Запровадження фінансування на основі діагностично-споріднених груп в Україні
Принципові засади розвитку системи охорони здоров"я
1. Система охорони здоров’я:
пропозиції щодо розвитку
Наталія Рябцева
Магістр з менеджменту організацій в охороні здоров’я
(ШОЗ, НаУКМА)
Керівник офісу з впровадження україно-швейцарської
програми “Здоров’я матері та дитини”
2. Основа для пропозицій
• Профільна освіта та досвід роботи
• Напрацювання україно-швейцарської
програми та досвід Швейцарського
інституту
4. Напрацювання україно-
швейцарської програми
• Внесок до безперервної медичної освіти
(короткотривалі тренінги на місцях, симуляційне
навчання)
• Розробка клінічних настанов і протоколів, сучасних
навчальних посібників
• Навчання головних лікарів і чиновників
• Широке використання ІТ технологій для управління та
освіти
• Впровадження сучасних підходів до моніторингу та
аудиту
• Інфраструктура та обладнання: раціональне
зонування, прозорі тендери, раціональні закупівлі
5. Ключові слова
• Чітка стратегія розвитку системи (наголос – на якість для
пацієнта!)
• Скасування / Зміна / Свідоме та відкрите ігнорування ст.
49 Конституції України
• Децентралізація управління
• Фаховий менеджмент (орієнтований на якість)
• Посилення економічної / фінансової фаховості
• Посилення лікарського самоврядування, ролі
професійних асоціацій
• Прозорість діяльності в цілому, закупівель зокрема
• Спрощення статистики; вдосконалення обігу інформації
взагалі та з використанням ІТ
• Заміна каральних методів на підтримку та навчання
• Адекватна комунікаційна стратегія
6. Чітка стратегія розвитку системи
(наголос – на якість для пацієнта!)
• Враховуючи складну ситуацію в охороні
здоров’я та країні загалом, фокус – на
найнагальнішому! На підставі максимально
реальних даних (які, звісно, важко знайти)
• Опитування пацієнтів мають бути враховані
при розробці стратегії
• “Якість можна покращувати, незалежно від
схеми фінансування системи” (Паоло Беллі,
Світовий Банк)
7. Скасування / Зміна / Свідоме та відкрите
ігнорування ст. 49 Конституції України
• Більшість населення готова до цього (за
даними різних опитувань)
• Спланована, постійна, прозора комунікація
з населенням
• Законодавчі зміни: дуже потрібні, хоча
процес буде складним і довгим
8. Децентралізація управління
• Принципово важлива для великої країни,
що характеризується розмаїттям
географічних, соціальних, етнічних умов.
• На нижчі рівні має бути переданий
максимум повноважень (у т.ч. фінансових).
Швейцарські проекти мають досвід.
• Децентралізація має стосуватися як
чиновницької вертикалі, так і залежності
лікарень від УОЗ.
9. Фаховий менеджмент
(орієнтований на якість)
• Стратегія розвитку системи має бути прописана
міждисциплінарною професійної групою. КМБШ
висловила готовність долучитися до цього
процесу.
• Ключові виконавці мають бути адекватно навчені
(готові приєднатися ШОЗ, швейцарський проект)
та отримувати постійний супровід
• Поступово керування системою та закладами
мають перебрати люди, які є сучасними
фаховими менеджерами
10. Посилення економічної /
фінансової фаховості
• Навіть за умови виведення частки з “тіні”,
ресурси все одно вкрай обмежені
• Досвідчені економісти (з міжнародним
досвідом!!!) мають оцінити ситуацію та
визначити, яку модель обрати та які з
пріоритетних потреб може покрити держава.
• Під інші потреби потрібно залучати інші
структури (НДО, Світовий банк, проекти,
спонсорів, БФ та інші)
11. Посилення лікарського самоврядування,
ролі професійних асоціацій
• Повноваження (та відповідальність) професійних
асоціацій мають бути розширені, зокрема:
самостійна розробка клінічних настанов /
протоколів, атестація лікарів тощо. Програма має
міжнародні наробки в цьому напрямку.
• Вимоги до керівництва та членства в асоціації
мають бути посилені.
• Обов’язковість знання англійської мови. Регулярна
участь у міжнародних заходах.
• Розширення повноважень середнього
медперсоналу
12. Прозорість діяльності в цілому,
закупівель зокрема
• Робота системи має бути прозорою і щодо
досягнень, і щодо проблем.
• Закупівлі мають проводитися за
міжнародними практиками (напр.,
Програма має такий досвід + набір
документів) та під наглядом незалежної 3-ої
сторони.
13. Спрощення статистики; вдосконалення обігу
інформації взагалі та з використанням ІТ
• Обсяг статистичної звітності має бути
скорочений щонайменше вдвічі
• Залишок документації має бути
відформатований за принципом “дружній
для користувача”
• Вибір і впровадження інформаційної
системи є необхідним, але має бути дуже
детально спланованим (Програма має
досвід)
14. Заміна каральних методів на
підтримку та навчання
• Складна система звітності та страх покарання
унеможливлюють наявність достовірної
інформації в системі.
• Варто ввести мораторій на покарання (на 2-3
роки): за медичні помилки чи не проходження
атестації медперсонал має йти на навчання з
повторною атестацією.
• Максимальне впровадження сучасних методів
аудиту (досвід Програми, ВООЗ та ін.).
15. Адекватна комунікаційна стратегія
• Комунікаційна стратегія МОЗ і підлеглих структур
має будуватися на наявних проблемах
населення, а не на спробі довести “які ми
хороші”.
• Основні завдання комунікації виконавчої влади:
донесення адекватної інформації про реформи /
модернизацію, звітність перед населення,
формування здорового способу життя та
запобігання хворобам.
• В Україні є належний експертний потенціал