1. О.І. Денисенко, методист кабінету інклюзивного
та інтегрованого навчання
Методичне забезпечення наступності
у роботі дефектологів, спеціального психолога, вихователів
з дітьми з особливими потребами
Навчання та виховання у дошкільних навчальних закладах/групах для дітей із
порушеннями психофізичного розвитку є однією з важливих складових загальної
системи корекційної навчально-виховної роботи, що має розвиватися та
удосконалюватися поряд з інноваційними формами – інклюзивним та інтегрованим
навчанням дітей з порушеннями психофізичного розвитку в умовах
загальноосвітнього простору дошкільного навчального закладу. Ефективність
системи корекційно-педагогічного впливу в багатьох випадках залежить від чіткої
організації життя і діяльності дітей у період перебування в дошкільному
навчальному закладі. Слід пам’ятати про значне нервово-психічне навантаження,
яке необхідно рівномірно розподіляти протягом дня. Необхідна наступність у роботі
всіх педагогів, працюючих з дітьми.
Дидактичні основи організації дошкільної освіти та діяльності дошкільного
навчального закладу розроблені у працях О.Кононко, О.Усової, Т.Поніманської та
ін.
У роботах З.Борисової, Н.Денисенко, В.Котирло, К.Стрюк та ін. значна увага
приділяється змісту та плануванню навчально-виховного процесу в дошкільному
навчальному закладі, методам і формам його організації, вимогам до всебічного
розвитку дитини на різних вікових етапах.
Проблему комплексної корекційно-розвивальної роботи з дошкільниками з
вадами психофізичного розвитку, зокрема дітей з вадами розумового розвитку та
дітей з затримкою психічного розвитку, досліджували Т.Єгорова, Г.Жаренкова,
Г.Капустина, Ю.Костенкова, В.Лубовський, Н.Никашина, Р.Тригер, У.Ульєнкова,
Н.Ципіна, В.Петрова, В.Синьов, М.Матвеєва та інші.
Дошкільний навчальний заклад (дитячий садок) спеціального типу №7
«Зірочка» Черкаської міської ради є єдиним в Черкаській області, де навчаються та
виховуються діти з вадами розумового розвитку, затримкою психічного розвитку,
аутичним спектром розвитку. Відвідують заклад діти віком від 3 до 7(8) років, з
якими проводиться систематична корекційно-розвивальна та навчально-виховна
робота.
Дошкільний навчальний заклад № 7 у своїй діяльності керується
Конституцією України, Законами України «Про освіту», «Про дошкільну освіту»,
«Про охорону дитинства», Положенням про дошкільний навчальний заклад,
затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12.03.2003 р. № 305,
Концепцією дошкільного виховання, Конвенцією прав дитини, наказами та
рекомендаціями МОНУ і МОЗУ, Порядком комплектування дошкільних навчальних
закладів(груп) компенсуючого типу, зареєстрованого в Міністерстві юстиції
України 11.04.2006 року за № 414/12288, проектом Закону України «Про спеціальну
освіту осіб з обмеженими можливостями здоров’я», власним статутом.

2. Зміст навчально-виховного процесу визначається Базовим компонентом
дошкільної освіти, нової редакції; Програмою виховання дітей дошкільного віку
«Малятко»; Програмою виховання і навчання дітей від двох до семи років
«Дитина»; Програмою виховання і навчання розумово відсталих дітей дошкільного
віку (наук. кер. програми В.Є. Турчинська); Програмою з художнього виховання,
навчання і розвитку дітей 2-6 років «Кольорові долоньки»(2008р.). Ці програми
спираються на особистісно гуманістичний підхід у навчанні, корекції, вихованні та
розвитку унікальної та неповторної індивідуальності кожної дитини, сприяють
створенню умов для особистісного становлення і творчої самореалізації кожної
дитини, формування її життєвої компетентності.
Дошкільний навчальний заклад несе відповідальність перед батьками,
суспільством і державою за:
o реалізацію головних завдань дошкільної освіти, визначених Законом
України «Про дошкільну освіту»;
o забезпечення рівня дошкільної освіти у межах державних вимог до її
змісту, рівня та обсягу;
o дотримання фінансової дисципліни та збереження матеріально-технічної
бази.
Головною метою дошкільного закладу є забезпечення реалізації права
громадян на здобуття дошкільної освіти, задоволення потреб громадян у нагляді,
догляді та оздоровленні дітей, створення умов для їх фізичного, розумового й
духовного розвитку, а також формування повноцінної життєвої компетенції
особистості та використання отриманих знань в реальних умовах, надання допомоги
дітям у самоствердженні, подоланні неадекватних установок і стереотипів з метою
набуття певних навичок соціальної поведінки.
У дошкільному навчальному закладі функціонують 4 групи «Сонечко»,
«Зоренята», «Промінчик», «Зіронька». Дві групи для дітей з затримкою психічного
розвитку (ЗПР) та дві групи для дітей з розумовою відсталістю (РВД).
Наповнюваність груп - по 10 осіб. В ДНЗ також функціонує група цілодобового
перебування дітей. Групи комплектуються згідно діагнозу та тривалості
перебування дитини в дошкільному навчальному закладі: «Зіронька» група ЗПР – 3
(2) рік навчання, «Зоренята» група ЗПР – 3 (4) рік навчання, «Сонечко» група РВД –
2 рік навчання, «Промінчик» група РВД – 3 рік навчання.
Прийом дітей до дошкільного навчального закладу здійснюється директором
протягом календарного року відповідно до умов, визначених чинним
законодавством. Прийом дітей до ДНЗ фіксується в спеціальному журналі прибуття
(вибуття) дітей, що заповнюється керівником та педагогами кожної групи.
Зарахування дітей до дошкільного закладу відбувається протягом року на
підставі заяви батьків або осіб, які їх замінюють, свідоцтва про народження дитини,
ідентифікаційного номеру (при наявності), анкети, картки стану здоров’я і розвитку
дитини, а також рекомендацій Черкаської психолого-медико-педагогічної
консультації, що направляє дітей до спеціальних навчальних закладів. Термін
перебування дітей в дошкільному закладі №7 триває відповідно рекомендацій
Черкаської психолого-медико-педагогічної консультації. Подальше навчання дітей-
випускників закладу відбувається згідно бажання батьків та рекомендацій
Черкаської обласної психолого-медико-педагогічної консультації.

3. Навчально-виховний та корекційно-розвивальний процеси здійснюють 15
педагогічних працівників, серед яких 4 корекційних педагога (вчителі-дефектологи),
практичний психолог, музичний керівник.
На початку навчального року методист дитячого садочку проводить засідання
круглого столу, в якому беруть участь вихователі, корекційні педагоги, під час
проведення якого розглядається календарне планування на рік і, при необхідності,
вносяться зміни та корективи до плану. Зміни в календарному плануванні
передбачають перерозподіл тем і завдань у часі з урахуванням індивідуально-
типологічних особливостей дітей в групах і підгрупах. Проводиться психолого-
педагогічне обстеження кожної дитини з метою виявлення проблемних сторін у
розвитку дитини.
На кожну дитину заводиться картка психолого-педагогічного обстеження
дитини, до якої заносяться наступні дані:
Прізвище, ім’я, по-батькові дитини
Дата народження
Діагноз
Домашня адреса
Дата обстеження
I . Загальні положення
1. Стислі відомості про сім’ю дитини та умови виховання.
II.Наслідки медичного обстеження
1. Короткі анамнестичні дані
2. Час і причини основного порушення
III. Наслідки психологічного обстеження
1.Сприймання (зорове, слухове, тактильне)
2. Пам’ять
3. Мислення
4. Діяльність, увага, працездатність
5. Емоційно-вольова сфера, поведінка, особливості
IV. Наслідки педагогічного обстеження
1. Рідна мова в сім’ї дитини
2.Дані логопедичного обстеження
3. Знання та уявлення про оточуючий світ. Орієнтування в просторі і часі.
4. Знання й навички з програмового матеріалу дошкільного закладу:
а) з рідної мови
б) з математики
в) з ізодіяльності
г) фізкультура
д) ігрова діяльність
5. Ставлення до навчання
6. Соціальне і побутове орієнтування
На кожну дитину закладу заводиться мовленнєва картка наступного зразку:
Мовленнєва картка ФФНМ, ЗНМ
1. Дата зарахування
2. Прізвище, ім’я, вік
3. Домашня адреса
4. Дані про батьків

4. 5. Дані про хід розвитку мовлення (захворювання, умови виховання, мовне
оточення, розвиток мовлення дитини
6. Стан слуху
7. Загальна характеристика мовлення:
- Словниковий запас - активний словник (не) відповідає віковій нормі;
нижчий вікової норми, менший від пасивного словника, словник у межах
повсякденного вжитку.
- Оцінка розуміння рівня мовлення –нормальний, нульовий, ситуативний,
номінативний, предикативний.
- Граматична будова, типи речень – односкладні, прості, поширені,
двоскладні.
- Фразове мовлення – фразами, окремими фразами.
- Склад слова – вимовляє основні побутові слова правильно, пропускає звуки,
склади, називає окремі склади.
8. Фонематичний слух – збережений, порушений.
9. Звуковий аналіз слова – сформований, не сформований, виділення звука на
початку слова, в середині, в кінці, виділення звука на слух, розрізнення близьких
фонем.
10. Вимова звуків:
зву самостійн Відобр. Ізольов. висновок Рівень примітки виправлено
к о порушень
Р
Р
Л
Л
С
З
Ц
Ш
Ж
Ч
Щ
Згідно виявленого рівня підготовленості вихованця закладу, педагогічним
колективом складається індивідуальна розвивальна програма для кожного з них з
перспективою подальшої роботи. Через 4 місяці корекційний педагог проводить
діагностичне обстеження, згідно якого планує перспективну роботу на наступні 3
місяці.
Перспективний план навчально-виховної та корекційно-відновлювальної
роботи на I - II півріччя на кожну дитину складається за наступними розділами:
1. Рідна мова та ознайомлення з навколишнім.
2. ФЕМП
3. Зображувальна діяльність.
4. Фізкультура.

5. 5. Ігрова діяльність.
Працюючи в ідеології «команди», кожен спеціаліст виконує свої чітко
визначенні завдання в межах своєї компетенції щодо розвитку та корекції психічних
процесів дитини. Корекційно-розвивальна робота будується не як просте тренування
вмінь і навичок, не як окремі вправи з удосконалення психічної діяльності, а як
цілісна свідома діяльність (по можливості – усвідомлена дитиною). При цьому зміни
окремих психічних утворень дитини повинні сполучатися з оптимізацією умов
життя, виховання та навчання, в яких знаходиться дитина. Корекція має
випереджаючий характер: не лише вправляє та вдосконалює те, що досягнуто
дитиною, а й активно формує ті навички, які повинні розвинутись у найближчій
перспективі.
Охарактеризуємо межі діяльності спеціалістів, які приймають участь в
психолого-педагогічному супроводу дітей.
Корекційний педагог (дефектолог): проводить педагогічну діагностику,
розробляє та координує індивідуальну програму розвитку кожної дитини,
організовує індивідуальні та підгрупові заняття з дітьми у відповідності до
розроблених програм, здійснює корекцію розвитку мовлення.
Практичний психолог: проводить психологічну діагностику, виконує
психологічну підтримку на протязі адаптаційного періоду, організовує підгрупові та
індивідуальні заняття (психотренінги) по соціальному розвитку, проводить
індивідуальні заняття по корекції та розвитку психічних процесів, по корекції
дезадапційних форм поведінки, здійснює об’єктивнє вивчення умов життя і
сімейного виховання дитини.
Слід відмітити, що корекційний педагог і практичний психолог разом
розробляють і оформляють рекомендації для інших педагогічних працівників
закладу, батьків, консультують їх з питань організації роботи з дитиною з
урахуванням даних психолого-медико-педагогічної комісії.
Вихователь: проводить оцінку сформованості ціленаправленої діяльності за
даними ігрової, образотворчої, трудової діяльності, проводить оцінку навичків
самообслуговування згідно віку дитини, додержується рекомендацій корекційного
педагога та практичного психолога щодо організації корекційно-розвивального та
навчально-виховного процесів: забезпечує підгрупові та групові заняття, проводить
індивідуальну роботу за завданням корекційного педагога.
Музичний керівник: реалізує індивідуально підібрані музичні програми,
разом з корекційним педагогом проводить логоритмічні заняття, реалізує допоміжні
програми, основою яких є музикотерапія.
В дитячому садочку впроваджуються в практику інноваційні технології, так
корекційний педагог Самойленко В.І та вихователі Нігматуліна Н.І. та Займак
О.Б., які працюють в групі з РВД, широко застосовують методи нетрадиційних
технік малювання для активізації сенсомоторного розвитку дітей з вадами
розумового розвитку. Це і найулюбленіше для дітей малювання пальчиком,
долонькою, штампування сірниковими коробками, овочевими штампами, пробками,
кришками, мочалками. Велике задоволення отримують і дорослі і діти від обривної
аплікації, аплікації серветками, листям, крупою та цукром. Під час таких занять
педагоги активно використовують пальчикові вправи. Пальчикові ігри впливають на
розвиток у дітей дрібної моторики, виховують уміння слухати, підвищують

6. мовленнєву активність, і що найголовніше, створюють під час занять необхідну
позитивну атмосферу.
Рука – природне «знаряддя», тому дитині легше отримати перше зображення
через природні рухи самої руки, ніж виконувати дії з пензликом. Малюючи
пальчиковими фарбами, у дітей розвивається уява, увага, діти вчаться керувати
своїми рухами, зосереджувати увагу на одному виді діяльності.
Теми визначаються за принципом складності: від простого до складнішого:
спочатку примочування пальчиком розповсюджується по всій поверхні, а потім – на
обмеженій.
Примочування по всій площині: «Пальчик гуляє», «Сукня в горошок», «Чашки
в горошок». Примочування на обмеженій поверхні: «Гілка горобини», «Вишеньки
на тарілочці», «Горошок для півника». Малювання долонькою: «Сонечко»,
«Дощик», «Тюльпани», «Дерево».
На початок навчального року лише 30% дітей знали і могли показати
потрібний колір, 30% дітей мали задовільний стан дрібної моторики, діти мали
низьку мотивацію до ігрової та навчальної діяльності. На кінець навчального року
значно підвищилась активність дітей у навчанні, діти стали проявляти
зацікавленність до малювання, у них покращився стан дрібної моторики. 70% дітей
почали розрізняти і правильно знаходити кольори та форму. Покращився загальний
емоційний стан групи.
У програмах «Малятко», «Я у світі», які використовуються у роботі
дошкільних навчальних закладів загального типу, виділяють спеціальний розділ
«Розвиток дитини в театралізованій діяльності». В його критеріях підкреслюється,
що педагог зобов’язаний: створювати умови для творчої активності дітей в
театралізованій діяльності (заохочувати до творчості, розвивати вміння вільно
триматися під час виступу, спонукати до імпровізації за допомогою міміки,
виразних рухів, інтонації тощо); залучати дітей до театрального мистецтва
(знайомити з театральними жанрами, з різними видами театрів); забезпечувати
взаємозв’язок театралізованої з іншими видами діяльності в єдиному педагогічному
процесі; створювати умови для спільної театралізованої діяльності дітей та
дорослих.
В процесі корекційного навчання РВД засобами театралізованої діяльності,
якими користуються корекційний педагог Сотуленко С.І. та вихователі
Сеньковська С.П. і Кривенко В.В., проходить особлива, своєрідна для кожного
випадку зміна структури дефекту. Спочатку – перебудова вищих психічних функцій
за допомогою художнього сприйняття, потім - пам’яті і словесного мислення.
Для роботи за обраною темою педагоги використовують наступні види театру:
пальчиковий, ляльковий, іграшковий, фартушковий. Всі режимні моменти в групі
супроводжуються показом елементів театралізованого дійства. На початку року
зацікавленість театральними дійствами була на низькому рівні. Дітей цікавили
лише яскраві та шумові іграшки. Згодом діти навчилися стежити поглядом за
іграшками, використовувати елементарні дії з ляльками. На кінець року всі діти
групи навчилися наслідувати рухи театральних героїв, повторювати за ляльками
окремі звуки, склади, супроводжувати власне мовлення рухами, у 30% дітей значно
покращились показники експресивного мовлення. Загальний емоційний стан групи
– стабільно-позитивний.

7. Зміст навчально-виховної роботи з дітьми груп ЗПР визначається цілями і
завданнями корекційно-розвивальної роботи, яка організовується в три етапи, що
відповідають періодизації дошкільного віку. Кожен етап, в свою чергу, включає
декілька направлень, відповідно до умов реалізації Базового компоненту дошкільної
освіти, нової редакції, та спеціальних корекційних програм.
На першому етапі проводиться корекційно-розвивальна робота з дітьми
молодшого віку. Вона направлена на удосконалення психофізичних механізмів
розвитку дітей с затримкою психічного розвитку, формуванню у них передумов
повноцінного функціонування вищих психічних функцій та мовлення, а також
базових уявлень про себе і світ навколо.
На другому етапі проводиться робота з дітьми середнього дошкільного віку:
усуваються прогалини у фізичному та психомовленнєвому розвитку дітей,
формуються і удосконалюються елементарні навички ігрової, фізичної,
образотворчої, пізнавальної і мовленнєвої діяльності.
Третій етап передбачає ціленаправлену роботу зі старшими дошкільниками з
затримкою психічного розвитку. На даному етапі робота проводиться не тільки з
удосконалення дітьми ігрових, побутових та інших умінь і навичок, але і з корекції
мовленнєвих порушень, профілактики можливих ускладнень при оволодінні
читанням, письмом, рахунком, з розвитку комунікаційних навичок в контексті
підготовки до шкільного навчання.
Показником ефективності спільної роботи педагогів в групах ЗПР є
досягнення вихованців цих груп. На початку навчального року лише 20% дітей
групи ЗПР 3 (2рік навчання) не мали порушення звуковимови і могли виокремити
звук зі слова. Після проведення корекційно-розвивальної роботи, на кінець року
значно покращились звуковимова у 60% дітей, а виокремити звук зі слова могли вже
60% дітей. На кінець навчального року з групи ЗПР 3(4 рік навчання) 30% дітей
було зараховано до ЗОШ на навчання за загальною програмою, 20% дітей до
спеціальної загальноосвітньої школи-інтернату, 50% дітей залишились на повторний
курс.
Отже, професійність і ефективність психолого-педагогічного супроводу
дитини з порушеннями психофізичного розвитку залежить від чіткої організації
роботи дошкільного навчального закладу, використання інноваційних технологій,
відпрацювання моделі супроводу дитини у співпраці корекційних педагогів,
практичного психолога, вихователів і батьків.
Психологічною передумовою створення цілісної системи супроводу є
довірливі, проникнуті взаємоповагою й взаєморозумінням відносини між
адміністрацією, вихователями, батьками, корекційними педагогами і практичним
психологом.
Запропоновано для удосконалення діяльності дошкільного навчального
закладу (дитячий садок) спеціального типу №7 «Зірочка» Черкаської міської ради
використовувати діяльність батьківських комітетів як учасників державно-
громадської системи управління закладом з метою реалізації прав своїх дітей,
розробити програму побудови взаємодії дошкільного закладу з родиною.
Для поліпшення розвитку мовлення дітей в дошкільному навчальному закладі
рекомендовано ввести посаду логопеда згідно Наказу Міністерства освіти і науки
України від 4.11.2010 №1055 Про затвердження Типових штатних нормативів
дошкільних навчальних закладів, згідно якого «Для дітей з порушеннями зору,

8. слуху, опорно-рухового апарату, з розумовою відсталістю, із затримкою психічного
розвитку, у яких виявлено мовленнєві порушення, вводиться 1 штатна одиниця
учителя-логопеда на кожні 10 дітей з тяжкими порушеннями мовлення (ринолалія,
заїкуватість, загальне недорозвинення, алалія, афазія, дизартрія) або на кожні 12
дітей з фонетико-фонематичним недорозвиненням, дислалією.»
ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА
1. Базова програма розвитку дитини дошкільного віку «Я у Світі» /Наук.
керівник Кононко О.Л. – К.: Світич, 2008. – 430 с.
2. Выготский Л.С. Обучение и развитие в дошкольном возрасте //Выготский Л.С.
— М.: Издательский Дом Шалвы Амонашвили, 1996. (Антология гуманной
педагогики).
3. Малятко: Програма виховання дітей дошкільного віку /Наук, керівник авт.
кол-ву З.П.Плохій. - Вид. 2-ге, доопр., допов. - К.: Педагогічна думка, 1999.
4. Поваляева М.А. Взаимодействие специалистов при коррекции речи в условиях
дошкольного учреждения./Поваляева М.А. Коррекционная педагогика.
Взаимодействие специалистов. – Ростов-на-Дону, 2002, с. 3- 35.