Євген Гребінка (210 років від дня народження)

1. Євген Гребінка
(210 років від дня народження)

2. СИН ПОЛТАВСЬКОЇ ЗЕМЛІ
Благословенна Полтавщина! Кого
тільки не народжувала вона: Григорія
Сковороду і Марусю Чурай, Івана
Котляревського і Миколу Гоголя,
Остапа Вишню і Бориса Олійника.
Тут у родині поміщика Павла Гребінка та його дружини Надії Чайковської 2
лютого 1812 року народився майбутній письменник Євген Гребінка. Хутір
Гребінчин Яр, або Убіжище (зараз — село Мар’янівка) «став малою
батьківщиною», «нашою стороною» для Євгена Гребінки — домівкою, якої він
ніколи не цурався й інших «братців» до цього закликав.

3. Хто знає Орижицю?
Ануте, обзивайтесь!
Усі мовчать.
Гай-гай, які шалопаї!
Вона в Сулу тече, у нашій
стороні.
(Ви, братця, все-таки домівки
не цурайтесь!)
На річці тій жили батьки мої...
Є. Гребінка. «Рибалка»
«Уже я так думаю, що нема на світі кращого місця, ніж Полтавська губернія! Боже
мій милостивий, що за губернія! І степи, і ліси, і сади, і байраки, і щуки, і карасі, і
вишні, і черешні, і воли, і добрі коні, і добрі люди — усе є, всього багацько!»
Є. Гребінка. З альманаху «Ластівка»

4. Одного разу серед чарівної природи юний Євген зустрів він дівчину Оленку, дочку
священика, і відразу ж закохався в неї. На згадку про зустріч Євген подарував їй
перстень. Та не судилося їм бути в парі. Через сім років саме по цьому персні він
упізнав свою Оленку, коли вона стоятиме під вінцем із іншим. Саме цій події Євген
Гребінка присвятив свій вірш «Ні, мамо, не можна нелюба любить». Згодом ці
поетичні рядки стали піснею.
Слухати пісню : https://www.youtube.com/watch?v=OlqKSmF5iD4

5. ВИПУСКНИК НІЖИНСЬКОЇ ГІМНАЗІЇ
На початку XIX століття український поміщик, князь Ілля Безбородько,
виконуючи волю померлого брата Олександра, почав будувати Ніжинську гімназію
вищих наук. Місцем для останньої було обрано родинну садибу над річкою Остер.
Головний навчальний корпус будував італійський архитектор Луїджі Руска.
1820 року відбулося урочисте відкриття гімназії, за статутом прирівняної
до університету, як і Царськосельський (Петербург) та Рішельєвський(Одеса) ліцеї.

6. У Ніжинській гімназії Євген Гребінка
навчався з 1825 по 1831 рік. У гімназії почав
писати вірші, а також драматичний твір для
самодіяльного театру «В чужие сани не
садись». Разом із Миколою Гоголем на
Нестером Кукольником видавав рукописні
літературні альманахи.
Тоді ж розпочав переклад поеми О. Пушкіна
«Полтава» українською мовою. А у рік
закінчення гімназії на сторінках
«Українського альманаху» був надрукований
його вірш — «Рогдаев пир».

7. ОСВІЧЕНИЙ УКРАЇНЕЦЬ У ПІВНІЧНІЙ ПАЛЬМІРІ
В 1834 року Євген Гребінка переїхав до Санкт-Петербургу, де через кілька років
став викладати російську словесність у військових училищах. Петербург він
називав «колонією освічених українців».

8. Восени 1834 вийшла збірка
«Малороссийские приказки» (байки і
кілька ліричних віршів), а у 1841 році
Євген Гребінка видав альманах творів
українських авторів «Ластівка».

9. ТВОРЕЦЬ УКРАЇНСЬКОЇ БАЙКИ
«Басни харьковские» Григорія Сковороди, «Байки» Петра
Гулака-Артемовського — усе це стало предтечею нової
української байки, чиї традиції продовжив Євген Гребінка. А
естафету він передав Леоніду Глібову. Навіть вимогливий
критик Іван Франко назвав Гребінку «автором пречудових
байок».

10. Лисичка подала у суд
таку бумагу,
Що бачила вона, як
попелястий Віл
На панській вінниці пив,
як мошенник, брагу...
По Гаю темному велика туга
ходить,
Сокири й топори затіяли
войну...
... Школяр Денис,
запрігши Шкапу в
санки,
Із школи поспішав до
батька ночувать...

11. ХРЕЩЕНИЙ БАТЬКО «КОБЗАРЯ»
... Євген Гребінка не лише брав
активну участь у викупі Тараса
Шевченка, — він був одним із тих,
хто відкрив для нього «Енеїду» та
«Історію Русів». Від Гребінки
Шевченко вперше дізнався, що
українська народна пісня, яка була
улюбленою невідступною
товаришкою його життя, дуже
шанується літераторами: вони
записують її, друкують і вивчають
так, як твори поетів. Він був
першим порадником Шевченка-
поета та редактором його
поетичних творів.
1839 року до Петербурга з України приїхав
П. І. Мартос, якого Гребінка познайомив із
Шевченком та його творами, які можна було б
видавати, та немає грошей. Мартос взявся
фінансувати видання. Так у 1840 році на світ
з'явився «Кобзар», який вміщав 8 творів.

12. АВТОР ІСТОРИЧНОГО РОМАНУ «ЧАЙКОВСЬКИЙ»
Історичний роман «Чайковський»
вперше був надрукований 1843 року в
журналі «Вітчизняні записки». У 1848
році роман вийшов у другій редакції у
восьмитомному зібранні «Романів,
повістей та оповідань Євгена
Гребінки».
Твір був написаний на ґрунті сімейних
переказів матері Євгена Гребінки, яка
походила з роду Чайковських, та
української думи про Олексія
Поповича.

13. АВТОР ЗНАМЕНИТОГО РОМАНСУ «ОЧІ ЧОРНІЇ»
У 1842 р. Євген знову завітав до свого рідного й любого Убіжища. Його запросили
до поміщика Ростенберга в с. Рудку Пирятинського повіту, де він зустрів онуку
поміщика — дівчину Марія, яка полонила поетове серце своїми глибокими і
бездонними чорними очима. Після зустрічі Гребінка не міг заснути — не давали
спати очі коханої.. Так за одну ніч народилися геніальні рядки, які пізніше стали
всесвітньо відомою піснею.

14. ... А ЖИТТЯ ЙОМУ БУЛО ВІДМІРЯНО МЕНШЕ ТРИДЦЯТИ СЕМИ РОКІВ...
Євген Гребінка пішов з життя 3(15) грудня 1848 році у далекому холодному Санкт-
Петербурзі. Він заповідав бути похованим на рідній землі українській: «Візьміть
мене додому… Хай мені заспіває жайвір степовий у рідному краю…». І волю його
виконали. Спочиває поет у рідній Мар’янівці на пагорбі при гостинці — колишньому
Чумацькому шляху — неподалік своєї родинної садиби.