Костел св. Олександра у Києві 1846. Папір, акварель. 25,5 х 34,6.
  17. 17. Місячна ніч на Косаралі 1848-1849. Папір, акварель. 15x29,2. Один з малюнків, який після успішного завершення Аральської експедиції Шевченко подарував командиру Окремого Оренбурзького корпусу, оренбурзькому генерал-губернатору В. Обручеву. Неповторний нічний пейзаж косаральської землі. Біля піщаної коси непорушно застигли шхуни, поставлені на зимівлю. На березі — перевернуті човни і якір. Маленький собачка дивиться на повний місяць, що видніється з-за хмар. Його сяйво ніби позолотило спокійну поверхню води, місячна доріжка простяглася від берега до неба.

×