Краєзнавчо-пізнавальний тревелог-екскурсія для учнів 5-9 класів. Більше інформації на сайті Національної бібліотеки України для дітей: https://chl.kiev.ua/

1. (краєзнавчо-пізнавальний тревелог-екскурсія для учнів 5-9 класів)
Івано-Франківщини
Міністерство культури та інформаційної політики України
Національна бібліотека України для дітей
Найцікавіші міста

2. Умовні позначки:
Наша рідна Україна славиться безліччю дивовижних скарбів – природних об’єктів, пам’яток культури та визначних
місць. Ми пропонуємо тобі долучитися до нового цікавого інтерактивного проєкту від Національної бібліотеки
України для дітей «Подорож містами України», у якому ти відкриєш для себе найкращі краєзнавчі перлини
Батьківщини. Дев’ята зупинка присвячена одному з найбільш автентичних регіонів Прикарпаття, найцікавішому
туристичному куточку не тільки України, а й всього світу — Івано-Франківщині. Тут можна помилуватися на гори,
вкриті зеленим оксамитом лісів, почути шум могутніх бурхливих гірських річок, вдихнути запаморочливо чисте
повітря і відчути справжню естетичну насолоду. Прикарпаття зустріне тебе мальовничими краєвидами, полями
шафранів, крижаними водоспадами, високогірними озерами, висячими болотами, чудовими гірсько-лижними
курортами, дивакуватими фонтанами, цікавими музеями, унікальними храмами та народними ремеслами. Впевнені,
у твоїх думках уже сформувалася ця яскрава картинка. Отже, вирушаємо!
Юний друже!
– дивись відео – 3D-екскурсія
Місто Коломия
Місто Косів
Місто Галич
Місто Івано-Франківськ Місто Калуш
– аерозйомка
Краєзнавчий
ігроленд
Краєзнавча
читальня
Цікавинки
Івано-Франківщини

3. Герб міста
Місто Івано-Франківськ (до 1962 року Станиславів) — обласний
адміністративний центр Івано-Франківської області, має статус економічної
та культурної столиці Прикарпаття. Засноване польським магнатом
Андрієм Потоцьким.
Місто розташоване на Покутській рівнинній території південного
заходу України. Площа — 125 кв. км. Чисельність населення станом на
1 січня 2022 року — 238,2 тис. осіб. Через свою безпосередню близькість
до Українських гір Івано-Франківськ називають «східними воротами»
Карпат. Усього за дві години з міста можна дістатися до найвищої точки
України — гори Говерла.
Прапор міста
Івано-Франківськ славиться своєю багатовіковою історією та
етнографічними особливостями. В ньому поєднуються всі традиції
Гуцульщини, Бойківщини, Опілля та Покуття. Це райський куточок із
красивою архітектурою, затишними скверами та парками.
22 серпня 2011 року в Івано-Франківську було встановлено рекорд
України з наймасштабнішого флешмобу одночасного виконання
Державного Гімну України у вишиванках. Серед видатних уродженців міста
– письменники Ю. Андрухович, Т. Прохасько, І. Карпа, С. Алексієвич;
співаки — Тіна Кароль, Н. Дзеньків; актори — В. Лінецький, І. Вітовська,
Ю. Горбунов; спортсмени — В. Вірастюк і В. Пономаренко.
Івано-Франківськ

4. Місто Івано-Франківськ – «східні ворота» Карпат
Палац Потоцьких
Історико-меморіальний
музей Олекси Довбуша
Івано-Франківський обласний
краєзнавчий музей
Івано-Франківська ратуша Івано-Франківський національний академічний
драматичний театр імені І. Франка
Фортечна галерея «БАСТІОН»
Станіславське море Вірменська церква

5. Палац Потоцьких
Палац Потоцьких — об’єкт охорони культурної спадщини, пам’ятка
архітектури місцевого значення. Його називають серцем Івано-Франківська.
Комплекс палацу в італійському стилі був зведений у 1672-1682 роках
засновником міста польським гетьманом А. Потоцьким для себе і родини.
Це була прекрасно оздоблена триповерхова будівля. Проєктував
фортечний комплекс відомий французький архітектор Франсуа Карасіні.
Висота фортечних мурів становила 10 метрів. У палаці бували польський
король Ян Собеський, австрійський цісар Йосиф ІІ, трансильванський князь
Ф. Ракочі. Тривалий час тут жила дружина Пилипа Орлика.
Замок зберігся до нашого часу фрагментарно. Від комплексу будівель у
первинному стані залишилися в’їздні ворота та ліве крило палацу у глибині
скверу. Нині проводяться відновлювальні роботи.

6. Історико-меморіальний музей Олекси Довбуша
Заклад відкрито у вересні 1995 року. Експозиція музею
побудована на матеріалах із приватної колекції директора музею,
відомого українського вченого-історика Володимира Грабовецького,
які він збирав майже 45 років. Експозиція музею знайомить із
документами про опришківський рух під проводом Олекси Довбуша.
Цікавими експонатами в музеї є різні види зброї, одяг, окремі речі
опришків, бронзова медаль із барельєфним зображенням Довбуша,
рукопис сценарію Любомира Дмитерка і Віктора Іванова до
кінофільму «Олекса Довбуш», а також художня література та твори
мистецтва про опришків.

7. Івано-Франківський обласний краєзнавчий музей
Краєзнавчий музей було відкрито 1940 року. Експозиція
розташована в міській ратуші. Нині у фондовій збірці представлено
понад 120 тисяч матеріалів, що згруповані за відділами: природи,
археології, історії та народного мистецтва. Відділ природи знайомить із
біотичним різноманіттям Прикарпаття. Окрасою відділу історії є
колекція археологічних пам'яток доби Київської Русі і Галицько-
Волинської держави. Надзвичайно цікавими є знахідки з розкопок
Княжого Галича. У експозиції представлена багата колекція зброї та
стародруків. У відділі народного мистецтва експонуються речі
народного побуту, одягу, вироби декоративно-ужиткового мистецтва,
ікони ХVII-XIX ст.

8. Івано-Франківська ратуша
Івано-Франківська ратуша — стародавній символ міста, єдина в
Україні світська споруда, що має позолочений купол. Будівля
розташована в центральній частині міста, на площі Ринок. Першу ратушу
в місті збудували в 1672 році у стилі пізнього Ренесансу. У 1695 році, на
замовлення власника міста Ю. Потоцького, під керівництвом архітектора
К. Бенуа, звели нову ратушу з каменю. У 1871 році завершили будівництво
третьої ратуші, архітекторами якої були А. Пшибиловський і Ф.
Покутинський. Вона мала вигляд величного прямокутного
двоповерхового будинку з високою вежею.
1860 рік
Зазнавши значних руйнувань під час Першої світової
війни, ратуша після відбудови в 1935 році набула
хрестоподібного вигляду і так збереглася донині. Автором
проєкту будівлі став архітектор С. Треля. Вежа має висоту
49.5 метрів і закінчується своєрідним куполом, що нагадує
військовий шолом. На ратуші встановлено 4 нових
годинники з автоматичним механізмом та електронними
курантами, що виконують 12 українських мелодій.

9. Івано-Франківський національний академічний драматичний театр імені І. Франка
Театр було створено 1939 року на базі мандрівних театрів
Галичини. Унікальність будівлі театру – в ексклюзивному
гуцульському оздобленні інтер’єру, в основі якого – керамічне
панно в традиціях косівської кераміки, що внесена до
Репрезентативного списку нематеріальної культурної
спадщини ЮНЕСКО.
2019 року театру надано статус національного. Нині це
сучасний український театр, у репертуарі якого представлені
найкращі зразки зарубіжної та української класики, а також
відомі п’єси сучасних авторів та казки для дітей. У різні часи
тут творили: заслужені артисти України Г. Лаврик, П. Бобров,
О. Затварська, Л. Іванова, В. Мельник, Ю. Шиманський, О.
Чернявська; народні артисти України В. Нестеренко, В. Смоляк,
М. Станіславський, В. Остафійчук, М. Кавуненко, С. Романюк,
Х. Фіцалович та багато інших.

10. Фортечна галерея «БАСТІОН»
Фортечна галерея «Бастіон» внесена до списку пам’яток
архітектури, рекомендованих для відвідування офіційними
делегаціями та туристичними групами. Відвідувачі галереї можуть
побачити живу історію — старі фортечні мури та каземати,
законсервовані та заховані під скло, а також переглянути фільм про
історію фортеці. У галереї відбуваються змінні виставки різних
напрямів мистецтва: фотографії, живопису, графіки, скульптури
тощо. Відбуваються літературні читання та презентації книг. На
площі проходять різноманітні фестивалі, зокрема міжнародний
фестиваль «Свято ковалів».

11. Станіславське море
Станіславське море – саме так називають штучно створене
міське озеро Івано-Франківська. Водойма розташована в
південно-західній частині міста. Площа водного плеса – 36
гектарів із глибиною від 3 до 4,5 метрів. Коло навколо ставу
– 3 кілометри. Раніше тут були мисливські угіддя князів
Потоцьких.
Територія озера стала улюбленою зоною для відпочинку
містян і гостей. Мальовничі пейзажі надають їй
романтичності та загадковості. Найбільш символічним
місцем водойми є «Острів кохання», який має форму серця.

12. Вірменська церква
Вірменська церква (нині — Кафедральний собор
Покрови Пресвятої Богородиці) — пам’ятка архітектури
національного значення, є однією з найстаріших у Європі
та найбільших серед вірменських церков України.
Споруджена у стилі європейського бароко. Будівництво
тривало 20 років із 1743 по 1763 роки. Розписи церкви
здійснив відомий польський художник Ян Солецький, а
скульптури - учень Й.-Г. Пінзеля - Матвій Полейовський.
Нинішній собор часто називають – «блакитна церква».

13. Герб міста
Прапор міста
Калуш — мальовниче місто обласного значення, районний і
адміністративний центр Калуської територіальної громади. Розташоване на
лівому березі річки Лімниця у північно-східній частині Івано-Франківської
області. Перша документальна згадка про місто Калуш датується у середині
XIII ст. У 1549 році отримало статус «королівського вільного міста». Назва
міста походить від слова «калюша» — природне сольове джерело, з якого у
давнину добували сіль.
Калуш
Калуш традиційно вважається промисловим
центром Прикарпатського регіону. Тут
виробляється третина всієї промислової
продукції області: калійні мінеральні добрива,
металевий магній, поліетилен, тафтингові
покриття та інші. За результати дослідження
аналітичного центру «Universitas» у 2021 році
Калуш зараховано до списку з 33 найкращих за
якістю життя великих міст України.

14. Калуш — сучасне західноукраїнське місто
Український народний дім
Музей-садиба родини Івана Франка Історико-краєзнавчий музей Калущини
Костел святого Валентина
Меморіальний музей «Калуська в'язниця»

15. Український народний дім
Народний дім у Калуші — це чудовий зразок
архітектурного мистецтва, що став символом національної
культури кінця ХІХ ст. Стиль архітектури визначається як
ранній модерн. Спочатку у 1880 році збудовано, ймовірно,
дерев’яне приміщення. Потім 1907 року з’явився
двоповерховий будинок. Витончена будівля зберегла свій
первісний вигляд і виконує функцію міського культурно-
освітнього центру. В ньому у 1884 році виступав письменник
І.Я. Франко. Тут базувалася велика кількість патріотичних
товариств, таких як «Просвіта», «Сокіл», «Відродження»,
проводилися концерти, зустрічі творчої інтелігенції тощо.

16. Музей-садиба родини Івана Франка
Музей-садибу родини Івана Франка було відкрито у 1992
році. Саме приміщення збудоване ще 1935 року сином рідного
брата Івана Франка - Омеляном Франком.
У музеї-оселі чотири кімнати. Перша кімната розповідає
про життєвий і творчий шлях І. Франка.
У другій та третій кімнатах розміщені матеріали про
родину рідного брата письменника О. Франка та куточок
священника, поета і просвітницького діяча А.
Могильницького, творчість якого високо оцінив І. Франко.
Четверта кімната «Іван Франко і Смольський» вміщає
картини Г. Смольського, відомого українського художника
та краєзнавця, який залишив спомин про І. Франка у книзі
«У дружбі з народом», а також написав картину «Арешт І.
Франка у 1880 році».

17. Історико-краєзнавчий музей Калущини
Історико-краєзнавчий музей Калущини заснований у грудні
1997 року. Площа музею - 145 кв. м. Засновником і першим
завідувачем був викладач училища Валерій Сердюк. Експозиція
закладу висвітлює історію, природу краю та знайомить відвідувачів
з етнографічними традиціями регіону, особливостями народного
побуту Бойківщини та Прикарпаття XІX - початку XX ст.
У музеї представлено понад тисячу експонатів, з
яких декілька сотень - оригінали. Тут зберігаються
археологічні знахідки міста і району, предмети
домашнього побуту краян, церковні стародруки, значна
кількість історичних архівних документів та світлин,
матеріали з історії дзвонарства тощо. Два зали музею
віддані артгалереї, де можна ознайомитися з
унікальною колекцією живопису Петра Савчина,
мистецький рівень якого визнаний багатьма відомими
мистецтвознавцями.

18. Костел святого Валентина
Парафіяльний костел святого Валентина є пам’яткою
храмового будівництва і справжньою візитівкою Калуша. На всій
території України калуський костел має лише один аналог — у
містечку Глинна Наварія Львівської області. Тут зберігаються
унікальні католицькі стародруки, чудові срібні свічники, золоті
келихи. Збудований у неоготичному стилі. Це римо-католицький
храм, що розташований у першій мурованій будівлі міста, яка
збереглася до наших днів. Костел тут із 1464 року. Це найвище
місце в райцентрі, з якого відкривається прекрасна панорама.

19. Меморіальний музей «Калуська в'язниця»
Музей «Калуська в'язниця» створений 6 червня 2013 року.
Розташований у приміщені колишньої в’язниці, де з 1944 року до
початку 1950-х років під арештом перебували представники ОУН та
УПА. Мета закладу — пошук, дослідження, комплектування та
експонування документальних матеріалів для висвітлення подій,
фактів та наслідків терору окупаційних режимів на території
Калущини. Нещодавно музей поповнився новими історичними
експонатами, пов’язаними з російсько-українською війною. Ними
стали уламки ракети «Ураган», пакунок окупанта, каска, гільзи і
частково зруйнований комутатор. Речі знайдені на Лиманському
напрямку в Донецькій області.

20. Герб міста
Прапор міста
Галич
Галич – адміністративний центр Галицької територіальної громади Івано-
Франківської області, одне з найдавніших міст у Європі та одне з
найвеличніших міст на теренах сьогоднішньої західної України. Назва міста
дала назву регіону Галичина. Галич веде свій відлік із кінця ІХ ст. Датою
заснування міста вважають 898 рік. Колись це була столиця одного з
найбільших давньоруських князівств. Найбільшого піднесення Галич досяг за
князя Ярослава Осмомисла (1153-1187), оспіваного в «Слові о полку Ігоревім».
У ХІІ ст. місто стає столицею Галицького, потім Галицько-Волинського
князівств. А 1367 року - отримує магдебурзьке право. З нагоди 1100-літнього
ювілею міста у 1998 році у Галичі було відкрито пам’ятник королю Данилу
Галицькому. Автори монументу – скульптор О. Пилєв та архітектор О. Чамара
зі Львова.

21. Місто Галич - древнє серце Прикарпаття
Національний заповідник «Давній Галич» Галицький Національний природний парк Церква Різдва Христового
Галицький (Старостинський) замок Музей караїмської історії та культури Музей «Природа землі Галицької»

22. Національний заповідник «Давній Галич»
Національний заповідник «Давній Галич» – унікальна
історико-археологічна пам'ятка загальнодержавного значення,
створена у 1994 році. Заповідник охоплює територію міста
Галича, а також сіл Крилоса, Шевченкового, Більшівців і має
площу 80 кв. км. До комплексу заповідника увійшли пам'ятки
історії та культури, об'єднані між собою схожим ландшафтом та
спільними історичними подіями. До нього належать як добре
збережені об'єкти національного та світового значення, так і
фундаменти 14 літописних церков ХІІ-ХІІІ ст., двісті пам'яток
археології, а ще 18 природоохоронних об'єктів, органічно
пов'язаних із пам'ятками історії та архітектури.
Макет давнього Галича
Церква Успіння Пресвятої Богородиці (XVI ст.)
Пам’ятник-символ «Меч і Рало» (село Крилос)

23. Галицький Національний природний парк
Галицький національний природний парк заснований
2004 року. До його складу включено лісові урочища, водно-
болотні угіддя, ділянки з цінними угрупованнями лучно-
степової рослинності, геологічні утворення. Вас зачарують
таємниче глибоководне озеро Сімлин, унікальні букові ліси з
карстовими скелями та печерами, живописні урочища та
водойми. Площа парку 14684 гектарів. Тваринний світ
представлений карпатськими і подільськими видами. Тут
мешкають майже 5 тисяч тварин. Про усі природні дива
парку можна дізнатися у музеї «Природа землі Галицької»,
який було відкрито на його території.

24. Церква Різдва Христового
Церква Різдва Христового – головна культова споруда і
одна з найдавніших церков Галича. Входить до складу
Національного заповідника «Давній Галич». Перша
документальна згадка про церкву датується 1550 роком.
Церква є цінною пам’яткою архітектури пізнього
Середньовіччя. Побудована з місцевого м’якого каменю –
мергелю і цегли на вапняному розчині. Церкву
неодноразово руйнували і перебудовували. Сучасний вигляд
вона отримала після реставрації 1904-1906 років
архітектором Л. Левинським. Нині це діючий собор
Української греко-католицької церкви.

25. Галицький (Старостинський) замок
Галицький (Старостинський) замок – пам’ятка архітектури
національного значення, одне з найвідоміших і
найвідвідуваніших туристами місце у Галичі. Є частиною
національного заповідника «Давній Галич». Руїни замку
розташовані на високому пагорбі Галич-гори на правому
березі річки Дністер. Замок побудований у другій половині
XIV ст. на місці давнього укріплення часів Галицько-
Волинського князівства і був фортифікаційною спорудою
оборонного значення. Будувався ледь не століття і став одним
із найбільших замків регіону, здатним вмістити до тисячі
бійців і кілька десятків гармат.

26. Музей караїмської історії та культури
Музей караїмської історії та культури є філією Національного
заповідника «Давній Галич». Відкритий 4 листопада 2004 року.
Сьогодні колекція караїмського фонду налічує майже 3000
експонатів. Експозиція музею розміщена у трьох залах та знайомить
відвідувачів із релігійними та культурними традиціями караїмів,
суспільним та побутовим життям караїмської громади Галича, які
проживають у місті з середини XIII ст.
Тут можна побачити пергаментний сувій Тори, ризи, молитовні
рукописні книги, деталі інтер’єру галицького караїмського храму,
святковий посріблений спеціальний посуд, караїмську періодику,
календарі тощо.

27. Музей «Природа землі Галицької»
Історія створення музею «Природа землі Галицької» починається з
1998 року. Протягом 1998-2003 років формувалися фонди природних
експонатів краю. У 2006 році музей був переміщений до головної садиби
Галицького національного природного парку. Сьогодні експозиція
представлена у трьох залах загальною площею 80 кв. м.
У музеї можна побачити опудала різних тварин, фотографії та гербарії
рослин. Найбільшою його родзинкою є відтворена у трьох діорамах
лісова екосистема. Тут стоїть величезний старий дуб із багатьма дуплами
– багатоповерхове помешкання лісових звірів: білок, сонь, куниць, кажанів;
птахів: сов, дятлів; комах: диких бджіл, жуків. Одна із діорам відтворює
літній ліс із косулями та борсуками, багаточисельним птаством, співом
яких насолоджуються екскурсанти з вмонтованих гучномовців.

28. Герб міста
Прапор міста
Косів - адміністративно-торговельний осередок галицької Гуцульщини,
розташований на берегах річки Рибниця. Природа - головне багатство краю. З
трьох боків місто оточують мальовничі передгір’я Карпат. Кажуть Прикарпаття
без Косова - як Чорне море без Одеси. Це - своєрідний порт Карпат, брама до
магічного гірського світу. Його щорічно відвідують тисячі туристів.
Перша згадка про Косів датується в історичних документах 1424 роком.
Тоді це було село Косово. Місто ж офіційно виникло у ХVІ ст. Косів вважають
неофіційною столицею карпатських сувенірів. Сувенірний ринок тут є
найбільшим в Україні, автентичні крамниці майже на кожному кроці.
У ХІХ-ХХ ст. у Косові процвітали мистецькі гуцульські промисли: різьба
по дереву, кераміка, вишивка. Місто поступово стало центром ткацтва,
килимарства та різьбярства.
Косів

29. Місто Косів - столиця карпатських сувенірів
Косівська гора Острий Музей сакрального мистецтва Водоспад Косівський Гук Косівський музей народного
мистецтва та побуту Гуцульщини
Національний природний
парк «Гуцульщина»
Церква Різдва Іоана Хрестителя Сокільська скеля Музей народної творчості
Михайла Струтинського

30. Косівська гора Острий
Гора Острий (Остра) належить до гірського масиву
Покутсько-Буковинських Карпат, має висоту 584 метри
над рівнем моря. Гора тягнеться у формі хребта і вкрита
буковим лісом та частково модриною (дерева родини
соснових). «Острий» по-гуцульськи означає гострий і це
дійсно відповідає стрімким скелястим схилам гори. З
вершини відкривається мальовнича панорама міста і
прилеглих поселень, привабливі краєвиди гірських
хребтів. Тут здається, що ти можеш досягнути хмар і
осягнути всю неймовірну красу природи. На горі
облаштований оглядовий майданчик з альтанкою, який
став улюбленим місцем відпочинку косівчан і туристів.

31. Музей сакрального мистецтва
Музей сакрального мистецтва - приватний музей художника,
різбляра Тараса Стринадюка. Відкрився 2016 року. Тут можна
побачити старовинні гуцульські дерев’яні хрести, ікони,
декоративні тарілки, давні різьблені скрині, глечики та дзбанки. В
колекції майстра є не лише старожитності, які він збирає і
колекціонує протягом життя, але і відреставровані ним дерев’яні
сакральні предмети. Митець працює в техніці пластичної різьби
по дереву, бере активну участь у різноманітних мистецьких
українських та міжнародних проєктах. Зокрема його твори
бачили глядачі Франції, Канади, Греції та Чехії.

32. Водоспад Косівський Гук
Одним із найгарніших місць у місті Косові мандрівники називають
водоспад Косівський Гук. Це геологічна пам’ятка природи місцевого
значення. Він оточений мальовничими скелями, поруч тече річка Рибниця.
У деяких місцях поблизу Косівського Гука скелі досягають висоти 15 м.
Водоспад складається із двох частин: власне гук – тобто водоспад, і шум –
та частина річки, куди падає вода, утворюючи своєрідний котел, вкритий
бурхливою білою піною. Знаходиться водограй на висоті майже 800 м. над
рівнем моря. Утворився через розмивання м’яких шарів ґрунту (сланців та
пісковиків). Тут любив відпочивати відомий український письменник Іван
Франко.

33. Косівський музей народного мистецтва та побуту Гуцульщини
Косівський музей народного мистецтва та побуту
Гуцульщини був відкритий у 1970 році. В основу музею була
закладена збірка творів народного мистецтва відомого
українського художника Є.Я. Сагайдачного (1886-1961). Нині
музей налічує майже 6 тисяч експонатів, які розміщені в
чотирьох залах. У першій залі представлено комплекти одягу
різних сіл Косівського району, шкіряні вироби та деталі
інтер'єру гуцульського житла. Привертають увагу речі
господарсько-побутового призначення - черпаки, коновки,
пасківники, кептарі та кожухи, тайстри, пояси-череси,
свічники, глечики та миски. Друга зала присвячена косівській
кераміці. У третій залі можна оглянути вироби з дерева:
бондарство, випалювання, різьба та інкрустація. Цінною є
колекція творів родини гуцульського різьбяра Юрія Шкрібляка
та його синів. Четверта зала висвітлює художнє ткацтво.

34. Національний природний парк «Гуцульщина»
Національний природний парк «Гуцульщина» створений
2002 року. Розташований у межах Косівського району й охоплює
площу понад 32 000 га. Призначений для збереження унікальних
природних комплексів та етнокультурного середовища
Покутсько-Буковинських Карпат. Тут неповторна природна краса
поєднується з етнічними та історико-культурними надбаннями
гуцулів. Саме тут розташований маєток Святого Миколая.
Одне з найцінніших багатств парку – ліси. На його території
зростає 843 види судинних рослин, 256 мохоподібних, 1086
грибів, 159 видів лишайників. Найвідомішими водними місцями
вважають річку Черемош та озеро Лебедин. Тут прокладено
екологічні пізнавальні стежки, інтенсивно розвивається сільський
зелений туризм, етнотуризм.
Пасіка Святого Миколая

35. Церква Різдва Іоана Хрестителя
Церква Різдва Іоана Хрестителя – пам’ятка архітектури
місцевого значення і найстаріша дерев’яна церква міста Косова.
Збудована в традиційному гуцульському архітектурному стилі на
місці старої монастирської церкви Святого Миколая в 1912 році.
Має хрестоподібне планування. Зводив храм майстер із села
Бабин – І. Гарасим’юк. Розпис стін – робота В. Гудза. Окрасою
церкви є вироби знаменитих косівських різьбярів: І. Балагурака,
І. Павлика, М. Матійчака, М. Гавриша та інших. Тут у свій час
побував професор, історик, громадський і церковний діяч Іван
Огієнко.

36. Сокільська скеля
Сокільська скеля (інші назви — Тюдівська скеля,
Тюдівська стінка) - геологічна пам’ятка природи та
популярний об'єкт туризму в Україні. Вік скелі сягає
приблизно 25 мільйонів років. Скелясте урвище
висотою 100 метрів та довжиною 250 метрів
утворилося внаслідок ерозійної дії річки. Річка
Черемош тече тут із великою швидкістю, омиваючи
уламки скелі. Сюди впадає потік Сикавка, утворюючи
два водоспади, над одним з яких знаходиться
пам’ятник Т. Шевченку. Це був один із перших
пам'ятників поетові на Західній Україні.

37. Музей народної творчості Михайла Струтинського
Музей народної творчості Михайла Струтинського відкрито
2007 року. Заклад заснований на базі приватної колекції
місцевого музиканта М. Струтинського. Експозиційний фонд
музею власник розпочав збирати з 1961 року. В експозиції
представлено найтиповіші твори різних видів народного
мистецтва Гуцульщини, Покуття, Поділля та Буковини:
старовинні ікони, предмети сакрального мистецтва, вишивка,
живопис, кераміка, народне вбрання, ткацтво, веретена, скрині,
бочки, вироби зі шкіри (постоли, чоботи, сумки, пояси,
прикраси). Найяскравішою у музеї Струтинського є колекція
зразків народних вишивок, які репрезентують різні регіони
України та виставлені за часом їхнього створення. Ще одна
родзинка музею – музичні інструменти: найрізноманітніші
сопілки та скрипки, трембіти й цимбали.

38. Герб міста
Прапор міста
Коломия – давнє місто в Івано-Франківській області, яке розкинулося на
березі річки Прут у передгір'ях Карпат. Коломия вражає чудовими
краєвидами, цікавою архітектурою, давніми гуцульськими традиціями,
колоритними музеями, яскравими пам’ятками історії та культури. Тому
місто вважають столицею Гуцульщини та центром Покуття.
Вперше місто згадується в Галицько-Волинському літописі у 1241 році.
Спочатку тут був знаний центр видобутку солі, потім у XVII–XVIIІ ст. –
центр опришківського руху. У XIX ст. місто стало осередком культури. Тут
був відкритий перший галицький театр, перша в Галичині українська
читальня, гімназії, друкарні тощо. До 1939 року Коломия була другим
культурним центром регіону після Львова. Друга світова війна зруйнувала
майже третину міста. Відродження Коломиї розпочалось у 80-х роках XX
ст. Нині місто є важливим центром суспільного, культурного, освітнього
життя Прикарпаття.
Коломия

39. Місто Коломия – центр Покуття
Коломийська ратуша
Музей писанкового розпису
Національний музей народного
мистецтва Гуцульщини і Покуття
Катедральний собор
Преображення Христового
Коломийський академічний обласний український
драматичний театр імені Івана Озаркевича
Міський парк імені
Кирила Трильовського
Княждвірський заказник

40. Коломийська ратуша
Коломийська ратуша - одна з найстаріших в Україні.
Побудована на місці колишнього монастиря у період з 1875 по
1877 роки. Перша дерев’яна ратуша XVI ст. згоріла під час
великої пожежі в 1865 році. Нова споруда триповерхова,
кам’яна, П-подібна, зі шпилястим готичним дахом, споруджена
у стилі неоренесансу. Висота ратуші становить 33 метра.
На вежі розміщений герб Коломиї, над ним — годинник-
куранти, з трьома циферблатами діаметром майже 1 метр. До
1944 року в ратуші розміщувався магістрат і міська управа.
Після Другої світової війни аж до 1990 року будівлю займало
медичне училище. Після проголошення незалежності України
ратуша відновила свій початковий статус – тут знову засідає
міська рада та виконавчий комітет міста. З 2016 року щодня
опівдні з ратуші міста наживо лунає Гімн України.

41. Музей писанкового розпису
Єдиний у світі Музей писанкового розпису було урочисто відкрито
2000 року. Колоритну будівлю спроєктував архітектор Ігор Шуман. Ця
красива споруда у формі писанкового яйця висотою 14 метрів та
діаметром у 10 метрів 2007 року увійшла до першої десятки
архітектурних чудес України.
Нині тут представлена найбільша у світі колекція творів писанкарства
– понад 12 тисяч писанок із різних регіонів України та країн світу. Це
писанки, мальованки, дряпанки, створені на курячій, гусячій, страусовій
чи навіть перепелиній шкаралупі. Також у збірці широко представлено
декоративні яйця, оздоблені вишивкою, напівкоштовним камінням,
аплікацією насінням із різних злакових культур, соломкою, дерев'яні
інкрустовані й різьблені, керамічні писанки. У 2018 році за поданням
музею до Національного переліку елементів нематеріальної культурної
спадщини України було внесено «Традицію гуцульської писанки».
Щорічно музей відвідують 200-250 тисяч туристів.

42. Національний музей народного мистецтва Гуцульщини і Покуття
Національний музей народного мистецтва Гуцульщини та Покуття
імені Йосафата Кобринського заснований у 1926 році. З 2009 року має
статус національного. Це один із найстаріших і найвідоміших музеїв
України. Його колекційні збірки нараховують понад 51 тис. артефактів,
що представляють цінні й рідкісні твори традиційного народного
мистецтва гуцулів та покутян, починаючи від періоду трипільської
культури до сьогодення. Всі вони представлені у 18-ти експозиційних
залах музею загальною площею майже 1 тисяча квадратних метрів.
Унікальні колекції згруповані за видами мистецтва: художня обробка
дерева, металу та шкіри, гончарство, декоративне ткацтво, килимарство,
вишивка та одяг. Це єдиний український музей, занесений до
Королівської енциклопедії Великобританії як музей світових шедеврів.

43. Катедральний собор Преображення Христового
Катедральний собор Преображення Христового було
зведено у 1998 році під керівництвом архітектора Віктора
Мицая. Двоповерховий храм завдовжки 42 метра,
завширшки 38 метрів, тягнеться до неба на 52 метри. Це
найвища коломийська будівля. Розписували храмовий
комплекс відомі львівські іконописці. Собор цегляний, а
кошти на куполи пожертвував Папа Іван Павло II під час
відвідин України у 2001 році.
На його території у 2014 році було відкрито «Музей
сакрального мистецтва імені Владики Миколая Сімкайла».
Унікальна колекція церковного мистецтва складається з
ікон, дерев'яної скульптурної пластики, ручних хрестів та
богослужбових книг. Часовий вимір експонованих творів
XVII – XX ст.

44. Коломийський академічний обласний український драматичний театр імені Івана Озаркевича
Коломийський театр є особливим явищем
театрального мистецтва України. Його історія починається
ще з 1848 року. Засновником найдавнішого театру в
Галичині був місцевий священник Іван Озаркевич. Першою
виставою театру стала п’єса Івана Котляревського «Дівка на
виданню, або На милування нема силування». У 20-30-х
роках ХХ ст. театр у Коломиї стає помітним явищем у
суспільному та мистецькому житті галичан і здобуває славу
одного із найкращих на Заході України. Відроджений
нинішній професійний театр створений у кінці 1939 року.
Для юних глядачів є в арсеналі театру ряд дитячих вистав.
2008 року Коломийському театру надано статус
академічного.
Театр є лауреатом численних світових та українських
театральних форумів. З 2009 року театр щорічно проводить
Всеукраїнський театральний фестиваль сценічних
першопрочитань «Коломийські представлення».

45. Міський парк імені Кирила Трильовського
Парк імені Кирила Трильовського — найстаріший парк
Коломиї. Його почали облаштовувати ще у XIX ст. Площа
парку — 7 гектарів. Найстаріше дерево — гінкго дволопатеве,
батьківщиною якого є Японія. Його вік налічує понад 100 років.
Також у парку зростають дуби, клени сріблясті, берези, буки,
липи, горіх сірий, магнолія, робінія, бархат амурський. Парк
внесений до державного реєстру пам’яток садово-паркового
мистецтва місцевого значення.
У парковій зоні є пам’ятник польському поету Адаму
Міцкевичу та монумент доктору права, адвокату Кирилу
Трильовському. У 2016 році тут відкрили оригінальну
скульптуру Котику Ґудзику, автором якої є митець Олег
Лобурак. Ця незвичайна скульптура стала сотим пам'ятником
коту в світі. Нині парк потребує реконструкції.
Пам'ятник А. Міцкевичу
Пам’ятник К. Трильовському

46. Княждвірський заказник
Княждвірський заказник — ботанічний заказник
загальнодержавного значення. Розташований у Коломийському
районі, на правому березі річки Прут. Створений у 1977 році.
Його площа 208 гектарів, з яких 70 займають тисові дерева.
На сьогодні тут росте близько 10000 дерев тису ягідного, яким
майже 220 років. Його дерева сягають 10-12 метрів заввишки.
Також у заказнику ростуть ялина, бук, граб, клен, модрина, явір.
У 1978 році на території заказника був заснований
Краєзнавчий музей флори і фауни Карпат. У залах можна
побачити цікаві й різноманітні колекції рідкісних комах,
експонати фауни, зразки деревно-чагарникових порід, корисні
копалини, експозицію «Витвори природи».

47. ЦІКАВІ ФАКТИ ПРО ІВАНО-ФРАНКІВЩИНУ
У селі Космач є цікавий приватний музей,
присвячений Олексі Довбушу. Його створив
колекціонер-краєзнавець Михайло Дідишин. Він
відшукав будинок, в якому був убитий Олекса
Довбуш, перемістив його у свій двір і створив із
маєтку оригінальну хату-музей. Фонд музею налічує
майже 500 експонатів.
Музей родинних професій у Івано-Франківську
займає почесне місце у п’ятірці найцікавіших
приватних музеїв України. Заснував його
заслужений журналіст України Роман Фабрика
на подвір’ї власної садиби. В ньому зібрані
атрибути 150 професій родини репортера-
ветерана за останніх 200 років!
Манявський скит (Манявський Хресто-Воздвиженський
чоловічий монастир) – український Афон, пам'ятка
архітектури XVII ст. Заснований 1608 року. Монастир
був одним із найпливовіших православних храмів
України і осередком культурного життя в Галичині. Мав
велику бібліотеку стародруків, славився
Богородчанським іконостасом, виконаним українським
живописцем Й. Кондзелевичем. Легенди кажуть, що
сюди неодноразово навідувався легендарний
гуцульський опришок Олекса Довбуш. Припускається,
що тут похований гетьман України І. Виговський.

48. ЦІКАВІ ФАКТИ ПРО ІВАНО-ФРАНКІВЩИНУ
Колекцію Домашнього музею жіночих прикрас у Косові
збирали 32 роки. Мета закладу - зберегти те прекрасне,
самобутнє, що було створено протягом багатьох років
руками предків. В експозиції прикраси згруповані за
розділами залежно від матеріалу виготовлення: зі шкіри,
дерева, металу, бісеру. Особливо унікальні бісерні
прикраси - на місцевому діалекті їх називають
«пацьорки» і «гардани». Музей жіночих прикрас
включений до багатьох туристичних маршрутів.
Скелі Довбуша — унікальна пам'ятка історії та природи.
Розташована в урочищі Бубнище на території Поляницького
регіонального парку на висоті 668 метрів над рівнем моря і має
площу 100 гектарів. Складається з кам’яних масивів та веж, що
виникли 70 мільйонів років тому. Це місце вважається
наймістичнішим туристичним об’єктом Карпатського краю. За
легендами в XVII-XVIIІ ст. біля скель знаходився табір загону
Олекси Довбуша. Також скелі неодноразово відвідував Іван
Франко та навіть присвятив унікальній пам’ятці низку поезій.
Пам'ятний знак судноплавства на Дністрі було встановлено у серпні 2015
року. Це історична пам’ятка на честь ініціаторів та основоположників
започаткування водного руху річкою у його сучасному вигляді. Знак являє
собою композицію зі скельних каменів із вмонтованою таблицею. Поряд
закріплено якір, який був знайдений у воді і піднятий із дна річки. Розміщений
біля однієї з оригінальних пам'яток Галича – старого металевого мосту,
збудованого 1910 року.

49. ЦІКАВІ ФАКТИ ПРО ІВАНО-ФРАНКІВЩИНУ
Ангелівська домна – єдина найстаріша на території України
доменна піч із виробництва заліза початку XIX ст. Розташована
в урочищі Ангелів між селами Ясень та Гриньків. Висота
домни - 16 метрів, стіни сягають місцями понад 3 метра. В
2011 році Ангелівську доменну піч впорядкували та
реконструювали. Враховуючи унікальність та історичну
цінність споруди, зображення домни розміщене на гербі
Рожнятівського району
Галичина могила – це одинокий курган діаметром 26 м,
що знаходиться в урочищі Качків, на крилоській горі, де в
давні часи знаходилося місто Галич. Має вигляд земляного
насипу, вкритого зеленою травою. Саме тут ймовірно
спочиває засновник древнього міста. Дослідниками було
знайдено рештки спаленого човна-довбанки, зброярське
спорядження знатного воїна – кинджал, вістря дротика і
стріли, три сокири, тесло, позолоту від щита тощо.
Музей архітектури і побуту Прикарпаття (нині — Музей етнографії) –
це музей під відкритим небом, що розташований у Крилосі. Займає
площу 6,9 гектарів. Скансен знайомить відвідувачів з унікальними
зразками архітектури XVII-початку XX ст. Тут відтворені автентичні
житлові споруди сільської забудови чотирьох етнографічних районів
Івано-Франківщини: Покуття, Гуцульщини, Бойківщини та Опілля. У
інтер'єрах розміщені предмети побуту прикарпатців.

50. ЦІКАВІ ФАКТИ ПРО ІВАНО-ФРАНКІВЩИНУ
Сріблясті водоспади — гідрологічна пам’ятка природи
місцевого значення, один із найкрасивіших у Карпатах
водоспадів із висотою падіння 5 метрів та площею 0.5 гектара.
Це природне диво, яке заворожує своєю красою. Долина в
районі водоспадів каньйоноподібна, дуже мальовнича. А
сріблястими вони називаються тому, що в обід сонячне
проміння так падає на поверхню води, що та починає
сріблитися.
Княжа криниця - найдревніше джерело, яке б’є на схилі
крилоської гори ще з давніх часів. За легендою сильний
потік води виник після удару княжого меча, що
забезпечив таким чином надходження води бійцям
давнього Галича під час довгої облоги. Спверджують, що
вода звідси має цілющі властивості. У 1998 році криницю
було відреставровано. Нині тут встановлено витончену
ротонду і відкрито оглядовий майданчик.
Пнівський замок – пам’ятка архітектури національного
значення. Збудований у другій половині XVI ст. із великих
блоків вапняку і червоної цегли. Товщина мурів перевищує
1,7 м. Розташований на високому пагорбі біля села Пнів.
Донині збереглися стіни в’їзної вежі та залишки замкових
мурів із вікнами та дверними отворами.

51. Знайди пару
Тест

52. Станіславське море
Галицький національний
природний парк
Водоспад Косівський Гук
Івано-Франківська область

53. Яскраві постаті Прикарпатського краю

54. Краєзнавчий вінок Івано-Франківщини

55. Барви Івано-Франківської області

56. Краєзнавча читальня
Бєліков О. [Визначні місця Івано-Франківської області] / О. Бєліков //
Перлини України / О. Бєліков ; фотографи Ю. Воронцова [та ін.] ; дизайн
обкл. М. Пащевська. — Харків, 2014. — С. 62-69.
Задорожний М. Музей Гуцульщини та Покуття в Коломиї /
М. Задорожний // Географія та економіка в рідній школі. — 2018. — № 6. —
С. 40-42.
Заставний Ф. Карпатський економічний район : економіка країни /
Ф. Заставний // Географія та основи економіки в школі. — 2008. — № 10. —
С. 8-12.
[Івано-Франківська область : пам’ятки історії, культури та
архітектури] // Україно, любий мій краю! / уклад. І. І. Сметана. — Харків,
2011. — С. 29-32.
Івано-Франківщина // Моя країна - Україна / Т. Лагунова [та ін.] ; іл.
М. П. Стасюка. — 2-е вид., перероб. та допов. — Харків, 2010. —
С. 106-113.
Івано-Франківщина - писанковий край : мандруємо нашою
Батьківщиною : [добірка статей] // Позакласний час. — 2010. — № 10. —
С. 61-76.
Дізнайся більше про визначні місця Івано-Франківської області з джерел фонду НБУ для дітей:
Івано-Франківщина = Ivano-Frankivsk region : писанковий край /
Івано-Франківська обл. держ. адміністрація; Івано-Франківська обл. рада ;
авт. проєкту Б. Мицкан, Т. Маланюк ; англ. пер. Т. Бабенко. — Львів :
Манускрипт, 2011. — 167 с. : фотоіл.
Івченко А. Івано-Франківська область / А. Івченко // Україна: Захід :
путівник / А. Івченко. — Київ, 2009. — С. 110-139.
Новітня історія України. Вип. 3. Галичина / Укр. наук. т-во
краєзнавства, геральдики та фалеристики ; Укр. акад. геральдики, товар.
знаку та логотипу ; Укр. конфедерація журналістів ; авт.-упоряд., дизайн
В. В. Болгов. — Київ : Українська академія геральдики, товарного знаку та
логотипу, 2008. — 110 с. : фотоіл., карти.
Пилип'юк В. Де шум потоків і смерек... Івано-Франківщина = Where
streams and fir-trees murmur... Ivano-Frankivsk region : фотоальбом /
В. Пилип'юк ; пер. Н. Богатиренко, Х. Пилип'юк ; передм. С. Пушик ;
худож. Б. Великголова. — Івано-Франківськ : Світло й тінь, 2003. — 191 с.
Писанкове Прикарпаття : Івано-Франківська область / Голов.
управління з питань туризму, євроінтеграції, зовніш. зв'язків та
інвестицій... ; фото В. Солодкий [та ін.]. — [Івано-Франківськ] : [б. в.],
2011. — 44 c. : фотогр.

57. Краєзнавча читальня
Читай в мережі Інтернет

58. Краєзнавча читальня
Читай в мережі Інтернет

59. Національна бібліотека України для дітей
https://chl.kiev.ua
Київ, вул. Януша Корчака, 60
Укладачі:
В. Красножон,
Н. Мізерна,
І. Чеховська.
Редактор:
В. Зеленська.