Diese Präsentation wurde erfolgreich gemeldet.
Wir verwenden Ihre LinkedIn Profilangaben und Informationen zu Ihren Aktivitäten, um Anzeigen zu personalisieren und Ihnen relevantere Inhalte anzuzeigen. Sie können Ihre Anzeigeneinstellungen jederzeit ändern.

У світлі національної пам'яті

471 Aufrufe

Veröffentlicht am

135 років від дня народження Михайла Бойчука, українського художника

Veröffentlicht in: Kunst & Fotos
  • Als Erste(r) kommentieren

У світлі національної пам'яті

  1. 1. У світлі національної пам’яті 135 років від дня народження Михайла Бойчука, українського художника
  2. 2. “Мистецтво шукає собі грунту в того народу, де може розвиватися, та лишень твір мистецтва виростає, він стає інтернаціональний, – вважав Михайло Львович. – Це як вода – вона скрізь проходить і для всіх однакова”.
  3. 3. Ім'я Михайла Львовича Бойчука в історії українського мистецтва пов'язане з винаходом одного з найпомітніших і потужних мистецьких явищ, які траплялися в Україні, слідом за давньоруським мистецтвом і українським бароко. Михайло Бойчук народився в межах сучасної Тернопільської області. У рік, коли в світі сталася перша демонстрація трансформатора, народився професійний театр Кропивницького, а на сході Франції - Коко Шанель. Це був 1882 рік. М. Бойчук Дівчина біля дерева, 1910 р.
  4. 4. Ми не беремося в цьому матеріалі робити детальний аналіз життя і творчості художника. Детально і вдумливо про майстра і «бойчукістів» вже написано в монографіях, зокрема, ми рекомендуємо до ознайомлення видання 2014 року “Михайло Бойчук та його школа”, автора Людмили Соколюк. Ми тільки хочемо ще раз нагадати про те, художники якого найвищого рівня працювали в минулому столітті у Львові, Києві, Харкові, і що, в умовах соціально- політичних потрясінь початку минулого століття, їм вдавалося створювати.
  5. 5. М. Бойчук Автопортрет, 1910 р. Далі доля веде Бойчука в прогресивні навчальні мистецькі заклади Європи. Спочатку Відня, згодом, за порадою Івана Труша, - Кракова, і, нарешті, не без допомоги Андрія Шептицького - Мюнхена і Парижа. Саме в Парижі, в 1910 році, Бойчук показав зі своїми однодумцями роботи, які були визначені місцевою публікою як «Відродження візантійського мистецтва». З тих пір французька критика заговорила «про унікальність таланту художника, який формує нові для мистецтва концепції».
  6. 6. Дієго Рівера Кріпацький вожак Сапата Всі ці місця, події, знайомства і нові зустрічі визначили вектор інтересів художника і одного разу, надивившись Сезанна і Дега, Бойчук розуміє, що новаторські західноєвропейські напрямки начебто імпресіонізму - не для нього. Йому куди більше імпонує мистецтво давньої Візантії і Проторенесансу. Проте, Бойчук говорив: «Ми, в пошуках шляхів, не повинні зупинятися на одному. Ми повинні в художній спадщині всіх віків і народів відшукати довершені твори, їх прочитати, проаналізувати ».
  7. 7. Йому це вдається. Він намацує дух часу і підхоплює його паралельно з такими художниками, як Дієго Рівера і Петров - Водкін. Цікаво, що всі вони знаходяться в різних частинах планети: Бойчук - в Західній Європі, Рівера - в Мексиці, а Петров - Водкін - в Росії. Але, так чи інакше, вони всі працюють в одному полі інтересів, включаючи монументальне мистецтво та звернення до витоків. К. Петров - Водкін Дівчина в червоній хустці, 1925 р. М. Бойчук Дівчина, 1910 р.
  8. 8. М. Бойчук Молочниця Далі художник продовжує вести «розкопки» народної творчості, а також мистецтва минулого, кажучи, що “справжнє мистецтво завжди про сьогодення і не може застарівати”. Виробляючи теоретичні основи свого авторського методу, Бойчук сягає свого стилю, який, до 1930-х років, був відображений на стінах численних споруд, поки розпису не минулися тодішньою владою.
  9. 9. Тимофій Бойчук (брат Михайла) Біля дерева, 1920 р.
  10. 10. Таким чином, знайшовши себе в монументалізмі, Бойчук відмовляється від станкової картини як основного медіа, хоча і не залишає роботу з графікою. Зараз його графічні роботи - це те, по суті, що залишається від творчої спадщини художника, прийшовши до узагальнення форм, розробивши систему символів і відобразивши реальні сюжети, які вирішені умовно, але багаті образно. І це дивно, як «відсікаючи непотрібне», художнику вдавалося потрапляти в саму суть. При цьому говорити ємко і щиро про те, про що М.Бойчук Портрет Василя Седляра (учня Бойчука), 1910 р. ММ. М.М. Бойчук М.М. М. Бойчук Портрет Т. Шевченка, 1915 р.
  11. 11. В. Перевальський Портрет М. Бойчука, 1984 р. Так, перебуваючи все своє життя в центрі основних подій свого часу, Бойчук виявляє бажання передавати свої знання і відкриває в собі ще й педагогічні здібності. Він стає професором і одним із засновників Київської академії мистецтв в 1917 році, а ще через кілька років, в 1925 - ідейним керівником Асоціації революційного мистецтва України, формуючи коло адептів стилю, який отримає назву «бойчукізм».
  12. 12. М. Бойчук, сер. 1920 рр.. Рух стояв на боці органічного поєднання мистецтва і реального життя, де декоративно- ужиткове мистецтво знаходиться на одному рівні з так званим «високим» образотворчим. Це бажання помістити художні практики в побут і досягнення рівноправності було для «бойчукістів» одним з ключових.
  13. 13. Згодом школа, яка функціонує за принципом колективної творчості, де індивідуальні внески необов'язково повинні бути виявленими, дасть українському мистецтву багатьох талановитих художників, яким разом з Михайлом Бойчуком, трагічно судилося стати «Розстріляним Відродженням»...
  14. 14. Використані джерела: Книги 1. Кравченко Я. О. Школа Михайла Бойчука: тридцять сім імен. – Київ: Оранта, 2010 2. Михайло Бойчук та його школа монументального мистецтва : [альбом / Нац. худож. музей України, Нац. акад. мистецтв України, Фонд сприяння розвитку Нац. худож. музею України. — Хмельницький : Галерея, 2010 3. Ріпко О. Бойчук і бойчукісти, бойчукізм: Каталог виставки. - Львів, 1991 4. Соколюк Л. Д. Бойчукизм и проблема стиля в украинском искусстве первой трети ХХ века. - Киев, 1993
  15. 15. Книги 5. Соколюк Л. Графіка бойчукістів. - Харків–Нью-Йорк: Видання часопису “Березіль”; Видавництво М. П. Коць, 2002 6. Соколюк Л. Михайло Бойчук та його школа. – Харків: Видавець Савчук О.О., 2014 7. Юрчишин О. Життя, віддане мистецтву: Листування М. Бойчука. - Київ, 1990
  16. 16. 1. Гуляй І. Майстер, що не дожив до осені: 130 років тому народився Михайло Бойчук / Іван Гуляй // Голос України. – 2012. – 27 жовт. - С.13 2. Кравченко Я. Нищений, але незнищений / Я. Кравченко // День. – 2013. – 6 лист. – С. 11 3. Кравченко Я. «Паризькі симпатії» Михайла Бойчука, або спроба персоніфікації портретів пензля художника 1909 – 1910 років із нагоди його Дня народження / Я. Кравченко // День. – 2015. – С.30-31 4. Кулик Н.. Бойчук і бойчукісти, або казка із жахливим кінцем / Н. Кулик // Освіта України. – 2016. – 11 квіт. – С. 14-15 5. Малеченкова О. Пуля в финале: Художник Михаил Бойчук вместе с группой соратников в нач. ХХ в. сделал Украину одним из мировых центров изобразительного искусства / Оксана Малеченкова // Корреспондент. – 2011. - №44. – С. 62-64 6. Так він прийшов до ідеї монументалізму: (Михайло Бойчук (1882 – 1937) // Шкільний світ. – 2012. - №36. – Вкладка: Образотворче мистецтво. - №9. – С. 18-20 Періодичні видання
  17. 17. Посилання Бібліотека українського мистецтва: http://uartlib.org/ukrayinski-hudozhniki/boychuk-mihaylo/ Людмила Соколюк. Михайло Бойчук та його школа: https://krytyka.com/ua/reviews/mykhaylo-boychuk-ta-yoho-shkola Михайло Бойчук і мистецтво українського монументалізму "Розстріляного Відродження" (1917-1937): https://www.youtube.com/watch?v=PilWKvTzv28
  18. 18. Посилання “Розстріляне Відродження” українського малярства: https://day.kyiv.ua/uk/article/naprikinci-dnya/rozstrilyane- vidrodzhennya-ukrayinskogo-malyarstva С. Білокінь. Михайло Бойчук і його школа: http://www.s-bilokin.name/Culture/Bojchuk.html Твори: https://www.wikiart.org/uk/mikhaylo-boychuk
  19. 19. Підготувала Аліна Острова, завідувачка відділу мистецтв ДБУ для юнацтва

×